Law and Safety (E-Journal - Kharkiv National University of Internal Affairs) / Право і безпека (Харківський національний університет внутрішніх справ)
Not a member yet
673 research outputs found
Sort by
Integrity in Criminology: from Doctrine to Crime Prevention Practice
No full textBased on the results of empirical and theoretical research, this article attempts to understand the nature, reveal the essence, and clarify the scientific content of integrity in the field of criminology. It provides an expert assessment of the degree of development and relevance of this issue, focusing on the peculiarities of its research methodology. Three scientific areas are identified within which the main scientific discourse on the problem of integrity takes place. Ukrainian and foreign scientists whose scientific work contributes to the deepening of knowledge about integrity in science in general and in criminology in particular are listed. The general scientific methodology for understanding integrity in criminological science is clarified. The close connection between integrity and systematicity, as well as between comprehensive and systematic approaches, particularly in the field of crime prevention, is substantiated. The author\u27s definition of the concept of “integrity” is proposed and its essential features are identified. Relevant arguments are presented in favour of the idea that the cognition of integrity must be carried out using the example and taking into account a special systemic object – the criminological system of Ukraine. A number of complexes (levels) of such a system are identified. It is stated that the core of the criminological system is formed by the complexes of criminological theory, legislation and activity. The conclusion is made that integrity should not be limited to its classical-archaic interpretation, which boils down to the interdisciplinary (intersectoral) manifestation of integrity in connection with criminological theory and practice with other fields of knowledge related to the problem of crime prevention. The modern approach also involves an internal understanding of integrity within the criminological system of Ukraine. The need for a dual (classical and modern) interpretation of this phenomenon is emphasised. Its external and internal manifestations are characterised using the example of criminological theory, legislation and practice.У статті на підставі результатів емпіричного і теоретичного дослідження зроблено спробу пізнати природу, розкрити сутність та уточнити науковий зміст комплексності в галузі кримінології. Наведено оцінку експертів щодо ступеня розробленості й актуальності цієї проблематики, акцентовано увагу на особливостях методології її дослідження. Виокремлено три наукові площини, у межах яких відбувається основний науковий дискурс навколо проблеми комплексності. Перелічено українських та зарубіжних учених, науковий доробок яких сприяє поглибленню знань про комплексність у науці загалом і у кримінології зокрема. Уточнено загальнонаукову методологію пізнання комплексності у кримінологічній науці. Обґрунтовано тісний зв’язок комплексності та системності, а також комплексного й системного підходів, зокрема у сфері запобігання кримінальним правопорушенням. Запропоновано авторське визначення поняття «комплексність» і виокремлено її істотні ознаки. Наведено відповідні аргументи на користь ідеї про те, що пізнання комплексності необхідно здійснювати на прикладі та з урахуванням спеціального системного об’єкта – кримінологічної системи України. Виокремлено низку комплексів (рівнів) такої системи. Констатовано, що ядро кримінологічної системи утворюють комплекси кримінологічної теорії, законодавства та діяльності. Сформульовано висновок, що комплексність не слід обмежувати її класично-архаїчною інтерпретацією, яка зводиться до міждисциплінарного (міжгалузевого) прояву комплексності у зв’язку кримінологічної теорії та практики з іншими галузями знань, дотичними до проблеми запобігання злочинності. Сучасний підхід передбачає також внутрішньосистемне розуміння комплексності в межах кримінологічної системи України. Наголошено на необхідності подвійної (класичної та модерної) інтерпретації цього явища. Надано характеристику його зовнішніх та внутрішніх проявів на прикладі кримінологічної теорії, законодавства і практики
Інформаційна безпека особового складу Державної прикордонної служби України: проблемні питання нормативно-правового регулювання
Get PDFThe article analyses the current legislation of Ukraine which provides for normative and legal regulation of public relations in the information sphere of activity of security and defence forces, in particular, the State Border Guard Service of Ukraine, and also the scientific views of scholars on the content of the concepts of information security of an individual, society and the State.
Based on the results of the analysis, the study provides a definition of the concept of information security of the personnel (officers and officials) of the State Border Guard Service of Ukraine with due regard for the need to ensure civil rights and obligations in the information sphere and to fulfil the requirements determined by the specifics of official activities and the legal status of personnel regarding the collection, storage, use and dissemination of information.
It is proposed to consider information security of the personnel of the State Border Guard Service of Ukraine in the structural aspect as a certain state and as a process. In the structural aspect, the concept of information security of the personnel of the State Border Guard Service of Ukraine includes the following components: protection of constitutional rights and freedoms of a person with regard to information; protection of information networks and services; protection of personal data; protection of restricted information; protection against hostile propaganda, distortion of information, disinformation, fakes, etc. Information security as a state is determined by the degree of achievement of the greatest correspondence (balance) between the vital personal and official (state) interests of the personnel of the State Border Guard Service of Ukraine in the field of collection, storage, processing, analysis and exchange of information. In the functional aspect, information security is identified with the concept of “ensuring security” and is viewed as a set of organisational, legal, technical, managerial and other measures which constitute the process of ensuring the security of public relations in the information sphere.
The author emphasises the need to improve the legal and regulatory framework for the activities of the personnel of the State Border Guard Service of Ukraine in the information sphere, and also provides proposals for amending the current legislation of Ukraine, in particular, the Law of Ukraine “On the State Border Guard Service of Ukraine”.Проаналізовано чинне законодавство України, яке регулює суспільні відносин в інформаційній сфері діяльності сил безпеки і оборони, зокрема Державної прикордонної служби України, наукові погляди вчених щодо змісту понять інформаційної безпеки особи, суспільства і держави. За результатами аналізу визначено поняття «інформаційна безпека особового складу (службових і посадових осіб) Державної прикордонної служби України» з урахуванням необхідності забезпечення громадянських прав і обов’язків в інформаційній сфері та виконання вимог, що визначаються специфікою службової діяльності й правовим статусом особового складу щодо збирання, зберігання, використання та поширення інформації.
Запропоновано інформаційну безпеку особового складу Державної прикордонної служби України розглядати у структурному аспекті і як певний стан. У структурному аспекті поняття «інформаційна безпека особового складу Державної прикордонної служби України» має такі складові: захищеність конституційних прав і свобод людини щодо інформації; захищеність інформаційних мереж і послуг, персональних даних, інформації з обмеженим доступом; захищеність від ворожої пропаганди, викривлення інформації, дезінформації, фейків тощо; захищеність від негативного впливу інформації, завдання шкоди фізичному і психічному здоров’ю, етичним, духовним, психологічним, фізичним, соціальним та іншим засадам побудови суспільних (інформаційних) відносин. Як стан інформаційна безпека визначається ступенем досягнення найбільшої відповідності (збалансованості) між життєво важливими особистими і службовими (державними) інтересами особового складу Державної прикордонної служби України та їх захищеності у сфері збирання, зберігання, обробки, аналізу й обміну інформацією.
Наголошено на необхідності вдосконалення нормативно-правового регулювання суспільних відносин в інформаційній сфері діяльності особового складу Державної прикордонної служби України, а також надано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства України, зокрема Закону України «Про Державну прикордонну службу України» та інших підзаконних нормативно-правових актів
Юридична відповідальність забудовників багатоквартирних будинків, стосовно яких порушено справу про банкрутство, в контексті Циркулярного листа Верховного Суду № 3 від 2023 року
No full textThis paper discusses the legal position of flat developers who have two or more creditors and are unable to fulfill their obligations to pay debts that are due. Under the provisions in the Bankruptcy Law, a debtor who is unable to pay its debts that have matured may be declared bankrupt by a court decision, provided that the requirements outlined in Article 8 paragraph (4) are fulfilled, namely, that the debt is directly provable. If the debt can be simply proven, the court is obliged to grant the bankruptcy application. However, the Supreme Court has adopted a policy in the form of a circular providing guidance. In particular, Supreme Court Circular No. 3 of 2023, in subparagraph (2) of paragraph 2 of letter B, states that bankruptcy or suspension of debt payment applications against unqualified developers cannot be categorised as cases supported by mere evidence. This research employs normative legal methods using a statute-based approach. The findings of the study indicate that a Supreme Court circular has a lower hierarchical position than a law, and its legal force depends on its compliance with the law. Therefore, if a circular is found to be contrary to higher law, it may be invalidated and any decision based solely on such a circular may be appealed. In practice, developers or debtors who fail to meet their obligations to creditors will have their assets treated as bankruptcy estate, distributed based on the principle of equal treatment among creditors. Ultimately, this paper concludes that bankruptcy law remains the most efficient legal solution due to the simple mechanism of proof it offers, and that the Supreme Court circular letter has no authority to override the law as established by statutory law.Розглянуто правовий стан забудовників, які мають двох або більше кредиторів і не в змозі виконати свої зобов’язання щодо погашення боргів, строк сплати яких настав. Відповідно до положень Закону про банкрутство боржник, який не в змозі погасити свої борги, строк сплати яких настав, може бути визнаний банкрутом за рішенням суду за умови дотримання вимог, викладених у частині (4) статті 8, а саме якщо борг є безпосередньо доведеним. Якщо заборгованість може бути прямо доведена, суд зобов’язаний задовольнити заяву про банкрутство. Однак Верховний Суд ухвалив положення у формі циркуляра, що містить відповідні рекомендації. Зокрема, Циркуляр Верховного Суду № 3 від 2023 року в підпункті (2) пункту 2 літери В зазначає, що заяви про банкрутство або призупинення виплати боргу проти несумлінних забудовників не можуть бути віднесені до категорії справ, що спираються лише на докази. У дослідженні застосовано нормативно-правові методи з використанням статутного підходу. Результати дослідження свідчать, що Циркуляр Верховного Суду має нижчу ієрархічну позицію, ніж закон, і його юридична сила залежить від того, наскільки він відповідає закону. Таким чином, якщо буде встановлено, що циркуляр суперечить закону вищої юридичної сили, він може бути визнаний недійсним, а будь-яке рішення, що ґрунтується виключно на такому циркулярі, може бути оскаржене в апеляційному порядку. На практиці забудовники або боржники, які не виконують своїх зобов’язань перед кредиторами, будуть розглядатися як ліквідаційна маса, що розподіляється на основі принципу рівного ставлення до кредиторів. Зроблено висновок, що законодавство про банкрутство залишається найефективнішим правовим рішенням завдяки простому механізму доказування, який воно пропонує, а також про те, що Циркулярний лист Верховного Суду не має повноважень відміняти закон, як це встановлено статутним правом
Діяльність Національної поліції України під час дії воєнного стану як фактор забезпечення національної безпеки та європейської інтеграції держави
No full textThe article analyses the current state of organisation and functioning of the Ukrainian National Police system of bodies and units under martial law. It examines the specifics of police measures to create a secure environment depending on the type and nature of potential and real threats to the national security of the state.
It concludes that foreign scientific literature does not sufficiently cover the activities of Ukrainian security and defence entities, in particular the National Police of Ukraine, during martial law. This affects the European community’s understanding of the need for systematic support for the Ukrainian people’s struggle.
An analysis of the National Police of Ukraine’s implementation of law enforcement projects aimed at creating a secure environment, ensuring public safety and order, protecting the lives and health of citizens, and combating crime has been carried out. Among these projects, the following should be noted: “Guard of the Offensive”, “White Angels”, “Service 112”, “Community Police Officers”, “Educational Security Service”, “Unified Weapons Register”, and “Comprehensive Security System for Public Places”.
The changes in legislation regulating the legal status and powers of the National Police of Ukraine, introduced during the legal regime of martial law, have been analysed.
It has been proven that law enforcement projects implemented by the National Police of Ukraine are aimed not only at ensuring Ukraine’s national security but also have an impact on European security as a whole. This, in turn, confirms the inevitability of our country’s European and Euro-Atlantic integration.
Proposals have been developed to improve the activities of the police in European Union countries, taking into account the Ukrainian experience of the functioning of the National Police system, in particular in the following areas: improving legislation on the police, in particular the legal regulation of its military tasks and functions, transforming the content of police training by introducing special disciplines in military and engineering training, developing algorithms for the evacuation of civilians from emergency areas, in particular during shelling or in the presence of other dangerous factors, taking measures to improve the security of personnel and police infrastructure facilities.У статті проаналізовано сучасний стан організації та функціонування системи органів і підрозділів Національної поліції України в умовах правового режиму воєнного стану. Розглянуто особливості здійснення поліцією заходів із формування безпекового середовища залежно від виду та характеру потенційних та реальних загроз національній безпеці держави.
Зроблено висновок про недостатнє висвітлення в зарубіжній науковій літературі питань діяльності суб’єктів сектору безпеки та оборони України, зокрема органів Національної поліції України, під час дії воєнного стану. Це впливає на розуміння європейською спільнотою необхідності систематичної підтримки боротьби Українського народу.
Проведено аналіз реалізації Національною поліцією України правоохоронних проєктів, спрямованих на формування безпекового середовища, забезпечення публічної безпеки та порядку, захист життя і здоров’я громадян, а також протидію злочинності. Серед зазначених проєктів слід відзначити такі: «Гвардія наступу», «Білі янголи», «Служба 112», «Поліцейські офіцери громади», «Служба освітньої безпеки», «Єдиний реєстр зброї», «Система комплексної безпеки публічних місць».
Проаналізовано зміни в законодавстві, що регулюють правовий статус і повноваження Національної поліції України, внесені під час дії правового режиму воєнного стану.
Доведено, що правоохоронні проєкти, які реалізуються органами Національної поліції України, спрямовані не лише на забезпечення національної безпеки України, а й мають вплив на загальноєвропейську безпеку. Це, своєю чергою, підтверджує невідворотність європейської та євроатлантичної інтеграції нашої держави.
Розроблено пропозиції щодо вдосконалення діяльності поліції країн Європейського Союзу з урахуванням українського досвіду функціонування системи Національної поліції, зокрема в таких напрямах: удосконалення законодавства про поліцію, зокрема правового регулювання виконання нею мілітарних завдань і функцій, трансформація змісту підготовки поліцейських кадрів шляхом упровадження спеціальних дисциплін із військової та інженерної підготовки, відпрацювання алгоритмів евакуації цивільного населення із зон надзвичайних ситуацій, зокрема під час обстрілів чи за наявності інших небезпечних чинників, ужиття заходів для підвищення безпеки особового складу та об’єктів поліцейської інфраструктури
The Use of Artificial Intelligence in Criminal Proceedings During Martial Law
No full textУ статті досліджено можливості, ризики та нормативно-правові аспекти використання штучного інтелекту у кримінальному провадженні, з особливим акцентом на виклики, зумовлені умовами воєнного стану в Україні. З огляду на сучасні тенденції цифровізації та необхідність підвищення ефективності розслідувань проаналізовано приклади застосування штучного інтелекту у правоохоронній практичній діяльності, зокрема автоматизований аналіз великих обсягів даних, біометричну ідентифікацію, використання дронів для розвідки, прогнозну аналітику та інші технології.
Особливу увагу приділено досвіду використання систем штучного інтелекту для розслідування воєнних злочинів, зокрема ідентифікації російських військовослужбовців, виявлення колаборантів, пошуку зниклих осіб і викрадених дітей. Проаналізовано перспективи застосування алгоритмів глибокого навчання, інструментів доповненого пошуку, тематичних баз даних, а також можливості автоматизації рутинних слідчих (розшукових) дій.
Критично осмислено ризики, пов’язані з використанням штучного інтелекту: недостовірність і «галюцинації» алгоритмів, непрозорість моделей, ризики дискримінації, порушення приватності, проблеми верифікації цифрових доказів і технічну неспроможність наявних систем. Аргументовано необхідність запровадження нормативних гарантій якості, надійності та підзвітності результатів, отриманих за допомогою штучного інтелекту. Обґрунтовано потребу впровадження принципів прозорості, підзвітності, інформованості та нагляду за алгоритмічними інструментами у кримінальному процесі.
Запропоновано напрями вдосконалення кримінального процесуального законодавства, зокрема зміни до статей 91 та 101 Кримінального процесуального кодексу України, спрямовані на регламентацію та визнання результатів роботи штучного інтелекту процесуальними джерелами доказів за умови їх належної фіксації, верифікації й експертної оцінки. Зміни передбачають чітку фіксацію застосування штучного інтелекту у процесуальних документах, запровадження відповідальної особи за використання технологій, а також механізми перевірки й оцінювання отриманих результатів. Такий підхід забезпечить баланс між технологічним прогресом та захистом прав людини, підвищуючи якість розслідувань і довіру до судової системи. Зроблено висновок про доцільність розроблення комплексної нормативної моделі правового регулювання штучного інтелекту в Україні з урахуванням положень Закону ЄС про штучний інтелект (EU AI Act), потреб воєнного часу та стандартів захисту прав людини. Наголошено на необхідності гнучкого та функціонального підходу до правового регулювання штучного інтелекту, що зосереджується не на його дефініції, а на оцінці реальних наслідків і можливостей.This article examines the possibilities, risks, and regulatory aspects of using artificial intelligence in criminal proceedings, with a particular focus on the challenges posed by martial law in Ukraine. Given current trends in digitalisation and the need to improve the effectiveness of investigations, examples of the use of artificial intelligence in law enforcement practice are analysed, including automated analysis of large amounts of data, biometric identification, the use of drones for reconnaissance, predictive analytics and other technologies.
Particular attention is paid to the experience of using artificial intelligence systems to investigate war crimes, in particular the identification of Russian military personnel, the detection of collaborators, and the search for missing persons and abducted children. The prospects for the application of deep learning algorithms, augmented search tools, thematic databases, and the possibility of automating routine investigative (search) activities are analysed.
The risks associated with the use of artificial intelligence are critically examined: the unreliability and “hallucinations” of algorithms, the opacity of models, the risks of discrimination, privacy violations, problems with the verification of digital evidence, and the technical inadequacy of existing systems. The need to introduce regulatory guarantees of quality, reliability and accountability of results obtained with the help of artificial intelligence is argued. The need to introduce the principles of transparency, accountability, awareness and oversight of algorithmic tools in criminal proceedings is justified.
Proposed directions for improving criminal procedural legislation, in particular amendments to Articles 91 and 101 of the Criminal Procedure Code of Ukraine, aimed at regulating and recognising the results of artificial intelligence as procedural sources of evidence, provided that they are properly recorded, verified and expertly assessed. The amendments provide for the clear recording of the use of artificial intelligence in procedural documents, the introduction of a person responsible for the use of technologies, as well as mechanisms for verifying and evaluating the results obtained. This approach will ensure a balance between technological progress and the protection of human rights, improving the quality of investigations and trust in the judicial system. It has been concluded that it is advisable to develop a comprehensive regulatory model for the legal regulation of artificial intelligence in Ukraine, taking into account the provisions of the EU AI Act, the needs of wartime and human rights standards. The need for a flexible and functional approach to the legal regulation of artificial intelligence is emphasised, focusing not on its definition but on the assessment of its real consequences and possibilities
Child-Friendly Justice: International Legal Guidelines and National Challenges
No full textУ статті комплексно проаналізовано міжнародно-правові стандарти правосуддя, дружнього до дитини, та оцінено стан їх імплементації в українське законодавство і правозастосовну практику. Доведено, що міжнародні акти як обов’язкового, так і рекомендаційного характеру створюють фундамент для інтеграції дитиноцентрованого підходу, у якому пріоритет надається найкращим інтересам дитини, її гідності, безпеці та захисту від будь-яких форм дискримінації або повторної віктимізації.
Встановлено, що впровадження міжнародних стандартів правосуддя, дружнього до дитини, в Україні має системний і поступовий характер, орієнтований на адаптацію національної правозастосовної практики до європейських підходів у сфері захисту прав дітей. Важливим кроком у цьому напрямі стало запровадження у червні 2023 року пілотного проєкту з імплементації міжнародних стандартів правосуддя, дружнього до дитини, який нині реалізується на базі органів досудового розслідування та прокуратури на всій території України. У межах реалізації проєкту щодо запровадження центрів захисту дитини (за моделлю Барнахус), який було започатковано в липні 2024 року, забезпечено проведення процесуальних дій у безпечних, психологічно комфортних умовах, де надають комплексну допомогу дитині. В Україні також реалізуються окремі ініціативи, спрямовані на розвиток відновного правосуддя (шляхом реалізації Програми відновного правосуддя за участю неповнолітніх, які є підозрюваними, обвинуваченими у вчиненні кримінального правопорушення) через систему безоплатної правничої допомоги.
Доведено, що імплементація міжнародних стандартів правосуддя, дружнього до дитини, вимагає не лише формального закріплення відповідних норм на рівні нормативно-правових актів, а й гармонізації національної правової системи та правозастосовної практики. Удосконалення положень Кримінального процесуального кодексу України має бути спрямоване на уточнення статусу законного представника та психолога; забезпечення права дитини на безоплатну правничу допомогу незалежно від її процесуального статусу; унормування процесуального порядку укладення угоди про примирення у кримінальних провадженнях за участю неповнолітніх (як потерпілих, так і підозрюваних / обвинувачених).
Акцентовано, що практична реалізація принципів правосуддя, дружнього до дитини, потребує трансформації підходів правозастосовної діяльності – від формального виконання норм до усвідомлення дитини як суб’єкта права, який має власну думку, потреби та гідність. Особливе значення має розвиток професійних компетентностей слідчих, прокурорів, адвокатів, суддів у сфері комунікації з дітьми, а також впровадження ефективної системи міжвідомчої співпраці.This article provides a comprehensive analysis of international legal standards of child-friendly justice and assesses their implementation in Ukrainian legislation and law enforcement practice. It is proven that international acts, both mandatory and recommendatory in nature, create the foundation for the integration of a child-centred approach, in which priority is given to the best interests of the child, their dignity, safety and protection from any form of discrimination or revictimisation.
It is established that the implementation of international standards of child-friendly justice in Ukraine is systematic and gradual, focused on adapting national law enforcement practices to European approaches in the field of child rights protection. An important step in this direction was the launch in June 2023 of a pilot project to implement international standards of child-friendly justice, which is currently being implemented by pre-trial investigation bodies and the prosecutor\u27s office throughout Ukraine. As part of the project to establish child protection centres (based on the Barnahus model), which was launched in July 2024, procedural actions are carried out in safe, psychologically comfortable conditions, where comprehensive assistance is provided to children. Ukraine is also implementing separate initiatives aimed at developing restorative justice (through the implementation of the Restorative Justice Programme with the participation of minors who are suspects or accused of committing criminal offences) through a system of free legal aid.
It is proved that the implementation of international standards of child-friendly justice requires not only the formal consolidation of relevant norms at the level of regulatory and legal acts, but also the harmonisation of the national legal system and law enforcement practice. Improvements to the provisions of the Criminal Procedure Code of Ukraine should be aimed at clarifying the status of legal representatives and psychologists; ensuring the right of children to free legal aid regardless of their procedural status; developing procedural rules for concluding reconciliation agreements in criminal proceedings involving minors (both victims and suspects/defendants).
It is emphasised that the practical implementation of child-friendly justice principles requires a transformation of law enforcement approaches – from formal compliance with the rules to recognising children as subjects of law who have their own opinions, needs and dignity. Of particular importance is the development of the professional competencies of investigators, prosecutors, lawyers and judges in the field of communication with children, as well as the introduction of an effective system of interagency cooperation
Особливості використання технологій відеоаналізу та програмного забезпечення з розпізнавання облич у кримінальному аналізі
Get PDFThe modern technologies of video analysis and face recognition software are analysed, their effectiveness in criminal analysis is assessed, and the ethical and legal aspects of using these innovations in law enforcement are investigated. The article emphasises the relevance of introducing the latest video analysis technologies and face recognition software for ensuring public safety and combating crime in Ukraine.
The key technical characteristics of video analysis technology and face recognition software are identified, and their role in reducing the human factor and accelerating the process of identifying suspects is revealed. The foreign experience of using such technologies and the ways of their integration into law enforcement in Ukraine are analysed. Particular attention is paid to legal aspects, in particular personal data protection, as well as ethical challenges, namely ensuring transparency, non-discrimination and respect for human rights.
The research methodology is based on the analysis of regulatory documents, scientific sources and practical experience in the use of video analysis technologies. A systematic approach was used to summarise the data and a comparative method was used to evaluate different software solutions. The specifics of the use of artificial intelligence in different countries were studied and taken into account, which allowed us to summarise the best practices of implementation. Recommendations are made to improve the implementation of video analysis technologies in the practical activities of law enforcement agencies of Ukraine. The article proposes measures to improve technical support, create legislative mechanisms and ethical standards for the use of data. In particular, the author emphasises the importance of training employees, developing a personal data protection policy and implementing transparent procedures for monitoring the effectiveness of technologies. Particular attention is paid to recommendations for providing legal support for the integration of new technologies, including standardisation of procedures and reducing the risks of abuse of power or position by law enforcement officers.
The results obtained can contribute to the improvement of criminal analysis methods, increase the efficiency of law enforcement agencies and strengthen public safety. The proposed approaches will help to strengthen national resilience and increase public confidence in law enforcement through the effective implementation of modern technologies.Проаналізовано сучасні технології відеоаналізу та програмне забезпечення для розпізнавання облич, оцінено їхню ефективність у кримінальному аналізі, а також досліджено етичні та правові аспекти використання цих інновацій у правоохоронній діяльності. Наголошено на актуальності впровадження новітніх технологій відеоаналізу та програмного забезпечення для розпізнавання облич з метою забезпечення громадської безпеки та боротьби зі злочинністю в Україні.
Визначено ключові технічні характеристики технологій відеоаналізу та розпізнавання облич, розкрито їхню роль у зменшенні впливу людського фактора та прискоренні процесів ідентифікації підозрюваних. Проаналізовано зарубіжний досвід використання подібних технологій і способи їх інтеграції у правоохоронну діяльність України. Особливу увагу приділено правовим аспектам, зокрема захисту персональних даних, а також етичним викликам, таким як забезпечення прозорості, недискримінації та дотримання прав людини.
Методологія дослідження базується на аналізі нормативно-правових документів, наукових джерел і практичного досвіду використання технологій відеоаналізу. Використано системний підхід для узагальнення даних і порівняльний метод для оцінювання різних програмних рішень. Досліджено та враховано специфіку застосування штучного інтелекту в різних країнах, що дало змогу узагальнити найкращі практики. Надано рекомендації щодо вдосконалення впровадження технологій відеоаналізу у практичну діяльність правоохоронних органів України. Запропоновано заходи для покращення технічного забезпечення, створення законодавчих механізмів та етичних стандартів використання даних. Зокрема, наголошено на важливості навчання співробітників, розроблення політики захисту персональних даних та впровадження прозорих процедур моніторингу ефективності технологій. Особливу увагу приділено рекомендаціям щодо забезпечення правової підтримки інтеграції новітніх технологій, зокрема стандартизації процедур і мінімізації ризиків зловживання владою або службовим становищем працівниками правоохоронних органів.
Отримані результати можуть сприяти вдосконаленню методів кримінального аналізу, підвищенню ефективності діяльності правоохоронних органів і зміцненню громадської безпеки. Запропоновані підходи позитивно впливатимуть на зміцнення безпекової інфраструктури держави, що підвищить рівень суспільної довіри до правоохоронних органів та забезпечить стабільність і безпеку в країні
Правовий статус служби освітньої безпеки Національної поліції України
Get PDFThe publication provides a comprehensive analysis of the organization of the activities of the Educational Security Service of the National Police of Ukraine. Its organizational structure, legal status of the management unit and the main powers of the inspectors of the Educational Security Service are analyzed. The main purpose of the creation of the Educational Security Service of Ukraine is to implement state policy on the organization of a safe educational environment, protect the rights and legitimate interests of participants in the educational process in secondary education institutions, carry out preventive activities within its competence to prevent the commission of offenses, take measures aimed at preventing and eliminating threats to the life and health of participants in the educational process, prevent child neglect, in particular children not covered by education, identify the causes and conditions that contribute to this, take measures within its competence to eliminate them.
The issues related to the process of selecting and training police officers of the Educational Security Service, as well as the quality of its personnel, are highlighted. Additionally, the authors highlight the foreign experience of the police units of Hungary and the United States of America in ensuring law and order in secondary education institutions, as well as protecting educational facilities and children from unlawful encroachments. It is concluded that the basic principles of the work of the police in these countries are very similar to the national system. At the same time, in these countries, the interaction of the police and local communities on school safety issues is more fully established, systematic public monitoring of the activities of police officers in schools is carried out, national associations of “school police officers” are being created, which have the right to conduct training and advanced training of police officers in the areas of their work, and the regulatory and legal framework is constantly being improved and expanded.
A number of conceptual provisions have been formulated to improve the regulatory and methodological support for the activities of the Educational Security Service of the National Police of Ukraine at the current stage of its development, in particular: expanding the network of secondary education institutions involved in the relevant project, improving the regulatory and legal principles of organizing the activities of the Educational Security Service, introducing new areas of training and advanced training for its personnel.У публікації проведено комплексний аналіз організації діяльності Служби освітньої безпеки Національної поліції України. Проаналізовано її організаційну структуру, правовий статус керівного підрозділу та основні повноваження особового складу. Головною метою створення Служби освітньої безпеки України є реалізація державної політики з питань організації безпечного освітнього середовища, захисту прав і законних інтересів учасників освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти, здійснення у межах своєї компетенції профілактичної діяльності щодо запобігання вчиненню правопорушень, ужиття заходів, спрямованих на попередження та усунення загроз життю і здоров’ю учасників освітнього процесу, запобігання дитячій бездоглядності, зокрема серед дітей, не охоплених навчанням, виявлення причин і умов, що цьому сприяють, ужиття в межах компетенції заходів для їх усунення.
Окреслено питання, які стосуються процесу добору та навчання інспекторів Служби освітньої безпеки, а також якості її кадрового складу. Додатково висвітлено зарубіжний досвід діяльності поліцейських підрозділів Угорщини та Сполучених Штатів Америки з питань забезпечення правопорядку в закладах середньої освіти, а також захисту освітніх об’єктів і дітей від протиправних посягань. Зроблено висновок, що основні принципи роботи поліції цих країн дуже подібні до національної системи, проте більш повно налагоджена взаємодія поліції та місцевих громад з питань шкільної безпеки, здійснюється систематичний громадський моніторинг діяльності поліцейських у школах, створюються національні асоціації шкільних поліцейських, які мають право проводити навчання та підвищення кваліфікації працівників поліції за напрямами їхньої роботи, постійно вдосконалюється та розширюється нормативно-правова база діяльності.
Сформульовано низку концептуальних положень щодо вдосконалення нормативно-правового та методичного забезпечення діяльності Служби освітньої безпеки Національної поліції України на сучасному етапі її розвитку, зокрема: розширення мережі закладів загальної середньої освіти, залучених до відповідного проєкту, вдосконалення нормативно-правових засад організації діяльності Служби освітньої безпеки, започаткування нових напрямів підготовки та підвищення кваліфікації її особового складу
Міжнародні та європейські стандарти правосуддя у справах, пов’язаних із домашнім насильством
Get PDFThe article analyses the main international and European standards of justice related to domestic violence, their impact on the national legal system and the effectiveness of implementation in Ukraine. The study is based on the analysis of key international documents, such as: The UN Convention on the Elimination of All Forms of Discrimination against Women – obliges states to eliminate all forms of discrimination, including domestic violence; the UN Declaration on the Elimination of Violence against Women – recognises domestic violence as a human rights violation and calls for the creation of effective legal and social mechanisms to prevent it. The European Union and the Council of Europe have regulations that oblige member states to implement effective policies to combat domestic violence: The Council of Europe Convention on preventing and combating violence against women and domestic violence is the main international document that establishes four key principles: prevention of violence, protection of victims, prosecution of perpetrators and implementation of a comprehensive state policy; the European Convention on Human Rights – provides for protection from inhuman or degrading treatment and the right to an effective judicial remedy; the case law of the European Court of Human Rights; Directive 2012/29/EU of the European Parliament and of the Council of 25 October 2012 establishing minimum standards on the rights, support and protection of victims of crime, including victims of domestic violence; replacing Council Framework Decision 2001/220/JHA.
The article examines the existing changes in domestic legislation on issues related to domestic violence. Using general scientific and special legal methods, the main problems of law enforcement in the field of combating domestic violence are identified and ways to improve national legislation are suggested. Particular attention is paid to the need to ensure effective protection of victims from domestic violence, to conduct prompt and effective investigation of domestic violence cases, to isolate perpetrators, to introduce specialised court procedures and to increase liability for domestic violence.
The results of the study may be useful for scholars, human rights defenders, legislators and law enforcement officials who deal with issues of combating domestic violence and implementing international standards in the national legal system.Проаналізовано основні міжнародні та європейські стандарти правосуддя, пов’язаного з домашнім насильством, їхній вплив на національну правову систему й ефективність імплементації в Україні. Дослідження базується на аналізі таких ключових міжнародних документів, як Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, яка зобов’язує держави усувати всі форми дискримінації, враховуючи насильство в сім’ї, та Декларація ООН про викорінення насильства щодо жінок, яка визнає домашнє насильство порушенням прав людини та закликає до створення ефективних правових і соціальних механізмів запобігання йому. У Європейському Союзі та Раді Європи діють нормативні акти, які зобов’язують держав-учасниць упроваджувати ефективну політику протидії домашньому насильству. Зокрема, Конвенція Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами як головний міжнародний документ, що встановлює чотири ключові принципи: запобігання насильству, захист жертв, кримінальне переслідування кривдників і впровадження комплексної державної політики, та Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає захист від нелюдського або принизливого поводження та право на ефективний судовий захист. Важливе значення має також практика Європейського суду з прав людини. Крім того, Директива 2012/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25 жовтня 2012 року встановлює мінімальні стандарти щодо прав, підтримки та захисту жертв злочинів, зокрема жертв домашнього насильства, і замінює Рамкове рішення Ради 2001/220/JHA.
Розглянуто зміни у вітчизняному законодавстві з питань, пов’язаних із домашнім насильством. За допомогою застосування загальнонаукових і спеціальних юридичних методів визначено основні проблеми правозастосування у сфері протидії домашньому насильству та запропоновано шляхи вдосконалення національного законодавства. Особливу увагу приділено необхідності забезпечення ефективного захисту жертв від домашнього насильства, проведення швидкого та результативного розслідування випадків домашнього насильства, ізоляції кривдників, запровадження спеціалізованих судових процедур і підвищення відповідальності за вчинення домашнього насильства.
Результати дослідження можуть бути корисними для науковців, правозахисників, законодавців та працівників правоохоронних органів, які займаються протидією домашньому насильству й упровадженням міжнародних стандартів у національну правову систему
Правові аспекти управління непрацюючими кредитами в системі незабезпечених мікрокредитів KUR в індонезійському банку «Сіарія»
No full textThe kafalah scheme serves as a risk mitigation mechanism widely applied in Islamic financing, particularly for unsecured Micro People’s Business Credit (KUR (Kredit Usaha Rakyat) Micro). This scheme involves guarantee institutions that assume responsibility for financing risks, reducing the financial burden on Islamic banks and facilitating access to credit for Micro, Small, and Medium Enterprises (MSMEs). Despite its advantages, challenges remain, particularly in terms of kafalah fees and delays in claim processing, which can impact its overall effectiveness. This study aims to analyze the role of guarantee institutions, the claim process, subrogation rights, and their implications for the financial stability of Islamic banks. Using a descriptive qualitative approach, the study finds that guarantee institutions play a strategic role by covering up to 70 % of financing risks, allowing Islamic banks to extend financing to a broader range of MSMEs. The subrogation rights ensure that debtors remain accountable for their obligations, preserving financial discipline within the system. Furthermore, the findings indicate that the kafalah scheme significantly reduces credit risk for Islamic banks while promoting financial inclusion. However, the study also highlights several challenges, including the complexity of the claim process, administrative inefficiencies, and potential financial burdens on banks due to delays in reimbursements. These factors necessitate a more efficient regulatory framework to enhance the scheme’s effectiveness. This research concludes that the kafalah scheme aligns with Maqasid al-Shariah, emphasizing fairness, financial justice, and asset protection, making it a critical tool for sustainable Islamic financing and inclusive economic growth. The study provides policy recommendations to improve the efficiency and accessibility of Islamic banking in addressing MSME financing needs while maintaining financial stability.Схема «кафала» слугує механізмом зниження ризиків, який широко застосовується в ісламському фінансуванні, зокрема для незабезпечених мікрокредитів для бізнесу (KUR). Ця схема передбачає участь гарантійних установ, які беруть на себе відповідальність за фінансові ризики, зменшуючи фінансове навантаження на ісламські банки та полегшуючи доступ до кредитів для мікро-, малих та середніх підприємств (ММСП). Незважаючи на її переваги, залишаються проблеми, зокрема щодо плати за послуги «кафала» та затримки в обробці вимог, що може вплинути на її загальну ефективність. Це дослідження має на меті проаналізувати роль гарантійних установ, процес розгляду претензій, права суброгації та їхній вплив на фінансову стабільність ісламських банків. Використовуючи описовий якісний підхід, дослідження виявило, що гарантійні установи відіграють стратегічну роль, покриваючи до 70 % фінансових ризиків, що дозволяє ісламським банкам надавати фінансування ширшому колу ММСП. Права суброгації гарантують, що боржники залишаються відповідальними за свої зобов’язання, зберігаючи фінансову дисципліну в системі. Крім того, результати дослідження вказують на те, що схема «кафала» значно знижує кредитний ризик для ісламських банків, водночас сприяючи фінансовій інклюзії. Однак дослідження також висвітлює низку проблем, зокрема складність процесу подання заяв, адміністративну неефективність і потенційний фінансовий тягар для банків через затримки з відшкодуванням. Ці фактори вимагають більш ефективної регуляторної бази для підвищення ефективності схеми. Результати дослідження свідчать, що схема «кафала» відповідає принципам шаріату, наголошуючи на чесності, фінансовій справедливості та захисті активів, що робить її критично важливим інструментом для сталого ісламського фінансування та інклюзивного економічного зростання. Дослідження пропонує рекомендації щодо підвищення ефективності та доступності ісламського банкінгу для задоволення потреб ММСП у фінансуванні, зберігаючи при цьому фінансову стабільність