Vernadsky National Library of Ukraine
Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України (Vernadsky National Library of Ukraine)Not a member yet
200506 research outputs found
Sort by
Modeling the impact of investments in smart technology on the development of the manufacturing industry on the example of Germany
No full textНа прикладі Німеччини проаналізовано вплив інвестицій у смарт-технології на розвиток переробної промисловості з використанням виробничої функції, яка додатково враховує чинник цифровізації у формі нематеріальних активів, які в обраній галузі складаються майже виключно з програмного забезпечення, баз даних, а також науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт. Посилення впливу цього чинника дає більший приріст доданої вартості, ніж зростання обсягу капіталу, тому стимулювання розвитку смарт-промисловості має здійснюватися шляхом спрямування інвестицій у проєкти, які сприяють цифровізації. Встановлено, що поточна структура інвестицій у переробну промисловість України демонструє більш ніж десятикратне відставання від Німеччини за показником співвідношення інвестицій у цифровізацію до інвестицій у машини та обладнання.One of the main trends observed in the manufacturing sector at the current stage of economic development is the introduction of smart technologies, i.e. innovative solutions that integrate sensors, automation, artificial intelligence and the Internet of Things, to increase the efficiency, accuracy and flexibility of production processes. Leading countries in this area, in particular the USA, China and EU countries, are implementing various measures to stimulate the development of smart industry, including budgetary and fiscal one, with a total cost of tens of billions of dollars per year, however, less economically developed countries need to choose the most effective directions of resource allocation, which requires assessing the impact of investments on the performance of the manufacturing sector.
The article is devoted to the analysis of the impact of investments in smart technologies on the development of the manufacturing industry using the example of Germany, which is the largest economy in the Eurozone and one of the leaders in the development of smart industry. For this purpose, a production function model was built that takes into account not only traditional production factors, such as labor and capital, but also the factor of digitalization.
The model is based on a multiplicative production function (which includes standard factors such as capital in the form of the cost of machinery and equipment, as well labor in the form of total wages in the industry), modified by adding the cost of intellectual property as a separate factor (which in the processing industry consists of the cost of software, databases and scientific and technical research). Modeling on the example of Germany showed that the growth of this smart factor gives a greater increase in added value than the growth of the capital factor, which indicates that stimulating the development of smart industry should be carried out in the form of directing investments into projects of a specific profile: which increase the cost of machinery and equipment, as well as the digitalization factor. Moreover, with the account technical feasibility and economic feasibility, the share of investments in the digitalization factor should be higher than the share of capital investments.
A comparison of the structure of investments in production factors in Ukraine and Germany was carried out, which showed that the current structure of investments in the manufacturing industry in Ukraine does not meet the criteria for the development of smart industry due to Ukraine's more than 10-fold lag in terms of the ratio of investments in the digitalization factor to investments in machinery and equipment. Recommendations were also provided to improve the structure of statistical information by including additional indicators that take into account the features of smart industry
З нагоди 100-річчя від дня народження Чумаченка Миколи Григоровича
No full text1 травня цього року виповнилося б 100 років славному синові українського народу, державному і громадському діячеві, Заслуженому діячеві науки і техніки України, доктору економічних наук, професору, академіку НАН України, почесному директору Інституту економіки промисловості НАН України, організатору і першому Президенту Академії економічних наук України, Раднику Президії НАН України Чумаченку Миколі Григоровичу. Його життя стало прикладом безмежної відданості й вірності науці, своєму покликанню, раз і назавжди обраній справі
The formation of the first state bodies of the migration service of Ukraine (1991–1994)
No full textМета статті: проаналізувати на основі джерел становлення перших державних органів міграційної служби України (1991–1994), проблеми, які виникали в ході їхньої практичної діяльності під час реалізації державної політики у сферах міграції, діяльність яких до сьогодні не була спеціальним об’єктом дослідження в історичній науці. Методологічною основою дослідження є принципи історизму, наукової об’єктивності та систематичності, що дало можливість неупереджено з’ясувати логічні зміни в історичному процесі. Методи дослідження представлені як загальнонауковими (історичний, логічний), так і спеціальними (історико-порівняльний, історико-генетичний, предметно-хронологічний, ретроспективний) методами. Наукова новизна дослідження полягає в першій спробі комплексного аналізу становлення перших державних органів міграційної служби України, діяльність яких стала основою для формування та реалізації сучасної міграційної політики України, подальшого утворення єдиного державного органу виконавчої влади – Державної міграційної служби України. Висновки відповідають поставленій меті дослідження. Глибокий аналіз джерельної бази дозволив з’ясувати становлення перших державних органів міграційної служби України (1991–1994), їх повноваження, виявив значні проблеми при формуванні та реалізації національної міграційної політики, яка лише зароджувалася.The purpose of the article: to analyze, based on sources of the formation of the first state bodies of the migration service of Ukraine (1991–1994), problems that arose in the course of their practical activities in the implementation of state policy in areas of migration, activities of which have not been a special object of study in historical science to date. The methodological basis of the study is principles of historicism, scientific objectivity and systematic character, which made it possible to impartially clarify logical changes in the historical process. The research methods are presented by both general scientific methods (historical, logical) and special ones (historical-comparative, historical-genetic, subject-chronological, retrospective). The scientific novelty of the study lies in the first attempt at a comprehensive analysis of the formation of the first state bodies of the migration service of Ukraine, activities of which became the basis for the formation and implementation of the modern migration policy of Ukraine, the further formation of a single state body of executive power – the State Migration Service of Ukraine. Сonclusions correspond to the stated purpose of the study. An in-depth analysis of the source database allowed us to clarify the formation of the first state bodies of the migration service of Ukraine (1991–1994), their authority, and revealed significant problems in the formation and implementation of the national migration policy, which was only just emerging
The documentary image of war (2014—2025): apocalypse today (speech at the session of the General Meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine, April 30, 2025)
No full textFrom the Conference Hall of the Presidium of the NAS of Ukraine (April 2, 2025)
No full textНа засіданні Президії НАН України 2 квітня 2025 р. року розглядалися такі питання:
- низькотемпературні аспекти квантових технологій: стан і перспективи інноваційного розвитку (доповідач — доктор фізико- математичних наук О.В. Долбин);
- українська літературна мова кінця ХХ — першої чверті ХХІ ст.: стан і тенденції розвитку (доповідач — член-кореспондент НАН України О.О. Тараненко);
- про нагородження відзнаками НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов);
- кадрові та поточні питання
Regulatory platforms as a tool for increasing innovation activity in the EU and Ukraine (transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, July 16, 2025)
No full textУ доповіді наведено актуальні результати фундаментальних і прикладних досліджень, спрямованих на підвищення рівня інноваційності економіки України, його інституційне забезпечення в контексті евроінтеграційних процесів, що відбуваються в країні. Під цим кутом зору розглянуто регуляторні платформи як точки зростання економіки та фактори сприяння впровадженню сучасних технологій, цифрових інструментів у модель прийняття управлінських рішень, бізнес-процеси, сферу надання публічних послуг тощо.The report presents the current results of fundamental and applied research aimed at increasing the level of innovation in the Ukrainian economy and its institutional support in the context of the European integration processes taking place in the country. From this perspective, regulatory platforms are considered as points of economic growth and factors facilitating the implementation of modern technological solutions and digital tools in the model of managerial decision-making, business processes, the sphere of public service provision, etc
From new documents on the history of the Sivershchyna (17th– 18th c.) (part 27)
No full textМетою цієї публікації є уведення до наукового обігу важливих документів з історії Гетьманщини ХVІІ–ХVІІІ ст., виявлених переважно в архівосховищах Києва й подекуди Кракова (Польща). Це різноманітна ділова документація (купчі, скарги, рапорти тощо). До того ж проаналізовано інформаційні можливості цих джерел, виявлено особливо важливі свідчення. Наукова новизна тісно пов’язана з вищевизначеною метою, оскільки вперше до наукового обігу вводяться архівні, недруковані джерела, які зберігаються в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, частково у відділі рукописів Бібліотеки Польської Академії наук і Академії Мистецтв у Кракові (Польща) та Бібліотеки Ягеллонського університету, вперше встановлюються важливі факти з соціально-економічної та військово-політичної історії України сер. ХVІІ – ХVІІІ ст., про діяльність судових органів, про повсякденне життя українського народу. Важливими є документи, що стосуються такого маловивченого регіону, як Стародубщина.The purpose of this publication is to introduce into scientific circulation important documents on the history of the Hetmanate of the 17th–18th c., discovered mainly in the archives of Kyiv, partly in Krakow (Poland). These are various business documents (bills of sale, complaints, reports, etc.). In addition, the information capabilities of these sources are analysed, and especially important evidence is identified. The scientific novelty is closely related to the above goal, since for the first time archival, non-print sources stored in the Institute of manuscripts of the Vernadsky National library of Ukraine, partially in the manuscripts department of the Library of the Polish Academy of sciences and Academy of Arts in Krakow (Poland) and the Library of the Jagiellonian university are introduced into scientific circulation, and important facts from the socio-economic and military-political history of Ukraine in the seventeenth - eighteenth centuries are established for the first time, the activities of the judiciary, and the everyday life of the Ukrainian people. The documents related to such a little-studied region as Starodubshchyna are also important
Гнучкі форми зайнятості в системі інжинірингу бізнес-процесів управління персоналом вітчизняних підприємств у сучасних умовах
No full textThe article explores the role of flexible employment forms as a tool for preserving jobs and supporting Ukraine's labor market during the war. The main models of flexible employment are identified, including remote work, part-time employment (flexible schedule), project-based employment (temporary contracts), and internal outsourcing (personnel rotation). The mechanisms of the influence of employment forms on the labor market in wartime conditions have been formulated. Recommendations are made to improve legislation, expand insurance programs, and encourage businesses to adopt digital platforms.У статті комплексно досліджено роль гнучких форм зайнятості як інструменту збереження робочих місць і стабілізації ринку праці України в умовах війни. Проаналізовано соціально-економічні наслідки воєнних дій, що спричинили зміну традиційних трудових відносин, масову міграцію кадрів, мобілізацію та економічну нестабільність. Визначено основні моделі гнучкої зайнятості, а саме: дистанційна зайнятість, часткова зайнятість (гнучкий графік), проєктна зайнятість (тимчасові контракти) та внутрішній аутсорсинг (ротації персоналу), їхні особливості та структурні елементи. Сформовано механізми впливу форм зайнятості на ринок праці в умовах воєнного часу. Розкрито роль та основну проблему економічного бронювання працівників, а також важливість застосування методів інженерії бізнес-процесів управління персоналом в умовах воєнного часу. Проаналізовано тенденції зміни рівня безробіття, структури доходів за різними формами працевлаштування, динаміки ринку праці та чинників, що спричинили прискорений перехід до гнучких моделей зайнятості. Визначено, що попри загальне зниження рівня безробіття, ринок праці залишається нестабільним, а частина працездатного населення перейшла в неформальний сектор. Розглянуто проблему дефіциту кваліфікованих кадрів та стратегії підприємств щодо його подолання, включаючи перекваліфікацію співробітників, автоматизацію процесів і залучення молодих фахівців. Досліджено міжнародний досвід державної підтримки нестандартних форм зайнятості, зокрема механізми субсидування заробітної плати, кредитування бізнесу за умови збереження штату та програми перекваліфікації працівників. Окреслено можливості адаптації цих практик до українських реалій для забезпечення соціального захисту нестандартно зайнятих працівників. Запропоновано комплексні заходи щодо вдосконалення законодавчого регулювання гнучких трудових відносин, розширення програм соціального страхування для фрілансерів і тимчасово зайнятих, а також стимулювання бізнесу до використання цифрових платформ для управління персоналом. Встановлено, що гнучкі форми зайнятості є не лише кризовим механізмом, а й перспективним напрямом трансформації ринку праці, здатним забезпечити стійкість економіки та її адаптацію до нових викликів
Scientific and Methodological Foundations for Studying the Impact of Behavioral Finance on the Managerial Decision-Making Process
No full textСтаття присвячена дослідженню науково-методологічних засад аналізу впливу поведінкових фінансів на процес прийняття управлінських рішень. Поведінкові фінанси як міждисциплінарна галузь поєднують елементи психології, економіки та теорії управління, що дозволяє глибше зрозуміти, як когнітивні упередження, емоційні та соціальні фактори формують рішення в умовах невизначеності. У статті систематизовано ключові концепції поведінкових фінансів, такі як теорія перспектив, евристики, ефект якоря, надмірна впевненість, а також ефект володіння, та проаналізовано їхній вплив на управлінські рішення в організаціях.
Метою дослідження є розробка науково-методологічних підходів до інтеграції принципів поведінкових фінансів у процеси прийняття рішень на різних рівнях управління. Методи: аналіз та синтез задля систематизації існуючих підходів до вивчення поведінкових фінансів; абстрагування та конкретизація визначили ключові характеристики поведінкових факторів; структурно-функціональний аналіз, емпіричні дослідження та моделювання. У роботі вивчено методологічні засади, які включають якісні та кількісні методи аналізу, зокрема моделювання поведінки, аналіз сценаріїв, експериментальні методи, а також статистичний аналіз даних. Особлива увага приділяється адаптації цих методів до специфіки управлінського контексту, де суб’єктивні фактори відіграють ключову роль. Проаналізовано, як когнітивні упередження, такі як підтверджувальне упередження чи ефект надмірного оптимізму, впливають на оцінку ризиків, прогнозування фінансових результатів та стратегічне планування.
Результати. За результатами дослідження запропоновано концептуальну схему впровадження поведінкових індикаторів у процес ухвалення фінансових рішень, яка передбачає – ідентифікацію, вимірювання, корекцію впливу поведінкових чинників. Схема поєднує інструменти, методи та організаційні заходи для інтеграції фінансових поведінкових індикаторів у процеси управління. На основі запропонованої схеми, з метою визначення впливу ключових когнітивних чинників на управлінські функції побудовано матрицю впливу когнітивних чинників на ключові управлінські функції, яка є інструментом, що дозволяє систематизувати та оцінити, як когнітивні упередження та психологічні аспекти впливають на виконання основних управлінських функцій, таких як планування, організація, мотивація, контроль та прийняття рішень. Також обґрунтовано низку рекомендацій щодо впровадження інструментів поведінкових фінансів у практику управління, включаючи методи дебіювання, структуризації інформації та оцінки альтернатив.The article is devoted to the study of the scientific and methodological foundations for analyzing the impact of behavioral finance on the decision-making process in management. Behavioral finance, as an interdisciplinary field, combines elements of psychology, economics, and management theory, enabling a deeper understanding of how cognitive biases, emotional, and social factors influence decisions under conditions of uncertainty. The paper systematizes key concepts of behavioral finance, such as prospect theory, heuristics, anchoring effect, overconfidence, and endowment effect, and analyzes their influence on managerial decision-making within organizations.
The purpose of the research is to develop scientific and methodological approaches to integrating behavioral finance principles into decision-making processes at various levels of management. The methods employed include analysis and synthesis to systematize existing approaches to studying behavioral finance; abstraction and concretization to identify key characteristics of behavioral factors; structural-functional analysis, empirical research, and modeling. The study explores methodological foundations encompassing both qualitative and quantitative analytical methods, including behavior modeling, scenario analysis, experimental approaches, and statistical data analysis. Special attention is paid to adapting these methods to the managerial context, where subjective factors play a crucial role. The article examines how cognitive biases—such as confirmation bias and the over-optimism effect – impact risk assessment, financial forecasting, and strategic planning.
Results. Based on the research findings, a conceptual framework is proposed for incorporating behavioral indicators into financial decision-making processes. This framework includes the identification, measurement, and correction of behavioral influences. It integrates tools, methods, and organizational measures to embed behavioral financial indicators into management processes. Using the proposed framework, a matrix was developed to assess the influence of key cognitive factors on core management functions. This matrix serves as a tool to systematize and evaluate how cognitive biases and psychological aspects affect the execution of essential managerial functions, such as planning, organizing, motivating, controlling, and decision-making. Additionally, a set of recommendations is provided for implementing behavioral finance tools in management practice, including debiasing techniques, information structuring, and the evaluation of alternatives
Strategic Development of Small and Medium Businesses in the System of Innovative-Integrated Cluster Structures
No full textУ статті досліджено основні стратегічні підходи до розвитку МСП у контексті їх інтеграції в інноваційно-орієнтовані кластерні системи, визначення ключових чинників ефективного функціонування таких структур та формулювання практичних рекомендацій щодо стимулювання інноваційної активності малого та середнього бізнесу.
Визначено, що у сучасних умовах трансформації економіки та глобальної конкуренції стратегічний розвиток підприємств малого та середнього бізнесу (МСП) набуває особливого значення. Одним із дієвих інструментів забезпечення сталого зростання МСП є інтеграція в інноваційно-орієнтовані кластерні структури, які сприяють концентрації ресурсів, обміну знаннями та посиленню конкурентних переваг. У статті розглядаються теоретичні засади стратегічного розвитку МСП у контексті формування кластерних об'єднань, обґрунтовано їхню роль у підвищенні інноваційного потенціалу та адаптивності до зовнішніх викликів. Звертається увага на необхідність побудови партнерських зв’язків між учасниками кластеру – підприємствами, науковими установами, органами влади та інституціями розвитку.
Особливу увагу приділено чинникам, що впливають на ефективність функціонування таких структур: рівень технологічної готовності підприємств, наявність інноваційної інфраструктури, доступ до джерел фінансування, регіональні особливості та державна підтримка. Запропоновано підходи до формування стратегій розвитку МСП з урахуванням синергій кластерної моделі, що дозволяє знизити ризики, оптимізувати витрати та активізувати інноваційну діяльність.
Результати дослідження можуть бути використані для розробки регіональних програм підтримки малого і середнього бізнесу, а також для стратегічного планування підприємств, які прагнуть до довготривалої конкурентоспроможності. Стратегічний розвиток МСП у системі інноваційно-інтегрованих кластерів є важливим напрямом зміцнення національної економіки та формування сучасної моделі її зростання.The article examines the main strategic approaches to the development of SMEs in the context of their integration into innovation-oriented cluster systems, identifies key factors for the effective functioning of such structures, and formulates practical recommendations for stimulating the innovative activity of small and medium-sized businesses.
It is determined that in the current conditions of economic transformation and global competition, the strategic development of small and medium-sized businesses (SMEs) is of particular importance. One of the effective tools for ensuring sustainable growth of SMEs is integration into innovation-oriented cluster structures that contribute to the concentration of resources, knowledge exchange, and strengthening competitive advantages. The article examines the theoretical principles of the strategic development of SMEs in the context of the formation of cluster associations, substantiates their role in increasing innovation potential and adaptability to external challenges. Attention is drawn to the need to build partnerships between cluster participants – enterprises, scientific institutions, government agencies, and development institutions.
Particular attention is paid to factors that affect the effectiveness of the functioning of such structures: the level of technological readiness of enterprises, the availability of innovative infrastructure, access to sources of financing, regional features and state support. Approaches to the formation of SME development strategies are proposed, taking into account the synergies of the cluster model, which allows reducing risks, optimizing costs and activating innovative activity.
The results of the study can be used to develop regional programs to support small and medium-sized businesses, as well as for strategic planning of enterprises that strive for long-term competitiveness. The strategic development of SMEs in the system of innovative and integrated clusters is an important direction for strengthening the national economy and forming a modern model of its growth