Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ
Not a member yet
1601 research outputs found
Sort by
Визначення відмінностей у компонентах рухової підготовленості серед учнів чоловічої статі старшої та середньої школи
Background. Motor fitness helps students develop academically and socially. The students are more engaged in fitness activities with classmates of similar skills. Therefore, motor fitness programs should address kids’ capacity to increase physical activity.
Objectives. The study aimed to ascertain variations in upper primary and secondary school male students with respect to selected motor fitness components, i.e. strength (standing broad jump), speed (50-meter sprint) and endurance (800-meter run).
Materials and methods. A total of 150 male students, aged 12 to 16, from five schools in Delhi, India, participated in this study. The students were divided into five groups, each consisting of 30 students from both private and government schools. The study assessed three motor fitness components: strength (measured by the standing broad jump), speed (measured by a 50-meter sprint), and cardiovascular endurance (measured by an 800-meter run). The one-way ANOVA was used to identify significant differences among the groups, with post hoc LSD tests performed for pairwise comparisons. A significance level of p < 0.05 was applied to all analyses.
Results. The analysis revealed statistically significant differences among the groups in all three motor fitness components: speed (F(4,145) = 27.07, p < 0.05), strength (F(4,145) = 16.93, p < 0.05), and cardiovascular endurance (F(4,145) = 75.46, p < 0.05). Post hoc analysis using the LSD test further indicated that students in each group differed significantly in strength, speed, and cardiovascular endurance when compared to one another.
Conclusions. The study concludes that male students in grades nine and ten demonstrate significantly higher levels of strength, speed, and cardiovascular endurance compared to students in grades six, seven, and eight. Therefore, motor fitness programs targeting these components should be tailored differently for upper primary and secondary school students to address their distinct developmental needs.Історія питання. Рухова підготовленість сприяє академічному та соціальному розвитку школярів. Учні більш залучені до занять фізичною підготовкою з однокласниками, які володіють схожими навичками. Таким чином, програми з рухової підготовленості мають враховувати здатність дітей до збільшення рівня фізичної активності.
Мета дослідження. Дослідження мало на меті з’ясувати відмінності в учнів чоловічої статі старшої та середньої школи щодо окремих компонентів рухової підготовленості, а саме показників сили (стрибок у довжину з місця), швидкості (спринтерський біг на 50 метрів) та витривалості (біг на 800 метрів).
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 150 учнів чоловічої статі віком від 12 до 16 років з п’яти шкіл міста Делі, Індія. Учні були розділені на п’ять груп, кожна з яких складалася з 30 учнів як з приватних, так і з державних шкіл. У дослідженні оцінювалися три компоненти рухової підготовленості: сила (вимірюється шляхом виконання стрибка у довжину з місця), швидкість (вимірюється за допомогою спринтерського бігу на 50 метрів) і витривалість серцево-судинної системи (вимірюється за допомогою бігу на 800 метрів). З метою встановлення значущих відмінностей між групами використовувався односторонній дисперсійний аналіз (ANOVA), а для попарних порівнянь проводився post hoc тест на визначення найменшої істотної різниці (LSD — Least significant difference test). Рівень значущості p < 0,05 застосовувався до всіх аналізів.
Результати. За результатами аналізу встановлено статистично значущі відмінності між групами в усіх трьох компонентах рухової підготовленості: швидкості (F(4,145) = 27,07, p < 0,05), силі (F(4,145) = 16,93, p < 0,05) та витривалості серцево-судинної системи (F(4,145) = 75,46, p < 0,05). Post hoc аналіз з використанням тесту на визначення найменшої істотної різниці також вказав на суттєву різницю в показниках сили, швидкості та витривалості серцево-судинної системи в кожній групі порівняно з іншими групами.
Висновки. На основі проведеного дослідження можна зробити висновок, що учні дев’ятих і десятих класів чоловічої статі демонструють значно вищі показники сили, швидкості та витривалості серцево-судинної системи порівняно з учнями шостих, сьомих і восьмих класів. Отже, програми рухової підготовленості, спрямовані на розвиток зазначених компонентів, мають бути розроблені за диференційованим підходом для учнів старшої та середньої школи відповідно до їхніх особливих потреб розвитку
Оцінка впливу контрастних вправ з використанням традиційних станових тяг та веслувального тренажера з повітряною системою навантаження на підвищення показників м’язової сили нижніх кінцівок та рівня VO₂max у спортсменів-веслувальників
Objectives. This study aimed to prove the effect of contrast training using conventional deadlifts and air rowers on the increase of leg muscle strength and VO₂max in rowing athletes.
Materials and methods. This study used a true-experimental method with a two-group pretest-posttest approach, involving a control group design. A total of 22 rowing athletes, aged 19-23 years, and recruited from the Surabaya City training centre, were involved in the study. The athletes received a contrast training intervention with a high intensity of 85-90 % 1RM, conducted thrice per week for a six-week period. Leg strength and back strength, leg power, and VO₂max were evaluated between pre- and post-intervention in each study group.
Results. The results showed that leg strength and back strength, leg power, and VO₂max were found to be significantly improved after performing a contrast exercise intervention compared to the control group (p ≤ 0.05).
Conclusions. These findings suggest that contrast training combining conventional deadlifts and air rowers is an effective method of increasing leg muscle strength and power, as well as VO₂max in rowing athletes, so that it can provide benefits to enhance the explosive strength and aerobic endurance of these athletes.Мета дослідження. Мета дослідження полягала в доведенні впливу контрастного тренування з використанням традиційних станових тяг і веслувальних тренажерів з повітряною системою навантаження на підвищення показників м’язової сили нижніх кінцівок і рівня VO₂max (максимальне споживання кисню) у спортсменів-веслувальників.
Матеріали та методи. В рамках цього дослідження застосовано метод «істинного експерименту» з використанням двогрупового перед- і післятестового підходів, що включає в себе дизайн контрольної групи. У дослідженні взяли участь 22 спортсмени-веслувальники віком від 19 до 23 років, які були відібрані з тренувального центру м. Сурабая. Спортсмени проходили програму контрастних тренувань з високою інтенсивністю 85-90 %, що складалися з одного повторення з максимальною вагою (1ПМ), які проводилися тричі на тиждень протягом шеститижневого періоду. У кожній досліджуваній групі визначали силу м’язів нижніх кінцівок та спини, потужність м’язів ніг і показник VO₂max між етапами перед і після проведення курсу тренувань.
Результати. Згідно з результатами дослідження, після виконання контрастного фізичного навантаження встановлено значне покращення показників силових якостей м’язів нижніх кінцівок та спини, потужності ніг та рівня VO₂max порівняно з контрольною групою (p ≤ 0,05).
Висновки. Отримані дані свідчать про доцільність проведення контрастного тренування, що поєднує стандартні станові тяги та застосування веслувальних тренажерів з повітряною системою навантаження, як ефективного методу підвищення показників сили та потужності м’язів нижніх кінцівок, а також рівня VO₂max у спортсменів-веслувальників, що може сприяти поліпшенню вибухової сили та аеробної витривалості зазначеної категорії спортсменів
З’ясування взаємозв’язку між зовнішнім навантаженням і частотою травм підколінного сухожилля у професійних футболістів
Objectives. The study aimed to analyze external load indicators with the incidence of non-contact hamstring injuries.
Material and methods. A non-experimental correlative, retrospective cohort study was carried out. The data were collected from 31 professional male soccer players over the course of one season. The following load indicators were examined: duration (D), total distance travelled (TDT), distance travelled at high intensity (DTHI) > 20km/h, number of efforts between 20-25 km/h (NE 20-25km/h), distance travelled at more than 25km/h (DR+25km/h), number of sprints greater than 25km/h (NE > 25km/h), number of accelerations greater than 1m/s² (Acc), and number of minor decelerations at -1m/s² (Dcc). Only non-contact hamstring injuries were included in the analysis. For the multivariate analysis, we applied a logistic regression model, where a value of P < 0.05 was established both for the statistical significance of the model (X²) and for each of the regressor variables (X²), the confidence interval level was 95%.
Results. Two injuries were recorded and diagnosed: injury grade 2 and muscle fatigue. The load indicators analyzed did not show a significant correlation with hamstring injury. Therefore, no association was found between external load and hamstring injury in professional soccer players.
Conclusions. The logistic regression model (p > 0.05) did not present statistical significance. Consequently, none of the external load variables monitored explain the rate of non-contact hamstring injuries in this population.Мета. Метою дослідження було проаналізувати показники зовнішнього навантаження з частотою виникнення неконтактних травм підколінного сухожилля.
Матеріал та методи. Було проведено неекспериментальне кореляційне, ретроспективне когортне дослідження. Дані були зібрані у 31 професійного футболіста чоловічої статі протягом одного сезону. Досліджено наступні показники навантаження: тривалість (D), загальна пройдена відстань (TDT), відстань, пройдена з високою інтенсивністю (DTHI) > 20 км/год, кількість зусиль між 20-25 км/год (NE 20-25 км/год), відстань, пройдена зі швидкістю понад 25 км/год (DR+25 км/год), кількість спринтерських забігів понад 25 км/год (NE > 25 км/год), кількість прискорень понад 1 м/с² (Acc) та кількість незначних сповільнень до -1 м/с² (Dcc). До аналізу були включені лише неконтактні ушкодження підколінного сухожилля. Для багатовимірного аналізу було застосовано логістичну регресійну модель, де було встановлено значення P < 0,05 як для статистичної значущості моделі (X²), так і для кожної зі змінних регресорів (X²), рівень довірчого інтервалу становив 95%.
Результати. Зафіксовано та діагностовано наявність двох травм: ушкодження другого ступеня та м’язова втома. Проаналізовані показники навантаження не показали достовірної кореляції з ушкодженням підколінного сухожилля. Таким чином, зв’язку між зовнішнім навантаженням і травмою підколінного сухожилля у професійних футболістів не встановлено.
Висновки. Логістична регресійна модель (p > 0,05) не продемонструвала статистичної значущості. Отже, жодна з досліджуваних змінних зовнішнього навантаження не пояснює частоту неконтактних травм підколінного сухожилля в цій категорії досліджуваних
Впровадження комплексного методу тренування: Вплив на показники витривалості, швидкості, сили та спритності баскетболістів підліткового віку
Objectives. This study aimed to examine the effectiveness of complex training on aerobic endurance, speed, power, and agility in adolescent basketball players.
Materials and methods. Field testing experimental research method was used in the study. Purposive sampling was conducted, with participants meeting the following criteria: (1) basketball players training at one club (2) males, (3) having daily training at one club, and (4) being in good health. A total of 16 participants were involved with a body weight of ± 60-80 kg, and a height of 170-190 cm. Observation data collection techniques, review of relevant articles, and tests were used in order to obtain the required material. To ensure the assessment of physical aspects, the following tests and instruments were applied: Jump DF instrument, Multistage fitness test, 20-meter sprint, lane agility test. The Friedman test data analysis technique was performed using the statistical software program SPSS 23.
Results. The average score for the first endurance test was 48.53, with the second and third tests demonstrated the results of 50.01 and 52.47, respectively. Similarly, the average speed test score achieved in the first was 3.20, the second was 3.18, and the third — 2.97. The average score for the first agility test was found to be 11.66, the second showed 11.70, and the third — 10.57. The average for the first leg muscle strength test was 66, while the second and third tests were found to be 65 and 69, respectively. The Friedman test variables were used to determine differences in aerobic endurance, speed, power, and agility, the overall significance value was 0.000<0.05.
Conclusions. The implementation of a complex training method for 24 sessions provided a significant increase in aerobic endurance, speed, power, and agility of youth basketball players.Мета дослідження. Метою цього дослідження було вивчити вплив ефективності комплексного тренування на показники аеробної витривалості, швидкості, сили та спритності у баскетболістів підліткового віку.
Матеріали та методи. У дослідженні застосовано метод польового експериментального спостереження. Була проведена цілеспрямована вибірка, учасники якої відповідали наступним критеріям: (1) баскетболісти, які тренувалися в одному клубі, (2) чоловічої статі, (3) проводили щоденні тренування в одному клубі, (4) мали добрий стан здоров’я. Загалом було залучено 16 учасників з масою тіла ± 60-80 кг і зростом 170-190 см. Для отримання необхідного матеріалу використовувалися методики збору даних спостережень, огляд відповідних статей і тести. З метою забезпечення оцінки фізичних аспектів були застосовані наступні тести та інструменти:цифровий вимірювач, що розраховує висоту вертикального стрибка, човниковий біг, спринтерський біг на 20 метрів, тест на спритність на доріжці. Методика аналізу даних за критерієм Фрідмана була проведена шляхом застосування статистичного програмного забезпечення SPSS 23.
Результати. Середній бал першого тесту на витривалість склав 48,53, другий і третій тести продемонстрували результати 50,01 і 52,47, відповідно. Аналогічним чином, середній бал за перший тест на швидкість становив 3,20, другий був на рівні 3,18, а третій — 2,97. Середній бал першого тесту на спритність склав 11,66, другого показав 11,70, а третього — 10,57. Середній бал першого тесту на визначення сили м’язів нижніх кінцівок склав 66, а другого і третього тестів — 65 і 69, відповідно. Для визначення відмінностей в показниках аеробної витривалості, швидкості, потужності та спритності використовували змінні критерію Фрідмана, загальний рівень значущості становив 0,000<0,05.
Висновки. Впровадження комплексної методики тренування протягом 24 тренувальних сесій забезпечило значне підвищення показників аеробної витривалості, швидкості, сили та спритності юних баскетболістів
Фізіологічний вплив виконання вправ із зумби на організм студентів коледжу чоловічої статі: Інтервенційне дослідження
Objectives. This study aimed to assess the effectiveness of Zumba exercise in improving physiological parameters among male students enrolled in an aerobic exercise program in Gwalior, Madhya Pradesh, India.
Materials and methods. A one-group pre-post-test design was used, involving fifteen male students aged betweennineteen and twenty-four years old. The participants engaged in Zumba sessions supervised by health professionals three times per week for eight weeks. A series of measurements, including VO₂max, agility, and muscle strength, was evaluated at pretest and posttest stages using various equipment and methods.
Results. Statistical analysis using SPSS version 26 software included normality testing with the Shapiro-Wilk test and a significance level set at p ≥ 0.05. A paired sample t-test was performed to compare pretest and posttest measurements of VO₂max, agility, and muscle strength. The results are presented as Mean ± Standard Deviation (SD). The findings reveal significant improvements in all parameters assessed post-intervention. VO₂max increased from 26.5 ± 4.5 to 30.8 ± 4.2 mL/kg/min, agility improved from 15.8 ± 1.2 to 14.6 ± 1.3 seconds, limb muscle strength increased from 394.2 ± 66.4 to 411.1 ± 67.5 joules, and arm muscle strength increased from 123.5 ± 17.1 to 138.2 ± 13.9 joules (all p ≤ 0.001). These results demonstrate the effectiveness of Zumba exercise in enhancing physical fitness among male college students.
Conclusions. The findings suggest that Zumba exercise is an effective non-pharmacological intervention for enhancing cardiovascular fitness, agility, and muscular strength among male students. Integrating Zumba exercise into regular physical activity routines may contribute to stimulating an active lifestyle and improving overall health outcomes.Мета дослідження. Метою дослідження була оцінка ефективності вправ із зумби з точки зору покращення фізіологічних параметрів організму студентів чоловічої статі, які займаються за програмою аеробних вправ у місті Гваліор, штат Мадх’я-Прадеш, Індія.
Матеріали та методи. У дослідженні застосовано модель перед- і післятестового аналізу за участю однієї групи, яка включала п’ятнадцять студентів чоловічої статі у віці від дев’ятнадцяти до двадцяти чотирьох років. Учасники займались тренуванням із зумби під наглядом медичних працівників тричі на тиждень протягом восьми тижнів. На передтестовому та післятестовому етапах із використанням різного обладнання та методів проведено оцінку низки вимірювань, включаючи показники максимального споживання кисню, спритності та м’язової сили.
Результати. Статистичний аналіз із застосуванням програмного забезпечення SPSS версії 26 включав перевірку критерію нормальності за допомогою тесту Шапіро-Вілка та рівня значущості p ≥ 0,05. Для порівняння показників максимального споживання кисню, спритності та м’язової сили перед початком і після закінчення тестування було застосовано метод t-критерію парних вибірок. Результати представлені як середнє значення ± стандартне відхилення (СВ). Отримані дані свідчать про значне покращення всіх параметрів, що оцінювалися після інтервенції. Показник максимального споживання кисню підвищився з 26,5 ± 4,5 до 30,8 ± 4,2 мл/кг/хв, спритність покращилася з 15,8 ± 1,2 до 14,6 ± 1,3 секунди, сила м’язів нижніх кінцівок зросла з 394,2 ± 66,4 до 411,1 ± 67,5 джоулів, а сила м’язів рук збільшилася з 123,5 ± 17,1 до 138,2 ± 13,9 джоулів (усі показники на рівні р ≤ 0,001). Такі результати демонструють ефективність тренувань із зумби з точки зору покращення фізичної підготовленості серед студентів коледжу чоловічої статі.
Висновки. Отримані результати дають підстави стверджувати, що виконаня вправ за фітнес-програмою зумба є ефективною нефармакологічною інтервенцією з метою покращення показників тренованості серцево-судинної системи, спритності та м’язової сили серед студентів чоловічої статі. Інтегрування вправ із зумби до комплексу регулярних фізичних навантажень може сприяти стимулюванню активного способу життя та покращенню загальних показників здоров’я
Визначення особливостей агресивної поведінки учнів на заняттях з фізичного виховання
Background. Recently, a lot of special attention has been paid to the school environment where students’ aggressive behaviour that spreads quickly is getting more expressed and reflects processes in the modern society and their consequences for the young generation. It can often have various short- and long-term consequences for a student’s behaviour, communication with others, emotional state or his/her self-esteem. Thus, this complex situation encourages to get interested in understanding the underlying causes of students’ aggressive behaviour and peculiarities of its frequent manifestation.
Objectives. The study aimed to reveal the peculiarities of students’ aggressive behaviour expression in physical education lessons in the context of age and gender aspects.
Material and methods. A total of 197 students participated in the study, comprising 52 girls aged 12-13 years, 44 boys of the same age group, 60 girls aged 14-15 years and 41 boys of the same age.
Results. The findings of the study indicated that 14-15-year-old students were more prone to the following forms of aggressive behaviour in physical education lessons: negativism, offence, irritation, physical and verbal aggression compared with 12-13-year-old students. It was also determined that older students demonstrated statistically significant higher levels of hostility and aggressiveness than younger counterparts. When analysing the students’ aggressive behaviour in the aspect of gender, it was found that boys often expressed the following forms of aggressive behaviour: negativism, offence, irritation and physical aggression; meanwhile, girls were more prone to the feeling guilty and verbal aggression. Higher hostility is more characteristic to boys than to girls, but the aggressiveness observed in the groups of boys and girls was assessed similarly according to the aggressiveness index.
Conclusions. The results obtained could be subjected to further analysis in order to enhance their effectiveness, for example, by examining concrete life situations of students.Історія питання. Останнім часом особлива увага приділяється шкільному середовищу, де агресивна поведінка учнів, яка швидко поширюється, набуває все більш яскравих контурів і відображає процеси, що відбуваються в сучасному суспільстві та їх наслідки для молодого покоління. Вона часто може мати різні короткострокові та довгострокові наслідки для поведінки учня, його спілкування з оточуючими, емоційного стану та самооцінки. Таким чином, ця складна ситуація спонукає все частіше цікавитися причинами агресивної поведінки студентів та особливостями її прояву.
Мета дослідження – виявити особливості прояву агресивної поведінки учнів на уроках фізичної культури в аспекті віку та статі.
Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 197 учнів, з них 52 дівчинки 12-13 років і 44 хлопчики та 60 дівчаток і 41 хлопчик 14-15 років.
Результати. Результати дослідження показали, що 14-15-річні учні у порівнянні з 12-13-річними учнями більш схильні до таких форм агресивної поведінки на уроках фізичної культури, як негативізм, образа, роздратування, фізична та вербальна агресія. Також було визначено, що старші школярі характеризуються статистично достовірно вищими показниками ворожості та агресивності, ніж молодші. При аналізі агресивної поведінки учнів у гендерному аспекті було виявлено, що хлопці частіше проявляють такі форми агресивної поведінки, як негативізм, образа, роздратування та фізична агресія, тоді як дівчата більш схильні до почуття провини та вербальної агресії. Вища ворожість більш характерна для хлопців, ніж для дівчат, але агресивність у групах хлопців і дівчат за індексом агресивності оцінювалася однаково.
Висновки. Вважаємо, що отримані результати можуть бути більш ефективно застосовані при подальшому аналізі, наприклад, при аналізі конкретних життєвих ситуацій студентів.
Покращення рухових навичок та мотивації до занять фізичною культурою за допомогою традиційних ігор
Study purpose. This study aims to investigate motor skills and motivation to learn physical education through traditional games.
Materials and methods. The study was conducted using an experimental method and involved 60 students from primary schools in Purwodadi District, Grobogan Regency, Indonesia. Data were collected by measuring motor skills and learning motivation through affective, cognitive and psychomotor tests that were examined for validity and reliability. In addition, students’ character was also measured through observational tests of students’ basic movement skills. The measurement of basic movement skills was carried out before and after the intervention, which lasted for 8 sessions over one month. Data analysis was carried out using the ANOVA technique, reinforced by regression of research results using SPSS 22 software.
Results. The results showed that the traditional game approach had a significant effect on increasing students’ motivation to learn physical education. The traditional games approach also contributed positively to students’ learning outcomes. Through hands-on experience in these traditional games, students can develop motor skills, coordination, speed, strength, as well as cognitive aspects such as strategy, spatial intelligence and situation analysis.
Conclusions. By participating in traditional games, students can understand and respect cultural heritage and broaden their horizons about cultural diversity. Suggestions for future investigations include extending the research and development activities by including a larger sample, which may provide greater statistical power to support research findings in the area of traditional games.Мета дослідження. Це дослідження спрямоване на вивчення рухових навичок та мотивації до занять фізичною культурою за допомогою традиційних ігор.
Матеріали та методи. Дослідження було проведено з використанням експериментального методу за участю 60 учнів початкових шкіл району Пурводаді, регентство Гробоган, Індонезія. Дані були зібрані шляхом оцінки рухових навичок та навчальної мотивації за допомогою афективних, когнітивних та психомоторних тестів, які були досліджені на предмет валідності та достовірності. Крім того, за допомогою спостережень за основними руховими навичками учнів оцінювали також їхній характер. Оцінювання основних рухових навичок проводилося до і після інтервенції, яка тривала 8 сесій протягом одного місяця. Аналіз даних проводився із застосуванням методу дисперсійного аналізу (ANOVA), доповненого регресійним аналізом результатів дослідження за допомогою програмного забезпечення SPSS 22.
Результати. Результати дослідження показали, що традиційний ігровий підхід має значний вплив на підвищення мотивації учнів до занять фізичною культурою. Традиційний ігровий підхід також сприяв позитивному впливу на результати навчання учнів. Завдяки практичному досвіду в цих традиційних іграх, учні можуть розвивати рухові навички, координацію, швидкість, силу, а також когнітивні аспекти, такі як стратегія, просторове мислення та аналіз ситуації.
Висновки. Завдяки залученню до традиційних ігор учні мають можливість краще зрозуміти та поважати культурну спадщину, а також розширити свій кругозір щодо культурного розмаїття. Рекомендації для проведення подальших досліджень включають розширення науково-дослідницької роботи за рахунок включення більшої вибірки, що може забезпечити більшу статистичну потужність для підтримки результатів дослідження у сфері традиційних ігор
Стимуляція реакцій аеробного енергопостачання спортсменів у регбі-15
Objectives. The study purpose was to evaluate the effectiveness of an experimental program of training means aimed at stimulating reactions of aerobic energy supply of athletes who are part of Ukraine national rugby union team.
Material and methods. The athletes of the Ukrainian national rugby union team were divided into two homogeneous groups (experimental and control) consisting of 15 individuals. The experimental group underwent a specialized program aimed at developing aerobic energy supply, whereas the control group followed a standard training program. The object of study focused on the training process of Ukraine national rugby union team.
Results. The results of testing rugby players in the experimental group demonstrated reliable changes in reactions of aerobic energy supply under the influence of a program of special training sessions. The most significant alterations were noted in the indicators of kinetics and stability of reactions. The indicators of O2 consumption and pulmonary ventilation in the intensity zone of anaerobic metabolism threshold increased significantly. There was a tendency to increase indicators characterizing the power of the respiratory response (max VE), in particular under conditions of growing fatigue (% excess VE). However, there were no significant changes in indicators of aerobic capacities components in the athletes’ control group.
Conclusions. We believe that the mentioned indicators mostly reflect specialized manifestations of rugby players’ aerobic capacities and impact the increase of athletes’ special functional capabilities. This has been confirmed by the results of the analysis of urgent adaptive responses registered in model conditions of competition activity. As a result of the implementation of the specified experimental programme during the preparation process, the Ukrainian national team achieved 2nd place at the European Rugby Union Championship in the Trophy division of the 2022-2023 season.Мета дослідження – перевірити ефективність експериментальної програми тренувальних засобів, спрямованих на стимуляцію реакцій аеробного енергозабезпечення спортсменів, які входять до складу національної збірної України з регбі-15.
Матеріал і методи. Спортсмени збірної України з регбі-15 були розподілені на дві однорідні групи (експериментальну та контрольну) по 15 осіб. Експериментальна група займалася за розробленою програмою, що спрямована на розвиток аеробного енергозабезпечення, тоді як контрольна група – за стандартною програмою тренувань. Об’єктом дослідження є навчально-тренувальний процес національної збірної Україна з регбі-15.
Результати. Результати тестування регбістів експериментальної групи продемонстрували достовірні зміни реакцій аеробного енергозабезпечення під впливом програми спеціальних тренувань. Найбільш суттєві зміни відзначені в показниках кінетики та стійкості реакцій, достовірно підвищилися показники споживання О2 та легеневої вентиляції в зоні інтенсивності порогу анаеробного обміну. Спостерігалася тенденція до підвищення показників, що характеризують потужність дихальної реакції (max VE), зокрема в умовах наростаючої втоми (% перевищення VE). У спортсменів контрольної групи суттєвих змін показників компонентів аеробних можливостей не було.
Висновки. Вважаємо, що зазначені показники здебільшого відображають спеціалізовані прояви аеробних можливостей регбістів, і впливають на підвищення їх спеціальних функціональних можливостей, що підтверджено результатами аналізу термінових адаптаційних реакцій, зареєстрованих у модельних умовах змагальної діяльності. Результатом реалізації зазначеної експериментальної програми в процесі підготовки стало ІІ місце збірної України на Чемпіонаті Європи з регбі-15 у дивізіоні Трофі сезону 2022-2023 років
Підвищення анаеробної витривалості у студентів-футзалістів шляхом поєднання ігор з обмеженою кількістю гравців та високоінтенсивним інтервальним тренуванням
Objectives. Futsal is a team sport that requires anaerobic support tactics and playing techniques, some of which include attack versus defend and high-intensity interval training (HIIT). The aim of this study was to determine the effect of training small-sided games with high-intensity interval training on the anaerobic endurance of futsal players.
Materials and methods. In this study, a one-group pretest-posttest design was used. The study population consisted of 25 players. 16 players were selected with an average age of 15.9 ± 0.5 years, a height of 158.1 ± 5.79 cm, a body mass of 58.9 ± 9.79 kg, and an IMT of 19.9 ± 2.41. The research data were analyzed using the paired sample t-test.
Results. Based on the results of the paired sample t-test, it was found that the sig (2-tailed) values were 0.002 < 0.005, indicating a significant increase in anaerobic endurance.
Conclusions. It can be concluded that small-sided game training with high-intensity interval training contributes significantly to the improvement of anaerobic endurance in student futsal players.Мета дослідження. Футзал є командним видом спорту, який потребує застосування анаеробних тактичних прийомів та ігрових технік, деякі з них включають комбінації нападу проти захисту та високоінтенсивні інтервальні тренування (ВІІТ). Метою цього дослідження було визначити вплив застосування тренувальних ігор з невеликою кількістю гравців та високоінтенсивного інтервального тренування на показники анаеробної витривалості футзалістів.
Матеріали та методи. У цьому дослідженні застосовано метод претесту та посттесту для однієї групи. Категорія досліджуваних складалася з 25 гравців. Було відібрано 16 гравців із середнім віком 15,9 ± 0,5 років, зростом 158,1 ± 5,79 см, масою тіла 58,9 ± 9,79 кг та ІМТ 19,9 ± 2,41. Дані дослідження було проаналізовано із застосуванням t-критерію для парних вибірок.
Результати. На підставі результатів t-критерію для парних вибірок було встановлено, що sig (2-tailed) (значимість (2-стороння)) становила 0,002 < 0,005, що свідчить про суттєве збільшення показників анаеробної витривалості.
Висновки. Таким чином, можна зробити висновок, що ігрові тренування з обмеженою кількістю гравців у поєднанні з високоінтенсивним інтервальним тренуванням істотно сприяють покращенню анаеробної витривалості у студентів-футзалістів
Розробка базової моделі для формування очікуваних характеристик інструкторів з групових фізичних вправ при підготовці студентів спортивних дисциплін
Background. Sports science experts play a crucial role in providing insights and appropriatere commendations to delineate the desired traits of professional group exercise instructors.
Objectives. The study aimed to investigate the using expert Delphi techniques in developing a core model for expected characteristics of group exercise instructors in sports science students.
Materials and methods. The study involved 18 exercise experts who served as group exercise instructors and lecturers in sports science. Across three questionnaire rounds, the data was assessed using a rating scale, considering Mode (Mo), Median (Mdn), and Interquartile range (IQR).
Results. The experts consistently emphasized the development of the eight core characteristics of group exercise at the highest importance level (Mo = 5, Mdn = 5, IQR = 0). Their focus encompassed areas such as knowledge in anatomy and exercise physiology, proficiency in exercise techniques, understanding of movement, psychological aspects, the role of aerobic dance leadership, and attitude towards group exercise. Additionally, knowledge related to injury prevention and nutrition received respective scores of Mo = 4, Mdn = 4, IQR = 1. Being a group exercise instructor necessitated both physical and mental preparedness.
Conclusions. The desired characteristics for sports science students who will develop themselves to be group exercise leaders have to include a broad range of knowledge to become a personality model, proficiency in all 8 areas, and the ability to effectively teach that lead students to success. And most importantly, the FITT-VS (Frequency Intensity Training Time Training Type-Volume Progression) principles of teaching should be applied in organizing the group exercise program to ensure appropriateness for each format.Історія питання. Фахівці зі спортивних дисциплін відіграють вирішальну роль у наданні інформації та відповідних рекомендацій щодо визначення бажаних якостей професійних інструкторів із проведення групових занять з фізичних вправ.
Мета дослідження. Метою роботи було дослідити застосування методів експертних оцінок Дельфі при розробці базової моделі очікуваних характеристик інструкторів з групових фізичних вправ при підготовці студентів спортивного профілю.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 18 фахівців у галузі фізичних тренувань, які працювали інструкторами з групових фізичних вправ та викладачами спортивних дисциплін. Впродовж трьох етапів анкетування дані оцінювали за рейтинговою шкалою, враховуючи моду (Mo), медіану (Mdn) та інтерквартильний розмах (IQR).
Результати. Експерти постійно акцентували увагу на розробці восьми основних характеристик групових вправ на найвищому рівні значущості (Mo = 5, Mdn = 5, IQR = 0). В центрі їхньої уваги були такі сфери, як знання анатомії та фізіології фізичних вправ, майстерність техніки виконання фізичних вправ, розуміння рухів, психологічні аспекти, роль лідерства в аеробних танцях і ставлення до проведення групових фізичних вправ. Крім того, знання, пов’язані з профілактикою травм і харчуванням, отримали відповідні бали Mo = 4, Mdn = 4, IQR = 1. Робота інструктора з групових фізичних вправ вимагала як фізичної, так і психічної підготовки.
Висновки. До бажаних характеристик студентів спортивних дисциплін, які прагнуть стати лідерами групових фізичних тренувань, слід віднести широкий спектр знань, які дозволять їм сформувати необхідну модель особистості, володіння майстерністю у всіх 8 сферах, а також здатність до ефективного навчання, що спрямовує студентів на досягнення успішних результатів.Та найголовніше полягає в тому, що принципи навчання FITT-VS (Frequency Intensity Training Time Training Type-Volume Progression — ключові компоненти тренування, що визначають частоту, інтенсивність, тип та час виконання вправ у відповідному обсязі та прогресії) слід застосовувати в процесі організації програми групових фізичних вправ, з метою забезпечення доцільності для кожного формату тренування