10 research outputs found

    Нейромедіаторні механізми відновлення свідомості у пацієнтів із тяжкою черепно-мозковою травмою

    No full text
    Актуальність. Одним із перспективних напрямків постішемічної корекції церебрального гомео­стазу є застосування препаратів, спрямованих на переривання швидких реакцій глутаматкальцієвого каскаду. До препаратів із глутаматблокуючою дією належить амантадин, неконкуруючий антагоніст дофамінових і NMDA-рецепторів. Він справляє стабілізуючий вплив на специфічні глутаматергічні рецептори, що переривають наростання глутаматного викиду і пригнічують глутаматну ексайтотоксичність. Подібний ефект доведено і для унікального ноотропного препарату — N-карбамоїл-метил-4-феніл-2-піролідону (фенілпірацетам). Механізми реалізації ефектів фенілпірацетаму визначаються посиленням синтезу білка і фосфоліпідів, підвищенням швидкості обороту інформаційних молекул, полімодальним впливом на широкий діапазон синаптичних систем — холінергічну, адренергічну, дофамінергічну, глутаматергічну і, найголовніше, ГАМКергічну. Мета — вивчення нейромедіаторних механізмів відновлення свідомості в пацієнтів із тяжкою черепно-мозковою травмою. Матеріали та методи. Дослідження проводили у 2010–2015 роках в ДоКТМО на базі кафедри анестезіології та інтенсивної терапії ФІПО Донецького національного медичного університету ім. М. Горького. 1-ша група (порівняння) складалася з 30 пацієнтів, які отримували терапію за стандартним протоколом. 2-га група (дослідження) складалася з 30 хворих, які отримували, крім терапії за протоколом, препарат амантадин, що застосовували в першу добу після отримання травми у вигляді інфузійного розчину в дозі 1000 мл (400 мг) на добу внутрішньовенно повільно крапельно протягом 7 діб. 3-тя група (дослідження) складалася з 32 хворих, які отримували, крім терапії за протоколом, препарат фенілпірацетам через зонд один раз на добу. Оцінювали рівень свідомості за шкалою коми Глазго. Застосовували комп’ютерний цифровий енцефалограф NIHON KOHDEN EEG-1200. Для оцінки динаміки нейрофізіологічних змін вивчали усереднені показники спектрального аналізу електроенцефалографії за 8 відведеннями, зокрема спектральну потужність із частотою 1 Гц (діяльність нейрогліальної популяції), 6–7,5 Гц (холінергічна система), 4–5 Гц (адренергічна система), 11–12 Гц (дофамінергічна система), 24–25 Гц (β2) (серотонінергічна система). Усі отримані дані оброблялися з використанням методів математичної статистики із застосуванням кореляційного аналізу. Результати. Зафіксовані нами у відповідь на застосування амантадину і фенілпірацетаму ЕЕГ-зміни (зниження δ-, підвищення α- і β1- і β2-ритмів) відображали зменшення активності глутаматергічної ней­ромедіаторної системи, що є одним із механізмів відновлення свідомості при тяжкій ЧМТ. Інтенсивна терапія із застосуванням амантадину у хворих із тяжкою черепно-мозковою травмою відновлює нейромедіаторний баланс: підвищує дофамінергічну активність, переважно в проекції стовбурових структур, активує холінергічну нейромедіаторну систему, переважно в проекції так званої когнітивної осі, що є ще одним із механізмів відновлення свідомості. У пацієнтів із тяжкою ЧМТ після введення фенілпірацетаму була зафіксована значна активація переважно серотонінергічної системи мозку з гіперпродукцією серотоніну, прискоренням процесів метаболізму в нейрогліальній популяції і помірними асиметричними ангіоспастичними ефектами, що також є одним із механізмів відновлення свідомості. Застосування додатково до стандартного протоколу лікування амантадину і фенілпірацетаму підвищувало шанс відновлення свідомості до 11 і більше балів за шкалою коми Глазго вже на 7-му добу терапії (ОR ± 95% ДІ = 5,5 (2,8–13,2) і ОR ± 95% ДІ = 0,626 (0,219–1,000) відповідно). Використання амантадину і фенілпірацетаму в гострому періоді тяжкої ЧМТ обумовлювало статистично значуще зниження ризику смерті (RR ± 95% ДІ = 0,273 (0,084–0,881) і RR ± 95% ДІ = 0,426 (0,168–1,000) відповідно).</jats:p

    Нейрофизиологические предикторы взаимоотношений «кровоток — метаболизм» в условиях хронической ишемии мозга

    No full text
    Актуальность. Основным направлением борьбы с тяжелыми медицинскими и социальными последствиями цереброваскулярной патологии являются ранняя доклиническая диагностика и предупреждение дальнейшего прогрессирования сосудистых дизгемий. Для характеристики текущего функционального состояния пациентов с дисциркуляторной энцефалопатией (ДЭ) разного генеза, прогнозирования исхода заболевания и успешности восстановления адекватным и продуктивным представляется включение в исследование комплекса анализа биоэлектрической активности головного мозга и мозгового кровотока. Цель. Повышение эффективности диагностики хронической ишемии мозга за счет совершенствования ранней диагностики и мониторинга эффективности подобранного лечения у государственных служащих на амбулаторно-поликлиническом этапе. Проведенное клинико-неврологическое обследование является фрагментом научного исследования «Гипертоническая и негипертоническая (атеросклеротическая) дисциркуляторная энцефалопатия у государственных служащих — патогенетические механизмы возникновения, интегральные диагностические критерии, индивидуализированная коррекция медикаментозной терапии». Материалы и методы. Обследованы 63 человека в возрасте от 40 до 68 лет. Пациенты были распределены на три группы, статистически сопоставимые по основному заболеванию — ДЭ 2-й степени, полу и возрасту. Первую группу составляли пациенты с ДЭ без сопутствующей гипертензии — 20 человек, вторую — 28 человек с гипертонической ДЭ (ГДЭ), третью — 15 больных с ДЭ и перенесенным инсультом в анамнезе (ГДЕ + Инс). Среди обследованных пациентов — 21 мужчина и 42 женщины. Диагноз был подтвержден данными общеклинического, клинико-неврологического, лабораторного, инструментального и нейропсихологического исследований (по шкалам ММЅЕ, оценки стресса, тревоги, депрессии DASS-21). Контрольная группа здоровых добровольцев — 20 человек. Регистрацию биопотенциалов мозга осуществляли с помощью компьютерного электроэнцефалографа (ЭЭГ) серии Tredex Expert. Изучали показатели абсолютной спектральной мощности (АСМ, мкВ/√Гц) и относительной спектральной мощности (ОСМ, %) по выше­указанным частотным диапазонам. Оценка количественных показателей ЭЭГ проводилась с помощью интегрального количественного анализа, внутри- и межполушарной когерентности исследуемых частотных диапазонов. Выполняли ультразвуковое транскраниальное допплерографическое исследование мозговых сосудов головы и шеи с определением максимальной систолической скорости кровотока (VS, см/с), конечной диастолической скорости кровотока (VD, см/с), индекса циркуляторного сопротивления Пурсело (RI, о.е.), — систоло-диастолического показателя Стюарта (ISD, о.е.). Исследовали мозговой кровоток в общей сонной, внутренней сонной, средней мозговой, позвоночной и базилярной артериях. По результатам исследований была сформирована база данных. Первичная подготовка таблиц и промежуточных расчетов проводилась на персональних электронных вычислительных машинах с использованием программного пакета Microsoft Excel. Математическая обработка выполнялась с использованием стандартных статистических пакетов Statistica 6.0. Результаты. При исследовании трех групп больных с ДЭ различного генеза установлено повышение АСМ всех исследуемых диапазонов, но разной степени выраженности. Во всех исследуемых группах достоверно снижалась ОСМ альфа1- и альфаЅ-диапазона. Максимальное снижение ОСМ альфа-ритма билатерально отмечено во фронтальных, центральных и затылочных отделах. Установлено повышение ОСМ бета-частотного ритма за счет активации b1-волнового диапазона и активации или тенденции к активации b2-ритма по всем отведениям. Для 1-й группы были характерны значительный уровень дезорганизации ЭЭГ-паттерна за счет минимального в сравнении с другими группами исследования уровня АСМ a-, a1- и b1-диапазона при максимальных значениях ОСМ d- и b2-диапазона, максимально высокие уровни 1-го и 2-го интегральных коэф­фициентов, что отражало превалирование воздействий структур ретикулярной формации верхнестволового уровня неспеци­фической регуляции и функционально связанных с ними структур левого полушария на формирование целостной биоэлектрической картины мозга. Все перечисленные выше особенности ЭЭГ сочетались у больных 1-й группы с максимальным в сравнении с другими группами исследования снижением показателей скорости кровотока в интракраниальных магистральных сосудах каротидного бассейна слева. У больных 2-й группы исследования зафиксирован менее выраженный, чем у пациентов 1-й группы, уровень дезорганизации ЭЭГ-паттерна с максимальным уровнем a- и a1-активности на фоне минимальной активации в d- и b2-диапазоне ЭЭГ, что следует расценивать как проявление высокого уровня напряженности в системах неспецифической регуляции центральной нервной системы таламического уровня при умеренной недостаточности верхнестволового уровня неспецифической регуляции. Все это сочеталось у пациентов 2-й группы с максимально высокими по сравнению с другими группами показателями систолической и диастолической скорости кровотока в бассейне левой внутренней сонной артерии, что свидетельствовало об отсутствии значимой гипоперфузии, энергетической и митохондриальной недостаточности. Степень нарушения кровотока за счет циркуляторных или упруго-эластичных изменений в магистральных сосудах каротидного бассейна у пациентов 1-й группы прямо коррелирует с характером функционирования верхнестволовых структур неспецифической регуляции и тесно связанных с ними структур левой гемисферы мозга, а у больных 2-й группы — с функциональным состоянием диэнцефальных и таламических систем и тесно связанных с ними структур правой гемисферы мозга. Выводы. Проведенный корреляционный анализ свидетельствует об аналогичных изменениях в системе взаимоотношений «кровоток — метаболизм» у больных с ГДЭ и ДЭ. Изменение мозгового кровотока является компенсаторной реакцией для сохранения адекватного мозгового метаболизма на определенной стадии развития ДЭ (2-я степень). Изменения мозгового кровотока у больных 2-й группы сопровождаются компенсаторными изменениями в системе «кровоток — метаболизм»: ирритацией альфа- и бета1-активности и угнетением дельта-активности. Снижение скорости мозгового кровотока и сосудистого сопротивления у больных 2-й группы сопровождается активацией медленно-волновой низкоамплитудной активности. </jats:p

    Застосування кількісної електроенцефалографiї в діапазонах, що відображають нейромедiаторну активність, для оцінки ефективності нейрометаболічної терапії

    No full text
    Метою цього дослідження було вивчення нейрометаболічної дії препарату етилметилгiдроксипiридину сукцинату (Армадін) на центральну нервову систему в пацієнтів iз гострою церебральною недостатністю (ГЦН) різного генезу (тяжка черепно-мозкова травма, мозковий інсульт) за допомогою методів кількісної електроенцефалографiї (ЕЕГ). Матерiали i методи. Дизайн дослідження: відкрите проспективне дослідження за типом «випадок — контроль». Сорок хворих (група дослідження) отримували препарат етилметилгiдроксипiридину сукцинату на додаток до стандартного протоколу лікування, 48 пацієнтів iз ГЦН (група порівняння) — терапію за стандартним протоколом. Реєстрацію біопотенціалів мозку здійснювали за допомогою нейрофізіологічного комплексу DX-NT32. Для інтегрального кількісного аналізу ЕЕГ застосовували інтегральний коефіцієнт kfc1: (δ + θ + β1) / (α + β2). Для оцінки нейрогліальної та нейрометаболічної активності визначали показники відносної спектральної потужності у вузьких діапазонах ЕЕГ. Проводили ультразвукове допплерографiчне дослідження екстра- та інтракраніальних судин (апарат DWL EZ-Dop V2.1, Німеччина). Статистичний аналіз даних виконано за допомогою програми MedStat. Результати. Головні позитивні ефекти відновлення внутрішньочерепного кровообігу, що проявлялися зменшенням вазоконстрикції інтракраніальних судин, були зареєстровані після введення препарату в дозі 200 мг. При збільшеннi кількостi введеного препарату етилметилгiдроксипiридину сукцинату до 400 мг включалися нові рівні адаптації за рахунок активації дieнцефальних структур і функціонально пов’язаних з ними структур правої півкулі, де було зафіксовано значущі зміни ЕЕГ-предикторів нейроглiальної та нейромедіаторної (холін-, aдрен-, серотонін- та меншою мірою дофамінергічної) активності. Виснов­ки. Застосування в комплексі терапії ГЦН різного генезу етилметилгiдроксипiридину сукцинату підвищувало шанс на вiдновлення свідомості до 11 і більше балів за шкалою коми Глазго до 7-ї доби лікування. Використання препарату етилметилгiдроксипiридину сукцинату в комплексі терапії при мозковому інсульті та тяжкій черепно-мозковій травмі підвищує можливiсть скорочення термінів перебування у відділенні нейрохірургічної інтенсивної терапії до 8–10 діб.</jats:p

    КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ХРОНІЧНОЮ ІШЕМІЄЮ МОЗКУ. ЦІЛЕСПРЯМОВАНА КОРЕКЦІЯ КОГНІТИВНИХ ПОРУШЕНЬ ТА ВІДНОВЛЕННЯ РУХОВИХ ФУНКЦІЙ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО МОЗКОВОГО ІНСУЛЬТУ

    No full text
    Background. Vascular cerebral pathology, caused by a slowly progressing diffuse insufficiency of blood supply to brain tissue, leads to a progressive impairment of brain function, is a predictor of stroke, shaping the development of immune failure of brain tissue. Perspective direction of protection of the brain from chronic ischemia – direct influence on the systems of neurotransmitters and neuromodulators of the brain, normalization of the ratio of the processes of excitatory and inhibitory neurotransmission, individual approach to the restoration of impaired functions, activation of additional reserves of the brain, based on different treatments. Aim: to develop a method of complex treatment of patients with chronic brain ischemia (CВI), stroke, which includes targeted correction of cognitive impairment and restoration of motor functions. Material and methods. In the period from 2016 to 2019, a total of 118 people aged 51 to 78 years with chronic cerebral ischemia without concomitant hypertension, with a history of hypertension, with CBI and a stroke with a history without movement disorders, and with disorders of arbitrary disorders were comprehensively examined, with the formation of persistent neurological deficit. Among the examined patients were 40 men and 78 women. The diagnosis was confirmed by the data of general clinical, neurological, laboratory, instrumental examination, neuropsychological testing (MMSE, DASS-21). In addition to the protocol, patients with CBI received a complex of drugs aimed at the correction of neurotransmitter metabolism: ipidacrine hydrochloride monohydrate, choline alphoscerate, citicolin for 14 days. In patients with impaired arbitrary movements additionally used the hardware-software complex «Trenar-01» in the program «Donor». Results. Supplementation of the protocol of treatment of patients with CBI in all study groups with a complex of drugs aimed at eliminating cholinergic insufficiency led to the correction of cognitive disorders in chronic brain ischemia. The use of the hardware-software complex «Trenar-01» in the course of treatment repeatedly increases the strength and function of stimulated muscles, which allows normalizing static and motor disorders faster. Conclusion. The complex of drugs aimed at eliminating cholinergic insufficiency, the use of the apparatus for electrical stimulation with biocontrol «Trenar-01» leads to the correction of cognitive impairment and the restoration of arbitrary movements in patients with CBI who have suffered a stroke with motor disorders.Резюме. Судинна церебральна патологія, обумовлена повільно прогресуючою дифузною недостатністю кровопостачання мозкової тканини, призводить до прогресуючого погіршення функціонування головного мозку, є предиктором розвитку інсульту, формуючи розвиток імунної неспроможності мозкової тканини. Перспективний напрямок захисту мозку від хронічної ішемії - безпосередній вплив на системи нейротрансмітерів і нейромодуляторів мозку, нормалізація співвідношення процесів збудливої і гальмівної нейротрансмісії, індивідуальний підхід до відновлення порушених функцій, активація додаткових резервів мозкової діяльності, що досягається за рахунок використання оригінальних програм формування м'язових рухів, заснованих на різних методах лікування. Мета роботи .Розробка методу комплексного лікування хворих з хронічною ішемією мозку (ХІМ),мозковим інсультом, що включає цілеспрямовану корекцію когнітивних порушень та відновлення рухових функцій. Матеріали та методи. Проведено клініко-неврологічне обстеження за даними фрагменту наукового дослідження: «Удосконалення профілактики, лікування та реабілітації хворих на артеріальну гіпертензію та ішемічну хворобу серця з коморбідною патологією в амбулаторних та стаціонарних умовах». У період з 2016 по 2019 роки було комплексно обстежено в динаміці 118 чоловік у віці від 51 до 78 років з хронічною ішемією мозку без супутньої гіпертензії, на тлі гіпертонічної хвороби, з ХІМ і перенесеним інсультом в анамнезі без рухових розладів, та з порушеннях довільних рухів, з формуваннями стійкого неврологічного дефіциту. Серед обстежених пацієнтів було 40 чоловіків і 78 жінок. Діагноз був підтверджений даними загальноклінічного, неврологічного, лабораторного, інструментального обстеження, нейропсихологічного тестування (MMSE, DASS-21).Додатково до протоколу, хворі з ХІМ отримували комплекс препаратів, спрямованих на корекцію нейромедіаторного обміну: Іпідакрін гідрохлориду моногідрату, холіну альфосцерат, цитиколін протягом 14 днів. У хворих з порушенням довільних рухів додатково застосували апаратно-програмний комплекс «Тренар-01» в програмі «Донор». Результати та обговорення. Доповнення протоколу лікування хворих з ХІМ у всіх досліджуваних групах комплексом препаратів, спрямованих на усунення холінергічної недостатності призводило до корекції когнітивних порушень при хронічній ішемії мозку. Застосування апаратно-програмного комплексу «Тренар-01»у процесі лікування багаторазово підвищує силу і функцію стимульованих м'язів, що дозволяє швидше нормалізувати статичні та рухові порушення. Висновки. Комплекс препаратів, спрямованих на усунення холінергічної недостатності, застосування апарату для електростимуляції з біокеруванням «Тренар-01» призводить до корекції когнітивних порушень та відновлення довільних рухів у хворих з ХІМ , що перенесли мозковий інсульт з руховими розладами

    CHRONIC CEREBRAL ISCHEMIA. MODERN VIEW OF THE PROBLEM

    No full text
    Introduction. Chronic cerebral ischemia (CCI) is considered a syndrome that develops as a result of a slowly progressive reduction in cerebral blood flow. This reduction occurs due to the gradual accumulation of ischemic and secondary degenerative changes in the brain, which are caused by repeated ischemic episodes resulting from the development of atherosclerosis and arterial hypertension. These changes lead to impairment of brain functions, manifested by progressive neurological, neuropsychological, and mental disorders. The aim. To analyze the problems of pathogenesis, diagnosis, and treatment of CCI from the sources of modern literature in order to optimize the treatment of this group of patients.  Materials and methods. Bibliosemantic, comparative and method of system analysis.  Results. The pathogenetic mechanisms underlying CCI remain controversial due to the heterogeneity of causes and the complexity of the neuropathology associated with the disease. However, one common reason that can be named is dysregulation of cerebral blood flow, that results in chronic cerebral hypoperfusion, which can lead to the development of vascular cognitive impairment and dementia. Detection of biological markers in the patients' blood in combination with neuropsychological testing, neurophysiological (CEP P300, EEG) and neuroimaging (CT, MRI, Doppler Ultrasound of the head and neck) methods, which confirms the morphological substrate of vascular disease (leukoareosis, focal changes, multi-infarct condition, cerebral atrophy) and provides the possibility of choosing an effective pathogenetically-justified treatment. Conclusions. The rating of effectiveness of treatment in CCI is complicated considering difficulties in the selection of the efficiency criteria due to the significant differences in the methodology and research formats, as well as problem of a significant medication-related burden in the case of comorbidities. In this regard, the main direction in therapy is combined neuroprotection, which allows to optimize the possibilities of this strategy and to increase its clinical significance in angioneurology

    Influence of cardiopulmonary bypass on the erythrocyte membranes and the method of its protection

    No full text
    The damage to erythrocytes during cardiopulmonary bypass (CPB) remains a recent problem. The aim of this research was to study the effect of fructose-1,6-diphosphate on the state of the erythrocyte membrane during CPB and the level of phosphorus in blood as a marker of the energy potential in the cell. Patients were divided into two groups. The control group 1 (Gr 1) consisted of 75 individuals. The group 2 (Gr 2) included patients to whom fructose-1,6-diphosphate (FDP) was administrated according to the developed scheme as follows 10 g of the drug was diluted in 50 ml of a solvent, 5 g of the drug was injected intravenously with the use of perfusor immediately before initiation of CPB at a rate of 10 ml/min and 5 g at the 30th minute of CPB (before the stage of warming) the same way. When comparing two groups the best results in hemolysis (p<0.01), mechanical (p<0.01). osmotic resistance of erythrocytes (p<0.01), the time of acid hemolysis (p<0.01) and the permeability of the erythrocyte membrane in postperfusion period were in Gr 2. Вefore cardiac surgery hypophosphatemia was detected in 18% out of 150 and in 32% out of 150 patients – a lower limit of normal phosphorus content in the blood. After CPB in Gr 1 phosphorus content in blood was 0.85±0.32 mmol/l and hypophosphatemia was in 53% out of 75 patients. This indicates a pronounced energy deficit in this group. In Gr 2 phosphorus level was 1.7±0.31 mmol/l and there was no hypophosphatemia. As a result, FDP as an endogenous high-energy intermediate metabolite of the glycolytic pathway leads to resistance to hemolysis, protects the erythrocyte membrane from damage and increases the energy potential of the cell during CPB

    Influence of cardiopulmonary bypass on the erythrocyte membranes and the method of its protection

    No full text
    Пошкодження еритроцитів при штучному кровообігу (ШК) залишається актуальною проблемою. Метою дослідження було вивчення впливу фруктозо-1,6-дифосфату на стан мембрани еритроцитів під час ШК і рівень фосфору в крові як маркера енергетичного потенціалу клітини. Пацієнти були розподілені на дві групи. Контрольну групу 1 (Gr 1) склали 75 осіб. До групи 2 (Gr 2) увійшли пацієнти, яким вводили фруктозо-1,6-дифосфат (ФДФ) за розробленою нами схемою таким чином: 10 г препарату розводили в 50 мл розчинника, 5 г препарату вводили внутрішньовенно з використанням перфузора безпосередньо перед початком ШК зі швидкістю 10 мл/хв і 5 г на 30-й хвилині ШК (перед етапом зігрівання) аналогічним чином. При порівнянні двох груп кращі результати гемолізу (р<0,01), механічної (р<0,01), осмотичної резистентності еритроцитів (p<0,01), часу кислотного гемолізу (p<0,01) і проникності мембран еритроцитів у постперфузійному періоді були в Gr 2. До операції на серці гіпофосфатемія була виявлена у 18% зі 150 пацієнтів і в 32% зі 150 пацієнтів виявлено нижню межу нормального вмісту фосфору в крові. Після ШК у Gr 1 вміст фосфору в крові становив 0,85±0,32 ммоль/л, а гіпофосфатемія була в 53% з 75 пацієнтів. Це свідчить про виражений енергетичний дефіцит у цій групі. У Gr 2 рівень фосфору був 1,7±0,31 ммоль/л, а гіпофосфатемії не було. У результаті ФДФ як ендогенний високоенергетичний проміжний метаболіт гліколітичного шляху збільшує резистентність до гемолізу, захищає мембрану еритроцита від ушкодження і збільшує енергетичний потенціал клітини під час ШК. The damage to erythrocytes during cardiopulmonary bypass (CPB) remains a recent problem. The aim of this research was to study the effect of fructose-1,6-diphosphate on the state of the erythrocyte membrane during CPB and the level of phosphorus in blood as a marker of the energy potential in the cell. Patients were divided into two groups. The control group 1 (Gr 1) consisted of 75 individuals. The group 2 (Gr 2) included patients to whom fructose-1,6-diphosphate (FDP) was administrated according to the developed scheme as follows 10 g of the drug was diluted in 50 ml of a solvent, 5 g of the drug was injected intravenously with the use of perfusor immediately before initiation of CPB at a rate of 10 ml/min and 5 g at the 30th minute of CPB (before the stage of warming) the same way. When comparing two groups the best results in hemolysis (p<0.01), mechanical (p<0.01). osmotic resistance of erythrocytes (p<0.01), the time of acid hemolysis (p<0.01) and the permeability of the erythrocyte membrane in postperfusion period were in Gr 2. Вefore cardiac surgery hypophosphatemia was detected in 18% out of 150 and in 32% out of 150 patients – a lower limit of normal phosphorus content in the blood. After CPB in Gr 1 phosphorus content in blood was 0.85±0.32 mmol/l and hypophosphatemia was in 53% out of 75 patients. This indicates a pronounced energy deficit in this group. In Gr 2 phosphorus level was 1.7±0.31 mmol/l and there was no hypophosphatemia. As a result, FDP as an endogenous high-energy intermediate metabolite of the glycolytic pathway leads to resistance to hemolysis, protects the erythrocyte membrane from damage and increases the energy potential of the cell during CPB

    Особливості організації оздоровчого фізичного виховання дітей шкільного віку з ослабленим здоров’ям

    No full text
    Каганець, Д. В. Особливості організації оздоровчого фізичного виховання дітей шкільного віку з ослабленим здоров’ям : магістерська робота ; спец. 017 “Фізична культура і спорт“ / Д. В. Каганець ; наук. кер. І. Б. Марцінковський. – Миколаїв : НУК, 2020. – 85 с.Актуальність дослідження. Перехід на навчання з 6-річного віку, інтенсифікація навчальної діяльності, докорінна перебудова позашкільної трудової діяльності, збільшило кількість дітей з ослабленим здоров’ям, що вимагає розроблення системи заходів на науковій основі, спрямованих на збереження, зміцнення і розвиток здоров’я дітей та підлітків, застосування обґрунтованих рекомендацій режиму праці та відпочинку з врахуванням стану їхнього здоров’я (Аксьонова О. П., 2005). Згідно даних Міністерства охорони здоров’я за 2008 рік, лише 23 % дітей є практично здоровими, 29 % мають функціональні відхилення, 47 % страждають на хронічні захворювання, така тенденція відзначалася впродовж останнього десятиріччя, збереглася вона й у 2019 році. Окрім того, низка смертельних випадків під час занять фізичною культурою хвилює не тільки батьків, але викликає стурбованість спеціалістів у галузі медицини й фізичного виховання, суспільства загалом. За даними Міністерства освіти і науки за останні сім років в Україні на уроках фізичної культури померло чотирнадцять школярів (М’ягкий О. В., 2011). Держава Україна проявляє увагу до здоров’я громадян шляхом залучення їх до активних занять фізичної культурою і спортом, що знайшло своє відображення в Законі України «Про фізичну культуру і спорт», уведеного в дію Постановою Верховної Ради України за № 3809-ХІІ від 24 грудня 1993 року, який доповнювали і змінювали у 1995, 2000, 2001, 2004, 2005, 2006, 2007, 2010, 2011, 2012, 2014, 2015, 2017 та 2018 роках. Законом гарантуються права громадян на заняття фізичною культурою і спортом, визначаються і характеризуються сфери та напрямки впровадження фізичної культури. Постанова Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про фізичну культуру і спорт» зобов’язала Кабінет Міністрів України прийняти «Державну програму розвитку фізичної культури і спорту», яка була затверджена Указом Президента України у червні 1994 року. 1 вересня 1998 року в Україні була прийнята програма «Фізична культура – здоров’я нації». Державні програми розвитку фізичної культури і спорту в Україні спрямовані на практичну реалізацію Закону України «Про фізичну культуру і спорт». «Державні вимоги до фізичного виховання» містять основні концептуальні поняття, характеристику рівнів, змісту та форми фізичного виховання (Шиян Б. М., 2010). Незважаючи на значні успіхи медицини, що дозволило значно знизити захворюваність і смертність загалом у популяції, в тому числі й серед дітей, покращення фізичного виховання підростаючого покоління нашої країни, проблема фізичного виховання школярів з різними відхиленнями стану здоров’я продовжує залишатися актуальною. Практичний досвід показує, що цей контингент школярів особливо потребує оздоровчих засобів фізичної культури (Волкова С. С., 2000; Денисенко Н. Ф., Аксьонова О. П., 2006; Черній В., 2014; Язловецький В. С., 2004). Їх руховий режим характеризується відносною гіподинамією, яка призводить до детренованості організму, зниженню спротиву та послабленню захисних сил (Черній В., 2014). В умовах сучасного технічного прогресу, коли напружений ритм життя поєднується із сенсорними та інформативними перенавантаженнями і гіпокінезією, питання зміцнення здоров’я засобами фізичної культури дітей і підлітків з ослабленим здоров’ям є надзвичайно важливою. Одним із важливих заходів для вирішення означеної проблеми є впровадження фізичної культури у побут школярів та проведення систематичної роботи з фізичного виховання (її пропаганди, організації, забезпечення, контролю за ефективність здійснюваних заходів), особливо з тими, які мають відхилення у стані здоров’я і фізичного розвитку, вивчення й узагальнення досвіду роботи з дітьми цієї категорії. На жаль у багатьох загальноосвітніх навчальних закладах таких дітей звільняють від уроків фізичного виховання, хоча вони більше, як здорові потребують таких уроків (Боднар І. Р., 2013; Демчук С., Злуніцина Н., Романова В., 2012; Перепецкая Т., 2000). Наукові дослідження показали, що фізичні вправи та загартовування є могутніми засобами попередження і лікування різних захворювань, а також профілактики різних відхилень, які спостерігаються у дітей з ослабленим здоров’ям. Ці заходи зміцнюють здоров’я школярів, підвищують захисні сили організму, сприяють усунення чи компенсації патологічних порушень та ліквідації вторинних функціональних зсувів, тренують їх і підвищують фізичну й розумову працездатність (Булейченко О. В., Євтушок Н. В., 2009; Казанцева А. В., 2012; Королевська Т. Ю., 2010; Чепурна В., 2000). Процес фізичного виховання і оздоровлення школярів з ослабленим здоров’ям засобами фізичної культури у порівнянні з їх ровесниками основної групи, де не зафіксовані відхилення у здоров’ї, має ряд особливостей. Розроблені форми і методи фізичної культури застосовуються з обмеженнями для школярів спеціальної медичної групи (Боднар І. Р., 2005, 2013; Булейченко О. В., Євтушок Н. В., 2009; Демчук С., Злуніцина Н., Романова В., 2012; Дикий Б. В., Бігорі П. П., Русин І. С., 2001; Майєр В. І., 2004; Степаненкова Є. Я., 2001; Черній В. П., Нєворова О. В., 2016). Особливої уваги заслуговують величини навантажень з врахуванням функціональних можливостей дітей, організація оптимального рухового режиму з використанням природних факторів, врахування ефективності занять, вироблення критеріїв адаптації, формування рухових і гігієнічних навиків та умінь самоконтролю (Дикий Б. В., Ілько А., 2001; Королевська Т. Ю., 2010; Леко Б., 2003; Мазур В. А., Єдинак Г. А., 2011; Язловецький В. С., 2004). Недостатня кількість, а у деяких випадках й відсутність сучасних, науково обґрунтованих практичних методичних посібників, створює для педагогів фізичної культури і батьків певні труднощі для організації й проведення занять з дітьми спеціальних медичних груп (Арєф’єв В. Г., 2001). Оздоровча направленість системи фізичного виховання можлива при обов’язковому лікарському контролі за тими, хто займається фізичною культурою, особливо в осіб з ослабленим здоров’ям (Мазур В. А., Єдинак Г. А., 2011; Носай О. Л., Коваль Л. М., 2010; Чепурна В., 2000). Отже актуальність нашого дослідження зумовлюється, з одного боку відомими фактами зниження здоров’я серед школярів, а з іншого – недостатньою вивченістю питання ширшого запровадження природних засобів оздоровлення, у тому числі й фізичних вправ у дітей з ослабленим здоров’ям. Гіпотеза дослідження полягає в можливості розробки сучасних рекомендацій організації занять фізичного виховання педагогами у загальноосвітніх навчальних закладах та батьками в домашніх умовах для дітей з ослабленим здоров’ям, забезпечення їм всебічного гармонійного розвитку і успішної підготовки для повноцінного самостійного життя й трудової діяльності. Мета дослідження – аналіз наукової літератури з питання фізичного виховання школярів з ослабленим здоров’ям та розробка рекомендацій і комплексів вправ для покращення і розвитку їхнього здоров’я. Завдання дослідження зумовлене поставленою метою і передбачає: – вивчення стану проблеми дослідження та науковий аналіз літератури з питання фізичного виховання школярів з ослабленим здоров’ям; – з’ясувати особливості впливу фізичних вправ, рухового режиму, загартовування на організм школярів з ослабленим здоров’ям; – встановити оптимальні режими оздоровчого фізичного навантаження для школярів спеціальних медичних груп; – розробити комплексні вправи та запропонувати розроблені рекомендації для занять фізичними вправами школярів спеціальних медичних груп; – з’ясувати можливості доступного об’єктивного контролю та самоконтролю за станом здоров’я школярів з ослабленим здоров’ям. Методи дослідження: вивчення науково-методичної літератури й теоретичний аналіз та узагальнення отриманої інформації. Об’єктом дослідження стали засоби покращення та розвитку здоров’я школярів. Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідалися автором на студентській науково-практичній конференції та публікувалися в університетському збірнику студентських наукових робіт у 2019 й 2020 роках.Relevance of research. The transition to education from the age of 6, the intensification of educational activities, the radical restructuring of extracurricular activities, increased the number of children with impaired health, which requires the development of a system of scientific measures aimed at maintaining, strengthening and developing the health of children and adolescents , application of substantiated recommendations of the mode of work and rest taking into account the state of their health (Aksonova O. P., 2005). According to the Ministry of Health in 2008, only 23 % of children are practically healthy, 29 % have functional disorders, 47 % suffer from chronic diseases, this trend has been observed over the past decade, it continued in 2019. In addition, a number of deaths during physical education concern not only parents, but also cause concern to specialists in the field of medicine and physical education, society as a whole. According to the Ministry of Education and Science, fourteen schoolchildren have died in physical education classes in Ukraine over the past seven years (Myagky O. V., 2011). The State of Ukraine pays attention to the health of citizens by involving them in active physical culture and sports, which is reflected in the Law of Ukraine "On Physical Culture and Sports", enacted by the Resolution of the Verkhovna Rada of Ukraine on № 3809-XII of December 24 1993, which was supplemented and changed in 1995, 2000, 2001, 2004, 2005, 2006, 2007, 2010, 2011, 2012, 2014, 2015, 2017 and 2018. The law guarantees the rights of citizens to engage in physical culture and sports, defines and characterizes the areas and directions of implementation of physical culture. The Resolution of the Verkhovna Rada of Ukraine "On the Procedure for Enacting the Law of Ukraine" On Physical Culture and Sports "obliged the Cabinet of Ministers of Ukraine to adopt the State Program for the Development of Physical Culture and Sports, approved by the Decree of the President of Ukraine in June 1994. On September 1, 1998, the program "Physical Culture – Health of the Nation" was adopted in Ukraine. State programs for the development of physical culture and sports in Ukraine are aimed at the practical implementation of the Law of Ukraine "On Physical Culture and Sports". "State requirements for physical education" contain the basic conceptual concepts, characteristics of levels, content and forms of physical education (Shiyan B. M., 2010). Despite significant advances in medicine, which have significantly reduced morbidity and mortality in the general population, including children, improved physical education of the younger generation of our country, the problem of physical education of schoolchildren with various health disorders remains relevant. Practical experience shows that this contingent of schoolchildren especially needs health-improving means of physical culture (Volkova S. S., 2000; Denisenko N. F., Aksonova O. P., 2006; Cherniy V., 2014; Yazlovetsky V. S., 2004). Their motor regime is characterized by relative hypodynamics, which leads to detraining of the body, reduced resistance and weakening of the protective forces (Cherniy V., 2014). With modern technological advances, when the hectic pace of life is combined with sensory and informative overload and hypokinesia, the issue of health promotion through physical training of children and adolescents with impaired health is extremely important. One of the important measures to solve this problem is the introduction of physical culture in the lives of students and systematic work on physical education (its promotion, organization, provision, control over the effectiveness of activities), especially with those who have disabilities and physical development, study and generalization of experience with children in this category. Unfortunately, in many secondary schools such children are exempted from physical education lessons, although they need such lessons more than healthy (Bodnar I. R., 2013; Demchuk S., Zlunitsyna N., Romanova V., 2012; Perepetskaya T., 2000). Research has shown that exercise and hardening are powerful tools for preventing and treating a variety of diseases, as well as preventing the various disorders seen in children with poor health. These measures strengthen the health of schoolchildren, increase the body's defenses, help eliminate or compensate for pathological disorders and eliminate secondary functional disorders, train them and increase physical and mental performance (Buleychenko O. V., Yevtushok N. V., 2009; Kazantseva A. V., 2012; Royal T. Yu., 2010; Chepurna V., 2000]. The process of physical education and rehabilitation of students with impaired health by means of physical culture in comparison with their peers in the main group, where there are no abnormalities in health, has a number of features. The developed forms and methods of physical culture are used with restrictions for schoolchildren of special medical group [Bodnar IR, 2005, 2013; Buleychenko OV, Yevtushok NV, 2009; Demchuk S., Zlunitsyna N., Romanova V., 2012; Wild B. V., Bigori P. P., Rusin I. S., 2001; Mayer V. I., 2004; Stepanenkova E. J., 2001; Cherniy V. P., Nevorova O. V., 2016). Particular attention should be paid to the magnitude of the load taking into account the functional capabilities of children, the organization of optimal motor regime using natural factors, taking into account the effectiveness of classes, developing adaptation criteria, formation of motor and hygienic skills and self-control skills (Dyky B. V., Ilko A., 2001; Royal T. Yu., 2010; Leko B., 2003; Mazur V. A., Edinak G. A., 2011; Yazlovetsky V. S., 2004). Insufficient number, and in some cases the lack of modern, scientifically sound practical manuals creates for teachers of physical education and parents some difficulties in organizing and conducting classes with children of special medical groups (Arefyev V. G., 2001). Health-improving orientation of the system of physical education is possible with mandatory medical supervision of those who are engaged in physical culture, especially in people with impaired health (Mazur V. A., Edinak G. A., 2011; Nosay O. L., Koval L. M., 2010; Chepurna V., 2000). Thus, the relevance of our study is due, on the one hand, to the known facts of declining health among schoolchildren, and on the other – insufficient study of the wider introduction of natural remedies, including exercise in children with impaired health. The hypothesis of the research is the possibility of developing modern recommendations for the organization of physical education classes by teachers in secondary schools and parents at home for children with impaired health, providing them with comprehensive harmonious development and successful preparation for full independent life and work. The purpose of the study is to analyze the scientific literature on physical education of students with impaired health and to develop recommendations and sets of exercises to improve and develop their health. The task of the study is determined by the goal and provides: – study of the state of the research problem and scientific analysis of the literature on physical education of students with impaired health; – to find out features of influence of physical exercises, a motor mode, hardening on an organism of schoolboys with the weakened health; – to establish optimal modes of health-improving physical activity for schoolchildren of special medical groups; – to develop complex exercises and to offer the developed recommendations for physical exercises of schoolboys of special medical groups; – to find out the possibilities of available objective control and self-control over the state of health of students with impaired health. Research methods: study of scientific and methodical literature and theoretical analysis and generalization of the received information. The object of research was the means of improving and developing the health of schoolchildren. Approbation of research results. The main provisions and results of the study were reported by the author at the student scientific-practical conference and published in the university collection of student research papers in 2019 and 2020

    НОВЫЕ ПАЛЕОМАГНИТНЫЕ ДАННЫЕ ПО СИЛУРИЙСКИМ И ДЕВОНСКИМ ВУЛКАНИТАМ ЧИНГИЗСКОЙ ОСТРОВНОЙ ДУГИ КАЗАХСТАНА И ИХ ВКЛАД В ПРЕДСТАВЛЕНИЯ О ТЕКТОНИЧЕСКОЙ ЭВОЛЮЦИИ УРАЛО-МОНГОЛЬСКОГО ПОЯСА

    No full text
    The tectonic and paleogeographic evolution of the Ural-Mongol belt between the cratons of Baltica, Siberia, and Tarim is the key to the formation of the Eurasian supercontinent during Paleozoic time, but the views on this complicated process remain very disparate and sometimes controversial. Three volcanic formations of the Middle Silurian, LowertoMiddle Devonian and Middle Devonian age from the southwestern boundary of the Chingiz Range (NE Kazakhstan) yields what are interpreted as primary paleomagnetic directions that help clarify the evolution of the belt. A singlepolarity characteristic component in midSilurian andesites yields a positive intraformational conglomerate test, whereas dualpolarity prefolding components are isolated from the two Devonian collections. These new data were evaluated together with previously published paleomagnetic results from Paleozoic rocks in the Chingiz Range, and allow us to establish with confidence the hemisphere in which the area was located at a given time. We conclude that NE Kazakhstan was steadily moving northward crossing the equator in Silurian time. These new paleomagnetic data from the Chingiz range also agree with and reinforce the hypothesis that the strongly curved volcanic belts of Kazakhstan underwent oroclinal bending between Middle Devonian and Late Carboniferous time. A comparison of the Chingiz paleolatitudes with those of Siberia shows similarities between the northward motion and rotational history of the Chingiz unit and those of Siberia, which imposes important constraints on the evolving paleogeography of the Ural-Mongol belt.Тектоническая эволюция Урало-Монгольского подвижного пояса (УМП) многие десятилетия является предметом исследования огромного количества авторов. Однако, несмотря на все усилия, тектонические реконструкции разных авторов различаются самым радикальным образом, а во многом являются взаимоисключающими. Один из способов прояснить ситуацию – получить последовательности разновозрастных палеомагнитных определений и на их основе оценить кинематику ключевых структур УМП. При палеомагнитных исследованиях среднепалеозойских вулканитов Чингизской палеоостровной дуги на северо-востоке Казахстана в андезитах середины силура была выделена первичная компонента намагниченности, что подтверждается положительным тестом галек для внутриформационного конгломерата. В двух среднедевонских объектах также была выделена первичная намагниченность, для которой тест складки и тест обращения положительны. Объединив все имеющиеся данные по этому региону, мы получили последовательность палеомагнитных определений в интервале с позднего кембрия до поздней перми, что позволило уверенно определить, в каком полушарии находилась Чингизская палеодуга. Сделан вывод, что эта структура устойчиво смещалась к северу и пересекла экватор в силуре. Имеющиеся данные так же уверенно указывают на вторичную природу изгиба вулканических поясов Казахстана, имеющих подковообразные очертания. Сравнение этих данных с кривой кажущейся миграции полюса Сибирской платформы позволяет говорить о том, что большую часть палеозоя Чингизская палеодуга двигалась согласованно с Сибирской платформой, что накладывает жесткие ограничения на эволюцию УМП

    Петро- и палеомагнитные характеристики структурно-вещественных комплексов месторождения алмазов трубка Нюрбинская (Среднемархинский район, Западная Якутия)

    No full text
    Modeling of physical and geological properties of a study object is an integral part of geological surveys at each stage. Without a model of physical and geological properties (PhGM) it is impossible to obtain a complete set of reflection indicators of an object in physical fields. The models are useful in solving a wide range of tasks on substantiation of survey methods and routines for interpreting the field data. Generally, a mineral deposit FGM contains the main elements represented by structural–material complexes (SMC) characterized by specific values of geometrical and physical parameters. We attempted at developing an PhGM of the diamond deposits controlled by the Middle Paleozoic trappe magmatism zone of the Vilyui paleoaulacogen. With this goal, in the period from 2002 to 2016, we carried out petrographic, paleomagnetic and geochemical studies of the SMC of the Nyurbinskaya pipe of Nakyn kimberlite field located in the Middle Markha district, West Yakutia. We studied terrigenous–carbonate rocks of the Late Cambrian of the Morkokinskaya and Oldondinskaya suites (Є3mrk and Є3–O1ol, respectively), dolerites of the Vilyui–Markha intrusive complex (βPZ2vm), autolithic kimberlite breccias of the Nakyn intrusive complex (iPZ2nk), and sandstones of the Early Jurassic Ukugut suite (J1uk). Important information was obtained on a wide range of petromagnetic parameters and paleomagnetism of the deposit SMC, elemental chemical composition of ferromagnetic minerals, and other data that can prove useful in discovering promising kimberlite sites in the Vilyui–Markha dike belt. The position of the paleomagnetic pole for the Late Cambrian of the Siberian Platform was clarified: latitude Φ=–35°, longitude Λ=136°, and confidence intervals dp/dm=3.5/6.9°. The poles were estimated for kimberlites (Φ=–11.5°, Λ=111.2°, dp/dm=3.5/7.5°) and pre-pipe basites (Φ=–14.6°, Λ=117.4°, dp/dm=3.7/7.1°). According to the Nyurbinskaya deposit PhGM developed on the basis of the paleomagnetic data, there was the Late Silurian – Early Devonian (S2–D1) stage of kimberlite- and trappe formation. The results of our study can enhance the prospects for discovering new primary diamond deposits on the Siberian platform.Физико-геологические модели (ФГМ) являются неотъемлемой частью всех этапов геологоразведочных работ. Без формирования и исследования ФГМ невозможно получить целостную структуру признаков отражения поискового объекта в физических полях. Помимо этого, разработка такого рода моделей позволяет решать и обширный круг задач по обоснованию элементов методики работ, а также технологии интерпретации полевых материалов. Основными элементами строения ФГМ месторождений полезных ископаемых являются структурно-вещественные комплексы (СВК), характеризующиеся определенными значениями геометрических и физических параметров. С целью разработки ФГМ месторождений алмазов, контролируемых зоной среднепалеозойского траппового магматизма Вилюйского палеоавлакогена, в период с 2002 по 2016 г. проведены петро-, палеомагнитные и геохимические исследования СВК трубки Нюрбинской Накынского кимберлитового поля Среднемархинского района: терригенно-карбонатных пород позднего кембрия моркокинской Є3mrk и олдондинской Є3–O1ol свит, долеритов вилюйско-мархинского интрузивного комплекса βPZ2vm, автолитовых кимберлитовых брекчий накынского интрузивного комплекса iPZ2nk, а также песчаников ранней юры укугутской свиты J1uk. В результате получена важная информация по широкому спектру петромагнитных параметров и палеомагнетизму СВК месторождения, элементному химическому составу ферромагнитных минералов и т.д., которую целесообразно использовать для обнаружения перспективных на присутствие кимберлитовых тел участков в пределах Вилюйско-Мархинского дайкового пояса. Исследованиями уточнен палеомагнитный полюс для позднего кембрия Сибирской платформы (широта Φ=–35°, долгота Λ=136° и доверительные интервалы dp/dm=3.5/6.9°), а также рассчитаны полюсы по кимберлитам (Φ=–11.5°, Λ=111.2°, dp/dm=3.5/7.5°) и дотрубочным базитам (Φ=–14.6°, Λ=117.4°, dp/dm=3.7/7.1°). Разработанная на основе палеомагнитных данных динамическая ФГМ месторождения трубка Нюрбинская свидетельствует о существовании позднесилурийской – раннедевонской (S2–D1) эпохи кимберлито- и траппообразования, что расширяет перспективы обнаружения новых коренных месторождений алмазов на Сибирской платформе
    corecore