National University Ostroh Academy
Цифровий архів Острозької академії (Digital Repository of Ostroh Academy)Not a member yet
8969 research outputs found
Sort by
Діоксид хлору. Том 1. Хімія.
Get PDFКнига присвячена актуальній проблемі застосування діоксиду
хлору як ефективного окиснювача і дезінфектанта у технологіях водопідготовки. Перший том є докладною характеристикою фундаментальних основ хімічних реакцій діоксиду хлору у водному середовищі. Представлено узагальнюючі роботи щодо розуміння ролі діоксиду хлору як попереднього окиснювача та дезінфектанта;
характеристики реакцій діоксиду хлору з неорганічними та органічними сполуками; докладної інформації щодо утворення побічних продуктів хлоритів та хлоратів; ролі первинних та вторинних оксидантів в процесах інактивації бактерій при дезінфекції води діоксидом хлору;
хімічних та технологічних аспектів утворення, моделювання та
мінімізації вмісту хлоритів та хлоратів після очищення води діоксидом хлору; переліку аналітичних методів визначення у питній воді діоксиду хлору, хлорит- і хлорат-аніонів.
Книга розрахована на хіміків, технологів та інженерів в галузі очищення води, а також гігієністів, санітарних лікарів, викладачів і здобувачів вищої освіти ВНЗ
Вплив екологічного податку на конкурентоспроможність підприємств України у контексті теорії обмежень (The impact of the environmental tax on the competitiveness of Ukrainian enterprises within the framework of the theory of constraints)
Get PDFУ статті розкрито вплив екологічного податку на конкурентоспроможність підприємств України. У контексті теорії обмежень досліджено, чи виступає він суттєвим обмеженням, чи взаємодіє з вже існуючими вузькими місцями, посилюючи їх негативний вплив. Авторами розглянуто динаміку надходжень екологічного податку до Державного та місцевих бюджетів України за 2020–2024 рр. Виокремлено ключові обмежуючі фактори, які безпосередньо впливають на досліджувані показники. Досліджено роль екологічного податку з обох сторін: з однієї, він може стимулювати підприємства України до впровадження інноваційних «чистих» технологій, покращення корпоративного іміджу та адаптації до міжнародних стандартів, з іншої – збільшувати фінансове навантаження та операційні витрати, потенційно знижуючи конкурентоспроможність підприємств. Представлено топ-10 компаній України, що впроваджують технології «зеленої» енергетики. Виокремлено ESG-критерії, які використовують для прийняття управлінських рішень щодо інвестування в бізнес. Розглянуто зарубіжний досвід щодо механізмів та норм оподаткування длязабруднювачів навколишнього середовища. Запропоновано комплексний підхід для мінімізації негативних наслідків і посилення позитивного впливу екологічного податку на конкурентоспроможність підприємств України у контексті теорії обмежень.
(This article reveals the impact of the environmental tax on the competitiveness of Ukrainian enterprises. Analyzed within the framework of the Theory of Constraints, the study investigates whether the environmental tax acts as a significant constraint itself or interacts with existing operational bottlenecks. Particular attention is drawn to how the tax might exacerbate the negative effects of existing constraints such as decreased net profit, insufficient or outdated material and technical resources, lack of highly qualified personnel, intense competition, management imperfections, and underdeveloped or absent managerial and strategic accounting systems. The authors examine the dynamics of environmental tax revenues to the State and local budgets of Ukraine for the period 2020-2024. Key factors directly affecting these indicators are identified, notably legislative changes (including increased tax rates on carbon dioxide emissions) and the impact of the full-scale invasion of Ukraine by the Russian Federation, which has negatively affected industrial polluters. The role of the environmental tax for Ukrainian enterprises is investigated from dual perspectives. On one hand, it can stimulate enterprises to implement innovative «clean» technologies, improve their corporate image, and adapt to international standards. On the other hand, the environmental tax may increase financial burdens and operating costs, potentially reducing competitiveness. The top 10 Ukrainian companies implementing «green» energy technologies in 2021 are presented. The use of ESG (Environmental, Social, Governance) criteria in making business investment decisions is considered, emphasizing the environmental (‘E’) aspect of activities. Foreign experiences regarding mechanisms and taxation norms for environmental polluters are reviewed. A comprehensive approach is proposed to minimize negative consequences and enhance the positive impact of the environmental tax on the competitiveness of Ukrainian enterprises, grounded in the Theory of Constraints. Thisapproach includes improving the taxation system, providing state support for environmental modernization, and harmonizing legislation with international standards.
Березневі читання пам’яті професора Василя Попелюшка : матеріали круглого столу (31 березня 2025 року, м. Острог)
Get PDFУ збірнику публікуються матеріали круглого столу «Березневі читання пам’яті професора Василя Попелюшка» 31 березня 2025 року зі спогадами про професора Василя Олександровича Попелюшка, дослідженням його наукового спадку, та інші тези на актуальну кримінально-правову та кримінально-процесуальну і державницьку проблематику
Конституційно–правове забезпечення реалізації культурних прав людини в сфері місцевого самоврядування (питання теорії та практики). (Constitutional and legal provision of cultural human rights in the sphere of local self-government (issues of theory and practice).
No full textНаукову працю присвячено комплексному дослідженню теоретичних та практичних аспектів реалізації культурних прав людини в сфері місцевого самоврядування та напрямів удосконалення механізму їх реалізації на рівні громади, зокрема в умовах воєнного стану. Муніципальна влада охоплює широку сферу життєдіяльності територіальної громади, що включає місцеві питання не лише соціальноекономічного, а й духовно-культурного значення. Стан матеріально-технічного забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування, фінансова спроможність новостворених територіальних громад, істотне розширення їхніх повноважень, створення нових структурних підрозділів має гарантувати належну реалізацію прав та свобод людини на місцевому рівні. У контексті цього недостатньо уваги звертається на проблеми забезпечення культурних прав людини. Протягом тривалого часу саме ця категорія прав людини переважно розглядалася як декларативна, тому сьогодні вона має бути наповнена конкретним юридичним змістом. Цей факт знаходить відображення в міжнародних актах, що встановлюють стандарти захисту саме згаданої категорії прав особи, в судовій практиці та національному законодавстві. На тлі значної кількості наукових розробок, спрямованих на вдосконалення функціонування місцевого самоврядування, проблема реалізації саме культурних прав людини на рівні територіальної громади є недослідженою та становить значний науковий інтерес. У роботі комплексно проаналізовано та систематизовано різноманітні теоретико-методологічні, експертні та практично-прикладні підходи щодо забезпечення культурних прав та свобод людини у сфері місцевого самоврядування, в тому числі й можливості впровадження у вітчизняну муніципальну практику позитивного досвіду зарубіжних країн, зокрема в контексті євроінтеграційних процесів. У першому розділі «Конституційно-правова інтеграція інституту місцевого самоврядування в публічно-владну діяльність у сфері культури» визначено європейську культурну політику як детермінанту діяльності органів місцевого самоврядування у сфері культури та обґрунтовано необхідність виокремлення культурних прав людини в системі соціальних прав з огляду на те, що саме реалізація людиною своїх культурних прав і свобод є необхідною умовою достойного та вільного її існування, соціальною передумовою для задоволення духовних потреб, основою моральності не лише окремо взятого індивіда, а й суспільства в цілому. Беручи до уваги міжнародні стандарти у сфері прав людини, конституційно-правовий статус особи, природу інституту місцевого самоврядування, культурні права (які на місцевому рівні трансформуються у культурні муніципальні права) визначено як можливості людини щодо забезпечення культурних та духовних потреб на локальному рівні індивідуально чи колективно за сприяння громади та її представницьких органів місцевого самоврядування, способами та засобами, визначеними нормами чинного законодавства та актами локальної нормотворчості. Запропоновано удосконалити конституційну регламентацію культурних прав шляхом закріплення на конституційному рівні загальних засад державної культурної політики, що сприятиме піднесенню ролі культури у суспільному житті та приверне увагу органів влади всіх рівнів до проблем культурного розвитку. Обґрунтовано необхідність врахування культурних прав та їх реалізацію безпосередньо при визначенні Цілей сталого розвитку України, розширивши їх перелік та не обмежуючись лише правом на освіту. Виокремлено особливості конституційно-правового регулювання відносин у сфері культури, зумовлені насамперед тим, що: культура – це сфера суспільного життя, що саморегулюється; правове регулювання якої максимально має поєднувати як імперативний метод, так і диспозитивний; необхідне врахування та приведення вітчизняної культурної політики у відповідність до європейських стандартів, культурної політики ЄС загалом; обмеження культурних прав в умовах війни. Розглядаючи культурні права в системі муніципальних прав людини, автором акцентовано увагу на їх особливостях, а саме: вони мають специфічну дію (поширюються на духовно- культурну сферу життя людини); мають на меті забезпечити творчий розвиток особистості, заохочуючи свободу всіх видів творчості; сприяють самореалізації людини, надаючи можливість кожному стати активним учасником культурного життя, користуватись закладами культури, реалізовувати право на доступ до культурних цінностей тощо; можуть мати не лише індивідуальний ,а йколективний характер . Колективні культурні права належать корінним народам, зокрема право на дотримання, відродження та розвиток своїх духовних, релігійних та культурних традицій і звичаїв, збереження матеріальної та нематеріальної культурної спадщини. Колективні права гарантуються й особам, які належать до національної меншини (спільноти), та мають право на: самоідентифікацію; використання мови національної меншини (спільноти); освіту, зокрема мовами національних меншин (спільнот); збереження культурної самобутності національної меншини (спільноти). На основі виокремлення культурних прав серед усього комплексу муніципальних прав обґрунтовано пріоритетність цих прав, оскільки саме культурні права сприяють всебічному розвитку особи та є передумовою здійснення інших муніципальних прав шляхом сприяння участі особи в політичній, економічній та соціальних сферах місцевого життя, сприяють зміцненню основ духовності української державності та розвитку громадянського суспільства. Другий розділ «Теоретико-правові основи функціонування органів місцевого самоврядування у сфері забезпечення реалізації культурних прав людини» охоплює такі питання, як повноваження органів місцевого самоврядування у сфері забезпечення культурних прав людини; критерії розмежування повноважень органів місцевого самоврядування та органів державної влади в сфері культури в контексті реформи децентралізації; особливості реалізації окремих видів культурних прав людини на рівні громади. Найбільш сприятливим у вибудовуванні нормативної конструкції культурних прав є поєднання негативних та позитивних зобов’язань як з боку держави, так і з боку муніципальної влади, інститутів громадянського суспільства. При цьому важливо зберегти баланс індивідуальних та колективних інтересів у сфері культури, що в свою чергу і має бути визначальним при законодавчій регламентації повноважень органів місцевого самоврядування у сфері забезпечення культурних прав та пошуку шляхів ефективності функціонування інституту місцевого самоврядування у сфері культури. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері забезпечення культурних прав людини визначено як сукупність прав та обов’язків органів місцевого самоврядування у сфері духовно-культурних відносин, спрямованих на забезпечення можливостей, потреб та інтересів людини, окремих соціальних груп та суспільства в цілому на рівні територіальної громади шляхом створення правових гарантій для вільного провадження культурної та освітньої діяльності, свободи творчості, доступу до культурних цінностей, культурної спадщини, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору шляхом надання доступних та якісних культурних та освітніх послуг. Аргументовано, що повноваження органів місцевого самоврядування безпосередньо в частині забезпечення реалізації культурних прав особи на рівні територіальної громади є дискреційними. Уповноважені суб’єкти місцевого самоврядування мають можливість на власний розсуд визначати повністю або частково зміст чи обсяг рішення, яке приймається або обирати на власний розсуд один із кількох варіантів рішень, передбачених проєктом акта, встановлювати строки, підстави та порядок прийняття рішень, спрямованих на забезпечення належної реалізації культурних прав на рівні громади. З’ясовано, що судовий контроль за реалізацією дискреції адміністративних органів, в тому числі й органів місцевого самоврядування зводиться до визначення правомірності дій органів публічної влади, а не доцільності їх рішень. У свою чергу це повністю відповідає сучасному баченню ролі інституту місцевого самоврядування та впровадженню принципу субсидіарності на місцевому рівні та свідчить про наближення до європейських стандартів доброго врядування. Надано пропозиції щодо необхідності розширення власних повноважень органів місцевого самоврядування, оскільки саме органи місцевого самоврядування здатні та мають необхідні ресурси для їх реалізації на рівні громади. Це повністю відповідатиме принципам доброго демократичного врядування, зокрема ефективності та результативності для забезпечення досягнення цілей при найбільш оптимальному використанні ресурсів; відкритості і прозорості, для забезпечення публічного доступу до інформації та сприяння розумінню того, як реалізується муніципальна діяльність у культурній сфері; підзвітності перед територіальною громадою за результатами реалізації власних повноважень. Обґрунтовано нагальну потребу у створенні виконавчих органів обласних та районних рад; зміні статусу місцевих держадміністрацій з органів загальної компетенції на контрольно-наглядові органи у системі виконавчої влади з функцією координації діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади на відповідній території. Запропоновано трансформацію місцевих державних адміністрацій в установи префектурного типу. Необхідність розширення обсягу та змісту повноважень органів місцевого самоврядування обумовлена безпосередньою участю мешканців у забезпеченні реальних можливостей щодо реалізації культурних прав на рівні громади; наявністю швидкого реагування на культурні потреби громади, реальною можливістю постійно та своєчасно аналізувати вплив рішень органів місцевого самоврядування на ситуацію, сприйняття рішень жителями громад, внесення необхідних коректив; ефективністю та результативністю досягнення цілей за найбільш оптимального використання ресурсів та під час визначення пріоритетності цілей; відкритістю та прозорістю в діяльності органів місцевого самоврядування; інноваційністю та відкритістю до змін; стратегічною орієнтацією забезпечення прав людини, культурного різноманіття та соціальної згуртованості за умов раціональності управління наявними у громади ресурсами та відповідальності за результати муніципальної діяльності в частині надання громаді культурних послуг, тощо. Напрацьовано механізми для розширення державно-громадського партнерства у сфері освіти через нові підходи для співфінансування й управління закладами освіти. Однак, військова агресія з боку РФ зупинила подальшу реалізацію реформи децентралізації у сфері освіти та внесла певні корективи у діяльність органів місцевого самоврядування. Зокрема, реалізація права на освіту залежить від стану самої громади: 1. яка знаходиться в окупації, 2.територія якої є деокупованою, 3.на її території ведуться бойові дії та 4.громади, на території якої бойові дії не ведуться. Доведено, що культурна функція органів місцевого самоврядування зазнала істотних змін в умовах війни в Україні та сприяє підвищенню обороноздатності держави. Переконливим доказом цього є те, як в умовах воєнного стану органи місцевого самоврядування спільно з закладами освіти та культури на рівні територіальних громад намагаються забезпечити реалізацію не лише культурних прав, а й сприяють створенню належних умов перебування в громаді внутрішньо переміщених осіб, зміцненню обороноздатності та національного спротиву. Їхня діяльність потребує свого подальшого нормативно-правового регулювання, зокрема й шляхом локальної нормотворчості. У третьому розділі «Конституційно-правові проблеми реалізації культурних прав людини в сфері місцевого самоврядування» розкрито поняття та структуру механізму реалізації культурних прав людини в сфері місцевого самоврядування; досліджено муніципальну партисипативну демократію як дієвий інструмент реалізації культурних прав людини на рівні територіальної громади в умовах розвитку громадянського суспільства; напрацьовано напрями удосконалення механізму реалізації культурних прав людини в сфері місцевого самоврядування в контексті європейського досвіду. Сформульовано визначення механізму реалізації культурних прав людини на рівні місцевого самоврядування як сукупності взаємопов’язаних та взаємообумовлених нормативно-правових, демографічних, територіальних, організаційних, інформаційних та матеріально-фінансових ресурсів, шляхом надання якісних, своєчасних освітніх та культурних муніципальних послуг на основі ефективної взаємодії місцевого самоврядування з громадянським суспільством та державою. Нормативно-правовий механізм реалізації культурних прав людини на рівні громади включає міжнародні стандарти у сфері культурного розвитку, законодавчу регламентацію компетенційних повноважень у сфері культурного
органів місцевого самоврядування на рівні конкретно визначено територіальної громади в актах локальної нормотворчості. Зокрема, мова йде про розробку стратегій розвитку громад, затвердження місцевих програм та регламентацію культурних прав громади у Статутах громад. Організаційною складовою механізму реалізації культурних прав людини в сфері місцевого самоврядування є сукупність відповідних суб’єктів місцевого самоврядування, які, використовуючи різноманітні форми, методи та способи у своїй діяльності, надають освітні та культурні послуги на рівні громади, зокрема й шляхом розвитку муніципального співробітництва територіальних громад в межах України та налагодженням співпраці з територіальними громадами зарубіжних країн. Необхідним складником механізму реалізації культурних прав є інформаційний: налагодження різноманітних каналів комунікації, забезпечення права на доступ до публічної інформації, проведення опитувань щодо першочерговості втілення в життя певних культурних та освітніх проєктів тощо. Вкрай важливою є матеріально-фінансова основа механізму, яку становлять матеріальні ресурси, майно комунальних закладів, кошти місцевих бюджетів, позабюджетні кошти тощо. Напрацьовано пропозиції щодо вдосконалення механізму реалізації культурних прав людини: 1. Активізація запровадження учасницьких процедур, що істотно
підвищить рівень довіри до органів управління, сприятиме подальшій співвідповідальності всіх зацікавлених осіб у 2. Враховуючи недостатню інвестиційну привабливість культурної та освітньої сфери діяльності, вкрай важливим є пошук джерел фінансування. Варто зосередити увагу місцевого самоврядування на отриманні грантової платних послуг, залученні коштів інших громад на основі договорів про співробітництво територіальних громад, в тому числі й міжнародне; розвитку таких форм залучення коштів як краудфандинг та фандрейзинг.
3. Врахування можливих форм співробітництва у стратегічних планах розвитку територіальних громад, зокрема й співробітництва з громадами країн ЄС. 4. Рекомендовано впроваджувати інноваційні підходи в процесі забезпечення культурних прав людини на рівні громади, зокрема: використання сучасних інтернет-платформ з метою підвищення рівня компетентності публічних (муніципальних) службовців, які здійснюють управлінські функції в освітній та культурній сферах та працівників закладів освіти та культури; впровадження електронного врядування, проєктного менеджменту та стратегічного планування, краудсорсингу та діджиталізації в процес управління соціально-культурним розвитком громади. 5. Запропоновано органам місцевого самоврядування використовувати такий інструмент як медіація, що є способом як врегулювання спорів, так і процедурою, що направлена на запобігання виникненню такого конфлікту шляхом досягнення певних домовленостей сторін. 6. Запровадити посаду місцевого уповноваженого з прав людини, розробити відповідні акти локальної нормотворчості, які б чітко визначали
його статус, внести відповідні зміни до чинних Статутів територіальних громад, що позитивно вплине на ефективність його діяльності, а також відповідатиме європейським традиціям доброго врядування.
(The scientific work is devoted to a comprehensive study of the theoretical and practical aspects of the implementation of cultural human rights in the sphere of local self-government and directions for improving the mechanism of their implementation at the community level, in particular under martial law. Municipal authorities cover a wide range of activities of the territorial community, which includes local issues of not only socio-economic, but also spiritual and cultural importance. The scope of material and technical support for the activities of local selfgovernment bodies, the financial capacity of newly created territorial communities, a significant expansion of their powers, the creation of new structural units should guarantee the proper implementation of human rights and freedoms at the local level. In this context, insufficient attention is paid to the problems of ensuring cultural human rights. For a long time, this category of human rights was mainly considered as declarative, therefore today it should be filled with specific legal content. This fact is reflected in international acts that establish standards for the protection of this category of human rights, in judicial practice and national legislation. Against the background of a significant number of scientific developments aimed at improving the functioning of local self-government, the problem of implementing cultural human rights at the level of the territorial community is unexplored and is of considerable scientific interest. The work comprehensively analyses and systematises various theoretical, methodological, expert and practically applied approaches to ensuring cultural rights and freedoms of a person in the sphere of local self-government, including the possibility of introducing into domestic municipal practice the positive experience of foreign countries, in particular in the context of European integration processes. The first section, “Constitutional and legal integration of the institution of local self-government into public and governmental activities in the sphere of culture,” defines European cultural policy as a determinant of the activities of local self-government bodies in the sphere of culture, and justifies the need to distinguish cultural human rights in the system of social rights, given that it is the realisation by a person of his cultural rights and freedoms that is a necessary condition for his dignified and free existence, a social prerequisite for satisfying spiritual needs, and the basis of morality not only of an individual, but also of society as a whole. Taking into account international standards in the field of human rights, the constitutional and legal status of the individual, the nature of the institution of local self-government, cultural rights (which are transformed into cultural municipal rights at the local level) are defined as the ability of a person to ensure cultural and spiritual needs at the local level individually or collectively with the assistance of the community and its representative local self-government bodies, by the methods and means determined by the norms of current legislation and acts of local rulemaking. It is proposed to improve the constitutional regulation of cultural rights by enshrining at the constitutional level the general principles of state cultural policy, which will contribute to raising the role of culture in public life and draw the attention of authorities at all levels to the problems of cultural development. It has been substantiated the need to take into account cultural rights and their implementation directly when defining the Sustainable Development Goals of Ukraine, expanding their list and not limiting themselves to the right to education. It is highlighted the features of the constitutional and legal regulation of relations in the sphere of culture, due primarily to the fact that: culture is a self-regulating sphere of public life; the legal regulation of which should maximally combine both the imperative method and the dispositive method; it is necessary to take into account and bring domestic cultural policy into line with European standards, the cultural policy of the EU as a whole; restrictions on cultural rights in times of war. Considering cultural rights in the system of municipal human rights, the author focuses on their features, namely: they have a specific effect (extend to the spiritual and cultural sphere of human life); are aimed at ensuring the creative development of the individual, encouraging the freedom of all types of creativity; contribute to the self-realisation of a person, providing the opportunity for everyone to become an active participant in cultural life, use cultural institutions, exercise the right to access cultural values, etc.; can have not only an individual, but also a collective character. Collective cultural rights belong to indigenous peoples, in particular the right to observe, revive and develop their spiritual, religious and cultural traditions and customs, to preserve tangible and intangible cultural heritage. Collective rights are also guaranteed to persons belonging to a national minority have the right to: self-identification; use of the language of the national minority(community); education, in particular in the languages of national minorities (communities); preservation of the cultural identity of the national minority (community). Based on the isolation of cultural rights among the entire complex of municipal rights, the priority of these rights has been justified, since it is cultural rights that contribute to the comprehensive development of the individual and are a prerequisite for the exercise of other municipal rights by facilitating the participation of the individual in the political, economic and social spheres of local life, and contribute to strengthening the foundations of the spirituality of Ukrainian statehood and the development of civil society. The second section "Theoretical and legal foundations
Внутрішні комунікації у формуванні автентичного бренду роботодавця (Internal communications in forming an authentic employer brand)
Get PDFУ статті акцентовано увагу на сучасних викликах, що пов’язані з ефективністю командної роботи за посередництва внутрішніх комунікацій в умовах невизначеності та ризиків та що здатні впливати на автентичність компанії на ринку праці. Розкрито суть поняття автентичності бренду роботодавця, наведено коротку характеристику основних інструментів внутрішньої комунікації, що впливають на формування автентичності компанії на ринку праці. Наведено структурно-логічну схему, що відображає взаємозв’язки інструментів внутрішніх комунікацій та їх вплив на формування автентичності бренду роботодавця. Окреслено вагомі аспекти роботи розпорошених команд та пов’язані з ними бар’єри у внутрішніх комунікаціях, що негативно позначаються на розвитку автентичного бренду роботодавця. Запропоновано структурно-логічну схему для відображення зв’язків між викликами, що виникають в комунікаціях розпорошених робочих груп, та автентичністю бренду роботодавця.
(The article focuses on modern challenges related to the effectiveness of teamwork through internal communications amidst uncertainty and risk, which can affect a company’s employer brand authenticity in the labor market. It reveals the essence of the concept of employer brand authenticity and provides a brief description of the main internal communication tools that influence its formation in the labor market. In particular, it is determined that the internal communications system can positively affect the formation of a company’s authenticity in the labor market due to the presence of transparency and trust within the company, the ability of employees to express their ideas and opinions, and receiving feedback from the company’s management. In addition, the dissemination of authentic employee experiences can strengthen the role of the employer brand in its external environment, and employees, acting as internal brand ambassadors, can contribute to fostering a more realistic perception of the company among target audiences. The role of corporate culture of learning and the involvement of digital collaboration platforms is also highlighted. A structural-logical diagram is presented, illustrating the interrelationships of internal communication tools and their influence on employer brand authenticity. Significant aspects concerning the work of dispersed teams and the associated internal communication barriers that negatively affect the development of an authentic employer brand are outlined. A structural-logical diagram is also proposed to illustrate the connections between the challenges arising in the communications of dispersed work groups and employer brand authenticity. This comprehensive approach aims to provide valuable insights for organizations seeking to enhance their internal communication strategies and build a more resilient and attractive employer brand, especially in dynamic and unpredictable environments.
Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філософія»
Get PDFУ збірнику осмислено актуальні філософські проблеми. Проаналізовано історико-філософські, культурно-філософські та естетичні аспекти сучасності й минулих культурно-історичних епох. Матеріали збірника можна використовувати для подальших дослід жень окресленої проблематики та під час проведення дидактичних занять
Психологія в часи воєнних викликів: пошуки стратегій психологічної стійкості та витривалості: матеріали студентської наукової онлайн-конференції (Острог-Львів, 6 листопада 2025 року)
Get PDFУ збірник поміщено матеріали студентської наукової конференції, присвяченої питанням психологічної стійкості в умовах війни. Основна увага зосереджена на проблемах психологічної підтримки осіб, які постраждали внаслідок війни, виховання і психологічного розвитку молоді, лідерства в умовах невизначеності, ролі релігії та духовної підтримки в часи воєнних загроз. Матеріали збірника можуть використовуватися для подальших досліджень представленої тематики, а також в навчальному процесі
Фольклорні інтенції малої прози сучасної української письменниці Іванни Стеф'юк (за збіркою "Про вас") (Folklore intentions of a small prose of the modern ukrainian writer Ivanna Stefiuk (about the collection "About You"))
Get PDFВступ. Різнорівневі контакти народної та авторської творчості як двох споріднених систем словесності цікавлять дослідників ще з часів постання літератури як окремої культурної галузі. З часом така співдія змінюється, тому в сучасний період набирає нових форм. У дослідженні розглянуто фольклорні інтенції в короткій прозі сучасної української письменниці Іванни Стеф'юк. Методи. Застосовано метод компаративного аналізу, синтезу, порівняльно- історичний, типологічний.
Результати. Свою коротку прозу, видану збіркою "Про вас", Іванна Стеф'юк називає "образками", хоч можемо говорити про те, що жанрова алітра цих творів дещо ширша, оскільки деякі з них більше тяжіють до повісті, а окремі – своєю психологічною наснаженістю та лаконізмом цілком новелістичні. Взаємозв'язок творів письменниці з народною стихією має специфічний характер: він може бути охарактеризований як такий, що не лежить на поверхні щодо використаного джерела, дислокується в кількох площинах і впливає на мотив, сюжет, форму, водночас не порушуючи законів художності, авторського бачення описаного. Простеження дефініції понять "народність", "фольклоризм", "фольклорні інтенції" визначає певну тяглість і рівні співдії фольклору й літератури в напрямі від перших студій до сучасності, водночас демонструючи унікальний підхід авторки до використання народної творчості, етнографічних особливостей регіону, діалекту, оскільки вона є письменницею й одночасно носієм і ретранслятором цього спадку, включно з досконалим володінням місцевою говіркою.
Висновки. Варто відзначити комплексний та індивідуально-внутрішній характер фольклорно-літературної взаємодії в короткій прозі Іванни Стеф'юк. Фольклорні інтенції у її творах мають відбиток біографізму, а подеколи відображають сторінки власного життєпису авторки; цікавими фольклорними мотивами наснажені міфологічні оповіді; разом з цим етнографічні деталі передають специфікукультури Буковини, а діалектизми логічно вписуються у розповіді, додаючи їм невимушеної довершеності та природності. Її проза зачіпає, окремі оповідання, що хронотопною прив'язаністю тяжіють до минулого, водночас залишаються сучасними, актуальними, бо головне в них – людські долі, стосунки та емоції,а ще спадкоємність поколінь, особливості ідентичності.
(Background. Multilevel contacts of folk and authorial creativity as two related systems of literature have interested researchers since the emergence of literature as a separate area of culture. Over time, such assistance changes, therefore in the modern period it acquires new forms. The study examines folklore intentions in short prose by contemporary Ukrainian writer Ivanna Stefiuk.
Methods. The article uses the method of comparative analysis, synthesis, comparative-historical, typological.
Results. Ivanna Stefiuk calls her short prose, published in the collection "About You", "images", although we can say that the genre palette
of these works is somewhat wider, since some of them are more like stories. Some of them, with their psychologism and laconism, are quite similar to short stories. The relationship of the writer's works with folklore is of a specific nature: it can be characterized as concentrated in several planes and influencing the motive, plot, form, while not violating the laws of artistry, the author's vision of what is described. The analysis of the concepts of "nationality", "folklorism", "folklore intentions" determines the relationship between folklore and literature in the direction from the first studios to the present. This demonstrates the author's unique approach to the use of folk art, ethnographic features of the region, dialect, since she is a writer and at the same time a bearer and retransmitter of this heritage, including perfect mastery of the local dialect. Conclusions. It is worth noting the complex and individual-internal nature of folklore-literary interaction in Ivanna Stefiuk's short prose. Folkloric intentions in her works have the imprint of biographicalism, and sometimes reflect the pages of the author's own biography; mythological tales are imbued with interesting folklore motifs; at the same time, ethnographic details convey the specifics of Bukovina's culture, and dialectisms logically fit into the stories, adding to them a relaxed perfection and naturalness. Her prose touches, individual stories that, with their chronotopic attachment, gravitate to the past, at the same time remain modern, relevant, because the main thing in them is human relationships and emotions, as well as the continuity of generations, the peculiarities of identity.
Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія "Економіка"
Get PDFЖурнал додано до переліку наукових фахових видань України з економіки на підставі Наказу Міністерства освіти і науки України № 515 від 16 травня 2016 р.
Журнал зареєстровано в Міжнародному центрі періодичних видань (ISSN International Centre. Paris, Franse): ISSN 2311-5149 (друкований)
Журнал входить до «Переліку наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук» на підставі Наказу МОН України № 975 від 11.07.2019 – категорія «Б»
Журнал додано до міжнародних наукометричних баз і каталогів наукових видан
Системогенез лідерства як складова підготовки військових кадрів (Systemogenesis of Leadership as a Component of Military Personnel Training)
Get PDFРозглядається системогенез лідерства як складова підготовки військових кадрів.
(The author examines the systemogenesis of leadership as a component of military personnel training.