1,720,970 research outputs found
Втручання в діяльність захисника (адвоката) чи представника особи: кримінально-правовий та кримінологічний вимір.
Get PDFThe article analyzes the criminal law and criminological characteristics of the criminal offense under Article 397 of the Criminal Code of Ukraine. The author notes that this criminal offense has a complex structure of the direct object, since interference with the activities of a defense counsel impedes not only the exercise of a person’s right to defense, but also the right to legal aid, and on this basis the author suggests that the direct object of interference with the activities of a defense counsel should be social relations which exist in connection with the activities, performance of duties and ensuring the rights and legitimate interests of certain subjects.The author points out that from the objective side, the criminal offense under study is expressed in any form of interference with the lawful activities of a defense counsel or a person’s representative in providing legal aid or violation of the guarantees of their activities and professional secrecy established by law. It is assumed that this encroachment is possible only in the case of an intentional form of guilt with the aim of obstructing, changing or terminating the provision of legal aid, and this direction of criminalized activity is the purpose of this offense.The article analyzes certain official statistics on criminal offenses in the area of interference with the activities of a defense counsel, attorney or representative of a person and the results of their investigation, which determine the existence of problems in this area for the period from 2015 to June 2023 includive. It is proven that the mechanism for protecting the professional activity of defenders (lawyers) in Ukraine is ineffective, which significantly reduces the possibilities for effective protection of the rights and freedoms of citizens and public interests. The identified issues require larger-scale scientific research with appropriate justification and the development of more effective mechanisms to protect the activities of defenders (lawyers) and representatives of the person.У статті проводиться аналіз кримінально-правової та кримінологічної характеристики кримінального правопорушення, передбаченого ст. 397 КК України. Зауважено, що дане кримінально-протиправне посягання має складну структуру безпосереднього об’єкту, оскільки втручання в діяльність захисника перешкоджають реалізації не лише права особи на захист, але права на отримання правової допомоги, на підставі чого пропонується безпосереднім об’єктом у складі втручання в діяльність захисника визначати суспільні відносини, які існують у зв’язку із діяльністю, виконанням обов’язків та забезпеченням прав і законних інтересів певних суб’єктів.Вказується, що з об’єктивної сторони досліджуване кримінально-каране посягання виражається у вчиненні в будь-якій формі втручання у здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушенні встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці. Висловлюється припущення, що дане посягання можливе виключно за умисної форми вини з метою перешкодити, змінити чи припинити надання правової допомоги і саме таке спрямування кримінально караної діяльності і є метою в складі даного правопорушення.У рамках статті було проаналізовано окремі офіційні статистичні дані щодо кримінальних правопорушень у сфері втручання в діяльність захисника, адвоката чи представника особи та результатів їх розслідування, що визначають існування проблем у вказаній сфері за період з 2015 року по червень 2023 року включно. Доводиться, що механізм захисту професійної діяльності захисників (адвокатів) в Україні є неефективним, що істотно знижує можливості для ефективного захисту прав і свобод громадян та суспільних інтересів. Визначена проблематика потребує більш масштабних наукових досліджень із відповідним обґрунтуванням та розробкою більш дієвих механізмів захисту діяльності захисників (адвокатів) та представників особи
ДИНАМІКА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА
Get PDFReview of the monograph of Balobanova D.O. "Dynamics of criminal law (doctrinal provisions)".Рецензія на монографію Балобанової Д.О. «Динаміка кримінального права (доктринальні положення)»
Місце Кримінологічної Експертизи У Забезпеченні Законотворчого Процесу
No full textThe definition of crime and punishment has always been the prerogative of public authority.
A person should be guaranteed when punished for a certain act of behavior that the authorities will take into account the individual\u27s needs at a particular historical stage and proceed from clear and understandable criteria for recognizing the crime.
Such criteria are: 1) the group of juridical and criminological grounds: public danger, relative prevalence and typicality; dynamics of crimes considering their determinants; possibility criminal law effect if other measures are useless and the power of criminal justice; 2) socio-economic grounds: caused damage; absence of negative consequences of criminal law prohibition and availability of material recourses for the realization of such prohibition; 3) socio-psychological grounds: the level of social justice and psychology, historical traditions.
The procedure of criminalization grounds establishment can be defined as “criminological expertise”.
Criminological expertise is an analytical research and assessment of the presence or absence of grounds for criminalization/decriminalization in order to resolve the problem of expediency, necessity and validity of installation / cancellation of criminal law prohibition.
Such expertise is advisable to be conducted before the drafting of the relevant regulatory act and not only lawyers, but expertise economists, sociologists, psychologists, historians should be attracted.
Criminological expertise should take a prominent place I the scientific support for the lawmaking process and serve as a guarantee of proper quality of criminal law making in accordance to the social and state needs in a relevant historical period.Наукова стаття присвячена питанню запровадження кримінологічної експертизи в законотворчому процесі. При цьому автор аналізує погляди інших науковців та пропонує запровадити кримінологічну експертизу не тільки щодо проектів нормативно-правових актів, а й на стадії вирішення питання про встановлення кримінально-правової заборони або її скасування. Зроблено висновок про те, що проведення належної кримінологічної експертизи з урахуванням всіх підстав криміналізації дозволить уникати появи у кримінальному законі таких заборон, які не відповідають потребам суспільства та держави у відповідний історичний період.
 
Dynamics of criminal legislation regarding responsibility for crimes against justice
No full textБалобанова Д. Динаміка кримінального законодавства щодо відповідальності за злочини проти правосуддя / Балобанова Дар’я // Правовий вплив на неправомірну поведінку: актуальні грані : монографія / за ред. О. В. Козаченка, Є. Л. Стрельцова; МОН України, НУ «ОЮА», Каф.крим. права та ін. крим.-прав. дисциплін Миколаїв. ін-т. права, ПРЦ НАПрНУ, ГО «Всеукр. Асоціація крим. права» . - Миколаїв: Іліон, 2016. - С. 671-684.Аналіз динаміки кримінального законодавства щодо відповідальності за
злочини проти правосуддя дозволяє визначити основні тенденції розвитку відповідного розділу Особливої частини КК України 2001 р. та виявити певні вади формулювання норм кримінального закону. The analysis of dynamics of the criminal legislation on responsibility for crimes
against justice allows to determine the major trends in the relevant section of the Criminal
Code of Ukraine, 2001, and to identify certain defects in formulation of criminal law norms
Dynamics of the Criminal Law of Ukraine (theoretical and applied research): thesis
No full textБалобанова Д.О. Динаміка кримінального права України (теоретико-прикладне дослідження): автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за
спеціальністю 12.00.08: кримінальне право та кримінологія, кримінально-виконавче право / Балобанова Дар'я Олександрівна. – Одеса: Національний університет «Одеська юридична академія», Одеський державний університет внутрішніх справ, 2021. - 44 с.Дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням, в якому на
основі поєднання висновків про динамічний характер кримінального права,
сукупність детермінантів, які впливають на траєкторію кримінально-правової
норми, та побудови оптимальної траєкторії в умовах «стійкого розвитку»,
вироблено систему наукових положень та обґрунтовано наукові результати,
спрямовані на розв’язання проблеми побудови ефективного кримінального
закону в Україні. Зазначені завдання пропонується вирішити на основі
впровадження в правову систему України обґрунтованого в роботі концепта
оптимальної траєкторії кримінально-правової норми в умовах «стійкого
розвитку» динаміки кримінального права.
У дисертації встановлено, що динамікою кримінального права є стан
кримінального права у просторі та часі, який може знаходитись у русі
(прогрес чи регрес) або у спокою та який наділений певною структурою, що
містить в собі: кримінальне право (як одиницю); час; простір; напрямок;
запропоновано в умовах контролю за стійким розвитком кримінального
права проміжок часу спостереження за динамікою визначати як
моніторинговий період, який доцільно поділити на три види в залежності від
предмету моніторингу: період поточного моніторингу – один рік; період
моніторингу інновацій – квартал (три місяці); період оперативного моніторингу – один тиждень; встановлено, що критеріями оптимізації
динаміки кримінального права є наступність та узгодженість; обґрунтовано,
що саме на рівні правореалізації можливий контроль за дотриманням
основних вимог та стандартів розвитку кримінального права та корекції його
динаміки; встановлено, що детермінанти динаміки кримінального права – це
саме ті чинники (фактори, явища), які впливають на динаміку; визначено, що
детермінантами сучасної динаміки кримінального права слід визнавати: 1)
позитивні девіації, пов’язані з розвитком і орієнтацією на сучасні соціальні
цінності, які мають тенденцію на підтримку конформності з боку більшості
населення; 2) міжнародні стандарти кримінально-правового поводження зі
злочинцями та жертвами кримінальних правопорушень; 3) ідеологію
кримінального права як на світовому, так і на національному рівні; 4)
безсистемну законодавчу інверсію кримінально-правових норм;
обґрунтовано, що траєкторія кримінально-правової норми представляє собою
одиничний елемент в динаміці кримінального права, який описує динаміку
кримінально-правової норми від моменту її виникнення до зникнення;
встановлено, що динаміка кримінального права сьогодні має формуватися
технічно з позицій наступності і узгодженості на національному рівні, і має
ідеологічно відповідати правовій політиці, яка діє на глобальному
(міжнародному) рівні і прийнята державою, таку динаміку для кримінального
права слід визначити як «динаміка стійкого розвитку»; обґрунтовано, що
оптимальна модель траєкторії кримінально-правової норми в умовах
динаміки «стійкого розвитку» кримінального права представляє собою
узгоджений на законодавчому, науковому та правозастосовному рівнях
еволюційний або революційний розвиток нормативного закріплення певних
кримінально-правових відносин. The dissertation is the first comprehensive study in Ukraine, in which, on the
basis of combining conclusions about the dynamic nature of Criminal Law, a set of
determinants affecting the trajectory of Criminal Law, and the construction of an
optimal trajectory in conditions of "sustainable development", a system of
scientific provisions was developed and scientific results were substantiated aimed
to solve the problem of building an effective Criminal Law in Ukraine. These tasks
are invited to decide on the basis of the implementation of the legal system of
Ukraine grounded in the concept of the optimal trajectory of the Criminal Law in
terms of "sustainable development" of dynamics of Criminal Law. The dissertation established that the dynamics of Criminal Law is the state of
Criminal Law in space and time, which can be in motion (progress or regression)
or calm and which is endowed with a certain structure that contains: criminal law
(as a unit); time; space; direction; it proposed under the control of the sustainable
development of Criminal Law period of observation time to determine how
monitoring period, which is appropriately divided into three types depending on
the monitoring of the subject: the current monitoring period – one year; innovation
monitoring period – a quarter (three months); operational monitoring period – one
week; found that the criteria for optimizing the dynamics of Criminal Law are
continuity and consistency; it is substantiated that it is at the level of legal
implementation that control over the observance of the basic requirements and
standards of the development of Criminal Law and the correction of its dynamics is
possible; It found that the determinants of the dynamics of the Criminal Law –
these are the factors (events) that affect the dynamics, but she herself is not the
phenomena that it generates; it was determined that the determinants of the present
dynamics of Criminal Law should be recognized: 1) positive deviations associated
with the development and orientation towards modern social values, which tend to
support conformity on the part of the majority of the population; 2) international
standards of Criminal Law treatment of criminals and victims of criminal offenses;
3) ideology of Criminal Law both at the global and national levels; 4) unsystematic
legislative inversion of Criminal Law norms; it is substantiated that the trajectory
of a Criminal Law norm is a single element in the dynamics of Criminal Law ,
which describes the dynamics of a Criminal Law norm from the moment of its
emergence to its disappearance; it is found that the dynamics of the Criminal Law
today should be formed technically from the standpoint of continuity and
coherence at the national level and, at the same time, must meet the legal policy
ideologically acting on the global (international) level and the perceived state; such
dynamics for Criminal Law should be defined as “sustainable development
dynamics”; it is substantiated that the optimal model of the trajectory of the
Criminal Law norm in the context of the dynamics of the "sustainable
development" of Criminal Law is an evolutionary or revolutionary development of
the normative consolidation of certain Criminal Law relations, coordinated at the
legislative, scientific and law enforcement levels.
The approach to the recognition of the main instruments of reflecting the dynamics
of lawmaking on the legal implementation of criminalization and decriminalization has
been improved. Criminalization theory has been developed, according to which the bases
should be included criminalization bases three groups: 1) legal and criminological, which
include: a) the social danger of the act; b) representative and sufficient common form of
antisocial behavior; c) the dynamics of socially dangerous acts, taking into account their
generating causes and conditions; d) the presence of the need to influence Criminal Law
measures; e) taking into account the capabilities of the criminal justice system in
countering certain forms of antisocial behavior; 2) socio-economic, which include: a) the
ratio of positive and negative consequences of criminalization; b) the availability of
material resources for the implementation of the Criminal Law prohibition; 3) social and psychological, which include: a) the level of public consciousness and psychology; b)
historical traditions. Only a summary assessment of all the grounds for criminalization in
their interconnection, interaction and interpenetration makes it possible, in the end result,
to make the right decision on establishing a Criminal Law prohibition
General characteristics of the main trends of the criminal law-making in Ukraine (2002-2012)
No full textБалобанова Д. О. Загальна характеристика основних тенденцій кримінальної законотворчості в
Україні (2002-2012 рр.) / Д. О. Балобанова // Актуальні проблеми держави і права. - 2013. - Вип. 69. - С. 147-153.У статті досліджуються процеси законотворчості у сфері кримінально-правового регулювання, які
мали місце за період з моменту початку дії Кримінального кодексу України (01 вересня 2001 р.) та до
останніх змін, які мали місце у 2012 р. The article is devoted to the processes of lawmaking research in the field of criminal-legal regulation
that occurred in the period from the entrance into force of the Criminal Code of Ukraine (September 1,
2001) and the recent changes that have taken place in 2012
General signs of continuity in the criminal law of Ukraine: problems of definition
No full textБалобанова Д. Загальні ознаки наступності у кримінальному праві України: проблеми визначення / Д. Балобанова // Юридичний вісник. - 2014. - № 2. - С. 180-184.Стаття присвячена визначенню спільних рис, загальних ознак (властивостей), які притаманні наступності в будь-якій сфері людського буття, а, отже, їх можна розповсюджувати й на наступність у кримінальному праві. До таких ознак належать: універсальність, об’єктивність та співвідношення наступності з повторюваністю. This article is devoted to the determination of generic features, common attributes that are immanent to continuity in every sphere of human life and, therefore, they can be overspread to the continuity in criminal law. These features include: universality, objectivity and the continuity and recurrence correlation
Interrelation of progress and regress with succession in criminal law
No full textБалобанова Д.О. Співвідношення прогресу та регресу з наступністю у кримінальному праві / Дар’я Олександрівна Балобанова // Альманах права. Правовий світогляд: людина і право. - 2014. - Вип. 5. - С. 376-380.В науковій літературі вже неодноразово зазначалося, що право не можна досліджувати тільки в статичному вимірі, як сукупність норм, закріплених в різного роду нормативних актах та які регулюють або охороняють певні суспільні відносини, а слід звертати увагу на їх динамічний характер. Особливого значення такі дослідження динаміки права набувають в сучасний період постійних змін та доповнень у вітчизняне законодавство, у тому числі й кримінальне, які пов’язані зі змінами у суспільному, економічному, політичному, науковому житті. При цьому запорукою належного рівня правового регулювання виникаючих суспільних відносин, та й, відповідно, їх охорони засобами кримінального права, є не тільки створення нових правових норм, а й певна наступність, запозичення того найкращого, що вже було створено й довело своє право на існування під час тривалого апробування. Така постановка проблеми викликає необхідність досліджувати спадкоємні зв’язки у праві та законодавстві, але, враховуючи взаємозв’язок усіх явищ у їх бутті, слід, аналізуючи наступність в праві, приділити увагу співвідношенню правонаступництва із прогресом та регресом, як самостійними формами розвитку суспільства та його одиниць. Особливістю правового прогресу є те, що він може відставати від суспільного прогресу, що відбувається, коли законодавець через значний обсяг роботи чи з інших причин, не встигає вносити зміни до законодавства, які б відповідали сучасним умовам. Правонаступність сприяє прогресу у праві, будучи його своєрідним «двигуном», але не причиною. В той же час, слід також врахувати, що правова наступність виявляє себе і в правовому регресі, вона може сигналізувати про нього, однак причини його виникнення і розвитку лежать в розвитку самого суспільства. The scientific literature has repeatedly stated that the law can not be studied only in a static measurement, as a body of law enshrined in the various kinds of normative acts and regulating or protecting certain social relations, but it is necessary to pay attention to their dynamic nature. The particular importance such researches of dynamic nature acquires in present ongoing changes and additions to the national legislation, including criminal, which are associated with changes in social, economic, political and scientific life.
At the same time the guarantee of an adequate level of legal regulation of emerging social relations, and, consequently, their protection by means of criminal law, is not only the creation of new legal norms, but also a certain succession, a better perception of the best that was created and proved its right to exist during long-term testing. Such formulation of the problem causes the necessity of research of succession connection in law and legislation, but taking into consideration the interconnectedness of all phenomena in their existence, on analyzing the continuity of the law, the attention should be paid to the relation of succession to the progress and regress as the independent forms of development of the society and its units.
The legal progress singularity consists in that it can keep up with the social progress, that occurs when the legislator because of the significant amount of work or other reasons, does not make timely changes in legislation according modern conditions.
The succession promotes the progress in law, as a kind of "engine", but not the cause. At the same time, it should be noted that the legal continuity appears in a legal regress, signalizing it, but the causes of its origin and development lie in the development of the society
Regarding the understanding of the principle of humanism in criminal law policy
No full textБалобанова Д.О. Щодо розуміння принципу гуманізму в кримінально-правовій політиці / Балобанова Д.О. // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - Серія «Право». - 2012. - С. 293-295.В статті досліджуються існуючі в даний час підходи до
визначення принципу гуманізму в кримінально-правовій політиці.
Найважливіше завдання кримінальної політики полягає в тому, щоб в основу
законотворчої та правозастосовної практики були покладені саме ті
правові ідеї, які виражають прогресивну правову ідеологію і в цілому
адекватні правосвідомості конкретного суспільства. Однією з таких ідей
кримінальної та кримінально-правової політики є принцип гуманізму. В
загальному розумінні він передбачає ставлення до людини як до найвищої
цінності, повагу до гідності кожної особи, її права на життя, вільний
розвиток, реалізацію своїх здібностей і прагнення до щастя. Але слід
розрізняти гуманізм по відношенню до осіб, які вчинили злочин, та до
законослухняних осіб, які знаходяться на території, на якій діє кримінальний
закон. The article is devoted the currently existing approaches to the
definition of the principle of humanity in criminal policy. The most important task
of criminal policy is that the basis of legislative and law enforcement practiceshave been put precisely the legal ideas that express progressive legal ideology and
the adequate legal consciousness of a particular society. One of these ideas is the
criminal and penal policy is the principle of humanism. In general, it involves
understanding the relationship to man as the highest value to the dignity of every
person's right to life and free development, self-fulfillment and the pursuit of
happiness. But we must distinguish humanity to the persons who committed the
crime, and law-abiding people who are in the territory of the criminal law
The influence of the philosofy of positivism on the development of a science of criminal law
Get PDFБалобанова Д.О. Вплив філософії позитивізму на розвиток науки кримінального права / Балобанова Д.О. // Науковий вісник Ужгородського національного університету. - Серія «Право». - 2012. - № 19. - Том 4. - С. 14-17.Стаття присвячена висвітленню впливу філософії позитивізму на розвиток
науки кримінального права. Проаналізовано різні напрямки позитивістського
підходу в кримінальному праві та їх прояви у сучасній кримінально-правовій
теорії та практиці. Article is devoted to consideration of the influence of the philosophy of
positivism on the development of a science of criminal law. The various aspects of
the positivist approach in criminal law and their manifestations in modern criminal
law theory and practice are analyzed
- …
