10 research outputs found
The Impact of War and Extraordinary Situations on Law in the Context of Agression against Ukraine
No full textThis book is primarily designed to address the legal challenges arising in international law and selected fields of national law, both as a result of Russia’s war of aggression against Ukraine and, more generally, other extraordinary situations. The focus of the research is the national and international legal frameworks in selected fields, specifically the transformation of legal norms and changes in their application during emergency situations. The authors examine the values underlying these laws in the context of war, challenge existing legal approaches in international law during emergencies, and evaluate the relevance and transformation of legal regulations in Ukraine as they respond to the changing circumstances in the state and society due to the war
The Impact of War and Extraordinary Situations on Law in the Context of Agression against Ukraine
No full textThis book is primarily designed to address the legal challenges arising in international law and selected fields of national law, both as a result of Russia’s war of aggression against Ukraine and, more generally, other extraordinary situations. The focus of the research is the national and international legal frameworks in selected fields, specifically the transformation of legal norms and changes in their application during emergency situations. The authors examine the values underlying these laws in the context of war, challenge existing legal approaches in international law during emergencies, and evaluate the relevance and transformation of legal regulations in Ukraine as they respond to the changing circumstances in the state and society due to the war
The electronic petition as a way to influence the power available to every citizen: The role and prospects in Ukraine
No full textThe article substantiates the thesis that electronic petitions are potentially capable of acting as an effective means of challenging illegal decisions, actions, and inactivity of state authorities. In this case, the institution of the electronic petition is a mechanism that creates comfortable conditions for expressing the will of citizens, regardless of their place of residence. The article analyzes the status of the legal regulation of the institute of the electronic petition in Ukraine and the practice of its functioning. The shortcomings of the legislation on electronic petitions that negatively influence the effectiveness of this institute are systematized. The study proposes a number of measures to improve the effectiveness of electronic petitions, namely: the implementation of educational activities among the population (especially rural areas) regarding the appointment and use of the institution of electronic petition; establishing of an imperative status for petitions that overcome the minimum of votes in their support; preventing the loss of votes by the same type of petition with identical appeals; blocking irrelevant petitions; improving the interface of relevant electronic resources on which petitions are published
Громадські підприємці та «Ratio Legis» під час війни Росії в Україні: на прикладі електронних петицій в Латвії та Україні
Get PDFCivic initiatives that manifest themselves in the legitimate form of electronic petitions (initiatives) in different countries of the world are attracting more and more attention. This is especially true in times of social crisis. The war in Ukraine has become one of the most powerful factors influencing civic activity in both Ukraine and Latvia. A significant number of civic initiatives have emerged as a result of the war. The very content and focus of this activity has changed significantly under the influence of wartime challenges, which requires a separate scientific analysis. These circumstances have actualised the authors' research in this area. This article is the first attempt to study the experience of Latvia and Ukraine in the field of electronic petitions in the context of the war in Ukraine. The purpose of the article is to examine the role and influence of civil society actors on the justification of legislation, or ratio legis, in the legislative processes of Latvia and Ukraine during the crisis caused by the Russian war in Ukraine. To achieve this goal and solve the tasks stipulated by it, the following scientific methods were used: systematic, formal legal, comparative legal, analysis and synthesis, generalisation and critical analysis. The author has studied Ukrainian and Latvian legislation defining the procedures for publishing electronic petitions and collecting signatures in their support. The analysis shows that during the first two years of the war in Ukraine, the public initiative platform ManaBalss.lv (MyVoice) in Latvia received 165 proposals on wartime issues. Of these, 49 initiatives were published that met ManaBalss.lv's quality criteria. Among them, 10 reached the legally required threshold of signatures and were submitted to the parliament (Saeima) or the respective municipalities as collective submissions. Two of these collective submissions were implemented, in particular, an amendment to the legislation legally obliging employees of state institutions to be loyal to the Republic of Latvia and its Constitution was introduced. The study also examines the history of the 2019 collective submission to the Saeima demanding the demolition of the grandiose Soviet-era Victory Monument, which is protected by an international agreement. The study also includes the Ukrainian experience of civic activism, such as the initiative to legalise same-sex civil unions. It has acquired a new vector of relevance due to the war in Ukraine. This initiative was aimed at creating legal grounds for informing de facto spouses about the injury, captivity or death of the other partner, as well as exercising rights related to the death of a partner. The study revealed the targeted, persistent influence of individual and organised public figures or social entrepreneurs on the current state of legislation in the areas that have proven to be most sensitive to the challenges of war. The study of synergies, especially between civic and political entrepreneurs, aims to improve understanding of the mutually constructive work of policymakers and strengthen democracy. A properly conceptualised and practical experience-based mechanism of digital civic participation contributes to achieving this goal. This area is promising for further research.Громадські ініціативи, що проявляються в легітимній формі електронних петицій (ініціатив) у різних країнах світу, привертають до себе все більше уваги. Особливо це спостерігається в часи кризових соціальних загострень. Війна в Україні стала одним із найбільш потужних чинників впливу на громадську активність як у самій Україні, так і в Латвії. Насамперед тут з’явилася значна кількість громадських ініціатив, спричинених війною. Сам зміст і спрямованість цієї активності значно змінилися під впливом викликів воєнного часу, що потребує окремого наукового аналізу. Зазначені обставини актуалізували розвідку авторів у цій царині. Пропонована стаття є першою спробою дослідити досвід Латвії та України у сфері електронних петицій в умовах війни в Україні. Її метою є дослідження ролі та впливу суб’єктів громадянського суспільства на обґрунтування законодавства, або ratio legis, у законодавчих процесах Латвії та України під час кризи, спричиненої вторгненням росії в Україну. Задля досягнення поставленої мети та вирішення зумовлених нею завдань використано такі наукові методи: системний, формально-юридичний, порівняльно-правовий, аналізу та синтезу, узагальнення й критичного аналізу. Досліджено українські та латвійські законодавчі акти, що визначають процедури оприлюднення електронних петицій і збору підписів на їх підтримку. У результаті проведеного аналізу визначено, що протягом перших двох років війни в Україні платформа громадських ініціатив ManaBalss.lv (MyVoice) у Латвії отримала 165 пропозицій з питань, зумовлених воєнним часом. З них було опубліковано 49 ініціатив, які відповідали критеріям якості ManaBalss.lv. Серед них 10 досягли законодавчо встановленого порогу підписів і були подані до парламенту (Саейму) або відповідних муніципалітетів як колективні подання. Два з цих колективних подань були реалізовані, зокрема, внесено поправку до законодавства, що юридично зобов'язує працівників державних установ бути лояльними до Латвійської Республіки та її Конституції. Також досліджено історію просування колективного подання до Сейму від 2019 р. з вимогою знести монумент Перемоги радянських часів, який охороняється міжнародною угодою. Крім того, проаналізовано український досвід громадянської активності на прикладі ініціативи легалізації одностатевих цивільних союзів, яка набула нового вектору актуальності через війну в Україні. Саме ця ініціатива була спрямована на створення правових підстав для інформування фактичного подружжя про поранення, полон або смерть іншого партнера, а також на реалізацію прав, пов'язаних зі смертю партнера.Проведене дослідження виявило цілеспрямований, наполегливий вплив окремих та організованих громадських діячів або громадських підприємців на поточний стан законодавства у сферах, що виявилися найбільш чутливими до викликів війни. Вивчення синергії, особливо між громадськими та політичними підприємцями, спрямовано на покращення розуміння взаємно-конструктивної роботи органів, що формують політику, та зміцнення демократії. Належним чином концептуалізований і заснований на практичному досвіді механізм цифрової громадянської участі сприяє досягненню цієї мети і є перспективним для подальших досліджень
Від концепції до реальності: ЄСІКС як новий етап розвитку електронного правосуддя
Get PDFThe study focuses on analyzing the current stage of e-justice development in Ukraine, particularly in the context of transitioning from the Unified Judicial Information and Telecommunication System (UJITS) to a new conceptual model, the Unified Judicial Information and Communication System (UJICS). The relevance of the research is determined by the need to modernize Ukraine’s judicial system in accordance with European standards of digital justice, as well as to overcome existing organizational, technical, and regulatory shortcomings in its functioning. The article emphasizes that e-justice is not only a technological phenomenon but also a tool for ensuring the procedural rights of parties and providing accessible, transparent, and efficient judicial proceedings. The purpose of this article is to examine the evolution of e-justice in Ukraine, analyze the legal nature, technical, and organizational features of the UJICS Concept, and identify the prospects and risks associated with its implementation. The methodological framework combines dialectical, systemic-structural, comparative-legal, historical-legal, and formal-logical methods, which enable a comprehensive assessment of the development of e-justice. The research findings indicate that UJITS has become the foundation of digital justice in Ukraine, ensuring the basic digitalization of judicial processes; however, its architecture remains fragmented and technologically limited. Meanwhile, the UJICS Concept is proposed as a centralized, integrated ecosystem designed to unify all judicial processes, introduce artificial intelligence, big data analytics, and modern cybersecurity tools. At the same time, key risks have been identified - insufficient funding, technical challenges, regulatory uncertainty, and the impact of martial law. It is concluded that the successful implementation of the UJICS Concept requires stable financing, involvement of international partners, legislative modernization, and strengthening of cybersecurity. Under current economic and political conditions, the UJITS continues to serve as the practical foundation of e-justice, while the UJICS remains a strategic goal for the further digital transformation of Ukraine’s judiciary.контексті переходу від Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) до нової концептуальної моделі – Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ЄСІКС). Актуальність дослідження визначається потребою модернізації судової системи України відповідно до європейських стандартів цифрового правосуддя, а також подолання наявних організаційних, технічних і нормативних недоліків її функціонування. У статті підкреслено, що електронне правосуддя є не лише технологічним явищем, а й інструментом реалізації процесуальних прав учасників справи та забезпечення доступного, прозорого та ефективного судочинства. Метою статті є дослідження еволюції електронного правосуддя в Україні, аналіз правової природи, технічних та організаційних особливостей ЄСІКС, а також визначення перспектив і ризиків її впровадження. Методологічну основу становлять діалектичний, системно-структурний, порівняльно-правовий, історико-правовий і формально-логічний методи, що дозволили комплексно оцінити розвиток електронного судочинства. У результаті дослідження встановлено, що ЄСІТС стала фундаментом цифрового правосуддя в Україні та забезпечила базову цифровізацію судових процесів, однак її архітектура залишається фрагментарною, а технічні можливості - обмеженими. У той час, Концепція ЄСІКС запропонована як централізована, інтегрована екосистема, що поєднає всі судові процеси, впровадить використання штучного інтелекту, аналітики великих даних і сучасних інструментів кіберзахисту. Разом із тим виявлено ключові ризики її реалізації - нестачу фінансування, технічні виклики, нормативну невизначеність та вплив воєнного стану. Зроблено висновок, що успішна реалізація Концепції ЄСІКС потребує стабільного фінансування, залученні міжнародних партнерів, оновлення законодавства та посилення кіберзахисту.Водночас у сучасних економічних і політичних умовах саме ЄСІТС продовжує виконувати роль практичного фундаменту електронного правосуддя, тоді як ЄСІКС виступає лише стратегічною метою подальшої цифрової трансформації судової системи України
Медіація в адміністративному процесі: порівняльно-правовий аналіз законодавства Федеративної Республіки Німеччина та України
Get PDFУ статті розкрито зміст медіації як альтернативного способу врегулювання адміністративно-правових спорів крізь призму аналізу відповідного законодавства. Актуальність даної теми обумовлена насамперед проблемами, пов’язаними з вирішенням адміністративно-правових спорів у судовому порядку. Відтак, медіація постає як спосіб знайдення компромісу для обох сторін, який можна досягти за допомогою фахівця-медіатора, метою діяльності якого є врегулювання конфліктної ситуації та допомога у прийнятті рішення, що задовольняло б інтереси обох сторін. Мета статті полягає у дослідженні медіації як способу альтернативного вирішення спорів в адміністративному процесі в його широкому розумінні, тобто включаючи адміністративну процедуру та адміністративне судочинство, на основі порівняльно-правового аналізу законодавства України та Німеччини. Задля досягнення поставленої мети та вирішення обумовлених нею завдань було використано такі наукові методи: системний, формально-юридичний, порівняльно-правовий, аналізу та синтезу, а також узагальнення. Досліджено вітчизняне та німецьке законодавство про медіацію. Встановлено, що у правовому просторі європейських країн медіація саме при вирішенні адміністративно-правових спорів застосовується досить тривалий проміжок часу. Таке поширене застосування медіації в адміністративних правовідносинах пов’язують з Рекомендацією (2001) 9 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо альтернатив судовому розгляду спорів між адміністративними органами та сторонами-особами від 5 вересня 2001 р., в якій наголошується на тому, що використання альтернативних засобів урегулювання адміністративних спорів надає можливість розв’язати ці проблеми та наблизити адміністративний орган до громадськості. Обґрунтовано актуальність правового унормування медіації як способу вирішення адміністративно-правових спорів в Україні
Судебные экспертизы, назначаемые при расследовании преступлений, совершенных против журналистов
Get PDFThe specifics of the implementation of special knowledge have been analyzed, in particular regarding the appointment of forensic examinations while the investigation of crimes committed against journalists. Taking into account the analysis of scientific literature, as well as existing practice regarding the investigation of criminal proceedings of this category, the author has presented a characteristic of typical types of forensic examinations. In particular, special attention has been paid to such types as merchandising, forensic and medical, computer and technological, phonoscopic, molecular and genetic, integrated forensic examinations, human odor traces, fingerprints, etc. It has been emphasized that the number and types of forensic examinations are assigned depending on the established circumstances. The purpose of the paper is to identify forensic examinations that are assigned to investigate crimes committed against journalists. To achieve this objective, the author has used general scientific and special methods of cognition. Thus, using the method of legal analysis, the author has determined that the appointment and conduction of forensic examinations in criminal proceedings, investigated on the fact of committing a crime against a journalist, has an important role in establishing the circumstances to be proved (the type and size of the caused damage; the severity and nature of the bodily harm, etc.). The comparative and legal method has been used in the course of studying the practice of the European Court of Human Rights and analyzing the criminal and procedural legislation of other countries. The statistical method is the basis for processing statistical data, materials of investigative and court practice. Therefore, attention has been paid to the fact that whole assigning a particular type of forensic examination, an investigator has to correctly determine the range of tasks that are put to an expert. An investigator must also use the methodological recommendations that have been developed by practice and set out in the Scientific and Methodological Recommendations on the Preparation and Appointment of Forensic Examinations and Expert Studies.Проаналізовано специфіку застосування спеціальних знань, зокрема щодо призначення судових експертиз під час розслідування злочинів, вчинених проти журналістів. Враховуючи аналіз наукової літератури, а також існуючу практику щодо розслідування кримінальних проваджень цієї категорії, автор представив характеристику типових видів судових експертиз. Зокрема, особливу увагу було приділено таким типам, як мерчандайзинг, судово-медична, комп'ютерна та технологічна, фоноскопічна, молекулярно-генетична, інтегрована криміналістична експертиза, сліди від запаху людини, відбитки пальців тощо. Підкреслювалося, що кількість та види судово-медичні експертизи призначаються залежно від встановлених обставин. Метою статті є визначення судових експертиз, які призначені для розслідування злочинів, вчинених проти журналістів. Для досягнення цієї мети автор використав загальнонаукові та спеціальні методи пізнання. Таким чином, використовуючи метод правового аналізу, автор визначив, що призначення та проведення судових експертиз у кримінальному провадженні, розслідуваному за фактом вчинення злочину проти журналіста, відіграє важливу роль у встановленні обставин, що підлягають доказуванню ( тип та розмір заподіяної шкоди; тяжкість та характер тілесних ушкоджень тощо). Порівняльно-правовий метод застосовувався під час вивчення практики Європейського суду з прав людини та аналізу кримінального та процесуального законодавства інших країн. Статистичний метод є основою для обробки статистичних даних, матеріалів слідчої та судової практики. Тому було звернута увагу на те, що, призначивши певний вид судової експертизи, слідчий повинен правильно визначити коло завдань, які ставлять перед експертом. Слідчий також повинен використовувати методичні рекомендації, розроблені практикою та викладені в Науково-методичних рекомендаціях щодо підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень
Non-tariff barriers: Ukrainian practice under conflict with Russia and COVID-19
Get PDFKoval N. Non-tariff barriers: Ukrainian practice under conflict with Russia and COVID-19 / N. Koval, D. Luchenko // Lex Portus. – V. 4 (24). – Publishing house Helvetica, 2020. – P. 56–76.This article deals with the study of Ukraine’s measures of non-tariff barriers during the armed conflict in eastern Ukraine and under the conditions of the COVID-19 pandemic. The first part of the article identifies the reasons for the establishment and genesis of non-tariff barriers to foreign trade. The modern international legal basis of non-tariff regulation and its application in Ukraine is also outlined. Moreover, the impact of the EU-Ukraine Association Agreement 2014 on the mechanisms for setting non-tariff barriers is described. The second part of the article focuses on the characteristics of modern approaches to the classification of measures of non-tariff barriers to trade. Their diversity and lack of a definitive, orderly list in international agreements and national legislation are emphasized. The third part of the article is devoted to the analysis of measures
of non-tariff barriers to trade, which were applied by Ukraine in relations with the Russian Federation and under the conditions of the COVID-19 pandemic. Their adequacy to the current crises in Ukraine was stated, but their untimeliness contributed to a significant reduction in efficiency in minimizing the negative impact of crises caused by the aggression of the Russian Federation and the COVID pandemic.Ця стаття присвячена вивченню в Україні заходів щодо нетарифних бар’єрів під час збройного конфлікту на сході України та в умовах пандемії COVID-19. У першій частині статті визначено причини встановлення та генезису нетарифних бар'єрів для зовнішньої торгівлі. Також окреслено сучасну міжнародно-правову основу нетарифного регулювання та його застосування в Україні. Крім того, описано вплив Угоди про асоціацію між Україною та ЄС 2014 року на механізми встановлення нетарифних бар'єрів. Друга частина статті присвячена характеристикам сучасних підходів до класифікації заходів нетарифних бар’єрів у торгівлі. Підкреслюється їх різноманітність та відсутність чіткого, упорядкованого переліку в міжнародних угодах та національному законодавстві. Третя частина статті присвячена аналізу заходів нетарифних бар'єрів у торгівлі, які застосовувались Україною у відносинах з Російською Федерацією та в умовах пандемії COVID-19. Було заявлено про їх адекватність поточним кризам в Україні, але несвоєчасність сприяла значному зниженню ефективності мінімізації негативного впливу криз, спричинених агресією Російської Федерації та пандемією COVID.Данная статья посвящена исследованию украинских мер нетарифных барьеров во время вооруженного конфликта на востоке Украины и в условиях пандемии COVID-19. В первой части статьи определены причины возникновения и генезиса нетарифных барьеров во внешней торговле. Также изложены современные международно-правовые основы нетарифного регулирования и их применение в Украине. Кроме того, описывается влияние Соглашения об ассоциации между ЕС и Украиной 2014 года на механизмы установления нетарифных барьеров. Вторая часть статьи посвящена характеристике современных подходов к классификации мер нетарифных барьеров в торговле. Подчеркивается их разнообразие и отсутствие окончательного и упорядоченного перечня в международных соглашениях и национальном законодательстве. Третья часть статьи посвящена анализу мер нетарифных барьеров в торговле, которые применялись Украиной в отношениях с Российской Федерацией и в условиях пандемии COVID-19. Была заявлена их адекватность текущим кризисам в Украине, но их несвоевременность способствовала значительному снижению эффективности минимизации негативного воздействия кризисов, вызванных агрессией Российской Федерации и пандемией COVID
Імплементація принципів відкритої науки в законодавство України: європейський досвід та національні особливості
Get PDFIn the context of Ukraine's European integration and ongoing scientific sector reform, implementing Open Science principles has become increasingly relevant for the national academic community. This paper analyzes EU and Ukrainian legislation regarding open access to scientific and technical information and research infrastructure, while also proposing ways to improve the quality assessment system for scientific and technical activities. The authors employ a comprehensive methodology, combining general scientific methods (analysis, synthesis, comparison, and historical analysis) with specialized legal research methods (doctrinal analysis, forecasting, and modeling) to conduct a multifaceted study and support their conclusions on the need for legislative updates. The first section examines the legal framework supporting open access to scientific and technical information, arguing for the introduction of new legislative concepts including «open access to scientific and technical information», «public funding of scientific research», «research data,», «metadata». The second section addresses copyright protection within the open science context, proposing amendments to Ukrainian legislation regarding open access to scientific publications, in-depth text and data analysis, regulation of orphan works, and the right of secondary publication. The third section evaluates the alignment of Ukrainian legislation with open science principles in research assessment and incentivization, recommending a new certification methodology for scientific institutions that balances quantitative metrics with substantive qualitative assessment. The fourth section examines EU policy and legislation on open access to research infrastructure, proposing updates to Ukrainian legislative terminology by introducing concepts such as «open access to research infrastructure» and «research infrastructure register». The final section analyzes the academic integrity draft law from an Open Science policy perspective, offering recommendations for improving specific legal provisions.В умовах європейської інтеграції України та активного реформування наукової сфери, впровадження принципів відкритої науки набуває особливої актуальності для вітчизняної академічної спільноти. Метою даної роботи є аналіз законодавства ЄС та України у сфері забезпечення відкритого доступу до наукової інформації та дослідницької інфраструктури, а також висвітлення шляхів удосконалення захисту авторських прав та системи оцінювання якості наукової діяльності в аспекті відкритої науки. В ході дослідження автори використали комплексний підхід, поєднуючи загальнонаукові методи аналізу та синтезу, порівняння та історичного аналізу із спеціальними методами юридичної науки – доктринальним, прогнозування та моделювання, здійснили багатопланове дослідження і обґрунтували висновки щодо необхідності оновлення і вдосконалення чинного законодавства. У першому розділі статті висвітлені питання правового забезпечення відкритого доступу до науково-технічної інформації, обґрунтовано необхідність запровадження до законодавства нових понять: «відкритий доступ до науково-технічної інформації», «публічне фінансування наукового дослідження», «дослідницькі дані», «метадані» та ін. Другий розділ присвячено питанням захисту авторських прав у контексті відкритої науки, запропоновані зміни до законодавства України у сферах відкритого доступу до наукових публікацій, глибинного аналізу тексту та даних, врегулювання «сирітських» творів та права вторинної публікації. У третьому розділі аналізується відповідність законодавства України принципам відкритої науки в оцінюванні і стимулюванні наукових досліджень та пропонується прийняття нової методики атестації наукових установ яка має втілити виважений баланс між кількісним і змістовим (якісним) оцінюванням наукових досліджень. Четвертий розділ статті присвячено аналізу політики та законодавства ЄС щодо відкритого доступу до дослідницької інфраструктури та пропозиціям оновлення термінологію чинного законодавства України, запровадивши нові поняття «відкритий доступ до дослідницької інфраструктури», «реєстр дослідницької інфраструктури» та ін. В останньому розділі аналізується положення законопроєкту щодо академічної доброчесності в аспекті політики відкритої науки, містяться пропозиції щодо вдосконалення окремих правових норм
Судебные экспертизы, назначаемые при расследовании преступлений, совершенных против журналистов
Get PDFПроаналізовано особливості застосування спеціальних знань, зокрема, щодо призначення судових експертиз при розслідуванні злочинів, скоєних проти журналістів. З урахуванням аналізу наукової літератури, а також наявної практики розслідування кримінальних проваджень зазначеної категорії надано характеристику таких видів судових експертиз, як товарознавчої, судово-медичної, компьютернотехніческой, фоноскопічної, молекулярно-генетичної, комплексної судової експертизи, запахових слідів людини, дактилоскопічної. Звернуто увагу, що кількість і види судових експертиз призначаються в залежності від встановлених обставин, первинної кваліфікації скоєного злочину, етапу розслідування. Метою статті було визначення переліку судових експертиз, що призначаються при розслідуванні
злочинів, скоєних проти журналістів. Для досягнення поставленої мети використано загальнонаукові та
спеціальні методи пізнання. За допомогою методу юридичного аналізу визначено, що призначення судових експертиз у кримінальних виробництвах, що розслідуються по
фактом вчинення злочину проти журналіста, має важливу роль при встановленні обставин, що підлягають доказуванню (наприклад, таких як розмір заподіяної шкоди; тяжкість і характер тілесних ушкоджень та ін.). Сравнітельноправовой метод застосовувався в ході вивчення
практики Європейського суду з прав людини. Статистичний метод покладено в основу обробки статистичних даних, матеріалів слідчої та судової практики. За результатами проведеного дослідження акцентовано увагу, що при призначенні того чи іншого виду судової експертизи слідчому необхідно вірно визначити коло завдань, які ставляться експертові на дозвіл. Також слідчому необхідно скористатися методичними рекомендаціями, які сьогодні напрацьовані практикою і викладені в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.The specifics of the implementation of special knowledge have been analyzed, in particular regarding the appointment of forensic examinations while the investigation of crimes committed against journalists. Taking into account the analysis of scientific literature, as well as existing practice regarding the investigation of criminal proceedings of this category, the author has presented a characteristic of typical types of forensic examinations. In particular, special attention has been paid to such types as merchandising, forensic and medical, computer and technological, phonoscopic, molecular and genetic, integrated forensic examinations, human odor traces, fingerprints, etc. It has been emphasized that the number and types of forensic examinations are assigned depending on the established circumstances. The purpose of the paper is to identify forensic examinations that are assigned to investigate crimes committed against journalists. To achieve this objective, the author has used general scientific and special methods of cognition. Thus, using the method of legal analysis, the author has determined that the appointment and conduction of forensic examinations in criminal proceedings, investigated on the fact of committing a crime against a journalist, has an important role in establishing the circumstances to be proved (the type and size of the caused damage; the severity and nature of the bodily harm, etc.). The comparative and legal method has been used in the course of studying the practice of the European Court of Human Rights and analyzing the criminal and procedural legislation of other countries. The statistical method is the basis for processing statistical data, materials of investigative and court practice. Therefore, attention has been paid to the fact that whole assigning a particular type of forensic examination, an investigator has to correctly determine the range of tasks that are put to an expert. An investigator must also use the methodological recommendations that have been developed by practice and set out in the Scientific and Methodological Recommendations on the Preparation and Appointment of Forensic Examinations and Expert Studies.Проанализированы особенности применения
специальных знаний, в частности,
относительно назначения судебных
экспертиз при расследовании преступлений,
совершенных против журналистов. С учетом
анализа научной литературы, а также
имеющейся практики расследования
уголовных производств указанной категории
предоставлена характеристика таких видов
судебных экспертиз, как товароведческой,
судебно-медицинской, компьютернотехнической, фоноскопической,
молекулярно-генетической, комплексной
судебной экспертизе, запаховых следов
человека, дактилоскопической. Обращено
внимание, что количество и виды судебных
экспертиз назначаются в зависимости от
установленных обстоятельств, первичной
квалификации совершенного преступления,
этапа расследования. Целью статьи явилось
определение перечня судебных экспертиз,
назначаемых при расследовании
преступлений, совершенных против
журналистов. Для достижения поставленной цели использованы общенаучные и
специальные методы познания. С помощью
метода юридического анализа определено,
что назначение судебных экспертиз в
уголовных производствах, расследуемых по
факту совершения преступлению против
журналиста, имеет важную роль при
установлении обстоятельств, подлежащих
доказыванию (например, таких как размер
причиненного ущерба; тяжесть и характер
телесных повреждений и др.). Сравнительноправовой метод применялся в ходе изучения
практики Европейского суда по правам
человека. Статистический метод положен в
основу обработки статистических данных,
материалов следственной и судебной
практики. За результатами проведенного
исследования акцентировано внимание, что
при назначении того или иного вида судебной
экспертизы следователю необходимо верно
определить круг задач, которые ставятся
эксперту на разрешение. Также следователю
необходимо воспользоваться методическими
рекомендациями, которые сегодня
наработаны практикой и изложены в Научно-методических рекомендациях по вопросам подготовки и назначения судебных экспертиз
и экспертных исследований
