Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
Not a member yet
16494 research outputs found
Sort by
ЕСТЕТИКА МІНІМАЛІЗМУ В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ ГРАФІЧНОМУ ДИЗАЙНІ
No full textPurpose. The aim of the study is to explore minimalist design as a tool for shaping modern corporate style and brand identity, to analyze the main principles and trends of its application in Ukraine and worldwide, as well as to identify the key elements that enhance brand recognition and functionality. Methodology. The research was conducted through the analysis of scientific publications, a review of the corporate style of Ukrainian brands (Ukraine NOW, Diia, Monobank, Bevza, Ksenia Schnaider, Frolov, DZHUS, Poustovit, etc.), and visual analysis of logos, brand identities, and web interfaces. The main methods included literature analysis to define the principles of minimalism, comparison of Ukrainian and international approaches, and systematization of practical cases to evaluate the impact of minimalist solutions on brand recognition and user experience. Results. It was found that the use of simple geometric shapes, a limited color palette, and clean typography increases brand recognition, facilitates information perception, and creates a modern professional company image. Based on the analysis of Ukrainian brand identities, it was substantiated that minimalism effectively combines aesthetics with functionality and allows the adaptation of visual style to different platforms and audiences. Scientific novelty. For the first time, a comprehensive comparison of Ukrainian corporate style cases was carried out with consideration of local cultural motifs, which made it possible to determine universal principles of minimalism and directions of its adaptation to the Ukrainian market. Practical relevance. The study provides recommendations for applying minimalist solutions in brand identity with regard to local cultural specificities.Мета полягає в дослідженні мінімалістичного дизайну як інструменту формування сучасного фірмового стилю та бренд-айдентики, аналізі основних принципів і тенденцій його застосування в Україні та світі, а також визначенні ключових елементів, що підвищують упізнаваність, функціональність бренду. Методологія. Дослідження проводилося шляхом аналізу наукових публікацій, огляду фірмового стилю українських брендів (Ukraine NOW, Дія, Monobank, Bevza, Ksenia Schnaider, Frolov, DZHUS, Poustovit та ін.), а також візуального аналізу логотипів, бренд-айдентики та вебінтерфейсів. Основними методами були: аналіз літератури для визначення принципів мінімалізму, порівняння українських та зарубіжних підходів, а також систематизація практичних прикладів для оцінки впливу мінімалістичних рішень на впізнаваність бренду та користувацький досвід. Результати. Виявлено, що використання простих геометричних форм, обмеженої кольорової палітри та чистої типографіки підвищує впізнаваність бренду, полегшує сприйняття інформації та створює сучасний професійний образ компанії. На основі аналізу фірмового стилю українських брендів, обґрунтовано, що мінімалізм ефективно поєднує естетику з функціональністю та дає змогу адаптувати візуальний стиль до різних платформ й аудиторій. Підтверджено, що сучасні бренди успішно застосовують мінімалізм для формування впізнаваного образу, адаптованого до потреб цифрових та офлайн-платформ. Наукова новизна. Уперше здійснено комплексне порівняння українських кейсів фірмового стилю з урахуванням локальних культурних мотивів, що дає змогу визначити універсальні принципи мінімалізму та напрями його адаптації до українського ринку. Практична значущість дослідження полягає у визначенні рекомендацій щодо застосування мінімалістичних рішень у бренд-айдентиці з урахуванням локальних культурних особливостей
ЕРГОНОМІКА В ДИЗАЙНІ ДИТЯЧИХ ІНТЕРАКТИВНИХ СЕРЕДОВИЩ
No full textPurpose. The purpose of this research is to develop principles of ergonomic and interactive design for children’s environments that ensure comfort, safety, and promote overall development. The study focuses on identifying how properly designed spaces can positively influence children’s physical, cognitive, and emotional growth. It aims to create practical recommendations for educational and cultural institutions in designing environments that correspond to children’s physiological and psychological characteristics while stimulating their learning engagement and social interaction. Methodology. The research applies a complex of methods, including observation, experimentation, surveys, and analytical approaches. Observation made it possible to identify patterns in children’s interaction with space and to determine which design elements are the most engaging and comfortable. Experimental methods were used to test the efficiency of furniture configurations, lighting, and interactive components. Surveys of parents, teachers, and children provided feedback regarding comfort, safety, and usability. Analytical synthesis of existing studies allowed to generalize theoretical foundations of ergonomics and design principles, based on works by Maria Montessori, John Dewey, and contemporary researchers. Results. The study proves that the integration of ergonomic principles into the design of interactive environments significantly enhances children’s physical comfort, concentration, and involvement in learning and play processes. Ergonomically adapted furniture supports correct posture and reduces spinal strain. Zoning that includes areas for individual work, collective activities, and rest contributes to balanced development and social interaction. Interactive technologies – such as touch panels, digital boards, and multimedia systems – stimulate creativity, critical thinking, and independent learning. The choice of neutral or pastel color schemes, combined with proper natural and artificial lighting and sound insulation, reduces stress and supports children’s emotional stability. Scientific novelty. The study systematizes ergonomic principles in the design of children’s interactive spaces by integrating pedagogical and technological approaches. It introduces an “ergonomic-interactive environment” concept, defined as an adaptive system that responds to the user’s age-specific and individual needs. The proposed model offers a comprehensive understanding of the interaction between a child and their spatial environment, combining functional, psychological, and social factors. Practical relevance. The results can be applied in the design of educational institutions, kindergartens, libraries, play centers, and art-therapy spaces. The proposed design principles form the basis for developing ergonomic furniture, interactive modules, and creative learning areas. Implementing these approaches contributes to the creation of safe, comfortable, and aesthetically pleasant environments that foster children’s imagination, attention, motor skills, and social competence.Мета. Метою дослідження є розробка принципів ергономічного та інтерактивного дизайну дитячих середовищ, які забезпечують комфорт, безпеку та сприяють розвитку дітей. Робота зосереджена на визначенні впливу правильно проєктованого простору на фізичний, когнітивний та емоційний розвиток дитини. Дослідження передбачає створення рекомендацій для освітніх і культурних установ щодо формування середовищ, що відповідають фізіологічним та психологічним особливостям дітей і стимулюють їхню пізнавальну активність та соціалізацію. Методологія. У процесі дослідження застосовано комплекс методів: спостереження, експеримент, анкетування та аналітичні підходи. Метод спостереження дав змогу виявити закономірності взаємодії дітей із простором і визначити найбільш привабливі для них елементи дизайну. Цей метод широко використовувала Марія Монтессорі, яка спостерігала за поведінкою дітей у спеціально створеному середовищі та адаптувала його для підтримки їхньої автономності та розвитку. Експериментальні методи дали змогу протестувати ефективність різних конфігурацій меблів, освітлення та інтерактивних елементів. Зокрема, у працях про ергономіку та дизайн навчальних середовищ, як-от Democracy and Education Дж. Дьюї, підкреслюється важливість практичного досвіду в навчанні. Опитування батьків, педагогів і дітей забезпечило отримання зворотного зв’язку щодо рівня зручності, безпеки та привабливості середовища. Це дало змогу глибше зрозуміти, як середовище впливає на комфорт і розвиток дитини. Аналітичний підхід використано для систематизації попередніх досліджень та узагальнення теоретичних основ ергономіки й дизайну дитячих просторів. Результати. Дослідження довело, що впровадження ергономічних принципів у дизайн інтерактивних дитячих просторів позитивно впливає на фізичне самопочуття, концентрацію уваги та рівень залученості дітей у навчально-ігровий процес. Ергономічно адаптовані меблі сприяють правильному формуванню постави та зменшенню навантаження на опорно-руховий апарат. Просторове зонування, що передбачає розділення середовища на ділянки для індивідуальної діяльності, спільних занять і відпочинку, підвищує ефективність розвитку та взаємодії дітей. Інтеграція інтерактивних технологій (сенсорні панелі, цифрові дошки, мультимедійні системи) підсилює пізнавальну активність і креативність, формуючи навички самостійного мислення та дослідницької поведінки. Також відзначено, що використання нейтральних або пастельних кольорових гам у поєднанні з природним і штучним освітленням знижує рівень стресу та підвищує працездатність дітей. Контроль акустичних характеристик середовища є не менш важливим чинником для концентрації уваги та комфорту під час навчання. Наукова новизна. Уперше систематизовано ергономічні принципи дизайну дитячих інтерактивних середовищ з урахуванням сучасних педагогічних концепцій та технологічних інновацій. Розроблено інтегративну модель проєктування, що поєднує фізичні, психологічні й соціальні чинники, формуючи цілісне уявлення про взаємодію дитини з простором. Наукова новизна полягає також у введенні поняття «ергономічно-інтерактивне середовище» як адаптивної системи, здатної реагувати на вікові та індивідуальні потреби користувача. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані в проєктуванні навчальних закладів, дитячих садків, бібліотек, ігрових центрів та арттерапевтичних просторів. Запропоновані принципи формування ергономічного середовища можуть стати основою для створення меблів, інтерактивних модулів і зон творчості. Реалізація цих підходів сприятиме підвищенню якості освітнього процесу, формуванню безпечного, комфортного й естетично привабливого простору, який стимулює розвиток уваги, уяви, моторики та соціальних навичок дітей
ОНЛАЙН-ТЕРАПІЯ: ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА НОВОЇ ГЕНЕРАЦІЇ
No full textMental health care has undergone a significant transformation in recent years. Online therapy is the process of receiving psychological support from specialized therapists via internet, video or written communication. Online therapy, also known as e-therapy or teletherapy, has become increasingly popular, especially following the COVID-19 pandemic. This paper explores the effectiveness, accessibility, and limitations of online therapy, drawing upon recent research studies. In this context is conducted a literature review.За останні роки догляд за психічним здоров'ям зазнав значної трансформації. Онлайн-терапія – це процес отримання психологічної підтримки від спеціалізованих терапевтів через інтернет, відео- або письмове спілкування. Онлайн-терапія, також відома як електронна терапія або телетерапія, стає дедалі популярнішою, особливо після пандемії COVID-19. У цій статті досліджується ефективність, доступність та обмеження онлайн-терапії, спираючись на нещодавні дослідження. У цьому контексті проводиться огляд літератури
ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ ПРИ ОНЛАЙН НАВЧАННІ
No full textThe article reveals the features of conducting lecture sessions in online learning and highlights the search for opportunities to improve the delivery of lecture material in an online format.В статті розкрито особливості проведення лекційних занять при онлайн-навчанні та зазначено пошук можливостей щодо поліпшення викладення лекційного матеріалу в режимі онлайн
ФІЛОСОФСЬКІ ЗАСАДИ КУЛЬТУРИ КОМУНІКАЦІЇ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
Get PDFIt is shown that the need to rethink the foundations and principles of communication culture is stimulated by changes in the technical means of communication in all spheres of public life, including healthcare. This affects transformations in the language used in communication processes. It is substantiated that fundamental theories are essential for the study of communication and understanding the role of language in these processes. The aim of the study is a complex understanding of the basic philosophical foundations of the formation of a culture of communication and cultural norms of communication in the healthcare sphere. Research methods are conceptual foundations of the philosophy of language, principles of philosophical hermeneutics, general scientific principles of historicism and coherence, method of cultural and semantic analysis, logical methods of justification and argumentation are applied. Research results. Communication in healthcare is a multi-stage and multi-level: communication takes place within the medical community, between doctors and patients, as well as between medical professionals and public authorities, etc. The process of communication is associated with the use of language, and therefore it requires clarification of the meaning of linguistic expressions. Hermeneutic procedures of interpretation and understanding play a facilitative role in the process of communication. Discussion. The problem of communication culture is comprehended by philosophers, scientists in various fields of science, and medical specialists. It is a cross-cutting issue in all spheres of social life, although the form and content of communication processes differ significantly in different social practices. A number of researchers have analyzed views on this issue. Conclusions. The principles and norms that are fundamental to the formation of a culture of communication in the field of health care have been identified. These are principles of formation of linguistic norms of communication; application of moral principles of mutual respect and tolerance; principles of dialogical communication and others.У статті здійснюється осмислення основних філософських засад, на яких ґрунтується формування культури комунікації загалом і в галузі охорони здоров’я зокрема. Показано, що основними філософськими теоріями, які є засадничими для дослідження комунікації як соціально-культурного феномену, виступають сучасні філософські концепції, які є фундаментальними для розуміння ролі мови в цих процесах. До них належать: концепції філософії мови та філософії діалогу другої половини ХХ – початку ХХІ століть; феноменологічні концепції мови; концепції філософської герменевтики; концепції комунікативної філософії кінця ХХ – початку ХХІ століть; сучасні концепції філософії культури тощо. Не менш важливу роль у філософському осмисленні культури комунікації відіграють і філософсько-антропологічні концепції, в яких учасники комунікації постають у єдності тілесних, духовних і душевних вимірів людського бутт
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ В НОВИХ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ РЕАЛІЯХ
Get PDF. In contemporary society, transformations are taking place that influence the formation of a new type of personality, one who chooses their own model of existence in a contradictory world. Objectively, only those human characteristics that can contribute to both the progressive development of the individual and society as a whole are in demand. These dynamics have led to the necessity of exploring the problem of identity, whose formation occurs within the framework of cyberculture's achievements. The aim and tasks involve identifying the peculiarities of identity formation in the context of the dominance of cyberculture values, which generate numerous new opportunities for individuals. Research methods. An important methodological tool of the research is the sociocultural approach, along with the principles of historicism and systemic analysis. The theoretical and methodological foundation of this study rests on the works of philosophers who have explored the phenomenon of identity across various historical and cultural epochs. Research results. In contemporary society, there is a renewed surge of interest among researchers in the issues of self-identity and social identity. Significant contributions to the study of these problems have been made by existentialist concepts, while postmodern philosophy has proclaimed the notion of "zero identity," emphasizing that today it is only possible to speak of a multiplicity of identities and even the absence of a need for self-identity. Individuals are encouraged to free themselves from the constraints associated with the concept of identity and to embrace their uniqueness and fluidity as an integral part of life. Discussion. The modern personality is shaped by cyberculture, resulting in the emergence of a new type of personality—virtual or networked—characterized by internal multiplicity. This new environment leads to the devaluation and desacralization of the individual; their development is determined by the process of interpretation, and their formation aligns with the demands of the networked society and networked culture. Consequently, identity becomes a mechanism that aids adaptation to the reality in which individuals live. Conclusions. As society evolves, notions of identity naturally undergo transformations, driven by changes in the cultural environment and people's lifestyles. The fundamental condition for personality formation in today's dynamic world is the ability to choose one's own identity, with the right to modify and shape its components in accordance with core value orientationsУ статті досліджується специфіка формування ідентичності у мережевій культурі. Особлива увага приділяється філософському та культурологічному вимірам ідентичності. Підкреслено, що в сучасному світі відбувається переоцінка соціальних цінностей, із визнанням пріоритетними тих, які допомагають індивіду адаптуватися до нового соціуму. Встановлено, що в умовах формування особистості кіберкультурою ідентичність стає механізмом її пристосування до тієї реальності, в якій живе особистість, і залежить від її можливостей робити вибір на користь тієї чи іншої ідентичності
 
ПРИНЦИП КОНЦЕПТУАЛЬНОСТІ У ПРОЄКТАХ АДАПТАЦІЇ ТА ПРИВЕДЕННЯ ДО СУЧАСНИХ ПОТРЕБ РЕВІТАЛІЗОВАНИХ ОБ'ЄКТІВ ІСТОРИЧНОЇ СПАДЩИНИ
Get PDFAbstract. Objective. The aim of this study is to analyze the role and impact of the principle of conceptuality in the process of revitalizing, adapting, and adjusting abandoned architectural heritage sites of Eastern Europe to modern needs. The research focuses on determining how conceptual approaches can enhance the efficiency and quality of architectural-spatial solutions in such projects. Methodology. Various scientific methods were employed to achieve the objective. First, graph-analytical methods were applied to analyze revitalization and adaptation projects of Eastern European heritage sites. Second, a comparative analysis was conducted on the typological features of historical buildings, structures, and complexes. Third, the current state of buildings, their structures, and architectural- historical complexes was assessed using a natural research method. Finally, structural analysis was used to identify the relationships between elements of the architectural- spatial structure of buildings and the factors influencing them. Additionally, a study and analysis of literary sources on conceptual and adaptive architecture were undertaken. Results. The study revealed that conceptual design plays a key role in the execution of architectural-spatial solutions for the revitalization and adaptation of buildings, structures, and historical heritage complexes. Specifically, the project execution process, aimed at the rational use of existing environments, must include an initial stage – the search for a conceptual idea. This approach leads to more effective and aesthetically accomplished solutions for revitalization tasks. The results also confirm that the application of the principle of conceptuality allows for better adaptation of revitalized spaces to modern societal needs. Scientific novelty. For the first time, the influence of conceptuality on the processes of adaptation and revitalization of Eastern European architectural heritage has been thoroughly examined. A new approach has been proposed to explore the role of concepts in architectural solutions, which allows for greater efficiency in project execution. This research expands the understanding of how conceptual design can contribute to the preservation and adaptation of historical sites in contemporary conditions. Practical significance. The results of this study can be used by architects and specialists in the field of restoration and adaptation of architectural objects to enhance the effectiveness of revitalization projects. They can also serve as a methodological basis for further research in this area, as well as be useful in educational programs preparing specialists in architecture and cultural heritage preservation.Мета. Метою даного дослідження є аналіз ролі та впливу принципу концептуальності у процесі ревіталізації, адаптації та приведення до сучасних потреб покинутих об'єктів архітектурної спадщини Східної Європи. Дослідження спрямоване на визначення того, як концептуальні підходи можуть підвищити ефективність та якість реалізації архітектурно-просторових рішень у таких проєктах. Методологія. Для досягнення мети використано різноманітні наукові методи. По-перше, застосовано граф-аналітичні методи для аналізу проєктів ревіталізації та адаптації об'єктів спадщини Східної Європи. По-друге, проведено порівняльний аналіз типологічних особливостей історичних будівель, споруд та комплексів. По-третє, за допомогою методу натурного дослідження оцінено сучасний стан будівель, їх конструкцій та архітектурно-історичних комплексів. Нарешті, структурний аналіз дозволив визначити зв’язки між елементами архітектурно-просторової структури будівель та факторами, що на них впливають. Додатково було здійснено вивчення та аналіз літературних джерел з питань концептуальної та адаптивної архітектури. Результати. Дослідження показало, що концептуальне проєктування відіграє ключову роль у виконанні архітектурно-просторових рішень для ревіталізації та адаптації будівель, споруд та комплексів історичної спадщини. Зокрема, процес виконання проєктів, спрямованих на раціональне використання існуючих середовищ, повинен включати початковий етап – пошук концептуальної ідеї. Це сприяє більш ефективному та художньо довершеному вирішенню завдань ревіталізації. Результати також підтверджують, що застосування принципу концептуальності дозволяє краще адаптувати ревіталізовані простори до сучасних потреб суспільства. Наукова новизна. Вперше було детально досліджено вплив концептуальності на процеси адаптації та ревіталізації архітектурної спадщини Східної Європи. Запропоновано новий підхід до дослідження ролі концепту в архітектурних рішеннях, що дозволяє досягти більш високої ефективності виконання проєктів. Це дослідження розширює розуміння того, як концептуальне проєктування може сприяти збереженню та адаптації історичних об'єктів у сучасних умовах. Практична значущість. Результати цього дослідження можуть бути використані архітекторами та фахівцями у сфері реставрації та адаптації архітектурних об'єктів для більш ефективного виконання проєктів ревіталізації. Вони також можуть слугувати методологічною основою для подальших наукових досліджень у цій сфері, а також бути корисними в освітніх програмах, що готують фахівців у галузі архітектури та збереження культурної спадщини
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СІМЕЙНИХ ЦЕНТРІВ ДОЗВІЛЛЯ
Get PDFObjective. The purpose of the research is to systematise theoretical knowledge and develop practical recommendations for creating an optimal architectural and planning environment for family leisure centres. The study is aimed at identifying factors that affect the efficiency of functioning, comfort, aesthetics, multiactivity of such institutions, as well as the formation of scientifically sound design techniques. Methodology. The methodology of this research includes an integrated approach based on the collection of scientific publications by Ukrainian and international researchers, analysis of principles and approaches to the design and organisation of public centres and spaces, and analysis of the experience of existing domestic and foreign family leisure centres. Identification of best practices and common mistakes. This method is based on theoretical analysis, system analysis, comparative analysis, architectural and planning analysis, empirical research, analysis based on spatial syntax, and observation. Results. Based on the analysis and research, the basic principles and methods of architectural and planning organisation of family leisure centres have been formed. The definitions of key requirements for the planning and design of family centres, such as safety, comfort, functionality, aesthetics, have been formed. These recommendations will help architects and designers create more efficient and functional spaces for family leisure centres and contribute to the development of the urban environment. Family leisure centres can become important elements of the urban environment, which will increase the attractiveness of city districts. Scientific novelty. The innovation of the research is to develop an integrated approach to the design of family leisure centres, which takes into account both the general principles of architecture and the specific features of the functioning of such institutions. The research findings can be used to develop new design approaches and improve the quality of life of the population by creating comfortable and functional spaces for family leisure. This work will help to form a scientific basis for the further development of a network of family leisure centres in Ukraine. Practical relevance. The results of the research can be used to optimise the design process, create more efficient and functional family leisure centre projects, create comfortable and safe spaces for family recreation as an important element of the urban environment, contribute to the attractiveness and development of city districts, strengthen family relationships and improve the quality of life of the population.Анотація. Мета дослідження полягає у систематизації теоретичних знань та розробці практичних рекомендацій щодо створення оптимального архітектурно-планувального середовища сімейних центрів дозвілля. Дослідження спрямоване на виявлення чинників, що впливають на ефективність функціонування, комфорт, естетику, мультиактивність таких закладів, а також формування науково обґрунтованих прийомів проєктування. Методологія даної роботи передбачає комплексний підхід, який ґрунтується на працях українських та закордонних науковців, аналізі принципів і підходів до проєктування та організації громадських центрів та просторів, на аналізі досвіду існуючих вітчизняних та закордонних центрів сімейного дозвілля, виявленні найкращих практик та типових помилок. В основі даного методу лежить теоретичний аналіз, системний аналіз, порівняльний аналіз, архітектурно-планувальний аналіз, емпіричні дослідження, аналіз на основі просторового синтаксису та спостереження. Результати. На основі проведеного аналізу та досліджень сформовані основні принципи та прийоми архітектурно-планувальної організації сімейних центрів дозвілля. Cформовані визначення ключових вимог до планування та дизайну сімейних центрів, таких як безпека, комфорт, функціональність, естетика. Дані рекомендації допоможуть архітекторам та дизайнерам створювати більш ефективні та функціональні простори сімейних центрів дозвілля, сприяти розвитку міського середовища. Сімейні центри дозвілля можуть стати важливими елементами міського середовища, що буде впливати на підвищення привабливості районів міста. Наукова новизна полягатиме у розробці комплексного підходу до проєктування сімейних центрів дозвілля, який враховує як загальні принципи архітектури, так і специфічні особливості функціонування таких закладів. Отримані результати дослідження можуть бути використані для розробки нових підходів при проєктуванні, а також для підвищення якості існуючих закладів дозвілля так і для покращення життя мешканців міста шляхом створення комфортних та функціональних просторів для сімейного дозвілля. Дана робота допоможе сформувати наукову основу для подальшого розвитку мережі сімейних центрів дозвілля в Україні. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані для оптимізації процесу проєктування, створення більш ефективних та функціональних проєктів сімейних центрів дозвілля, створення комфортних та безпечних просторів для різновікового відпочинку як важливого елементу міського середовища, сприяти привабливості та розвитку районів міста, зміцненню сімейних відносин та поліпшення рівня добробуту [20]. 
ДИЗАЙН МАРШРУТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ НА ОСНОВІ ТЕОРІЇ МІСЬКОГО КАТАЛІЗАТОРА: СТРАТЕГІЇ ТА ПІДХОДИ
Get PDFAbstract. Purpose. This paper addresses issues such as unclear spatial organization and insufficient integration with surrounding functions in the design of urban heritage trails. The main objective is to investigate the implementation of the widely applied urban catalyst theory in the practice of planning and design of cultural heritage trails, which will provide new perspectives and methods for theoretical research on the design of urban cultural heritage trails. Methodology. Through a comprehensive literature review, this study analyzes the developmental trends of heritage trails and the principles of urban catalyst theory. It employs case studies to identify the environmental design characteristics and critical factors influencing the effectiveness of heritage trails through the lens of catalyst theory. Results. The findings suggest that the design challenges faced by urban heritage trails can be effectively mitigated by adopting a spatial organization strategy that transitions from point-like elements to broader areas. The study delineates three key design steps: activating spatial nodes, ensuring continuity in spatial interfaces, and extending the urban context, supported by thorough case analyses. Scientific novelty. This research distinguishes itself by applying urban catalyst theory to address specific design issues within heritage trails, effectively summarizing and articulating relevant methods for practitioners in the field. Practical significance. The insights derived from this study provide a theoretical foundation and clear guidelines for the planning and design of future urban heritage trails, ensuring they are better integrated with their urban contexts and enhance cultural experiences for visitors.Мета. У статті розглядаються такі проблеми, як нечітка організація простору та недостатня інтеграція з навколишніми функціями при проєктуванні стежок міської спадщини. Основна мета – дослідити впровадження широко застосовуваної теорії міського каталізатора в практику планування та дизайну стежок культурної спадщини, що забезпечить нові перспективи та методи теоретичних досліджень в цій області. Методологія. Завдяки комплексному огляду літератури це дослідження аналізує тенденції розвитку стежок спадщини та принципи теорії міського каталізатора. В статті використано тематичні дослідження для визначення характеристик дизайну середовища та критичних факторів, що впливають на ефективність маршрутів спадщини через призму теорії каталізатора. Результати. Отримані дані свідчать про те, що проблеми, з якими стикаються маршрути міської спадщини, можна ефективно пом’якшити шляхом прийняття стратегії просторової організації, яка переходить від точкових елементів до більш широких територій. Дослідження окреслює три ключові етапи проєктування: активація просторових вузлів, забезпечення безперервності просторових інтерфейсів і розширення міського контексту, підкріплене ретельним аналізом випадків. Наукова новизна. Це дослідження вирізняється застосуванням теорії міських каталізаторів для вирішення конкретних проблем дизайну в межах стежок спадщини, ефективно узагальнюючи та формулюючи відповідні методи для практиків у цій галузі. Практична значущість. Висновки, отримані в результаті цього дослідження, забезпечують теоретичну основу та чіткі вказівки для планування та проєктування майбутніх маршрутів міської спадщини, гарантуючи їх кращу інтеграцію з міським контекстом та покращення культурного досвіду для відвідувачів
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕДПРОЄКТНИХ ТА ПРОЄКТНИХ РОБІТ ПРИ АНІМАЦІЇ ЛОГОТИПУ В ADOBE AFTER EFFECTS
Get PDFThe purpose of the study is to develop a methodology for carrying out pre-design and design work of logo animation, based on the creation of a scheme and script for an animation project. Methodology. The methodological basis of the study is based on the use of general scientific research methods: analysis, comparison, generalization of various ideas and proposals of domestic and foreign scientists on the problems of conducting pre-design and design work in animation graphics. Results. A methodology for carrying out pre-design and design work of logo animation, based on the creation of a scheme and scenario of an animation project, is proposed. The terms «Animation Scheme» and «Animation Script» are defined. The stages of logo animation design are defined. On the basis of the proposed scheme and scenario of logo animation, the method of its creation is presented. The scientific novelty lies in the use of the scheme and script of animation of animation objects at the stage of pre-design work, which allows to improve the quality of the project and indicate its final result. The practical significance lies in improving the quality of creating logo animation projects in the Adobe After Effects program and the quality of training students in the specialty 022 «Design» when teaching the discipline «Motion Graphics».Анотація. Мета дослідження – розробити методику проведення передпроєктних та проєктних робіт анімації логотипу, що базується на створенні схеми та сценарію проєкту анімації. Методологія. Методологічна основа дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових методів дослідження: аналізу, порівняння, узагальнення різних ідей та пропозицій вітчизняний та зарубіжних вчених з проблем проведення передпроєктних та проєктних робіт в анімаційній графіці. Результати. Запропонована методика проведення передпроєктних та проєктних робіт анімації логотипів, що базується на створенні схеми та сценарію проєкту анімації. Дано визначення термінам «Схема анімації» та «Сценарій анімації». Визначені етапи проєктування анімації логотипів. На підставі запропонованих схеми та сценарію анімації логотипу представлена методика їх реалізації. Наукова новизна полягає в застосуванні схеми та сценарію анімації об’єктів анімації на етапі передпроєктних робіт, що дозволяє покращити якість виконання проєкту та зазначити його кінцевий результат. Практична значущість полягає у підвищенні якості створення проєктів анімації логотипів у програмі Adobe After Effekts та якості підготовки студентів спеціальності 022 «Дизайн» при викладанні дисципліни «Анімаційна графіка»