Publishing House of Ivano-Frankivsk National Medical University
Not a member yet
993 research outputs found
Sort by
ЧЕРЕПНО-МОЗКОВА ТРАВМА: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ДО ПОШИРЕННЯ КІЛЬКОСТІ ВИПАДКІВ ТА ЇЇ ДІАГНОСТИКА
Full text linkIntroduction The global medical community calls traumatic brain injury (TBI) a "silent epidemic" because the latter causes a significant increase in mortality and disability more than any other mechanical injury. Although today's world achievements demonstrate powerful technical capabilities for accurate diagnosis of the time of occurrence and mechanism of TBI, however, the commission examination departments of the forensic medical examination bureau are considering more and more cases of diagnostic errors made by forensic medical experts during autopsies , which later caused protracted legal proceedings.
Aim. In this study, we aimed to evaluate the modern diagnostic possibilities of methods for verifying the diagnosis and the time formation of TBI.
Methods. Literary data on the prevalence and methods of diagnosing TBI at the present time were analyzed.
Results. The degree and severity of TBI, as well as its course, after the initial mechanical injury depends on many factors. In the last decade, there has been an intensification of research on protein biomarkers based on biofluids (blood, cerebrospinal fluid) for intravitality diagnosis. However, not all markers provide reliable information that would correlate with the presence of TBI. Until now, the "gold standard" of diagnosis is an autopsy, next to which radiological studies are effectively used.
Conclusion.
Taking into account the global statistical data, postmortem diagnosis of TBI is an important issue of forensic traumatology, which requires a careful approach.
Світова медична спільнота називає черепно-мозкову травму(ЧМТ) «тихою епідемією», так як остання спричиняє значнепідвищенню смертності та інвалідності більше, ніж будь-яка інша механічнатравма Хоча світові досягнення у теперішній час демонструють потужнітехнічні можливості для точної діагностики часу виникнення та механізмучерепно-мозкової травми, проте у відділах комісійних експертиз бюросудово-медичної експертизи розглядається все більше випадківдіагностичних помилок, допущених лікарями-судово-медичними експертамипід час проведення розтинів, що надалі спричинило затяжні судові процеси.Aim. У цьому дослідженні ми мали на меті оцінити сучаснідіагностичні можливості методів верифікації діагнозу та давності черепно-мозкової травми.Methods. Було проаналізовано літературних дані стосовно поширеностіта методів діагностики ЧМТ на теперішній час.Results. Ступінь і тяжкість ЧМТ, так само як і її перебіг, післяпершопочаткового механічного ураження залежить від багатьох факторів.Для прижиттєвої її діагностики за останнє десятиліття спостерігаласяінтенсифікація досліджень білкових біомаркерів на основі біорідин (кров,спинномозкова рідина, спинномозкова рідина). Проте не всі маркери даютьдостовірну інформацію, яка б корелювала з наявністю ЧМТ. До тепер поручіз «золотим стандартом» діагностики – розтином, ефективно використовуютьрадіологічні дослідження.Conclusion.Враховуючи світові статистичні дані, посмертна діагностика ЧМТ єважливи
Evaluation of the Relationship Between the Maxillary Sinus and Nasopalatine Canal of Maxillary Impacted Canines by Cone Beam Computed Tomography
Full text linkIntroduction. One of the critical parameters evaluated while planning orthodontic treatment for impacted canines in clinical practice is the relationship between impacted canines and adjacent anatomical structures. The nasopalatine canal (NPC) and maxillary sinus are anatomical formations that may be in close proximity to impacted canines.
This study aimed to determine the relationship between palatally impacted canines, the maxillary sinus, and the NPC.
Methods. A total of 105 impacted canines from 93 patients were evaluated using cone beam computed tomography (CBCT) images. The relationship between the impacted canine teeth, maxillary sinus, and NPC was assessed inside, outside, and at the border of the maxillary sinus floor and NPC walls. The millimetric distance between the impacted canine teeth and the borders of the maxillary sinus, the NPC, and the cortical bone of the palate was measured. Additionally, NPC morphology was assessed on the axial and sagittal CBCT images.
Results. Of all the impacted teeth, 47.6% (3.8% inside, 43.8% at the border) were associated with the sinus, while 42.8% (15.2% inside, 27.6% at the border) were associated with the NPC. A significant moderate negative correlation (-0.32) was observed between age and the distance between impacted left canine teeth and the cortical bone of the palate. Additionally, when a Y-shaped NPC was present, the impacted canines were predominantly situated outside the canal.
Conclusions. In this study, nearly half of the canines were located inside or at the border of the maxillary sinus and the NPC. Therefore, clinicians should carefully evaluate the relationship of impacted teeth with the maxillary sinus and the NPC during both orthodontic treatment and the extraction of impacted teeth
Формування творчої особистості у вищих навчальних закладах
No full textThe current development of a civil democratic state gives rise to a new worldview approach. According to this approach, the human personality comes into focus with its unique interests, values, and ability to improve, develop, educate, and be creative.
The notion of a creative personality comes as a subsystem of the personality concept, characterized by a set of creative individual qualities that ensure their success in creative activity. The formation of a creative personality is influenced by both general and specific social patterns caused by historical conditions of social development. The development of a creative personality follows particular patterns. Also, a creative personality develops in creative activity and communication.
A creative personality is a subject of creative social relations and conscious creative activity. On the other hand, it is the source of creative activity in a specific social environment. A creative personality is defined as a person "whose creative scope covers actions ranging from non-standard solution of a simple task to the creation of something objectively new in a particular field, as a person characterized by specific personal qualities, namely: determination, the ability to keep going, courage of thought, the ability to see beyond the boundaries, courage to go against the tide and destroy the common beliefs".
We consider the creative potential of a personality as an integrated manifestation of a variety of personal qualities. A creative personality is not only defined by high creative potential, but also by the degree of their commitment to bring it to life.У сучасних умовах розвитку громадянської демократичної держави формується новітня світоглядна концепція, згідно, якої людська особистість постає пріоритетною, з її унікальними інтересами, цінностями, здатністю до самовдосконалення, саморозвитку, самоактуалізації, самоосвіти, творчої діяльності.
Творча особистість – це підсистема особистості, яка характеризується сукупністю творчих якостей індивіда, які забезпечують їй успіх у творчій діяльності; по-друге, на формування творчої особистості впливають як загально-соціальні, так і конкретно-соціальні закономірності, обумовленні конкретно-історичними умовами суспільного розвитку, процес становлення творчої особистості конкретного індивіда має свої специфічні закономірності; по-третє, творча особистість розвивається у творчій діяльності та спілкуванні.
Творча особистість, це з одного боку, суб’єкт творчих соціальних відносин та свідомої творчої діяльності, а з іншого, причина творчої діяльності та соціально-творчих значущих дій, які здійснюються у даному соціальному середовищі. Творчу особистість визначають як особистість “Межі творчості якої охоплюють дії від нестандартного розв’язання простого завдання до створення об’єктивно нового в певній галузі, як особистість, що характеризується специфічними особистісними якостями, а саме: рішучістю, вміннями не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити далі того, що бачать її сучасники і що бачили її попередники, мужністю для того, щоб піти проти течії і зруйнувати те, чому вірить сьогодні більшість ”.
Ми розглядаємо творчий потенціал особистості як інтегрований прояв самих різних якостей особистості і творчу особистість визначають не тільки високий творчий потенціал, але й ступінь її активності в його реалізації
Clinical Practice in Family Medicine: Discipline Priorities
Full text linkThe paper demonstrates that conducting clinical practice in family medicine at the Department of Internal Medicine No. 2 and Nursing is carried out according to the concept of continuous collaboration between practice supervisors, supervising family physicians, and fifth-year students of the Faculty of Medicine of Ivano-Frankivsk National Medical University. The main priority in conducting clinical practice at the department is consolidating the knowledge and skills acquired by students during their study at the medical university, as well as during their practice, followed by assessing the degree of mastery during the final module assessment. All these aspects play a crucial role in the subsequent stage of professional development of future physicians, specifically the integration of skills and abilities, independent examination and treatment of patients, and direct preparation for work in healthcare facilities. During clinical practice, faculty members should bear in mind that medical education in Ukraine ensures a proper level of quality teaching and professional development of healthcare practitioners, as the quality of healthcare provision to the population of the country depends on it.
The modern advancement in science and medicine necessitates competent and competitive professionals in the field of medicine. Future changes in medical education should combine the best traditions and achievements of national medical universities and the advanced teaching experience in global higher education institutions. The study at Ivano-Frankivsk National Medical University contributes to the harmonious development of individuals, combines professional and enlightening characteristics, and promotes cultural and spiritual education of future healthcare professionals.
For fifth-year students of the Faculty of Medicine, clinical practice will commence at the end of the spring semester this year. This will allow them, if desired, to work more with family physician mentors in healthcare facilities of the Ivano-Frankivsk region and other regions of Ukraine.
Therefore, during clinical practice in family medicine, the learning process involves the activities of both teachers (knowledge transfer and guidance of students’ practical work) and students in the process of mastering the knowledge and practical skills.В статті показано, що проведення лікарської практики в сімейній медицині на кафедрі внутрішньої медицини № 2 та медсестринства здійснюється за концепцією постійної співпраці керівників практики кафедри, сімейних лікарів-кураторів та студентів п’ятого курсу медичного факультету Івано-Франківського національного медичного університету. Основними пріоритетами організації практики на кафедрі є закріплення знань та вмінь, набутих під час навчання в медичному університеті в процесі проходження практики, з наступним контролем ступеня їх оволодіння під час підсумкового модульного контролю. Всі ці моменти відіграють вирішальну роль для наступного етапу професійного розвитку майбутніх лікарів, а саме інтеграції умінь та навичок, самостійного обстеження та лікування хворих, та безпосередньої підготовки до роботи в закладах охорони здоров’я. В процесі організації проведення лікарської практики викладачі кафедри повинні пам’ятати, що медична освіта в Україні забезпечує належний рівень якісного навчання та підвищення кваліфікації медиків, оскільки від цього залежить якість надання медичної допомоги населенню країни.
Сучасний розвиток науки і медицини потребує підготовки компетентних конкурентоспроможних кадрів у галузі медицини. Майбутні зміни в медичній освіті мають поєднати добрі традиції та здобутки вітчизняних медичних університетів та передовий досвід викладання в світових закладах вищої освіти. Навчання в Івано-Франківському національному медичному університеті сприє гармонійному розвитку особистості, поєднує фаховий, просвітницький характер, сприяє культурній, духовній освіченості майбутніх медиків.
Лікарська практика у студентів п’ятого курсу медичного факультету цього навчального року розпочнеться в кінці весняного семестру. Це дасть їм змогу при бажанні більше часу працювати з сімейним лікарями-кураторами в закладах охорони здоров’я Івано-Франківської області та інших областей України.
Отже, під час проходження лікарської практики в сімейній медицині процес навчання поєднує діяльність викладача (передавання знань і керівництво практичною роботою студентів) і студентів в процесі оволодіння системою знань та практичних навичок
Дослідження протигрибкової активності антисептиків Хлоргекседину та Декасану відносно клінічних штамів Candida spp.
No full textTopicality. Diseases of the oral mucosa (OM) continue to be an urgent problem in modern dentistry. OM mycotic lesion is the most prevalent among them. Increased use and insufficient course of antifungal drugs administration, of both high-quality and low-quality ones, leads to the occurrence of more resistant Candida strains. Therefore, we studied an antimycotic effect of the most widely used antiseptics such as Chlorhexedine and Decasan on modern clinical strains of Candida selected from patients with OM candidiasis.
The aim. Studied an antimycotic effect of the most widely used antiseptics such as Chlorhexedine and Decasan on modern clinical strains of Candida selected from patients with OM candidiasis.
Materials and methods. The study of antiseptics antifungal activity was performed on clinical strains of yeast-like fungi (C.albicans and C. non-albicans) selected from the samples of the oral mucosa of patients with oral candidiasis. Agar diffusion test and broth microdilution were used to study the anti-candidal activity of Chlorhexidine and Decasan (decamethoxine) in relation to Candida spp. clinical strains selected from the patients with candidiasis.
Discussion of the results. Agar diffusion test demonstrated that the solutions of both mentioned antiseptics in the concentrations which were directly applied to the oral mucosa in the affected area had a pronounced fungicidal effect. According to the testing results, both antiseptics had rather low values of fungistatic and fungicidal concentrations.
Conclusions. Thus, despite the existence of antimycotic polyresistance as the main property of modern Candida strains, which are the causative agents of oral candidiasis in dental patients, the antiseptic agents Chlorhexidine and Dekasan retain a sufficiently high therapeutic potential. The conducted studies substantiate microbiologically the expediency of their inclusion in modern therapeutic regimens.Актуальність.Захворювання слизової оболонки ротової порожнини (СОРП) продовжують залишатися актуальною проблемою сучасної стоматології. Серед них одне з провідних місць займає грибкове ураження СОРП. Збільшення використання, і недостатній курс прийому протигрибкових препаратів, як якісних, так і неякісних, призводить до появи більш стійких штамів видів Candida.
Мета. Дослідити антимікотичний вплив найбільш застосовуваних антисептиків Хлоргекседину та Декасану на сучасні клінічні штами канидид, виділених від пацієнтів із канидозом СОРП.
Матеріали і методи. Дослідження протигрибкової активності антисептиків виконано на клінічних штамах дріжджоподібних грибів (C.albicans і C. non-albicans), виділених із мазків слизової оболонки ротової порожнини пацієнтів із кандидозом ротової порожнини.
Для вивчення антикандидозної активності Хлоргексидину і Декасану (декаметоксину) відносно клінічних штамів Candida spp., виділених від пацієнтів із кандидозом СОРП, застосовано методи дифузії в агар та мікророзведень у бульйоні.
Обговорення результатів. Метод дифузії в агар продемонстрував, що розчини обох згаданих антисептиків у концентраціях, які безпосередньо наносяться на слизову оболонку ротової порожнини в зоні ураження, проявляють виразну фунгіцидну дію.
Висновки. Не зважаючи на існування антимікотичної полірезистентності як основної властивості сучасних штамів кандид, що є збудниками кандидозу ротової порожнини у стоматологічних пацієнтів, антисептичні засоби Хлоргексидин і Декасан зберігають достатньо високий лікувальний потенціал. Виконані дослідження мікробіологічно обґрунтовують доцільність включення їх у сучасні терапевтичні схеми
Молекулярно-генетичні дослідження генів GSTM, GSTT і VDR
No full textAccording to the “threshold” model of multifactorial diseases, genetic and epigenetic factors determine each person's predisposition to developing a disease. If this total predisposition exceeds a certain threshold, the disease develops.
The aim of study to investigate the frequency of polymorphic loci TaqI and Apa I of the VDR-3 gene and deletion loci of the genes GSTM1 0 and GSTT1 0 (glutathione-S-transferases) in the genotype of children with dysmetabolic nephropathy.
Materials and methods. A molecular genetic study of the Taq I polymorphic locus was conducted in 55 children with different severity of dysmetabolic nephropathy: 35 children with complicated dysmetabolic nephropathy and 20 children with uncomplicated DN; the results were compared with the data of 44 healthy children.
Results. We have established an association of dysmetabolic nephropathy with the presence of deletion alleles of GSTM1 0/0 and GSTT1 0/0 in the child's genotype, a significant association of the frequency of simultaneous carriage of deletion alleles GSTT1 0/0+GSTM1 0/0 with a more severe course of DN in children. The ability of the products of these genes to provide cellular resistance to lipid peroxidation free radicals and prevent damage to the HDC was investigated, and it was concluded that the null alleles of GSTM1 0/0 GSTT1 0/0 and, especially, their combination GSTT1 0/0+GSTM1 0/0 may be modifier genes in the pathogenesis of dysmetabolic nephropathy in children.
Conclusions. Molecular genetic analysis of polymorphic variants of the VDR3 gene showed a difference in the frequency of VDR3 alleles and genotypes between children with dysmetabolic nephropathy and healthy children. This confirms that allelic variance in the VDR3 gene may be a risk factor for developing dysmetabolic nephropathy, and the gene itself may be considered a candidate gene in the pathogenesis of multifactorial inheritance of dysmetabolic nephropathy. The results obtained may further form the basis of screening tests for diagnosing dysmetabolic nephropathy in children.Анотація. Згідно з «пороговою» моделлю розвитку мультифакторіальних захворювань, сукупність генетичних і епігенетичних факторів визначають схильність кожної людини до розвитку хвороби. Якщо ця сумарна схильність перевищує певний поріг, розвивається захворюванн.
Мета. Дослідити частоту поліморфних локусів TaqІ і Apa I гена VDR-3 та делеційних локусів генів GSTM1 0 і GSTT1 0 (глутатіон-S-трансфераз) у генотипі дітей з дизметаболічною нефропатією.
Матеріали та методи. Проведено молекулярно – генетичне дослідження поліморфного локусу Taq I у 55-ти дітей із різним за важкістю перебігом дизметаболічної нефропатії: у 35 дітей – із ускладненим перебігом дизметаболічної нефропатії та у 20 дітей із неускладненим перебігом ДН, результати порівнювали із даними 44-х здорових дітей.
Результати. Встановлено асоціацію дизметаболічної нефропатії з наявністю делеційних алелів GSTM1 0/0 та GSTT1 0/0 у генотипі дитини, достовірну асоціацію частоти одночасного носійства делеційних алелів GSTT1 0/0+GSTM1 0/0 з більш важким перебігом ДН у дітей. Досліджено здатність продуктів цих генів забезпечити резистентність клітин до перекисного окислення ліпідів, вільних радикалів та попереджати поломки ДHК, зробити висновок про те, що нульові алелі GSTM1 0/0 GSTT1 0/0 та, особливо, їх поєднання GSTT1 0/0+GSTM1 0/0 можуть бути генами-модифікаторами у патогенезі дизметаболічної нефропатії у дітей.
Висновок. Молекулярно-генетичне дослідження поліморфних варіантів гена VDR3 показало, що існує різниця частоти алелів та генотипів VDR3 між дітьми з дизметаболічною нефропатією і здоровими. Це підтверджує, що алельна дисперсія за геном VDR3 може бути фактором ризику розвитку дизметаболічної нефропатії, а сам ген може вважатись геном-кандидатом у патогенезі мультифакторного успадкування дизметаболічної нефропатії. Отримані результати у подальшому можуть лягти в основу скринінгових тестів для діагностики дизметаболічної нефропатії у дітей
ДЕЯКІ АСПЕКТИ СУЧАСНОЇ ДІАГНОСТИКИ І ХІРУРГІЧНОЇ ТАКТИКИ ПРИ ФОЛІКУЛЯРНИХ НЕОПЛАЗІЯХ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ
No full textThe study analyzed the examination and treatment outcomes of patients with surgical thyroid pathology.
Objective: to systematize preoperative diagnostic methods and develop a comprehensive approach to organ-preserving surgeries in patients with follicular thyroid neoplasms.
Material and Methods. The study analyzed the examination and treatment outcomes of 749 patients treated at the Precarpathian Clinical Oncology Center, Ivano-Frankivsk, Ukraine, between 2019 and 2024. All patients underwent fine-needle aspiration biopsy of clinically significant thyroid gland nodules at the preoperative stage.
Results. The causes of the disease were as follows: colloid nodular goiter in 566 (75.6%, 95% CI 72.3-78.6%) patients, adenomatous nodular goiter with follicular neoplasms in 72 (9.6%, 95% CI 7.612.0%) cases, papillary carcinoma in 54 (7.2%, 95% CI 5.5-9.3%) patients, suspicious for papillary carcinoma in 17 (2.3%, 95% CI 1.3-3.6%) cases (based on cytological examination), medullary carcinoma in 12 (1.6%, 95% CI 0.8-2.8%) patients, anaplastic carcinoma in 6 (0.8%, 95% CI 0.3-1.7%) cases, and other tumors in 22 (2.9%, 95% CI 1.8-4.4%) patients. The results were statistically processed using the standard software package “Statistica 6.0 for Windows” (StatSoft, USA).
Hemithyroidectomy was performed in 28 (42.4%, 95% CI 0.31-0.54%) cases, thyroidectomy in 16 (24.2%, 95% CI 0.12-0.32%) cases, subtotal lobectomy in 19 (28.7%, 95% CI 0.16-0.37%) cases, and lobectomy in 9 (13.6%, 95% CI 0.05-0.20%) cases. Central compartment lymph node dissection as an adjunct to thyroidectomy was performed on six (31.0%, 95% CI 0.32-0.61%) patients.
Conclusions.
The primary method for preoperative diagnosis of follicular neoplasms is fine-needle aspiration biopsy, followed by cytological examination.
In follicular neoplasms against the background of multinodular goiter, thyroidectomy is recommended. In all other cases, the initial surgical approach should prioritize organ-preserving procedures to improve quality of life.
The extent of the final surgical intervention depends on the pathological findings.
If a patient with follicular neoplasms refuses surgery, prolonged monitoring by an oncological surgeon is essential.
Molecular genetic diagnostics can facilitate the preoperative identification of follicular carcinoma, guiding the subsequent treatment algorithm.Проаналізовано результати обстеження та лікування пацієнтів з хірургічною патологією щитоподібної залози. Досліджено частоту різних форм пухлин щитоподібної залози, які виявлялись у пацієнтів Прикарпатського клінічного онкологічного центру (ПКОЦ), симптоматика та дані додаткових методів обстежень. Встановлено, що тільки за наявності чіткої цитологічної ознаки - внутрішньоядерних інвагінацій можна встановити цитологічний діагноз фолікулярного раку в пунктатах новоутворень щитоподібної залози. За відсутності стандартних морфологічних ознак малігнізації важко провести точну диференційну цитологічну діагностику між фолікулярними аденомами та фолікулярними карциномами. У цих випадках «арбітром» може бути лише гістологічне дослідження пухлин, яке дає змогу виявити ознаки інвазії та метастазування пухлин.Мета дослідження. Систематизувати методи доопераційної діагностики та опрацювати комплекс органозберігаючих операцій у хворих з фолікулярними неоплазіями ЩЗ.Методи. Дослідження базується на вивченні результатів обстеження та лікування 749 пацієнтів, яким проведено обстеження та лікування в Прикарпатському клінічному онкологічному центрі (ПКОЦ) 2019—2024 рр. Групою контролю були 20 практично здорових осіб. Під час обстеження враховували скарги пацієнтів, результати ультразвукового дослідження ЩЗ та лімфатичних вузлів шиї та вміст гормонів ЩЗ у сироватці крові. У пацієнтів на догоспітальному етапі визначали рівень тиретропного гормону, трийодтиронін (Т3), антитіла до тиреоглобуліну, в окремих випадках визначали рівень кальцитоніна, як маркера медулярного раку щитоподібної залози.Усім пацієнтам на доопераційному етапі проведено тонкоголкову аспіраційну пункційну біопсію (ТАПБ) клінічно значущих утворень ЩЗ та лімфатичних вузлів ділянки шиї з оцінкою нативного мазка лікарем-цитологом і дослідженням цитологічного матеріалу.В післяопераційному етапі увесь інтраопераційний матеріал підлягав гістологічному дослідженню. Після фіксації матеріал обробляли через спиртові розчини, виготовляли парафінові зрізи товщиною 5-10 мкм, які забарвлювали гематоксиліном і еозином для оцінки морфологічних змін під мікроскопом при збільшенні x100 та x200. За результатами гістологічного діагнозу приймалось рішення про повторні, в окремих випадках, радикальні розширені оперативні втручання. В деяких випадках для візуалізації органів шиї та грудної клітки використовували комп’ютерну і магнітно-резонансну томографію. Хірургічне втручання проводили під ендотрахеальним наркозом. Усім пацієнтам виконано екстрафасціальні втручання з використанням прецизійної техніки та хірургічної етапності. Судинні структури перев’язували або коагулювали біля тиреоїдної капсули лише після їхньої візуальної ідентифікації. Для запобігання поширенню гематогенних метастазів та зупинки кровотечі з одночасним лігуванням і пересіченням тиреоїдних судин використовували сучасні електрохірургічні генератори, зокрема ЕК-300М «Cвармед» (Україна) та «Ligasure» (США).Результати. На першому етапі обстеження всім 749 пацієнтам проведено загально-клінічні обстеження, та під контролем УЗД виконано ТАПБ утворів ЩЗ. Групою контролю були 20 практично здорових осіб. Серед пацієнтів переважали жінки: 607 із 749 (81,0 %, 95 % ДІ 78,0 — 83,8). Розподіл хворих за віком здійснено відповідно до рекомендацій ВООЗ, прийнятих на Міжнародному семінарі з проблем геронтології (2016). Вік пацієнтів становив від 45,6 до 59,1 року (середній вік — 51,3 року). Причинами захворювань були вузловий колоїдний зоб у 566 (75,6 %, 95 % ДІ 72,3 — 78,6) пацієнтів, вузловий аденоматозний зоб з фолікулярною неоплазією — у 72 (9,6 %, 95 % ДІ 7,6 — 12,0), папілярна карцинома — у 54 (7,2 %, 95 % ДІ 5,5 — 9,3), підозра на папілярну карциному — у 17 (2,3 %, 95 % ДІ 1,3 — 3,6) за даними цитологічного дослідження, медулярна карцинома — у 12 (1,6 %, 95 % ДІ 0,8 — 2,8), анапластичний рак — у 6 (0,8 %, 95 % ДІ 0,3 — 1,7), інші пухлини — у 22 (2,9 %, 95 % ДІ 1,8 — 4,4). Статистичне опрацювання отриманих результатів проводили з використанням стандартного пакета програм «Statistica 6.0 for Windows» (StatSoft, США). Враховуючи дані УЗД ЩЗ, цитологічного обстеження, додаткових методів дослідження проведено хірургічне втручання 66 (91,6%, ДІ 0,85 - 0,98) пацієнтам з аденоматозним вузловим зобом з фолікулярною неоплазією, 6 (8,3%, ДІ 0,02 - 0,15) хворих відмовилися від оперативного лікування. У 47 (71,2%, ДІ 0,54 - 0,77) хворих констатовано еутиреоз, у 12 (18,1%, ДІ 0,09 - 0,25) — гіпотиреоз на тлі автоімунного тиреоїдиту, у 7 (10,6%, ДІ 0,03 - 0,16) — гіпертиреоз. Гемітиреоїдектомія виконана у 28 (42,4%, ДІ 0,31 - 0,54) пацієнтів, тиреоїдектомія — у16 (24,2%, ДІ 0,12 - 0,32), субтотальна резекція частки — у 19 (28,7%, ДІ 0,160 - 0,37), резекція частки — у 9 (13,6%, ДІ 0,05 - 0,20). У післяопераційний період за результатами патогістологічного дослідження фолікулярну карциному виявлено в 17 (25,7%, ДІ 0,14 - 0,33) пацієнтів, карциному з клітин Гюртле (В-клітин) — у 2 (3,0%, ДІ 0,01 - 0,04), з них 11 (68,0%, ДІ 0,36 - 0,80) хворим раніше проведено тиреоїдектомію з приводу багатовузлового колоїдного зоба і фолікулярної неоплазії, 8 (42,0%, ДІ 0,20 - 0,64) — субтотальну резекцію частки на тлі фолікулярної неоплазії. Лімфодисекцію центральної клітковини, як доповнення тиреоїдектомії виконано 6 (31,0%, ДІ 0,32 - 0,61) пацієнтам. Метастатичне ураження центральної клітковини за даними патогістологічного дослідження виявлено в 1 (5,2%, ДІ – 0,01 - 0,04) випадку. Післяопераційний період перебігав без ускладнень. Усі пацієнти виписані в задовільному стані. Середня тривалість перебування хворого в стаціонарі становила 5 діб.Висновки: 1. Основним методом доопераційної діагностики фолікулярних неоплазій є тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія з подальшим цитологічним дослідженням.2. За наявності фолікулярної неоплазії на тлі багатовузлового зоба доцільним є проведення тиреоїдектомії, в усіх інших випадках на першому етапі оперативного втручання слід віддавати перевагу операціям, які зберігають орган, що поліпшує якість життя.3. Вибір обсягу кінцевого хірургічного втручання залежить від планового патогістологічного висновку.4. У разі відмови пацієнта з фолікулярною неоплазією від оперативного втручання необхідне тривале спостереження у лікаря-онкохірурга.5. Молекулярно-генетична діагностика дозволить встановити фолікулярну карциному на доопераційному етапі, що визначить подальший лікувальний алгоритм
Liraglutide-Induced Depression with Suicidality in an Obese Adult: A Case Report
Full text linkObesity is a major health issue worldwide. Treating adults with obesity often involves lifestyle and diet changes and sometimes medication. Liraglutide is a drug that is being closely studied for treating obesity. However, the potential side effects of liraglutide, particularly its impact on mood and the development of depression, may be of concern. Given the frequent co-occurrence of obesity and depression, it is important to understand how obesity treatments like liraglutide might affect a person’s mood. A 47-year-old schoolteacher with no personal or family history of mental illness or chronic physical condition sought help for his steadily increasing weight. Despite having a sedentary job and reporting no major stress or substance use, he did not attempt to change his diet or activity level, occasionally experiencing sleep difficulties. He was overweight, with a body mass index of 42. The patient was diagnosed with adult obesity and prescribed liraglutide, diet changes, and exercise. Initially, he lost weight, but he also developed depressive symptoms, including fatigue, loss of interest, sleep disturbances, and suicidal ideation. Following cessation of liraglutide treatment, his depression symptoms got better, but his weight slightly increased. This case sheds light on the possible link between liraglutide and depression in managing obesity. It is crucial for healthcare providers to be aware of potential mental health side effects of obesity drugs like liraglutide. Although the exact reasons behind these mood changes are not fully understood, this case emphasizes the need for careful observation and decision-making in treatment. Understanding these issues can help balance the benefits and risks of liraglutide and ensure better care and treatment options for people with obesity
Impact of Baseline Characteristics on Stroke Outcomes in Pakistan: A Longitudinal Study Using the Modified Rankin Scale
Full text linkIntroduction. Stroke is a leading cause of disability and mortality globally, with a significant impact on healthcare systems. Various factors, including age, gender, comorbidities, and the type of stroke, influence the burden of stroke and its outcomes.
The study was conducted with an objective to determine the impact of baseline characteristics on the long-term functional outcome of stroke patients.
Methods. This prospective observational study was conducted between April 6, 2022 - December 31, 2023, at a tertiary hospital. The study included patients with radiologically confirmed stroke, selected through convenience sampling. Stroke patients of any gender and all age groups, with any comorbidity, were included. The Modified Rankin Scale (mRS) assessed disability on admission and three months post-stroke.
Results. Of the 213 patients, 122 (57.3%) were males and the majority, 199 (93.4%) individuals, had acute ischemic stroke. The median age of the participants was 60 years (range: 13-97 years; IQR=18 years). The mRS score on admission was poor (5.0; IQR=1.0) for patients ≥ 60 years. In 74 (34.74%) participants, the left middle cerebral artery was a frequently involved site. Age of ≥ 60 years (mRS=4.0; IQR=4.0; p=0.001) and the presence of ≥ 3 comorbidities (mRS=5.0; IQR=1.0; p=0.001) were significantly associated with poor outcomes three months post-stroke. Ordinal logistic regression revealed that a mRS score of 4 (OR=14.20; 95% CI=1.70-145.25; p=0.02) and a mRS score of 5 (OR=78.84; 95% CI=9.35-820.25; p < 0.001) on admission were associated with poor outcomes. In addition, the presence of ≥ 3 comorbidities (OR=4.59; 95% CI=14.65; p < 0.01) and increasing age (OR=1.04; 95% CI=1.01-1.07; p=0.02) were predictors of poor outcomes three months post-stroke.
Conclusions. The study underscores the importance of early intervention and effective management of comorbidities to improve functional outcomes in stroke patients. It highlights the need for targeted stroke care and rehabilitation strategies
Integrating Basic Sciences and Clinical Practice: A Cross-Sectional Study of UQUMED's Medical Education Approach
Full text linkIntroduction. Since the early 20th century, medical education has evolved, notably with the Flexner report emphasizing the fusion of foundational sciences and clinical reasoning. As the field grew, educators adeptly incorporated new sciences and technologies, ensuring curriculum balance and depth.
Aim. This research aimed to explore the role of basic sciences in contemporary medical education, focusing on their integration with clinical practice.
Methods. An institutional-based cross-sectional study design was implemented at Umm Al Qura University, College of Medicine, Makkah, Saudi Arabia, from March to June 2023. This study involved surveying 470 medical students, from a total campus population of 1,360 students (excluding preparatory year), using a pre-tested and structured self-administered questionnaire. All questions in the survey were formatted to elicit dichotomous responses, namely “yes” or “no”, and the collected data were analyzed using SPSS version 20.
Results. The study discovered that while a high percentage of medical students (96.6% in earlier years to 94% in senior years) recognized the importance of basic sciences in the MBBS curriculum, there was a noticeable decline in this belief as students advanced through their clinical years. Similarly, the perception of the utility of foundational knowledge of basic sciences for understanding clinical subjects decreased slightly from 93% in earlier years to 85% in senior years. About 92.7% of students across all years believed a strong understanding of basic sciences was crucial for clinical proficiency. However, the perceived benefit of suggested readings/textbooks declined from 82% in earlier years to 77% in senior years. Feedback on curriculum enhancements showed robust support for more engaging teaching methods, with over 90% favoring the incorporation of multimedia tools and group-based sessions.
Conclusions. Our findings underscore the foundational role of basic sciences in medical education for clinical competency, highlighting a gradual shift in student perceptions as they progress through their training. This shift signals the necessity for adaptive teaching strategies that effectively integrate basic sciences with clinical practice to maintain relevance and efficacy in medical curricula