Vernadsky National Library of Ukraine
Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України (Vernadsky National Library of Ukraine)Not a member yet
200506 research outputs found
Sort by
Results and prospects of cooperation between the Special Device Production State Enterprise “Arsenal” and institutions of the NAS of Ukraine (speech at the session of the General Meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine, April 30, 2025)
No full textМіцність за кручення трансверсально-ізотропного циліндра, що містить систему “залікованих” тріщин
No full textThe strength of a transversally isotropic cylinder with a system of healed torsional cracks is investigated in this paper. Degradation of service characteristics of the reinforced-concrete materials in APP structures, mine shaft s, collectors, and hydraulic works delved into the necessity of serviceability renewal, repair, and the restoration of carrying ability in such structural elements. A mathematical model has been developed to evaluate the effect of cylinder strengthening using injection technologies for healing defects. The calculations are based on the concepts of fracture mechanics and linear theory of elasticity. The model of thin elastic inclusions and the theory of harmonic functions are applied, which enables reduction to the problem of solving a system of integral equations. The parameters that affect the efficiency of crack healing are identified. Analytical solutions for particular cases were obtained, which allowed for optimizing the choice of injection material. It is shown that the correct selection of the injection material stiffness can ensure the complete restoration of the strength of a cracked cylinder.Досліджено міцність трансверсально-ізотропного циліндра з системою “залікованих” крутильних тріщин. Погіршення експлуатаційних характеристик залізобетонних матеріалів у конструкціях АЕС, шахтних стволів, колекторів та гідротехнічних споруд зумовило необхідність відновлення працездатності, ремонту та відновлення несучої здатності таких елементів конструкцій. Розроблено математичну модель для визначення ефекту зміцнення циліндрів із застосуванням ін’єкційних технологій для “заліковування” дефектів. Розрахунки ґрунтуються на концепціях механіки руйнування та лінійної теорії пружності. Застосовано модель тонких пружних включень і теорію гармонічних функцій, що дає можливість звести задачу до розв’язання системи інтегральних рівнянь. Визначено параметри, які впливають на ефективність “заліковування” тріщин. Отримано аналітичні розв’язки для окремих випадків, що дало змогу оптимізувати вибір матеріалу для ін’єкції. Показано, що правильний підбір жорсткості ін’єкційного матеріалу може забезпечити повне відновлення міцності циліндра з тріщиною.This work is supported by the National Research Foundation of Ukraine under grant No. 2023.04/0132
Art in Chernihiv in the second half of the 17th – the early 18th c. in the European artistic process
No full textМета статті полягає у висвітленні розвитку мистецтва Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст. у загальноукраїнському та європейському художньому процесі. Методологія дослідження спирається на системний підхід, на загальнонаукові принципи об’єктивності та історизму. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше розглянуто важливу наукову проблему – мистецтво Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст. в загальноукраїнському та європейському художньому процесі. Висновки. ХVІІ ст. – важливий етап в історії європейського мистецтва. Формуються національні художні школи. Провідний стиль – Бароко, у тому числі в Польщі, Литві, Білорусії та Західній Україні. Сучасні дослідники вважають вживання терміну «московське бароко» некоректним. На Лівобережній Україні поширився своєрідний національний стиль. У рамках національної своєрідності в Північному Лівобережжі України з центром у Чернігові витворилась місцева регіональна неповторність завдяки низці чинників.The purpose of the publication is to highlight the development of Chernihiv art in the second half of
the 17th – the early 18th c. in the all-Ukrainian and European artistic process. The research methodology
is based on a systematic approach, on fundamental scientific principles of objectivity and historicism. The
scientific novelty of the study is that for the first time an important scientific problem is considered – the
art of Chernihiv in the second half of the 17th – the early 18th c. in the all-Ukrainian and European artistic
process. Conclusions. 17th c. – an important stage in the history of European art. National art schools are
being formed. The latest style is Baroque, including in Poland, Lithuania, Belarus and Western Ukraine.
Today’s descendants regard the term «Moscow Baroque» as incorrect. A distinctive national style has expanded
in the Left Bank Ukraine. As part of the national identity in the Northern Livoberezhzhya of Ukraine
with its center near Chernihiv, local regional uniqueness was created for a number of officials
The Institute of Social Sciences OF AS USSR – as a driver of national projects on local and regional history during the “Khrushchev thaw”
No full textМетою роботи є дослідження та систематизація даних щодо внеску вчених Інституту суспільних наук у Львові у розроблення проєктів з локальної та регіональної історії в період хрущовської «відлиги», зокрема в запуск унікального видавничо-енциклопедичного проєкту з регіональної та локальної історії України, а саме багатотомника «Історія міст і сіл Української РСР». Ідея надзвичайної важливості сталого проведення регіональних досліджень в Україні і вивчення цього питання в контексті засадничого принципу унітарності держави є актуальною особливо під час російсько-української війни, що ведеться. Наукова новизна дослідження полягає у введенні в науковий обіг і інтерпретація джерел Архіву Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (колишнього Інституту суспільних наук АН УРСР) у Львові. Дослідження базується на засадах історизму та наукової об’єктивності, тобто зважаючи на жорсткі рамки офіційної радянської історіографії, зокрема кінця 1950-х – початку 1960-х рр. Було використано як загальнонаукові методи індукції та дедукції, аналізу і синтезу, так і історико-критичний, історико-системний, порівняльного аналізу, логічний, біографічний, хронологічний. Висновки. У статті авторка заповнює білі плями дискурсу стосовно розробників та промоутерів методологічних засад і структури енциклопедичного проєкту «Історії міст і сіл Української СРСР» на прикладі реалізації «Історико-географічного словника Львівської області» як предтечі тому «Львівська область» (1968) тощо. Спираючись на джерельну базу, ми підкреслили провідну роль у цьому процесі співробітників кафедри історії України Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові, яку очолював з 1951 по 1958 рр. його директор (1953–1962), доктор історичних наук, академік АН УРСР (1958) Іван Крип’якевич. Під його керівництвом там працювала ціла плеяда в майбутньому іменитих науковців, зокрема С. Білецький, М. Івасюта, В. Грабовецький, Є. Яцкевич, Я. Ісаєвич, В. Огоновський та бібліограф Я. Дашкевич. Львівські історики відіграли значну роль у концептуалізації проєкту, пропонуючи методології та підходи для документування, уніфікації та аналізу отриманих даних. Завдяки вивченню процесів, які відбувалися в окремих населених пунктах Західної України, починаючи з історії сіл як найменшої адміністративно-територіальної одиниці в Україні, вони заклали підвалини для розуміння широких історичних процесів, які формували Українську РСР.The purpose of the publication is to study and systematize data on the contribution of scholars from the Institute of social sciences in Lviv to the development of projects on local and regional history during the Khrushchev “thaw”, in particular, the launch of a unique publishing and encyclopedic project on the regional and local history of Ukraine, namely the multi-volume work “History of cities and villages of the Ukrainian SSR”. The idea of the extreme importance of conducting regional studies in Ukraine on a regular basis and examining this issue in the context of the fundamental principle of state unity is particularly relevant during the ongoing Russian-Ukrainian war. The scientific novelty of the study lies in the introduction into scientific circulation and interpretation of sources from the Archive of the I. Krypiakevych Institute of Ukrainian studies of the National Academy of Sciences of Ukraine (formerly the Institute of social sciences of the Academy of sciences of the Ukrainian SSR) in Lviv. The research is based on principles of historicism and scientific objectivity, i.e., taking into account the strict framework of official Soviet historiography, in particular, of the late 1950s and early 1960s. Both general scientific methods of induction and deduction, analysis and synthesis, as well as historical-critical, historical-systemic, comparative analysis, logical, biographical, chronological methods were used. Conclusions. In the article, the author fills in the gaps in the discourse on developers and promoters of the methodological foundations and structure of the encyclopedic project «History of cities and villages of the Ukrainian SSR» on the example of the implementation of the «Historical and geographical dictionary of the Lviv region» as a precursor to the volume «Lviv region» (1968), etc. Basing on sources, the author emphasizes the leading role in this process of the staff of the Department of history of Ukraine of the Institute of social sciences of the USSR Academy of sciences in Lviv, headed from 1951 to 1958 by its director (1953–1962), doctor of historical sciences, academician of the Ukrainian SSR Academy of sciences (1958) Ivan Krypiakevych. A lot of such in future outstanding scholars as S. Biletsky, M. Ivasiuta, V. Hrabovetsky, E. Yatskevych, Ya. Isaievych, V. Ohonovskyi, and the institute’s bibliographer Ya. Dashkevych used to work under his supervision there. Lviv’s historians played a significant role in the conceptualization of the project, suggesting methodologies and approaches for documenting, unifying, and analyzing the data. By studying the processes that took place in individual settlements of western Ukraine, starting with the history of villages as the smallest administrative-territorial unit in Ukraine, they laid the foundation for understanding the broader historical processes that shaped the Ukrainian SSR.Авторка щиро вдячна Центру міської історії (Львів) за сприяння та підтримку, надані під час проведення дослідження
Evolution of the repentance statements of Ivan Dzyuba
No full textРозвиток української літератури в умовах тоталітарної системи в СРСР 1920-х рр. зумовив суттєві змiни в жанрово-стильових тенденціях. Ідеться про появу такого характерного для тоталітарного суспільства жанру як покаянний лист, що набув значного поширення. Іноді домінантний мотив покаянного листа встановити важко, але часто тексти будуються на основі поєднання різних мотивів, а відтак маємо справу з дифузією внутрішньожанрових особливостей у межах одного листа. Метою нашої розвідки є аналіз покаянних заяв І. Дзюби в контексті жанрових особливостей покаянних листів, що стали певним явищем літературного життя на теренах СРСР упродовж 1920–1980-х рр. Під час дослідження жанру покаянного листа та покаянних заяв І. Дзюби залучено біографічний, культурно-історичний та порівняльно-історичний методи. Наукова новизна статті полягає в тому, що дотепер покаянні заяви І. Дзюби не були досліджені в українському літературознавстві; тим часом, вони справили значний вплив на розвиток не лише української літератури 1970-х рр., але й на все культурне середовище СРСР. Розгляд заяв-покаянь дасть можливість уповні зрозуміти тенденції та умови розвитку української літератури 1960–1980-х рр. Покаянні тексти І. Дзюби були написані після появи його книги «Інтернаціоналізм чи русифікація?». Окрім двох покаянних заяв І. Дзюби, проаналізовано його виступ та відповіді на запитання під час засідання правління президії Спілки письменників України, що відбулося 2 березня 1972 р., а також окремі елементи його пояснень, які він писав під час арешту, даючи свідчення слідчим КДБ. Висновки. Аналіз листів І. Дзюби та його попередників і сучасників дає можливість говорити про розвиток своєрідного окремого жанру, що його можна назвати листом-покаянням чи покаянним листом. До жанрових ознак покаянного листа доречно зарахувати композиційні складові, які містилися в переважній більшості подібних текстів: рішуча підтримка авторами офіційної позиції Комуністичної партії та Радянської держави, що були висловлені в пресі, у доповідях партійних і державних лідерів на різноманітних нарадах і зібраннях; різке відмежування від офіційно засуджених явищ, незалежно від того, що автори в минулому не лише співпрацювали з певними мистецькими угрупованнями й були в дружніх стосунках із їхніми представниками, але й підписували установчі документи відповідних організацій і кваліфікувалися як однодумці скомпрометованих осіб; запевнення офіційних владних органів у власній незаплямованості, політичній благонадійності та готовності працювати далі над внутрішнім ідеологічним вдосконаленням; використання брутальноï лексики на адресу офiцiйно засуджених угруповань і осіб. Покаянні листи, як і годиться повноцінному жанрові, мали навіть свою внутрішньожанрову типологію. Зокрема залежно від змістової домінанти можна вказати на їхні різновиди: листи-покаяння, листи-засудження, листи-вiдмежування, листи-звинувачення, листи-виправдання. Як можна бачити з проведеного аналізу покаянних заяв І. Дзюби та обставин, що їм передували, вимальовується своєрідна схема, за якою розвивалися події, що призвели до появи покаянної заяви І. Дзюби: створення в пресі тиску на автора памфлету через публікацію замовних матеріалів, звинувачення в націоналізмі, ревізіонізмі комуністичної ідеології та обстоюванні капіталістичних ідеалів; проведення «виховних бесід» із І. Дзюбою в партійних органах та КДБ; тиск на роботі з пропозиціями звільнитися; погрози виключення та, зрештою, виключення зі Спілки письменників України; арешт, слідство, вирок суду та ув’язнення. Покаянні заяви І. Дзюби цілком відповідають жанровим ознакам покаянних листів, що їх писали українські митці в 1920–1930-х рр., коли відмовлялися від власних поглядів чи виправдовувалися за допущені помилки.The development of Ukrainian literature under the totalitarian system in the USSR in the 1920s led to significant changes in genre and style trends. It is about the emergence of such a characteristic of a totalitarian society genre as the letter of repentance, which has become widespread. Sometimes it is difficult to establish the dominant motive of the letter of repentance, but often texts are based on a combination of different motives, and thus we are dealing with the diffusion of intra-genre features within one letter. The purpose of our research is to analyze I. Dziubaʼs penitential statements in the context of genre features of letters of repentance, which became a certain phenomenon of literary life in the USSR during 1920–1980. Biographical, cultural-historical and comparative-historical methods are involved in the study of the genre of letter of repentance and penitential statements of I. Dziuba. The scientific novelty of the article is that at the moment I. Dziubaʼs penitential statements have not been studied in Ukrainian literary criticism, meanwhile, they had a significant impact not only on the development of Ukrainian literature in the 1970s, but also on the entire cultural environment of the USSR. Consideration of applications for repentance will provide an opportunity to fully understand trends and conditions of development of Ukrainian literature in 1960–1980. I. Dziubaʼs penitential texts were written after the publication of his book “Internationalism or russification?”. In addition to I. Dziubaʼs two penitential statements, his speech and answers to questions during a meeting of the Presidium of the Union of writers of Ukraine held on March 2, 1972 were analyzed, as well as some elements of his explanations when he testified to KGB investigators. Conclusions. The analysis of letters of I. Dziuba and his predecessors and contemporaries gives an opportunity to talk about the development of a kind of separate genre, which can be called a letter of repentance or a penitential letter. The genre features of the letter of repentance include the compositional components that were present in the vast majority of such texts: the authors strongly support the official position of the Communist party and the Soviet state, expressed in the press, in reports of party and state leaders at various meetings and gatherings; sharp separation from officially condemned phenomena, regardless of the fact that the authors in the past not only collaborated with certain artistic groups and were on friendly terms with individuals, but also signed the founding documents of relevant organizations and qualified as like-minded compromised persons; assurance of the official authorities of their own innocence, political credibility and readiness to work further on internal ideological improvement; use of harsh vocabulary addressed to officially convicted groups and individuals. Repentance letters, as befits a full-fledged genre, even had their own internal genre typology. In particular, depending on the content dominant, it is possible to indicate their separate varieties: letters of repentance, letters of condemnation, letters of delimitation, letters of accusation, letters of acquittal. As can be seen from the analysis of I. Dziubaʼs penitential statements and the circumstances that preceded them, a peculiar scheme emerges, according to which the events that led to I. Dziuba ʼs penitential statement developed: pressure on the author of the pamphlet through the publication of commissioned materials in nationalism, revisionism of communist ideology and defense of capitalist ideals; conducting “educational talks” with I. Dziuba in party bodies and the KGB; pressure to work with proposals to resign; threats of expulsion and expulsion from the Union of writers of Ukraine; arrest, trial and imprisonment. Ivan Dziubaʼs penitential statements fully correspond to the genre features of penitential letters written by Ukrainian artists in the 1920s and 1930s, when they renounced their own views or apologized for their mistakes
Innovative Circular Solutions in Industrial Parks: Challenges of Energy and Resource Security
No full textУ статті розглядаються інноваційні циркулярні рішення для індустріальних парків як ключовий інструмент сталого розвитку та післявоєнного відновлення економіки України. Окреслено основні виклики, що перешкоджають ефективному функціонуванню індустріальних парків, зокрема руйнування інфраструктури, проблеми енергозабезпечення, дефіцит сировини та обмеженість інвестицій.
Запропоновано п’ять стратегічних напрямів циркулярної трансформації індустріальних парків.
Стаття аналізує світовий досвід впровадження циркулярних рішень у промислових кластерах Данії, Нідерландів, Південної Кореї та Швеції. Окреслено перспективи застосування цих практик в Україні, зокрема через державно-приватне партнерство, цифрову інтеграцію та запровадження податкових стимулів для екологічно відповідального бізнесу.The article examines innovative circular solutions for industrial parks as a key tool for sustainable development and post-war economic recovery in Ukraine. The main challenges that hinder the effective functioning of industrial parks are outlined, including the destruction of infrastructure, energy supply problems, raw material shortages, and limited investment.
Five strategic directions for the circular transformation of industrial parks are proposed.
The article analyzes the global experience of implementing circular solutions in industrial clusters in Denmark, the Netherlands, South Korea, and Sweden. The prospects for applying these practices in Ukraine are outlined, in particular through public-private partnerships, digital integration, and the introduction of tax incentives for environmentally responsible business
Green Steel for Post-War Ukraine
No full textПерехід металургійної промисловості на використання «чистої» енергії може сприяти створенню нових ринків і стимулюванню економічного зростання. Однак, найбільш ефективний і реалістичний шлях відокремлення сектора від викопного палива залишається під питанням, особливо в країнах, що розвиваються, і в регіонах з нестабільними соціально-політичними умовами. У цьому дослідженні, на прикладі України, розроблено план реконфігурації розташування металургійних заводів та перерозподілу ресурсів за двома сценаріями, які враховують потенційні післявоєнні умови. Враховуючи відновлення експортно-орієнтованої металургійної промисловості України та перспективу вступу до Європейського Союзу, у цій статті розроблено стратегії торгівлі «зеленою» сталлю. Модель оптимізації ланцюга поставок сталі лежить в основі техніко-економічного, просторово деталізованого аналізу енергетичних і матеріальних потоків, який використовує вхідні дані окремої моделі виробництва відновлюваної енергії, «зеленого» водню та «зеленого» аміаку з мінімізацією витрат. Результати показують, що оптимальні конфігурації ланцюгів поставок залежать від енергетичного міксу в мережі, будівництва нових металургійних майданчиків поблизу відновлюваних джерел енергії, регіональних альянсів для створення ринку «зеленого» чавуну і сталі та багатомільярдних інвестицій. Розвинені атомна та гідроенергетика критично знижують витрати в найближчій перспективі, тоді як швидке розширення інфраструктури сонячної та вітрової енергетики сприяє масштабуванню виробничої продуктивності. Щоб одночасно відновити українську металургійну промисловість, яка б виробляла 22 мільйони тонн (млн т) сталі на рік, і перейти до майже нульових викидів до 2050 року, інвестиції в інфраструктуру мають перевищити 62 billion, given full liberation of Ukrainian territory. Near-term investment is necessary to ease the pace of change, and although mobilising capital of this magnitude will be challenging, convincing carbon prices favour decarbonisation efforts
Strategic Business Communication: A Tool for Shaping Stable Social-Labor Relations and Developing Human Potential
No full textСтаття присвячена обґрунтуванню теоретичних і практичних аспектів стратегічного ділового спілкування як інструменту для формування стабільних соціально-трудових відносин та розвитку людського потенціалу. Проаналізовано еволюцію ділового спілкування. Визначено теоретичні підходи і концепції, що вплинули на зростання ролі ділового спілкування у розвитку підприємств та організацій. Систематизовано види ділового спілкування (внутрішнє, зовнішнє, стратегічне, адаптивне, креативне, мотиваційне, кризове, формальне, неформальне). Обґрунтовано їхній вплив на аспекти розвитку людського потенціалу та соціально-трудових відносин. Запропоновано авторській підхід до визначення сутності стратегічного ділового спілкування, обґрунтовано його особливості та переваги. Стратегічне ділове спілкування запропоновано визначати як цілеспрямований, системний процес обміну інформацією, ідеями та цінностями між суб’єктами ділових відносин, спрямований на досягнення довгострокових організаційних цілей, формування стійких соціально-трудових відносин та розвиток людського потенціалу, що базується на принципах відкритості, прозорості, емпатії та взаємодії. Визначено фактори, які впливають на ефективність стратегічного ділового спілкування. Розроблено практичні рекомендації щодо підвищення ролі стратегічного ділового спілкування у формуванні стабільних соціально-трудових відносин та розвитку людського потенціалу підприємства.The article is dedicated to substantiating the theoretical and practical aspects of strategic business communication as a tool for shaping stable social-labor relations and developing human potential. The evolution of business communication is analyzed. The theoretical approaches and concepts that influenced the growing role of business communication in the development of enterprises and organizations are identified. Various types of business communication are systematized (internal, external, strategic, adaptive, creative, motivational, crisis, formal, informal). Their impact on the development of human potential and social-labor relations is substantiated. An original approach to defining the essence of strategic business communication is proposed, highlighting its features and advantages. Strategic business communication is defined as a purposeful, systematic process of exchanging information, ideas, and values between business relationship participants, aimed at achieving long-term organizational goals, forming stable social-labor relations, and developing human potential, based on the principles of openness, transparency, empathy, and interaction. The factors influencing the effectiveness of strategic business communication are identified. Practical recommendations are provided for enhancing the role of strategic business communication in forming stable social-labor relations and developing human potential within an enterprise
"Ukraine. Essays on History" — a new historical narrative. The first results of an (un)completed project
No full textНаприкінці грудня 2024 р. у Видавничому домі «Академперіодика» НАН України вийшла друком остання книга масштабно го проєкту «Україна. Нариси історії». Його реалізація символізує створення найбільшого і найповнішого на сьогодні новітнього вітчизняного історичного гранд-наративу, в якому акумульовано новітні здобутки української історіографії в аспектах концептуалізації національного історичного процесу. Проєкт «Україна. Нариси історії» спрямовано на найширшу читацьку аудиторію, і важливо, що всі його книги викладено у відкритому доступі на сайтах Інституту історії України НАН України та ВД «Академперіодика». Хронологічно остання книга проєкту описує події до 2019 р., а тому широкомасштабне вторгнення Росії в лютому 2022 р. безумовно стає новою віхою, що визначить подальші вектори досліджень новітньої історії України.At the end of December 2024, the Publishing House “Akademperiodyka” of the NAS of Ukraine published the last book of a large-scale project of Ukrainian historians “Ukraine. Essays on History”, the goal of which was to create the largest and most complete modern historical Ukrainian narrative to date. Seven books in three volumes accumulate the latest achievements of Ukrainian historiography in aspects of conceptualizing the national historical process. The project “Ukraine. Essays on History” is aimed at the widest readership, and it is important that allies books are publicly available on the websites of the Institute of History of Ukraine of the NAS of Ukraine and the Publishing House “Akademperiodyka”. Chronologically, the last book of the project describes events until 2019, and therefore the large-scale Russian invasion in February 2022 certainly becomes a new milestone that will determine further vectors of research into the modern history of Ukraine
Modernization of the Remuneration Management Mechanism in Achieving Enterprise Goals in the Context of Digitalization
No full textУ статті досліджено зміни у системі управління оплатою праці підприємств, що були спричинені війною та цифровізацією в Україні. Розглянуто актуальні управлінські проблеми, що пов’язані зі міграцією населення, переміщенням філій підприємств, розвитком дистанційної роботи та необхідністю пристосування до нових реалій на ринку праці. Особливу увагу приділено використанню інструменту salary benchmarking, що є вагомою стратегією для покращення управління оплати праці та досягнення своїх цілей підприємством, завдяки збереженню висококваліфікованих працівників. Обґрунтовано доцільність застосування цього методу у поєднанні з зовнішніми ринковими показниками та внутрішніми чинниками компанії. Проаналізовано рівень заробітної плати на основі офіційної статистики та даних з онлайн-платформ. Висвітлено приклади застосування benchmarking у відомих компаніях та визначено напрями подальших досліджень у сфері модернізації механізмів управління оплатою праці шляхом поєднання цього методу з іншими інструментами для забезпечення рівня конкурентоспроможної заробітної плати. Запропоновано авторську типологію моделей salary benchmarking, адаптовану до умов війни та цифрової трансформації, що дозволяє виокремити стабілізаційні, релокаційні та проривні сценарії управління винагородою. Здійснено узагальнення результатів та обґрунтовано ключові положення щодо модернізації управління оплатою праці в умовах цифровізації.The article examines changes in the payroll management system of enterprises caused by the war and digitalization in Ukraine. It highlights transformational processes in the employment structure and new challenges for employers in wartime conditions. It examines current management problems related to population migration, relocation of enterprise branches, the development of remote work, and the need to adapt to new realities on the labor market. It emphasizes the need to implement innovative approaches to the formation of payroll policy in response to dynamic changes in the market environment. Special attention is paid to the use of the salary benchmarking tool, which is a significant strategy for improving payroll management and achieving the company's goals by retaining highly qualified employees. The feasibility of using this method in combination with external market indicators and internal company factors is substantiated. The importance of analytical digital tools in ensuring efficiency, flexibility, and validity of personnel decisions is outlined. The level of wages was analyzed based on official statistics and data from online platforms, which allows identifying industry disparities in the remuneration policy depending on the specifics of the enterprise. It was emphasized that the adaptation of the remuneration system to changes in the external environment is a critical condition for maintaining the stability of the enterprise's labor potential. Examples of the application of salary benchmarking in well-known companies were highlighted. Attention was drawn to the relevance of using salary benchmarking in combination with KPIs to stimulate individual and team performance. The need to integrate the obtained results into HRM platforms for the effective implementation of the company's strategic goals was emphasized. Directions for further research in the field of modernization of remuneration management mechanisms were determined. An author's typology of salary benchmarking models is proposed, adapted to the conditions of war and digital transformation, which allows us to distinguish stabilization, relocation, and breakthrough scenarios of compensation management. The results were summarized and key provisions on the modernization of remuneration management in the context of digitalization were substantiated