Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія
Not a member yet
129 research outputs found
Sort by
Оценочные критерии качества социологической информации
Article contains definition and justification of the main criterias of sociological information' quality. Quality of information is considered as a measure of adequacy of the latter for practical use. Special attention is given to the operationality of reУ статті дається визначення і обґрунтування основних критеріїв якості соціологічної інформації. При цьому якість інформації розглядається як міра придатності інформації для практичного користування. Особлива увага приділяється операціональності відповідних критеріїв і можливості їх використання в соціологічному дослідженні
Ставлення студентів до студентського самоврядування в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка
The article deals with student attitudes to student self-government at university. The author pays attention to the importance of understanding the processes of self-government in the context of social self-organization on the institutional, group, and individual levels, as well as their connection with trust in the university environment. On the basis of the university monitoring survey data level of student awareness of self-governing institutions' activities and main sources of information about the student self-government are considered, extent of student satisfaction by these activities and readiness of students for the social activities are analyzed. It is revealed that bodies of student self-government are not the foci of student trust; student networks are structured locally and should be studied in more detail in informal aspect. У статті розглядається ставлення студентів до студентського самоврядування в університеті. Автор робить ак-цент на важливості осмислення процесів самоврядування у контексті соціальної самоорганізації на інституційному, груповому та індивідуальному рівнях, а також у їх зв'язку з довірою в університетському середовищі. На основі даних університетського моніторингового дослідження аналізуються рівень поінформованості студентів університету про діяль-ність студентського самоврядування, основні джерела отримання інформації про студентське самоврядування, задоволеність студентів діяльністю його органів та готовність студентів до громадської активності. Виявлено, що органи студентського самоврядування не виступають агентами концентрації довіри студентів, мережі яких структуруються локально (група, курс, факультет) та мають бути вивчені детальніше у неформальному аспекті
Актуальні стратегії розвитку суспільно-релігійних організацій: соціологічний аналіз
The article attempts to outline specific features of the development strategy of modern social and religious organizations on the example of Caritas Ukraine as a «complex organization». By applying organizational (A. Etziony) and network (M. Newman) analysis, using data leitmotiv expert interviews the article describes practices of establishment of partnership networks of social and religious organizations. Benefits and risks of such kind organizations are evaluated. In this context, the network should be viewed as a structure that is formed between individuals or organizations, and displays various connections between them.Three types of partnership networks are detected, namely, networks of target interaction, networks of horizontal internal interaction and networks of horizontal external interaction. It is emphasized that the development of partnership networks of social and religious organizations is an actual strategy and a prerequisite for their development. В статті робиться спроба окреслення особливостей стратегії розвитку сучасних суспільно-релігійних організацій на прикладі Карітасу України як «складної організації». Через застосування організаційного (А. Етціоні) та мережевого (М. Ньюмен) аналізів, з використанням лейтмотивних експертних інтерв’ю, пропонується опис практик формування партнерських мереж суспільно-релігійними організаціями та оцінюються переваги і ризики таких організацій. У визначеному контексті мережу пропонується розглядати як структуру, яка формується між окремими особами або організаціями, і відображає різні зв'язки між ними. Виявлено три типи партнерських мереж, а саме, мережі цільової взаємодії, мережі внутрішньої горизонтальної взаємодії та мережі зовнішньої горизонтальної взаємодії. Підкреслюється, що розбудова партнерських мереж суспільно-релігійних організацій є дієвою стратегією та обов’язковою умовою їх розвитку.
Злочинність та параметри насилля в українському суспільстві
In article the maintenance of concept of criminality as factor of influence on quality of life in the Ukrainian society on the basis of the analysis of sociological theories deviance and criminality is proved: the theory of differential association by E.Sutherland, the theory of deviations by R.K.Merton, the theory of labels by E.Lemert, E.Ericson, G.Beker, the theory of restraint by U.Rekless, A.Rubanov, the theory of the causes and conditions of criminality by N.F.Kuznetsova, etc. For the methodological analysis are used the statistical yielded states and criminality frames in Ukraine (2005-2006, 2011-2012), an index of perception of corruption, the data of sociological researches of sociological bunch "Rating" (2012). Conceptual interpretations of criminality as socially-legal phenomenon are defined. The author results definitions of concept "criminality" and "violence". It is positioned how the criminality in the Ukrainian society educes, whether it poses threat for quality of life of citizens of Ukraine. The problem of an uncontrolled turn of the weapon and drugs, propagation of a cult of violence, a pornography, prostitution – are the evident indicator of criminal aggression in Ukraine. The yielded negative social phenomena – are at the bottom of development of criminality and installations on violence in the Ukrainian society, do not promote growth of quality of life of the population, and on the contrary worsen it. It is defined that one of the basic hardles of social and economic growth in Ukraine is the economic criminality – its consequences create unattractive international image of the country. Safety issues and securities of life of Ukrainians it is sharply actualized in the conditions of growth of a crime rate and violence in the Ukrainian society.В статті обґрунтовується зміст поняття злочинності як фактору впливу на якість життя в українському суспільстві на основі аналізу соціологічних теорій девіантної поведінки та злочинності: теорія диференційної асоціації Е. Сазерленда, теорія девіацій Р.К. Мертона, теорія ярликів-стигматизації Е. Лемерта, Е. Еріксона, Г. Бекера, теорія стримування У. Реклесса, А. Рубанова, теорія причин та умов злочинності Н.Ф. Кузнєцової та ін. Для методологічного аналізу використано статистичні дані стану та структури злочинності в Україні (2005-2006, 2011-2012 роки), індекс сприйняття корупції, дані соціологічних досліджень соціологічної групи «Рейтинг» (2012 року). Визначено концептуальні інтерпретації злочинності як соціально-правового явища. Автором наведені дефініції поняття «злочинність» та «насилля». Встановлено яким чином розвивається злочинність в українському суспільстві, чи становить вона загрозу для якості життя громадян України. Проблема безконтрольного обігу зброї і наркотиків, пропаганда культу насилля, порнографії, проституції – постають наглядним індикатором кримінальної агресії в Україні. Дані негативні соціальні явища – є причиною розвитку злочинності та установок на насилля в українському суспільстві, що не сприяє зростанню рівня якості життя населення, а навпаки призводить до його погіршення. Визначено, що однією з основних перешкод соціально-економічного зростання в Україні постає економічна злочинність – її наслідки створюють непривабливий міжнародний імідж країни. Питання безпеки та захищеності життя українців гостро актуалізується в умовах зростання рівня злочинності та насилля в українському суспільстві.
Концепція працевлаштування в західній соціології
This article analyzes the characteristics of the concept of meaningful employment in the modern Western science. Based on work by R. Dearing, L.Dacre Pool, L.Zels, M. Yorke, R. McQuaide, R. Knight, E.Pollard, A. Forrier, J. Hilladge, L. Harvey and others substantiates the concept of employment in the European socio-economic discourse. Provided the current pattern of employment "USEM" and HEI's employment model "CareerEDGE", and highlights their heuristic potential. And also considered how the concept of employment may be associated with "professional success" by S. Pavlin.В статті аналізуються змістовні характеристики концепції працевлаштування в сучасні західній науці. На основі робіт Р. Дірінг, Л.Дакре Поол, Л.Зельс, М. Йорк, Р. Маккуейд, Р. Найт, Е.Поллард, А. Форріер, Дж. Хілладж, Л. Харві та інших обґрунтовується концепція працевлаштування у європейському соціально-економічному дискурсі. Виділяється існуюча модель працевлаштування "USEM" та модель працевлаштування ВНЗ "CareerEDGE", та висвітлюється їх евристичний потенціал. Також аналізується зв'язок концепту "професійний успіх", за С.Павлиним, з концепцією працевлаштування.
Гумористичний дискурс як смислове поле конструювання політичної ідентичності
This article contains conceptualization of the humour discourse of politics as a specific sense field of political identities construction. From this perspective we consider characteristics and dimensions of the humour discourse, its functioning on different levels of social-political interactions. Empirical examples of the communicative aspects of humour discourse use for political identification are given. The theoretical classification of the types of humour discourse functioning in political identity construction is proposed.Здійснено концептуалізацію гумористичного дискурсу політики як особливого смислового поля конструювання політичних ідентичностей. З цього ракурсу розглянуто характеристики гумористичного дискурсу, його функціонування на різних рівнях соціально-політичних взаємодій. Наведено емпіричні приклади комунікативних аспектів застосування гумористичного дискурсу для політичної ідентифікації. Запропоновано теоретичну класифікацію типів гумористичного дискурсу, які функціонують у конструюванні політичної ідентичності
Економічні чинники солідарності, колективних дій та конформізму в робітничому середовищі України
The article analyzes the impact of the mode of production of material life for solidarity and collective action of workers. Analysis revealed sectoral polarization of views between traditional industrial proletariat and the latest servicing proletariat. The class consciousness of the Ukrainian workers hampered paternalistic nature of the relationship with the administration of domestic companies (both public and private), while work in enterprises with foreign capital contributes activist type of political consciousness. Rising income workers to direct their constructive methods of settling disputes with the administration and simultaneously eliminates their readiness to protest action. Instead, low income contributes to alienation in the working environment. У статті аналізується вплив способу виробництва матеріального життя на солідарність та колективні дії робітників. Аналіз виявив галузеву поляризацію поглядів між традиційним індустріальним пролетаріатом та новітнім обслуговуючим пролетаріатом. Класова свідомість українських робітників гальмується патерналістським характером відносин з адміністрацією вітчизняних підприємств (як державних, так і приватних), тоді як праця на підприємствах з іноземним капіталом сприяє активістському типу політичній свідомості. Зростання доходу робітників спрямовує їх до конструктивних методів вирішення суперечок із адміністрацією і водночас нівелює їхню готовність до протестних дій. Натомість низький рівень доходів сприяє відчуженості у робітничому середовищі.
Життєвий світ та соціокультурні ідентичності інженерів-мігрантів із пострадянських країн в німеччині (постановка проблеми)
The article substantiates characterizes of a problem field of everyday life-world and socio-cultural identities of migrant-engineers who come from post Soviet countries in Germany. Do national identities lose their importance among engineers-migrants under globalization and under high mobility of professionals in a world market (according to Z.Bauman's concept of "diaspor's archipelag")? Are professional identities become more highlighted and forming a basis for new solidarities? The prospects and directions of study of these issues on the basis of phenomenological sociology is grounded. The biographical and lingua-conflictological methods are analyzed as a tool for the study. The main methodological characteristics of biographical and lingua-conflictological methods as well as the research ways are presented.Пропонується характеристика проблемного поля дослідження повсякденного життєвого світу і соціокультурних ідентичностей інженерів-мігрантів, які прибули з пострадянських країн до Німеччини. Чи втрачають національні ідентичності своє колишнє значення для висококваліфікованих інженерів-мігрантів за умов глобалізації суспільства та високої мобільності висококваліфікованих співробітників на світовому ринку (у співзвуччі з ідеєю З.Баумана "архіпелагу діаспор")? Чи виходять на перший план професійні ідентичності, формуючи основу для нових солідарностей? Обґрунтовуються перспективи дослідження цих проблемних питань в контексті феноменологічної соціології. Обгрунтовується доцільність застосування біографічного та лінгвоконфліктологічного методів в реалізації дослідження. Викладено основні методологічні характеристики біографічного та лінгвоконфліктологічного методів, представлено дослідницьку процедуру, яка ґрунтується на синтезі цих двох методів
Про "СВОЄ", або Хочеш прочитати цікавий журнал про соціологію – напиши його!
ACADEMIC LIFEНАУКОВЕ ЖИТТ
Соціальне структурування у повсякденних взаємодіях: практики класифікації (есе)
The article consists speculation about a role of the routine classification practicies in forming of social structure. It is grounded a question about determination of social structure with its objective manifestation by the classification practicies. The socially significant recognitions, which structure the modality of social being as well as which are reflected in practical sence of the daily-life concepts of "initial order', are fasten just in classification practicies.Представлено роздуми про роль повсякденних практик класифікації у створенні соціальної структури. Обґрунто- вується питання про те, чи не задається соціальна структура, яка розкриває себе об'єктивно, самими практиками класифікації? Саме в практиках класифікації знаходять закріплення соціально значущі розрізнення, які структурують модальності буття і отримують практичне відчуття в повсякденні понять "первинного порядку"