Vernadsky National Library of Ukraine
Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України (Vernadsky National Library of Ukraine)Not a member yet
200506 research outputs found
Sort by
Newly discovered tombstones of the 19th – early 20th century from sector № 1 of the Voznesenske cemetery in the city of Hlukhiv
No full textВознесенський цвинтар – один з найстаріших в місті Глухові. На його території було виявлено та досліджено 260 надгробків кінця ХVІІІ – початку ХХ ст. Наша стаття є результатом кропіткої роботи по виявленню, розчистці, проведенню обмірів, фотофіксації та ідентифікації меморіальних пам’яток ХІХ – початку ХХ ст. Автором вводиться до наукового обігу група надгробків та їх фрагментів, що збереглися на Вознесенському кладовищі.
У статті подано опис тридцяти дев’яти надгробків кінця ХIХ – початку ХХ ст. Пам’ятки виготовлені із місцевого пісковика, різних порід граніту та мармуру.The Voznesenske Cemetery is one of the oldest burial grounds in the city of Hlukhiv. During field research, more than 260 tombstones dating from the late 18th to the early 20th century were discovered and partially studied on its territory. This article presents the results of systematic work aimed at identifying, cleaning, measuring, photographing, and cataloging memorial monuments from the 19th – early 20th century. A group of tombstones and their fragments preserved in Sector № 1 of the Voznesenske Cemetery is introduced into scholarly circulation.
The publication provides a detailed description of thirty-nine tombstones dating from the late 19th to the early 20th century, made of local sandstone, various types of granite, and marble. The material is valuable as a source for the study of material culture, religious beliefs, and social stratification of Hlukhiv’s population during this period
Analytical models for financial risk assessment based on behavioral finance
No full textВ умовах зростаючої нестабільності фінансових ринків та впливу психологічних чинників на прийняття фінансових рішень традиційні методи оцінки ризиків виявляються недостатньо ефективними. Поведінкові фінанси, які інтегрують психологічні аспекти у фінансові моделі, дозволяють глибше зрозуміти механізми формування ризиків і передбачати поведінку учасників ринку. Метою статті є аналізі сучасних аналітичних моделей оцінки фінансових ризиків, що базуються на принципах поведінкових фінансів та розробка інтегрованої моделі, яка об'єднує ключові показники поведінкових упереджень, для підвищення точності прогнозування в нестабільних ринкових умовах. Під час дослідження застосовано наступні методи дослідження: діалектичний, системного аналізу, компаративний аналіз та економічне моделювання. У статті обґрунтовано необхідність впровадження поведінкових індикаторів у моделі оцінки ризиків, зокрема таких, як надмірна впевненість, уникнення втрат, емоційна нестабільність та інші когнітивні упередження. Дослідження підтвердило, що моделі, доповнені індикаторами когнітивних упереджень, більш адекватно відображають реальний рівень ризику, ніж класичні підходи, особливо в умовах високої ринкової волатильності.
За результатами дослідження запропоновано модель оцінки ризику, яка комбінує традиційні фінансові показники з поведінковими факторами, забезпечуючи інтегрований підхід до оцінки ризиків. Особлива увага приділена визначенню інтегрованого індексу ризику, який відображає сумарний вплив кількох поведінкових та економічних параметрів. Результати демонструють, що врахування поведінкових факторів суттєво підвищує точність прогнозів фінансових ризиків, що має важливе практичне значення для інвесторів, фінансових аналітиків та управлінців.In the context of increasing instability in financial markets and the influence of psychological factors on financial decision-making, traditional risk assessment methods prove to be insufficiently effective. Behavioral finance, which integrates psychological aspects into financial models, allows for a deeper understanding of the mechanisms behind risk formation and enables the prediction of market participants' behavior. The aim of the article is to analyze modern analytical models for financial risk assessment based on the principles of behavioral finance and to develop an integrated model that combines key indicators of behavioral biases to improve forecasting accuracy in unstable market conditions.The research employs the following methods: dialectical method, systems analysis, comparative analysis, and economic modeling. The article substantiates the necessity of incorporating behavioral indicators into risk assessment models, such as overconfidence, loss aversion, emotional instability, and other cognitive biases. The study confirmed that models augmented with cognitive bias indicators more adequately reflect the actual level of risk compared to classical approaches, especially under conditions of high market volatility.
Based on the research results, a risk assessment model is proposed that combines traditional financial indicators with behavioral factors, providing an integrated approach to risk evaluation. Special attention is paid to the determination of an integrated risk index, which reflects the cumulative impact of several behavioral and economic parameters. The results demonstrate that accounting for behavioral factors significantly improves the accuracy of financial risk forecasts, which has important practical implications for investors, financial analysts, and managers
The economic essence of the corporate IT cluster and its role in shaping the competitive advantages of an enterprise
No full textУ статті досліджено економічну сутність корпоративного ІТ-кластеру та обґрунтовано його вплив на формування конкурентних переваг підприємства в умовах цифрової трансформації економіки. З’ясовано, що корпоративний ІТ-кластер являє собою інтегроване об’єднання високотехнологічних компаній, наукових установ, сервісних організацій та інфраструктурних партнерів, діяльність яких координується з метою підвищення інноваційної спроможності, оптимізації управлінських процесів і створення спільної доданої вартості. Визначено ключові економічні ознаки таких кластерів, серед яких: концентрація спеціалізованих ресурсів, синергія компетенцій, зниження транзакційних витрат, прискорення обміну знаннями та розвиток інноваційних екосистем.
Обґрунтовано, що участь підприємства у корпоративному ІТ-кластері забезпечує формування стійких конкурентних переваг завдяки доступу до технологічних рішень, розширенню ринкових можливостей, підвищенню гнучкості бізнес-моделі та можливості залучення висококваліфікованих ІТ-фахівців. Показано, що кластерна взаємодія сприяє прискоренню цифровізації підприємств, вдосконаленню процесів управління та упровадженню інтелектуальних інструментів планування, аналітики й контролю. Виявлено, що результатом включення в кластер є зростання інноваційної активності, підвищення продуктивності та формування унікальних компетенцій, які є важко відтворюваними конкурентами.
Сформульовано висновок, що корпоративні ІТ-кластери виступають ключовим інструментом забезпечення конкурентоспроможності підприємств у глобальному цифровому середовищі, а їх економічна сутність полягає у поєднанні партнерства, інноваційності та ресурсної інтеграції на основі спільних стратегічних цілей.The article examines the economic essence of the corporate IT cluster and substantiates its impact on forming competitive advantages for enterprises in the context of the digital transformation of the economy. It is revealed that a corporate IT cluster represents an integrated network of high-tech companies, research institutions, service organizations, and infrastructure partners whose activities are coordinated to enhance innovation capacity, optimize managerial processes, and generate shared added value. The key economic features of such clusters are identified, including the concentration of specialized resources, synergy of competencies, reduction of transaction costs, acceleration of knowledge exchange, and development of innovation ecosystems.
It is justified that participation in a corporate IT cluster enables enterprises to develop sustainable competitive advantages by accessing advanced technological solutions, expanding market opportunities, increasing business model flexibility, and attracting highly qualified IT specialists. Cluster-based interaction contributes to the acceleration of enterprise digitalization, improvement of management processes, and implementation of intelligent tools for planning, analytics, and control. It is demonstrated that integrating into a cluster results in increased innovation activity, higher productivity, and the formation of unique competencies that are difficult for competitors to replicate.
The study concludes that corporate IT clusters serve as a key instrument for ensuring enterprise competitiveness in the global digital environment, and their economic essence lies in the combination of partnership, innovativeness, and resource integration based on shared strategic goals
Compliance as a Tool for Managing Marketing Communications of Ukrainian Brands
No full textУ статті узагальнено наукові й нормативні підходи до трактування поняття «комплаєнс» та обґрунтовано доцільність його розгляду як інтегрованого управлінського процесу, спрямованого на забезпечення відповідності діяльності організації правовим, етичним і соціальним нормам. Визначено специфіку комплаєнсу у сфері маркетингових комунікацій та окреслено ключові напрями комплаєнс-ризиків, пов’язаних із рекламною діяльністю, цифровими каналами комунікації та соціально чутливим контентом в умовах війни. Доведено, що формально правомірні комунікації можуть спричиняти репутаційні втрати за ігнорування соціально-етичного контексту. Запропоновано механізми інтеграції комплаєнсу в управління маркетинговими комунікаціями з метою мінімізації ризиків і збереження довіри до брендів.In the context of increasing regulatory pressure, growing reputational risks, and heightened public sensitivity to business activities, compliance has become a key instrument of organizational management. This issue is particularly relevant for marketing communications, which not only serve as a tool for brand promotion but also significantly influence public trust and corporate reputation, especially under conditions of social instability.
The article provides a synthesis of scientific and regulatory approaches to the interpretation of the concept of compliance and substantiates the expediency of considering compliance as an integrated management process. This process combines activities aimed at ensuring compliance, organizational capacity to maintain it, orientation toward fulfilling obligations, and the ability to adapt organizational behavior to relevant legal, ethical, and social norms.
The specificity of compliance in the field of marketing communications is identified, and the main areas of compliance risks related to advertising activities, the use of digital communication channels, value-based content, and cooperation with external communication partners are outlined. The analysis of contemporary practices demonstrates that even formally lawful marketing communications may lead to significant reputational losses if the social and ethical context is not adequately taken into account.
The article proposes key mechanisms for implementing compliance in the management of marketing communications, including institutional allocation of compliance responsibilities, integration of compliance procedures into content development processes, systematic monitoring of the communication environment, and the formation of a corporate culture of responsible communication. The practical value of the study lies in the possibility of applying the proposed approaches to minimize compliance risks, enhance trust among stakeholders, and ensure the sustainable development of organizations
The formation of Ukraine’s energy sovereignty: contemporary European and global dimensions
No full textСтаттю присвячено аналізу сучасних підходів до формування енергетичного суверенітету України в контексті європейських і глобальних тенденцій. Розглянуто ключові чинники, що впливають на енергетичну незалежність країни, а саме: впровадження євроінтеграційних реформ, розвиток відновлюваних джерел енергії та зміцнення енергетичної безпеки. Особливу увагу приділено викликам воєнного часу та перспективам подальшої інтеграції України в європейський енергетичний простір. Підкреслено важливість стратегічного планування для забезпечення стабільного та сталого розвитку енергетичного сектору країни.The problem of forming Ukraine’s energy sovereignty is not only a technical or economic task, but also a key element of national security, geopolitical resilience, and post-war recovery. For decades, the country’s energy sector was characterized by significant dependence on fossil fuel imports and high energy intensity, which made it vulnerable to external pressure. This vulnerability became especially evident after the full-scale invasion, accompanied by systematic missile strikes on critical infrastructure. Despite its destructive nature, this crisis has created a unique window of opportunity for a fundamental transformation of the energy system.
Purpose of the study. The aim of the research is a comprehensive analysis of the institutional and economic foundations for building a new architecture of Ukraine’s energy security in the conditions of post-crisis transformation, as well as an assessment of its European and global dimension.
Methods. The study uses the analytical method to assess damages based on data from the KSE Institute and other open sources. A systemic approach was applied to structure information on physical damage, economic losses, and humanitarian consequences. The method of comparative analysis was also used to study recovery strategies and integration with the European market.
Results. It was determined that as of 2024–2025, Ukraine has lost, damaged, or has occupied more than 60% of its generating capacity. Nevertheless, thanks to colossal recovery efforts and the implementation of physical protection, the energy system has demonstrated high resilience. The key strategic direction has been the decentralization of the energy system, which involves a shift to less vulnerable, distributed sources of generation. An important aspect is integration with the European market, confirmed by physical synchronization with ENTSO-E in March 2022 and the adoption in July 2025 of a draft law that creates the legal basis for market integration with the EU. At the same time, Ukraine’s post-war recovery is taking place against the background of global energy transformations and the European Green Deal, which creates synergy for decarbonization and reducing dependence on fossil fuels.
Perspectives. The long-term strategy envisions a complete rejection of the centralized model and a transition to a “green” transformation. The implementation of this strategy is crucial for strengthening Ukraine’s energy security and economic recovery, ensuring its integration into the global energy space
Impulse excitation of a layer with diaphragm-covered ends, weakened by a through hole
No full textЗапропоновано нову математичну модель розв’язання динамічної (ударної) симетричної крайової задачі для послабленого наскрізним отвором шару з торцями, покритими діафрагмою.This paper presents a new mathematical model for solving the dynamic (impact) symmetric boundary value problem for a layer weakened by a through hole, with ends covered by a diaphragm
Assessing the Impact of Industry 4.0 Technologies on Institutional and Economic Determinants of Economic Activity
No full textУ статті здійснено комплексну оцінку впливу ключових технологій Індустрії 4.0 на інституційно-економічні чинники господарської діяльності. Обґрунтовано, що цифрові технології трансформують економічні системи не лише через підвищення технологічної ефективності, а й через зміну механізмів координації, структури витрат, логіки формування доданої вартості та моделей взаємодії між економічними агентами. Для аналітичної оцінки виокремлено три базові параметри впливу: трансакційні витрати, ланцюги створення вартості та моделі міжагентної взаємодії, які найбільш повно відображають системний характер інституційних і економічних зрушень.
Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні кейс-аналізу реальних бізнес-практик, побудови аналітичної матриці впливу технологій Індустрії 4.0 та розрахунку інтегральних показників ефекту за кожною комбінацією технологій і чинників господарської діяльності. Додатково результати емпіричного аналізу верифіковано шляхом метааналізу міжнародних досліджень і звітів провідних консалтингових компаній та застосування методу Делфі для узагальнення експертних оцінок.
Установлено, що найбільш виражений системний вплив на ланцюги створення вартості чинять робототехніка, 3D-друк, хмарні обчислення та Інтернет речей, забезпечуючи скорочення виробничих циклів, підвищення гнучкості та інтеграцію інформаційних і матеріальних потоків. Водночас технології великих даних і блокчейн демонструють домінуючий ефект у сфері зниження трансакційних витрат і трансформації моделей міжагентної взаємодії, формуючи нові механізми цифрової довіри, прозорості та децентралізованої координації. Доведено, що сукупний ефект упровадження технологій Індустрії 4.0 має комплексний характер і поєднує технологічні, організаційні та інституційні складові підвищення ефективності економічних систем. Отримані результати можуть бути використані для наукового обґрунтування політики цифрової трансформації, стратегій технологічного розвитку підприємств та формування інструментів підвищення їх конкурентоспроможності.The article provides a comprehensive assessment of the impact of key Industry 4.0 technologies on the institutional and economic determinants of economic activity. It is substantiated that digital technologies transform economic systems not only by increasing technological efficiency, but also by changing coordination mechanisms, cost structures, value creation logics, and models of interaction among economic agents. For analytical purposes, three core impact parameters are identified: transaction costs, value chains, and models of inter-agent interaction, which most fully reflect the systemic nature of institutional and economic transformations.
The research methodology is based on a combination of case study analysis of real business practices, the construction of an analytical matrix of Industry 4.0 technology impacts, and the calculation of integral effect indicators for each combination of technologies and determinants of economic activity. In addition, the results of the empirical analysis are verified through a meta-analysis of international studies and reports by leading consulting firms, as well as the application of the Delphi method to generalize expert assessments.
It is established that robotics, 3D printing, cloud computing, and the Internet of Things exert the most pronounced systemic impact on value chains by reducing production cycles, increasing flexibility, and integrating information and material flows. At the same time, big data and blockchain technologies demonstrate a dominant effect in reducing transaction costs and transforming models of inter-agent interaction, shaping new mechanisms of digital trust, transparency, and decentralized coordination. It is proven that the overall effect of implementing Industry 4.0 technologies is comprehensive, combining technological, organizational, and institutional components of enhanced efficiency of economic systems. The obtained results can be used to substantiate digital transformation policies, enterprise technology development strategies, and the design of instruments to enhance competitiveness
Формування стійкості будівельних підприємств у контексті цифрової трансформації
No full textThe article examines the formation of construction enterprise resilience under conditions of digital transformation and increasing environmental turbulence. It substantiates that traditional approaches to interpreting resilience, predominantly focused on financial stability, are insufficient to explain the mechanisms of long-term viability of construction enterprises in a digitally transformed economy. Based on a synthesis of academic sources, the evolution of the resilience concept is systematised–from financial-stabilisation and operational–process approaches to strategic–adaptive, organisational–behavioural, environmental–social, and resilience-oriented digital models. It is demonstrated that the construction industry is characterised by a combination of project-based operational logic, long investment cycles, high capital intensity, multi-level stakeholder interactions, and elevated risk exposure, which determines specific mechanisms for resilience formation. Construction enterprise resilience is defined as an integral, dynamic capability to ensure continuity and effectiveness of project–investment activities, maintain financial equilibrium, sustain operational controllability, adapt to technological, market, and regulatory changes, and transform the business model within the digital economy. The system of resilience assessment indicators is expanded by incorporating informational (digital) and ecosystem components, which helps to overcome the limitations of isolated financial and economic indicators. A model of construction enterprise resilience formation is developed, in which digital transformation is viewed as a cross-cutting integrative mechanism for ensuring resilience and long-term adaptability in a turbulent environment. It is argued that digital platforms, data management, and networked interactions form the basis for a shift from reactive to proactive resilience management models. The results obtained provide a theoretical and methodological foundation for further applied research into digital maturity and integrated resilience assessment of construction enterprises.У статті розглядається формування стійкості будівельних підприємств в умовах цифрової трансформації та зростаючої турбулентності навколишнього середовища. Обґрунтовується, що традиційні підходи до інтерпретації стійкості, переважно зосереджені на фінансовій стабільності, недостатні для пояснення механізмів довгострокової життєздатності будівельних підприємств в умовах цифрової трансформації економіки. На основі синтезу академічних джерел систематизовано еволюцію концепції стійкості – від фінансово-стабілізаційного та операційно-процесного підходів до стратегічно-адаптивних, організаційно-поведінкових, еколого-соціальних та орієнтованих на стійкість цифрових моделей. Показано, що будівельна галузь характеризується поєднанням проектно-орієнтованої операційної логіки, тривалих інвестиційних циклів, високої капіталомісткості, багаторівневої взаємодії зацікавлених сторін та підвищеного ризику, що визначає специфічні механізми формування стійкості. Стійкість будівельних підприємств визначається як інтегральна, динамічна здатність забезпечувати безперервність та ефективність проектно-інвестиційної діяльності, підтримувати фінансову рівновагу, підтримувати операційну керованість, адаптуватися до технологічних, ринкових та регуляторних змін, а також трансформувати бізнес-модель у рамках цифрової економіки. Система показників оцінки стійкості розширена шляхом включення інформаційних (цифрових) та екосистемних компонентів, що допомагає подолати обмеження ізольованих фінансово-економічних показників. Розроблено модель формування стійкості будівельних підприємств, у якій цифрова трансформація розглядається як міжгалузевий інтегративний механізм забезпечення стійкості та довгострокової адаптивності в турбулентному середовищі. Стверджується, що цифрові платформи, управління даними та мережеві взаємодії формують основу для переходу від реактивних до проактивних моделей управління стійкістю. Отримані результати забезпечують теоретичну та методологічну основу для подальших прикладних досліджень цифрової зрілості та інтегрованої оцінки стійкості будівельних підприємств