Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
Not a member yet
16494 research outputs found
Sort by
ТЕХНОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ МАСОВОЮ СВІДОМІСТЮ
No full textУ статті розглядаються технології управління масовою свідомістю та їх деструктивний вплив на етнонаціональну ідентичність студентської молоді. Проаналізовано систему маніпулятивних технік (замовчування інформації, створення фейків, перебільшення, навішування ярликів, маніпуляції зі статистикою, рефреймінг), що використовуються для трансформації суспільної думки. На основі методики В. Предко «Психологічний вимір виявів етнонаціональної ідентичності» визначено критичні точки вразливості особистості до інформаційно-психологічного впливу через п'ять механізмів: когнітивно-семантичний, афективно-емоційний, аксіологічний, етно-історичний та інтегративний. Окрему увагу приділено феномену історичної пам'яті як фундаментального духовно-практичного чинника, що забезпечує ідентифікацію особистості та нації.
Мета статті – виявлення рівня сформованості етнонаціональної ідентичності студентської молоді, визначення критичних точок її вразливості до маніпулятивних технологій управління масовою свідомістю та розробка теоретичної моделі взаємозв'язку механізмів інформаційно-психологічного впливу з компонентами етнонаціональної ідентичності.
Завдання дослідження: Здійснити емпіричне дослідження рівня сформованості етнонаціональної ідентичності у студентів-майбутніх практичних психологів за методикою В. Предко. Розробити комплексну теоретичну модель взаємозв'язку маніпулятивних технік управління масовою свідомістю з компонентами етнонаціональної ідентичності. Визначити критично вразливі точки етнонаціональної ідентичності студентської молоді. Для досягнення поставленої мети були використані такі методи дослідження: науковий аналіз, систематизація, узагальнення, порівняння, анкетування.
У результаті проведеного дослідження було проаналізовано структуру етнонаціональної ідентичності досліджуваної вибірки, розроблено комплексну модель взаємозв'язку маніпулятивних технік та компонентів етнонаціональної ідентичності, виявлено критично вразливі точки.
Висновки. Результати емпіричного дослідження засвідчили критичну деформацію структури етнонаціональної ідентичності у вибірці майбутніх практичних психологів, зокрема компонент «Традиції» виявив 51% низьких показників. Водночас виявлено високий вплив засобів масової інформації (53% високих показників), що підтверджує витіснення традиційних каналів соціалізації медіапростором. Лише 20% вибірки володіють достатньою резистентністю до маніпулятивних впливів, тоді як 80% перебувають у зоні підвищеного ризику
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АМБІВАЛЕНТНОСТІ СПРИЙНЯТТЯ ПРОФЕСІЙНОГО УСПІХУ МОЛОДДЮ
No full textThis article examines the psychological features of ambivalence in young people’s perception of professional success.
The aim of the study is to identify the psychological characteristics of young people’s ambivalent attitudes toward professional success. The objectives include: conducting a theoretical review of ambivalence in attitudes toward professional success; experimentally studying young people’s ideas about professional success, along with features of the family environment and gender attitudes; and determining and describing the relationships between ambivalent attitudes toward success and socio-psychological factors, particularly family cohesion, adaptability, and stereotypical beliefs.
The methodological basis of the study consists of theoretical methods involving analysis and synthesis of scientific literature on achievement psychology, ambivalence, and the influence of family factors. The empirical methods include the use of the FACES-III questionnaire, ASI, and AMI scales.
Results. Only respondents under 35 years old (N = 39) from the total sample (N = 64; women = 22, men = 17) were included in the analysis. The data indicate a pragmatization of the concept of success (success = stability; success during wartime has a different meaning), as well as egalitarian gender attitudes. FACES-III revealed dominance of the «Separated–Flexible» and «Connected–Flexible» profiles, indicating a supportive family environment. ASI and AMI scores fall within moderate ranges.
Conclusions. It was established that ambivalence in the perception of professional success manifests as a combination of striving for achievement and fears of possible consequences. The intensity of this ambivalence is softened by family support and egalitarian views. The practical significance lies in developing support programs that help transform ambivalence into a resource for development. The results emphasize the importance of working with individuals’ internal conflicts. Such interventions promote strengthening motivation and increasing psychological resilience. Future research prospects involve considering the fact that participants were employees of an international company, which influenced the results in the context of the global organizations’ corporate culture. Further studies should focus on the experiences of employees in Ukrainian companies to compare cultural and organizational effects on ambivalence in the perception of professional success.У статті розглядається психологічні особливості амбівалентності сприйняття професійного успіху молоддю.
Метою дослідження є виявлення психологічних особливостей амбівалентного ставлення молоді до професійного успіху. Завдання даної статті передбачають: проведення теоретичного огляду амбівалентності у ставленні до професійного успіху; експериментальне вивчення уявлень молоді про професійний успіх, а також особливостей сімейного середовища та гендерних установок; визначення й опис зв’язків між амбівалентним ставленням до успіху та соціально-психологічними чинниками, зокрема сімейною згуртованістю, адаптивністю та стереотипними уявленнями.
Методологічну базу дослідження становлять теоретичні методи охоплюють аналіз і узагальнення наукових праць із психології досягнення, амбівалентності та впливу сімейних чинників. Емпіричні методи включають використання опитувальника FACES-III, шкал ASI та AMI.
Результати. До аналізу включено лише респондентів віком до 35 років (N = 39) із загальної вибірки (N = 64; жінок - 22, чоловіків - 17). Отримані дані свідчать про прагматизацію уявлень про успіх (успіх = стабільність, успіх у воєнний час має інший зміст), а також про егалітарність гендерних установок. FACES-III виявив домінування профілів «Розділений–Гнучкий» і «Пов’язаний–Гнучкий», що вказує на підтримувальне сімейне середовище. Показники ASI та AMI перебувають у межах помірних значень.
Висновки. Встановлено, що амбівалентність сприйняття професійного успіху проявляється як поєднання прагнення досягнень і побоювань щодо наслідків. Її інтенсивність пом’якшується підтримкою сім’ї та егалітарними поглядами. Практична значущість полягає у створенні програм підтримки, які допомагають трансформувати амбівалентність у ресурс розвитку. Отримані результати підкреслюють важливість роботи з внутрішніми конфліктами особистості. Такі інтервенції сприяють зміцненню мотивації та підвищенню психологічної стійкості. Перспективи подальших досліджень полягають у врахуванні того, що учасниками були співробітники міжнародної компанії, що вплинуло на результати в контексті корпоративної культури глобальних організацій. Подальші дослідження доцільно спрямувати на вивчення досвіду працівників українських компаній для порівняння культурного та організаційного впливу на амбівалентність у сприйнятті професійного успіху
ТРИКОМПОНЕНТНА БІТУМНА КОМПОЗИЦІЯ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА РУЛОННИХ ПОКРІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
No full textThe article proposes a method for obtaining a bitumen composition that can be used as the basis for cold-applied rolled roofing material. This type of material for arranging roofs is widespread in the construction of industrial and civil structures. The advantage of cold-applied bitumen roofing materials is that they are easily applied to the surface, do not require special surface preparation and have a relatively low cost, a short period of preparatory work and ease of repair. Previously, three-component bitumen compositions were developed, which include bitumen, rubber or rubber crumb and linseed oil. However, linseed oil is quite expensive and is produced in limited quantities. Therefore, it was important to replace it with a cheaper and more affordable one. The basis for the preparation of three-component bitumen compositions was construction bitumen of the BN 70/30 brand. The component that served to give the composition adhesive properties was rapeseed oil. The Kraton D1192ESM modifier was used as a plasticizer. The influence of the content of components on the main properties of the three-component bitumen composition "bitumen: rapeseed oil: SBS" was studied. A method for obtaining a three-component bitumen composition for the production of cold-applied rolled roofing materials was developed, which meets all the requirements for these materials. The optimal composition of such a mixture was established: bitumen BN 70/30 - 78.5% wt., rapeseed oil - 12.5% wt., SBS - 5.0% wt. and optimal conditions for obtaining: temperature 180°С and duration 1 hour. The developed bitumen composition for cold-applied roofing material meets all the requirements for materials of this type.В статті запропоновано метод одержання бітумної композиції, що може використовуватится як основа рулонного покрівельного матеріалу холодного нанесення. Такий вид матеріалу для облаштування покрівлі розповсюджений на будівництві промислових і цивільних споруд. Перевагою бітумних покрівельних матеріалів холодного нанесення є те що вони легко наносяться на поверхню, не потребують особливої підготовки поверхні та мають відносно невисоку вартість, короткий термін підготовчих робіт і легкість ремонту. Раніше було розроблено трикомпонентні бітумні композиції, до складу яких входять бітум, каучук або гумова крихта та лляна олія. Однак лляна олія є достатньо дорогою і виробляється в обмежених кількостях. Тому важливо було провести її заміну на більш дешеву і доступну. Основою для приготування трикомпонентних бітумних композицій слугував будівельний бітум марки БН 70/30. Компонентом, що слугував для надання композиції клейких властивостей була ріпакова олія. Як пластифікатор використовували модифікатор Kraton D1192ESM. Вивчено вплив вмісту компонентів на основних властивостей трикомпонентної бітумної композиції «бітум : ріпакова олія : СБС». Розроблено метод одержання трикомпонентної бітумної композиції для виробництва рулонних покрівельних матеріалів холодного нанесення, яка відповідає усім вимогам, що ставляться до даних матеріалів. Встановлено оптимальний склад такої суміші: бітум БН 70/30 – 78,5 % мас., ріпакова олія – 12,5 % мас., СБС – 5,0 % мас. та оптимальні умови одержання: температура 180°С та тривалість 1 год. Розроблена бітумна композиція для покрівельного матеріалу холодного нанесення відповідає усім вимогам до матеріалів цього типу
ПРОБЛЕМАТИКА ЕФЕКТИВНОГО АКУСТИЧНОГО ЗВ’ЯЗКУ У ПІДВОДНОМУ СЕРЕДОВИЩІ (ОГЛЯД)
No full textThe article investigates the current state, technological solutions, and pressing issues of digital underwater acoustic communication (UAC), which is gaining increasing importance due to the development of marine resource extraction, the use of autonomous and remotely operated underwater vehicles, underwater drones, monitoring systems, and the construction of the "underwater Internet of Things." The introductory part of the article analyzes modern underwater communication methods — electromagnetic, optical, and acoustic — and highlights their limitations: electromagnetic communication underwater is limited to about 10 meters due to strong attenuation; optical communication has narrow directivity and is constrained by water transparency, typically reaching up to 100 meters; whereas acoustic communication remains the only suitable and universal means of communication over distances ranging from hundreds of meters to tens of kilometers. The main part of the article focuses on the characteristics of the acoustic channel in shallow water areas (up to 200 m depth), which are particularly important considering industrial and security activities. Issues such as multipath propagation, Doppler effects, geometric and energy range limitations, and factors restricting data transmission rates are discussed. A comparison of the efficiency of different underwater acoustic communication methods is provided. The conclusions emphasize that over recent decades underwater acoustic communication technologies have achieved data transmission rates up to 48 kbps at distances around 2 km with spectral efficiency up to 4 bits/s/Hz. Improvements in spectral efficiency have been achieved through the implementation of modern technologies such as OFDM, MIMO, and high-order modulation schemes (8-PSK, 16-QAM). At the same time, the limited frequency resource and complex underwater environment restricts further growth in data transmission speeds.
The authors identify key challenges for underwater acoustic communication — multipath propagation, Doppler shifts, and spectral spreading — which complicate the stability and reliability of communication. Directions for further research are proposed, including detail analysis of Doppler spreading features, the use of spatially separated antennas for small size underwater vehicles, synthesized beamforming patterns, and adaptive modulation and coding to maximize data rate and communication quality in complex and varying underwater environmental conditions, as well as the use of high-frequency bands to increase system throughput.
The practical value of the work lies in the in-depth analysis of existing solutions, identifying their advantages and disadvantages, and forming recommendations to enhance the efficiency and reliability of UAC systems in changing underwater environments. The article also highlights the problem of the lack of industry standardization (except for the JANUS protocol), which complicates interoperability among heterogeneous systems, especially in coastal zones with numerous users. The article offers a classification of underwater object interaction scenarios, provides a comparative analysis of environmental impacts on UAC systems, and outlines promising directions for further development of effective and reliable underwater acoustic communication systems.У статті досліджено сучасний стан, технологічні рішення та актуальні проблеми цифрового підводного акустичного зв’язку (ПАЗ), який набуває зростаючого значення у зв’язку з розвитком видобування морських ресурсів, використанням автономних і дистанційно керованих підводних апаратів, підводних дронів, систем моніторингу та побудови «підводного інтернету речей». Вступна частина статті аналізує сучасні методи підводного зв’язку — електромагнітний, оптичний та акустичний — і вказує на їхні обмеження: електромагнітний зв’язок у воді обмежений дистанцією близько 10 метрів через сильне затухання, оптичний зв’язок має вузьку спрямованість і обмежений прозорістю води з типовим радіусом дії до 100 метрів, тоді як акустичний зв’язок залишається єдиним придатним та універсальним засобом зв’язку на відстанях від сотень метрів до десятків кілометрів. Основна частина статті фокусується на особливостях акустичного каналу у мілководних районах (до 200 м глибини), які є особливо важливими з огляду на промислову та охоронну діяльність. Розглядаються проблеми багатошляхового розповсюдження, ефекти Доплера, питання геометричної та енергетичної дальності, фактори що обмежують швидкість передачі даних. Проводиться порівняння ефективності різних методів передачі та прийому сигналів в системах ПАЗ. У висновках статті підкреслюється, що за останні десятиліття технології підводного акустичного зв’язку досягли передачі даних зі швидкістю до 48 кбіт/с на дистанції близько 2 км з ефективністю до 4 біт/с/Гц. Підвищення спектральної ефективності відбувається завдяки впровадженню сучасних технологій, таких як OFDM, MIMO і високопорядкова модуляція (8-PSK, 16-QAM). Водночас обмежений частотний ресурс та складні умови підводного середовища стримує подальше зростання швидкості передачі даних. Автори виокремлюють ключові виклики для ПАЗ — багатошляхове розповсюдження, доплерівський зсув та спектральне розширення, які ускладнюють стабільність і надійність зв’язку. Запропоновано напрямки подальших досліджень: доплерівське розширення спектра, використання рознесених антен малогабаритних підводних апаратів, синтезованих діаграм направленості, адаптивної модуляції і кодування для максимізації швидкості та якості зв’язку в мінливих і складних умовах підводного середовища , а також використання високочастотних діапазонів для підвищення пропускної здатності систем. Практична цінність роботи полягає у глибокому аналізі наявних рішень, визначенні їхніх переваг і недоліків та формуванні рекомендацій для підвищення ефективності та надійності систем ПАЗ в умовах мінливого підводного середовища. Окремо відзначено проблему відсутності галузевої стандартизації (крім протоколу JANUS), що ускладнює взаємодію різнорідних систем, особливо в прибережних зонах з великою кількістю користувачів. Стаття пропонує класифікацію сценаріїв взаємодії підводних об’єктів, містить порівняльний аналіз впливу середовища на системи ПАЗ та визначає перспективні напрямки для подальшого розвитку ефективних і надійних систем підводного акустичного зв’язку
ЮРИДИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ГУМАНІТАРНОГО РОЗМІНУВАННЯ: НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ КОНТЕКСТ І МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ
No full textThe aim of the article is to theoretically substantiate and develop a conceptual system of criteria for assessing the effectiveness of mine action in Ukraine based on international standards, taking into account national regulatory guidelines and practical needs of post-war reconstruction. Research methods: comprehensive, comparative legal and formal legal. Results: the article provides a comprehensive analysis of modern approaches to assessing the effectiveness of mine action, taking into account international standards and national characteristics of Ukraine. The assessment methodology proposed by M.V. Komisarov and M.M. Pidgorodetsky, based on quantitative indicators of risk, safety and rates of territory clearance, is studied, and the possibilities of its partial adaptation for humanitarian demining are considered. The content of the IMAS 14.10 standard is analyzed, which establishes six main criteria for assessing the effectiveness of mine action: feasibility, effectiveness, efficiency, impact, stability, safety and quality. The features of the assessment criteria in emergency situations are outlined, where the emphasis is shifted to timeliness, coverage and protection of the civilian population. It is shown that international standards emphasize the importance of socio-humanitarian aspects of demining, such as community involvement, gender equality and long-term sustainability of results. Within the framework of the analysis of the Ukrainian regulatory field, the content of the Decree of the President of Ukraine No. 722/2019 on Sustainable Development Goals was studied, and their compliance with international assessment criteria in the field of humanitarian demining was revealed. Based on the results of the study, an author’s system of criteria for assessing the effectiveness of mine action activities was proposed, which integrates technical, legal, organizational, social and educational components. It was substantiated that a comprehensive assessment system should comply with the principles of sustainable development, be oriented towards humanitarian goals and contribute to the formation of effective state policy in the field of security and post-war reconstruction.Метою статті є теоретичне обґрунтування та розробка концептуальної системи критеріїв оцінювання ефективності забезпечення протимінної діяльності в Україні на основі міжнародних стандартів, з урахуванням національних нормативних орієнтирів та практичних потреб післявоєнного відновлення. Методи дослідження: комплексний, порівняльно-правовий та формально-юридичний. Результати: проведено комплексний аналіз сучасних підходів до оцінювання ефективності забезпечення протимінної діяльності з урахуванням міжнародних стандартів та національних особливостей України. Досліджено методику оцінювання, запропоновану М.В. Комісаровим та М.М. Підгородецьким, що базується на кількісних показниках ризику, безпеки та темпів очищення територій, і розглянуто можливості її часткової адаптації для гуманітарного розмінування. Проаналізовано зміст стандарту IMAS 14.10, який встановлює шість основних критеріїв оцінювання ефективності протимінної діяльності: доцільність, ефективність, результативність, вплив, стабільність, безпеку та якість. Окреслено особливості критеріїв оцінювання у надзвичайних ситуаціях, де акцент зміщується на своєчасність, охоплення та захист цивільного населення. Показано, що міжнародні стандарти наголошують на важливості соціально-гуманітарних аспектів розмінування, таких як залучення громад, гендерна рівність і довгострокова стійкість результатів. У межах аналізу українського нормативного поля досліджено зміст Указу Президента України № 722/2019 щодо Цілей сталого розвитку, виявлено їх відповідність міжнародним критеріям оцінювання у сфері гуманітарного розмінування. На основі результатів дослідження запропоновано авторську систему критеріїв оцінювання ефективності протимінної діяльності, яка інтегрує технічні, правові, організаційні, соціальні та освітні компоненти. Обґрунтовано, що комплексна система оцінювання має відповідати принципам сталого розвитку, орієнтуватися на гуманітарні цілі та сприяти формуванню ефективної державної політики у сфері безпеки та післявоєнного відновлення
ПРАВОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ: СИСТЕМОДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД
No full textThe purpose of the article is to study the theoretical foundations and legislation of Ukraine in the field of information security and the directions of their development. Research methods: a systemic approach to creating a theoretical picture of the object and applying a methodological scheme of knowledge about the object and about the knowledge that describes it; comparative legal and doctrinal knowledge of legislation, as well as a method of generalizing and modeling new theoretical knowledge of information law. Results: problems of further development of information security are identified and theoretical approaches for their solution are proposed. For a systematic solution to the set of identified problems, it is necessary to determine the components of the information system, its subsystems. Examples of subsystems of administrative activity and its information components are given. Correct definition of the boundaries of the system will contribute to the correct definition of the directions of ensuring information security and its legal support. The legal organization of information security means an interdependent process of interaction between the information and legal subsystems of activities. The subject of the legal organization of information security will be the legal organization of information activities and information components of the administrative activities of public authorities in the norms of legislation. Discussion: the criteria that most influence the legal organization of information security and the models of the norms of information law necessary for acquiring the qualities of information legislation of Ukraine are determined.Мета статті полягає у дослідженні теоретичних основ та законодавства України у сфері інформаційної безпеки та напрямків їх розвитку. Методи дослідження: системодіяльнісний підхід до створення теоретичної картини об’єкта та застосування методологічної схеми знання про об’єкт та про знання, що його описують; порівняльно-правового та доктринального пізнання законодавства, а також метод узагальнення та моделювання нових теоретичних знань інформаційного права. Результати: визначені проблеми подальшого розвитку інформаційної безпеки та запропоновані теоретичні підходи для їх розв’язання. Для системного вирішення сукупності виявлених проблем необхідним є визначення складових інформаційної системи, її підсистем. Наведені приклади підсистем адміністративної діяльності та її інформаційних складових. Правильне визначення меж системи сприятиме вірному визначенню напрямків забезпечення інформаційної безпеки та її правового забезпечення. Правова організація інформаційної безпеки означає взаємозалежний процес взаємодії інформаційної та правої підсистем діяльностей. Предметом правової організації інформаційної безпеки будемо вважати правові організованості інформаційної діяльності та інформаційних складових адміністративної діяльності публічної влади в нормах законодавства. Обговорення: визначені критерії, які найбільше впливають на правову організацію інформаційної безпеки та моделі норм інформаційного права, необхідні для набуття якостей інформаційного законодавства України
ЛІНГВІСТИЧНА ЕКСПЕРТИЗА У СПРАВАХ ПРО МОВУ ВОРОЖНЕЧІ: ПРОБЛЕМИ ДОКАЗУВАННЯ
No full textThe purpose of this article is to provide a comprehensive analysis of the problems of evidence substantiation in the process of linguistic expertise in cases related to hate speech, as well as to identify key challenges and determine directions for improving methodological approaches to the analysis of relevant texts in legal practice. Particular attention is paid to the correlation between linguistic and legal criteria for assessing speech acts that may contain signs of discrimination, hostility, or incitement to violence. Research methods: the study employs a set of general scientific and special methods, including semantic-textual analysis to examine the content structure of speech acts, discourse analysis to take into account social, political, and cultural contexts, and a linguopragmatic approach to determine the communicative intent of the author. In addition, the comparative legal method is used to analyse national and international approaches to defining and identifying hate speech. The application of these methods ensures the interdisciplinary nature and consistency of the research. Results: the study reveals that one of the main problems in proving hate speech cases is the lack of unified terminological definitions and standardized procedures for linguistic expertise, which leads to subjectivity in expert conclusions. Significant difficulties arise in distinguishing factual statements from evaluative judgments, as well as in identifying implicit meanings that may acquire provocative or discriminatory characteristics depending on the context. It is established that extralinguistic factors, including the socio-political situation, the type of discourse, and the characteristics of the digital communication environment, play a decisive role in the interpretation of speech acts. Discussion: the findings demonstrate that the effectiveness of linguistic expertise in hate speech cases largely depends on the application of a comprehensive approach combining linguistic, legal, and social criteria for text evaluation. The necessity of standardizing terminology, developing clear identification criteria, and implementing unified analytical procedures is substantiated in order to enhance objectivity and legal accuracy in the process of evidence substantiation.Метою статті є комплексне дослідження проблем доказування у процесі проведення лінгвістичної експертизи у справах, пов’язаних із мовою ворожнечі, а також виявлення ключових труднощів і визначення напрямів удосконалення методологічних підходів до аналізу відповідних текстів у правозастосовній практиці. Особливу увагу зосереджено на співвідношенні лінгвістичних і правових критеріїв оцінки мовленнєвих актів, що можуть містити ознаки дискримінації, ворожнечі або закликів до насильства. Методи дослідження: у процесі наукового аналізу використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів пізнання, зокрема семантико-текстуальний аналіз для дослідження змістової структури мовленнєвих актів, дискурсивний аналіз для врахування соціального, політичного та культурного контексту висловлювань, лінгвопрагматичний підхід для визначення комунікативного наміру автора, а також порівняльно-правовий метод з метою зіставлення національних і міжнародних підходів до розуміння мови ворожнечі. Застосування зазначених методів дозволило забезпечити комплексний і міждисциплінарний характер дослідження. Результати: встановлено, що однією з ключових проблем доказування у справах про мову ворожнечі є відсутність уніфікованих термінологічних визначень та стандартизованих методик лінгвістичної експертизи, що зумовлює суб’єктивність експертних висновків. Виявлено труднощі розмежування фактичних тверджень і оціночних суджень, а також визначення імпліцитних смислів, які можуть набувати провокативного характеру залежно від контексту. Доведено, що значний вплив на інтерпретацію текстів мають екстралінгвістичні чинники, зокрема соціально-політична ситуація, тип дискурсу та особливості цифрового середовища. Обговорення: результати дослідження свідчать, що ефективність лінгвістичної експертизи у справах про мову ворожнечі значною мірою залежить від застосування комплексного підходу, який поєднує лінгвістичні, правові та соціальні критерії оцінки текстів. Обґрунтовано необхідність уніфікації термінології, розробки чітких критеріїв ідентифікації мови ворожнечі та впровадження стандартизованих процедур експертного аналізу з метою підвищення об’єктивності та юридичної точності доказування
ДОСЛІДЖЕННЯ УМОВ БЕЗПЕРЕШКОДНОГО ДОСТУПУ ЛЮДЕЙ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ ДО БУДІВЛІ КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕКОРАТИВНОГО ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА І ДИЗАЙНУ ІМЕНІ МИХАЙЛА БОЙЧУКА
No full textPurpose. The research is aimed at finding and analyzing technical solutions for developing a ramp project for the main entrance of the Mykhailo Boichuk Kyiv State Academy of Decorative Applied Arts and Design. The goal is to ensure unimpeded access to educational services for people with disabilities. Methodology. The study employs methods of analyzing normative documents on building inclusivity, statistical data on the number of people with disabilities in Ukraine, and studying universal design principles. A comparative analysis of three ramp planning solutions was conducted based on criteria of functionality, usability, structural optimization, and compliance with regulatory norms. Results. The current accessibility situation of the main entrance to the Mykhailo Boichuk Kyiv State Academy of Decorative Applied Arts and Design building was analyzed, revealing non-compliance with inclusivity standards. Three ramp design options were developed, ensuring access to the entrance group and meeting the requirements of DBN V.2.2-40:2018 «Inclusivity of Buildings and Structures». An optimal ramp variant was proposed from the perspectives of functionality, ease of use for low-mobility groups, and cost-effectiveness of the structural solution. Scientific novelty. Consists of a comprehensive application of universal design principles to a specific architectural object, taking into account the specifics of using the building as an art-oriented higher education institution. Practical relevance. The research results can be utilized in modernizing entrance groups of other educational institutions to provide inclusive access to education for people with disabilities.Анотація. Мета. Дослідження спрямоване на пошук та аналіз технічних рішень для розроблення проєкту пандуса до головного входу будівлі Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука (КДАДПМД ім. М. Бойчука). Метою є забезпечення безперешкодного доступу до освітніх послуг людям з обмеженими можливостями. Методологія. У дослідженні застосовано методи аналізу нормативних документів щодо інклюзивності будівель, статистичних даних про кількість людей з інвалідністю в Україні, вивчення принципів універсального дизайну. Проведено порівняльний аналіз трьох варіантів планувальних рішень пандуса за критеріями функціональності, зручності використання, оптимальності конструкцій та відповідності нормам. Результати. Проаналізовано поточну ситуацію доступності головного входу до будівлі КДАДПМД ім. М. Бойчука та виявлено невідповідність нормам інклюзивності. Розроблено три варіанти планувальних рішень пандусів, що забезпечують доступ до вхідної групи та відповідають вимогам ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд». Запропоновано оптимальний варіант пандуса з погляду функціональності, зручності використання маломобільними групами та економічної ефективності конструктивного рішення. Наукова новизна полягає у комплексному застосуванні принципів універсального дизайну до конкретного архітектурного об’єкта з урахуванням специфіки використання будівлі як вищого навчального закладу мистецького спрямування. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані під час модернізації вхідних груп інших навчальних закладів для забезпечення інклюзивного доступу до освіти людям з обмеженими можливостями
СТАЛЕ ВІДНОВЛЕННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ АВІАЦІЙНОГО ТРАНСПОРТУ: ПЕРСПЕКТИВИ ПОВОЄННОГО ЧАСУ
No full textThe post-war restoration of Ukraine's aviation transport infrastructure should be grounded in the implementation of prioritized strategies, whose effectiveness largely depends on the outcomes of retrospective analysis and the systematization of positive international experience, with careful adaptation to national specifics. Key components of restoring and implementing this experience in Ukraine include international assistance: attracting foreign investment in various formats, providing informational support, and fostering cooperation in science, technology, industry, and other areas. These considerations are also relevant to the restoration of air traffic service (ATS) facilities, particularly aerodrome control towers (hereinafter – ACTs). Purpose – to trace modern trends in the design and construction of ACT buildings in order to identify potential directions for the sustainable restoration of the air traffic service system. Methodology. The research is based on the following sources: − legislative and regulatory acts in the fields of aviation transport, construction, environmental protection, etc.; − design solutions and preliminary proposals for the construction of ATS facilities; − materials from international and regional competitions for designing such facilities; − existing analytical, graphical, and photographic materials; − academic literature. The following methods were used: source analysis; comparative and critical analysis; a systematic approach to studying the object as part of air traffic service facility complexes, spatial organization of airports, and surrounding influence zones. Results. A generalized review of decades of experience in designing and constructing control tower buildings (hereinafter – CTs) and ACTs throughout the second half of the 20th century is presented. The study highlights features of various stages in the 100-year history of CT building operation, as well as the evolution and development of their typology. The influence of airport development and surrounding zones on the emergence of a new type of ATS facility – the ACT – is outlined. Current trends in ACT construction are analyzed, particularly their role as vertical landmarks in the spatial structure of airports and nearby territories. Special attention is given to three ACT buildings that were either constructed or planned for construction by the Ukrainian State Enterprise “UkSATSE” (Ukrainian State Air Traffic Services Enterprise) at Ukrainian airports in the first quarter of the 21st century. The paper presents materials related to enhancing and updating relevant components of educational and professional programs for training specialists in the construction and operation of aviation infrastructure facilities. Scientific novelty. The study analyzes the reasons behind the unification of spatial-planning, structural, and engineering components in design solutions. It traces changes in the typology of ATS facilities and the growing urbanistic and architectural importance of such buildings in the context of airport development. To identify potential directions for the sustainable restoration of the national air traffic service system: − the domestic experience of constructing ACTs as part of building and facility complexes is examined, focusing on the specifics of their spatial compositions; − a retrospective analysis of global experience in involving leading infrastructure consulting firms, architectural bureaus, and construction corporations in the creation of ACTs is conducted – including both custom-designed (3) and standardized (1) projects. Practical relevance. The findings: − consolidate theoretical and practical experience in addressing the historical context of aviation infrastructure development, particularly during the post-war reconstruction of various countries; − are integrated into the educational process for training specialists in the fields of G17 «Architecture and Urban Planning», G18 «Geodesy and Land Management», and G19 «Construction and Civil Engineering» (at both the first and second educational qualification levels) at the State University «Kyiv Aviation Institute»; − demonstrate the effectiveness of initial efforts to enrich and update relevant educational and professional programs, taking into account the challenges of wartime and the prospects for post-war recovery.Повоєнне відновлення інфраструктури авіаційного транспорту України повинно базуватися на реалізації пріоритетних стратегій, ефективність яких залежіть, зокрема, від результатів ретроспективного аналізу та систематизації позитивного світового досвіду та його імплементації з урахуванням національних особливостей. Важливими складниками відновлення та впровадження наявного досвіду в Україні є міжнародна допомога: залучення іноземного фінансування у різних форматах, інформаційна підтримка, співпраця у сферах науки, техніки, виробництва тощо. Усе це має відношення й до відновлення об’єктів обслуговування повітряного руху, зокрема аеродромно-диспетчерських веж (далі – АДВ). Мета – простежити сучасні тенденції проєктування та будівництва будівель АДВ для виявлення потенційних напрямів сталого відновлення системи обслуговування повітряного руху. Методологія. Джерельну базу дослідження становлять: − законодавчі та нормативно-правові акти у сфері авіаційного транспорту, будівництва, охорони навколишнього середовища тощо; − проєктні рішення та фор-пропозиції будівництва об’єктів обслуговування повітряного руху; − матеріали міжнародних та регіональних конкурсів із проєктування об’єктів дослідження; − наявні аналітичні, графічні та фотографічні матеріали; − наукова література. Застосовані такі методи: джерелознавчий; порівняльного та критичного аналізу; системний підхід до вивчення об’єкта як складника комплексів з обслуговування повітряного руху, просторової організації аеропортів та зон їхнього впливу. Результати. Узагальнено багаторічний досвід проєктування і будівництва будівель контрольно-диспетчерських пунктів (далі – КДП) та АДВ упродовж другої половини ХХ ст. Висвітлено особливості окремих етапів 100-річної історії експлуатації будівель КДП, питання становлення та розвитку їх типології. Прослідковується вплив розвитку аеропортів та зон їхнього впливу на появу нового типу будівель обслуговування повітряного руху – АДВ. Вивчено та узагальнено сучасні тенденції будівництва АДВ, які у системі просторової організації аеропортів та приаеродромних територій виконують функції висотних домінант забудови. Особливу увагу приділено будівлям АДВ (3), побудованим або запланованим до будівництва на замовлення Державного підприємства «Украерорух» на території аеропортів України в першій чверті ХХІ ст. Подано матеріали стосовно наповнення та актуалізації відповідних складників освітньо-професійних програм підготовки спеціалістів із будівництва та експлуатації об’єктів інфраструктури авіаційного транспорту. Наукова новизна. Проаналізовано причини уніфікації об’ємно-планувальних, конструктивних та інженерних складників проєктних рішень. Простежено динаміку змін типології об’єктів обслуговування повітряного руху, підвищення їх містобудівної та композиційної значущості у процесі розвитку аеропортів. Для виявлення потенційних напрямів сталого відновлення системи обслуговування повітряного руху країни: − досліджено вітчизняну практику будівництва АДВ у складі комплексів будівель та споруд, зокрема особливості їх об’ємно-просторових композицій; − виконано ретроспективний аналіз світового досвіду залучення провідних інфраструктурних консалтингових компаній, архітектурних бюро та будівельних корпорацій для будівництва АДВ за індивідуальними проєктами (3) і використання уніфікованих рішень (1). Практична значущість. Отримані результати: − акумулюють теоретичний і практичний досвід урахування особливостей історичних умов розвитку інфраструктури авіаційного транспорту, зокрема у часи повоєнної відбудови країн світу; − упроваджено в навчальний процес підготовки фахівців за спеціальностями G17 «Архітектура та містобудування», G18 «Геодезія та землеустрій», G19 «Будівництво та цивільна інженерія» (перший та другий освітньо-кваліфікаційні рівні) у Державному університеті «Київський авіаційний інститут»; − свідчать про дієвість перших кроків наповнення та актуалізації відповідних освітньо-професійних програм з урахуванням викликів воєнного часу та перспектив повоєнної відбудови
АРХІТЕКТУРНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ДЖЕРЕЛО І ЗАСІБ ЗАХИСТУ ВІД СОЦІАЛЬНИХ СТРАХІВ І ТРИВОГ
No full textThe modern urban environment has a significant impact on the psycho-emotional state of a person. Architecture not only performs utilitarian functions, but also forms a sense of security, comfort or, conversely, anxiety and alienation. Visual perception of space can activate social fears – persistent negative emotions associated with the negative impact of the architectural environment on a person. This article examines how elements of the architectural environment can provoke or intensify such fears, as well as possible ways to minimize them. Purpose. Analysis and systematization of visual signs of danger of the architectural environment that provoke social fears. Methodology. One of the most important tools for studying architectural form, the informative qualities of which are revealed only in the process of perception, is experimental psychology. There is a close connection and correlation between it and the architectural composition. The methods used in the study are dedicated to the socalled «operator» level of visual perception, in which elements, semantic and logical units that can have symbolic expression work. Results. Social fears provoked by the architectural environment are a form of anxiety associated with being in public places, interacting with other people or feeling vulnerable in the urban environment. They can manifest themselves in the following forms: fear of crowds (demophobia), fear of open (agoraphobia) or closed (claustrophobia) spaces, anxiety due to the lack of social security (vandalism, signs of criminogenicity), discomfort from potential aggression from the environment. Scientific novelty. It consists in revealing the role of the visual properties of architecture as a provocateur of social fears and anxiety states, as well as potential opportunities for architectural composition as a protector against them. Practical relevance. The architectural environment can both intensify and mitigate social fears. The obtained data expand the understanding of the visual properties of the architectural environment and can be used both in architectural environment design practices and in pedagogy.Сучасне міське середовище має значний вплив на психоемоційний стан людини. Архітектура не лише виконує утилітарні функції, а й формує відчуття захищеності, комфорту або, навпаки, тривоги та відчуження. Візуальне сприйняття простору здатне активізувати соціальні страхи – стійкі негативні емоції, пов’язані з негативним впливом архітектурного середовища на людину. У статті розглядається, як елементи архітектурного середовища можуть провокувати або посилювати такі страхи, а також можливі способи їх мінімізації. Мета. Аналіз та систематизація візуальних ознак небезпеки архітектурного середовища, що провокують соціальні страхі. Методологія. Одним із найважливіших інструментів вивчення архітектурної форми, інформативні якості якої виявляються тільки в процесі сприйняття, є експериментальна психологія. Між нею та архітектурною композицією існує тісний зв’язок і кореляція. Методи, що використовуються у дослідженні, присвячено так званому «операторному» рівню зорового сприйняття, у якому працюють елементи, смислові та логічні одиниці, які можуть мати символічне вираження. Результати. Соціальні страхи, що провокує архітектурне середовище, – це форма тривог, пов’язана з перебуванням у громадських місцях, взаємодією з іншими людьми або відчуттям уразливості в міському середовищі. Вони можуть проявлятися у такому вигляді: страх натовпу (демофобія), страх відкритих (агорафобія) або закритих (клаустрофобія) просторів, занепокоєння через відсутність соціальної безпеки (вандалізм, ознаки криміногенності), дискомфорт від потенційної агресії оточення. Наукова новизна. Полягає у розкритті ролі візуальних властивостей архітектури як провокатора соціальних страхів та тривожних станів, а також як потенційних можливостей архітектурної композиції як захисника від них. Практична значущість. Архітектурне середовище здатне як посилити, так і пом’якшити соціальні страхи. Отримані дані поширюють уявлення про візуальні властивості архітектурного середовища і можуть використовуватися як у практиках дизайну архітектурного середовища, так і в педагогіці