1,720,955 research outputs found
The integration of gratitude communicative moves into english literary dialogue discourse
Get PDFKivenko, Inna. The integration of gratitude communicative moves into english literary dialogue discourse / I. Kivenko // Одеський лінгвістичний вісник. – 2018. – Вип. 11. – С. 37-43. DOI https://doi.org/10.32837/2312-3192-2018-11-37-43Стаття присвячена конверсаційному аналізу подяки як комунікативного ходу у сучасному англомовному літературному дискурсі. Матеріалом дослідження слугували фрагменти сучасних англомовних романів. Вибірка склала 1600 мовленнєвих епізодів, в яких персонажі висловлюють подяку. В дослідженні було використано метод конверсаційного аналізу, який уможливив окреслення схем моделювання комунікації та описання закономірностей міни мовленнєвих ходів, які включають вираження подяки, а також поведінку коммунікантів. Теоретичні передумови дослідження передбачають визначення конверсаційного аналізу як емпіричного методу вивчення діалогічної мови та окреслити різницю між поняттями хід, крок, суміжна пара, секвенція, мовленнєвий обмін та мовленнєвий епізод. Приймаючи до уваги погляди різних вчених, авторка пропонує базові комунікативні моделі вираження подяки в комунікативному обміні. Найбільш поширена схема розгортання подяки складається з двох ходів: стимул - подяка. На думка авторки, можливо виділити дві трикрокові моделі вираження подяки, в яких остання може функціонувати або як реагувальний комунікативний хід, або як хід-післямова. Перший варіант трикрокової моделі розгортається за наступною схемою: стимул - подяка - післямова, - в якій останній хід номінує можливий Стаття присвячена конверсаційному аналізу подяки як комунікативного ходу у сучасному англомовному літературному дискурсі. Матеріалом дослідження слугували фрагменти сучасних англомовних романів. Вибірка склала 1600 мовленнєвих епізодів, в яких персонажі висловлюють подяку. В дослідженні було використано метод конверсаційного аналізу, який уможливив окреслення схем моделювання комунікації та описання закономірностей міни мовленнєвих ходів, які включають вираження подяки, а також поведінку коммунікантів. Теоретичні передумови дослідження передбачають ви- значення конверсаційного аналізу як емпіричного методу вивчення діалогічної мови та окреслити різницю між поняттями хід, крок, суміжна пара, секвенція, мовленнєвий обмін та мовленнєвий епізод. Приймаючи до уваги погляди різних вчених, авторка пропонує базові комунікативні моделі вираження подяки в комунікативному обміні. Найбільш поширена схема розгортання подяки складається з двох ходів: стимул - подяка. На думка авторки, можливо виділити дві трикрокові моделі вираження подяки, в яких остання може функціонувати або як реагувальний комунікативний хід, або як хід-післямова. Перший варіант трикрокової моделі розгортається за наступною схемою: стимул - подяка - післямова, - в якій останній хід номінує можливийThe given article reports on the results of Conversation Analysis application to Gratitude Communicative Move. The corpus of con- versational data used for the research has been selected from modern English Literary Discourse. The data comprises 1600 commu- nicative exchanges in which characters express Gratitude. Conversation Analysis application has enabled the author to focus on the linguistic aspect of Gratitude turn-taking. This paper reports on the social aspect of Gratitude turn-taking and the pragmatic goals of its participants. The article provides a theoretical background for gratitude Conversation Analysis as the empirical research method of dialogic speech. It provides a detailed survey on such linguistic concepts as communicative move, communicative turn, adjacency pair, sequence, communicative exchange and speech episode. Taking into consideration the viewpoints of various linguists concern- ing the nature of Gratitude and her own observations over the conversational data, the author offers basic communicative patterns of Gratitude utterances in a communicative exchange. The most commonly used one consists of two moves and develops according to the following scheme: stimulus - Gratitude. As it has been experimentally proved, Gratitude can occur in three-move patterns as well, functioning as either a responding communicative move or as a follow-up move. From the author's viewpoint, there are two patterns of three-move exchanges that include Gratitude. One of them comprises the following communicative moves: stimulus - Gratitude - follow-up. Another three-move exchange pattern develops according to the following pattern: stimulus - response - fol- low-up Gratitude. Moreover, it has been established that Gratitude cues can be parts of four-move exchanges. Their speech realiza- tion unfolds according to the following pattern: stimulus - response - follow-up Gratitude - follow-up. Also, a tendency has been registered: Gratitude utterances can start a communicative move, thus, functioning as an initiative communicative move
A STUDY OF GRATITUDE RESPONSES (BASED ON MODERN ENGLISH FICTIONAL DISCOURSE)
Get PDFЦя стаття являє собою порівняльне дослідження іллокутивних та перлокутивних цілей мовленнєвого акту подяки у сучасному англомовному художньому дискурсі. Матеріалом дослідження слугують мовленнєві епізоди, вибрані шляхом суцільної вибірки із сучасних англомовних романів, чисельність яких становить 1600 одиниць. Встановлення прагматичних властивостей мовленнєвого акту подяки виявляється можливим завдяки контекстуально-інтерпретаційному методу. Насамперед у статті описано комунікативні ситуації висловлення подяки з метою розкриття імпліцитних та експліцитних намірів комунікантів, їхніх фонових знань, пресупозицій та рамок вираження подяки. Далі запропоновано визначення мовленнєвого акту подяки як почуття вдячності, що виникає на основі позитивної оцінки дій адресата до адресанта подяки. Подяка вбирає у себе властивості бехабітивів (за Дж. Остіном), експресивів (за Дж. Сьорлем) та конвівіалів (за Дж. Лічем), що дозволяє розглядати його як іллокутивно синкретичний мовленнєвий акт, який одночасно реалізує кілька іллокутивних цілей. Останні поділяються на головні та другорядні залежно від екстралінгвістичних умов комунікації. Чітко окреслена дефініція мовленнєвого акту подяки дозволяє встановити його перлокутивний ефект. У статті також звертається увага на умови успіху реалізації мовленнєвого акту подяки та його вплив на адресата. Запропонована таксономія реплік-реакцій на мовленнєвий акт подяки. Залежно від характеру вираження репліки-реакції на подяку можуть бути вербальними (86,8%), невербальними (3,8%) та змішаними (9,4%). За ступенем експресивності вони поділяються на формальні та оцінно-експресивні. З точки зору функціонально-семантичного критерію репліки-реакції на подяку диференціюються на: 1) прийняття подяки; 2) «відхилення» подяки; 3) девальвація подяки; 4) неприйняття подяки.The given article focuses on a contrastive study of illocutionary aims and perlocutionary effect of Gratitude Speech Act in Modern English Fictional Discourse. The speech episodes for the investigation have been chosen from modern English novels and make up 1600 communicative exchanges in which characters express different types of gratitude. Determination of the pragmatic properties of Gratitude Speech Act has been enabled due to appliance of the contextual-interpretational method. Furthermore, the article includes descriptions of communicative situations with gratitude expressed in order to reveal the speakers’ implicit and explicit intentions, their background knowledge, presuppositions and frames of expressing thanks. The author of the article offers the definition of Gratitude Speech Act, referred to as the feeling of appreciation based on positive evaluation of addressee’s actions. Gratitude Speech Act combines the features of behabitives (by J. Austin), expressives (by J. Searle) and convivials (by G. Leech). This allows to regard it as the illocutionarily syncretic speech act as it realizes several illocutions at the same time. Gratitude Speech Act illocutions can be major and minor which depends on extralinguistic conditions of communication. The present article also describes a row of illocutionary aims of Gratitude Speech Act. Moreover, the perlocutionary effect of gratitude is outlined. The author pays attention to felicity conditions of Gratitude Speech Act realization as well as to its impact upon the addressee. Taxonomy of gratitude responses is offered. According to the character of expression, speech acts-responses to gratitude can be verbal (86.8%), non-verbal (3.8%) and mixed (9.4%). According to the expressiveness degree, gratitude responses can be either of formal or of expressive-evaluative character. According to the functionalsemantic criterion, we offer to single out the following speech acts-responses to gratitude: 1) acceptance of gratitude; 2) gratitude “rejection”; 3) gratitude devaluation; 4) non-acceptance of gratitude
DIFFICULTIES IN TRANSLATING A POLYCODE TEXT MESSAGE AND RISKS OF MISINTERPRETATION
Get PDFАвтори пропонують до розгляду проблематику реалізації адекватного перекладу іншомовного тексту в контексті формування полікодового текстового повідомлення. У процесі аналізу визначень термінів окреслюються особливості інтерпретації понять: «полікодовий текст», «прагматичний текст», «адаптивність перекладу», «адекватність перекладу», «еквівалентність перекладу». Розглянуто провідні маркери, що вирізняють полікодовий текст поміж інших тестів і окреслюють критерії актуального конструкта, що може сприйматися реципієнтом безпосередньо через створення текстового коду як носія інформації. Окрема увага приділяється розгляду питання складнощів перекладу полікодового тексту відповідно до специфіки сприйняття іншомовної, а надто іншокультурної аудиторії. Зокрема, обґрунтовано важливість урахування культурних особливостей, що визначають наявність: сленґу, визначеної мовної стилістики, що є «візитівкою» національної культури. Акцентовано увагу на тому, що визначені аспекти зумовлюють належність до «неписаних правил» мови, що деяким чином зумовлюють успішність міжкультурної комунікації та уникнення спотворення контексту під час сприйняття повідомлення. Охарактеризовано особливості виокремлення та збереження функціональної домінанти оригінального тексту з метою збереження нового (перекладеного) тексту, наділеного аналогічною адекватністю, що й вихідний текст. Розглянуто приклади адекватного та хибного перекладу полікодового тексту, в умовах глобалізації та цифровізації світової спільноти, з урахуванням використання специфічних мовленнєвих зворотів та ідіом. Результати проведеного дослідження специфіки реалізації якісного перекладу з метою запобігання хибній інтерпретації розширюють уявлення щодо особливостей застосування знань і навичок перекладачів, у векторі збереження не краси слова та художнього образу, а суто інформації, що б створювала єдність у світогляді автора та читача.The authors suggest for consideration the problem of implementing an adequate translation of a foreign language text in the context of the formation of a polycode text message. In the process of analyzing the definitions of terms, the peculiarities of the interpretation of such concepts as “polycode text massage”, “pragmatic text”, “translation adaptability”, “translation adequacy”, “translation equivalence” are outlined. The main markers distinguishing the polycode text massage from other tests are studied, and the criteria of a relevant construct that can be perceived by the recipient, directly through the creation of a certain text code as an information carrier are outlined. Special attention is paid to the consideration of the complexities of translating a polycode text massage in accordance with the specifics of the perception of a foreign-speaking, and especially foreign-cultural, audience. In particular, the importance of taking into account cultural features that determine the presence of: slang, a certain linguistic style, which is the “business card” of national culture, is substantiated. Emphasis is placed on the fact that certain aspects determine adherence to the “unwritten rules” of the language, which in a certain way determine the success of intercultural communication and the avoidance of distortion of the context when perceiving a message. The peculiarities of isolating and preserving the functional dominance of the original text are characterized, with the aim of preserving the new (translated) text endowed with the same adequacy as the original text. Examples of ecological and incorrect translation of polycode text massage, in the conditions of globalization and digitalization of the world community, taking into account the use of specific speech phrases and idioms, are considered. The results of the conducted study of the specifics of the implementation of a high-quality translation in order to prevent misinterpretation, expands the idea of the specifics of the application of knowledge and skills of translators, in the vector of preserving not the beauty of words and artistic image, but purely information that would create unity in the worldview of the “author – reader”
SLANG AS A MENAS OF EMOTIVE AND EXPRESSIVE EXPRESSION WITHIN THE CONTEXT OF THE CONCEPT DETECTIVE INVESTIGATION (BASED ON CARA HUNTER’S NOVEL “CLOSE TO HOME”)
Get PDFСтаття присвячена вивченню дослідженню сленгу як засобу емотивно-експресивного вираження в межах концепту ДЕТЕКТИВНЕ РОЗСЛІДУВАННЯ на матеріалі роману Кари Хантер Close to Home. Актуальність дослідження зумовлена недостатньою увагою до лінгвістичних аспектів crime fiction, зокрема використання сленгових одиниць для створення жанрової атмосфери та передачі емоційного забарвлення мови персонажів. Як зазначає В. Еванс, мова не лише відображає концептуальну структуру, а й сприяє її формуванню, що підтверджує важливість аналізу мовних засобів у літературних текстах. Крім того, концепт ДЕТЕКТИВНЕ РОЗСЛІДУВАННЯ охоплює не лише суто логічний процес розкриття злочину, а й драматичну взаємодію між персонажами, де сленг відіграє роль маркера соціальної ідентифікації та емоційного вираження. Об’єктом дослідження є концепт ДЕТЕКТИВНЕ РОЗСЛІДУВАННЯ у жанрі crime fiction, а предметом – сленгові лексеми, що виконують емотивно-експресивну функцію. Аналіз базується на корпусі сленгізмів, відібраних із тексту роману. У процесі дослідження використано метод суцільної вибірки, метод статистичного аналізу, контекстуальний метод та описовий метод для виявлення та деталізації особливостей вживання сленгу в межах концепту ДЕТЕКТИВНЕ РОЗСЛІДУВАННЯ. Метою роботи є аналіз емотивно-експресивного потенціалу сленгової лексики у кримінальному романі, що передбачає виконання таких завдань: 1) визначити особливості вживання сленгу в детективному дискурсі; 2) класифікувати сленги-емотиви за їхньою функціональною спрямованістю; 3) виявити соціолінгвістичні аспекти використання сленгу в професійному середовищі поліції та кримінального світу. Результати дослідження свідчать, що сленг у детективній прозі є важливим засобом стилізації мовлення, створення реалістичності діалогів та посилення жанрової атмосфери. Виділено три основні групи емотивів: експресиви (вигуки, лайка), номінативи з первинним емотивним змістом (лексеми, що виражають емоційні стани), номінативи з включеними смислами (сленгізми, що передають оцінне ставлення мовця). Аналіз показав, що найбільш продуктивною групою є експресиви (66 %), які надають тексту динамічності та емоційного напруження. Таким чином, використання сленгу в рамках концепту ДЕТЕКТИВНЕ РОЗСЛІДУВАННЯ сприяє не лише ідентифікації персонажів, а й створенню соціокультурного тла, яке підсилює жанрові особливості crime fiction.The article explores slang as a means of emotive and expressive expression within the concept DETECTIVE INVESTIGATION, based on the novel “Close to Home” by Cara Hunter. The relevance of the study is determined by the lack of focus on linguistic aspects of crime fiction, particularly the role of slang in creating the genre’s atmosphere and conveying the emotional coloring of characters’ speech. As V. Evans states, language not only reflects conceptual structures but also contributes to their formation, emphasizing the importance of analyzing linguistic means in fictional texts. Furthermore, the concept DETECTIVE INVESTIGATION encompasses not only the logical process of solving a crime but also the dramatic interaction between characters, where slang serves as a marker of social identity and emotional expression. The object of the study is the concept DETECTIVE INVESTIGATION itself in crime fiction, while the subject is slang lexical units that perform an emotive-expressive function. The analysis is based on a corpus of slang expressions selected from the novel. The research employs the continuous sampling method, statistical analysis, contextual and descriptive methods to identify and detail the characteristics of slang usage within the concept DETECTIVE INVESTIGATION. The aim of the study is to analyze the emotive-expressive potential of slang in crime fiction, which involves the following objectives: (1) to determine the peculiarities of slang usage in detective discourse; (2) to classify emotive slang units based on their functional direction; (3) to identify the sociolinguistic aspects of slang used in the professional environment of law enforcement and the criminal world. The study findings suggest that slang in detective fiction is a crucial tool for stylizing speech, enhancing the realism of dialogues, and reinforcing the genre’s atmosphere. Three main groups of emotives were identified: expressives (interjections, expletives), nominatives with primary emotive meanings (lexical items denoting emotional states), and nominatives with embedded meanings (slang that conveys a speaker’s evaluative attitude). The analysis revealed that the most productive category is made up with expressives (66 %), which add dynamism and emotional intensity to the text. It was proven that the use of slang within the concept DETECTIVE INVESTIGATION contributes not only to character identification but also to the creation of a sociocultural background that enhances the genre characteristics of crime fiction
Going Beyond Counting First Authors in Author Co-citation Analysis
Get PDFThe present study examines one of the fundamental aspects of author co-citation analysis (ACA) - the way co-citation
counts are defined. Co-citation counting provides the data on which all subsequent statistical analyses and mappings
are based, and we compare ACA results based on two different types of co-citation counting - the traditional type that
only counts the first one among a cited work's authors on the one hand and a non-traditional type that takes into
account the first 5 authors of a cited work on the other hand. Results indicate that the picture produced through this non-traditional author co-citation counting contains more coherent author groups and is therefore considerably clearer. However, this picture represents fewer specialties in the research field being studied than that produced through the traditional first-author co-citation counting when the same number of top-ranked authors is selected and analyzed. Reasons for these effects are discussed
Variations on the Author
Get PDF“Variations on the Author” discusses two of Eduardo Coutinho’s recent films (Um Dia na Vida, from 2010, and Últimas Conversas, posthumously released in 2015) and their contribution to the general question of documentary authorship. The director’s filmography is characterized by a consistent yet self-effacing form of authorial self-inscription: Coutinho often features as an interviewer that rather than express opinions propels discourses; an interviewer that is good at listening. This mode of self-inscription characterizes him as an author who is not expressive but who is nonetheless markedly present on the screen. In Um Dia na Vida, however, Coutinho is completely absent form the image, while Últimas Conversas, on the contrary, includes a confessional prologue that moves the director from the margins to the center of his films. This article examines the ways in which these works stand out in the filmography of a director who offers new insights into the notion of cinematic authorship
Appropriate Similarity Measures for Author Cocitation Analysis
Get PDFWe provide a number of new insights into the methodological discussion about author cocitation analysis. We first argue that the use of the Pearson correlation for measuring the similarity between authors’ cocitation profiles is not very satisfactory. We then discuss what kind of similarity measures may be used as an alternative to the Pearson correlation. We consider three similarity measures in particular. One is the well-known cosine. The other two similarity measures have not been used before in the bibliometric literature. Finally, we show by means of an example that our findings have a high practical relevance.information science;Pearson correlation;cosine;similarity measure;author cocitation analysis
Dispelling the Myths Behind First-author Citation Counts
Get PDFWe conducted a full-scale evaluative citation analysis study of scholars in the XML research field to explore just how different from each other author rankings resulting from different citation counting methods actually are, and to demonstrate the capability of emerging data and tools on the Web in supporting more realistic citation counting methods. Our results contest some common arguments for the continued
use of first-author citation counts in the evaluation of scholars, such as high correlations between author rankings by first-author citation counts and other citation
counting methods, and high costs of using more realistic citation counting methods that are not well-supported by the ISI databases. It is argued that increasingly available digital full text research papers make it possible for citation analysis studies to go beyond what the ISI databases have directly supported and to employ more
sophisticated methods
- …
