International Scientific Journal "Scientific Review" (Міжнародний науковий журнал "Науковий огляд")
Not a member yet
1120 research outputs found
Sort by
РОЗВИТОК ХРИСТИЯНСЬКОЇ МОРАЛІ ДОШКІЛЬНИКІВ У ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ
Full text linkThe ideas of moral education involve the realization of moral values, which is carried out in a combination of experience of secular and religious education. Trends in the development of Christian morality of preschoolers are revealed: axiologization of the content of education and upbringing of preschoolers, lifting of prohibitions of the Soviet period on religious education, reorientation from atheistic to Christian worldview, increasing attention to Christian pedagogy and pastoralism, involvement of pastors in the moral education of preschoolers, building the educational process on national values, strengthening the religious orientation of preschool education, integration of secular and religious educational influences in the formation of preschool morality, conceptualization, multiculturalism, updating forms, methods and means of working with preschoolers through information and communication technologies; expansion of the network of religious educational institutions; prognosticity, etc. The cultural nature of the ecological paradigm is based on the greening of morality, the establishment of the ecological imperative as the main ethical ideal of mankind, built on the basis of ecological values and norms, which, in turn, form human responsibility for all living things. A special factor of environmental education is the organization of purposeful communication with nature, in whatever form it would be organized. In this case, the principle of natural expediency is realized, which today is becoming dominant in the system of environmental education. The method of pastoral work with preschool children sets the boundaries of the child's formation of their own essence through pastoral assistance in dialogue with the Higher Essence as a process of forming environmental consciousness, covering such key categories as worldview, attitudes, values, behavior.Key words: morality, Christian morality, education, culture, formation of Christian morality, preschoolers, ecological approach.Ідеї морального виховання передбачають реалізацію моральних цінностей, що здійснюється у поєднанні досвіду світського та релігійного виховання. Виявлено тенденції розвитку християнських моралей у дошкільників: посилення уваги до християнської педагогіки та пастирології, аксіологізації змісту навчання та виховання дошкільників, переорієнтація з атеїстичного на християнський світогляд, зняття заборон радянського періоду на релігійне виховання, залучення пасторів до морального виховання дошкільників, побудова виховного процесу на національних цінностях, посилення релігійної спрямованості виховання дошкільників, інтеграції світських та релігійних виховних впливів у формуванні моралі дошкільника, концептуалізації, мультикультурності, оновлення форм, методів та засобів роботи з дошкільниками за рахунок розвитку інформаційно-комунікативних технологій; розширення мережі релігійних навчальних закладів; прогностичності тощо. Культуротворча природа екологічної парадигми ґрунтується на екологiзацiї моралі, утвердженні екологічного імперативу як головного етичного iдeалу людства, побудованого на основі екологічних цінностей i норм, які, у свою чергу, формують відповідальність людини за все живе. Особливим чинником екологічного виховання є організація цілеспрямованого спілкування з природою, хоч у якій формі воно б організовувалося. У такому разі реалізується принцип природодоцільності, який сьогодні стає таким, що є домінуючим у системі екологічного виховання. Методика пастирської роботи з дітьми дошкільного віку задає межі формування дитиною власної сутності через пастирську допомогу в діалозі з Вищою Сутністю як процес формування екологічної свідомості, що охоплює такі ключові категорії, як світогляд, відносини, цінності, поведінку. Ключові слова: культура, формування, дошкільники, екологічний підхід, духовні цінності, духовність
НЕДОСКОНАЛА ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА – ПЕРШОПРИЧИНА ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ КРАЇНИ І СВІТУ
Full text linkThe prolongation of the state deficit in the debitor countries couse a payments deficit, which means the accumulation of domestic and foreign debt due to the prolongation of expansionary fiscal, which causes liquidity traps. Solving the problem of domestic debt through seigniorage, and external – through loans, causes inflation, growing impoverishment, deteriorating demographic situation due to emigration of the most productive part of the population, excess mortality over birth rate, deteriorating production structure, rising unemployment, increasing share of the shadow sector of economy, depreciation of national currency, the outflow of capital, reducing the benefits of foreign economic relations. World hybrid warfare reduces the efficiency of economic resources.Key words: shadow economy; policy of expansion; harmful technologies; financial instability; property income, payable to the rest of the world; property income, receivable from the rest of the world; taxes; gross domestic product; net saving; changes in net worth due to saving and capital transfers.Пролонгация дефицита госбюджета в странах дебиторах причиняет дефицит платежного баланса, что означает накопление внутреннего и внешнего долга, вследствие пролонгации экспансионистской политики государства, которая причиняет возникновение ловушек ликвидности. Решение проблемы внутреннего госдолга за счет сеньйоража, а внешнего – за счет долгов, причиняет инфляцию, рост обнищания населения, ухудшение демографической ситуации вследствие эмиграции самой производительной части населения, превышение смертности над рождаемостью, ухудшение структуры производства, рост безработицы, увеличение части теневого сектора экономики, обесценивание национальной валюты, отплыв капитала, уменьшение выгод от внешнеэкономических отношений. Мировая гибридная война уменьшает эффективность использования экономических ресурсов. Ключевые слова: теневой сектор экономики; экспансионистская политика; вредные технологии; финансовая нестабильность; доход от собственности, выплаченный другим странам; доход от собственности, полученный от других стран; валовой внутренний продукт; чистое сбережение; изменение чистого богатства за счет сбережения и капитальных трансфертов.Пролонгація дефіциту держбюджету в країнах позичальниках спричиняє дефіцит платіжного балансу, що означає накопичування внутрішнього і зовнішнього боргу, внаслідок пролонгації експансіоністської політики держави, яка спричиняє виникнення пасток ліквідності. Вирішення проблеми внутрішнього держборгу за рахунок сеньйоражу, а зовнішнього - за рахунок позик, спричиняє інфляцію, зростання зубожіння населення, погіршення демографічної ситуації внаслідок еміграції найпродуктивнішої частини населення, перевищення смертності над народжуваністю, погіршення структури виробництва, зростання безробіття, збільшення частки тіньового сектора економіки, знецінення національної валюти, відплив капіталу, зменшення вигід від зовнішньоекономічних відносин. Світова гібридна війна знижує ефективність використання економічних ресурсів.Ключові слова: тіньовий сектор економіки, експансіоністська політика; шкідливі технології; фінансова нестабільність; дохід від власності, сплачений іншим країнам; дохід від власності, одержаний від інших країн; валовий внутрішній продукт; чисте заощадження; зміни чистого багатства за рахунок заощадження та капітальних трансфертів
КОРПОРАТИВНА ФОРМА ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА
Full text linkThe article is devoted to the definition of the concept and specifics of the corporate (institutional) form of public-private partnership. The key features, models, means of self-regulation, systems of interests, the state of legal support of self-regulation in public-private partnership relations, problems and needs of enshrining this form in national legislation, as well as advantages and disadvantages of corporate (institutional) forms of public-private partnership are identified. In addition, such a model of public-private partnership as corporatization or corporatization of enterprises is considered, taking into account foreign experience, and examples of its application in many countries are given.Key words: public-private partnership (PPP), institutional (corporate) form of PPP, means of self-regulation of PPP, PPP agreement, constituent and internal documents, corporatization, corporatization of enterprises.Статья посвящена определению понятия и специфики корпоративной (институциональной) формы государственно-частного партнерства. Выявляются ключевые признаки, модели, средства саморегулирования, система интересов, состояние правового обеспечения саморегулирования в отношениях государственно-частного партнерства, проблемы и необходимость закрепления данной формы в национальном законодательстве, а также преимущества и недостатки корпоративной (институциональной) формы государственно-частного партнерства. Кроме того, отдельно рассматривается такая модель государственно-частного партнерства как корпоратизация или акционирование предприятий с учетом зарубежного опыта и приводятся примеры ее применения во многих странах мира.Ключевые слова: государственно-частное партнерство (ГЧП), институциональная (корпоративная) форма ГЧП, средства саморегулирования ГЧП, соглашение ГЧП, учредительные и внутренние документы, корпоратизация, акционирование предприятий.Стаття присвячена визначенню поняття та специфіки корпоративної (інституційної) форми державно-приватного партнерства. Виявляються ключові ознаки, моделі, засоби саморегулювання, система інтересів, стан правового забезпечення саморегулювання у відносинах державно-приватного партнерства, проблеми та необхідність закріплення даної форми в національному законодавстві, а також переваги та недоліки корпоративної (інституційної) форми державно-приватного партнерства. Крім цього, окремо розглядається така модель державно-приватного партнерства як корпоратизація або акціонування підприємств з урахуванням зарубіжного досвіду та наводяться приклади її застосування в багатьох країнах світу. Ключові слова: державно-приватне партнерство (ДПП), інституційна (корпоративна) форма ДПП, засоби саморегулювання ДПП, угода ДПП, установчі та внутрішні документи, корпоратизація, акціонування підприємств
АНАЛІЗ МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПРОСУВАННЯ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА
Full text linkA brief description of the researched enterprise, the main type of activity is given. The product range of the enterprise, pricing policy, the existing marketing strategy of promotion of the goods on the market, the basic methods of promotion are analyzed. The dynamics of sales volumes of the enterprise 's products is investigated. Sales channel level detected. The analysis of intermediaries is carried out. The geographical coverage of methods of product promotion has been studied. Deficiencies in existing promotion methods have been identified. The subject of the study is a set of theoretical and practical aspects of the strategy of promoting the goods of the enterprise on the market. The purpose is to analyze the existing strategy of promoting the company's products. In the course of research methods of the analysis of time series, comparison, a graphic method were used. As a result of the study, the results were obtained on the current strategy for promoting the company's products. The obtained data can be used in the activities of the studied object. Conclusion: the company uses a strategy of "pushing".Key words: product range, promotion, "pushing" strategy, intermediaries, strategy.Приведена краткая характеристика исследуемого предприятия, основной вид деятельности. Проанализированы товарный ассортимент предприятия, ценовую политику, существующую маркетинговую стратегию продвижения товара на рынок, основные методы продвижения. Исследована динамика объемов продаж продукции предприятия. Выявлен уровень канала сбыта. Осуществлен анализ посредников. Изучено географический охват методов продвижения товара. Выявлены недостатки в существующих методах продвижения. Предметом исследования является комплекс теоретических и практических аспектов стратегии продвижения товара предприятия на рынок. Цель - анализ существующей стратегии продвижения продукции предприятия. В процессе исследования были использованы методы анализа рядов динамики, сравнения, графический метод. В результате проведенного исследования были получены результаты по существующей в настоящее время стратегии продвижения товара предприятия. Полученные данные можно использовать в деятельности исследуемого объекта хозяйствования. Вывод: предприятие использует стратегию «проталкивания».Ключевые слова: товарный ассортимент, продвижение, стратегия «проталкивания», посредники, стратегия.Наведено коротку характеристику досліджуваного підприємства, основний вид діяльності. Проаналізовано товарний асортимент підприємства, цінову політику, існуючу маркетингову стратегію просування товару на ринок, основні методи просування. Досліджено динаміку обсягів продажу продукції підприємства. Виявлено рівень каналу збуту. Здійснено аналіз посередників. Вивчено географічне охоплення методів просування товару. Виявлено недоліки в існуючих методах просування. Предметом дослідження є комплекс теоретичних і практичних аспектів стратегії просування товару підприємства на ринок. Мета – аналіз існуючої стратегії просування продукції підприємства. В процесі дослідження було використано методи аналізу рядів динаміки, порівняння, графічний метод. В результаті проведеного дослідження були отримані результати щодо існуючої в даний час стратегії просування товару підприємства. Отримані дані можна використовувати в діяльності досліджуваного об’єкту господарювання. Висновок: підприємство використовує стратегію «проштовхування».Ключові слова: товарний асортимент, просування, стратегія «проштовхування», посередники, стратегія
ІНСТИТУЦІЙНА СКЛАДОВА МЕХАНІЗМУ ПРОТИДІЇ КІБЕРТЕРОРИЗМУ: ДОСВІД ЄС
Full text linkThe last quarter of the 20th century marked the entry of humanity into the era of the information society, as a result of the use of information technology and the Internet in all spheres of public and public life. However, along with obvious advantages, informatization of society contributed to the emergence and spread of special types of offenses with the use of information and telecommunication tools that violate the rights of an individual, for example, by gaining access to confidential data, and encroach on the national security of one or more states by cyber attacks on information systems of various government bodies and institutions. Thus, the issue of countering the manifestations of cyberterrorism both within the country and within a particular region and the whole world requires an urgent solution, which determines the relevance of the research topic.Key words: cybersecurity, cyberspace, cyberterrorism, information technology, regional security, terrorism. Последняя четверть XX века ознаменовала собой вступление человечества в эпоху информационного общества, в следствии использования информационных технологий и сети Интернет во всех сферах общественной и государственной жизни. Однако, наряду с очевидными преимуществами информатизация общества способствовала возникновению и распространению особых типов правонарушений с применением информационно-телекоммуникационных средств, нарушающих права как отдельной личности, например, путем получения доступа к конфиденциальным данным, так и посягают на национальную безопасность одного или нескольких государств, путем осуществления кибератак на информационные системы различных государственных органов и учреждений. Таким образом, вопрос противодействия проявлениям кибертерроризма как внутри страны, так и в пределах конкретного региона и всего мира требуют безотлагательного решения, что и обуславливает актуальность темы исследования.Ключевые слова: кибербезопасность, киберпространство, кибертерроризм, информационные технологии, региональная безопасность, терроризм.Остання чверть XX століття ознаменувала собою вступ людства в епоху інформаційного суспільства, що мало наслідком використання інформаційних технологій та мережі Інтернет в усіх сферах суспільного та державного життя. Проте, поряд з очевидними перевагами інформатизація суспільства сприяла й виникненню та поширенню особливих типів правопорушень із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних засобів, що порушують права як кожної окремої особи, наприклад, шляхом отримання доступу до конфіденційних даних, так і посягають на національну безпеку однієї чи декількох держав, наприклад, шляхом здійснення кібератак на інформаційні системи різних державних органів та установ. Таким чином, питання протидії проявам кібертероризму як всередині країни, так і в межах конкретного регіону та всього світу потребують невідкладного вирішення, що й зумовлює актуальність теми даного дослідження.Ключові слова: кібербезпека, кіберпростір, кібертероризм, інформаційні технології, регіональна безпека, тероризм
ЕЛЕМЕНТИ КОНСПІРОЛОГІЧНОЇ РИТОРИКИ ДОНАЛЬДА ТРАМПА
Full text linkAnalysis of the text material proved that conspiracy narrative is a characteristic feature of Donald Trump's political discourse, which is represented by lexical units and nominations from the semantic field "secret conspiracy", the main of which is the lexeme “conspiracy”. Conspiracy narratives have been linked to the manipulation of voters’ beliefs in the USA. The article proves the relevance of studying conspiracism in the American presidential discourse and outlines further prospective research.Keywords: political discourse, conspiracy rhetoric, conspiracy theory, American presidential discourse, the enemy image.Анализ текстового материала свидетельствует, что конспирологические нарративы являются характерной особенностью политического дискурса Д. Трампа, они представлены лексическими единицами и номинациям из семантического поля "тайный сговор", главной из которых является лексема “conspiracy”. Была установлена связь конспирологических нарративов с манипулированием мнением американских избирателей. В статье доказана актуальность изучения конспиративизма в американском президентском дискурсе и были намечены дальнейшие перспективные исследования.Ключевые слова: политический дискурс, конспирологическая риторика, теория заговора, американский президентский дискурс, образ врага.Аналіз текстового матеріалу свідчить, що конспірологічні наративи є характерною особливістю політичного дискурсу Д. Трампа, вони представлені лексичними одиницями та номінаціями із семантичного поля “таємна змова”, головною з яких є лексема “conspiracy”. Було встановлено зв’язок конспірологічних наративів політика з маніпулюванням думкою американських виборців. У статті доведено актуальність дослідження конспіративізму в американському президентському дискурсі та окреслено подальші перспективні лінгвістичні розвідки.Ключові слова: політичний дискурс, конспірологічна риторика, теорія змови, американський президентський дискурс, образ ворога
ГІПЕРБОЛІЗАЦІЯ У ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ Д. ТРАМПА
Full text linkThe article analyzes the peculilarities of hyperbolization as a characteristic rhetorical technique in the political discourse of Donald Trump, which was used by the politician with persuasive and manipulative purposes. The features of hyperbolized positive self-presentation in Trump's discourse were described, namely the use of numerous superlatives, positive evaluative constructions, lexical units with superlative semantics, emotionally-colored epithets and intensifiers when describing numerical values.Keywords: hyperbole; hyperbolisation; political discourse; presidential discourse; superlative; persuasion.В статье проанализированы особенности гиперболизации как характерного риторического приема в политическом дискурсе Д. Трампа, который применялся политиком с персуазивной и манипулятивной целью. Были доказаны признаки гиперболизированно-положительной автопрезентации в дискурсе Д. Трампа, о чем свидетельствует использование многочисленных суперлатививов, положительно-оценочных конструкций, лексических единиц с суперлативной семантикой, эмоционально окрашенных эпитетов и интенсификаторов при описании числовых значений.Ключевые слова: гипербола, гиперболизация, политический дискурс, президентский дискурс, суперлатив, персуазивность.У статті проаналізовано особливості гіперболізації як характерного риторичного прийому у політичному дискурсі Д. Трампа, що застосовувався політиком з персуазивною та маніпулятивною метою. Було доведено ознаки гіперболізовано-позитивної автопрезентації у дискурсі Д. Трампа, про що свідчить використання численних суперлативів, позитивно-оцінних конструкцій, лексичних одиниць із суперлативною семантикою, емоційно-забарвлених епітетів та інтенсифікаторів при описі числових значень. Ключові слова: гіпербола, гіперболізація, політичний дискурс, президентський дискурс, суперлатив, персуазивність
СВІТОВА ФИНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА КРИЗА ЯК НАСЛІДОК ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ
Full text linkThe use of harmful technologies, activities legitimize unfair competition. The imposition of unfavorable domestic and foreign economic agreements causes significant costs of overflow in various spheres of human life, individual firms, countries, the world economy. Relying on the world's most authoritative theories and practices of management and economic regulation in individual countries, at the level of the world economy the government is obliged to stabilize the economy, improving fiscal and customs policy in accordance with economic principles and laws, violation of which has a negative impact on the economic system of a country. In the event of liquidity traps, coordinated fiscal and monetary policy is aimed at strengthening the national currency, reducing the openness of the economy, ensuring a favorable investment climate for the national producer.Key words: spillover costs, militarization, international terrorism, purchasing power parity, the global financial centers, liquidity traps, international organizations, financial terrorism and fraud, emigration, budget deficits, balance of payments deficits, devaluation, revaluation, inequality in distribution of income, lowering of economic efficiency.Применение вредных технологий, видов деятельности узаконивают недобросовестную конкуренцию. Навязывание невыгодных внутри- и внешнеэкономических сделок влекут за собой значительные расходы перелива в различных сферах жизнедеятельности человека, отдельных фирм, стран, мирового хозяйства. Опираясь на авторитетные мировые теории и практики управления и экономического регулирования в отдельных странах, на уровне мирового хозяйства правительство обязано обеспечить стабилизацию экономики, совершенствуя фискальную и таможенную политику в соответствии с экономическими принципами и законами, нарушение которых оказывает негативное влияние на экономическую систему страны. При возникновении ловушек ликвидности скоординированная фискальная и монетарная политика направляется на укрепление национальной валюты, уменьшение открытости экономики, обеспечение благоприятного инвестиционного климата для национального производителя.Ключевые слова: издержки перелива, милитаризация, международный терроризм, паритет покупательной способности, мировые финансовые центры, ловушки ликвидности, международные организации, финансовый терроризм и мошенничество, эмиграция, бюджетные дефициты, девальвация, ревальвация, неравенство в распределении доходов, снижение экономической эффективности.Застосування шкідливих технологій, видів діяльності узаконюють недобросовісну конкуренцію. Нав’язування невигідних внутрішньо- і зовнішньоекономічних угод спричиняють значні витрати переливу в різних сферах життєдіяльності людини, окремих фірм, країн, світового господарства. Опираючись на найавторитетніші світові теорії і практики управління та економічного регулювання в окремих країнах, на рівні світового господарства уряд зобов’язаний забезпечити стабілізацію економіки, удосконалюючи фіскальну і митну політику відповідно до економічних принципів і законів, порушення яких виявляє негативний вплив на економічну систему країни. При виникненні пасток ліквідності скоординована фіскальна і монетарна політика спрямовується на зміцнення національної валюти, зменшення відкритості економіки, забезпечення сприятливого інвестиційного клімату для національного виробника.Ключові слова: витрати переливу, мілітаризація, міжнародний тероризм, паритет купівельної спроможності, світові фінансові центри, пастки ліквідності, міжнародні організації, фінансовий тероризм і шахрайство, еміграція, бюджетні дефіцити, дефіцит платіжного балансу, девальвація, ревальвація, нерівність у розподілі доходів, зниження економічної ефективності
БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ ЯК ЕЛЕМЕНТ УПРАВЛІННЯ АВІАЦІЙНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ В УМОВАХ СВІТОВОЇ ПАНДЕМІЧНОЇ КРИЗИ
Full text linkThe global Covid-19 pandemic has identified new unpredictable operating conditions for most civil aviation entities. It is established that most representatives of the world aviation business, including Ukraine, have shown unpreparedness and inability to overcome the crisis, avoid bankruptcy and withstand competition. It is proved that despite the requirements of practice, aspects of the application of business planning as a management element are borrowed, not clearly defined and not adapted to the conditions of Ukrainian airlines in the crisis.Мировая пандемия Covid-19 определила новые непредсказуемые условия деятельности для большинства субъектов гражданской авиации. Установлено, что большинство представителей мирового авиационного бизнеса, в том числе Украины, проявили неготовность и неспособность преодолеть кризис, избежать банкротства и выдержать конкурентную борьбу. Доказано, что несмотря на требования практики, аспекты применения бизнес-планирования, как элемента управления, являются заимствованными, четко не определены и не адаптированными к условиям деятельности авиакомпаний Украины в условиях кризиса.Світова пандемія Covid-19 визначила нові непередбачувані умови діяльності для більшості суб'єктів цивільної авіації. Встановлено, що більшість представників світового авіаційного бізнесу, в тому числі України, проявили неготовність та неспроможність подолати кризу, уникнути банкрутства й витримати конкурентну боротьбу. Доведено, що незважаючи на вимоги практики, аспекти застосування бізнес-планування як елементу управління є запозиченими, чітко не визначеними й не адаптованими до умов діяльності авіакомпаній України в умовах кризи
МІЖКУЛЬТУРНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК НЕОБХІДНА СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СУЧАСНОГО ФАХІВЦЯ
Full text linkThe growing openness of state economies, increasing the free movement of people, capital and goods between countries necessitates the acquisition of intercultural competence by graduates of higher education institutions. The purpose of the article is to reveal the essence of the concept of intercultural competence as part of the professional training of a modern specialist and to analyze such basic concepts of the research as «culture», «competence», «intercultural competence». The methodology of the study is a system of methodological principles (objectivity, complexity), approaches (culturological, axiological) and appropriate methods (analysis, synthesis, interpretation and generalization). Based on the analysis of scientific sources, it is proved that the term "intercultural competence" should be interpreted as a way to respond in situations of intercultural interaction. Particular attention is paid to the components of intercultural competence of the modern specialist, which include: knowledge (foreign partner language, culture of the country, possible barriers to intercultural interaction, ways to prevent and overcome them); ability (to build their own behavior in accordance with the norms of another culture in situations of intercultural communication); willingness and desire of the individual to come into contact with representatives of the world; personal qualities (tolerance, empathy, sociability, tolerance, tact).The conclusions state that effective business intercultural communication is unlikely in the absence of participants intercultural competence and modern specialists should have intercultural competence to be competitive in the international labor market.Key words: culture, competence, specialist, graduate of higher education institution, international communication.Рост открытости государственных экономик, увеличение свободного движения людей, капиталов и товаров между странами вызывает необходимость овладения выпускниками высших учебных заведений межкультурной компетентностью. Цель данной статьи состоит в раскрытии сущности понятия межкультурная компетентность как части профессиональной подготовки современного специалиста и анализе базовых для исследования понятий «культура», «компетентность», «межкультурная компетентность». Методологию проведенного исследования составляет система методологических принципов (объективности, комплексности), подходов (культурологического) и соответствующих методов (анализа, синтеза, интерпретации и обобщения).На основе анализа научных источников доказано, что термин «межкультурная компетентность» следует трактовать как способ реагирования в ситуациях межкультурного взаимодействия. Особое внимание уделено составляющим межкультурной компетентности современного специалиста, которые включают: знания (языка иностранного партнера, культуры страны, возможных барьеров межкультурного взаимодействия, способов их предотвращения и преодоления) умения (строить собственное поведение в соответствии с нормами другой культуры в ситуациях межкультурного общения); готовность и желание личности вступать в контакт с представителями стран мира; личностные качества (терпимость, эмпатия, коммуникабельность, толерантность, тактичность).Итак, эффективное деловое межкультурное общение маловероятно при отсутствии у участников общения межкультурной компетентности, а наличие в современных специалистов межкультурной компетентности делает их конкурентоспособными на международном рынке труда.Ключевые слова: культура, межкультурная компетентность, специалист, выпускник учреждения высшего образования, международное общение.Зростання відкритості державних економік, збільшення вільного руху людей, капіталів і товарів між країнами зумовлює необхідність опанування випускниками закладів вищої освіти міжкультурною компетентністю. Мета даної статті полягає в розкриті сутності поняття міжкультурна компетентність як частини професійної підготовки сучасного фахівця та аналізі базових для дослідження понять «культура», «компетентність», «міжкультурна компетентність». Методологію проведеного дослідження становить система методологічних принципів (об’єктивності, комплексності), підходів (культурологічного) та відповідних методів (аналізу, синтезу, інтерпретації та узагальнення).На основі аналізу наукових джерел доведено, що термін «міжкультурна компетентність» слід трактувати як спосіб реагування в ситуаціях міжкультурної взаємодії. Особлива увага приділена складовим міжкультурної компетентності сучасного фахівця, які включають: знання (мови іноземного партнера, культури країни, можливих бар’єрів міжкультурної взаємодії, способів їх запобігання та подолання); уміння (будувати власну поведінку відповідно до норм іншої культури в ситуаціях міжкультурного спілкування); готовність і бажання особистості вступати в контакт із представниками країн світу; особистісні якості (терпимість, емпатія, комунікабельність, толерантність, тактовність). Отже, ефективне ділове міжкультурне спілкування малоймовірно при відсутності в учасників спілкування міжкультурної компетентності, а наявність у сучасних фахівців міжкультурної компетентності робить їх конкурентоспроможними на міжнародному ринку праці. Ключові слова: культура, міжкультурна компетентність, спеціаліст, випускник закладу вищої освіти, міжнародне спілкування.