1,720,955 research outputs found
LINGUAL AND PSYCHOLOGICAL CONDITIONALITY OF THE MAIN CHARACTER’S IMAGE IN J. AUSTEN’S NOVEL “PRIDE AND PREJUDICE”
Full text linkПредставлене дослідження зосереджено на аналізі психологічної особистості головної героїні роману Дж. Остін «Гордість та упередження». Вона репрезентує тип так званих асертивних героїнь, які не віддзеркалюють своїх чоловіків, а стають незалежними особистостями, які мають самооцінку. Психологічні особливості художніх персонажів досліджуються не лише для глибшого розуміння сюжету оповідання, а й для кращого усвідомлення прихованого авторського посилу. Ми вважаємо, що будь-який психологічний аналіз персонажів художнього твору передбачає різноманітні засоби зображення: як їхню мовленнєву поведінку з іншими героями роману, так і безпосередні коментарі автора, їх зображення в очах інших героїв і навіть невербальні індикатори, як-от жести, вираз обличчя, положення тіла у просторі. Дослідження мовленнєвої особистості персонажів неможливе без урахування всієї парадигми їхніх вербальних характеристик, оскільки вони базуються на дискурсивних рисах комунікатора і є основним засобом вираження прагматичного потенціалу літературного твору. Саме мовлення героїв є запорукою створення яскравих художніх образів як автором, так і читачем, який інтерпретуватиме текст твору. Якщо порівняти мовленнєві партії Елізабет з іншими жіночими персонажами, стає зрозуміло, що, на відміну від них, поверхнева структура її речень та їх комунікативні типи однакові в діалогах із чоловіками та жінками, що свідчить про прозорість її дій. Основна риса її характеру – почуття гумору, жвава, весела манера сприймати навколишній світ, що є основою її жіночої привабливості. Елізабет виділяється на тлі інших жінок свого часу, викликає інтерес і симпатію читачів, а також протилежної статі. Це особливий тип героїні, незалежної, вірної своїм ідеалам, щирої та чесної.The presented study focuses on the analysis of the psychological personality of the main character of J. Austen’s novel “Pride and Prejudice”. She represents the type of the so-called assertive heroines, who do not mirror their husbands, but become self-esteemed independent personalities. Psychological features of artistic characters are studied not only for a deeper understanding the story plot, but also for a better realization of the author’s hidden message. We believe that any psychological analysis of characters in a work of art presupposes various means of depicting: like their verbal behavior with other characters of the novel, direct comments of the author, their images in the eyes of other characters, and even the non-verbal indicators, like gestures, face expressions, posture of the body in space. The study of the character’s speech personality is impossible without taking into account the entire paradigm of their verbal characteristics, since they are based on the discursive features of the communicator and are the main means of expressing pragmatic potential of a literary work. It is the speech of the characters that is a key to creating vivid artistic images, both by the author and, in the future, by the reader who will interpret the text of the work. Comparing Elizabeth’s speech parts with other female characters, it is clear that, unlike them, the surface structure of her sentences and their communicative types are the same in dialogues with men and women, the fact demonstrating transparency of her actions. The primary feature of her disposition is a sense of humor, and a lively, cheerful way of taking in her surroundings. Standing out against the background of other women of her time, Elizabeth arouses readers’ interest and sympathy, which, in their turn, are the basis of her female attractiveness, provoking interest of the opposite sex. Hers is a special type of heroine, independent, true to her ideals, sincere and honest
ЛІНГВАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛІТЕРАТУРНОЇ ЕКРАНІЗАЦІЇ (2005) РОМАНУ ДЖ. ОСТІН «ГОРДІСТЬ ТА УПЕРЕДЖЕННЯ»
Full text linkThe presented work focuses on the study of correlations existing between the verbal means of encoding the plot of Jane Austen’s novel “Pride and Prejudice” in the author’s version and as it is reflected by the means of film. The novel “Pride and Prejudice” by J. Austen (1797) was written 225 years ago. It went through eight cinema adaptations: in 1938, 1940, 1952, 1958, 1967, 1980, 1995 and 2005, and served as the basis for the modern women’s novel by H. Fielding “Bridget Jones’s Diary”. Throughout almost the entire history of cinema and up to the present time, among art critics and, in particular, film critics, there has been widely spread a point of view that the screen adaptation is a kind of «translation» from the language of literature into the language of cinema. The carried out analysis of this phenomenon makes it possible to assume that the screen adaptation of any literary work is a new type of artistic creation that appeared in the 20th century and requires its own detailed research. Screen adaptation of a literary work as a special manifestation of specific intertextual relations is a genre that is in the focus of attention of specialists in various fields – cultural experts, film experts, as well as literary experts, since it is one of the methods of reception of a verbal text. The main objective of this work is to establish verbal and nonverbal differences in the organization of the author’s artistic work and the visual series and verbal sequences of the film. The presented research is based on the close study of 30 minutes of the film, which is equal to 15 chapters of the novel. The author shows that replacing the author’s text with a picture in the film version, on the one hand, as well as bringing the characters dialogue of the 19th century closer to the modern conversational style, on the other hand, contributes to the audience's better perception of the story plot of the novel and modernizes the classical work in general. This way the characters’ surrounding looks like romantic nostalgia for the past, while the characters themselves become close and understandable to the audience.Представлена робота присвячена дослідженню кореляційних зв’язків між вербальними засобами кодування сюжету роману Джейн Остін «Гордість та упередження» в авторській версії та його відображенням засобами кіно. Роман «Гордість та упередження» Дж. Остін (1797) був написаний 225 років тому. Він пройшов вісім кіноадаптацій: у 1938, 1940, 1952, 1958, 1967, 1980, 1995 і 2005 рр. і послужив основою для сучасного жіночого роману Х. Філдінг «Щоденник Бріджет Джонс». Майже протягом усієї історії кінематографа і дотепер серед мистецтвознавців, зокрема кінознавців, широко поширена точка зору, що екранізація є своєрідним «перекладом» із мови літератури мовою кіно. Проведений аналіз цього явища дає змогу припустити, що екранізація будь-якого літературного твору є новим видом художньої творчості, який виник у ХХ ст. і потребує власного детального дослідження. Екранізація літературного твору як особливий вияв специфічних міжтекстових зв’язків є жанром, що знаходиться у центрі уваги фахівців різних галузей: культурологів, кінознавців, а також літературознавців, оскільки є одним із прийомів рецепції вербального тексту. Основна мета роботи – установити вербальні та невербальні відмінності в організації художньої роботи автора та візуального ряду і вербальних послідовностей фільму. Представлене дослідження базується на ретельному вивченні 30 хвилин фільму, що дорівнює 15 розділам роману. Автор показує, що заміна авторського тексту малюнком у кіноверсії, з одного боку, а також наближення персонажного діалогу ХІХ ст. до сучасного розмовного стилю – з іншого, сприяє кращому сприйняттю глядачем сюжету роману й модернізує класичний твір загалом. Таким чином, оточення героїв виглядає як романтична ностальгія за минулим, а самі герої стають близькими та зрозумілими глядачеві
Going Beyond Counting First Authors in Author Co-citation Analysis
Full text linkThe present study examines one of the fundamental aspects of author co-citation analysis (ACA) - the way co-citation
counts are defined. Co-citation counting provides the data on which all subsequent statistical analyses and mappings
are based, and we compare ACA results based on two different types of co-citation counting - the traditional type that
only counts the first one among a cited work's authors on the one hand and a non-traditional type that takes into
account the first 5 authors of a cited work on the other hand. Results indicate that the picture produced through this non-traditional author co-citation counting contains more coherent author groups and is therefore considerably clearer. However, this picture represents fewer specialties in the research field being studied than that produced through the traditional first-author co-citation counting when the same number of top-ranked authors is selected and analyzed. Reasons for these effects are discussed
Variations on the Author
Full text link“Variations on the Author” discusses two of Eduardo Coutinho’s recent films (Um Dia na Vida, from 2010, and Últimas Conversas, posthumously released in 2015) and their contribution to the general question of documentary authorship. The director’s filmography is characterized by a consistent yet self-effacing form of authorial self-inscription: Coutinho often features as an interviewer that rather than express opinions propels discourses; an interviewer that is good at listening. This mode of self-inscription characterizes him as an author who is not expressive but who is nonetheless markedly present on the screen. In Um Dia na Vida, however, Coutinho is completely absent form the image, while Últimas Conversas, on the contrary, includes a confessional prologue that moves the director from the margins to the center of his films. This article examines the ways in which these works stand out in the filmography of a director who offers new insights into the notion of cinematic authorship
Appropriate Similarity Measures for Author Cocitation Analysis
Full text linkWe provide a number of new insights into the methodological discussion about author cocitation analysis. We first argue that the use of the Pearson correlation for measuring the similarity between authors’ cocitation profiles is not very satisfactory. We then discuss what kind of similarity measures may be used as an alternative to the Pearson correlation. We consider three similarity measures in particular. One is the well-known cosine. The other two similarity measures have not been used before in the bibliometric literature. Finally, we show by means of an example that our findings have a high practical relevance.information science;Pearson correlation;cosine;similarity measure;author cocitation analysis
Dispelling the Myths Behind First-author Citation Counts
Full text linkWe conducted a full-scale evaluative citation analysis study of scholars in the XML research field to explore just how different from each other author rankings resulting from different citation counting methods actually are, and to demonstrate the capability of emerging data and tools on the Web in supporting more realistic citation counting methods. Our results contest some common arguments for the continued
use of first-author citation counts in the evaluation of scholars, such as high correlations between author rankings by first-author citation counts and other citation
counting methods, and high costs of using more realistic citation counting methods that are not well-supported by the ISI databases. It is argued that increasingly available digital full text research papers make it possible for citation analysis studies to go beyond what the ISI databases have directly supported and to employ more
sophisticated methods
koamabayili/VECTRON-author-checklist: VECTRON author checklist
No full textWe have done our best to complete the author checklist relating to the use of animals in the hut study. Note that the objective for the hut study was to evaluate the IRS treatment applications for residual efficacy against Anopheles mosquitoes, including the local An. coluzzii mosquito population. Cows were only used to attract mosquitoes into the huts and no tests were carried out directly on the cows. The author checklist is intended for use with studies where experiments are carried out on animals, which is why we have had such difficulty in completing this for the hut study, as many of the questions do not relate to how the cows were used
Author-wise bibliometric analysis based on entropy.
No full textAuthor-wise bibliometric analysis based on entropy.</p
- …
