Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
Not a member yet
16494 research outputs found
Sort by
Метод раннього виявлення та прогнозування інцидентів кібербезпеки в інформаційно-комунікаційних системах на основі машинного навчання
No full textIn modern conditions of the rapid growth of both the number and complexity of cyber threats, the task of early detection and prediction of incidents becomes crucial for ensuring the cyber resilience of information and communication systems (ICS). An analysis of scientific approaches, open datasets, and current machine learning methods has revealed several systemic limitations, including the absence of a temporal component, imbalance of real-world data, limited generalization capability of models, and low effectiveness in real-time operation. The article presents an integrated method for early detection and prediction of cybersecurity incidents, which combines graph-based modeling of ICS structure, construction of a set of behavioral events, anomaly detection using machine learning algorithms, and attack development forecasting employing temporal neural models such as LSTM. The method enables the identification of critical nodes, assessment of incident propagation probability, and formation of a set of high-risk events for proactive response. The proposed approach provides a foundation for enhancing the cyber resilience of ICS and can be applied within monitoring and information security support systems. Future research will focus on experimental validation of the method using realistic streaming data, as well as evaluating its scalability and effectiveness in dynamic environments.В сучасних умовах стрімкого зростання кількості та складності кіберзагроз завдання раннього виявлення та прогнозування інцидентів набуває ключового значення для забезпечення кіберстійкості інформаційно-комунікаційних систем (ІКС). Аналіз наукових підходів, відкритих наборів даних і актуальних методів машинного навчання показав наявність системних обмежень, зокрема відсутність часової компоненти, дисбаланс реальних даних, обмежену здатність моделей до узагальнення та низьку ефективність роботи в режимі реального часу. У статті представлено інтегрований метод раннього виявлення та прогнозування інцидентів кібербезпеки, що поєднує графове моделювання структури ІКС, побудову множини поведінкових подій, виявлення аномалій за допомогою алгоритмів машинного навчання та прогнозування розвитку атак із використанням часових нейронних моделей типу LSTM. Метод дозволяє визначати критичні вузли, оцінювати ймовірність поширення інцидентів і формувати множину ризикових подій для проактивного реагування. Запропонований підхід створює підґрунтя для підвищення кіберстійкості ІКС і може бути використаний у системах моніторингу та підтримки інформаційної безпеки. Подальші дослідження будуть спрямовані на експериментальну валідацію методу на реалістичних потокових даних та оцінювання його масштабованості та ефективності у динамічних середовища
КОРОЗІЙНІ ПРОЦЕСИ В ПАРАХ ТЕРТЯ ГАЛЬМ
No full textThe article discusses theoretical studies of corrosion processes in brake friction pairs in closed and open states used in lifting and transport equipment. Electrochemical corrosion is a heterogeneous and multistage process caused by the thermodynamic instability of the working surfaces of friction pairs in a given corrosive environment. The main calculation parameters of corrosion processes in friction pairs of brake devices are: local area of action; maximum permissible speed; permissible depth of influence; wear of micro-protrusion contact spots per unit of time; loss of micro-protrusion mass. It has been established that the sources of contact corrosion are: energy levels of materials (triboelectric effect), air and water, and the formation of electrolyte on the working surface of the lining during the destruction of its materials. The metal-polymer friction pair is a cathode (-) and an anode (+). The process of electrochemical corrosion is a combination of two related reactions: anodic (oxidation) and cathodic (reduction) , where Ox is a depolarizer (oxidizer) that attaches n electrons released as a result of the anodic reaction (metal ionization), Red is the reduced form of the oxidizer. A schematic diagram of the electrochemical destruction of the working surface of the overlay is presented. At the anodic sites (+), atoms lose and the ions formed pass into the solution , while the released electrons move from the anodic sites to the cathodic sites (-). Oxidizing agent (depolarizer) molecules Ox approach the cathode areas from the solution and attach themselves, forming the reduced form of the oxidizing agent - Red. It turns out that electrochemical corrosion on a heterogeneous surface of the overlay is similar to the operation of a short-circuited galvanic cell. The following features of the electrochemical corrosion process have been identified, which can be represented as two simultaneously occurring but largely independent electrode processes: anodic (ionization of the overlay) and cathodic. The kinetics of the anodic and cathodic processes, and therefore the corrosion rate, depend on the electrode potential of the metal; the electrode processes are localized in different areas of the working surface of the lining, where their flow is facilitated; material losses can be established mainly in the anodic areas of the lining surface.У матеріалах статті розглянуто теоретичні дослідження корозійних процесів у спряженнях пар тертя гальм, що застосовуються в підйомно-транспортній техніці у замкненому та розімкненому стані, Електрохімічна корозія - гетерогенний і багатостадійний процес, спричинений термодинамічною нестійкістю робочих поверхонь пар тертя в даному корозійному середовищі. Основними розрахунковими параметрами корозійних процесів у спряженнях пар тертя гальмівових пристроїв є: локальна зона дії; максимально допустима швидкість; допустима глибина впливу; зношування плям контактів мікровиступів за одиницю часу; втрати маси мікровиступів. Встановлено, що джерелом контактної корозії є: енергетичні рівні матеріалів (трибоефект), повітря і вода, утворення електроліту на робочій поверхні накладки під час деструкції її матеріалів. Пара тертя "метал - полімер" є катодом (-) і анодом (+). Процес електрохімічної корозії являє собою сукупність двох пов'язаних протікаючих реакцій: анодної (окиснення) і катодної (відновлення). Представлено принципову схему електрохімічного руйнування робочої поверхні накладки. Електрохімічна корозія на неоднорідній (гетерогенній) поверхні накладки - аналогічна роботі коротко-замкнутого гальванічного елемента. Виділено такі особливості електрохімічного способу корозії, уявляємо його як два одночасно протікаючі, але значною мірою незалежні електродні процеси: анодний (іонізація накладки) і катодний. Кінетика анодного та катодного процесів, а відтак і швидкість корозії залежать від величини електродного потенціалу металу; електродні процеси локалізуються на різних зонах робочої поверхні накладки, де їх протікання полегшене; встановити матеріальні втрати можливо переважно на анодних зонах поверхні накладки
ОЦІНКА ТРИБОТЕХНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ТРАНСМІСІЙНОЇ ОЛИВИ З КОМПЛЕКСАМИ МІКРО- ТА НАНОДОБАВОК
No full textThis paper presents an in-depth experimental study of how micro- and nanoadditives influence the tribological performance of transmission oils under boundary lubrication in non-stationary friction regimes. The motivation stems from the fact that up to 30% of total energy losses in mechanical systems are caused by friction, and the optimization of lubricant formulations is one of the most effective ways to improve energy efficiency and extend the durability of friction units. Particular attention was paid to the comparative behavior of base mineral oil TAD-17i and its modified compositions.
The experimental program involved rolling with sliding and pure sliding tests, measuring friction coefficients, linear wear, and surface microhardness. The results revealed that the base oil TAD-17i alone provides only partial friction reduction (about 33%), while the addition of nanodispersed components significantly enhances lubricant efficiency. Specifically, MoS₂ and XENUM MG GEAR demonstrated the highest effectiveness: they reduced the steady-state friction coefficient by 52–56% and decreased wear by a factor of 2–3 compared to the unmodified base oil. These additives formed stable, thermally resistant boundary films capable of withstanding variable loads, start–stop conditions, and elevated temperatures.
By contrast, graphite S-1 showed limited effectiveness due to the large particle size, which contributed to abrasive wear, while XADO 1 Stage Transmission initially increased wear because of coarse active particles, although a partial improvement in surface protection was observed after a running-in period. The study further established that the dominant wear mechanisms shifted from adhesive at the early stage to oxidative, abrasive, and corrosion-mechanical types depending on the applied additive and operating conditions.
Overall, the findings highlight that the efficiency of transmission oils in dynamic operating modes is largely determined by the rheological stability of boundary layers and the ability of additives to form protective adsorption films. Nanodispersed additives, especially MoS₂ and composite formulations like XENUM MG GEAR, proved to be the most promising for extending the service life of friction pairs, ensuring smoother transmission operation, and reducing energy losses. The practical implementation of such additives in the production of automotive and aviation transmission oils opens prospects for developing advanced lubricant formulations with enhanced reliability, wear resistance, and long-term stability under non-stationary conditions.Наведено результати дослідження триботехнічних характеристик трансмісійної оливи у граничному режимі мащення в локальному контакті. Досліджено ефективність модифікування мінеральної оливи ТАД-17і антифрикційними та протизношувальними добавками. Показано, що товарна олива забезпечує незначне зниження коефіцієнта тертя в нестаціонарних режимах мащення, тоді як нанодисперсні добавки Liqui Moly Getriebeoil-Additiv з MoS та XENUM MG GEAR формують стабільні граничні плівки, які зменшують коефіцієнт тертя до 52–56 % і знижують зношування у 2–3 рази. Доведено, що ефективність добавок до мастильних матеріалів у динамічних умовах визначається термостійкістю захисних шарів та здатністю присадок запобігати адгезійному й абразивному зношуванню
ВПЛИВ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ НА ВИБІР СТРАТЕГІЇ ПОВЕДІНКИ У КОНФЛІКТІ
No full textThe article presents the results of an empirical study on emotional burnout as a factor influencing the choice of conflict behavior strategies in adolescence. The aim of the study was to determine the relationship between emotional burnout and conflict behavior strategies.
To investigate the stated problem, the following methods were applied: V. Boyko’s method “Diagnosis of Emotional Burnout,” the Thomas-Kilmann Conflict Mode Instrument (TKI), an original questionnaire titled “Determining a Person's Self-Perception in Conflict,” and methods of mathematical statistics, including Pearson's correlation coefficient.
Results. According to the results obtained using the Thomas-Kilmann method, the most frequently chosen conflict strategy among respondents was competition (30%). Cooperation and accommodation were each chosen by 20% of participants, while avoidance and compromise were less common, each selected by 15%.
The results of the “Diagnosis of Emotional Burnout” method by V. Boyko showed that 32.5% of participants exhibited a fully developed emotional burnout syndrome, 47.5% were in the process of developing the syndrome, and 20% showed no signs of it.
Conclusions. The study revealed a relationship between emotional burnout and the choice of conflict behavior strategies. It was found that the competition strategy had a strong positive correlation with tension (0.603) and exhaustion (0.558), while cooperation showed a negative correlation (–0.220 and –0.105, respectively), indicating a decreased tendency to cooperate under increasing stress. Avoidance was also associated with high levels of tension (0.512) and exhaustion (0.466), while compromise showed moderate correlations (0.365 and 0.489). The accommodation strategy was weakly correlated with tension (–0.145), but showed a link with resistance (0.402), which promotes internal resistance and the suppression of personal needs, thereby exacerbating emotional exhaustion (–0.320).У статті представлені результати емпіричного дослідження емоційного вигорання як чинника вибору стратегії поведінки у конфлікті в юнацькому віці. Метою дослідження було визначити зв’язок емоційного вигорання зі стратегіями поведінки у конфлікті.
Для дослідження заявленої проблеми були застосовані такі методики: методика В. Бойка «Діагностика емоційного вигорання», опитувальник Томаса-Кілмана «Типи поведінки у конфлікті», авторська анкета «Визначення самосприйняття людини у конфлікті», методи математичної статистики: коефіцієнт кореляції Пірсона.
Результати. Згідно з результатами, отриманими за методикою К. Томаса, найчастіше респонденти обирали стратегію суперництва (30%). По 20% опитаних надали перевагу співпраці та пристосуванню, тоді як стратегії уникнення та компромісу були менш поширеними – по 15%.
Результати опитування за методикою «Діагностика рівня емоційного вигорання» В. Бойка показали, що у 32,5% учасників виявлено вже сформований синдром емоційного вигорання, у 47,5% респондентів зафіксовано стадію формування синдрому, тоді як у 20% не виявлено жодних його ознак.
Висновки. Дослідження виявило зв’язок між емоційним вигоранням і вибором стратегії поведінки у конфлікті. Встановлено, що стратегія суперництва має сильну позитивну кореляцію з напруженням (0,603) і виснаженням (0,558), тоді як співпраця – негативну (–0,220 і –0,105 відповідно), що свідчить про зниження схильності до співпраці зі зростанням стресу. Уникнення також пов’язане з високими рівнями напруження (0,512) та виснаження (0,466), як і компроміс – із помірними значеннями (0,365 і 0,489). Стратегія пристосування слабо корелює з напруженням (–0,145), але має зв’язок із резистентністю (0,402), яка сприяє внутрішньому опору та пригніченню особистих потреб, що поглиблює емоційне виснаження (–0,320)
ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ СТАРШОКЛАСНИКІВ
No full textThe article updates the problem of psychological readiness of modern youth for leadership in conditions of high social turbulence and martial law in Ukraine. It is emphasized that today society requires not authoritarian managers, but emotionally mature leaders capable of self-regulation and empathetic interaction. The aim of the work is the theoretical substantiation and empirical study of emotional intelligence as a fundamental factor determining the development of leadership qualities in adolescence.
The empirical research was implemented at Dubno Lyceum No. 1 in the Rivne region, involving 40 students of grades 9–11. The diagnostic toolkit included the following methods: «Diagnosis of Leadership Abilities» (E. Zharikov, E. Krushelnytskyi), «Diagnosis of Emotional Intelligence» (N. Hall), and «Motivation for Success and Fear of Failure» (A. Rean).
The results of the study revealed a significant dissonance between the leadership potential and the actual level of development of leadership qualities in high school students. It was established that 72.5% of respondents possess a sufficient (medium) level of natural leadership potential, and 45% have high motivation for achieving success. However, the realization of this potential is blocked by a low level of formed leadership skills (in 60% of students). It is proven that the key reason for this gap is a deficit in emotional intelligence: 72.5% of the sample demonstrate a low integrative EQ indicator. The most critical areas were identified as «managing one's own emotions» (low level in 80% of students) and «recognizing the emotions of others» (low level in 57.5%).
It is concluded that low emotional competence acts as a restraining factor that prevents motivated adolescents from transforming their potential into actual leadership behavior. The necessity of introducing training programs into the educational process, aimed primarily at developing skills of emotional self-regulation and social perception, is substantiated.У статті актуалізовано проблему психологічної готовності сучасної молоді до лідерства в умовах високої соціальної турбулентності та дії воєнного стану в Україні. Наголошено, що сьогодні суспільство потребує не авторитарних керівників, а емоційно зрілих лідерів, здатних до саморегуляції та емпатійної взаємодії. Метою роботи є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження емоційного інтелекту як фундаментального чинника, що детермінує розвиток лідерських якостей у підлітковому віці.
Емпіричне дослідження реалізовано на базі Дубенського ліцею №1 Рівненської області за участю 40 учнів 9–11 класів. Діагностичний інструментарій включав методики: «Діагностика лідерських здібностей» (Є. Жаріков, Є. Крушельницький), «Діагностика емоційного інтелекту» (Н. Холл) та «Мотивація успіху і боязнь невдачі» (А. Реан).
За результатами дослідження виявлено суттєвий дисонанс між лідерським потенціалом та реальним рівнем розвитку лідерських якостей старшокласників. Встановлено, що 72,5% респондентів володіють достатнім (середнім) рівнем природного лідерського потенціалу, а 45% мають високу мотивацію досягнення успіху. Проте реалізація цього потенціалу блокується низьким рівнем сформованості лідерських навичок (у 60% учнів). Доведено, що ключовою причиною цього розриву є дефіцит емоційного інтелекту: 72,5% вибірки демонструють низький інтегративний показник EQ. Найбільш критичними зонами визначено «керування своїми емоціями» (низький рівень у 80% учнів) та «розпізнавання емоцій інших» (низький рівень у 57,5%).
Зроблено висновок, що низька емоційна компетентність виступає стримуючим фактором, який не дозволяє вмотивованим підліткам трансформувати свій потенціал у реальну лідерську поведінку. Обґрунтовано необхідність впровадження у навчальний процес тренінгових програм, спрямованих першочергово на розвиток навичок емоційної саморегуляції та соціальної перцепції
СПРОЩЕННЯ ФОРМАЛЬНОСТЕЙ ЦИВІЛЬНОЇ АВІАЦІЇ ЯК СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ ПІДВИЩЕННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ
No full textThe purpose of the study is the effectiveness of ICAO measures to simplify standards and recommended practices, the need for their implementation in the national legislation of member states. It requires an analysis of the issues of civil aviation priorities regarding the protection of personal data, the collection and processing of the necessary information. Research methods: comparative and systematic methods were used, in particular, to clarify the essence and effectiveness of ICAO standards in Annex 9 «Facilitation of Formalities» in accordance with Article 14 of the Convention on International Civil Aviation. Results: it was found that the development of modern technologies contributes to the fact that most social and economic activities take place on the Internet, so privacy and protection of personal data are becoming increasingly important. The state’s activities in the field of air transport include compliance with requirements related to the issuance of travel documents, information exchange and identification of high-risk travelers, security screening of people and cargo, and the fight against terrorism. Discussion: the ICAO Facilitation program provides Contracting States with the means to maximize the efficiency of border formalities, as well as to achieve and maintain a high level of security and effective law enforcement. Ensuring the reliability and timeliness of the implementation of civil aviation facilitation rules results in the recognition and implementation of generally recognized values enshrined in international civil aviation documents of universal and regional significance. In particular, such updating and expansion is taking place due to the implementation of international and European civil aviation standards into the legal system of Ukraine.Метою дослідження є ефективність заходів ІСАО щодо спрощення стандартів та рекомендованої практики, необхідності їх імплементації у національне законодавство держав-членів. Потребує аналізу питання пріоритетів цивільної авіації щодо захисту персональних даних, збір та обробка необхідної інформації. Методи дослідження: використано, зокрема, порівняльний та системний методи для з’ясування суті та ефективності стандартів ІСАО у Додатку 9 «Спрощення формальностей» відповідно до статті 14 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію. Результати: встановлено, що розвиток сучасних технологій сприяє тому, що більшість соціальної та економічної діяльності відбувається в Інтернеті, тому конфіденційність і захист персональних даних стають все більш важливими. Діяльність держави у сфері використання авіаційного транспорту передбачає дотримання вимог, що пов’язані з оформленням проїзних документів, обміном інформацією та ідентифікацією мандрівників із високим ризиком, перевіркою людей і вантажу з метою безпеки, боротьбу з тероризмом. Обговорення: програма ICAO Facilitation надає Договірним державам засоби максимального підвищення ефективності формальностей проходження кордону, а також досягнення та підтримання високого рівня безпеки та ефективної правоохоронної діяльності. Забезпечення надійності та своєчасності впровадження правил спрощення формальностей цивільної авіації має наслідком визнання і впровадження загальновизнаних цінностей, закріплених у міжнародних документах цивільної авіації універсального та регіонального значення. Зокрема, таке оновлення і розширення відбувається завдяки імплементації міжнародних та європейських стандартів цивільної авіації у правову систему України
ВПРОВАДЖЕННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У СУДОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ: МІЖНАРОДНИЙ ТА УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД
No full textThe purpose of the article is to explore the possibilities of applying artificial intelligence (AI) to automate judicial processes, particularly in crime qualification, sentencing, and evaluating the effectiveness of judicial decisions. Special attention is given to the advantages and risks of using AI in justice. The research also aims to develop recommendations for the legal and technical regulation of AI integration into Ukraine’s judicial system. Research methods: a comprehensive approach was used, combining a general philosophical method, which allows examining the role of AI in the legal system in the context of global changes; comparative analysis, aimed at studying the experience of other countries in applying AI in the judiciary; legal analysis, which examines current Ukrainian legislation and international legal acts regarding the feasibility of AI integration into the judicial system. Results: the study identifies key challenges and limitations of AI usage in the judicial system, particularly in legal, ethical, and technological aspects. The development of unified standards for AI application in the judiciary, increasing legal certainty in the field of automated justice, and creating an effective control mechanism for AI use in judicial decision-making are proposed. Discussion: it is established that AI implementation in the judicial system offers extensive opportunities for optimizing judicial activities, automating routine procedures, reducing judges’ workload, and shortening case processing time. Additionally, AI can help minimize the impact of the human factor, reduce the subjectivity of judicial decisions, and lower the risk of judicial errors.Мета: дослідити можливості застосування штучного інтелекту (далі – ШІ) для автоматизації судових процесів, зокрема кваліфікації злочинів, визначення покарань та оцінки ефективності судових рішень. Особлива увага приділяється розгляду переваг та ризиків використання ШІ в правосудді. Дослідження також спрямоване на розробку рекомендацій щодо правового та технічного регулювання інтеграції ШІ у судову систему України. Методи дослідження: у процесі роботи використано комплексний підхід, що поєднує загальнофілософський метод, який дає змогу розглянути роль ШІ у правовій системі в контексті глобальних змін; порівняльний аналіз, спрямований на вивчення досвіду інших країн у застосуванні ШІ в судочинстві; метод правового аналізу, за допомогою якого досліджено чинне законодавство України та міжнародні правові акти щодо можливості інтеграції ШІ у судову систему. Результати: виявлено основні виклики та обмеження використання ШІ в судовій системі, зокрема правові, етичні та технологічні аспекти. Запропоновано розробку єдиних стандартів щодо використання ШІ в судочинстві, підвищення рівня правової визначеності у сфері автоматизованого правосуддя та створення ефективного механізму контролю за використанням ШІ в ухваленні судових рішень. Обговорення: встановлено, що впровадження ШІ в судову систему відкриває широкі можливості для оптимізації процесів судової діяльності, автоматизації рутинних процедур, зменшення навантаження на суддів та скорочення часу розгляду справ. Також штучний інтелект може сприяти мінімізації впливу людського фактору, зниженню рівня суб’єктивності судових рішень і зменшенню ризику судових помилок
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ ЗА ЗАБОРОНЕНІ ДІЇ ПОЛЬСЬКИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ
No full textPurpose: to describe the issue of liability of minors for acts prohibited under threat of punishment in Polish law. Research methods: the dogmatic-legal method was used (analysis of Polish normative acts), literature on the liability of minors for punishable acts was analysed, as well as statistical data relating to the research issue. Results: as a general rule, minors (i.e. persons who were under 17 years of age at the time of the act) are not criminally liable for acts that are punishable as crimes. The Polish Penal Code provides for exceptional criminal liability for certain crimes in the case of minors who were at least 15 or 14 years of age at the time of the act (Article 10 § 2 and 2a). On the other hand, minors are never criminally liable for acts prohibited as misdemeanours and fiscal offences (fiscal crimes or fiscal misdemeanours). Besides, minors who have committed an act punishable as a crime, a misdemeanour or a fiscal offence may be liable under the rules set out in the Act of 9 June 2022 on the Support and Resocialisation of Minors. The minor may then be subject to educational measures, a therapeutic measure and a corrective measure. Discussion: due to age restrictions, the range of crimes for which minors may be criminally liable, as well as other prerequisites for such liability provided for in Article 10 § 2 and 2a of the Polish Penal Code, minors are very rarely held criminally liable for acts prohibited as crimes. Minors who have committed a punishable act are mainly held liable in the family courts, but this is not criminal liability within the meaning of the Penal Code, the Misdemeanours Code and the Fiscal Penal Code. In general, the scale of minors’ delinquency in Poland has significantly decreased in recent years.Мета: охарактеризувати питання відповідальності неповнолітніх за діяння, заборонені під загрозою покарання, у польському праві. Методи дослідження: використано догматико-юридичний метод (аналіз польських нормативних актів), проаналізовано літературу з питань відповідальності неповнолітніх за карані діяння, а також статистичні дані, що стосуються досліджуваного питання. Результати: за загальним правилом, неповнолітні (тобто особи, яким на момент вчинення діяння не виповнилося 17 років) не несуть кримінальної відповідальності за діяння, які караються як злочини. Кримінальний кодекс Польщі передбачає виняткову кримінальну відповідальність за певні злочини для неповнолітніх, яким на момент вчинення діяння виповнилося щонайменше 15 або 14 років (стаття 10 § 2 і 2а). З іншого боку, неповнолітні ніколи не несуть кримінальної відповідальності за діяння, заборонені як проступки та фінансові правопорушення (фінансові злочини або фінансові проступки). Крім того, неповнолітні, які вчинили діяння, що карається як злочин, проступок або фінансове правопорушення, можуть нести відповідальність відповідно до правил, викладених у Законі від 9 червня 2022 року «Про підтримку та ресоціалізацію неповнолітніх». До неповнолітнього можуть бути застосовані виховні, терапевтичні та виправні заходи. Обговорення: через вікові обмеження, коло злочинів, за які неповнолітні можуть нести кримінальну відповідальність, а також інші передумови для такої відповідальності, передбачені ст. 10 § 2 і 2а Кримінального кодексу Польщі, неповнолітні дуже рідко притягуються до кримінальної відповідальності за діяння, заборонені як злочини. Неповнолітні, які вчинили каране діяння, в основному притягуються до відповідальності в сімейних судах, але це не є кримінальною відповідальністю в розумінні Кримінального кодексу, Кодексу про проступки та Кримінально-виконавчого кодексу. Загалом, масштаби злочинності серед неповнолітніх у Польщі за останні роки значно зменшилися
ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
No full textPurpose: this article examines the necessity of researching the effectiveness of covert investigative (search) activities in criminal proceedings, determining their impact on achieving criminal procedure objectives, and evaluating their compliance with international human rights standards. Special attention is given to analyzing the judicial control mechanism for covert investigative activities, identifying problematic aspects of national legislation and law enforcement practice, including the formalized nature of decision-making procedures by investigating judges and limited access of the defense to covert investigative materials. The article also examines European Court of Human Rights jurisprudence regarding the balance between state interests in crime investigation and guaranteeing individual rights, and develops proposals for improving the mechanism of conducting covert investigative activities to ensure their effectiveness and legality. Research methods: general dialectical method of scientific inquiry, comparative legal analysis, statistical methods, scientific cognition, and hermeneutical method of legal norm interpretation. Results: an analysis of the effectiveness of covert investigative activities in Ukraine’s criminal procedure was conducted. The research examined the increasing dynamics of authorized covert investigative activities, particularly under martial law conditions, and identified several problems related to the formalistic approach to judicial oversight of these activities. The study outlines risks of unjustified use of covert investigative activities that may lead to constitutional rights violations, decreased evidentiary standards, and potential abuses by law enforcement agencies. Discussion: the study establishes that the absence of statistical data regarding the effectiveness of covert investigative activities and limited defense access to case materials complicates objective assessment of their appropriateness. The article proposes improvements to the judicial control mechanism for covert investigative activities to ensure balance between state interests in combating crime and human rights guarantees.Мета: у статті визначається необхідність дослідження питання ефективності проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, визначення їх впливу на досягнення цілей кримінального процесу, а також оцінка їх відповідності міжнародним стандартам захисту прав людини. Особлива увага приділяється аналізу механізму судового контролю за проведенням НСРД, виявленню проблемних аспектів національного законодавства та правозастосовної практики, включаючи формалізованість процедури ухвалення рішень слідчими суддями та обмежений доступ сторони захисту до матеріалів НСРД. У статті також розглядається практика Європейського суду з прав людини щодо забезпечення балансу між інтересами держави у розслідуванні злочинів та гарантуванням прав особи, а також розробляються пропозиції щодо вдосконалення механізму проведення НСРД з метою забезпечення їх ефективності та правомірності. Методи дослідження: загальний діалектичний метод наукового пізнання, порівняльно-правовий, статистичний, метод наукового пізнання та герменевтичний метод тлумачення норм права. Результати: здійснений аналіз ефективності проведення НСРД у кримінальному процесі України. Досліджена динаміка зростання кількості наданих дозволів на НСРД, зокрема в умовах воєнного стану, та виявлена низка проблем, пов’язаних із формальним підходом до судового контролю за їх проведенням. Окреслені ризики необґрунтованого використання НСРД, що може призводити до порушення конституційних прав громадян, зниження стандартів доказової цінності зібраної інформації, а також потенційних зловживань з боку правоохоронних органів. Обговорення: встановлено, що відсутність статистичних даних щодо ефективності НСРД та обмежений доступ сторони захисту до матеріалів провадження ускладнюють об’єктивну оцінку їхньої доцільності. Запропоновані шляхи вдосконалення механізму судового контролю за проведенням НСРД для забезпечення балансу між інтересами держави у боротьбі зі злочинністю та гарантуванням прав людини
ЧИ НЕОБХІДНО СКЛАСТИ НОВУ КОСМІЧНУ КОНВЕНЦІЮ ДЛЯ XXI СТОЛІТТЯ?
No full textPurpose: to describe and study the 1967 Space Treaty in the context of current space activities involving new subjects and objects of law. The document highlights the Treaty’s continued relevance due to its broad and general wording, which allows it to address a wide range of cases, while questioning the necessity of drafting a new Space Treaty for when mankind sets foot on Mars. Research methods: study of specialized bibliography and the Corpus Iuris Spatialis, and analysis of information related to space industry. In addition, the author conducted interviews with space law experts and professors Robin J. Frank, Frans G. von der Dunk, and Marta Gaggero Montaner, which are included in the Interview Appendix. Results: 1) Articles II, III, IV, V, VI, VII, VIII, IX, XI and XIII, are legal limitations to the principle of freedom of exploration and use enshrined in Article I of the 1967 Space Treaty; 2) Today, new terms and definitions are being developed not only within UNCOPUOS but also through the national space legislation of countries with space capabilities; 3) For mankind to set foot on Mars in a sustainable manner and establish permanent human and AI-operated settlements, the U.S. and the People’s Republic of China, current spacefaring superpowers, will need to adopt common and binding international rules applicable to all, for the greater good and the survival of our species. Discussion: is it realistic for us, as space lawyers, to consider the possibility of drafting a new Space Treaty for the twenty-first century? Does the classical characteristic of predictability of space law urge us to act?Мета: описати та дослідити Договір про космос 1967 року в контексті сучасної космічної діяльності, що включає нові суб’єкти та об’єкти права. У документі підкреслюється актуальність Договору завдяки його широкому та загальному формулюванню, що дозволяє йому розглядати широкий спектр справ, водночас ставлячи під сумнів необхідність розробки нового Договору про космос на момент, коли людство ступить на Марс. Методи дослідження: вивчення спеціалізованої бібліографії та Corpus Iuris Spatialis, а також аналіз інформації, пов’язаної з космічною галуззю. Крім того, автор провів інтерв’ю з експертами з космічного права та професорами Робіном Дж. Франком, Франсом Г. фон дер Дунком та Мартою Гаджеро Монтанер, які включені до Додатка до інтерв’ю. Результати: 1) статті II, III, IV, V, VI, VII, VIII, IX, XI та XIII є правовими обмеженнями принципу свободи дослідження та використання, закріпленого у статті I Договору про космос 1967 року; 2) сьогодні нові терміни та визначення розробляються не лише в рамках UNCOPUOS, але й через національне космічне законодавство країн, що мають космічний потенціал; 3) щоб людство могло ступити на Марс у сталий спосіб та створити постійні поселення, що керуються людиною та штучним інтелектом, США та Китайська Народна Республіка, нинішні космічні наддержави, повинні будуть прийняти спільні та обов’язкові міжнародні правила, що застосовуються до всіх, заради загального блага та виживання нашого виду. Обговорення: чи реально для нас, як космічних юристів, розглянути можливість розробки нового Космічного договору на XXI століття? Чи спонукає нас класична характеристика передбачуваності космічного права до дії