331 research outputs found
Sort by
Дослідження поняття «медична грамотність» та підходів до її оцінки: uk.
According to the Ministry of Health of Ukraine, almost 70% of the population self-medicates without seeking medical help. Therefore, the correct perception of medical and pharmaceutical information determines the correct use of drugs, their effectiveness and safety for the population.
Aim. To analyze global approaches to determining medical literacy and assessing its level in the world.
Materials and methods. The research materials were publications in scientific periodicals, monographs, materials of official websites of world organizations and databases, such as JMIR, PubMed, ISI Web of Science, Academic Search Premier and Allied Health Literature. During the study the methods of the content analysis, historical, system-analytical, generalization were used.
Results. The authors have reviewed the literature on the concept of “medical literacy” and approaches to its assessment. The chronological periods of formation of the concept of “medical literacy” have been generalized. The following tests have been identified as key tools for assessing medical literacy in most studies: TOFHLA, REALM, NVS, and HLS-EU-Q47. Based on the results of the content analysis of the existing approaches in assessing the level of medical literacy of the population, the main indicators proposed for evaluation have been generalized, and the advantages and disadvantages of these tests have been considered.
Conclusions. The analysis conducted has shown that a promising study is the development of universal and optimal tools for assessing the level of medical literacy, as well as the definition of the concept of “pharmaceutical literacy” with its components, the development of methods for assessing pharmaceutical literacy, the implementation and evaluation of practices to improve medical and pharmaceutical literacy.
Key words: the concept of “medical literacy” and “pharmaceutical literacy”, approaches of health literacy assessment.По данным Министерства здравоохранения Украины, почти 70 % населения занимаются самолечением, не обращаясь за помощью к врачу. Соответственно, правильность восприятия медицинской и фармацевтической информации обусловливает корректность использования лекарственных средств, их эффективность и безопасность для населения.
Цель: анализ мировых подходов к определению медицинской грамотности и оценке ее уровня в странах мира.
Материалы и методы: публикации в периодических изданиях, монографии, материалы официальных сайтов всемирных организаций и баз данных: JMIR, PubMed, ISI Web of Science, Academic Search Premier и Allied Health Literature. В ходе исследования использованы методы контент-анализа, исторический, системно-аналитический, обобщения.
Результаты исследования. Авторами осуществлен обзор литературных данных, посвященных изучению понятия «медицинская грамотность» и подходов к ее оценке. Проведено обобщение хронологических периодов формирования понятия «медицинская грамотность». Определено, что в большинстве исследований ключевыми инструментами оценки уровня медицинской грамотности являются тесты TOFHLA, REALM, NVS и HLS-EU-Q47. По результатам содержательного анализа существующих подходов в оценке уровня медицинской грамотности населения обобщены основные показатели, с помощью которых предлагается проводить оценку, и выделены преимущества и недостатки данных тестов.
Выводы. Проведенный анализ показывает, что перспективным исследованием является разработка универсального и оптимального инструментария для оценки уровня медицинской грамотности, а также выделение понятия «фармацевтическая грамотность» с его составляющими, разработка методик оценки фармацевтической грамотности, внедрение и оценка практик по повышению медицинской и фармацевтической грамотности на национальном уровне.
Ключевые слова: понятие «медицинская грамотность» и «фармацевтическая грамотность»; подходы к оценке медицинской грамотности.За даними Міністерства охорони здоров’я України, майже 70 % населення займається самолікуванням, не звертаючись за допомогою до лікаря. Відповідно, правильність сприйняття медичної і фармацевтичної інформації зумовлює коректність використання лікарських засобів, їх ефективність та безпечність для населення.
Мета: аналіз підходів до визначення медичної грамотності та оцінки її рівня у різних країнах світу.
Матеріали та методи: публікації у періодичних наукових виданнях, монографії, матеріали офіційних сайтів всесвітніх організацій та баз даних: JMIR, PubMed, ISI Web of Science, Academic Search Premier та Allied Health Literature. Під час дослідження використано методи контент-аналізу, історичний, системно-аналітичний, узагальнення.
Результати досліджень. Авторами здійснено огляд літературних даних, присвячених вивченню поняття «медична грамотність» та підходів до його оцінки. Проведено узагальнення хронологічних періодів формування поняття «медична грамотність». Визначено, що у більшості досліджень ключовими інструментами оцінки рівня медичної грамотності є тести TOFHLA, REALM, NVS і HLS-EU-Q47. За результатами змістовного аналізу існуючих підходів до оцінки рівня медичної грамотності населення проведено узагальнення основних показників, за допомогою яких буде проведена оцінка, та виділено переваги і недоліки цих тестів.
Висновки. Проведений аналіз доводить, що перспективним дослідженням є розробка універсального й оптимального інструментарію для оцінки рівня медичної грамотності, а також виділення поняття «фармацевтична грамотність» з його складовими, розробка методик оцінки фармацевтичної грамотності, упровадження та оцінка практик підвищення медичної та фармацевтичної грамотності на національному рівні.
Ключові слова: поняття «медична грамотність» і «фармацевтична грамотність»; підходи до оцінки медичної грамотності
Вакцинація як складова безпеки життєдіяльності під час пандемії SARS-CoV-2
Aim. To conduct the analysis of dynamics of the rates of mortality from the coronavirus infection and vaccination of the population from SARS-CoV-2 in Israel, Sweden, Ukraine and Japan.
Materials and methods. The statistical data on SARS-CoV-2 mortality rates and SARS-CoV-2 vaccination rates were studied. General theoretical, epidemiological and mathematical-statistical methods of the scientific analysis and search were used.
Results. The analysis of the statistical data on mortality rates from SARS-CoV-2 and the level of vaccination against SARS-CoV-2 in Israel, Sweden, Ukraine and Japan was performed. The main characteristics of the dynamics of changes in these indicators in the above countries were determined. It was found that the highest mortality rates from SARS-CoV-2 were observed in Sweden, and the lowest in Japan. In turn, the most dynamic process of vaccination of the population developed in Israel. At the same time, such countries as Ukraine and Japan were characterized by the lowest vaccination coverage.
Conclusions. At the moment, many countries, regardless of their level of socio-economic development, are characterized by different rates of mortality from the coronavirus infection and the consequences of its development.Цель: анализ динамики смертности населения от коронавирусной инфекции и вакцинирования от SARS-CoV-2 в Израиле, Швеции, Украине и Японии.
Материалы и методы: исследовались статистические данные показателей смертности от SARS-CoV-2 и уровня вакцинирования от SARS-CoV-2; использовались общетеоретические, эпидемиологические и математико-статистические методы научного анализа и поиска.
Результаты исследования. Проведен анализ статистических данных показателей смертности от SARS-CoV-2 и уровня вакцинирования от SARS-CoV-2 в Израиле, Швеции, Украине и Японии. Установлены основные характеристики динамики изменения этих показателей в вышеуказанных странах. Самые высокие показатели смертности от SARS-CoV-2 наблюдались в Швеции, а самые низкие – в Японии. В свою очередь, наиболее динамично процесс вакцинации населения развивался в Израиле. При этом наименьшим охватом вакцинации характеризовались такие страны, как Украина и Япония.
Выводы. На данный момент многие страны, независимо от уровня их социально-экономического развития, характеризуются различными темпами смертности и летальности от коронавирусной инфекции и последствиями ее развития.Мета: аналіз динаміки смертності населення від коронавірусної інфекції та вакцинації від SARS-CoV-2 в Ізраїлі, Швеції, Україні та Японії.
Матеріали та методи: досліджувалися статистичні дані показників смертності від SARS-CoV-2 і рівня вакцинації від SARS-CoV-2; використовувалися загальнотеоретичні, епідеміологічні та математико-статистичні методи наукового аналізу і пошуку.
Результати дослідження. Проведено аналіз статистичних даних показників смертності від SARS-CoV-2 і рівня вакцинації від SARS-CoV-2 в Ізраїлі, Швеції, Україні та Японії. Визначено основні характеристики динаміки зміни цих показників у вищевказаних країнах. Найвищі показники смертності від SARS-CoV-2 спостерігалися в Швеції, а найменші – в Японії. Зі свого боку, найбільш динамічно процес вакцинації населення розвивався в Ізраїлі. При цьому найменшим охопленням вакцинації характеризувалися такі країни, як Україна і Японія.
Висновки. Наразі багато країн, незалежно від рівня їх соціально-економічного розвитку, характеризуються різними темпами смертності та летальності від коронавірусної інфекції і наслідками її розвитку
Вивчення теоретичних підходів до проведення івентів із метою формування бренду закладу вищої освіти
Aim. To study the features of the events held by the institution of higher education and their impact on the formation of a positive image of the institution.
Materials and methods. The following research methods were applied: theoretical (analysis and synthesis of scientific literature and normative sources, generalization, classification, analytical, comparative and logical), empirical (description, comparison). The scientific data and normative documents concerning events and the system of branding formation of a higher education institution were used.
Results. The study of scientific papers on the event management and event marketing has been conducted. The meaning of the concept of “event” has been defined. The goals and objectives of events held in the educational space have been formulated. The types of events have been studied. The main types, content and examples of events that are advisable to hold in a higher education institution are given: informational, scientific, festive, socio-cultural, image-making. Such criteria for classification of events as openness of events, the number of the audience involved, types of the tasks performed, goals of the event, the audience involved and directions of work of a higher education institution have been proposed. The principles of a “successful event” of a higher education institution have been defined. The stages of organizing events of a higher education institution have been proposed. The expediency of conducting a survey after the event has been determined in order to identify the advantages and disadvantages of the event, form the purpose of attending the event by different participants, improve the quality of events and determine the impact on the image of the institution.
Conclusions. The stages of the event management in higher education institutions have been suggested. The meaning of events has been defined; their objectives, tasks and classification, have been determined. The principles of the event organization, factors that determine the effectiveness of events and the advantages of events as marketing communication tools have been formed.Цель работы: изучение особенностей проведения ивентов высшим учебным заведением и их влияния на формирование его положительного имиджа.
Материалы и методы: научные данные и нормативные документы про ивенты и систему формирования брендинга высшего учебного заведения; использовались теоретические (анализ и синтез научной литературы и нормативных источников, обобщения, классификации, аналитический, сравнительный и логический) и эмпирический (описания, сравнения) методы.
Результаты. Проведено исследование научных работ, посвященных ивент-менеджменту и ивент-маркетингу. Определена сущность дефиниции «ивент». Сформулированы цели и задачи ивентов, проводящихся в образовательном пространстве. Изучены виды ивентов. Приведены основные виды, содержание и примеры ивентов, которые целесообразно проводить в высшем учебном заведении: информационные, научные, праздничные, социально-культурные, имиджевые. Предложены критерии классификации ивентов: открытость мероприятий, численность вовлеченной аудитории, виды выполняемых задач, цели ивента, привлеченная аудитория и направления работы вуза. Определены принципы «успешного ивента» вуза. Предложены этапы организации ивентов высшего учебного заведения. Определена целесообразность проведения анкетирования по окончании ивента с целью выявления преимуществ и недостатков ивента, формирования цели посещения ивента различными участниками, улучшения качества событий и определения влияния на имидж заведения.
Выводы. Предложены этапы организации проведения ивентов в высших учебных заведениях. Определена сущность ивентов, их цели, задачи и классификация. Сформулированы принципы организации ивентов, факторы, от которых зависит их эффективность, и преимущества ивентов как инструментов маркетингових коммуникаций.Мета дослідження: вивчення особливостей проведення івентів закладом вищої освіти та їхнього впливу на формування його позитивного іміджу.
Матеріали та методи: наукові дані та нормативні документи стосовно івентів та системи формування брендингу закладу вищої освіти; були використані теоретичні (аналіз та синтез наукової літератури і нормативних джерел, узагальнення, класифікації, аналітичний, порівняльний та логічний) та емпіричний (опису, порівняння) методи.
Результати дослідження. Проведено дослідження наукових праць, присвячених івент-менеджменту та івент-маркетингу. Визначено сутність дефініції «івент». Сформульовано цілі та завдання івентів, які проводяться в освітянському просторі. Вивчено види івентів. Наведено основні види, зміст та приклади івентів, які доцільно проводити в закладі вищої освіти: інформаційні, наукові, святкові, соціально-культурні, іміджеві. Запропоновано критерії класифікації івентів: відкритість заходів, чисельність залученої аудиторії, види виконуваних завдань, цілі івенту, залучена аудиторія та напрями роботи закладу вищої освіти. Визначено принципи «успішного івенту» закладу вищої освіти. Запропоновано етапи організації івентів закладу вищої освіти. Визначено доцільність проведення анкетування після закінчення івенту з метою виявлення його переваг та недоліків, формування мети відвідування івенту різними учасниками, поліпшення його якості та визначення впливу на імідж закладу.
Висновки. Запропоновано етапи організації проведення івентів у закладах вищої освіти. Визначено сутність івентів, їхню мету, завдання та класифікацію. Сформульовано принципи організації івентів, чинники, від яких залежить їх ефективність, і переваги івентів як інструментів маркетингових комунікацій
Аналіз державних програм щодо забезпечення доступності медичної та фармацевтичної допомоги населенню за роки незалежності України
Dissatisfaction of the population with the low availability of medical and pharmaceutical care, as well as significant expenses from the pockets of citizens for medical services and medicines in the absence of the state compulsory medical insurance, indicate the need for transformation of the healthcare system (HS) in Ukraine. The concept of availability implies not only a physical opportunity to receive a service, but also a financial guarantee that the service will be paid for by the state. A clear list and volume of medical services, as well as drugs paid for at the expense of the state budget are the guaranteed assistance to the patient, which he receives free of charge. In this regard, the urgent task of the competent authorities is to improve the methodological approaches to the formation of government programs and packages of medical services depending on the incidence rates, the needs of the population and the financial capabilities of the state; they require the analysis of the results of the implementation of these programs and substantiation of the necessary changes.
Aim. To analyze changes in methodological approaches regarding the formation of state programs related to medical and pharmaceutical care for the population and determine the main tasks for the availability of medical services and medicines.
Materials and methods. In the course of the study the regulatory legal acts and statistical data of the state budget for the period of independence of Ukraine, information from official sites, as well as methods of system analysis, such as systematization, generalization, statistical and analytical ones, were used.
Results. Based on the results of processing legislative documents in the form of regulatory legal acts and state budgets of Ukraine the main methodological changes having the impact on the availability of medical services and medicines for the population in the healthcare system (HS) were determined. The analysis and systematization of the data made it possible to form the main factors for improving the availability of medical services and medicines for the population and the efficiency of medical and pharmaceutical care. Further expansion of the “Affordable Medicines” program, monitoring of the current program of medical guarantees will allow assessing changes in health protection and identifying key tasks for the future.
Conclusions. The study conducted has made it possible to determine methodological changes in the availability of medical services and medicines for the population in state programs for the period of independence of Ukraine, as well as to form directions for further research using methods of assessing medical technologies.Недовольство населения низкой доступностью к медицинской и фармацевтической помощи, значительные расходы из карманов граждан на медицинские услуги и лекарственные средств при отсутствии государственного обязательного медицинского страхования свидетельствуют о необходимости проведения трансформации системы здравоохранения (СЗ) в Украине. Понятие доступности предполагает не только физическую возможность получить услугу, но и финансовую гарантию, что услуга будет оплачена государством. Четкий перечень и объем медицинских услуг, а также лекарств, оплаченных из государственного бюджета, – это гарантированная помощь пациенту, которую он получает бесплатно. В связи с этим актуальной задачей уполномоченных органов власти является совершенствование методологических подходов к формированию правительственных программ и пакетов медицинских услуг в зависимости от показателей заболеваемости, потребностей населения и финансовых возможностей государства, которые требуют анализа результатов реализации этих программ и обоснование необходимых изменений.
Цель: анализ изменений в методологических подходах относительно формирования государственных программ, касающихся медицинской и фармацевтической помощи населению и определение основных задач по доступности медицинских услуг и лекарственных средств.
Материалы и методы: были использованы нормативно-правовые акты и статистические данные государственного бюджета за период независимости Украины, информация с официальных сайтов, а также методы системного анализа: систематизации, обобщения, статистические и аналитические.
Результаты исследования. По результатам обработки законодательных документов в виде нормативно-правовых актов и государственных бюджетов, были определены основные методологические изменения, которые имели влияние на доступность медицинских услуг и лекарственных средств (ЛС) для населения в системе здравоохранения (СЗ) Украины. Проведенный анализ и систематизация данных позволили сформировать основные факторы, позволившие улучшить доступность медицинских услуг и лекарств для населения, а также повысить эффективность медицинской и фармацевтической помощи. Оценка дальнейшего расширения программы «Доступные лекарства», мониторинг действующей программы медицинских гарантий позволит оценить изменения в СЗ и определить ключевые задачи на будущее.
Выводы. Проведенное исследование позволило определить методологические изменения относительно доступности медицинских услуг и лекарств для населения в государственных программах за период независимости Украины, а также сформировать направления для дальнейшего исследования с использованием методов оценки медицинских технологий.Незадоволеність населення низькою доступністю до медичної та фармацевтичної допомоги, значні витрати з кишень громадян на медичні послуги та лікарські засоби за відсутності держаного обов’язкового медичного страхування свідчать про необхідність проведення трансформації системи охорони здоров’я (ОЗ) в Україні. Поняття доступності передбачає не лише фізичну можливість отримати послугу, але й фінансову гарантію, що послуга буде оплачена державою. Чіткий перелік та обсяг медичних послуг і ліків, оплачених за рахунок державного бюджету, – це гарантована допомога пацієнту, яку він отримує безоплатно. У зв’язку з цим актуальним завданням уповноважених органів влади є удосконалення методологічних підходів до формування урядових програм та пакетів медичних послуг залежно від показників захворюваності, потреб населення та фінансових можливостей держави, що потребують аналізу результатів реалізації цих програм та обґрунтування необхідних змін.
Мета: аналіз змін у методологічних підходах відносно формування державних програм, що стосуються надання медичної і фармацевтичної допомоги населенню та визначення основних завдань стосовно доступності медичних послуг і лікарських засобів.
Матеріали та методи: були використані нормативно-правові акти і статистичні дані державного бюджету за період незалежності України, інформація з офіційних сайтів, а також методи системного аналізу: систематизації, узагальнення, статистичні та аналітичні.
Результати дослідження. За результатами опрацювання законодавчих документів у вигляді нормативно-правових актів та державних бюджетів було визначено основні методологічні зміни, що мали вплив на підвищення доступності медичних послуг та лікарських засобів (ЛЗ) для населення в системі ОЗ України. Проведений аналіз та систематизація даних дали можливість сформувати основні чинники, що дозволили покращити доступність медичних послуг та ліків для населення, а також підвищити ефективність медичної і фармацевтичної допомоги. Оцінка подальшого розширення програми «Доступні ліки», моніторинг діючої програми медичних гарантій дозволить оцінити зміни в системі ОЗ та визначити ключові завдання на майбутнє.
Висновки. Проведене дослідження дозволило визначити методологічні зміни стосовно доступності медичних послуг та ліків для населення в державних програмах за період незалежності України, а також сформувати напрямки для проведення подальшого дослідження з використанням методів оцінки медичних технологій
Побудування регресійних моделей для розроблення технології отримання таблеток на основі імбиру лікувального
Scientific research in pharmacy, due to their multifactorial nature, is closely related to modeling of complex static systems. For this purpose, the so-called “input-output” mathematical models, which are built based on the results of the experiment, are widely used. Modeling of static systems based on the experimental data requires the solution of three interrelated tasks: planning of the experiment and its implementation; identification of the model structure and its parameters; approximation, if necessary, of a complex model to a simpler mathematical description.Научные исследования в фармации вследствие их многофакторности тесно связаны с моделированием сложных статических систем. Для этой цели широко применяются так называемые математические модели «вход – выход», которые строятся по результатам эксперимента. Моделирование статических систем на основе экспериментальных данных требует решения трех взаимосвязанных задач: планирование эксперимента и его реализация; идентификация структуры модели и ее параметров; приближение в случае необходимости сложной модели к более простому математическому описанию.Наукові дослідження у фармації через їх багатофакторність тісно пов’язані з моделюванням складних статичних систем. Для цього широко використовуються так звані математичні моделі «вхід – вихід», які будуються за результатами експерименту. Моделювання статичних систем на основі експериментальних даних вимагає вирішення трьох взаємопов’язаних завдань: планування експерименту та його реалізація; визначення структури моделі та її параметрів; наближення, за необхідності, складної моделі до більш простого математичного опису
Дослідження діяльності організацій професійного фармацевтичного самоврядування за кордоном: uk.
Aim. To study the international experience of the activities of professional pharmaceutical self-government organizations (OPFS) on the issues of professional protection of pharmacy specialists (PS) and the possibility of its use in Ukraine.
Materials and methods. During the research, a comparative analysis of the OPFS activities, data from official sites, scientific literature were used.
Results. It has been found that abroad the state creates legal regulation of the OPFS activities. It is the state that takes responsibility for the activities of the pharmaceutical industry and for the list of powers for OPFS in all areas of its activities. In Ukraine, professional associations are involved in the implementation of these issues, but the lack of regulation of their relations with the governing bodies complicates their implementation. Over the past years, the foundations of the formation and functioning of OPFS, the relationship not only with the management bodies, but also with individual specialists (individuals and legal entities) have been studied. In modern conditions, each association chooses its own directions of its implementation independently since there is no clear distribution of powers.
Сonclusions. According to the results of the foreign experience studies, it has been found that the main task of OPFS is to protect the rights and interests of PS, provide legal and economic advice, support the continuous professional development of PS, consider the issues of professional ethics, promote and increase the role of pharmacists in the healthcare sector, etc. These studies can be used to regulate the activities of OPFS.
Key words: professional pharmaceutical self-government organizations; pharmacy specialists; pharmaceutical institutions; professional activitiesЦель: изучение международного опыта деятельности организаций профессионального фармацевтического самоуправления (ОПФС) по вопросам профессиональной защиты специалистов фармации (СФ) и возможности его использования в условиях Украины.
Материалы и методы: сравнительный анализ деятельности ОПФС, данные официальных сайтов, научной литературы.
Результаты исследований. Установлено, что за рубежом государство создает нормативно-правовое регулирование деятельности ОПФС. Именно государство берет на себя ответственность за деятельность фармацевтической отрасли и за перечень полномочий для ОПФС по всем направлениям ее деятельности. В Украине профессиональные ассоциации приобщаются к выполнению этих вопросов, но отсутствие урегулирования отношений с органами управления затрудняет их выполнения. На протяжении последних лет изучаются основы формирования и функционирования ОПФС, взаимоотношений не только с органами управления, а и с отдельными специалистами (физическими и юридическими лицами). В современных условиях каждая ассоциация выбирает самостоятельно свои направления его выполнения, поскольку нет четкого распределения полномочий.
Выводы. По результатам исследований зарубежного опыта установлено, что основной задачей ОПФС является защита прав и интересов СФ, предоставление юридических и экономических консультаций, поддержка непрерывного профессионального развития СФ, вопросы профессиональной этики, пропаганда и повышение роли фармацевтов в сфере здравоохранения и тому подобное. Такие исследования могут быть использованы для урегулирования деятельности ОПФС.
Ключевые слова: организации профессионального фармацевтического самоуправления; специалисты фармации; фармацевтические учреждения; профессиональная деятельность.Мета: вивчення міжнародного досвіду діяльності організацій професійного фармацевтичного самоврядування (ОПФС) з питань професійного захисту спеціалістів фармації (СФ) та можливості його використання в умовах України.
Матеріали та методи: порівняльний аналіз діяльності ОПФС, дані офіційних сайтів і наукової літератури.
Результати досліджень. Установлено, що за кордоном держава створює нормативно-правове регулювання діяльності ОПФС. Саме держава бере на себе відповідальність за діяльність фармацевтичної галузі та перелік повноважень для ОПФС за усіма напрямками її діяльності. В Україні професійні асоціації долучаються до виконання цих питань, але відсутність урегулювання відносин з органами управління ускладнює їх виконання. На протязі останніх років вивчаються засади формування і функціонування ОПФС, взаємовідносин не тільки з органами управління, а й з окремими спеціалістами (фізичними і юридичними особами). На сьогодні кожна асоціація обирає самостійно свої напрямки його виконання, оскільки немає чіткого розподілу повноважень.
Висновки. За результатами досліджень закордонного досвіду встановлено, що основним завданням ОПФС є захист прав та інтересів СФ, надання юридичних та економічних консультацій, підтримка безперервного професійного розвитку СФ, питання професійної етики, пропагування та підвищення ролі фармацевтів у сфері охорони здоров’я тощо. Такі дослідження можуть бути використані для врегулювання діяльності ОПФС.
Ключові слова: організації професійного фармацевтичного самоврядування; спеціалісти фармації; фармацевтичні заклади; професійна діяльність
Результати аналізу лікарських призначень та структури споживання препаратів хворими на лімфогранулематоз в Україні: uk.
Aim. To analyze medical prescriptions and the structure of the drug consumption in patients with lymphogranulomatosis in Ukraine.
Materials and methods. The data of medical records (455) of patients with lymphogranulomatosis were studied. The historical, analytical-comparative, systemic, logical, hypothetical-deductive, graphical methods of scientific research, as well as clinical and economic analysis as one of the components of health technology assessment were used.
Results. It was found that, on average, the patients were in the hospital for 32 bed-days, and they received 16,835 medical prescriptions. There were 37 prescriptions per patient. The leaders in the number of prescriptions were drugs from groups L – Antineoplastic and immunomodulating agents, B – Drugs affecting the blood system and hematopoiesis, and A – Drugs affecting the digestive system and metabolism. These groups of drugs accounted for more than half of medical prescriptions (9247 or 54.93 %). The structure of prescriptions was dominated by drugs in the form of solutions or powders for their preparation (62.78 % of all prescriptions or 10569). In accordance with the II level of the ATC classification, the first three positions in the number of prescriptions were drugs used in the chemotherapy and elimination of symptoms of exacerbation of chronic pathologies. These drugs were from the following groups: L01 – Antineoplastic and immunomodulating agents (12.80 % or 2154 prescriptions), B05 – Blood substitutes and perfusion solutions (11.95 % or 2012, respectively), C01 – Drugs for the treatment of heart diseases (9.99 % or 1681, respectively). Antineoplastic prescriptions ranged from 31 (L01C D01 – Paclitaxel) to 289 (L01DB01 – Doxorubicin) ones. The most prescribed drugs were L01DB01 – Doxorubicin, AA01 – Cyclophosphamide, and L01CB01 – Etoposide. It was proven that patients with lymphogranulomatosis received an average of 8.3 prescriptions of antitumor drugs. The general indicator of the drug consumption was 23440.30 thousand UAH or 822.58 thousand US dollars, which, in terms of one patient, amounted to 51,517.14 UAH or 1807.86 US dollars. It was found that 38797,60 UAH or 1361.50 USD were spent on the effective chemotherapy and maintenance of the patient’s body, which was 8.21 and 17.1 times more than the minimum wage and living wage according to the data presented in the state budget for 2020 in Ukraine.
Conclusions. It has been found that medical prescriptions and the consumption of drugs by patients with lymphogranulomatosis reflect the nature of the therapy, namely the need for intensive courses of chemotherapy, polymorbidity of patients, as well as the severity of the pathological process. Considering the high cost of the treatment the solution to the issue of increasing the level of its availability requires a systemic solution in various directions.
Key words: clinical and economic analysis; medical prescriptions; lymphogranulomatosis; Hodgkin’s disease; antineoplastic drugs; health technology assessment.Цель: анализ врачебных назначений и структуры потребления препаратов больными лимфогранулематозом в Украине.
Материалы и методы: данные медицинских (455) карт больных лимфогранулематозом; исторический, аналитико-сравнительный, системный, логический, гипотетико-дедуктивный, графический методы научного поиска, а также клинико-экономический анализ как один из составляющих оценки технологий здравоохранения.
Результаты исследования. Установлено, что в среднем больные находились в стационаре в течение 32 койко-дней, где они получили 16835 назначений. На одного больного приходилось 37 назначений. Лидерами по количеству назначений были препараты из групп: L – Антинеопластические и иммуномодулирующие средства; B – Средства, влияющие на систему крови и гемопоэз; А – Средства, влияющие на пищеварительную систему и метаболизм. На указанные группы лекарств приходилось более половины врачебных назначений – 9247 (54,93 %). В структуре назначений доминировали препараты в виде растворов или порошков для их изготовления – 10569 (62,78 % от всех назначений). В соответствии со ІІ уровнем АТС-классификации первые три позиции по количеству назначений заняли препараты, используемые в химиотерапии и устранении симптомов обострения хронических патологий, из таких групп: как L01 – Антинеопластические и иммуномодулирующие средства – 2154 назначений (12,80 %); B05 – Кровезаменители и перфузионные растворы – 2012 (11,95 %); C01 – Препараты для лечения заболеваний сердца – 1681 (9,99 %). Назначение противоопухолевых препаратов колебались в широком диапазоне значений, а именно от 31 (L01C D01 – Паклитаксел) до 289 назначений (L01DB01 – Доксорубицин). Чаще всего назначались препараты из групп L01DB01 – Доксорубицина, АА01 – Циклофосфамида и L01СВ01 – Этопозида. Доказано, что больным лимфогранулематоз было назначено в среднем 8,3 препарата противоопухолевого действия. Общий показатель потребления лекарств равен 23440,30 тыс. грн или 822,58 тыс. дол. США, что в пересчете на одного больного составило 51517,14 грн или 1807,86 дол. США. Установлено, что на проведение эффективной химиотерапии и поддержания жизнедеятельности организма больного было потрачено 38797,60 грн или 1361,50 дол. США, что в 8,21 и 17,1 раз больше, чем минимальная заработная плата и прожиточный минимум, по данным Госбюджета Украины на 2020 г.
Выводы. Установлено, что врачебные назначения и потребление больными лимфогранулематозом препаратов отражают характер проводимой терапии, а именно: необходимость проведения интенсивных курсов химиотерапии, полиморбидность больных, а также тяжесть протекания патологического процесса. Учитывая высокую стоимость лечения, вопрос о повышении уровня его доступности требует системного решения по разным направлениям.
Ключевые слова: клинико-экономический анализ; врачебные назначения; лимфогранулематоз; болезнь Ходжкина; противоопухолевые препараты; оценка технологий здравоохранения.Мета: аналіз лікарських призначень та структури споживання препаратів хворими на лімфогранулематоз в Україні.
Матеріали та методи: дані медичних (455) карток хворих на лімфогранулематоз; iсторичний, аналітико-порівняльний, системний, логічний, гіпотетико-дедуктивний, графічний методи наукового пошуку, а також клініко-економічний аналіз як один із складових оцінки технологій охорони здоров’я.
Результати дослідження. Установлено, що хворі перебували у стаціонарі у середньому протягом 32 ліжко-днів, де отримали 16835 призначень. На одного хворого припадало 37 призначень. Лідерами за кількістю призначень були препарати із груп: L – Антинеопластичні та імуномодулювальні засоби; B – Засоби, що впливають на систему крові та гемопоез; А – Засоби, що впливають на травну систему та метаболізм. На вказані групи ліків припадало понад половину лікарських призначень – 9247 (54,93 %). У структурі призначень домінували препарати у вигляді розчинів або порошків для їх виготовлення – 10569 (62,78 % від усіх призначень). За другим рівнем АТС-класифікації перші три позиції за кількістю призначень зайняли препарати, які використовуються у хіміотерапії й для усунення симптомів загострення хронічних патологій, із таких груп: L01 – Антинеопластичні засоби – 2154 призначення (12,80 %); B05 – Кровозамінники та перфузійні розчини – 2012 (11,95 %); C01 – Препарати для лікування захворювань серця – 1681 (9,99 %). Призначення протипухлинних препаратів коливались у широкому діапазоні значень, а саме від 31 (L01C D01 – Паклітаксел) до 289 (L01DB01 – Доксорубіцин). Найчастіше застосовувалися препарати з груп L01DB01 – Доксорубіцину, АА01 – Циклофосфаміду та L01СВ01 – Етопозиду. Доведено, що хворим на лімфогранулематоз було призначено десь 8,3 препаратів протипухлинної дії. Загальний показник споживання ліків дорівнював 23440,30 тис. грн або 822,58 тис. дол. США, що у перерахунку на одного хворого становило 51517,14 грн або 1807,86 доларів США. Доведено, що на ефективну хіміотерапію та підтримку життєдіяльності організму хворого було витрачено 38797,60 грн або 1361,50 дол. США, що у 8,21 та 17,1 разів більше, ніж мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум, за даними Держбюджету України на 2020 р.
Висновки. Доведено, що лікарські призначення та структура споживання хворими на лімфогранулематоз препаратів відображають характер проведеної терапії, а саме: необхідність проведення інтенсивних курсів хіміотерапії, поліморбідність хворих, а також тяжкість перебігу патологічної процесу. Враховуючи високу вартість лікування, питання підвищення рівня його доступності потребує системного вирішення за різними напрямками.
Ключові слова: клініко-економічний аналіз; лікарські призначення; лімфогранулематоз; хвороба Ходжкіна; протипухлинні препарати; оцінка технологій охорони здоров’я
Аналіз асортименту та економічної доступності ноотропних препаратів: uk.
Aim. To analyze the range and assess the economic availability of nootropic drugs at the Ukrainian pharmaceutical market in 2018.
Materials and methods. The study object was information about nootropic drugs available at the pharmaceutical market of Ukraine in 2018 based on the data of the “PharmXplorer” analytical system of the information retrieval company “Morion”. The study included drugs used for the treatment of cerebrovascular diseases from the N06B X pharmacotherapeutic group (according to the ATC classification) – “Other psychostimulative and nootropic drugs”. An indicator of the adequacy of solvency (Ca.s.) was calculated using the data taken on the prices of drugs and the average level of wages for 2018.
Results. At the Ukrainian pharmaceutical market in 2018 a wide range of nootropic drugs was presented. The range of retail prices per drug pack was significant, indicating the possibility of a doctor and a patient to choose the drug taking into account its efficacy, safety and affordability. Most trade names of nootropics (52 %) were registered as oral dosage forms, being compliant for patients with chronic cerebral circulatory disorders. 48 % were injectable and infusion drugs, which were topical for acute ischemic attack.
Conclusions. It was found that in 2018 drugs containing piracetam, vinpocetine, gamma-aminobutyric acid (GABA) and its derivatives, most drugs based Phenibut (84.6 % of TN) and citicoline (68 % of TN) were highly available to the consumer. Most of the injectable dosage forms of nootropics based on hydrolyzates and tissue derivatives were readily available (50 % of TH) for the average consumer in Ukraine. Considering a fairly wide range of nootropic drugs and the economic availability of most of them the principle of superiority of clinical efficacy, safety and affordability should be the basis for creating and developing new nootropic drugs.
Key words: nootropic drugs; assortment; economic affordability; Ukrainian pharmaceutical market.Цель: анализ ассортимента и оценка экономической доступности ноотропных препаратов на украинском фармацевтическом рынке в 2018 г.
Материалы и методы: объектом исследования была информация на основе данных аналитической системы «PharmXplorer» информационно-поисковой компании «Морион» о ноотропных препаратах, представленных на фармацевтическом рынке Украины в 2018 году. В исследование были включены лекарственные средства, применяемые для лечения цереброваскулярных заболеваний из фармакотерапевтической группы (по АТХ-классификации) N06B X – Другие психостимулирующие и ноотропные средства. Был рассчитан показатель адекватности платежеспособности (Са.s.). Для расчета ценовой доступности были взяты данные о ценах на препараты и средний уровень заработной платы за 2018 год.
Результаты исследования. На украинском фармацевтическом рынке в 2018 г. представлен широкий ассортимент ноотропных лекарственных средств. Диапазон розничных цен за одну упаковку лекарственного средства широкий, что указывает на возможность врача и пациента выбирать препарат с учетом эффективности, безопасности и ценовой доступности. Большинство торговых наименований ноотропов (52 %) зарегистрированы в виде пероральных лекарственных форм, которые наиболее комплаентные для пациентов с хроническими нарушениями мозгового кровообращения. 48 % составляют инъекционные и инфузионные препараты, которые особенно актуальны при острых нарушениях мозгового кровообращения.
Выводы. Установлено, что в 2018 г. высокодоступными для потребителя являются препараты, содержащие пирацетам, винпоцетин, кислоту гамма-аминомасляную (ГАМК) и ее производные, большинство препаратов на основе фенибута (84,6 % ТН) и цитиколина (68 % ТН). Большинство инъекционных лекарственных форм ноотропов на основе гидролизатов и дериватов тканей являются малодоступными (50 % ТН) для среднестатистического потребителя в Украине. Учитывая достаточно широкий ассортимент ноотропных препаратов и экономическую доступность большинства из них, в основу создания и разработки новых ноотропных средств должен быть положен принцип превосходства клинической эффективности, безопасности и экономической доступности.
Ключевые слова: ноотропные препараты; ассортимент; экономическая доступность; украинский фармацевтический рынок.Мета: аналіз асортименту й оцінка економічної доступності ноотропних препаратів на українському фармацевтичному ринку в 2018 р.
Матеріали і методи: об'єктом дослідження була інформація на основі даних аналітичної системи «PharmXplorer» інформаційно-пошукової компанії «Моріон» про ноотропні препарати, представлені на фармацевтичному ринку України у 2018 році. До дослідження були включені лікарські засоби, які застосовують для лікування цереброваскулярних захворювань із фармакотерапевтичної групи (за АТХ-класифікацією) N06B X – Інші психостимулювальні та ноотропні засоби. Був розрахований показник адекватності платоспроможності (Са.s.). Для розрахунку цінової доступності були взяті дані про ціни на препарати і середній рівень заробітної плати за 2018 рік.
Результати дослідження. На українському фармацевтичному ринку в 2018 р. представлений широкий асортимент ноотропних лікарських засобів. Діапазон роздрібних цін за одну упаковку лікарського засобу широкий, що свідчить про можливість лікаря та пацієнта обирати препарат з урахуванням ефективності, безпечності та цінової доступності. Більшість торгових найменувань ноотропних препаратів (52 %) зареєстровані у вигляді пероральних лікарських форм, що є комплаєнтними для пацієнтів з хронічними порушеннями мозкового кровообігу. 48 % становлять ін’єкційні та інфузійні препарати, ці лікарські форми актуальні для гострих порушень мозкового кровообігу.
Висновки. Установлено, що в 2018 р. високодоступними для споживача були препарати, які містять пірацетам, вінпоцетин, кислоту гама-аміномасляну (ГАМК) та її похідні, більшість препаратів на основі фенібуту (84,6 % ТН) та цитиколіну (68 % ТН). Більшість ін’єкційних лікарських форм ноотропів на основі гідролізатів і дериватів тканин малодоступні (50 % ТН) для середньостатистичного споживача в Україні. З огляду на досить широкий асортимент ноотропних препаратів і економічну доступність більшості з них, в основу створення і розробки нових ноотропних засобів має бути покладений принцип переваги клінічної ефективності, безпеки та економічної доступності.
Ключові слова: ноотропні препарати; асортимент; економічна доступність; український фармацевтичний ринок
Аналіз регіонального розподілу державних фінансових ресурсів для здійснення протитуберкульозних заходів
To analyze the distribution of the state financial resources for implementing anti-tuberculosis measures in the regions of Ukraine.Анализ распределения объемов государственных финансовых ресурсов для осуществления противотуберкулезных мероприятий по областям Украины.Аналіз розподілу обсягів державних фінансових ресурсів для здійснення протитуберкульозних заходів за областями України
Застосування терапевтичних вправ на фітболах у разі порушень постави у студентів
Poor posture is a fairly common pathology that often occurs among students of higher educational institutions and negatively affects their physical and functional fitness. Upon entering a higher educational institution the physical activity of students decreases significantly, and it causes deterioration in health, reduces the level of physical and mental performance.Нарушение осанки довольно распространенная патология, которая часто встречается у студентов высших учебных заведений и негативно влияет на их физическую и функциональную подготовленность. Со вступлением в выш физическая активность молодежи значительно снижается, что вызывает ухудшение состояния здоровья, снижает уровень физической и умственной работоспособности.Порушення постави є досить поширеною патологією, яка зустрічається у студентів закладів вищої освіти і негативно впливає на їх фізичну та функціональну підготовленість. Зі вступом до вишу фізична активність молоді значно знижується, що викликає погіршення стану здоров’я, знижує рівень фізичної та розумової працездатності