Pedagogical Discourse
Not a member yet
1108 research outputs found
Sort by
Особливості використання регіонального компоненту у підготовці студентів спеціальності 242 «Туризм»
Full text linkThe article considers the possibilities of using the regional component in the training of students of Program Subject Area 242 «Tourism». The uniqueness of the educational program lies in the development of tourism in the formation and development of territorial communities of Khmelnytsky region. Cooperation with regional enterprises has been established. Applicants are involved in the practical development and implementation of a tourist product within the project «Tourist Magnets». There is a scientific circle «Tourism Expert».The regional component is presented in disciplines. It is noted that the development of the regional tourist complex of Khmelnytsky region is influenced by the interaction of the following factors: economic, social, natural, environmental. Social infrastructure is important for the organization of full-fledged recreation of tourists: the availability of housing and communal services, cultural and household services, health care, trade. The current available nature reserve and historical and cultural funds of Khmelnytsky region are used very unevenly. The regional tourist complex of Khmelnytsky region consists of 58 point elements of the territorial structure and two dispersed tourist bushes with nodes in the cities of Kamyanets-Podilsky and Khmelnytsky. There are 18 mono- and 17 bifunctional tourist points and 1 mono- and 10 bifunctional centers, as well as 1 mono- and 2 bifunctional clusters in the region.The main branch directions of perspective development of tourist activity of Khmelnytsky region which need to be realized through carrying out of changes in the territorial organization of a regional tourist complex are specified. Emphasis is placed on the main problems in the development of the tourist complex of Khmelnytsky region. This knowledge is important in the preparation of students of Program Subject Area 242 «Tourism».Розглянуто використання регіонального компоненту у підготовці студентів спеціальності 242 «Туризм». Унікальність освітньої програми полягає у розвитку туристичної діяльності в умовах розвитку територіальних громад Хмельниччини. Регіональний компонент представлений в дисциплінах. Розвиток регіонального туристичного комплексу відбувається під впливом взаємодії економічних, соціальних, природних, екологічних чинників. Регіональний туристичний комплекс Хмельницької області має у складі 58 точкових елементів територіальної структури та 2 дисперсні туристичні кущі з вузлами в містах Кам’янець-Подільський і Хмельницький. На території регіону функціонує 18 моно- і 17 біфункціональних туристичних пунктів та 1 моно- і 10 біфункціональних центрів, а також 1 моно- і 2 біфункціональні кластери. Вказано головні галузеві напрями перспективного розвитку туризму, проблеми у розвитку туристичного комплексу Хмельниччини. Ці знання є важливими у підготовці студентів спеціальності 242 «Туризм»
Міжкультурна компетентність майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти в контексті вимог глобалізованого суспільства
Full text linkThe issue related to preservice preschool educators training in the USA and Ukraine has been explored. Research focused on defining the concept intercultural competence to distinguish its elements and their content. It also explored how intercultural competence evolved in the USA and came to be substituted by global competence focusing on the preparing globally competent workforce and cultural competence that is meant to be the core competence for educators dealing with the diverse population. The research studied how scholars defined the concept to describe the structure and content of cultural competence that could be useful for developing programs. It focuses on effective strategies that promote teaching cultural competence to preservice preschool educators.
The research findings proved the importance of cultural competence for preservice preschool educators training in Ukraine. In the Preschool Educator professional standard in Ukraine cultural competence is included in the list of general competencies. The cultural competence is presented as the ability to show respect and appreciate Ukrainian culture, value diversity and multiculturalism; to be self-aware of national identity, and be able to express oneself creatively. As the standard does not include neither intercultural competence nor global competence, which are designed to teach skills for successful interaction in a globalized society, it is suggested that the cultural competence structure should be reconsidered redefined. It is advisable to extrapolate the American experience, which accumulates best practices in training highly qualified educators capable of working in a multicultural environment.У статті проаналізовано еволюцію терміна «міжкультурна компетентність» на прикладі досвіду США як мультикультурної країни. З’ясовано чинники, що аргументували необхідність розвитку мультикультурної освіти: міграційні процеси, поступовий рух США від «етноцентризму» до усвідомлення потреб глобалізованого суспільства. Виокремлено особливості поняття «міжкультурна компетентність»: труднощі тлумачення, ускладнений опис її компонентів, проблемне вимірювання рівнів сформованості цієї компетентності. Обґрунтовано доцільність заміни терміна «міжкультурна компетентність» на термін «глобальна компетентність», з огляду на специфіку підготовки глобально компетентних фахівців, спроможних взаємодіяти в глобалізованому суспільстві. Констатовано, що під впливом диверсифікації населення США змінюється зміст підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Забезпечення освітніх потреб культурно й етнічно диверсифікованого контингенту вихованців у закладі дошкільної освіти потребувало висококваліфікованих вихователів закладу дошкільної освіти. Здатність до професійної діяльності в умовах диверсифікації формували через включення культурної компетентності як ключової професійної компетентності. Значущість культурної компетентності прогнозувала інтеграцію знаннєвого, діяльнісного, аксіологічного компонентів до всіх навчальних дисциплін освітньої програми з підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти
Наступність у системі «коледж-університет» при підготовці майбутніх учителів початкових класів на засадах праксеологічого підходу
Full text linkThe article considers the issue of continuity in the training of future primary school teachers on the basis of a praxeological approach in the "college-university" system. The main purpose of the study was chosen - to determine the possibilities of ensuring the continuity of learning in the conditions in this system. The task of this study was set: to analyze and specify the features of continuing education in the «college-university» system; identify the main ways to ensure the continuity of education in the system under study. To achieve the goal a set of methods was used: theoretical; empirical; methods of mathematical statistics. It is determined that the concept of «continuity» has been considered by many scholars from a psychological and pedagogical point of view. We have come to the conclusion that «continuity» should be understood as a regulator of a person's transition from one stage of his development to another, which ensures the strength of the connection of units of different levels. The works of scientists present a model of ensuring and achieving continuity in the level of education, which consists of: methodological foundations; theoretical foundations; creation of information environment; analysis of the continuity principles impact effectiveness; diagnosing continuity.
In our experiment, we implemented the principle of continuity using the disciplines «Ukrainian language for professional purposes» (studied at the college) and "Methods of teaching language and literature education (Ukrainian language) (studied at the university). They fully provide a combination of new forms of organization and activities with the old ones. Taking into account the interdisciplinary connections allows to focus on the development of knowledge, skills and abilities not only on the previous stage of learning, but also on those knowledge, skills, abilities that are related to the unit of language studied in other sections of the course.
Thus, the principle of continuity affects the readiness of college graduates for the educational process at the university. Its use ensures the formation of the professionalism of the future specialist.У статті розглянуто питання наступності при підготовці майбутніх учителів початкових класів на засадах праксеологічого підходу у системі «коледж-університет». Основною метою дослідження було обрано – визначення можливостей забезпечення наступності навчання в умовах у визачній системі. Було поставлено завдання даного дослідження: проаналізувати та конкретизувати особливості неперервної освіти у системі «коледж-університет»; визначити основні шляхи забезпечення наступності освіти в досліджуваній системі. Для досягнення мети було використано комплекс методів: теоретичні; емпіричні; методи математичної статистики. Визначено, що поняття «наступності» розглядали багато науковців і з психологічної та педагогічної точки зору. Ми дійшли висновку, що «наступність» слід розуміти як регулятор переходу людини від одного етапу його розвитку до іншого, що забезпечує міцність зв’язку одиниць різних рівнів. У працях науковців подано модель забезпечення й досягнення наступності в ступеневій ланці освіти, яку складають: методологічні основи; теоретичні основи; створення інформаційного середовища; аналіз ефективності впливу принципів наступності; діагностування наступності.
У нашому експерименті ми впроваджували принцип наступності використовуючи навчальні дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» (вивчається в коледжі) та «Методика навчання мовно-літературної освітньої галузі (українська мова) (вивчається в університеті). Вони цілком забезпечують поєднання нoвиx фopм opгaнiзaцiï i cпocoбiв дiяльнocтi зi cтapими. Врахування внутріпредметних зв’язків дозволяє орієнтуватися в розвитку знань, умінь і навичок не тільки на попередній етап навчання, але й на ті знання, уміння, навички, які зв’язані з одиницею мови, яку вивчають в інших розділах курсу.
Таким чином пpинцип наступності впливає на гoтoвнicть випycкникiв кoлeджy дo освітнього процесу в університеті. Його використання забезпечує формування професійності майбутнього фахівця
Педагогічні умови використання інформаційно-комунікаційних технологій у підготовці майбутніх правознавців
Full text linkThe pedagogical conditions of the organization of the educational process are decisive for the formation of professional and information competence of the future lawyer. It is noted that an important pedagogical condition for the formation of professional and information competence of future professionals is the educational information and educational environment. It promotes the orientation of future jurists to independent, exploratory, research activities, the use of Internet resources, various electronic and printed sources to search and analyze the necessary legal information, provides a rationale for choosing the means to solve the problem, forms information competence through inclusion in the educational process professionally-oriented legal tasks. We present the information and educational environment of the legal as a systemically organized set of educational environment, the subject of the educational process, as well as public authorities and local governments; banks and databases, local and global information networks, book collections of libraries, legal and business information centers, courts, prosecutors, departments of internal affairs, business entities, as well as a set of data transmission tools, information legal resources, interaction protocols, hardware software and methodological support that provide educational activities.
Studies have shown that the use of ICT tools as a means of education and professional activity can be effective only if the constant need of future lawyers to use ICT tools for owners and professionals is maintained. With this in mind, we offer ways to form such a need: the development of targeted software for various categories of students; ensuring self-actualization of students' needs in the use of ICT tools; organization of training in various professional and defining subjects with the use of ICT; creating opportunities for future lawyers to develop the ability to accumulate and apply practical experience in the use of ICT in various conditions (for example, during internships and training in business entities, courts, law enforcement agencies, the Legal Clinic); creating comfortable conditions for working in a computerized environment. Зосереджено увагу, що під педагогічними умовами розуміємо сукупність взаємозалежних характеристик і факторів, необхідних для створення цілеспрямованого навчально-виховного процесу з використанням сучасних інформаційних технологій, що забезпечують формування фахово-інформатичної компетентності майбутнього юриста як складової частини професійної компетентності.
Відмічено, що найважливішою, на наш погляд, педагогічною умовою формування інформатичної компетентності майбутніх фахівців є навчальне інформаційно-освітнє середовище, яке сприяє орієнтації майбутніх правознавців на самостійну, пошукову, науково-дослідну діяльність, використання ресурсів мережі Інтернет, різних електронних та друкованих джерел для пошуку та аналізу необхідної юридичної інформації, обґрунтуванню вибору засобів для вирішення поставленого завдання, професійну діяльність через включення у навчальний процес фахово-орієнтованих юридичних завдань.
Проведені дослідження показали, що використання засобів ІКТ як засобів освіти та професійної діяльності може бути ефективним лише при сформованій постійній потребі майбутніх юристів у використанні засобів ІКТ для власних та фахових потреб
Основні тренди і виклики цифровізації у вищій освіті
No full textThe article enlightens the main trends and challenges of digitalization in higher education institutions. The author emphasises that such a transition has become a significant challenge for the higher education system in Ukraine and the world. The analysis of regulative and scientific sources allowed to single out a number of trends, in particular: there will be a transition to a digital university as a set of digital educational services and educational content soon; strengthening competition between universities, coming out the possibility of organizing remote interaction as a primary feature of digital technologies; universities’ reach of new target groups with limited access to higher education due to living conditions, geographical location, etc.; digital learning resources can promote international mobility of higher education student and staff; cooperation becomes an essential part of university education; digital technologies contribute to the search for new virtual locations and forms such as digital campuses, virtual exhibition hubs, coworking centres, etc.; digital innovations are not only technical but also structural changes which are equally important to ensure this process.
The general trend of using adaptive educational systems and data-based systems, which will make the educational process in higher education institutions more transparent and measurable, is outlined. The author points out that digital technologies have limitations in scalability, and the development of such systems requires significant funding due to the high level of knowledge and the need for constant updating.
It is revealed that the imperfection of the regulatory framework is becoming a deterrent to the introduction of digital innovations. For example, the outdated copyright does not allow to fully realize the potential of digital technologies in terms of ensuring open access to quality education or academic integrity.
The author considers perspective the study of new virtual forms of interaction between the educational process participants and using the distributed computing and artificial intelligence technologies to create adaptive educational systems.У статті висвітлено основні тренди та виклики процесу цифровізації у закладах вищої освіти. Автор підкреслює, що такий перехід став значним викликом для системи вищої освіти не лише в Україні, але й у світі. Аналіз нормативно-правових та наукових джерел дозволив виокремити низку трендів, зокрема: виявлено, що у найближчий перспективні буде здійснено перехід до цифрового університету, як сукупності цифрових освітніх сервісів та освітнього контенту; окреслено тренд на посилення конкуренції між університетами, виходячи з можливостей організації віддаленої взаємодії як базової властивості цифрових технологій; спрогнозовано вихід університетів до нових цільових груп, що мали обмеження доступу до вищої освіти у зв’язку із життєвими обставинами, географічним розташуванням тощо; виявлено, що цифрові освітні ресурси здатні сприяти міжнародній академічній мобільності; співпраця та колаборація стають важливою складовою університетської освіти; визначено, що цифрові технології спонукають до пошуку нових віртуальних локацій-форм таких як цифрові кампуси, віртуальні освітні хаби, коворгінг-центри тощо; цифрові інновації це не лише технічні, але й структурні зміни, що є не менш важливими для забезпечення даного процесу.
Окреслено загальний тренд щодо використання адаптивних освітніх систем та дата-базованих систем, які зроблять освітній процес у закладах вищої освіти більш прозорим та вимірюваним. Автор вказує на те, що цифрові технології мають обмеження у масштабованості, а розробка таких систем вимагає значного фінансування у зв’язку із високим рівнем наукомісткості та необхідністю постійного оновлення.
Виявлено, недосконалість нормативно-правового забезпечення стає стримувальним чинником для впровадження цифрових інновацій. Як приклад – застаріле авторське право, що не дозволяє повною мірою реалізувати можливості цифрових технологій у частині забезпечення відкритого доступу до якісної освіти або академічної доброчесності.
Автор вважає перспективними дослідження, які вивчатимуть нові віртуальні форми взаємодії між учасниками освітнього процесу, а також використання технологій розподілених обчислень та штучного інтелекту для створення адаптивних освітніх систем
Організація самостійної роботи студентів – майбутніх бакалаврів сестринської справи на основі застосування інформаційно-комунікаційних технологій
Full text linkThe importance of organization of individual work of students – future bachelors of nursing based on using information and communication technologies has been analysed. Studies in the field of using the information and communication technologies in the vocational education have more than 30 years of history. During this time, many attempts have been made to introduce a variety of information products in the educational process, including the training of future bachelors of nursing. Due to the rapid progress of information technologies the process of informatization of education and health care optimizes the extensive infrastructure of electronic information resources, which are actively used in the activities of medical institutions. The expediency of organization of individual work of future bachelors of nursing by means of the ICT is confirmed by the modernization of digital processes taking place in the institutions of higher medical education. Among the important tasks of digitalization of Ukrainian health care should be noted the creation of innovative services and platforms, including diagnostic, which provide remote interpretation and evaluation of the quality of medical research results, ensuring the transition to personalized medicine.
It has been established that in the conditions of informatization of medical education and implementation of competence approach in higher education to increase the effectiveness of individual work of students directed to the formation of readiness of future bachelors of nursing to use the ICT in professional activities, may be possible on the basis of systematically using the ICT and developing the complex of interdisciplinary electronic projects. The logic of implementation of interdisciplinary electronic projects into educational process of medical academy for organization and effective management of individual work of students, is reflected in four interrelated stages, that are: organizational and preparatory, the main task of which was the organization of procedures for pedagogical examination of the goals, essence and criteria for evaluating the individual work of future bachelors of nursing in the implementation of interdisciplinary electronic projects; technological, which involved the development of a system of projects and e-courses; creation of diagnostic materials (questionnaires and tests) for evaluating the effectiveness of research work; experimental, which included entrance testing and counseling of students, organized seminars, tested the author’s interdisciplinary e-projects in e-courses through the purposeful use of the ICT; final, which involved analysis and correction of the obtained results.Проаналізовано важливість організації самостійної роботи студентів – майбутніх бакалаврів сестринської справи на основі застосування інформаційно-комунікаційних технологій. Доцільність організації самостійної роботи майбутніх бакалаврів сестринської справи засобами ІКТ підтверджується й модернізаційними цифровими процесами, що відбуваються в закладах вищої медичної освіти. Серед важливих завдань цифровізації української охорони здоров’я слід відзначити створення інноваційних сервісів і платформ, зокрема діагностичних, що передбачають дистанційну інтерпретацію та оцінку якості результатів медичних досліджень, забезпечення переходу до персоналізованої медицини. Встановлено, що в умовах інформатизації медичної освіти та реалізації у вищій школі компетентнісного підходу підвищити ефективність самостійної роботи студентів, спрямованої на формування готовності майбутніх бакалаврів сестринської справи до використання ІКТ у професійній діяльності, можливо на основі системного використання ІКТ й розробки сукупності міждисциплінарних електронних проєктів. Логіка упровадження міждисциплінарних електронних проєктів в освітній процес медичної академії, задля організації та ефективного управління самостійною роботою студентів, відбивається в чотирьох взаємопов´язаних етапах, а саме: організаційно-підготовчому; технологічному, що передбачав розробку системи проектів та електронних курсів; експериментальному; завершальному
Соціальні та педагогічні актуалітети підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації індивідуальної роботи з учнями
Full text linkThe article theoretically analyses the essence of the problem of social and pedagogical actualities of training of future physical training teachers for organizing individual work with pupils. It has been emphasized that improving and modernization of physical education in secondary school takes into account traditional approaches to physical education of the younger generation. It has been found that nowadays, in physical education and sports education there is a reorientation of the target settings of learning to achieve the norms of physical fitness that correspond to the age of pupils, as a result of increasing the quality of personal development of each pupil. There is a borrowing of new concepts by teachers of physical training, advanced pedagogical experience, taking into account the requirements of the state, outlined in the legislative documents. The results of comparative analysis of scientific sources of modern scholars, where various aspects of vocational training of future physical training teachers are revealed, have been presented. General tendencies and approaches, features and contradictions have been found; social and pedagogical actualities of vocational training of future physical training teachers for organizing individual work with pupils have been concretized. It has been generalized that changes in sociocultural situation and content of pedagogical education determine the directions of improvement, functioning and development of future qualified teacher of physical training. Observation of the work of practicing physical training teachers allowed us to conclude that the actualization in public opinion of the idea of developing a culture of healthy and safe lifestyle of pupils as a strategic resource of individual and social development directs the educational community to find ways to improve physical education of schoolchildren. There is a suggestion that the conditions and factors for optimizing the vocational training of students who receive higher education in the field of educational activities in the specialties 014.11 Secondary education (Physical Training) and 017 Physical Training and Sports; build promising trajectories of the forecast of achievement of the outlined targets.У статті теоретично проаналізовано сутність проблеми соціальних і педагогічних актуалітетів підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації індивідуальної роботи з учнями. Наголошено, що вдосконалення й осучаснення фізкультурної освіти в загальноосвітній школі відбувається з урахуванням традиційних підходів до фізичного виховання підростаючого покоління. Представлено результати компаративного аналізу наукових джерел сучасних дослідників, де всебічно розкриваються різні аспекти професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури. Встановлено соціальні та педагогічні актуалітети професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації індивідуальної роботи з учнями
Компоненти, критерії та показники рівнів готовності майбутніх офіцерів морської піхоти до професійної діяльності
Full text linkThe essence of components, criteria and indicators of the of the readiness levels of future naval infantry units officers for professional activities have been developed and revealed in the article. It is found out that the structure of readiness of future naval infantry units officers for professional activity consists of such components: personal and motivational (the criteria of this component motivational and orientation value orientations has been chosen, awareness of the necessity and goals of preparation for professional activity, the formation of a system of motives and values of the future specialist regarding future professional activity, which is accompanied by interest and desire to succeed in future professional activity), cognitive and content (criteria of knowledge – strength and depth of knowledge due to implementation of tasks and functions in future professional activities, a system of professional knowledge of the military field which is necessary for the effective implementation of educational and professional activities; the availability of special knowledge among cadets in professionally oriented disciplines), information and activity (criteria operational – abilities and skills to act in the conditions of future professional activity, the cadet’s ability to assess different situations, to make decisions about actions in different situations quickly and correctly), reflexive and creative (reflexive criteria – reflexive position, the ability to self-assessment, creative solution of various situations, the reflexive component is endowed with a self-regulating function and reveals skills and ability of cadets to evaluate the results of their own activities in the direction function of readiness to ensure safety in future professional activities, the care for the preservation of health and property values, to be able to reflect and correct their behavior, to strive for self-improvement and self-development).
According to certain components, criteria and indicators, three levels of readiness of future naval infantry units officers for professional activity have been determined: high, medium and low.У статті здійснено розробку та розкриття сутності компонентів, критеріїв та показників рівнів готовності майбутніх офіцерів морської піхоти до професійної діяльності. З’ясовано, що структуру готовності майбутніх офіцерів морської піхоти до професійної діяльності складають компоненти: особистісно-мотиваційний (критерій – мотиваційно-орієнтаційний), когнітивно-змістовий (критерій – знаннєвий), інформаційно-діяльнісний (критерій – операційний), рефлексивно-творчий (критерій – рефлексивний). Відповідно до виокремлених компонентів, критеріїв та показників визначено три рівні готовності майбутніх офіцерів морської піхоти до професійної діяльності: високий, середній та низький
Впровадження дистанційного навчання в освітній процес медичних закладів вищої освіти
Full text linkThe article analyzes the main disadvantages and advantages of using distance learning in the educational process of the educational institution. In the conditions of development of the modern system of medical education, the level of professional training of medical and pharmaceutical workers is especially acquired. The activities of medical institutions are being reorganized on the basis of the use of information and communication technologies and intensive updating of various reporting information, so increasing the information and digital competence of participants in the educational process is now demanded. Since the beginning of the COVID-19 pandemic, most educators have spent the school year outside the school, which requires the effective introduction of information and communication technologies in the educational process during distance learning in the conditions of lockdown. Possibilities of creating a model of organization of the educational process under the conditions of using information and communication technologies have been studied. The activity of participants of educational process at distance learning is substantiated. The analysis of the resources provided an opportunity to conclude that the use of information and communication technologies (ICT) is a complex and multidimensional process. The effectiveness of information and communication technologies in the education of students depends on the teacher’s ability to reorganize the educational process on the basis of student-centered, problem-based, competence and activity approaches. This contributes to the development of students’ need for self-improvement, scientific research; develops the ability to analyze, observe, compare, draw conclusions, put forward original ideas. The role of ICT for participants in the educational process is an opportunity to access various sources of information, improving skills in operating systems, search, creation, promotion and use of digital resources, communication, cooperation and self-development in remote webinars, conferences, seminars. This generally helps to increase the level of independence in writing projects, research, professional skills.
In order to determine the basic level of digital competence of the teaching staff, we conducted a self-assessment of their own digital competence due to a 12-point system. Based on the results of self-assessment of digital competence, we can conclude that teachers who have more than 30 years of teaching experience believe that they mostly have information and digital competence at an average and sufficient level. They prefer offline learning, especially when it comes to laboratory and practical work. Young teachers prefer online learning, they believe that distance learning saves reagents, students can observe a chemical experiment several times, the teacher greatly simplifies the mechanism of evaluation and obtaining a quick result by the students, and the ability to refine educational material.
According to the results of the surveys, the following results were obtained:
– analysis of the questionnaire of students’ parents showed the following results: 95% of the parents are generally satisfied with distance learning; 12% of parents want to increas the number of training programs; 15% of parents want give more time for the students to study the theoretical material; 18% of parents would increase the amount of time to perform test tasks and provide the opportunity to retake them within ten days;
– analysis of questionnaires of students showed the following results: 95% of sudents are satisfied with the level of distance learning; 15% of students would reduce the number of tasks on the chains of transformation; 25% of students would provide more attempts for retaking the tasks; 16% of students would increase the number of points for a long-term task; 9% of the students want to study offline; 85% of students prefer blended learning, including online lectures and offline practical lessons.
It is noted that the effectiveness of distance learning increases with the educational process implementation through student-centered, problem-based, competence and activity approaches. The effectiveness of distance learning depends on the level of digital competence of a teacher and a student, clearly defined types of control tasks, friendly atmosphere during communication when advising students, analysis of errors and recommendations are the main ways to eliminate them. Based on this, the main structural components of the organization of distance and blended learning are: motivating; meaningful; organizational; training and practical; supervisory; effective.У статті проаналізовано основні недоліки та переваги використання дистанційного навчання в освітньому процесі навчального закладу. В умовах розвитку сучасної системи медичної освіти особливого значення набуває рівень професійної підготовки медичних та фармацевтичних працівників. Діяльність лікувальних закладів реорганізовується на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій та інтенсивного оновлення різної звітної інформації, тому підвищення інформаційно-цифрової компетентності учасників освітнього процесу зараз на часі. З початком пандемії COVID-19 більшість здобувачів освіти провела навчальний рік поза межами навчального закладу, що вимагає ефективного впровадження в освітній процес інформаційно-комунікативних технологій під час дистанційного навчання в умовах локдауну. Досліджено можливості створення моделі організації освітнього процесу за умов використання інформаційно-комунікативних технологій. Обґрунтовано діяльність учасників освітнього процесу при дистанційному навчанні. Аналіз літератури надав можливість зробити висновок, що використання інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) – складний та багатовимірний процес. Ефективність застосування інформаційно-комунікативних технологій під час навчання здобувачів освіти залежить від вміння викладача реорганізувати освітній процес на засадах студентоцентрованого, проблемного, компетентнісного і діяльнісного підходів. Це сприяє виробленню у здобувачів освіти потреби у самовдосконаленні, науковому пошуку; розвиває вміння аналізувати, спостерігати, порівнювати, робити висновки, висувати оригінальні ідеї. Висвітлено питання ролі ІКТ для учасників освітнього процесу як можливості доступу до різних джерел інформації, вдосконалення навичок роботи в операційних системах, пошуку, створенню, просування та використанню цифрових ресурсів, спілкування, співпраці та саморозвитку при організації дистанційно вебінарів, конференцій, семінарів. Це в цілому сприяє підвищенню рівня самостійності у написанні проєктів, науково-дослідницьких робіт, формуванню професійних вмінь та навичок.
З метою визначення базового рівня володіння цифровою компетентністю професорсько-викладацького складу нами проведено самооцінювання власної цифрової компетентності за 12 бальною системою.
Відмічено, що ефективність дистанційного навчання підвищується за умови реалізації освітнього процесу через студентоцентрований, проблемний, компетентнісний і діяльнісний підходи. Ефективність дистанційного навчання залежить від рівня цифрової компетентності викладача та студента, чітко обумовлених різних видів контролюючих завдань, доброзичливої атмосфери спілкування при консультуванні здобувачів освіти, аналізі помилок та рекомендацій основних шляхів усунення помилок. Виходячи з цього головними структурними компонентами організації дистанційного та змішаного навчання є: мотивуючий; змістовий; організаційний; тренувально-практичний; контролюючий; результативний
Застосування методу «сторітелінг» у ході вивчення дисциплін «Практикум шкільного музичного репертуару» та «Хорове диригування»
Full text linkThe article reveals the peculiarities of the use of the method «Storytelling» in the study of disciplines «Workshop of School Music Repertoire» and «Choral Conducting» by students of higher education specialty 014 Secondary Education (Music Art). The concept of the «storytelling» method is defined as «the art of telling stories for the purpose of learning, management by conveying the content of the message using a special technique». The structure of storytelling (connection, presentation of the main material, conclusions) is given. The types (active, passive) of storytelling are described and the method of its application in teaching the theoretical discipline «Workshop of School Music Repertoire» and practical – «Choral Conducting» for students of higher education specialty 014 Secondary Education (Music Art). The passive type of storytelling (the teacher is the author of the story and the narrator, the student of higher education is deaf) is used in classes «Workshop of School Repertoire» and «Choral Conducting» during the explanation of a new topic, for example: presentation of theoretical material (structure of artistic and pedagogical analysis of music), the main types of sizes, etc.), information about the composer, the author of the poetic text of the song (life and creative way), the history of writing a choral work, processing of folk songs, etc. An active type of storytelling (a student of higher education takes part in the creation of a story, and the teacher directs, corrects his actions, pushes leading questions to the correct conclusion) is used to consolidate the studied material. The main functions of pedagogical storytelling and the rules of its application in the educational process of higher education are determined.У статті подано характеристику методу «сторітелінг»: поняття, структуру (зав’язка, виклад основного матеріалу, висновки), види (активний, пасивний). Викладено методику його застосування у ході викладання теоретичної дисципліни «Практикум шкільного музичного репертуару» та практичної – «Хорове диригування» у здобувачів вищої освіти спеціальності 014 Середня освіта (Музичне мистецтво). Визначено основні функції педагогічного сторітелінгу (освітня, виховна, мотиваційна, емоційна, розвиваюча), окреслено правила його застосування в освітньому процесі вищого навчального закладу. Розроблено орієнтовну тематику історій-розповідей для використання на заняттях з «Практикуму шкільного музичного репертуару» та «Хорового диригування» у майбутніх учителів музичного мистецтва