1,720,956 research outputs found
КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ СИТУАТИВНОЇ PL (PARTY LOGISTICS) ІДЕНТИФІКАЦІЇ ПОСТАЧАЛЬНИКІВ ТРАНСПОРТНИХ ПОСЛУГ
Get PDFIntroduction. The traditional practice of classifying transport service providers based on the Party Logistics (PL) model is rooted in a fixed typology of companies along a scale from 1PL to 5PL, which often fails to reflect the true functional roles they play in specific project or contractual interactions. This leads to methodological inconsistencies, analytical ambiguity, and the risk of pseudo-scientific interpretations of PL levels. The purpose of this study is to develop the theoretical and methodological foundations, as well as practical tools for situational identification of transport service providers within the PL model, taking into account the dynamics of their functional roles within specific client interactions. To achieve this goal, the article is logically and sequentially structured: from formulating an alternative scientific paradigm that views the PL level as a situational functional role of transport service providers, to the concept of situational PL identification as a tool for implementing this paradigm, and a conceptual model that defines its principles, criteria, and evaluation logic; concluding with the justification of an appropriate analytical tool for the practical implementation of the model in transport service management. Results. The study formulates a new paradigm that contrasts functional PL identification of transport service providers with the formal «labeling» of these companies within simplified classifications. The concept of situational PL identification is proposed, based on defining the service role of the provider depending on the level of integration, digital engagement, management participation, and the distribution of responsibility within a specific client interaction. An analytical evaluation methodology is developed, which includes: a Likert scale for collecting qualitatively qualified expert evaluations; the Analytic Hierarchy Process (AHP) for determining the weight coefficients of evaluation criteria; fuzzy logic tools for processing vagueness and uncertainty in expert judgments. Scientific novelty. The scientific novelty of the research lies in: formulating a conceptual approach to PL identification of transport service providers based on the context-dependent functional role of a company within the supply chain; justifying a new scientific paradigm of situational PL identification, which contrasts with the widespread practice of declarative marketing positioning (especially among transport and freight forwarding companies) within a fixed PL hierarchy; developing the concept of situational PL identification as a tool for implementing this paradigm, ensuring an objective determination of the company’s level of integration into the supply chain structure of a specific client; forming a comprehensive analytical toolkit for the situational PL identification task, which combines qualitative expert assessments (Likert scale), weighted criterion structuring (AHP method), and uncertainty processing using fuzzy logic. Practical value. The practical value lies in creating a universal tool for the systematic positioning of transport service providers in supply chains–taking into account actual functions performed, integration depth, and digital maturity. This allows for the avoidance of erroneous or marketing-driven assessments. Conclusions. The proposed approach provides more accurate identification of the level of service integration of transport service providers in the context of a dynamic market, minimizes the risks of incorrect positioning, and can be useful for both service clients and analysts, consultants, and strategists involved in the evaluation of supply chain participants.Вступ. Традиційна практика класифікації постачальників транспортних послуг за моделлю Party Logistics (PL) ґрунтується на фіксованому типуванні компаній у межах шкали від 1PL до 5PL, що нерідко не відповідає реальному змісту їх функціональної діяльності в конкретних проєктних або контрактних взаємодіях. Це зумовлює методологічну суперечливість, аналітичну нечіткість і створює ризики псевдонаукової інтерпретації PL-рівнів. Мета дослідження – розроблення теоретико-методологічних засад і прикладного інструментарію ситуативної ідентифікації постачальників транспортних послуг за моделлю PL, з урахуванням динаміки їх функціональної ролі в межах конкретної взаємодії з клієнтом. Для реалізації цієї мети матеріал у статті логічно й послідовно структуровано: від формулювання альтернативної наукової парадигми, що розглядає PL-рівень як ситуативну функціональну роль постачальника транспортних послуг; через концепцію ситуативної PL-ідентифікації як інструмент реалізації цієї парадигми; до концептуальної моделі, яка визначає її принципи, критерії та логіку оцінювання; і завершено обґрунтуванням релевантного аналітичного інструментарію для практичної реалізації моделі в управлінні транспортним сервісом. Результати. У дослідженні сформульовано нову парадигму, що протиставляє функціональну PL-ідентифікацію постачальників транспортних послуг формальному «лейблінгу» цих компаній у межах спрощених класифікацій. Запропоновано концепцію ситуативної PL-ідентифікації, засновану на визначенні сервісної ролі постачальника залежно від рівня інтеграції, цифрової залученості, управлінської участі та розподілу відповідальності в межах конкретної взаємодії з клієнтом. Розроблено аналітичну методику оцінювання, де застосовуються: шкала Лайкерта для збору якісно-кваліфікованих експертних оцінок; метод аналізу ієрархій Сааті (AHP) для визначення вагових коефіцієнтів критеріїв оцінювання; інструменти нечіткої логіки (fuzzy logic) для обробки розмитості та невизначеності експертних суджень. Наукова новизна дослідження полягає у формулюванні концептуального підходу до PL-ідентифікації постачальників транспортних послуг, що базується на контекстно-залежній функціональній ролі компанії в ланцюзі постачання; обґрунтуванні нової наукової парадигми ситуативної PL-ідентифікації, яка контрастує з поширеною практикою декларативного маркетингового позиціонування (зокрема, серед транспортно-експедиторських компаній) у межах фіксованої PL-ієрархії; розробці концепції ситуативної PL-ідентифікації як інструмента реалізації цієї парадигми, що забезпечує об’єктивне визначення рівня інтегрованості компанії у структуру ланцюга постачання конкретного клієнта; формуванні цілісного аналітичного інструментарію для реалізації завдання ситуативної PL-ідентифікації, який поєднує якісні експертні оцінки (шкала Лайкерта), вагову структуризацію критеріїв (метод AHP) та обробку невизначеності за допомогою апарату нечіткої логіки (fuzzy logic). Практична цінність полягає у створенні універсального інструменту для системного позиціонування постачальників транспортних послуг у ланцюгах постачання – з урахуванням реально виконуваних функцій, глибини інтеграції та цифрової зрілості. Це дає змогу уникнути помилкових або обумовлених маркетингом оцінок. Висновки. Запропонований підхід забезпечує точнішу ідентифікацію рівня сервісної інтеграції постачальників транспортних послуг в умовах динамічного ринку, мінімізує ризики хибного позиціонування та може бути корисним як для замовників послуг, так і для аналітиків, консультантів і стратегів, які здійснюють оцінювання учасників ланцюгів постачання
SMART-КЛАСТЕРИ В ПОРТОВІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА ПРИКЛАДНІ ОРІЄНТИРИ
Get PDFIntroduction. This article explores the prerequisites for the development of Smart Clusters within Ukraine’s port system as a forward-looking vector of technological transformation in maritime infrastructure. The concept of Smart Clustering is based on the convergence of spatial-infrastructural integration with the deployment of advanced digital technologies-such as the Internet of Things (IoT), artificial intelligence, blockchain solutions, and digital twins. This synergy enables a rethinking of port operations through network-based interaction, adaptability, and technological interconnectivity. Purpose. The aim of this research is to substantiate the Concept of Two-Level Smart Clusters as a tool for modernizing Ukraine's port system, capable of ensuring digital integration, environmental sustainability, and scalable interaction with global transport networks, taking into account leading international experience, current technological trends, and the strategic tasks of infrastructure recovery in the post-war period. Results. The paper systematizes theoretical approaches to port clustering, classifies cluster types, and analyzes their impact on port infrastructure efficiency. It highlights the essential role of spatial and infrastructural clustering in enhancing the connectivity of ports with national and international transport corridors. The study introduces the Concept of Two-Level Smart Ports Clusters (TL-SPC) / Two-Level Intelligent Port Clusters (TL-IPC), combining inter-port and intra-port integration to ensure scalability, functional cohesion, and adaptive capacity. Case studies from Europe (North Sea Mega Cluster) and Asia (Greater Bay Area, China) demonstrate the effectiveness of digital synergy within cluster-based port models. The research confirms that two-level clustering acts as a platform for the implementation of intelligent technologies (AI, blockchain, digital twins) and supports the transition toward sustainable, environmentally conscious port operations. The proposed model lays a strategic foundation for transforming Ukrainian ports into high-tech Smart infrastructure nodes capable of continuous digital interaction, efficient resource management, and seamless integration into global transport networks. Conclusions. The findings underscore that clustering is a key instrument in modernizing port systems. The TL-SPC/TL-IPC framework offers structural flexibility, digital integration, and enhanced innovation potential. The transition towards Global Smart Port Clusters (G-SPC) or Global Intelligent Port Clusters (G-IPC) represents the next evolutionary step, emphasizing comprehensive integration into the global transport infrastructure. For Ukraine, this concept offers a system-building foundation for post-war reconstruction and sustainable redevelopment of port infrastructure. It also calls for the development of a National Smart Port Strategy and individualized port development strategies based on specialization and infrastructural capacity.Вступ. У статті розглянуто передумови формування Smart-кластерів у портовій системі України як перспективного напряму технологічної трансформації морської інфраструктури. Концепція Smart-кластеризації ґрунтується на поєднанні просторово-інфраструктурної інтеграції з впровадженням цифрових технологій (IoT, штучного інтелекту, блокчейн-рішень, цифрових двійників), що дозволяє переосмислити організацію портових процесів на основі мережевої взаємодії, адаптивності та технологічної взаємопов’язаності. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні Концепції дворівневих Smart-кластерів як інструменту модернізації портової системи України, здатного забезпечити цифрову інтеграцію, екологічну сталість і масштабовану взаємодію з глобальними транспортними мережами, з урахуванням провідного міжнародного досвіду, актуальних технологічних трендів і стратегічних завдань інфраструктурного відновлення у поствоєнний період. Результати. У статті систематизовано теоретичні підходи до кластеризації портів, класифіковано типи портових кластерів, проаналізовано їхній вплив на ефективність портової інфраструктури. Розкрито ключову роль просторово-інфраструктурної кластеризації у взаємодії портів із національними та міжнародними транспортними мережами. Запропоновано Концепцію дворівневих Smart Port кластерів (Concept of Two-Level Smart Ports Clusters, TL-SPC) / Дворівневих Інтелектуальних портових кластерів (Concept of Two-Level Intelligent Port Clusters, TL-IPC), що поєднує міжпортову та внутрішньопортову інтеграцію, забезпечуючи масштабованість, функціональну цілісність і адаптивність. Розглянуто приклади формування Smart-кластерів у Європі (Північноморський мегакластер) та Азії (Greater Bay Area, Китай), що підтверджують ефективність цифрової синергії у кластерних моделях. Встановлено, що дворівнева кластеризація слугує платформою для впровадження інтелектуальних технологій (штучного інтелекту, блокчейну, цифрових двійників) та сприяє екологічній трансформації. Запропонована модель формує стратегічну основу для трансформації українських портів у високотехнологічні інфраструктурні Smart-обʼєкти, здатні забезпечувати безперервну цифрову взаємодію, раціональне управління ресурсами та інтеграцію до глобальних транспортних мереж. Висновок. Дослідження підтвердило, що кластеризація є ключовим інструментом модернізації портових систем. Концепція TL-SPC/TL-IPC забезпечує структурну гнучкість, цифрову інтеграцію та підвищує інноваційний потенціал портів. Перехід до Глобальних Smart Port кластерів (Global Smart Port Clusters, G-SPC) або Глобальних Інтелектуальних портових кластерів (Global Intelligent Port Clusters, G-IPC) є наступним етапом еволюції портових систем, що передбачає комплексну інтеграцію в глобальну транспортну інфраструктуру. Запропонована концепція для України формує системоутворюючу основу для післявоєнного відновлення портової інфраструктури та її подальшого сталого розвитку, а також вимагає розроблення Національної Smart Port Стратегії та персоналізованих стратегій розвитку портів з урахуванням їхньої спеціалізації та інфраструктурного потенціалу
“SMART PORTS” ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ ВЕКТОР ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ЦИФРОВІЗАЦІЇ ПОРТІВ: ВІД ІДЕЇ ДО КОНЦЕПЦІЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ
Get PDFIntroduction. The modern global economy is undergoing transformations driven by the Fourth Industrial Revolution, marked by intensive digitalization and technological innovations. Seaports are becoming hubs of these changes. The rapid growth of trade and heightened competition compel port authorities and operators to modernize equipment and update technological processes, taking into account new standards for “green” solutions and climate requirements. As traditional management methods no longer meet demands for productivity, precision, environmental sustainability, and safety, there is an urgent need to transition to the “Smart ports” concept. This concept involves the use of intelligent technologies to optimize operations, automate processes, and digitalize ports. Purpose. The aim of the article is to investigate the evolution of the “Smart ports” concept as a new paradigmatic vector of digitalization and automation in the port industry, encompassing the identification of its historical foundations, analysis of key global case studies of successful implementation, and exploration of modern technological solutions and challenges arising in the course of its international integration. Results. The article analyzes the evolution of the «Smart ports» concept, which emerged in response to global challenges of digitalization and automation in the port industry. Special attention is given to innovative solutions such as integration platforms and automated management systems, which enhance the efficiency, safety, and sustainability of ports. Successful cases are discussed, particularly in the ports of Hamburg, Rotterdam, and Singapore, where digital solutions enhance port capacity and customer service quality. Emphasis is placed on digitalization and automation in port management, which reduces the risks associated with human factors. It is proposed to differentiate the notions “idea”, “paradigm” and “concept” of “Smart ports”, where the idea serves as the initial impetus for technology adoption, the paradigm represents a system of new perspectives and approaches to port management, and the concept encompasses specific solutions and mechanisms for their digital implementation. This distinction fosters a better understanding of the stages of digital transformation in ports and allows for the assessment of each stage’s contribution to the formation of modern port infrastructure. Conclusions. The approach formulated in the article demonstrates the evolution of the “Smart ports” concept as a gradual integration of digital and automated technologies at sequential stages: from the inception of the idea and the formation of the paradigm to conceptualization and practical implementation in the global port industry. The research reveals new aspects of integrating innovations into port systems, which will serve as a basis for further scientific developments. The analysis takes into account global trends in the development of automated and digital systems, allowing for the identification of directions for future research. Thus, the article contributes to increasing scientific interest in the “Smart ports” concept and stimulates the exploration of new technological solutions in port operations. The conclusions will be useful for both practitioners in port management and researchers dealing with issues of innovative port infrastructure.Вступ. Сучасна світова економіка переживає трансформації внаслідок четвертої промислової революції, що позначається інтенсивною цифровізацією та технологічними інноваціями. Морські порти стають центрами таких змін. Високі темпи зростання торгівлі та загострення конкуренції спонукають портові влади й операторів до модернізації обладнання та оновлення технологічних процесів з огляду на нові стандарти «зелених» рішень та кліматичні вимоги. В умовах, коли традиційні управлінські методи більше не відповідають запитам на продуктивність, точність, екологічність та безпеку, виникає нагальна потреба в переході до концепції “Smart ports”. Ця концепція передбачає використання інтелектуальних технологій для оптимізації операцій, автоматизації та цифровізації портів. Мета статті полягає в дослідженні еволюції концепції “Smart ports” як нового парадигмального вектору цифровізації та автоматизації в портовій індустрії, включаючи встановлення історичних передумов її формування, аналіз ключових світових кейсів успішного впровадження та розкриття сучасних технологічних рішень і викликів, що виникають у процесі її міжнародної інтеграції. Результати. У статті проаналізовано еволюцію концепції “Smart ports”, що виникла у відповідь на глобальні виклики цифровізації та автоматизації портової індустрії. Особливу увагу приділено інноваційним рішенням, таким як інтеграційні платформи та автоматизовані системи управління, які підвищують ефективність, безпеку й екологічність портів. Розглянуто успішні кейси, зокрема у портах Гамбург, Роттердам і Сінгапур, де цифрові рішення покращують пропускну здатність і якість обслуговування клієнтів. Акцентовано на цифровізації та автоматизації в управлінні портами, що зменшує ризики впливу людського фактора. Запропоновано розмежовувати поняття «ідея», «парадигма» та «концепція» «розумних портів» (“Smart ports”), де ідея є початковим імпульсом для впровадження технологій, парадигма – системою нових поглядів та підходів до управління портами, а концепція включає конкретні рішення і механізми їх цифрової реалізації. Таке розмежування сприяє кращому розумінню стадій цифрової трансформації портів та оцінці внеску кожного етапу у формування сучасної портової інфраструктури. Висновки. Сформульований у статті підхід демонструє еволюцію концепції “Smart ports” як поступову інтеграцію цифрових та автоматизованих технологій на послідовних етапах – від зародження ідеї і формування парадигми до її концептуалізації та практичної імплементації у глобальну портову індустрію. Дослідження розкриває нові аспекти інтеграції інновацій у портові системи, що буде слугувати основою для подальших наукових розробок. Аналіз враховує глобальні тенденції розвитку автоматизованих і цифрових систем, що дозволяє виявити напрямки для майбутніх досліджень. Таким чином, стаття сприяє підвищенню наукового інтересу до концепції “Smart ports” і стимулює дослідження нових технологічних рішень у портовій діяльності. Висновки будуть корисними як для практиків у сфері управління портами, так і для науковців, що займаються питаннями інноваційної портової інфраструктури
КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ РОЗМЕЖУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ І ЛОГІСТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ТРАНСПОРТНІЙ ГАЛУЗІ НА ОСНОВІ ПРОДУКТОЦЕНТРИЧНОГО ПІДХОДУ
Get PDFThe article examines the problem of the correct terminological distinction between “technological” and “logistical” processes/operations in the transport sector amid the active penetration of logistics terminology into transport science and education. It is demonstrated that the uncritical transfer of definitions originating from materialproduction industries leads to the emergence of pseudo-logistics terms, terminological inconsistencies, and semantic distortions-particularly in the interpretation of cargohandling, transport, and service operations. Using a product-centred approach, the study substantiates that the key criteria for differentiating logistical and technological processes are the nature of the resulting output (material goods vs. immaterial transport service) and the entity exercising end-to-end control over the material flow. It is shown that transport operations generate an immaterial service, which is consumed simultaneously with its provision and cannot be accumulated, and that most operations considered “logistical” in industrial logistics possess a technological nature in transport, as they form the transport service and involve cargo as the object of transport work. The study proposes a conceptual model describing the transformation of the status of a material product (cargo) throughout its movement (goods → cargo → cargo flow → transport service) and the shift of the flow-control responsibility between actors. A system of methodological principles-product-centricity, functional role, contextuality, and actor-based applicability-is introduced to ensure a scientifically sound terminological differentiation between technological and logistical processes. Based on the analysis of international standards and documents (ISO, UNECE, UNCTAD, IMO), the article demonstrates the absence of any practice of describing transport technological operations as “logistics”, which confirms the incorrect use of widespread pseudologistics expressions. The paper formulates recommendations for education, research, and professional practice related to terminology standardization, the revision of educational programmes, and the refinement of professional standards. The proposed model is integrated into the analytical framework “paradigm – doctrine – concept – strategy” and may serve as a methodological foundation for further research and sector-wide standardization within the transport domain.У статті розглянуто проблему коректного термінологічного розмежування понять «технологічні» та «логістичні» процеси/операції у транспортній сфері в умовах активного проникнення логістичного понятійного апарату в транспортну науку та освіту. Показано, що не досить виважене запозичення дефініцій, сформованих на базі матеріальних виробництв, призводить до появи псевдологістичних термінів, термінологічних колізій і змістових підмін, зокрема у трактуванні вантажопереробних, перевізних та сервісних процесів транспорту. На основі продуктоцентричного підходу обґрунтовано, що ключовим критерієм розмежування логістичних і технологічних процесів є природа створюваного продукту (матеріальний товар чи нематеріальна транспортна послуга) і суб’єкт, який здійснює наскрізне управління матеріальним потоком. Показано, що в транспорті результатом діяльності є нематеріальна послуга, яка споживається одночасно з її виробництвом і не може бути накопичена, а більшість процесів, що у промисловій логістиці вважаються логістичними, у транспорті мають технологічну сутність, оскільки формують транспортну послугу та оперують вантажем як об’єктом праці транспорту. Запропоновано концептуальну модель трансформації статусу матеріального продукту (товар → вантаж → вантажопотік → транспортна послуга) та зміни суб’єкта управління матеріальним потоком, а також систему методологічних принципів (продуктоцентричності, функціональної ролі, контекстності, відповідності суб’єкта дослідження), що забезпечують науково вивірене термінологічне розмежування технологічних і логістичних процесів. На основі аналізу міжнародних документів (ISO, UNECE, UNCTAD, IMO) продемонстровано відсутність практики позначення технологічних дій транспорту терміном «логістика», що підтверджує некоректність уживання поширених псевдологістичних дефініцій. Сформульовано рекомендації для освіти, науки та галузевої практики щодо уніфікації термінології, перегляду освітніх програм і відповідних стандартів. Запропонована концептуальна модель інтегрована в наукову систему «парадигма – доктрина – концепція – стратегія» і може слугувати методологічною основою для подальших досліджень та галузевої стандартизації у транспортній сфері
Going Beyond Counting First Authors in Author Co-citation Analysis
Get PDFThe present study examines one of the fundamental aspects of author co-citation analysis (ACA) - the way co-citation
counts are defined. Co-citation counting provides the data on which all subsequent statistical analyses and mappings
are based, and we compare ACA results based on two different types of co-citation counting - the traditional type that
only counts the first one among a cited work's authors on the one hand and a non-traditional type that takes into
account the first 5 authors of a cited work on the other hand. Results indicate that the picture produced through this non-traditional author co-citation counting contains more coherent author groups and is therefore considerably clearer. However, this picture represents fewer specialties in the research field being studied than that produced through the traditional first-author co-citation counting when the same number of top-ranked authors is selected and analyzed. Reasons for these effects are discussed
Variations on the Author
Get PDF“Variations on the Author” discusses two of Eduardo Coutinho’s recent films (Um Dia na Vida, from 2010, and Últimas Conversas, posthumously released in 2015) and their contribution to the general question of documentary authorship. The director’s filmography is characterized by a consistent yet self-effacing form of authorial self-inscription: Coutinho often features as an interviewer that rather than express opinions propels discourses; an interviewer that is good at listening. This mode of self-inscription characterizes him as an author who is not expressive but who is nonetheless markedly present on the screen. In Um Dia na Vida, however, Coutinho is completely absent form the image, while Últimas Conversas, on the contrary, includes a confessional prologue that moves the director from the margins to the center of his films. This article examines the ways in which these works stand out in the filmography of a director who offers new insights into the notion of cinematic authorship
Appropriate Similarity Measures for Author Cocitation Analysis
Get PDFWe provide a number of new insights into the methodological discussion about author cocitation analysis. We first argue that the use of the Pearson correlation for measuring the similarity between authors’ cocitation profiles is not very satisfactory. We then discuss what kind of similarity measures may be used as an alternative to the Pearson correlation. We consider three similarity measures in particular. One is the well-known cosine. The other two similarity measures have not been used before in the bibliometric literature. Finally, we show by means of an example that our findings have a high practical relevance.information science;Pearson correlation;cosine;similarity measure;author cocitation analysis
Dispelling the Myths Behind First-author Citation Counts
Get PDFWe conducted a full-scale evaluative citation analysis study of scholars in the XML research field to explore just how different from each other author rankings resulting from different citation counting methods actually are, and to demonstrate the capability of emerging data and tools on the Web in supporting more realistic citation counting methods. Our results contest some common arguments for the continued
use of first-author citation counts in the evaluation of scholars, such as high correlations between author rankings by first-author citation counts and other citation
counting methods, and high costs of using more realistic citation counting methods that are not well-supported by the ISI databases. It is argued that increasingly available digital full text research papers make it possible for citation analysis studies to go beyond what the ISI databases have directly supported and to employ more
sophisticated methods
- …
