60685 research outputs found
Sort by
Effect of heat treatment on the surface morphology of a CoFeBMoGeMn multicomponent thin-film alloy
No full textThe atomic force microscopy (Bruker, Dimension Icon AFM) examined
the surface morphology and roughness. The values of root-mean-squared
(Rq) and arithmetical mean deviation of the assessed profile (Ra) that
characterize the surface-profile roughness of investigated samples were
calculated
Вплив виробничого середовища на формування організаційної культури
No full textУ сучасному динамічному світі, де конкуренція посилюється, а технології розвиваються з надзвичайною швидкістю, успіх будь-якого підприємства все більше залежить не лише від наявності інноваційного обладнання чи ефективних бізнес-процесів, а й від здатності адаптуватися до змін, ефективно використовувати людський капітал та підтримувати високий рівень залученості персоналу. У цьому контексті організаційна культура виступає як ключовий фактор, що визначає ціннісні орієнтири, норми поведінки, взаємовідносини та загальну атмосферу в колективі [1]. Саме вона формує унікальний «характер» підприємства, впливаючи на його конкурентоспроможність, інноваційний потенціал та здатність до сталого розвитку
Optimization of early diagnosis and prevention of menstrual dysfunction in adolescent girls with metabolic syndrome
No full textОсобливості фізичного розвитку дівчинки-підлітка, соціально-побутові та психологічні умови, у яких вона перебуває, перенесені в дитинстві та пубертатному періоді захворювання істотно впливають на формування репродуктивного здоров’я, перебіг вагітності та пологів. Одним із найбільш соціально значимих захворювань, визнаним Всесвітньою організацією охорони здоров’я як пандемія ХХІ століття, є метаболічний синдром.
Хронічний стрес і вплив екологічних факторів на тлі ожиріння та метаболічного синдрому призводять до зриву механізмів адаптації, дисфункції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової осі, що супроводжується симптомами метаболічних та дисгормональних порушень.
Висока поширеність ожиріння серед дітей та підлітків, різноманітність його форм, суперечливість патогенетичного впливу на репродуктивну функцію, обмежена кількість досліджень щодо основних механізмів впливу метаболічних порушень на менструальний цикл у дівчат-підлітків, відсутність чітких діагностичних критеріїв і профілактичних підходів стали підґрунтям для проведення даного дослідження.
Метою роботи було зниження частоти порушень менструального циклу у дівчат підліткового віку з метаболічним синдромом шляхом науково обґрунтованої розробки комплексу профілактичних заходів для корекції метаболічних і гормональних розладів.
Методи дослідження включали: медико-соціальне опитування, ретроспективний аналіз 2000 медичних карток дівчат віком 10–18 років, анкетування, клініко-лабораторні та інструментальні методи, розширене гормональне й метаболічне обстеження. У дослідження залучено 90 дівчат із порушеннями менструального циклу та 30 здорових дівчат. Основну групу розподілено на підгрупи залежно від профілактичних заходів, що застосовувалися.
Основними компонентами персоналізованого підходу були: нормалізація харчування, підвищення фізичної активності, налагодження сну та відпочинку, застосування фолієвої кислоти, інозитолу, магнію, заліза,
вітаміну D, фітопрепаратів із фітогормональним ефектом, а також метформіну.
Результати дослідження свідчать, що метаболічні та ендокринні порушення суттєво впливають на менструальну функцію. Визначено провідні фактори ризику: тиреоїдна дисфункція, надмірна маса тіла, відхилення у процесі статевого дозрівання, гінекологічні захворювання у дитячому та підлітковому віці, психоемоційні порушення.
Результати аналізу показали, що тиреоїдна дисфункція є значущим фактором ризику порушень менструального циклу, (OR = 3,62; p < 0,05). Це вказує на важливість функціонального стану щитоподібної залози у регуляції
менструального циклу та необхідність ендокринологічного моніторингу у підлітків з метаболічним синдромом. Одержані дані також свідчать про наявність взаємозв’язку між неврологічними захворюваннями та менструальними порушеннями (OR = 7,03; p < 0,05). Це може бути обумовлено впливом центральної нервової системи на процеси гормональної регуляції, що потребує подальших досліджень для уточнення механізмів цього впливу. Ще одним важливим фактором ризику є надмірна вага, що стала суттєвим предиктором розвитку порушень менструального циклу (OR = 6,89; p < 0,002) і підтверджує негативний вплив порушень метаболізму на гормональний баланс та репродуктивне здоров’я підлітків. Найбільш виражений вплив серед усіх досліджуваних факторів має патологічний перебіг пубертатного періоду (OR = 14,3; p < 0,002). Це підкреслює необхідність раннього виявлення та корекції порушень статевого дозрівання для профілактики подальших репродуктивних розладів. Запальні процеси жіночих статевих органів також мають значний вплив на розвиток менструальної дисфункції (OR = 3,23; p < 0,05). Це підтверджує необхідність своєчасної діагностики та лікування статевих інфекційних процесів у підлітків. Дисгормональна патологія молочних залоз є ще одним фактором ризику (OR = 4,22; p < 0,05), що вказує на загальну гормональну нестабільність у дівчат з порушеннями менструального циклу.
Ретроспективний аналіз способу життя дівчат досліджуваних груп показав, що кожна друга дівчина з метаболічним синдромом мала низький рівень фізичної активності та переважання простих вуглеводів у харчуванні у порівнянні з контрольною групою. Порушення харчової поведінки було виявлено у 71,7 % дівчат. Більшість пацієнток з метаболічним синдромом
частіше відмічали недостатній сон – 80 % спостережень.
Що стосується показників рівня фізичної активності, то нами було виявлено, що 60 % дівчат з метаболічним синдромом мали малорухомий спосіб життя. Під час аналізу сімейного анамнезу у дівчат з метаболічним
синдромом чітко прослідковувалася спадковість ожиріння (ожиріння було виявлено у батьків та найближчих родичів), ожиріння відмічалося з дитинства.
Так, ожиріння у батьків у 2,4 рази збільшує ризик розвитку цього захворювання у їх дітей. Адже ожиріння у матері є вагомим епігенетичним
фактором ризику розвитку метаболічних порушень у дітей у подальшому.
Вагома частка обстежених дівчат з метаболічним синдромом (57,8 %)
відмічала збільшення маси тіла саме з періоду пубертату, коли у нормі характерна фізіологічна інсулінорезистентність як наслідок підвищеної
продукції гормону росту. Також привертає увагу те, що збільшенню маси тіла,
згідно з одержаними результатами, передував психологічний стрес – у 68,9 % дівчат. На хронічний стрес вказувало 70,0 % дівчат з метаболічним синдромом. Наявність хронічного стресу у дівчат-підлітків часто призводить
до розвитку синдрому полікістозних яєчників та ендокринного безпліддя у майбутньому.
За результатами проведеного ретроспективного дослідження виявлено,
що частота ожиріння у дитячому та підлітковому віці в популяції становить 27,1 %, що відповідає даним сучасних літературних джерел. Частотаметаболічного синдрома серед дітей і підлітків з проблемою надмірної ваги склала 41,5 %. Отримані результати показують достатньо високий показник ожиріння серед підлітків. Більшість дівчаток-підлітків з метаболічним синдромом мали порушення менструального циклу – 71,8 %. У когорті дівчаток-підлітків з ожирінням порушення менструального циклу описано у 89,7 %. Що значно перевищує частоту цих порушень у дівчат з нормальною
масою тіла та відсутністю метаболічного синдрому
19,2 %. Тому ще однією
складовою метаболічного синдрому у підлітків можна вважати порушення менструального циклу.
Серед порушень менструального циклу у дівчат з метаболічним синдромом та ожирінням переважала дисменорея – 74,4 % та 79,3 % випадків.
Олігоменорея достовірно частіше відмічалася у дівчаток з метаболічним синдромом та ожирінням – 53,8 % та 51,7 % відповідно, вторинна аменорея
відмічена у 28,2 % дівчат із метаболічним синдромом та у 24,1 % − з ожирінням. Надмірні менструації спостерігалися значно частіше у дівчат з метаболічним синдромом – 17,9 %, порівняно з дівчатами з ожирінням і непідтвердженим метаболічним синдромом – 10,3 %. Патологічне менархе 15,4 % і 20,7 % випадків відповідно. Виявлені порушення менструального
циклу достовірно відрізнялися від показників дівчат з нормальною масою тіла, (р ≤ 0,05).
Аналіз хронології становлення менструальної функції дівчат-підлітків з ожирінням та метаболічним синдромом показав, що середній вік менархе
становив 12,4 ± 1,3 року, і 29 % дівчат були класифіковані як такі, у яких
менархе було раніше 11 (10,1 ± 0,7) років, своєчасне менархе у віці від 11 до 14 (12,8±0,4) років у 74 % дівчат, з 15 до 16 років (15,4 ± 0,1) – у 6,7 % дівчат.
Дівчата з менархе віком < 12 років частіше мали тривалість менструального
циклу > 6 днів (OR 1,73; 95 % ДІ 1,19–2,51) і дисменорею (OR 1,87; 95 % ДІ 1,11–3,16), ніж дівчата з менархе ≥ 12 років. Щодо середньої тривалості
міжменструальних проміжків, то у пацієнток з метаболічним синдромом вона
становила 68,2 ± 7,1 день, у той час як у групи контролю 27,8 ± 5,4 дні (р<0,05).
При аналізі тривалості періоду самої менструації з’ясувалося, що у дівчат з метаболічним синдромом вона мала більш затяжний характер 8,6 ± 1,5 днів,
що достовірно перевищувало показники здорових дівчат контрольної групи
(4,8 ± 0,1 день, р<0,05). Такі результати дослідження можуть вказувати на те, що ранній початок менструальної функції у дівчат підліткового віку з
ожирінням може бути чинним фактором ризику подальшого розвитку саме метаболічного синдрому.
У результаті проведеного аналізу гормонального фону у дівчат підліткового віку на тлі метаболічного синдрому виявлено статистично значиме зниження показників антимюллерового гормону більше ніж у 3 рази
на тлі підвищених рівнів фолікулостимулюючого гормону, що може свідчити про суттєві відмінності у патогенезі оваріальної дисфункції при
метаболічному синдромі на тлі підвищеного індекса маси тіла та наявного абдомінального ожиріння. Так, у дівчат з метаболічним синдромом на тлі
підвищеного індекса маси тіла має місце гіпогонадотропна дисфункція, спричинена впливом ожиріння на функцію гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової вісі. Раннє виснаження оваріального резерва може бути наслідком гонадотоксичного впливу вісцерального ожиріння на яєчники. Не можна
виключити також наявність генетичної схильності до розвитку метаболічних порушень та раннього виснаження оваріального резерва. Підвищені рівні
лютеїнізуючого гормона майже у 3 рази стимулюють утворення андрогенів в яєчниках. Це викликає порушення менструального циклу, дозрівання
фолікулів та процесів овуляції, що може призвести до неплідності у майбутньому.
У дівчат-підлітків з порушеннями менструальної функції на тлі метаболічного синдрому гіперпролактинемія (≥ 30 ng/ml) спостерігалася у 58,97 % випадків. З них низькі рівні антимюллерового гормону (0,96 – 2,5 ng/ml,
при референтних значеннях: 0,96 – 13,34 ng/ml) мали 34,78 % дівчат, що є достовірно вищими показниками, ніж у здорових дівчат контрольної групи,
що склали лише 3,33 % учасниці. Таким чином, гіперпролактинемія спостерігається майже у половини дівчат-підлітків з порушеннями менструального циклу на тлі метаболічного синдрому, що підтверджує вагому
роль пролактину у розладах менструальної функції та метаболічних порушеннях у дівчат у період статевого дозрівання. А також спостерігається
зниження оваріального резерву у дівчат підліткового віку, що зумовлене порушенням росту та дозрівання фолікулів у яєчниках під впливом
підвищеного рівня пролактину.
Середні значення показників ДГЕА-с та кортизолу були вищими у групі дівчат з МС 380,8 ± 17,2 мкг/дл та 26,8 ± 2,1 мкг/дл відповідно і статистично значимо відрізнялися від середніх значень групи контролю 217,4 ± 21,1 мкг/дл та 12,5 ± 2,3 мкг/дл відповідно. Це вірогідно є причиною ектопічного депонування жиру з подальшим розвитком адипозопатії, що провокує подальші метаболічні порушення. Зважаючи на суперечливість фізіологічних змін у підлітків та гормональний дисбаланс у період дозрівання гіпоталамо-гіпофізарнояєчникової вісі, а також у зв’язку з характерною неоднорідності морфологічної структури яєчників у підлітків, що була виявлена під час ультразвукової
діагностики, встановити остаточний діагноз полікістозу яєчників неможливо.
Проте майже 56,4 % дівчат із підтвердженим метаболічним синдромом мали
принаймні два з трьох Роттердамських критеріїв (2003), що дозволяє їх віднести до групи високого ризику розвитку синдрому полікістозних яєчників
у майбутньому.
Недостатність вітаміну D у дівчат-підлітків з метаболічним синдромом зустрічається майже у 2 рази частіше, ніж у здорових дівчат. Низька забезпеченість у крові 25(ОН)D дівчинки-підлітка з метаболічним синдромом збільшує частоту виникнення порушень менструального циклу на 95,6 %.
Причому найпоширенішим порушенням менструального циклу на тлі недостатності вітаміну D в основній групі підлітків були передчасне менархе
– 62,8 % та олігоменорея – 70,2 %. Компенсація гіповітамінозу D на тлі метаболічного синдрому призводить до нормалізації менструальної функції у дівчаток-підлітків.
Серед психоемоційних та вегето-судинних проявів у дівчат із порушенням менструальної функції та метаболічним синдромом були
виявлені швидка втомлюваність (36,7 %), порушення сну (22,2 %), тривожність (20,0 %), дратівливість (17,8 %) та неприємні відчуття у грудній
клітці (21,1 %). Що, очевидно, є свідченням напруженого психологічного стану з соматичною фіксацією. Виражений ступінь тривоги спостерігався
майже у третини дівчат з метаболічним синдромом – 32,2 %, помірний – близько 40,0 % та слабкий – у 27,8 % дівчат. Отримані дані свідчать, що окрім
біологічних факторів, таких як спадкова схильність до надмірної ваги, перинатальні та постнатальні фактори, що посідають важливе місце у розвитку
ожиріння та метаболічного синдрому, психологічні фактори також мають
значний вплив на перебіг і розвиток даної патології.
Оптимізований комплекс лікувально-профілактичних заходів, що застосовувався протягом 12 місяців, сприяв нормалізації менструального
циклу, маси тіла, покращенню гормонального профілю та стабілізації психоемоційного стану. А саме: динаміка нормалізації надмірної маси тіла
спостерігалася у пацієнток у перші 3−4 місяці, досягнувши кінцевої мети до
12-го місяця від початку лікування (втрата 20 % надмірної ваги). Разом із тим,
показник співвідношення окружності талії до стегон у дівчат зменшився до показників норми (< 0,85) вже через 3 місяці спостереження. Стабілізація
овуляторної та менструальної функцій спостерігалась майже у всіх дівчаток після 12 місяців спостереження, а саме: нормалізація тривалості циклу (від 24 до 35 діб) – у 93,3 %, нормалізація тривалості менструальних виділень (від 2 до 7 діб) – у 73,3 %, усунення болючих місячних –
у 77,8 % дівчат та супроводжувалася підтвердженою за допомогою УЗД овуляцією у 66,7 % пацієнток. Одночасно з нормалізацією менструального циклу та появою домінантного фолікула у дівчаток, яким застосовувався запропонований нами комплексний алгоритм, протягом 12 місяців відбулася стабілізація рівнів статевих гормонів. Концентрація пролактину після проведеного лікування
відповідала фізіологічним показникам у 93,3 % дівчат. Слід відмітити, що на тлі зниження показника рівня пролактина спостерігалося корелятивне
зниження показника індекса НОМА, що підтверджується статистично достовірним коефіцієнтом кореляції (R = 0,92). Завдяки застосуванню
запропонованого удосконаленого алгоритму лікування вспостерігалася нормалізація рівня пролактина, зниження маси тіла у дівчат-підлітків та
відмічалося зниження проявів інсулінорезистентності, на відміну від пацієнток, яким застосовувались традиційні методи лікування, де показники
індексу НОМА не продемонстрували достовірно значущих змін.
Більш швидкий темп усунення патологічної психосоматики на тлі оптимізованого лікувального комплексу спостерігався у 66,7 % дівчат. Так,
рівень особистісної та ситуативної тривожності відповідав низькому вже через 3 місяці від початку лікування. Прослідковувалась нормалізація рівня кортизолу, достовірне зниження його концентрації у сироватці крові до референтних значень.
Наукова новизна одержаних результатів. У результаті проведеного наукового пошуку розширено уявлення щодо патогенетичної концепції
регуляторних механізмів становлення менструальної функції у пубертатному періоді на тлі метаболічного синдрому, також виділено провідні чинники
розладів менструального циклу. Уперше запропоновано розглянути порушення менструального циклу як ще один діагностичний критерій
метаболічного синдрому у підлітків. Уточнено характерні особливості порушень становлення менструальної функції у дівчаток-підлітків у пубертатному періоді на тлі метаболічних порушень з надмірною вагою та
ожирінням.
Уперше проведено глибоку оцінку частоти та особливостей порушення менструального циклу у підлітків з метаболічним синдромом. Показано, що у
структурі провідних факторів ризику менструальних порушень на тлі метаболічного синдрому важливе місце посідають спадковість, порушення
харчової поведінки, порушення сну, психічне й інтелектуальне напруження,
хронічні стресові ситуації у підлітковому періоді, порушення становлення
репродуктивної функції та хронічна соматична патологія, перенесена у дитинстві та пубертатному періоді.
Доведено вплив психоемоційних і вегетативних порушень на менструальну функцію та поглиблення метаболічних змін, що з віком
сильніше впливає на стан фізичного і репродуктивного здоров’я жінки. В умовах впливу постійного стресу у більшості підлітків відмічається зростання
дисгормональних та метаболічних порушень, що сприяє розладам менструального циклу, а своєчасне виявлення й адекватна корекція психоемоційних та метаболічних порушень у дівчаток-підлітків у стресових умовах сприяє профілактиці розладів менструальної та репродуктивної функції.
На основі отриманих даних дослідження запропоновано комплекс лікувально-профілактичних заходів, що спрямовані на корекцію гормональних та метаболічних змін при менструальних розладах у підлітків із
метаболічним синдромом, які оптимізовані для пубертатного віку, а також розроблені прогностичні критерії їх ефективності.
Практичне значення отриманих результатів. Практична значимість наукового дослідження спрямована на визначення провідних прогностично
вагомих чинників ризику розвитку менструальних розладів у дівчат-підлітків з метаболічними порушеннями на тлі надмірної ваги та ожиріння. Це
дозволило розробити науково обґрунтований алгоритм обстеження та сформувати групи ризику, підвищити і зробити більш об’єктивною ранню
діагностику даної патології, також оптимізувати диференційований підхід до комплексної терапії менструальних розладів у різні періоди пубертату на фоні метаболічного синдрому і в результаті гармонізувати формування
менструальної функції, а у подальшому і репродуктивне здоров’я.
Розроблені практичні рекомендації щодо критеріїв діагностики та формування групи факторів ризику виникнення порушень менструального
циклу, запропоновані й апробовані диференційовані комплекси корекції менструальних та метаболічних порушень у дівчат з метаболічним синдромом
дозволили оптимізувати підхід до профілактики менструальних розладів пубертатного періода, підвищити ефективність лікування та відновлення
репродуктивного здоров’я дівчат підліткового віку.The physical development of an adolescent girl, the socioeconomic and psychological conditions in which she lives, and diseases experienced during
childhood and puberty significantly influence the formation of reproductive health, the course of pregnancy, and childbirth. One of the most socially significant
diseases, recognized by the World Health Organization as a pandemic of the 21st century, is metabolic syndrome. Chronic stress and environmental factors, in the
context of obesity and metabolic syndrome, lead to the disruption of adaptation mechanisms and dysfunction of the hypothalamic-pituitary-ovarian axis,
accompanied by symptoms of metabolic and hormonal disorders. The high prevalence of obesity among children and adolescents, the variety
of its forms, the contradictory pathogenetic effects on reproductive function, the limited number of studies on the main mechanisms of metabolic influence on the
menstrual cycle in adolescent girls, and the lack of clear diagnostic criteria and preventive approaches formed the basis for this study.
The aim of the study was to reduce the frequency of menstrual cycle disorders in adolescent girls with metabolic syndrome through the scientifically substantiated development of a set of preventive measures to correct metabolic and hormonal disorders.
Research methods included: medical and social surveys, retrospective analysis of 2,000 medical records of girls aged 10–18, questionnaires, clinical, laboratory, and instrumental methods, and extended hormonal and metabolic screening. The study involved 90 girls with menstrual cycle disorders and 30 healthy controls. The main group was divided into subgroups based on the type of preventive interventions applied.
Key components of the personalized approach were: normalization of nutrition, increased physical activity, regulation of sleep and rest, supplementation with folic acid, inositol, magnesium, iron, vitamin D, herbal preparations with phytohormonal effects, and metformin.
Research findings confirm that metabolic and endocrine disorders significantly affect menstrual function. The leading risk factors identified include thyroid dysfunction, excessive body weight, deviations during puberty, gynecological diseases during childhood and adolescence, and psychoemotional disorders.
Analysis showed that thyroid dysfunction is a significant risk factor for menstrual cycle disorders (OR = 3.62; p < 0.05), highlighting the importance of thyroid function monitoring in adolescents with metabolic syndrome. A link was also found between neurological disorders and menstrual cycle disorders (OR = 7.03; p < 0.05), likely due to the role of the central nervous system in hormonal regulation. Excess body weight was another important predictor of menstrual cycle disorders (OR = 6.89; p < 0.002). The most significant factor was pathological puberty (OR = 14.3; p < 0.002). Inflammatory diseases of the reproductive organs (OR = 3.23; p < 0.05) and dishormonal breast pathology (OR = 4.22; p < 0.05) were also important.
Retrospective lifestyle analysis showed that every second girl with metabolic syndrome had low physical activity and consumed high amounts of simple carbohydrates. Disordered eating behavior was found in 71.7% of girls. Most MS patients reported insufficient sleep—80% of cases.
Low physical activity was observed in 60% of MS girls. Family history showed a strong hereditary link to obesity. Maternal obesity significantly increases the risk of metabolic disorders in children. A significant proportion (57.8%) noted weight gain starting in puberty—a period marked by physiological insulin resistance. Psychological stress preceded weight gain in 68.9% of cases. Chronic stress was reported by 70% of metabolic syndrome girls. This often leads to polycystic ovary syndrome and future endocrine infertility.
Obesity prevalence in childhood and adolescence was 27.1%, and MS was found in 41.5% of overweight children and ado
Конструкція компактної антени типу Вівальді для переносних пристроїв
No full textЗростаючий попит на переносні системи зв'язку передбачає створення малих, легких та високопродуктивних антен. У цій роботі описується проектування та впровадження малої антени типу Вівальді, адаптованої для тактичних діапазонів. Для досягнення компактності та гнучкості антена виготовлена з гнучкого матеріалу підкладки, який підтримує тіло людини, зберігаючи при цьому високу
ефективність. Оцінюються такі фактори продуктивності, як коефіцієнт посилення, смуга пропускання, діаграма спрямованості, щоб гарантувати, що антена відповідає суворим критеріям для пристроїв,
що переносяться. Мініатюрна конструкція мінімізує розмір без шкоди для продуктивності. Результати
моделювання та експериментів демонструють, що антена забезпечує стабільні характеристики випромінювання та хорошу ефективність. Досліджено вплив втрат на відбиття, КСХН, коефіцієнта посилення та діаграми спрямованості на проектування одноелементної антени. Представлено та розглянуто результати моделювання, виконаного за допомогою Ansoft ADS, програми моделювання високочастотного електромагнітного поляThe increased demand for wearable communication systems in tactical and military applications involves the creation of small, lightweight, high-performance antennas. This study describes the design and
implementation of a small Vivaldi antenna tailored for wearable tactical application bands. To accomplish
compactness and flexibility, the antenna is built with a flexible substrate material that supports to the
human body while being highly efficient. Performance factors like as gain, bandwidth, radiation pattern
are assessed to ensure that the antenna fits the severe criteria of wearable devices. The tiny design minimizes size without sacrificing performance, making it appropriate for integration into tactical wearable
systems. Simulation and experimental results demonstrate that the antenna provides stable radiation
characteristics and good efficiency. The Vivaldi antenna for wearable military applications was designed
and a parametric study was conducted. The impact of return loss, VSWR, gain, and radiation pattern on
the design of a single element antenna are explored. The results of simulations performed with Ansoft
ADS, a high frequency electromagnetic field simulation program, are presented and reviewed
Повоєнне Миропілля в спогадах літньої людини
No full textМиропілля – велике поселення на берегах Псла з
давньою історією. Зараз це мальовниче село безжалісно
знищується ворожими обстрілами і перетворюється на
руїни. Колись воно обов’язково відродиться. Але зараз дуже
важливо зберегти пам'ять про нього. Зокрема, і про життя
цього села після минулої – Другої світової – війни.
Восени 2024 р. у с. Запсіллі Миропільської сільської
територіальної громади нами було опитано літню людину –
Скрипку Михайла Павловича. Наш респондент народився
1 вересня 1934 р. у Миропіллі, де і прожив та пропрацював
значну частину свого життя.
Опитування велося за спеціально розробленою
анкетою-запитальником. Серед основних тем інтерв’ю
центральне місце посідають стратегії виживання і ведення
власного господарства в умовах повоєнної руїни та
нестатків. Цінними є спогади про базарну і ярмаркову
торгівлю того періоду. Через призму локальної усної історії
вимальовується динаміка змін повсякденного життя і
побуту села протягом повоєнної доби
Розвиток стресостійкості у осіб юнацького віку з різним рівнем самооцінки
No full textУ кваліфікаційній роботі досліджено взаємозв’язок між рівнем
самооцінки та стресостійкістю у осіб юнацького віку. Розкрито теоретичні основи поняття стресостійкості, самооцінки та їх значення для психологічного розвитку молоді.
Проведено емпіричне дослідження серед студентів віком від 17 до 20 років, в якому визначено рівень самооцінки та стресостійкості, встановлено статистично значущі кореляції між цими показниками. Розроблено та апробовано програму розвитку стресостійкості з використанням майндфулнес-практик. Практична цінність роботи полягає у можливості використання програми в освітньому процесі та психологічному консультуванні.The qualification paper explores the relationship between self-esteem and
stress resilience in young adults. It outlines theoretical foundations of stress resilience and self-esteem, emphasizing their importance for youth psychological development.
An empirical study involving students aged 17–20 assessed their levels of self-esteem and stress resilience and identified statistically significant correlations. A stress resilience development program based on mindfulness practices was designed and tested. The practical value of the study lies in the applicability of the program in educational settings and psychological counseling
Системи освітлення на основі регульованих світлодіодів для побутового використання
No full textРозвиток сучасних технологій освітлення спрямований на
підвищення енергоефективності, комфорту та адаптивності до
потреб користувачів. Одним із перспективних напрямів є
створення систем освітлення на основі регульованих світлодіодів
(LED), які поєднують високу ефективність, довговічність та
можливість зміни параметрів світлового потоку відповідно до
зовнішніх умов і користувацьких потреб
Means of promotion of confectionary brands on Instagram
No full textРоботу присвячено визначенню засобів просування брендів сучасних
кондитерських в Instagram на основі аналізу конкурентного середовища в ніші солодощів. В
результаті визначено такі засоби, як візуалізація контенту (оформлення профілю, візуально
привабливе подання продукції), структурований та інформативний опис сторінки, емоційні
акценти у створенні сучасного контенту, активна взаємодія з підписниками.The work is devoted to defining the means of promoting brands of modern confectionery
shops on Instagram based on the analysis of the competitive environment in the sweets niche. As a result,
such means as content visualization (profile design, visually attractive presentation of products),
structured and informative description of the page, emotional accents in the creation of modern content,
active interaction with subscribers were defined
Ефективність діяльності соціального підприємства
No full textВ кваліфікаційній роботі досліджено особливості функціонування соціального підприємства як інструменту вирішення соціально значущих проблем в умовах українських реалій. Основна увага приділена теоретичним аспектам функціонування соціального бізнесу, міжнародному досвіду, а також розробці концепції створення соціального підприємства «Підтримка поруч», яке має на меті надавати підтримку внутрішньо переміщеним особам (ВПО) та постраждалим мешканцям м. Суми.The qualification work explores the features of the functioning of a social enterprise as a tool for solving socially significant problems in the conditions of Ukrainian realities. The main attention is paid to the theoretical aspects of the functioning of social business, international experience, as well as the development of the concept of creating a social enterprise "Support Nearby", which aims to provide support to internally displaced persons (IDPs) and affected residents of the city of Sumy
The problem of territory and territoriality in constitutional law
No full textУ статті розглянуто поняття території та територіальності у конституційному праві, запропоновано їх визначення. Метою дослідження є уточнення та систематизація підходів до розуміння поняття
«територія» і концепту «територіальності» та їх відображення в дискурсі конституційного права. Територія як факт передує своїй теоретичній концептуалізації, проте територія також є об'єктом моделювання правом. Територіальність є відображенням території в конституціоналізмі, тобто є визначенням
території як факту та інституції в науковому дискурсі. Територію автор розглядає за трьома підходами:
емпіричним (фактичним), нормативно-інституційним та концептуальним. Концепт територіальності аналізується в парадигмах вестфальської, поствестфальської та неовестфальської моделей державності. Зроблено висновок, що територія є об’єктом подвійного представлення – у політико-правовому
порядку як реально існуючий життєвий простір та у конституціоналізмі у формі територіальності.
Саме цей подвійний статус території, на думку автора, є джерелом непорозумінь. Фактична територія має трансформуватися в правову категорію з нормативно-інституційним виміром і з проекцією
в людській свідомості. Наголошується, що уявлення про територію, що сформувалося у колективній
свідомості певного народу має велике значення для територіальної політики. Підсумовано, що територія та територіальність переживають глибоку кризу, адже ми є свідками появи атериторіальних і
навіть позатериторіальних форм влади. Розглянуто проблему територіальної політики через концепт
територіальності. Виділені основні види територіальної політики. Автор звертає увагу на відмінності між унітарною, федеративною та конфедеративною територіальною політикою.The article examines the concepts of territory and territoriality in constitutional law, proposes their definition. The purpose of the study is to clarify and systematize approaches to understanding the concept of "territory" and the concept of "territoriality" and their reflection in the discourse of constitutional law. Territory as a
fact precedes its theoretical conceptualization, but territory is also an object of modeling by law. Territoriality
is a reflection of territory in constitutionalism, that is, it is a definition of territory as a fact and institution in
scientific discourse. The author considers territory from three approaches: empirical (factual), normative-institutional and conceptual. The concept of territoriality is analyzed in the paradigms of the Westphalian,
post-Westphalian and neo-Westphalian models of statehood. It is concluded that the territory is an object of
double representation – in the political and legal order as a really existing living space and in constitutionalism in the form of territoriality. It is this dual status of the territory, in the author's opinion, that is a source
of misunderstandings. The actual territory should be transformed into a legal category with a normative and
institutional dimension and with a projection in the human consciousness. It is emphasized that the idea of the
territory that has been formed in the collective consciousness of a certain people is of great importance for territorial policy. It is concluded that the territory and territoriality are experiencing a deep crisis, because we are
witnesses of the emergence of aterritorial and even extraterritorial forms of power. The problem of territorial
policy is considered through the concept of territoriality. The main types of territorial policy are highlighted.
The author draws attention to the differences between unitary, federal and confederal territorial policies. An analysis of evolutionary-integrative, devolutionary and revolutionary territorial policies was carried out