3 research outputs found
Alessandro Trotter
No full textBotanico: Trotter, Alessandro (1874-1967).
Dottore in scienze naturali, primo assistente di botanica nell\u27Istituo botanico di Padova; botanico e cecidologo.
Titolo manoscritto sul recto, dov\u27è presente anche il timbro a secco: B. Lavro & F.lli via Medina N.58 Napoli.
Montata su cornice in legno con vetro 468 x 364 mm.
1 fotografia : gelatina a sviluppo ; 237 x 157 mm.
Vai alla scheda bibliografica: https://galileodiscovery.unipd.it/discovery/fulldisplay?context=L&vid=39UPD_INST:VU1&search_scope=MyInst_and_CI&tab=Everything&docid=alma99001604720020604
Book design in the context of Ukrainian project culture of the 1950s – 2020s
No full textУ дисертації висвітлено трансформаційні процеси і специфічні прояви в дизайні української книги у контексті вітчизняної проєктної культури 1950-х – 2020-х років, оскільки саме з другої половини ХХ століття дизайн книги сформувався в Україні як цілісне і повноцінне явище. Зокрема, цей період позначився в українському художньому просторі появою яскравих, самобутніх митців, чия творчість розкриває вже нові змісти, не лише демонструючи образно-естетичну самоцінність, а й провокуючи подальші наукові дискусії та дослідження. Доробок кожного з цих майстрів складає сьогодні унікальне явище, яке через призму авторської творчої концепції розкриває феномен часу. Наведені приклади творчих проєктів є концептуально показовими для даного дослідження, адже досить виразно окреслюють потужності художнього простору аналізованого періоду і книжкову проєктну культуру у розмаїтті мистецьких вимірів, що не лише визначає періоди розвитку вітчизняного дизайну книги та пов’язану з ним проблематику, а й пропонує нові вектори наукових досліджень. У дисертаційній роботі доведено, що прогрес книговидавничої галузі у кожній країні завжди пов’язаний з активізацією національної самоідентифікації, пошуком додаткових репрезентативних можливостей культури держави, організацією своєрідної арт-платформи для мистецького діалогу серед світових учасників культурно-мистецького процесу. Адже книга, завдяки потужному візуально-інформаційному потенціалу, здатна не лише ефективно доносити думку до широких мас читачів, а й сприяти створенню іміджу держави, утверджуючи її позицію на різних комунікативних рівнях, що сьогодні є надважливим для України. Порушена наукова проблема висвітлюється через вивчення книжкового дизайну в його проєктному, художньо-образному, конструктивному, іміджетворчому, візуально-комунікативному, агітаційному та інших аспектах, що з сучасною стрімкою динамікою впровадження інноваційних технологій проєктування набуває особливо актуального значення. У ході дослідження було опрацьовано дві групи джерел (зразки книжкової графіки, створені на теренах України протягом 1950-х – 2020-х років, представлені в окремих колекціях музеїв, у приватних зібраннях, в архівах окремих видавництв і бібліотечних фондах, та група зразків книжкової графіки, експонованих у просторі книжкових виставок, ярмарків та фестивалів, а також опублікованих на тематичних веб-сторінках ЗМІ, на офіційних сайтах книжкових видавництв, інших дотичних до галузі книговидання державних та приватних установ, оприлюднені у матеріалах приватних колекцій), на основі чого зроблено відповідні висновки. Проаналізовано принципи художнього оформлення книги 1950-х – 1980-х років. Наголошено, що на тлі в цілому низької поліграфічної потужності книговидавничих підприємств цього періоду художникам книги вдалося досягти високих результатів у зовнішньому вирішенні книжкового блоку. З початком 1960-х рр. художня образність книги у радянській Україні набула справжньої мистецької цінності, продемонстрованої високою культурою виконання графічних компонентів її ансамблю – як самих ілюстрацій, книжкового декору (домінування естампних технік), так і шрифтових композицій (художники-графіки В. Юрчишин, Н. Лопухова, В. Чебаник, В. Перевальський та ін.). З’ясовано, що період 1970-х – 1980 рр. позначився у галузі українського книговидання помітною художньою еволюцією, що відобразилася ускладненням архітектурно-архітектонічної організації книги, впровадженням інноваційних художньо-проєктних засобів. Серед яскравих представників цього часового відрізку – В. Лопата, С. Якутович, М. Стороженко, О. Івахненко, В. Гордійчук, І. Вишинський, Г. Галинська, І. Остафійчук, А. Чебикін, В. Мітченко та інші. Визначено, що художньо-проєктні прояви українських книжкових видань мають наскрізну трансформативну траєкторію від давньої книги до сучасної через низку етапних подій, що розкривається в історико-контекстуальному аспекті дослідження для об’єктивного відтворення ретроспективного вектора розвитку вітчизняного дизайну книги з урахуванням історичного підґрунтя. Доведено, що художники-дизайнери української книги (Г. Якутович, В. Юрчишин, В. Чебаник, В. Лопата, С. Якутович, І. Остафійчук, В. Мітченко, В. Перевальський, К. Лавро, А. Будник та інші) впродовж останніх сімдесяти років активно інтерпретували й творчо переосмислювали досвід попередників, акцентуючи при цьому питання форми, пластичного моделювання, архітектури й архітектоніки книги, її нових проєктних різновидів, графічної семантики, а також проблеми стилізації, образних характеристик та ергономічності проєктів. Запропоновано систематизацію художньо-проєктних засобів за трьома основними категоріями: графіка (ілюстрації, декоративне оздоблення, художньо-виразні засоби); конструкція (функціональність та структурно-формальне вирішення кодексу з усіма супутніми елементами у контексті архітектури книги); верстка (взаєморозташування текстово-зображувальних блоків, типографіка, композиція розворотів та цілісність книжкового ансамблю). Досліджено художньо-проєктну специфіку дизайну книги першого десятиліття незалежності України, що у графічному аспекті відобразилося загальним скороченням візуальної складової, пріоритетом національних мотивів та полістилістичними проявами, появою нових графічних технік, пов’язаних з активною комп’ютеризацією галузі дизайну, міксуванням традиційних та інноваційних творчих підходів, трансформацією графічного наративу у метанаратив. Верстка таких видань презентує автоматизацію всіх процесів, завдяки використанню спеціалізованих комп’ютерних програм, застосування нових прийомів (складна модульна сітка, асиметрична композиція тощо), спотворення макетних пропорцій з метою економії друкарських витрат, композиційну спрощеність, натомість – складну гілковидну організацію тексту (так званий гіпертекст). Проаналізовано вплив трансформацій книговидавничої галузі на розвиток книжкового дизайну пострадянської України на прикладі видавництв "Дніпро", "Веселка", "Наукова думка", "Мистецтво", "Основи", "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА", ВД "АДЕФ-Україна", "Грані-Т", "Ранок", "Vivat", "Клуб сімейного дозвілля", "Фоліо", "Балтія-Друк", "Родовід", "Видавництво Старого Лева", "Навчальна книга – Богдан", "Промінь" ("Січ"), "Дніпрокнига", "Маяк", "Guttenbergz". Виявлено синтетичний характер книговидавничої діяльності в Україні з урахуванням впливу загальнодержавного культурного процесу, оскільки сьогодні "успішна" книга відбувається, зокрема, завдяки відповідній івент-підтримці. Досліджено регіональні особливості дизайну української книги середини ХХ – початку ХХІ століть. Розкрито сутність локальних регіональних проявів в оформленні книжкових видань у провідних вітчизняних графічних школах (київській, львівській, харківській, одеській, дніпропетровській) з притаманними для них концептуальними стратегіями, проєктно-візуальними домінантами, художньо-стилістичними пріоритетами. Охарактеризовано творчі осередки художніх шкіл регіонів країни; виділено наймасштабніші графічні школи, які виразно презентують індивідуальну художню стратегію книжкової справи та вимагають наукового вивчення. Зазначено, що локально-географічний розвиток української книжкової графіки потребує системного аналізу умовно окреслених творчих інституцій, які мають власне мистецьке і проєктувальне обличчя, а також індивідуальну траєкторію розвитку, пов’язану з історико-культурними та соціально-політичними чинниками. Визначено, що умовне поняття творчої школи передбачає виокремлення характерних художніх рис та методів, персональний розбір творчого доробку відповідних митців, формуючи у такий спосіб своєрідну мистецьку інституцію. Розглянуто творчість художників у жанрах книжкової ілюстрації; проаналізовано авторські твори українських митців. Визначено та систематизовано регіональні домінанти українського книжкового дизайну, наведено аналітичну авторську схему. Зафіксовано особливості регіонального впливу у проєктуванні та виробництві книги як сучасного дизайн-продукту; відзначено унікальність кожної з творчих шкіл майстрів української книги у розвитку проєктної культури та сучасних інноваційних технологій. Виявлено, що український книжковий дизайн сьогодні являє собою емоційно насичене та художньо неоднорідне явище. Доведено, що розмаїття доступних художніх технік і прийомів, нове осмислення класичних теоретичних положень книжкової справи, жанрові трансформації, активне освоєння прогресивних поліграфічних технологій наразі спричинили появу дизайн-продукту, якісно відмінного від книжкових видань попереднього століття. Проаналізовано теоретико-практичний внесок українських майстрів книги, конкретних видавничих підприємств та творчих осередків до розвитку художнього оформлення вітчизняної книги 1950 – 2020-х років у розрізі їхніх авторських і колективних концепцій та реальних мистецьких досягнень. Визначено, що вітчизняна книжкова продукція середини ХХ – початку ХХІ століття у контексті діяльності видавництв сприймає візії образотворчого мистецтва та інших суміжних творчих практик (діджитал-арту, ІТ-технологій, моушн-дизайну тощо). Презентовано візуально-естетичні інтерпретації сучасної української книги як синтетичного продукту проєктної культури; визначено інтегральний та мультидисциплінарний характер дизайн-процесу створення сучасної книги, відповідно до тенденцій розвитку інноваційних технологій та візуального контенту. Зазначено, що класичні уявлення про візуальні художні стандарти окремих складників книжкових проєктів сьогодні не є визначальними, поступившись загальним креативним параметрам дизайн-ідеї, візуального проєктного мислення та оригінальним способам їх реалізації. Досліджено сучасну книжкову графіку та проєктні підходи візуалізації ілюстративних рішень у формуванні креативних образів засобами дизайну для ефективної презентації ідей. Зазначено, що ознаки візуального прояву сьогодні фіксуються на всіх рівнях книжкового проєкту – від фонових деталей до повноцінних ілюстрацій, спрямованих на передбачувану емоцію споживача. Окреслено візуально-комунікативні концепції сучасної традиційної друкованої книги в Україні. Доведено, що такі проєкти є багатошаровою художньою системою, всі компоненти якої реалізуються на різних рівнях взаємодії елементів книжкового ансамблю. З’ясовано, що український книжковий дизайн має особливий емоційний лад, колористичне та графічне вирішення і демонструє наповнення образної проєктної складової концептуальними компонентами, що являють собою певну герменевтичну екзистенцію між текстом і контекстом. Досліджено особливості графічного дизайну в естетиці проєктних рішень української книги як відтворення національного культурного коду. Визначено, що сучасна українська ілюстрація стає самоцінним культурним кодом у процесі семіотичних трансформацій, вступає у зв’язок з сучасним національним корпусом художніх текстів та графіки крізь риторико-інформаційні концепції дизайну, сутнісно трансформуючи художні твори з "брендовими" ілюстраціями від авторитетних художників. Обґрунтовано можливості композиційних інновацій в дизайні сучасної української книги. Розглянуто інфографіку як особливий дизайн-прийом, що сьогодні набув широкого розповсюдження в якості елементу дизайну художніх видань. Доведено актуалізацію візуального контенту у порівнянні з вербальним шляхом переміщення акцентів з великих текстових блоків на користь ілюстрації та інфографіки. Зазначено необхідність пошуку оптимального балансу між естетикою і функціональністю книги як дизайн-продукту при розробці відповідних інфографічних систем. Розглянуто стильові вирішення шрифтів української художньої книги. Визначено художню властивість каліграфії як актуального та ефективного прийому у книжковому дизайні. Досліджено художньо-образні трансформації форми у мистецтві української книги. Виявлено та охарактеризовано основні риси візуального оформлення та представлення української книги: довільний дизайн-концепт, різноманітна палітра мистецьких технологій; широкий якісний діапазон фінального книжкового продукту, тяжіння до прояву національного компонента проєкту. Обґрунтовано необхідність інтегрованого підходу до оцінювання сучасних трансформацій візуальної мови українського книжкового дизайну; акцентовано використання сучасних технологічних інновацій щодо комплексного макетування книг, експериментів ілюстрування із застосуванням комп’ютерних графічних програм, а також синтетичність, декоративність, схильність до складної символіки в оформленні обкладинок та ілюстрацій, що помітно збагатило сучасну образно-візуальну мову подання контенту у творчій авторський індивідуальності. Вивчено та класифіковано інноваційні форми художньо-технічного проєктування сучасних українських книжкових видань аналізованого періоду, що трансформувалися у конкретні альтернативні книгоформи, які характеризуються яскравими типологічними рисами верстки, ілюстрування, конструкції, проєктних технологій, візуальної комунікації: мальопис, арт-бук, інтерактивна книга, електронне видання, мультимедійне видання. Встановлено взаємозв’язки між інноваційними типами книжкової продукції на рівнях їхньої функціональності, художньої образності та доступності. Розроблено, систематизовано та схематично представлено формально-проєктну типологію у дизайні сучасної української книги. Обґрунтовано взаємозв’язки типологічних груп альтернативних книгоформ у протиставленні звичним класичним різновидам традиційної друкованої книги (художній, дитячій, навчальній/науковій книгам, а також довідково-енциклопедичним та альбомним виданням), що яскраво розрізняються між собою за низкою формально-проєктних характеристик (за конструктивними, форматними, естетичними, функціональними та іншими критеріями). Визначено важливим досягненням періоду у цьому контексті впровадження до вітчизняної книговидавничої галузі такої книгоформи, як мальопис, що включає три окремих, але споріднених між собою, жанри: графічний роман, комікс та манга. Зіставлено специфічні характеристики друкованої та електронної книг та з’ясовано особливості їхнього співіснування в єдиному культурно-мистецькому просторі. Виявлено проєктно-функціональні зв’язки між друкованою та мультимедійною книгами, які реалізуються на трьох основних рівнях – структурному, навігаційному та композиційному, а також у конкретних характеристиках, що демонструють еволюційні перетворення класичних компонентів книжкового ансамблю на цифрові відповідники. Окреслено інтерактивні проєктні дизайн-ідеї сучасного вітчизняного книговидання як засіб збагачення художньо-образної системи української книги. Визначено інтерактивні варіанти сучасною інноваційною формою традиційної книги з перехідними етапами – від класичного друкованого видання до повністю технологізованого електронного. Визначено, що дизайн книги поступово набуває якостей комунікативного коду, котрий пропонується читачеві для декодування та інтерпретації знаків у книжковому ансамблі з багатошаровою семантичною структурою та складною архітектонікою. Запропонована авторська проєктна система сучасної книги у контексті розвитку вітчизняного дизайну, яка спирається на провідні тенденції сучасного вітчизняного книжкового дизайну, відображає динамічне трансформування жанрів і проєктних форм. Представлена дисертаційна робота не вичерпує проблематику окресленої теми. Перспективними напрямами подальших досліджень, зокрема, є застосування нестандартних конструктивних та ІТ-рішень книжкового блоку у загальному пошуку креативних ідей художнього оздоблення української книги кінця ХХ – початку ХХІ століть, еволюція кожного книжкового жанру у контексті дизайн-діяльності. Дослідженням підтверджено, що дизайн сучасної української книги яскраво ідентифікується на тлі аналогічної друкованої продукції інших європейських країн як унікальний національний продукт, що вирізняється стилістичною контрастністю, художньо-образною складністю, графічною деталізацією, декоративізмом, концептуальною еклектичністю, широкою інструментально-технологічною палітрою.The dissertation highlights the transformational processes and specific manifestations in the Ukrainian book design in the context of the national project culture of the 1950s – 2020s, since it was in the second half of the twentieth century that book design was formed in Ukraine as a holistic and full-fledged phenomenon. In particular, this period was marked by the emergence of bright, original artists in the Ukrainian artistic space, whose creativity reveals new meanings, not only demonstrating figurative and aesthetic value, but also provoking further scientific discussions and research. Today, the work of each of these artists forms a unique concept that reveals the phenomenon of time through the prism of the author's creative concept. The above examples of creative projects are conceptually significant for this study, as they quite clearly outline the power of the artistic space of the period under analysis and the book project culture in a variety of artistic dimensions, which not only defines the periods of national book design and related issues development, but also offers new vectors of scientific research. The dissertation proves that the book publishing industry progress in each country is always associated with the national self-identification intensification, the search for additional representative opportunities for the state's culture, and the organisation of a kind of art platform for artistic dialogue among the world's participants in the cultural and artistic process. The book, thanks to its powerful visual and informational potential, can not only effectively convey ideas to the general public, but also contribute to the creation of the state's image, asserting its position at various communication levels, which is extremely important for Ukraine today. The raised scientific problem is highlighted through the study of book design in its project, artistic and figurative, constructive, image-making, visual communication, promotional and other aspects, which is especially relevant in the context of the current rapid dynamics of the innovative design technologies introduction. The study covered two groups of sources (samples of book graphics created in Ukraine during the 1950s – 2020s, represented in individual museum collections, private collections, archives of individual publishing houses and library collections, and a group of samples of book graphics exhibited at book exhibitions, fairs, and festivals, as well as published on thematic media web pages, official websites of book publishers, and other public and private institutions related to the field of book publishing, and published in private collections), on the basis of which the relevant conclusions were drawn. The author analyses the principles of book design in the 1950s – 1980s. It is noted that against the background of the generally low printing capacity of book publishing enterprises of this period, book artists managed to achieve high results in the external design of the book block. Since the early 1960s, the artistic imagery of the book in Soviet Ukraine has acquired a real artistic value, demonstrated by the high culture of the graphic components execution of its ensemble – both the illustrations themselves, book decor (‘stamp’ techniques dominating), and font compositions (graphic artists V. Yurchyshyn, N. Lopukhova, V. Chebanyk, V. Perevalskyi, and others). It has been found that the period of the 1970s-1980s was marked by a significant artistic evolution in the field of Ukrainian book publishing, which was reflected in the complexity of the architectural and architectonic organisation of the book, the implementation of innovative artistic and design tools. Among the prominent representatives of this time period are V. Lopata, S. Yakutovych, M. Storozhenko, O. Ivakhnenko, V. Hordiichuk, I. Vyshynskyi, H. Halynska, I. Ostafiichuk, A. Chebykin, V. Mitchenko, and others. It is determined that the artistic and design manifestations of Ukrainian book editions have a transversal transformative trajectory from the ancient book to the modern one through a series of milestones, which is revealed in the historical and contextual aspect of the study for an objective reproduction of the retrospective vector of the national book design development, taking into account the historical background. It is proved that the Ukrainian book artists-designers (H. Yakutovych, V. Yurchyshyn, V. Chebanyk, V. Lopata, S. Yakutovych, I. Ostafiychuk, V. Mitchenko, V. Perevalskyi, K. Lavro, A. Budnyk, and others) have been actively interpreting and creatively rethinking the experience of their predecessors over the past seven decades, focusing on the issues of form, plastic modelling, architecture and architectonics of the book, its new design varieties, graphic semantics, as well as the problems of stylisation, figurative characteristics, and ergonomics of projects. The author proposes a systematisation of artistic and design tools into three main categories: graphics (illustrations, decorative finishing, artistic and expressive means); construction (functionality and structural and formal solution of the code with all related elements in the context of book architecture); layout (interposition of text and image blocks, typography, spread composition and book ensemble integrity). The artistic and project specificity of book design in the first decade of Ukraine's independence is studied, which in the graphic aspect was reflected in the general reduction of the visual component, the priority of national motifs and polystylistic manifestations, the emergence of new graphic techniques associated with the active computerisation of the design industry, the mixing of traditional and innovative creative approaches, and the transformation of the graphic narrative into a metanarrative. The layout of such publications represents the automation of all processes through the use of specialised computer programs, the use of new techniq
