Современное состояние научных исследований и технологий в промышленности
Not a member yet
490 research outputs found
Sort by
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ДАНИХ В РЕЛЯЦІЙНИХ СИСТЕМАХ
No full textThe subject of the research is methods of relational database mining. The purpose of the research is to develop scientifically grounded models for supporting intelligent technologies for integrating and managing information resources of distributed computing systems. Explore the features of the operational specification of the relational data model. To develop a method for evaluating a relational data model and a procedure for constructing functional associative rules when solving problems of mining relational databases. In accordance with the set research goal, the presented article considers the following tasks: analysis of existing methods and technologies for data mining. Research of methods for representing intelligent models by means of relational systems. Development of technology for evaluating the relational data model for building functional association rules in the tasks of mining relational databases. Development of design tools and maintenance of applied data mining tasks; development of applied problems of data mining. Results: The analysis of existing methods and technologies for data mining is carried out. The features of the structural specification of a relational database, the formation of association rules for building a decision support system are investigated. Information technology has been developed, a methodology for the design of information and analytical systems, based on the relational data model, for solving practical problems of mining, practical recommendations have been developed for the use of a relational data model for building functional association rules in problems of mining relational databases, conclusion: the main source of knowledge for database operation can be a relational database. In this regard, the study of data properties is an urgent task in the construction of systems of association rules. On the one hand, associative rules are close to logical models, which makes it possible to organize efficient inference procedures on them, and on the other hand, they more clearly reflect knowledge than classical models. They do not have the strict limitations typical of logical calculus, which makes it possible to change the interpretation of product elements. The search for association rules is far from a trivial task, as it might seem at first glance. One of the problems is the algorithmic complexity of finding frequently occurring itemsets, since as the number of items grows, the number of potential itemsets grows exponentially.Предметом исследования являются методы интеллектуального анализа реляционных баз данных. Целью проводимых исследований является разработка научно-обоснованных моделей поддержки интеллектуальных технологий интеграции и управления информационными ресурсами распределенных вычислительных систем. Исследовать особенности операционной спецификации реляционной модели данных. Разработать метод оценки реляционной модели данных и процедуру построения функциональных ассоциативных правил при решении задач интеллектуального анализа реляционных баз данных. В соответствии с поставленной целью исследований в представленной статье рассматриваются следующие задачи: анализ существующих методов и технологий интеллектуального анализа данных. Исследование методов представления интеллектуальных моделей средствами реляционных систем. Разработка технологии оценки реляционной модели данных для построения функциональных ассоциативных правил в задачах интеллектуального анализа реляционных баз данных. Разработка инструментальных средств проектирования и сопровождения прикладных задач интеллектуального анализа данных; разработка прикладных задач интеллектуального анализа данных. Результаты: Проведен анализ существующих методов и технологий интеллектуального анализа данных. Исследованы особенности структурной спецификации реляционной базы данных, формирование ассоциативных правил для построения системы поддержки принятия решений. Разработана информационная технология, методика проектирования информационно-аналитических систем, на основе реляционной модели данных, для решения практических задач интеллектуального анализа, разработаны практические рекомендации применения реляционной модели данных для построения функциональных ассоциативных правил в задачах интеллектуального анализа реляционных баз данных, вывод: основным источником знаний при эксплуатации баз данных может являться реляционная база данных. В связи с этим, исследование свойств данных является актуальной задачей в построении систем ассоциативных правил. Ассоциативные правила с одной стороны близки к логическим моделям, что позволяет организовать на них эффективные процедуры вывода, а с другой - более наглядно отражают знания, чем классические модели. В них отсутствуют жесткие ограничения, характерные для логических исчислений, что дает возможность изменять интерпретацию элементов продукции. Поиск ассоциативных правил далеко не тривиальная задача, как может показаться на первый взгляд. Одна из проблем – алгоритмическая сложность при нахождении часто встречающих наборов элементов, так как с ростом числа элементов экспоненциально растет число потенциальных наборов элементов.Предметом дослідження є методи інтелектуального аналізу реляційних баз даних. Метою проведених досліджень є розробка науково-обґрунтованих моделей підтримки інтелектуальних технологій інтеграції і управління інформаційними ресурсами розподілених обчислювальних систем. Дослідити особливості операційної специфікації реляційної моделі даних. Розробити метод оцінки реляційної моделі даних і процедуру побудови функціональних асоціативних правил при вирішенні задач інтелектуального аналізу реляційних баз даних. Відповідно до поставленої мети досліджень в представленій статті розглядаються наступні завдання: аналіз існуючих методів і технологій інтелектуального аналізу даних. Дослідження методів подання інтелектуальних моделей засобами реляційних систем. Розробка технології оцінки реляційної моделі даних для побудови функціональних асоціативних правил в задачах інтелектуального аналізу реляційних баз даних. Розробка інструментальних засобів проектування і супроводу прикладних задач інтелектуального аналізу даних; розробка прикладних задач інтелектуального аналізу даних. Результати: Проведено аналіз існуючих методів і технологій інтелектуального аналізу даних. Досліджено особливості структурної специфікації реляційної бази даних, формування асоціативних правил для побудови системи підтримки прийняття рішень. Розроблено інформаційну технологію, методика проектування інформаційно-аналітичних систем, на основі реляційної моделі даних, для вирішення практичних завдань інтелектуального аналізу, розроблені практичні рекомендації застосування реляційної моделі даних для побудови функціональних асоціативних правил в задачах інтелектуального аналізу реляційних баз даних, висновок: основним джерелом знань при експлуатації баз даних може бути реляційна база даних. У зв'язку з цим, дослідження властивостей даних є актуальним завданням в побудові систем асоціативних правил. Асоціативні правила з одного боку близькі до логічним моделям, що дозволяє організувати на них ефективні процедури виведення, а з іншого більш наочно відображають знання, ніж класичні моделі. У них відсутні жорсткі обмеження, характерні для логічних обчислень, що дає можливість змінювати інтерпретацію елементів продукції. Пошук асоціативних правил далеко не тривіальна задача, як може здатися на перший погляд. Одна з проблем – алгоритмічна складність при знаходженні часто зустрічаючих наборів елементів, так як з ростом числа елементів експоненціально зростає число потенційних наборів елементів
ОЦІНКА КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКІВ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ: НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Get PDFThe article is devoted to the study of theoretical and methodological bases and the development of practical recommendations for assessing the creditworthiness of a borrower of a commercial bank. The subject of the study is a set of theoretical, methodological and practical aspects to improve the quality of information and analytical support for assessing the creditworthiness of commercial bank borrowers. The purpose of the article is to develop theoretical and methodological provisions and substantiate practical recommendations for assessing the creditworthiness of the borrower. Objectives: to analyze the actual indicators of development of the banking system of Ukraine, including the scale of credit operations of commercial banks; to study and systematize the conceptual apparatus for assessing the creditworthiness of borrowers; on the basis of regulatory legal regulation to establish an algorithm for determining the value of the default factor of the borrower-legal entity; to develop measures to improve methodological approaches to assessing the creditworthiness of commercial bank borrowers. During the research the following methods were used: abstract-logical analysis, theoretical generalization, system and statistical analysis, graphical method. According to the results of the study, the dynamics of assets and loans of domestic banks for the period 2015-2020 was analyzed. and credit operations of domestic banks for the period 2017-2020. Theoretical and methodological approaches to assessing the creditworthiness of borrowers are summarized. Measures have been developed to form a scientifically sound methodological approach to assessing the creditworthiness of commercial bank borrowers. Conclusions: proposed measures to improve the methodological support for assessing the creditworthiness of commercial banks, to improve the quality of credit operations, minimize the likelihood of risks and threats, and thus contribute to the stability of development and a high level of financial and economic security of commercial banks.Статья посвящена исследованию теоретико-методических основ и разработке практических рекомендаций, по оценке кредитоспособности заемщика коммерческого банка. Предметом исследования является совокупность теоретических, методических и практических аспектов по повышению качества информационно-аналитического обеспечения оценки кредитоспособности заемщиков коммерческого банка. Целью статьи является разработка теоретико-методических положений и обоснование практических рекомендаций, по оценке кредитоспособности заемщика. Задачи работы: проанализировать фактические показатели развития банковской системы Украины, в том числе масштабы кредитных операций коммерческих банков; исследовать и систематизировать понятийный аппарат оцени кредитоспособности заемщиков; на базе нормативно-правового регулирования установить алгоритм определения значения коэффициента вероятности дефолта заемщика-юридического лица; разработать меры по совершенствованию методических подходов к оценке кредитоспособности заемщиков коммерческого банка. В ходе исследования использованы методы: абстрактно-логический анализ, теоретического обобщения, системного и статистического анализа, графический метод. По результатам исследования проанализирована динамика объемов активов и предоставленных кредитов отечественных банков за период 2015-2020 гг. и кредитных операций отечественных банков за период 2017-2020 гг. Обобщены теоретико-методические подходы к оценке кредитоспособности заемщиков. Разработаны мероприятия по формированию научно-обоснованного методического подхода к оценке кредитоспособности заемщиков коммерческого банка. Выводы: предложены меры по совершенствованию методического обеспечения оценки кредитоспособности коммерческих банков, позволяющих обеспечить повышение качества кредитных операций, минимизацию вероятности возникновения рисков и угроз, а значит способствуют обеспечению стабильности развития и высокого уровня финансово-экономической безопасности коммерческих банков.Стаття присвячена дослідженню теоретико-методичних засад і розробці практичних рекомендацій щодо оцінки кредитоспроможності позичальника комерційного банку. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів щодо підвищення якості інформаційно-аналітичного забезпечення оцінки кредитоспроможності позичальників комерційного банку. Метою статті є розробка теоретико-методичних положень та обґрунтування практичних рекомендацій щодо оцінки кредитоспроможності позичальника. Завдання роботи: проаналізувати фактичні показники розвитку банківської системи України, у тому числі масштаби кредитних операцій комерційних банків; дослідити та систематизувати понятійний апарат оціни кредитоспроможності позичальників; на базі нормативно-правового регулювання встановити алгоритм визначення значення коефіцієнта імовірності дефолту позичальника-юридичної особи; розробити заходи з удосконалення методичних підходів щодо оцінки кредитоспроможності позичальників комерційного банку. У ході дослідження використано методи: абстрактно-логічний аналіз, теоретичного узагальнення, системного та статистичного аналізу, графічний метод. За результатами дослідження проаналізовано динаміку обсягів активів та наданих кредитів вітчизняних банків за період 2015-2020 рр. та кредитних операцій вітчизняних банків за період 2017-2020 рр. Узагальнено теоретико-методичні підходи до оцінки кредитоспроможності позичальників. Розроблено заходи щодо формування науково-обґрунтованого методичного підходу до оцінки кредитоспроможності позичальників комерційного банку. Висновки: запропоновано заходи щодо удосконалення методичного забезпечення оцінки кредитоспроможності комерційних банків, що дозволяють забезпечити підвищення якості кредитних операцій, мінімізацію ймовірності виникнення ризиків і загроз, а отже сприяють забезпеченню стабільності розвитку та високого рівня фінансово-економічної безпеки комерційних банків
ГІБРИДНЕ УПРАВЛІННЯ ПРОГРАМАМИ ПРОЄКТІВ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ СИСТЕМ ЗАСОБАМИ МЕХАНІЗМІВ КОНВЕРГЕНЦІЇ
No full textIntroduction. Implementation of program projects of social and economic development of the territories of Ukraine is inefficient, with overspending of the budget and completion not at the set time. This is due to the use of reactive project management methodologies that do not take into account the complexity of project implementation, the turbulence of the project environment. The lack of hybrid mechanisms for managing project programs of socio-economic development of territories based on the convergence of different methods of project management is an unresolved problem. The implementation of socio-economic development project programs is carried out using the mechanisms of financial regulation of territories on the basis of the "recipient-donor" model. Therefore, the development of mechanisms for hybrid management of project programs of socio-economic development of territorial systems based on the convergence of key methods of project management is an urgent scientific task. Purpose. The purpose of the work is to develop mechanisms for hybrid management of program projects of socio-economic development of the regions of Ukraine using the tools of financial regulation, public-private partnership and convergence of these mechanisms. Methods. The methods of hybridization and convergence of project management methodologies are used in the article. Results. Based on research, it is proved that the implementation of program projects of socio-economic development of territories requires the use of various components of project management through hybridization and convergence. The terminological base of project management has been expanded by introducing new definitions "hybrid project management of socio-economic development projects", "convergence of project management mechanisms". Processes of management of program projects of social and economic development of territories, on the basis of model "recipient-donor" are formalized. Conclusion. The analysis of current trends in the implementation of complex programs of socio-economic development projects has shown the ineffectiveness of existing project management methodologies associated with the lack of mechanisms for hybrid project management based on convergence of best practices in project management projects. A convergent model of hybrid management of projects of socio-economic development of territories by means of identification of the main challenges and problems in the life cycle of the regional system is developed, which takes into account indicators of project success in the program based on analysis of project management best practices.Постановка проблемы. Реализация программ проектов социально-экономического развития территорий Украины происходит неэффективно, с перерасходами бюджета и завершением не во установленное время. Это связано с использованием реактивных методологий управления проэктам, не учитывают сложность реализации проектов, турбулентность проектно окружения. Отсутствие гибридных механизмов управления программами проектов социально-экономического развития территорий на основе конвергенции различных методов управления проэктам является нерешенной проблемой. Реализация программ проектов социально-экономического развития происходит с использованием механизмов финансового регулирования территорий на основе модели "реципиент-донор". Поэтому разработка механизмов гибридного управления программами проектов социально-экономического развития территориальных систем на основе конвергенции ключевых методов проектно менеджмента является актуальной научной задачей. Цель. Цель работы заключается в разработке механизмов гибридного управления программами проектов социально-экономического развития регионов Украины с использованием инструментов финансового регулирования, государственно-частного партнерства и конвергенции этих механизмов. Методы. В работе использованы методы гибридизаци и конвергенции методологий управления проэктам. Результаты. На основании исследований доказано, что реализация программ проектов социально-экономического развития территорий, требует применения различных компонент проектно менеджмента, путем гибридизации и конвергенции. Расширен терминологическую базу управления проэктам путем введения новых определений "гибридное управление программой проектов социально-экономического развития территорий", "конвергенция механизмов управления проэктам". Формализована процессы управления программами проектов социально-экономического развития территорий на основе модели "реципиент-донор". Выводы. Проведенный анализ современных тенденций реализации сложных программ проектов социально-экономического развития показал неэффективность действующих методологий проектно менеджмента, связанных с отсутствием механизмов гибридного управления проэктам на основе конвергенции кращик практик управления программы проектов территориального развития. Разработан конвергентную модель гибридного управления проэктам социально-экономического развития территорий средствами идентификации основных вызовов и проблем в жизненном цикле региональной системы, учитывающей индикаторы успеха проектов в программе на основе анализа лучших практик проектных менеджмента.Постановка проблеми. Реалізація програм проєктів соціально-економічного розвитку територій України відбувається неефективно, з перевитратами бюджету та завершенням не у встановлений час. Це пов’язано з використанням реактивних методологій управління проєктами, що не враховують складність реалізації проєктів, турбулентність проєктного оточення. Відсутність гібридних механізмів управління програмами проєктів соціально-економічного розвитку територій на основі конвергенції різних методів управління проєктами є невирішеною проблемою. Реалізація програм проєктів соціально-економічного розвитку відбувається з використанням механізмів фінансового регулювання територій на основі моделі "реципієнт-донор". Тому розроблення механізмів гібридного управління програмами проєктів соціально-економічного розвитку територіальних систем на основі конвергенції ключових методів проєктного менеджменту є актуальною науковою задачею. Мета. Мета роботи полягає у розробці механізмів гібридного управління програмами проєктів соціально-економічного розвитку регіонів України з використанням інструментів фінансового регулювання, публічно-приватного партнерства та конвергенції цих механізмів. Методи. У роботі використано методи гібридизаці та конвергенції методологій управління проєктами. Результати. На підставі досліджень доведено, що реалізація програм проєктів соціально-економічного розвитку територій, потребує застосування різних компонент проєктного менеджменту, шляхом гібридизації та конвергенції. Розширено термінологічну базу управління проєктами шляхом введення нових означень "гібридне управління програмою проєктів соціально-економічного розвитку територій", "конвергенція механізмів управління проєктами". Формалізовано процеси управління програмами проєктів соціально-економічного розвитку територій, на основі моделі "реципієнт-донор". Висновки. Проведений аналіз сучасних тенденцій реалізації складних програм проєктів соціально-економічного розвитку засвідчив неефективність діючих методологій проєктного менеджменту, повязаних з відсутністю механізмів гібридного управління проєктами на основі конвергенції кращик практик управління програми проєктів територіального розвитку. Розроблено конвергентну модель гібридного управління проєктами соціально-економічного розвитку територій засобами ідентифікації основних викликів та проблем в життєвому циклі регіональної системи, що враховує індикатори успіху проєктів в програмі на основі аналізу кращих практик проєктного менеджменту
РОЗРОБКА СИСТЕМИ АВТОМАТИЧНОГО РУХЛИВОГО КЕРУВАННЯ ПРОЦЕСОМ РЕКТИФІКАЦІЇ
Get PDFSubject. System of automatic mobile control of distillation process. Objective. Improving the productivity and energy efficiency of the distillation process by developing an automatic control system that provides mobile control effects on the process, as well as the study of transients in the developed system during major disturbances. Tasks. Development of a system of automatic mobile control of the distillation process, calculation of transients in the developed system, definition and evaluation of quality control indicators. Methods. Methods of simulation digital modeling of automatic control system operation. Results. A system of automatic control of the distillation process has been developed, which provides for discrete and continuous mobile control actions. Discrete effects are changes in the point of introduction of feed into the column; continuous – in changing the ratio of the flow rates of feed flows supplied to the upper and lower parts of the installation. Traditional control effects are also used by changing the heat carrier flow rate in the cube evaporator and irrigation. Optimal traditional and mobile control effects are calculated by the computing control device according to the normalized criterion using a nonlinear predictive model and are realized by influencing the actuators on the supply lines of feed flows, irrigation in the column and the heat carrier in the evaporator. The system involves the use of an adequate mathematical model, for which its periodic identification is performed and the process is monitored by additional measurement of the temperature profile of the column, temperature and pressure on the control plate. In order to maintain the material balance in the liquid and steam phases, it is planned to stabilize the pressure at the top of the column, the levels in the distillate and the cubic product receivers by changing the flow rates, of refrigerant to the condenser, distillate and cubic product. Using the example of a distillation column for separating a methanol-water mixture, the operability of the proposed automatic mobile control system is studied by digital simulation methods. The disturbances consisted of changes in the flow rate, composition, and temperature of the feed. Conclusions. It is proved that the use of the developed system allows to increase the technical and economic indicators of the distillation process and to improve the quality of management. The results can be used in the chemical, petrochemical, oil refining, food industries to control and optimize the processes of binary, multicomponent distillation.Предмет. Система автоматического подвижного управления процессом ректификации. Цель. Повышение производительности и энергоэффективности процесса ректификации путем разработки системы автоматического управления, которая предусматривает подвижные управляющие воздействия на процесс, а также исследования переходных процессов в разработанной системе при основных возмущениях. Задачи. Разработка системы автоматического подвижного управления процессом ректификации, расчет переходных процессов в разработанной системе, определение и оценка показателей качества управления. Методы. Методы имитационного цифрового моделирования работы автоматической системы управления. Результаты. Разработана система автоматического управления процессом ректификации, предусматривающая дискретные и непрерывные подвижные управляющие воздействия. Дискретные воздействия заключаются в изменениях точки ввода питания в колонну; непрерывные – в изменении соотношения расходов потоков питания, которые подаются в верхнюю и нижнюю части установки. Также используются традиционные управляющие воздействия путем изменения расходов теплоносителя в испаритель куба и орошения. Оптимальные традиционные и подвижные управляющие воздействия рассчитываются вычислительным управляющим устройством за нормализованным критерием с использованием нелинейной прогнозирующей модели и реализуются путем воздействий на исполнительные устройства на линиях подачи потоков питания, орошения в колонну и теплоносителя в испаритель. Система предусматривает использование адекватной математической модели, для чего выполняется ее периодическая идентификация и осуществляется контроль за ходом процесса путем дополнительного измерения температурного профиля колонны, температуры и давления на контрольной тарелке. С целью поддержания материального баланса по жидкой и паровой фазах предусмотрена стабилизация давления вверху колоны, уровней в емкостях для сбора дистиллята и кубового продукта путем изменения расходов хладагента в конденсатор, дистиллята и кубового продукта. На примере ректификационной колонны для разделения смеси метанол-вода методами имитационного цифрового моделирования исследована работоспособность предложенной системы автоматического управления с использованием подвижных управляющих воздействий. Возмущения состояли в изменениях расхода, состава и температуры питания. Выводы. Доказано, что использование разработанной системы позволяет повысить технико-экономические показатели процесса ректификации и улучшить качество управления. Результаты могут использоваться в химической, нефтехимической, нефтеперерабатывающей, пищевой промышленности для управления и оптимизации процессов бинарной, многокомпонентной ректификации.Предмет. Система автоматичного рухливого керування процесом ректифікації. Мета. Підвищення продуктивності і енергоефективності процесу ректифікації шляхом розробки системи автоматичного керування, яка передбачає рухливі керуючі впливи на процес, а також дослідження перехідних процесів в розробленій системі при основних збуреннях. Завдання. Розробка системи автоматичного рухливого керування процесом ректифікації, розрахунок перехідних процесів в розробленій системі, визначення і оцінка показників якості керування. Методи. Методи імітаційного цифрового моделювання роботи автоматичної системи керування. Результати. Розроблено систему автоматичного керування процесом ректифікації, що передбачає дискретні і неперервні рухливі керуючі впливи. Дискретні впливи полягають у змінах точки введення живлення в колону; неперервні – в зміні співвідношення витрат потоків живлення, що подаються в верхню і нижню частини установки. Також використовуються традиційні керуючі впливи шляхом зміни витрат теплоносія в випарник куба і зрошування. Оптимальні традиційні і рухливі керуючі впливи розраховуються обчислювальним керуючим пристроєм за нормалізованим критерієм з використанням нелінійної прогнозуючої моделі і реалізуються шляхом впливів на виконавчі пристрої на лініях подачі потоків живлення, зрошування в колону і теплоносія в випарник. Система передбачає використання адекватної математичної моделі, для чого виконується її періодична ідентифікація і здійснюється контроль за ходом процесу шляхом додаткового вимірювання температурного профілю колони, температури і тиску на контрольній тарілці. З метою підтримки матеріального балансу за рідинною і паровою фазами передбачено стабілізацію тиску вверху колони, рівнів в ємностях для збору дистиляту і кубового продукту шляхом зміни витрат холодоагенту в конденсатор, дистиляту і кубового продукту. На прикладі ректифікаційної колони для поділу суміші метанол-вода методами імітаційного цифрового моделювання досліджено працездатність запропонованої системи автоматичного рухливого керування. Збурення полягали у змінах витрати, складу і температури живлення. Висновки. Доведено, що використання розробленої системи дозволяє підвищити техніко-економічні показники процесу ректифікації і поліпшити якість керування. Результати можуть використовуватись в хімічній, нафтохімічній, нафтопереробній, харчовій промисловості для керування та оптимізації процесів бінарної, багатокомпонентної ректифікації
УДОСКОНАЛЕННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ ПОГЛИНУТОЇ ДОЗИ СПЕЦІАЛЬНИМ ОДЯГОМ, ЩО ОПРОМІНЮЄТЬСЯ ПРИСКОРЕНИМИ ЕЛЕКТРОНАМИ
Get PDFThe subject of the research in the article is a mathematical model of the dose absorbed by special clothing. The goal of the work is to improve the mathematical model of the dose absorbed by special clothing irradiated with accelerated electrons. The following tasks are solved in the article: to investigate the possibility of using the improved mathematical model of the dose absorbed by special clothing depending on the frequency of the beam pulses of accelerated electrons, conveyor speed and geometrical parameters of the object, to calculate the technological modes radiation sterilization process. The following methods are used – mathematical physics. The following results have been obtained: the importance of caring for workers' special clothing was noted; the shortcomings of modern disinfection methods were identified and the need for disinfection of special clothing with accelerated electrons using special electron accelerators was justified; it has been established that the main criterion for radiation disinfection is the absorbed dose; the necessity of determining the maximum allowable dose using the mathematical model was justified. An improved mathematical model of the dose absorbed by special clothing makes it possible to calculate the irradiation modes of various materials of special clothing that differ in size, shape and physical properties, which will allow us to develop a system of regulatory regimes for radiation-physical disinfection of work clothes and ensure legislative and regulatory requirements for occupational health. The normative regimes of the process of special clothes disinfection are calculated in the form of the dependence of the absorbed dose depending on the pulse repetition rate and the conveyor speed. Conclusions: the mathematical model of the dose absorbed by special clothing was improved depending on the frequency of the pulses of the accelerated electron beam, the conveyor speed and the geometric parameters of the object. It was used to calculate the regulatory technological modes of the process of disinfection of special clothes.Предметом исследования в статье является математическая модель поглощенной дозы специальной одежды. Цель работы - усовершенствовать математическую модель поглощенной дозы специальной одежды, облучаемой ускоренными электронами. В статье решаются следующие задачи: исследовать возможность применения усовершенствованной математической модели поглощенной дозы специальной одежды в зависимости от частоты прохождения импульсов пучка ускоренных электронов, скорости конвейера и геометрических параметров объекта, для расчета технологических режимов процесса радиационной стерилизации. Используются следующие методы: математической физики. Получены следующие результаты: отмечено о важности ухода за специальной одеждой рабочих; определены недостатки современных методов дезинфекции и обоснована необходимость дезинфекции специальной одежды ускоренными электронами с помощью специальных ускорителей электронов; установлено, что основным критерием радиационной дезинфекции является поглощенная доза и обоснована необходимость определения максимально допустимого значения дозы с помощью математической модели. Усовершенствованная математическая модель поглощенной дозы специальной одежды дает возможность рассчитать режимы облучения различных материалов специальной одежды, которые отличаются размером, формой и физическими свойствами, что позволит разработать систему нормативных режимов технологии радиационно-физической дезинфекции рабочей одежды и обеспечить законодательные и нормативные требования гигиены труда. Рассчитано нормативные режимы процесса дезинфекции специальной одежды в виде зависимости поглощенной дозы в зависимости от частоты следования импульсов пучка и скорости конвейера. Выводы: усовершенствована математическая модель поглощенной дозы специальной одежды в зависимости от частоты прохождения импульсов пучка ускоренных электронов, скорости конвейера и геометрических параметров объекта, и применены для расчета нормативных технологических режимов процесса дезинфекции специальной одежды.Предметом дослідження в статті є математична модель поглинутої дози спеціальним одягом. Мета роботи – удосконалити математичну модель поглинутої дози спеціальним одягом, що опромінюється прискореними електронами. В статті вирішуються наступні завдання: дослідити можливість застосування удосконаленої математичної моделі поглинутої дози спеціальним одягом в залежності від частоти проходження імпульсів пучка прискорених електронів, швидкості конвеєра і геометричних параметрів об’єкта, для розрахунку технологічних режимів процесу радіаційної стерилізації. Використовуються методи: математичної фізики. Отримано наступні результати: зазначено про важливість догляду за спеціальним одягом робітників; визначені певні недоліки сучасних методів дезінфекції і обґрунтовано необхідність дезінфекції спеціального одягу прискореними електронами за допомогою спеціальних прискорювачів електронів; встановлено, що основний критерій радіаційної дезінфекції є поглинута доза та обґрунтовано необхідність визначення максимально допустимого значення дози за допомогою математичної моделі. Удосконалена математична модель поглинутої дози спеціальним одягом дає можливість розрахувати режими опромінення різних матеріалів спеціального одягу, які відрізняються розміром, формою і фізичними властивостями, що дозволить розробити систему нормативних режимів технології радіаційно-фізичної дезінфекції робочого одягу та забезпечити законодавчі та нормативні вимоги гігієни праці. Розраховано нормативні режими процесу дезінфекції спеціального одягу у вигляді залежності поглинутої дози в залежності від частоти проходження імпульсів пучка та швидкості конвеєра. Висновки: удосконалено математичну модель поглинутої дози спеціальним одягом в залежності від частоти проходження імпульсів пучка прискорених електронів швидкості конвеєра і геометричних параметрів об’єкта, та застосовано для розрахунку нормативних технологічних режимів процесу дезінфекції спеціального одягу
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТІВ НАПІРНИХ ТРУБОК
Get PDFThe subject of this research is pressure tubes, which serve as sensors for instruments measuring the velocity and flow rate of gases by the pneumometric method. The purpose of the work is to improve the method of determining the coefficients of pressure tubes in order to increase the accuracy of measuring the velocity and flow rate of gases. The article solves the problem of experimental determination of the coefficients of a point and averaging pressure tubes in the velocity range from 2 to 20 m/s. The average coefficients of the pressure tubes and the error caused by the displacement of the orientation of the pressure tube from the flow axis at a speed of 10 m/s were calculated at the average value of the coefficient of the pressure tube for the studied tubes. The studies used methods of analysis and synthesis, analytical and descriptive geometry, probability theory, mathematical statistics, and numerical methods using computer technology. The results of the work are presented in the form of graphical dependencies of the pressure tube coefficient as a function of gas flow rate. The graphical dependence of the flow velocity on the angle of rotation of the axis of the pressure tube relative to the axis of the flow at a speed of 10 m/s at the average value of the coefficient of the pressure tube for the tubes that participated in the experiment is also shown. Conclusions: the method for determining the coefficients of a point and averaging pressure tubes has been improved. It was found that in most of the investigated tubes, the pressure coefficient of the pressure tube is not stable at the velocity range from 2 to 20 m/s. Thus, an additional error arises due to the instability of the pressure tube coefficient, since the coefficient of the pressure tube is proportional to the gas flow rate. The most stable coefficients are Pitot tubes and TNU-8-6. The Pitot tube has an average coefficient of 1.009, the stability of the coefficient of the tube relative to the average value was ±0.8%. The TNU-8-6 tube has an average coefficient of 0.6683, and the tube coefficient stability for the average value is ±1.3%. Also included are recommendations for velocity meter software and gas flowmeters to reduce instrumental error.Предметом исследования в статье является напорные трубки, служащие датчиками для приборов, измеряющих скорость и расход газов пневмометрическим методом. Цель работы – совершенствование метода определения коэффициентов напорных трубок для повышения точности измерения скорости и расхода газов. В статье решена задача экспериментального определения коэффициентов точечных и усредняющих напорных трубок в диапазоне скоростей от 2 до 20 м/с. Рассчитаны средние коэффициенты напорных трубок и погрешность, вызванная смещением ориентации напорной трубки с оси потока на скорости 10 м/с при среднем значении коэффициента напорной трубки. В исследованиях использованы методы анализа и синтеза, аналитической и начертательной геометрии, теории вероятностей, математической статистики и численные методы с использованием компьютерных технологий. Результаты работы представлены в виде графических зависимостей коэффициента напорной трубки как функции скорости газового потока. Также показана графическая зависимость скорости потока от угла поворота оси напорной трубки относительно оси потока на скорости 10 м/с при среднем значении коэффициента напорной трубки для трубок, участвовавших в эксперименте. Выводы: усовершенствован метод для определения коэффициентов как точечных, так и усредняющих напорных трубок. Выявлено, что в большинстве трубок, которые исследовались коэффициент напорной трубки не стабилен, в диапазоне скоростей от 2 до 20 м/с. Таким образом, возникает дополнительная погрешность, вызванная нестабильностью коэффициента напорной трубки, так как коэффициент напорной трубки пропорционален скорости газового потока. Наиболее стабильные коэффициенты имеют трубки Пито и "ТНУ-8-6". Трубка Пито имеет средний коэффициент равный 1,009, стабильность коэффициента трубки относительно среднего значения составила ± 0,8%. Трубка "ТНУ-8-6" имеет средний коэффициент равный 0,6683, стабильность коэффициента трубки относительно среднего значения ± 1,3%. Также даны рекомендации по программному обеспечению измерителей скорости и расходомеров газов для уменьшения инструментальной погрешности.Предметом дослідження в статті є напірні трубки, що служать датчиками для приладів, які вимірюють швидкість та витрату газів пневмометричним методом. Мета роботи - удосконалення методу знаходження коефіцієнтів напірних трубок для підвищення точності вимірювання швидкості та витрати газів. В статті вирішено завдання експериментального визначення коефіцієнтів точкових та усереднюючих напірних трубок в діапазоні швидкостей від 2 до 20 м/с. Розраховані середні коефіцієнти напірних трубок та похибка, що спричинена зміщенням орієнтації напірної трубки з вісі потоку на швидкості 10 м/с при середньому значенні коефіцієнта напірної трубки для трубок які досліджувались. У дослідженнях використані методи аналізу та синтезу, аналітичної та нарисної геометрії, теорії ймовірності, математичної статистики та чисельні методи з використанням комп’ютерних технологій. Результати роботи представлені у вигляді графічних залежностей коефіцієнту напірної трубки як функції швидкості газового потоку. Також показана графічна залежність швидкості потоку від кута повороту вісі напірної трубки відносно вісі потоку на швидкості 10 м/с при середньому значенні коефіцієнта напірної трубки для трубок, які брали участь у експерименті. Висновки: удосконалено метод для визначення коефіцієнтів як точкових так і усереднюючих напірних трубок. Виявлено, що у більшості трубок які досліджувались, коефіцієнт напірної трубки не стабільний в діапазоні швидкостей від 2 до 20 м/с. Таким чином, виникає додаткова похибка, яка спричинена нестабільністю коефіцієнта напірної трубки, так як коефіцієнт напірної трубки пропорційний швидкості газового потоку. Найбільш стабільні коефіцієнти мають трубки Піто та "ТНУ-8-6". Трубка Піто має середній коефіцієнт який дорівнює 1,009, стабільність коефіцієнту трубки відносно середнього значення склала ±0,8%. Трубка "ТНУ-8-6" має середній коефіцієнт який дорівнює 0,6683, стабільність коефіцієнту трубки відносно середнього значення ±1,3%. Також дані рекомендації щодо програмного забезпечення вимірювачів швидкості та витратомірів газів для зменшення інструментальної похибки
МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТІВ В РАМКАХ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОГРАМ
No full textThe subject matter of the article is the methods, models and mechanisms of risk-based management of innovative programs. The goal of the work is to develop a risk management mechanism for innovation projects implemented as part of the innovative programs implementation taking into account insurance methods. The following tasks were solved in the article: analysis of the innovation management model of enterprises and organizations in Ukraine and abroad, the study of modern risk management methods for innovative projects, the development of a risk insurance mechanism for innovative programs taking into account the project management methodology. The following methods are user: project and program management methods, systems theory and systems analysis, risk management methods. The following results were obtained: the definitions of innovation, innovation activity management, innovation program, innovation project risk were clarified; the main types of risks arising from the implementation of innovation programs were identified; a mechanism of risk-oriented innovation activity management based on the project management methodology taking into account risk insurance methods was proposed. Conclusions: The paper analyzes the features of the implementation of innovative activities. It is established that the peculiarity of the implementation of innovative projects is the significant uncertainty of the results. It is indicated that during the initiation and implementation of an innovation program, it is necessary to determine the probability of its successful implementation based on the use of risk management models and methods in accordance with the ISO 31000 standard. The paper shows the appropriateness of applying the insurance method when implementing risk management mechanisms of the innovation program. Moreover, it was prescribed that the level of risk in the development and commercialization of products of innovative projects is directly dependent on the degree of innovation of the innovation, that is, the higher the novelty of the innovative product, the higher the risk level relative to its relevance. The use of insurance mechanisms in managing the risks of the innovation program allows to transfer part of the risks of program participants to insurance companies in the amount of a certain calculated insurance amount. It has been established that insurance of risks of the innovation program does not change the existing risk parameters, but provides protection against possible adverse financial consequences of the implementation of the risk, which is important in the conditions of implementation of products of innovative projects. To reduce the cost of insurance and related expenses of organizations within the framework of the implementation of the innovation program, this tool should be used in combination with other methods of risk management of organizations.Предметом исследования в статье являются методы, модели и механизмы риск-ориентированного управления инновационными программами. Цель работы – разработка механизма управления рисками инновационных проектов, реализуемых в рамках выполнения инновационных программ с учетом методов страхования. В статье решаются следующие задачи: анализ модели управления инновационной деятельностью предприятий и организаций в Украине и за рубежом, исследование современных методов управления рисками инновационных проектов, разработка механизма страхования рисков инновационных программ с учетом методологии проектного управления. Используются следующие методы: методы управления проектами и программами, теория систем и системного анализа, методы управления рисками. Получены следующие результаты: уточнены понятия инновации, управления инновационной деятельностью, инновационной программы, риска инновационного проекта, определены основные виды рисков, возникающих при реализации инновационных программ, предложен механизм риск-ориентированного управления инновационной деятельностью, который основан на методологии проектного менеджмента с учетом методов страхования рисков. Выводы: В работе проведен анализ особенностей осуществления инновационной деятельности. Установлено, что особенностью реализации инновационных проектов является значительная неопределенность полученных результатов. Указано, что при инициации и выполнении инновационной программы нужно определять вероятность ее успешной реализации на основе использования моделей и методов управления рисками в соответствии со стандартом ISO 31000. В работе показана целесообразность применения метода страхования при реализации механизмов управления рисками инновационной программы. При этом установлено, что уровень риска при разработке и коммерциализации продуктов инновационных проектов находится в прямой зависимости от степени новизны инновации, то есть чем выше новизна инновационного продукта, тем выше уровень риска относительно его востребованности. Применение механизмов страхования при управлении рисками инновационной программы позволяет передать часть рисков участников программы страховым компаниям в размере некоторой рассчитанной страховой суммы. Установлено, что страхование рисков инновационной программы не изменяет существующие параметры риска, но обеспечивает защитой от возможных неблагоприятных финансовых последствий реализации риска, что немаловажно в условиях внедрения продуктов инновационных проектов. Для снижения стоимости страхования и соответствующих расходов организаций в рамках выполнения инновационной программы данный инструмент целесообразно использовать в комплексе с другими методами управления риском организаций.Предметом дослідження в статті є методи, моделі і механізми ризико-орієнтованого управління інноваційними програмами. Мета роботи – розробка механізму управління ризиками інноваційних проектів, які реалізуються в рамках виконання інноваційних програм з урахуванням методів страхування. В статті вирішуються наступні завдання: аналіз моделі управління інноваційною діяльністю підприємств і організацій в Україні та за кордоном, дослідження сучасних методів управління ризиками інноваційних проектів, розробка механізму страхування ризиків інноваційних програм з урахуванням методології проектного управління. Використовуються такі методи: методи управління проектами і програмами, теорія систем і системного аналізу, методи управління ризиками. Отримано наступні результати: уточнені поняття інновації, управління інноваційною діяльністю, інноваційної програми, ризик інноваційного проекту, визначені основні види ризиків, які виникають при реалізації інноваційних програм, запропоновано механізм ризико-орієнтованого управління інноваційною діяльністю, який заснований на методології проектного менеджменту з урахуванням методів страхування ризиків. Висновки: В роботі проведено аналіз особливостей здійснення інноваційної діяльності. Встановлено, що особливістю реалізації інноваційних проектів є значна невизначеність отриманих результатів. Вказано, що при ініціації і виконанні інноваційної програми потрібно визначати ймовірність її успішної реалізації на основі використання моделей і методів управління ризиками відповідно до стандарту ISO 31000. В роботі показано доцільність застосування методу страхування при реалізації механізмів управління ризиками інноваційної програми. При цьому встановлено, що рівень ризику при розробці та комерціалізації продуктів інноваційних проектів знаходиться в прямій залежності від ступеня новизни інновації, тобто чим вище новизна інноваційного продукту, тим вище рівень ризику стосовно його затребуваності. Застосування механізмів страхування при управлінні ризиками інноваційної програми дозволяє передати частину ризиків учасників програми страховим компаніям в розмірі деякої розрахованої страхової суми. Встановлено, що страхування ризиків інноваційної програми не змінює існуючі параметри ризику, але забезпечує захистом від можливих несприятливих фінансових наслідків реалізації ризику, що досить важливо в умовах впровадження продуктів інноваційних проектів. Для зниження вартості страхування і відповідних витрат організацій в рамках виконання інноваційної програми даний інструмент доцільно використовувати в комплексі з іншими методами управління ризиком організацій
АНАЛІЗ ІНТЕРЕСІВ ТА ВЗАЄМОДІЇ УЧАСНИКІВ ПРОЕКТУ РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМ
No full textThe subject matter of the article is the communication processes of stakeholders in transport system development projects. The goal is to analyze the interests of the stakeholders of a transport project, taking into account the main differences in this industry. The article solves the following problem: the features of transport infrastructure project management are considered; the main interests of the stakeholders for transport infrastructure development projects are highlighted and their interests are analyzed; a model of interaction among stakeholders at different stages of the project life cycle is built. The following methods are applied: value approach, structural models, optimization models. The following results are obtained: the requirements of standards for project management are analyzed regarding the value approach and project management by stakeholders; the main characteristics of the transport project are considered, they include the impact on the nature of the social and economic development of a region, significant cost, duration, the interaction of state bodies and private firms; the set of stakeholders in the transport project are identified; the specific characteristics of the management of transport projects by various stakeholders are analyzed, they are expectations, goals, roles, the level of responsibility and related actions. Asymmetric and symmetric types of communications in the project are considered; a model of stakeholder relations is built as a network where there is a project manager in the centre who is connected with all other peaks and stakeholder peaks that are connected with each other, the model is formalized as a graph with multiple vertices and bidirectional links; a model of the process of interchanging the resources of project participants during its implementation is developed, the model contains resource flows (direct and inverse), takes into account the impact of stakeholders that change over the stages of the life cycle of a transport system development project. Conclusions. The conducted analysis of the interests and interaction of the project participants is the basis for developing a model for minimizing the imbalance of stakeholders' resources. The results are based on the value approach and can be used when making decisions on managing communications of a transport infrastructure development project.Предметом исследования в статье являются процессы коммуникации заинтересованных сторон в проектах развития транспортных систем. Цель - анализ интересов заинтересованных сторон транспортного проекта с учетом основных особенностей этой отрасли. В статье решаются задачи: рассмотрение особенностей управления проектами транспортной инфраструктуры, выделение основных заинтересованы сторон для проектов развития транспортной инфраструктуры и анализ их интересов, построение модели взаимодействия стейкхолдеров на разных этапах жизненного цикла проекта. Применены методы: ценностный подход, структурные графовые модели, оптимизационные модели. Полученные результаты: Проанализированы требования стандартов по управлению проектами относительно ценностного подхода и управления заинтересованными сторона проекта. Рассмотрены основные характеристики транспортного проекта: влияние на характер социально-экономического развития региона, значительная стоимость, продолжительность, взаимодействие государственных органов и частных фирм. Определено множество заинтересованных сторон транспортного проекта. Проанализированы специфические характеристики по управлению транспортными проектами различными заинтересованными сторонами, такие как ожидание, цели, роли, степень ответственности и соответствующие действия. Рассмотрены асимметричные и симметричные типы коммуникаций в проекте. Построена модель взаимоотношений стейкхолдеров в виде сети, где в центре находится менеджер проекта, который имеет связь со всеми другими вершинами, и вершины-стейкхолдеры, имеющие связь между собой. Формализовано представление модели в виде множества вершин и двунаправленных связей. Разработана модель процесса взаимообмена ресурсами участников проекта при его реализации. Модель содержит потоки ресурсов (прямые и обратные), учитывает коэффициенты влияния стейкхолдеров, которые меняются на протяжении этапов жизненного цикла проекта развития транспортной системы. Выводы. Проведенный анализ интересов и взаимодействия участников проекта является основой разработки модели минимизации дисбаланса ресурсов стейкхолдеров. Полученные результаты основаны на ценностном подходе и могут быть использованы при принятии решений по управлению коммуникациями проекта развития транспортной инфраструктуры.Предметом дослідження в статті є процеси комунікації зацікавлених сторін в проектах розвитку транспортних систем. Мета - аналіз інтересів зацікавлених сторін транспортного проекту з урахуванням основних особливостей цієї галузі. В статті вирішуються завдання: розгляд особливостей управління проектами транспортної інфраструктури, виділення основних зацікавлені сторін для проектів розвитку транспортної інфраструктури та аналіз їх інтересів, побудова моделі взаємодії стейкхолдерів на різних етапах життєвого циклу проекту. Застосовані методи: ціннісний підхід, структурні графові моделі, оптимізаційні моделі. Отримані результати: Проаналізовано вимоги стандартів з управління проектами стосовно ціннісного підходу і управління зацікавленими сторона проекту. Розглянуто основні характеристики транспортного проекту: вплив на характер соціально-економічного розвитку регіону, значна вартість, довготривалість, взаємодія державних органів та приватних фірм. Визначено множину зацікавлених сторін транспортного проекту. Проаналізовано специфічні характеристики щодо управління транспортними проектами різними зацікавленими сторонами, такі як очікування, цілі, ролі, ступінь відповідальності та можливі дії. Розглянуто асиметричні та симетричні типи комунікацій у проекті. Побудовано модель взаємовідносин стейкхолдерів у вигляді мережі, де в центрі знаходиться менеджер проекту, що має зв’язок з усіма іншими вершинами, та вершини-стейкхолдери, що мають зв’язок між собою. Формалізовано подання моделі у вигляді графу з множиною вершин та двонаправлених зв’язків. Розроблено модель процесу взаємообміну ресурсами учасників проекту при його реалізації. Модель містить потоки ресурсів (прямі та зворотні), ураховує коефіцієнти впливу стейкхолдерів, які змінюються на протязі етапів життєвого циклу проекту розвитку транспортної системи. Висновки. Проведений аналіз інтересів та взаємодії учасників проекту є основою розробки моделі мінімізації дисбалансу ресурсів стейкхолдерів. Отримані результати основані на ціннісному підході та можуть бути використані при прийнятті рішень з управління комунікаціями проекту розвитку транспортної інфраструктури
ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ РОЗПІЗНАННЯ ДОРОЖНІХ ЗНАКІВ З ВИКОРИСТАННЯМ НЕЙРОННОЇ МЕРЕЖІ
No full textThe subject of the study is the methods and tools for automation of recognition of road signs at the level of software implementation. Detection of road signs is associated with the processing of a significant amount of video data in real time, which requires significant computing power. Therefore, the purpose of the work is to automate the process of recognition of road signs for filling the databases of navigators, which will allow operatively provide drivers with up-to-date information on established road signs. The following tasks are solved: analysis of methods and software for image recognition; development of the search algorithm for characters in the video frame; implementation of the definition of the contour of the sign; realization of a convolutional neural network for recognition of a sign; testing of applied information technology work. Methods are used: convolutional neural networks; Viola-Jones's method for recognizing objects in an image, the Bousting method as a way to accelerate the recognition process with a large amount of information. Results: Different approaches to the identification of symbols on images, various software tools for object recognition, image transformation for optimal fragment are considered. An algorithm for detecting and recognizing the sign is developed. Using the Viola-Jones method, a fast way to calculate the values of attributes using the integral representation of an image is implemented. The recognition process takes place by constructing a convolutional neural network. Features of the layers of the roller network are considered. Schematically illustrated script recognition. The process of interaction of the system with different data sources is represented by a diagram of precedents. The main result is the creation of information technology for the automated recognition of road signs. The algorithm of its work is presented in the form of a sequence diagram. Conclusions. Using the applied application information technology, recognition of road signs is made with an average probability of 88%, which allows automating the process of filling the database of navigators to a large extent, to increase the reliability and productivity of the given process.Предметом исследования являются методы и инструментальные средства автоматизации распознавания дорожных знаков на уровне программной реализации. Детектирования дорожных знаков связано с обработкой большого объема видеоданных в реальном времени, что требует значительных вычислительных мощностей. Поэтому целью работы является автоматизация процесса распознавания дорожных знаков для наполнения баз данных навигаторов, что позволит оперативно предоставлять водителям актуальную информацию об установленных дорожных знаках. Решаются следующие задачи: анализ методов и программных средств распознавания изображений; разработка алгоритма поиска знаков в кадре видео; реализация определения контура знака; реализация сгруппированной нейронной сети для распознавания знака; тестирование работы прикладной информационной технологии. Применяются методы: сгруппированные нейронные сети; метод Виолы-Джонса для распознавания объектов на изображении, метод Бустинга как способ ускорения процесса распознавания при большом объеме информации. Результаты: рассмотрены различные подходы к выявлению знаков на изображениях, различные программные средства распознавания объектов, преобразования изображений для получения оптимального фрагмента. Разработан алгоритм обнаружения и распознавания знака. С применением метода Виола-Джонса реализовано быстрый способ вычисления значений признаков, который использует интегральное представление изображения. Процесс распознавания происходит путем построения сгруппированной нейронной сети. Рассмотрены особенности слоев сгруппированной сети. Схематично проиллюстрировано сценарий распознавания. Процесс взаимодействия системы с различными источниками данных представлен с помощью диаграммы прецедентов. Основным результатом является создание информационной технологии автоматизированного распознавания дорожных знаков. Алгоритм ее работы представлен в виде диаграммы последовательности. Выводы. С применением созданной прикладной информационной технологии распознавания дорожных знаков производится со средней вероятностью 88%, что позволяет в значительной степени автоматизировать процесс наполнения базы данных навигаторов, повысить надежность и производительность указанного процесса.Предметом дослідження є методи та інструментальні засоби автоматизації розпізнання дорожніх знаків на рівні програмної реалізації. Детектування дорожніх знаків пов’язане з обробкою значного обсягу відеоданих в реальному часі, що потребує значних обчислювальних потужностей. Тому метою роботи є автоматизація процесу розпізнання дорожніх знаків для наповнення баз даних навігаторів, що дозволить оперативно надавати водіям актуальну інформацію щодо встановлених дорожніх знаків. Вирішуються наступні завдання: аналіз методів та програмних засобів розпізнання зображень; розробка алгоритму пошуку знаків на кадрі відео; реалізація визначення контуру знаку; реалізація згорткової нейронної мережі для розпізнання знаку; тестування роботи прикладної інформаційної технології. Застосовуються методи: згорткові нейронні мережі; метод Віоли-Джонса для розпізнання об’єктів на зображенні, метод Бустінгу як спосіб прискорення процесу розпізнання при великому об’ємі інформації. Результати: розглянуті різні підходи до виявлення знаків на зображеннях, різноманітні програмні засоби розпізнання об’єктів, перетворення зображень для отримання оптимального фрагменту. Розроблено алгоритм виявлення та розпізнання знаку. Із застосуванням методу Віола-Джонса реалізовано швидкий спосіб обчислення значень ознак, який використовує інтегральне представлення зображення. Процес розпізнавання відбувається шляхом побудови згорткової нейронні мережі. Розглянуто особливості шарів згорткової мережі. Схематично проілюстровано сценарій розпізнання. Процес взаємодії системи з різними джерелами даних представлений за допомогою діаграми прецедентів. Основним результатом є створення інформаційної технології автоматизованого розпізнання дорожніх знаків. Алгоритм її роботи представлено у вигляді діаграми послідовності. Висновки. Із застосуванням створеної прикладної інформаційної технології розпізнання дорожніх знаків робиться з середньою вірогідністю 88%, що дозволяє значною мірою автоматизувати процес наповнення бази даних навігаторів, підвищити надійність та продуктивність вказаного процесу
НЕЛІНІЙНІ СТРАТЕГІЇ В УПРАВЛІННІ ІНФРАСТРУКТУРНИМИ ПРОГРАМАМИ
Get PDFThe subject of the study is models and methods of construction and implementation of non-linear strategies for managing infrastructure programs. The purpose of the research is to analyse the current state of goal setting and to identify effective strategies for implementing programs with changes in developmental directions at bifurcation points in the environment, challenges, risks and opportunities. The resilience of program development in the face of rapid and critical changes in the external and internal environment can be ensured by effective models and methods of targeting and achieving infrastructure programs in the conditions of critical changes in the external and internal environment. The objectives of research on infrastructure program management are to build non-linear models and methods of strategic management, taking into account the dynamics and adequate response and ensuring compensation for changes in the environment. The methods used by the infrastructure manager forecasts the development trends of the environment in the short and long term. The result of the study is the formulation of the mission and the definition of a non-linear strategy for the infrastructure program, which is based on the concept of evaluating its value in the way it is presented by the customer. This allows interested parties to communicate as efficiently as possible and, where necessary, to agree with the customer on changes and additions to the infrastructure program. Conclusions. The context analysis is considered as a methodology for comprehending and presenting a holistic picture of the infrastructure program. This analysis is used to interpret the mission and strategy if the interoperable multiple values of the infrastructure program are expressed in abstract terms. Uncertainty of this type causes numerous losses and additional costs. Misunderstandings arise from the fact that the mission context and nonlinear strategy cannot be fully disclosed due to the underdevelopment of relevant models and methods. Therefore, basic rules for their interpretation are offered to describe the mission and strategy of the infrastructure program.Предметом исследования являются модели и методы построения и внедрения нелинейных стратегий управления инфраструктурными программами. Целью исследований является анализ существующего состояния целеполагания и определения эффективных стратегий реализации программ с изменениями направлений развития в точках бифуркации в окружении, вызовов, рисков и возможностей. Устойчивость развития программ в условиях быстрых и критических изменений внешней и внутренней среды может быть обеспечена эффективными моделями и методами целеполагания и целедостижение инфраструктурных программ в условиях критических изменений внешней и внутренней среды. Задачами исследований по управлению инфраструктурными программами является построение нелинейных моделей и методов стратегического управления с учетом динамики и адекватным реагированием, и обеспечением компенсации изменений в окружении. Методы, применяемые менеджером инфраструктурной программы, обеспечивают прогнозирование тенденций развития окружения в краткосрочной и долгосрочной перспективе. Результатом исследования является формулировка миссии и определении нелинейной стратегии инфраструктурной программы, которая базируется на концепции оценки его ценности так, как это представляет заказчик. Это позволяет заинтересованным сторонам осуществлять максимально производительную коммуникацию и, при необходимости, согласовать с заказчиком изменения и дополнения инфраструктурной программы. Выводы. Рассматривается контекстный анализ как методология осмысления и представления целостной картины инфраструктурной программы. Этот анализ применяется для интерпретации миссии и стратегии, если взаимодействующие многочисленные ценности инфраструктурной программы выражены абстрактно. Неопределенность подобного типа вызывает многочисленные потери и дополнительные расходы. Недоразумения возникают из-за того, что контекст миссии и нелинейная стратегия не могут быть раскрытыми полностью вследствие неразвитости соответствующих моделей и методов. Поэтому для описания миссии и стратегии инфраструктурной программы предлагаются основные правила их интерпретации.Предметом дослідження є моделі і методи побудови та впровадження нелінійних стратегії управління інфраструктурними програмами. Метою досліджень є аналіз існуючого стану цілепокладання та визначення ефективних стратегій реалізації програм зі змінами напрямків розвитку у точках біфуркації в оточенні, викликів, ризиків та можливостей. Стійкість розвитку програм в умовах швидких та критичних змін зовнішнього та внутрішнього середовища може бути забезпечена ефективними моделями і методами цілепокладання та ціледосягнення інфраструктурних програм в умовах критичних змін зовнішнього та внутрішнього середовища. Завданнями досліджень щодо управління інфраструктурними програмами є побудова нелінійних моделей та методів стратегічного управління з урахуванням динаміки та адекватним реагуванням і забезпеченням компенсації змін в оточенні. Методи які застосовує менеджер інфраструктурної програми прогнозує тенденції розвитку оточення в короткостроковій і довгостроковій перспективі. Результатом дослідження є формулювання місії та визначенні нелінійної стратегії інфраструктурної програми, яка базується на концепції оцінки його цінності так, як це уявляє замовник. Це дозволяє заінтересованим сторонам здійснювати максимально продуктивну комунікацію і, за необхідності, погоджувати із замовником зміни і доповнення до інфраструктурної програми. Висновки. Розглядається контекстний аналіз як методологія осмислення і представлення цілісної картини інфраструктурної програми. Цей аналіз застосовується для інтерпретації місії та стратегії якщо взаємодіючі численні цінності інфраструктурної програми виражені абстрактно. Невизначеність подібного типу спричиняє численні втрати і додаткові витрати. Непорозуміння виникають через те, що контекст місії та нелінійна стратегія не можуть бути розкритими повністю внаслідок нерозвиненості відповідних моделей та методів. Тому для опису місії та стратегії інфраструктурної програми пропонуються основні правила їх інтерпретації