National University Ostroh Academy
Цифровий архів Острозької академії (Digital Repository of Ostroh Academy)Not a member yet
8969 research outputs found
Sort by
Моделювання економічного зростання України (Modeling of the economic growth of Ukraine)
Get PDFНа основі офіційних статистичних даних, за використання методів економіко-математичного моделювання, проаналізовано можливості впливу таких факторів як безробіття, витрат на військове озброєння та ін. на економічне зростання Україні. Використано відсів незначущих факторів впливу на економічне зростання в Україні на основі кореляційно-регресійного аналізу, t-критерію Стьюдента. Розраховано прогнозні значення ВВП України на 2023-2024 рр. за допомогою методу експоненційного згладжування, а також виявлено додаткові можливостей і наведено рекомендації стосовно дій уряду щодо поліпшення рівня розвитку економіки України.
(Based on official statistical data, using the methods of economic and mathematical modeling, the possibilities of influence of such factors as unemployment rate, spending on military weapons, etc. were analyzed in the context of economic growth of Ukraine. Analysis of insignificant factors on the economic growth of Ukraine was based on correlation-regression analysis, Student's t-criterion. Forecast values of Ukraine's GDP for 2023-2024 were calculated using the exponential smoothing method, as well as additional opportunities were identified, and recommendations were given regarding government actions to improve the level of development of economy.
The world of short stories : навч. посібн. із англійської мови для студентів 3–4 курсів спеціалізації 035.01 «Українська мова та література»
Get PDFНавчальний посібник “The world of short stories” призначений для студентів Навчально-наукового інституту
соціально-гуманітарного менеджменту, зокрема студентам спеціальності 035 Філологія, а також всім, хто прагне формувати професійно орієнтовані мовленнєві компетентності для ефективного спілкування в професійному середовищі
Особливості розвитку національної самосвідомості студентів ЗВО під впливом історичних міфів (Peculiarities of the Development of Higher Education Students’ National Self-Consciousness as Affected by Historical Myths)
Get PDFУ дисертації вивчено суть явища національної самосвідомості та психологічні аспекти історичного міфу, а також проаналізовано специфіку впливу історичних міфів на національну самосвідомість студентів ЗВО і розроблено методологічні рекомендації щодо впровадження результатів дослідження в навчальний процес. Національні цінності та національна самосвідомість, особливо в часи плекання національної ідентичності, надзвичайно важливі для сучасної молоді, коли в той самий час імперія намагається поглинути та знищити нашу національну ідентичність і все, що з нею пов’язане. Це привертає увагу до досліджень та формування національної самосвідомості студентської молоді, яка далі підтримуватиме виплекані і формуватиме актуальні національні цінності. Важливість студентську віку в цьому контексті обумовлена по-перше, завершенням формування національної самосвідомості та ціннісної системи особистості на цьому етапі, а по-друге, його сенситивністю для розвитку рефлексії, громадянської самосвідомості та критичного мислення. У дисертації розглянуто природу національної самосвідомості у контексті поняття самосвідомості в цілому, проаналізовано підходи до її структури та взаємозв’язки з національною ідентичністю, вивчено стан дослідження проблеми розвитку національної самосвідомості особистості у вітчизняній та світовій психології. Виявлено зв’язки між позитивною національною ідентичністю та високим рівнем толерантності, що мінімізує ризики розвитку етнічної ворожнечі та її експлікації в етнічних цькуваннях. Національна самосвідомість передбачає усвідомлення та оцінку людиною чи цілою нацією себе як носія національних цінностей, які сформувалися в системі конкретної спільноти в ході історії. Ключовими компонентами національної самосвідомості є самооцінка, домагання, соціально-психологічні очікування та «образ Я». До допоміжної структури національної самосвідомості також можна віднести національну ідентифікацію, знання і усвідомлення індивідом типових ознак своєї нації, усвідомлене ставлення до історії, сьогодення та майбутнього свого народу, знання про національну територію, усвідомлене і дієве ставлення до національних цінностей. Особливе значення для національної самосвідомості має вивчення національної літератури, яка є чинником формування національної мови, етики, ідеалів, традиційних норм поведінки, особливостей національного характеру та світосприйняття, а також сприяє глибшому розумінню своєї відповідальності за себе і оточення. Такий фактор є насправді об’єднавчим для літературних та легендарно-міфологічних героїв країн, які розвиваються, виходячи з (пост)колоніального статусу. Це обумовлено переважанням зовнішнього локусу контролю в суспільній свідомості населення імперій на противагу країнамборцям за незалежність, де однією з універсальних чеснот є особиста відповідальність окремо взятого індивіда або ж народу. Тенденцію до підвищення рівня національної самосвідомості, яку ми простежили на рівні взаємодії з літературою свого народу, можна поширити і на твори, написані представниками інших націй. Позитивний вплив іноземних історичних міфів на національну самосвідомість обумовлений впізнаваністю спільної для різних культур загальної структури закодованого твору, який містить цілісні сенси та посили. Дослідження проблематики історичного міфу в психологічній науці дозволило виокремити підходи до визначення та структури цього явища. Історичний міф – це система позитивних оцінок історичних діячів та подій, яка є фундаментом сучасної національної політики та національно-визвольного руху, а структуру цього феномена становлять національний месіанізм, власний історичний шлях, колективний духу народу, протиставлення свого національного інтересу національним інтересам панівних націй та заклик до будівництва автономного ладу. Визначено психологічні функції міфу: інтегруючу (об’єднувальну), дезінтегруючу (розрізнювальну), ідентифікуючу, оптимізаційну (спрощувальну), прескриптивну (виховну) та пояснювальну. Міф за своєю природою суб’єктивний, оскільки в його основу можуть лягти отримані з різних джерелі дані, та універсальний, з огляду на його архетипність (відображення повторюваного досвіду людства). Міф має тісні взаємозв’язки з пам’яттю, зокрема з історичною, яка відображає бачення суспільством свого минулого. На сучасному етапі історичні міфи можуть поширюватися багатьма інформаційними каналами (ЗМІ, Інтернет, освітні програми тощо), проте одним з найдавніших способів є їх інкорпорація в художню літературу. Ознайомлюючись через літературні твори з історичними наративами націй, що здобули перемогу в протистоянні імперській владі (на прикладі колишніх британських колоній), українська нація або народи, які наразі перебувають у боротьбі за власну незалежність, самобутність чи існування, можуть «надихатися» успіхом інших та інтеріоризувати модель вдалого завершення протиборства, вбачаючи в цьому процесі певну закономірну систему. Пояснено сприйнятливість студентів як майбутньої інтелігенції до використання методики підвищення рівня національної самосвідомості та охарактеризовано відповідність національної еліти формуванню національної самосвідомості народу. Також розглянуто специфіку формування національної самосвідомості особистості у юнацькій віковій категорії 19-23 роки. Крім того, в дослідженні вперше теоретично обґрунтовано психологічний механізм впливу історичних міфів на національну самосвідомість студентської молоді завдяки чотирьом визначеним критеріям: образу героя (через який історичний наратив впливає на самооцінку і знання типових якостей свого народу), контрастивній ідентифікації (вплив на знання національних рис і соціально-психологічні очікування), подібності історичного шляху (фактор формування знання національних рис і усвідомленого та дієвого ставлення до минулого, теперішнього та майбутнього народу) та почуття відповідальності (вплив на домагання, усвідомлене і дієве ставлення до минулого, теперішнього та майбутнього народу і духовних та матеріальних національних цінностей). Пояснено психологічні особливості творення та активації життєвих сценаріїв завдяки наративам. Наукова новизна дослідження також полягає в розкритті психологічних особливостей розвитку національної самосвідомості студентів ЗВО засобами іноземної літератури постколоніальних країн та їх історичних міфів і описі специфіки розробки та наповнення відповідного академічного курсу літературознавчого циклу. Критеріями відбору творів програми дисципліни були: 1) належність їх авторів до народів Британської імперії, які мали історію боротьби за свою незалежність; 2) широке визнання відповідних літераторів; 3) наявність історичних міфів у творах. Здійснено аналіз міфологічних елементів творів письменників (пост)колоніальних англомовних культур (ірландської, шотландської, нігерійської, індійської та австралійської), що увійшли до програми авторської курсу для експериментальної групи. Найчастіші механізми міфологізації передбачають ідеалізацію історичної постаті, збільшення масштабу (або неочікуваності) певної історичної події з метою драматизму, відсутність згадок про певні історичні події та факти. Інша категорія міфів – це програмні гранднаративи (наприклад, британський цивілізаторський імперський міф) або ж контр-наративи (сконструйовані з точки зору колонізованого народу). Емпірично доведено вплив вивчення літератури, що містить історичні міфи, на рівень сформованості компонентів національної самосвідомості студентської молоді, а також її готовність до міжнаціональної та міжкультурної взаємодії. В експерименті взяли участь 82 студенти віком 19-23 років (M = 19,6), 18 хлопців, 64 дівчини. Експериментальну групу склали 44 студенти ІІІ курсу факультету романо-германських мов, а контрольну – 38 студентів ІІІ курсу факультету міжнародних відносин. Емпірична частина дослідження складалася з констатувального та формувального експериментів. На констатувальному етапі було виявлено подібні показники національної самосвідомості в експериментальній (ЕГ) та контрольній групах (КГ): високий рівень 36% ЕГ, 34% КГ; середній 61% ЕГ, 66% КГ, низький: 2% ЕГ, 0% КГ (середнє значення: 20,07 ЕГ, 20,18 КГ). Подібними є і показники рівня розвитку громадянських рис: в обох групах 82% – високий рівень, 18% – середній, а низького рівня не виявлено (середні бали – 3,96 ЕГ та 4,01 КГ). Після констатувальної фази студенти експериментальної групи прослухали авторський курс «Література англомовних країн», що передбачав вивчення творів, які містять історичні міфи, з метою формування національної самосвідомості, і призначений передусім для студентів-філологів. Саме цей сегмент студентів – майбутня інтелігенція – вивчає літературу країн із історичним шляхом подібним до українського, а потім ефективно формуватиме суспільну думку. На практичних заняттях у контексті вивчених творів студенти експериментальної групи обговорювали низку тем, що стосуються понять «нація» та «національний»: стратегії міжнаціональних контактів, національний характер та ідентичність, риси національного героя, національні стереотипи, сімейно-кланові зв’язки, конативний аспект самосвідомості персонажа. Повторне вимірювання національної самосвідомості студентів, їхніх громадянських якостей та етнонаціональних уявлень показало зростання показників національної самосвідомості в експериментальній групі на фоні помітного зниження в контрольній групі (високий рівень +2% ЕГ, -11% КГ; середній бал +0,57 ЕГ, -1,00 КГ). Внаслідок формувального експерименту виявлено також якісні зміни у показниках національної самосвідомості. Зріс інтерес до способу життя свого та інших народів і готовність до міжнаціональної взаємодії (+7% ЕГ, -16% КГ). Простежуємо закріплення позитивних автостереотипів (+16% ЕГ) і відхід від пов’язаних із негативними емоціями: меншовартістю (-5% ЕГ, +11%КГ) і соромом (-9% ЕГ, КГ без змін). Зросла актуальність національних інтересів та необхідності їх відстоювати (+11% ЕГ, -5% КГ) та значущості категорій, що свідчать про національну самоідентифікацію (середній показник зросту +12% ЕГ). Підвищилося усвідомлення студентами інтегруючої ролі релігії на рівні взаємодії (+21% ЕГ) та національної ідентифікації (+4 рангові позиції ЕГ, - 3 КГ). Це обумовлює зниження егоїстичного мислення та тяжіння до дотримання прийнятих народом правил поведінки (+14% ЕГ, -13% КГ). Таким чином, було підтверджено гіпотезу дослідження про наявність психологічного впливу вивчення історичних міфів з літератури англомовних країн колоніальних режимів, на підвищення рівня національної самосвідомості студентів. За результатами експерименту було сформульовано методичні рекомендації спрямовані на розвиток національної самосвідомості студентів українських ЗВО. Пропонуємо кількісно та тематично збільшити обсяг вивчення творів світової літератури, що містять історичний наративний компонент, який має формотворчий вплив на національну самосвідомість, та, водночас, заохочувати вивчення самобутнього українського культурного світу. Також рекомендуємо на заняттях літературознавчих предметів та курсів суспільствознавчого циклу розглядати проблематику конструювання ідентичності. Крім того, вбачаємо необхідність у розвитку в здобувачів освіти компетенції виявлення та адекватного реагування на історичні міфи. Розроблена методика вивчення міфологічного матеріалу призначена для майбутньої інтелігенції країн, що перебували під владою імперії, і яка в подальшому формулюватиме сенси для своєї нації. Адже для конструювання концептів, що сприяють підвищенню національної самосвідомості, потрібна когорта прогресивних молодих літераторів, журналістів, фахівців, які здатні запозичувати досвід народів зі схожим історичним шляхом, проводити аналогії зі своєю нацією та увиразнювати власну ідентичність.
(The dissertation contains the study of the essence of the phenomenon of national self-consciousness and the psychological aspects of the historical myth, as well as analyzes the specifics of the impact of historical myths on the national selfconsciousness of students of higher education institutions. Methodological recommendations for the implementation of research results in the educational process were also developed. National values and national self-consciousness, especially in times of nurturing national identity, are extremely important for today’s youth, when at the same time the empire tries to absorb and destroy our national identity and everything related to it. This draws attention to research and the formation of national self-consciousness of student youth, which will support cherished national values and form new ones. The importance of student age in this context is evident due to the completion of the formation of national self-consciousness and the value system of an individual at this stage. Moreover, it is a sensitive period for the development of reflection, civic selfconsciousness, and critical thinking. The dissertation examines the nature of national self-consciousness in the context of the concept of self-consciousness as a whole, analyzes approaches to its structure and interrelationships with national identity, examines the state of research on the development of the national self-consciousness of an individual in Ukrainian and world psychology. National self-consciousness involves the awareness and evaluation of a person or an entire nation as a bearer of national values, which have been formed in the system of a particular community in the course of history. The key components of national self-consciousness are self-esteem, aspiration, socio-psychological expectations, and self-image. The auxiliary structure of national self-consciousness also includes national identification, knowledge and awareness of the typical national traits, a conscious attitude to the past, present and future of one’s nation, knowledge about national territory, conscious and effective attitude to national values. The study of national literature is of particular importance for national selfconsciousness as it is a factor in the formation of the national language, ethics, ideals, traditional norms of behavior, features of the national character and worldview. National literature also contributes to a deeper understanding of one’s responsibility for oneself and the one’s environment. Such a factor is unifying for literary and legendary-mythological heroes of developing countries which have (post)colonial status. The reason for it is the prevailing external locus of control in the public consciousness of the population of empires. It contrasts starkly with countries which were or are fighting for their independence, as one of the universal virtues in these nations is the personal responsibility of an individual or the whole nation. The tendency to increase in the level of national self-consciousness, which is observed at the level of interaction with the literature of one’s own people, can be also applied to the works written by representatives of other nations. The positive influence of foreign historical myths on national self-consciousness is caused by the ability to identify the general structure of the coded work, which common in different cultures and which contains integral meanings and messages. The study of the problems of the historical myth in psychological science made it possible to single out approaches to the definition and structure of this phenomenon. A historical myth is a system of positive evaluations of historical figures and events, which is the foundation of modern national politics and the national liberation movement. The structure of the historical myth includes national messianism, one’s own historical path, the collective spirit of the nation, the opposition of one’s national interest to those of the dominant nations, and the call for the construction of an autonomous system. The psychological functions of the myth are as follows: integrating (unifying), disintegrating (differentiating), identifying, optimizing (simplifying), prescriptive (educational) and explanatory. A myth is subjective in nature, since it can be based on the data obtained from various sources. It is also universal, due to its archetypal nature (reflection of the repeated experience of humanity). Myth has close relationships with memory, in particular with historical memory, which reflects society’s vision of its past. At the modern stage, historical myths can be spread through many information channels (mass media, Internet, curricula, etc.), but one of the oldest ways is their incorporation into fiction. By learning through literary works the historical narratives of nations that won victory in opposition to imperial power (as an example of former British colonies), the Ukrainian nation or nations which are currently in the struggle for their own independence, identity, or existence, can be inspired by the success of others and internalize a model of successful completion of the confrontation, seeing a certain regular system in this process. The receptivity of students as future intelligentsia to the use of methods of raising the level of national self-consciousness is explained, and the correspondence of the national elite to the formation of the national self-consciousness of the people is characterized. The specifics of the formation of the national self-consciousness of the individual in the youth age category of 19-23 years are also considered. In addition, for the first time, the research theoretically substantiates the psychological mechanism of the influence of historical myths on the national selfconsciousness of student youth thanks to four defined criteria: the image of the hero (through which a historical narrative affects self-esteem and knowledge of the features of national character), contrastive identification (which makes possible the influence on the knowledge of national traits, and socio-psychological expectations), similarities of the historical paths (which is a factor in the formation of knowledge of national features and the conscious and effective attitude towards the nation’s past, present and future) and the sense of responsibility (influence on aspirations, conscious and effective attitude towards the past, present and future of the nation as well as spiritual and material national values). The scientific novelty of the study also consists in revealing the psychological features of the development of national self-consciousness of students of higher education institutions by means of foreign literature of (post)colonial countries and their historical myths and describing the specifics of the design and the content of the corresponding academic course of the literary cycle. The criteria for selecting the works of the course curriculum were as follows: 1) belonging of their authors to the peoples of the British Empire, which had a history of struggle for their independence; 2) wide recognition of the writers considered; 3) the presence of historical myths in the works. An analysis of the mythological elements of the works by writers of (post)colonial English-speaking cultures (Irish, Scottish, Nigerian, Indian, and Australian), included in the program of the course for the experimental group, was carried out. The most frequent mechanisms of mythologizing involve the idealization of a historical figure, an increase in the scale (or unexpectedness) of a certain historical event for the dramatizing purposes, the absence of mention of certain historical events and facts. Another category of myths are program grand-narratives (for example, the British civilizational imperial myth) or counter-narratives (constructed from the point of view of colonized people). The influence of studying literature containing historical myths on the level of formation of the components of the national self-consciousness of student youth, as well as their readiness for inter-ethnic and inter-cultural interaction, has been empirically proven. 82 students aged 19-23 (M = 19.6), 18 males and 64 females, took part in the experiment. The experimental group consisted of 44 third-year students of the College of Romance and Germanic Languages, and the control group consisted of 38 third-year students of the Faculty of International Relations. The empirical part of the study consisted of diagnosing and formative experiments. At the diagnosing stage, similar indicators of national self-consciousness were found in the experimental (EG) and control groups (CG): a high level of 36% of the EG, 34% of the CG; medium level – 61% EG, 66% KG, low level: 2% EG, 0% KG (mean: 20.07 EG, 20.18 KG). Indicators of the level of development of civic traits are also similar: in both groups, 82% have a high level, 18% have an average level, and no low level was found (average scores: 3.96 EG and 4.01 KG). After the diagnosing phase, the students of the experimental group took the course on Literature of English-Speaking Countries, which involved the study of works that contain historical myths. The aim of the course is forming national selfconsciousness of the students, and it is primarily intended for philology students. It is this segment of students – the future intelligentsia – that studies the literature of countries with a historical path similar to Ukrainian, and then effectively shapes public opinion. At practical classes in the context of the studied works, the students of the experimental group discussed a number of topics related to the concepts of “nation” and “the national”: strategies of international contacts, national character and identity, features of a national hero, national stereotypes, family-clan ties, conative aspect selfconsciousness of the character. Repeated measurement of students’ national self-consciousness, their civic qualities and ethno-national ideas showed an increase in indicators of national selfconsciousness in the experimental group compared to a noticeable decrease in the co
Психологічні чинники запобігання та подолання емоційного вигорання військовослужбовців в умовах довготривалих збройних конфліктів (Psychological factors of prevention and overcoming of emotional burnout of servicemen in conditions of long-term armed conflicts)
Get PDFДисертацію присвячено вивченню психологічних чинників подолання емоційного вигорання військовослужбовців в умовах довготривалих збройних конфліктів. Здійснено теоретичний аналіз наукових досліджень у вітчизняній і зарубіжній літературі щодо проблеми емоційного вигорання. Визначено критерії, показники, ознаки та чинники емоційного вигорання у військовослужбовців, що виникли внаслідок впливу стресових факторів. Емпірично досліджено психологічні особливості військовослужбовців із емоційним вигоранням. На основі теоретичного аналізу обґрунтовано програму подолання та запобігання емоційного вигорання у військовослужбовців. Емоційне вигорання представлено як комплексний психофізіологічний феномен, що виникає у процесі тривалого емоційного навантаження в діяльності та спричиняє вияв емоційного, фізичного та розумового виснаження. Емоційне вигорання призводить до виникнення професійних деструкцій, що змінюють цілісність особистості, знижують рівень її реалізованості і стійкість до впливу несприятливих чинників соціального середовища, тобто до зниження адаптації, що впливає на результати професійної діяльності. Симптомами вигорання військовослужбовців є: поведінкові (небажання вести документацію, формальне ставлення до професійних завдань); афективні (емоційна втома, знижений настрій, висока збудливість); інтелектуальні (низька концентрація уваги, почуття фрустрації); фізіологічні (порушення сну, втома, головні болі, чутливість до інфекційних захворювань). Емоційна гнучкість є важливим чинником запобігання емоційному вигоранню. Обґрунтовано систему чинників, які призводять до емоційного вигорання та порушення професійної діяльності військовослужбовців, серед яких когнітивні, емоційно-вольові та поведінкові. Аналіз науково-методичної літератури показав, що ресурс подолання стресогенних подій полягає у виборі успішних або неуспішних адаптивних стратегій поведінки, а рівень розвитку і вибір адаптаційних механізмів важливі для соціально-психологічного функціонування особистості. Ефективність соціально-психологічної адаптації залежить від рівня досягнень та суб’єктивної задоволеності особистості своїми досягненнями у професійній діяльності. Психотерапевтична робота з військовослужбовцями із емоційним вигоранням зосереджена на таких напрямках: розділення цього емоційного переживання з психотерапевтом і групою; спілкування у групі з людьми зі схожим травматичним досвідом, що дає можливість зменшити відчуття ізоляції, відчуженості, сорому і посилити відчуття ідентичності, конгруентності, спільності, незважаючи на індивідуальність емоційного переживання кожного учасника групи; розвиток здатності спостерігати за тим, як інші переживають глибокі емоції на основі групової підтримки від терапевта й учасників групи; спільне навчання застосовувати методи, які допомагатимуть опрацьовувати наслідки складного емоційного досвіду; можливості бути в ролі того, хто сприяє (підтримує, додає впевненості, здатний повернути почуття власної гідності); здобуття досвіду нових взаємин, що допомагають учасникам групи сприйняти емоційну подію в інший, більш прийнятний спосіб. Соціально-психологічна реабілітація спрямована на системний психологічний вплив, що представлений взаємопов’язаними компонентами: діагностикою психологічних питань; психологічним консультуванням з питань ефективної соціально-психологічної адаптації до діяльності, подоланням особистісних і сімейних проблем; корекційною та психотерапевтичною роботою; психологічною реабілітацією; професійною підготовкою, що презентує низку важливих тренінгів (профорієнтаційний, комунікативний, тренінг асертивності). Основними передумовами успішної роботи з клієнтами із емоційним вигоранням є вміння клієнта обговорити проблеми в усіх сферах життя, що його турбують, і вміння психотерапевта вислухати розповідь клієнта. Згідно із результатами статистичного опрацювання емпіричних даних встановлено, що у військовослужбовців переважає низький рівень емоційновольового та середній рівень інтелектуального компонентів, що свідчить про наявність у військовослужбовців емоційного вигорання, невротизації, тривожності, депресивності та необхідність цілеспрямованої роботи з розвитку цих компонентів емоційної сфери. Подолати проблему емоційного вигорання у військовослужбовців можна за умови актуалізації вказаних структурних компонентів і рівня розумових здібностей, аналітичного мислення, креативного мислення (когнітивний чинник), нервово-психічної стійкості, адаптивності (емоційно-вольовий чинник), підвищенням рівня відповідальності, цілей життя, поведінкової активності (поведінковий чинник). Вивчення динаміки змін когнітивного компонента подолання емоційного вигорання показало, що у військовослужбовців підвищилися показники розумових здібностей, аналітичного мислення, креативного мислення, що сприяло успішності виконання інтелектуальних завдань. Розглядаючи емоційно-вольовий компонент подолання емоційного вигорання у військовослужбовців, ми дійшли висновку, що розвиток означених якостей дасть змогу військовослужбовцям більш адекватно ставитися до власних можливостей, знизити рівень невротизації, навчитися краще адаптовуватися до нової ситуації, більш ефективно виконувати роботу, а також застосовувати здобуті знання та розвинені вольові якості під час реалізації власних задумів. За результатами впливу на поведінковий компонент можемо зробити висновок, що у військовослужбовців підвищився рівень відповідальності, цілей життя, поведінкової активності, що відіграють важливу роль у професійній діяльності. Таким чином, результати дослідження з подолання емоційного вигорання у військовослужбовців показали позитивні зміни у змісті її компонентів, що дає підстави стверджувати, що усі прийоми та засоби експериментального впливу виявилися адекватними меті й основним завданням дисертації. Зміст моделі подолання емоційного вигорання у військовослужбовців спрямований на створення психолого-педагогічних умов для цілісного подолання емоційного вигорання і вирішення певних труднощів, що виникають у когнітивній, емоційно-вольовій та поведінковій сферах у військовослужбовців. Вибір корекційних заходів визначено за результатами констатувального і формувального етапів експерименту. Психологічну програму подолання емоційного вигорання у військовослужбовців реалізовано відповідно до таких принципів: 1) цілісності (застосування всіх етапів системи і засобів стосовно всіх учасників), 2) систематичності й послідовності (успішності подолання емоційного вигорання від реалізації попередніх етапів моделі), 3) врахування вимог соціуму (опертя на знання, соціальні умови життя особистості). Психологічна модель подолання емоційного вигорання у військовослужбовців побудована на таких підходах: підготовчий етап – ознайомлення з основними принципами і прийомами тренінгу, розвиток позитивного ставлення до діяльності; визначення рівня емоційного вигорання; основний етап формування у військовослужбовців впевненості в успішному виконанні професійної діяльності, в якій узгоджено змістові перспективи, уміння мислити, знаходити нові шляхи вирішення завдань; очікування і досягнення очікуваного результату (когнітивний компонент); сприяння підвищенню ефективності через розвиток впевненості у власних здібностях, усвідомлення та поєднання позитивних і негативних оцінок ефективності своїх дій, навчання прийомів самоконтролю поведінки (емоційно-вольовий); підсумковий етап узагальнення досвіду, набутого військовослужбовцями у процесі тренінгу. За результатами констатувального експерименту виявлено, що у більшості військовослужбовців переважає низький рівень емоційно-вольового та середній рівень інтелектуального компонентів, що свідчить про наявність у військовослужбовців емоційного вигорання, невротизації, тривожності, депресивності та необхідність цілеспрямованої роботи з розвитку цих компонентів емоційного розладу. Відповідно до отриманих результатів формувального експерименту, після проходження психологічного тренінгу у військовослужбовців виявлено зростання рівня розумових здібностей, аналітичного мислення, креативного мислення, адаптивності, поведінкової активності та зниження рівня невротизації. ( The dissertation is devoted to the study of psychological factors of overcoming the emotional burnout of military personnel in conditions of long-term armed conflicts. A theoretical analysis of scientific research in domestic and foreign literature on the problem of emotional burnout was conducted. The criteria, indicators, signs and factors of emotional burnout in military personnel that have arisen as a result of the influence of stressful factors have been determined. Empirically investigated the psychological characteristics of military personnel with emotional burnout have been identified. On the basis of theoretical analysis, the program of overcoming and preventing emotional burnout in military personnel is substantiated. Emotional burnout is presented as a complex psychophysiological phenomenon that occurs in the process of prolonged emotional stress in the activity and causes the manifestation of emotional, physical and mental exhaustion. Emotional burnout leads to the emergence of professional destructions that change the integrity of the individual, reduce the level of its realization and resistance to the influence of adverse factors of the social environment, that is, to a decrease in adaptation, which affects the results of professional activity. Symptoms of burnout of military personnel are: behavioral (unwillingness to keep documentation, formal attitude to professional tasks); affective (emotional fatigue, low mood, high excitability); intellectual (low concentration of attention, sense of frustration); physiological (sleep disturbances, fatigue, headaches, sensitivity to infectious diseases). Emotional flexibility is an important factor in preventing emotional burnout. The system of factors that lead to emotional burnout and violation of professional activities of military personnel, including cognitive, emotional-volitionaland behavioral, has been substantiated. Analysis of scientific and methodological literature has shown that the resource of overcoming stressful events is the choice of successful or unsuccessful adaptive strategies of behavior, and the level of development and the choice of adaptation mechanisms are important for the socio-psychological functioning of the individual. The effectiveness of socio-psychological adaptation depends on the level of achievement and subjective satisfaction of the individual with their achievements in professional activity. Psychotherapeutic work with military personnel with emotional burnout focuses on the following areas: sharing this emotional experience with the psychotherapist and the group; communication in a group with people with similar traumatic experiences, which makes it possible to reduce the feeling of isolation, alienation, shame and strengthen the sense of identity, congruence, community, despite the individuality of the emotional experience of each group member; developing the ability to observe how others experience deep emotions based on group support from the therapist and group members; joint training to apply methods that will help to work out the consequences of complex emotional experience; opportunities to be in the role of one who contributes (supports, gives confidence, is able to regain self-esteem); gaining experience of new relationships that help group members perceive an emotional event in a different, more acceptable way. Socio-psychological rehabilitation is aimed at systemic psychological impact, represented by interrelated components: diagnosis of psychological issues; psychological counseling on effective socio-psychological adaptation to activities, overcoming personal and family problems; correctional and psychotherapeutic work; psychological rehabilitation; professional training, presenting a number of important trainings (career guidance, communicative, assertiveness training). The main prerequisites for successful work with clients with emotional burnout are the ability of the client to discuss problems in all areas of life that bother him, and the ability of the psychotherapist to listen to the client's story. According to the results of statistical processing of empirical data, it has been established that military personnel have a low level of emotional-volitional and average level of intellectual components, which indicate the presence of emotional burnout, neurotization, anxiety, depression and the need for purposeful work on the development of these components of the emotional sphere. It is possible to overcome the problem of emotional burnout in military personnel on condition of actualization of these structural components and the level of mental abilities, analytical thinking, creative thinking (cognitive factor), neuropsychic stability, adaptability (emotional-volitional factor), taking responsibility, life goals, behavioral activity (behavioral factor). The study of the dynamics of changes in the cognitive component of overcoming emotional burnout showed that military personnel increased their mental abilities, analytical thinking, creative thinking, which contributed to the success of intellectual tasks. Considering the emotional-volitional component of overcoming emotional burnout in military personnel, we came to the conclusion that the development of these qualities will allow military personnel to more adequately relate to their own capabilities, reduce the level of neurotization, learn how to better adapt to a new situation, more effectively perform work, as well as apply the acquired knowledge and developed volitional qualities during the implementation of their own plans. Based on the results of the impact on the behavioral component, we can conclude that the military have increased the level of taking responsibility for themselves, life goals, behavioral activity, which play an important role in professional activity. Thus, the results of the study on overcoming emotional burnout in military personnel showed positive changes in the content of its components, which gives reason to assert that all methods and means of experimental influence turned out to be adequate to the goal and main task of the dissertation. The psychological program for overcoming emotional burnout in military personnel is implemented in accordance with the following principles: 1) integrity (application of all stages of the system and means in relation to all participants), 2) consistency (success of overcoming emotional burnout from the implementation of the previous stages of the model), 3) taking into account the requirements of society (operation on knowledge, social conditions of the individual's life).The psychological model of overcoming emotional burnout in military personnel is based on the following approaches: the preparatory stage of familiarizing military personnel with the basic principles and methods of training, the development of a positive attitude towards activity; determining the level of emotional burnout; the main stage in the formation of military personnel confidence in the successful implementation of professional activities, in which substantive prospects are agreed, the ability to think, find new ways to solve problems; expectation and achievement of the expected result (cognitive component); promoting efficiency through the development of confidence in one's own abilities, awareness and a combination of positive and negative assessments of the effectiveness of one's actions, teaching methods of self-control of behavior (emotional-volitional); the final stage of summarizing the experience gained by military personnel during the training. According to the results of the ascertaining experiment, it was found out that the majority of servicemen have a low level of emotional-volitional and average level of intellectual components, which indicates the presence of emotional burnout, neurotization, anxiety, depression and the need for purposeful work on the development of these components of emotional disorder. According to the results of the formative experiment, after passing psychologicaltraining, the military personnel revealed an increase in the level of mental abilities, analytical thinking, creative thinking, adaptability, behavioral activity and a decreasein the level of neurotization
Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філософія»
Get PDFУ збірнику осмислено актуальні філософські проблеми. Проаналізовано історико-філософські, культурно-філософські та естетичні аспекти сучасності й минулих культурно-історичних епох. Матеріали збірника можна використовувати для подальших досліджень окресленої проблематики та під час проведення дидактичних занять
Психологічна готовність особистості до життєдіяльності в умовах Антарктики в контексті вікової періодизації (Psychological Readiness of an Individual for Life in Antarctic Conditions in the Context of Age Periodization)
Get PDFУ роботі здійснено теоретико-методологічне обґрунтування та емпіричне дослідження проблеми психологічної готовності особистості до життєдіяльності в умовах Антарктики в контексті вікової періодизації.Представлено аналіз змісту і сутності психологічної готовності до життєдіяльності фахівців різних вікових категорій, професійна діяльність яких відбувається в екстремальних умовах навколишнього середовища та соціально-просторової ізоляції. Доведено, що діяльність команди зимівників Української антарктичної станції «Академік Вернадський» має унікальну специфіку порівняно з іншими колективами, що працюють в особливих умовах. Визначено, що до чинників шкідливого впливу на функціональний стан зимівників на їхнє здоров’я та психологічне благополуччя впливають такі фактори, як суворий клімат, особливості регіональної фотоперіодики, зсув часових поясів, активація метео- та геліофізичних явищ тощо, а також умови ізольованості від навколишнього світу, сенсорної та соціальної депривації, незвичні умови зовнішнього середовища. У сучасній вітчизняній і зарубіжній науковій літературі погляди щодо суті психологічної готовності особистості до діяльності різняться. Їх розуміють як якісний показник саморегуляції поведінки людини; поняття психічного стану, що характеризують життєдіяльність людини як біосоціальної істоти; стійка характеристика особистості; як особистісне утворення у системі відносин соціумного оточення та його конкретизація у діяльності; здатність особи до виконання професійних функцій; вияв загальної спрямованості особистості у діяльності, складне інтернальне особистісно-діяльнісне утворення; компонент загальної спрямованості особистості або форма її виявлення в певному виді діяльності. Проведений теоретико-методологічний аналіз поняття життєдіяльність у контексті виокремлених нами 4-х підходів – екзистенційно-змістовий підхід, соціально-професійний підхід, італьноорієнтований підхід, системно-екологічний підхід – дав змогу уточнити зміст поняття життєдіяльність з позицій інтегративного підходу, з метою більш ефективного застосування для аналізу діяльності в умовах несприятливого клімату, закритого простору, відбору зимівників щодо роботи на антарктичній станції. Так, життєдіяльність людини визначаємо як спосіб її існування, професійної та буденної діяльності і відпочинку, що відбувається у постійному контакті з навколишнім середовищем. Зміст і сутність психологічної готовності до життєдіяльності в екстремальних умовах можна розкрити через їх структуру. Враховуючи існуючі підходи до структури психологічної діяльності, виділено особистісну і функціональну готовність. Особистісна готовність містить такі компоненти: психофізіологічний, мотиваційний, характерологічний; функціональна – адаптаційний, інтелектуальний, соціально-психологічний. Кожен із цих компонентів наповнюється певними особистісними та професійними якостями. Отже, психологічну готовність особистості до життєдіяльності в екстремальних умовах (до яких відносяться умови Антарктики) розуміємо як інтегральне утворення особистості, що полягає у спрямованості на діяльність в екстремальних умовах, виникає на основі позитивного ставлення до такої діяльності, обумовлюється особистісними потребами та стійкими мотивами, усвідомленням суспільної значущості праці, а також наявністю професійно важливих і соціально-значущих якостей, що забезпечують належне виконання професійних обов’язків в екстремальних умовах. Визначено, що центральну роль у готовності до життєдіяльності в Антарктиці відіграє спрямованість, яка включає: позитивне ставлення до професійної діяльності в умовах Антарктики; інтерес і схильність до діяльності, усвідомлена мотивація й внутрішнє прийняття вимог діяльності в екстремальних умовах; усвідомлення суспільної значущості праці на користь державі; прагнення до самоосвіти і самовдосконалення. Ураховуючи результати проведеного аналізу, виокремлено три рівні психологічної готовності особистості до життєдіяльності в умовах Антарктики: задовільний, достатній, високий. В основу визначення рівнів було покладено соціально-професійні, психофізіологічні, мотиваційно-ціннісні, особистісно-характерологічні, адаптаційні, когнітивно-комунікативні особливості життєдіяльності зимівників. Побудовано функціонально-особистісну модель психологічної готовності українського зимівника до життєдіяльності в умовах Антарктики. Модель містить чинники, механізми та критерії, які по-різному розгортаються залежно від вікових та типологічних особливостей зимівника. Результати дисертації базуються на комплексному психологічному дослідженні 10-ти груп зимівників українських антарктичних експедицій загальною чисельністю 71 особа віком від 22 до 64 років. Емпірична частина дослідження проводилась на базі Державної установи Національний антарктичний науковий центр Міністерства освіти і науки України, яка організовує щорічні наукові експедиції на українську антарктичну станцію «Академік Вернадський». Проведено комплексне емпіричне вивчення психологічної готовності у зимівників різних вікових груп і психологічних типів. У результаті з’ясовано, що серед зимівників найбільше тих, хто володіє достатнім та високим рівнем психологічної готовності до життєдіяльності в екстремальних умовах, що свідчить про те, що українські зимівники готові виконувати професійні обов’язки на антарктичній станції. Проте існують відмінності стосовно вікових груп зимівників: 59,5 % зимівників групи зрілого віку (46-64 рр.) мають показники високого рівня психологічної готовності, 40,5 % – достатнього рівня, показників задовільного рівня не мають. Представники середньої вікової групи (35-45 рр.) мають показники високого і достатнього рівня по 45,9 %, задовільного рівня – 8,2 %. Зимівники групи молодого віку (22-34 рр.) мають показники високого і достатнього рівня по 43,2 %, показники задовільного рівня – 13,6%. Проаналізовано особливості психологічної готовності до життєдіяльності в умовах Антарктики у представників різних психотипів зимівників, розглянуто соціально-психологічний аспект урахування вікових особливостей та індивідуально-типологічних якостей зимівників антарктичної станції з метою створення стабільного колективу та вплив начальника експедиції на успішність його підлеглими адаптації до екстремальних умов Антарктики. Обґрунтовано психолого-педагогічні засади відбору кандидатів в українські антарктичні експедиції з урахуванням вікових та індивідуально-типологічних особливостей, які можуть стати основою для підбору членів експедицій і призначення начальників експедицій. Найбільш ефективним методом щодо підготовки українських зимівників до життєдіяльності в умовах Антарктики виявлено соціально-психологічний тренінг. Результати апробації тренінгової програми «Формування психологічної готовності до діяльності в умовах антарктичної станції», яка складається з 4 етапів (діагностичного, навчально-тренувального, супровідного, реабілітаційного) лягли в основу методичних рекомендацій, представлених у дисертації. (The paper provides a theoretical and methodological justification and an empirical study of the problem of the psychological readiness of an individual for life in Antarctic conditions in the ontext of age periodization. An analysis of the content and essence of the psychological readiness for life activities of specialists of different age categories, whose professional activity takes place in extreme environmental conditions and socio-spatial isolation, is presented. It is proved that the activities of the team of winterers of the Ukrainian Antarctic station "Akademik Vernadsky" have a unique specificity if it compared to other teams working in special conditions. It was determined that the following factors have a harmful effect on their health and psychological well-being: harsh climate, regional photoperiodic features, time zone shift, meteorological phenomena, isolation from the surrounding world, sensory and social deprivation, unusual environmental conditions. In modern domestic and foreign scientific literature, views on the psychological readiness of an individual for activity are differ. They are understood as a qualitative indicator of self-regulation of human behavior; the concept of mental state, the characteristics of human activity as a biosocial being; a stable personality characteristic; as a personal formation in the system of society; a person's ability to perform professional functions; manifestation of the general direction of the personality in the activity, complex personal and activity formation; a component of the general direction of the personality or the form of its manifestation in a certain type of activity. We singled out 4 approaches to considering the concept of life activity - existential-content, social-professional, welcome-oriented, systemic-ecological. The theoretical and methodological analysis of the concept made it possible to clarify the content of the concept of life activity from the standpoint of an integrative approach. This made it possible to analyze more effectively the activities in adverse climate conditions, closed space, selection of winterers for work at the Antarctic station. We define human activity as a way of his existence, professional and everyday activities and recreation, which takes place in constant contact with the environment. The content and essence of psychological readiness for life in extreme conditions revealed through their structure. Taking into account the existing approaches to the structure of psychological activity, personal and functional readiness are highlighted. Personal readiness includes the following components: psychophysiological, motivational, characterological; functional - adaptive, intellectual, socio-psychological. Each of these components is filled with certain personal and professional qualities. Therefore, we understand the psychological readiness of a person to live in extreme conditions (which include the conditions of the Antarctic) as an integral formation of the personality, which consists in a focus on activities in extreme conditions, arises on the basis of a positive attitude towards such activities, is conditioned by personal needs and stable motives, awareness the social significance of work, as well as the presence of professionally important and socially significant qualities that ensure the proper performance of professional duties in extreme conditions. It was determined that the central role in readiness for life activities in the Antarctic is played by orientation, which includes: a positive attitude to professional activity in Antarctic conditions; interest and inclination to activity, conscious motivation and internal acceptance of the requirements of activity in extreme conditions; awareness of the social significance of work for the benefit of the state; striving for self-education and self-improvement. Taking into account the results of the conducted analysis, three levels of psychological readiness of an individual to life in Antarctic conditions are 10 distinguished: satisfactory, sufficient, high. The definition of the levels was based on socio-professional, psychophysiological, motivational and value, personality and characterological, adaptation, cognitive and communicative features of the winterers' life. A functional and personal model of the psychological readiness of the Ukrainian winterer for life in Antarctic conditions were built. The model contains factors, mechanisms and criteria, which are deployed differently depending on the age and typological characteristics of the winterer. The results of the dissertation are based on a comprehensive psychological study of 10 groups of Ukrainian Antarctic expeditioners with a total number of 71 people aged 22 to 64. The empirical part of the research was conducted on the basis of the National Antarctic Scientific Center of the Ministry of Education and Science of Ukraine, which organizes annual scientific expeditions to the Ukrainian Antarctic station "Akademik Vernadsky". A comprehensive empirical study of the psychological readiness of winterers of different age groups and psychological types was conducted. As a result, it was found that among the winterers there are mostly those who have a sufficient and high level of psychological readiness for life in extreme conditions, which indicates that Ukrainian winterers are ready to perform professional duties at the Antarctic station. However, there are differences regarding the age groups of winterers: 59.5% of winterers of the mature age group (46-64 years) have indicators of a high level of psychological readiness, 40.5% have a sufficient level, indicators of a satisfactory level do not have. Winterers of the middle age group (35-45 years) have indicators of a high and sufficient level in 45.9%, a satisfactory level - 8.2%. Winterers of the young age group (22-34 years old) have indicators of a high and sufficient level in 43.2%, indicators of a satisfactory level - 13.6%. Were analyzed the peculiarities of psychological readiness for life activities in Antarctic conditions in representatives of various psychotypes of winterers. The socio-psychological aspect of taking into account the age characteristics and individual-typological qualities of the winterers of the Antarctic station with the aim of creating a stable team is considered. It was determined the influence of the head of the expedition on the success of adaptation to the extreme conditions of the Antarctic of his subordinates. The psychological and pedagogical principles of the selection of candidates for Ukrainian Antarctic expeditions, taking into account age and individual typological characteristics, are substantiated. It can become the basis for recommendations on the selection of expedition members and the appointment of expedition leaders. The most effective method of preparing Ukrainian winterers for life in Antarctic conditions was revealed - social and psychological training. The results of the testing of the training program "Formation of psychological readiness for activity in the conditions of the Antarctic station", which consists of 4 stages (diagnostic, training, accompanying, rehabilitation), formed the basis of the methodological recommendations presented in the dissertation.
Вектори капітальних інвестицій підприємств України в довоєнний період (Vectors of capital investments of Ukrainian enterprisesin the pre-war period)
Get PDFУ статті проаналізовано обсяги капітальних інвестицій підприємств України в розрізі видів економічної діяльності. Акцентовано увагу на визначенні концентрації капітальних інвестицій підприємств України в розрізі видів економічної діяльності. Здійснено рейтингування підприємств України в розрізі видів економічної діяльності за обсягом капітальних інвестицій в довоєнний період (за 2012-2021 рр.). На основі ранжування видів економічної діяльності підприємств України за обсягом капітальних інвестицій встановлено, що лідируючі позиції займають промисловість та сільське, лісове та рибне господарство. Найменші обсяги капітальних інвестицій за досліджуваний період спрямовувалось на освіту та надання інших видів послуг. (The article analyzes the volume of capital investments of Ukrainian enterprises in terms of types of economic activity Attention is focused on determining the concentration of capital investments of Ukrainian enterprises in terms of types economic activity. The ranking of Ukrainian enterprises in terms of types of economic activity by the volume of capital investments in the pre-war period (for 2012-2021) was carried out. Based on the ranking of the types of economic activity of Ukrainian enterprises by the volume of capital investments, it was established that the leading positions are occupied by industry and agriculture, forestry and fisheries. The smallest amount of capital investments during the studied period was directed to education and the provision of other types of services. In the course of the conducted research, it was established that the volume of capital investments during the last ten years of the pre-war period had a stable tendency to increase. The only exceptions were 2014 (annexation of Crimea and parts the Donetsk and Luhansk regions) and 2020 (the start of the Covid 19 pandemic), however, the rapid adaptation to challenges and threats by enterprises of almost all types of economic activity already in the following years contributed to the emergence of growing trends . The fact that Ukrainian enterprises managed to adapt to the mentioned challenges and threats in a short period of time, practically within a year, and already in the next year after the crisis to reach the volume of capital investments in the amounts observed before the crisis was noted as positive. The three leaders in the development of capital investments during the studied period were enterprises of wholesale and retail trade, agriculture, forestry and fishing, and industrial enterprises led it. Entrepreneurship entities in the educational sphere are the least interested in capital investments.
Застосування гіпотези вхідного матеріалу для викладання англійської мови у закладах вищої освіти (Application of the hypothesis of input material for teaching English in higher educational establishments)
Get PDFУ цій статті досліджується гіпотеза вхідного матеріалу, яка передбачає, що засвоєння мови відбувається тоді, коли студенти стикаються з мовою, яку вони можуть зрозуміти, але яка також
дещо перевищує їхній поточний рівень розуміння. Перш за все, автори подають огляд теоретичних засад, включаючи роль гіпотези та взаємодії у вивченні мови. Далі в статті пропонуються практичні
поради щодо впровадження теорії у викладанні мови аудиторно у закладах вищої освіти, включаючи
використання автентичних матеріалів та інтерактивних вправ. Автори наголошують на важливості створення в класі атмосфери, орієнтованої на студента, яка заохочує спілкування та взаємодію цільовою мовою. Це передбачає надання студентам можливості працювати з автентичними матеріалами
та практикувати мовлення за допомогою змістовних завдань. Автори також підкреслюють важливість
підтримки, яка передбачає надання студентам поради та керівництва, коли вони працюють над розумінням та продукуванням мови. Це може включати надання визначень, прикладів і пояснень нової лексики та граматичних структур, а також зворотний зв'язок. У статті обговорюється роль викладача у сприянні засвоєнню мови шляхом використання адаптованих до рівня володіння іноземною мовою матеріалів. Це передбачає використання цілого ряду навчальних стратегій, включаючи навчання на основі завдань, навчання, орієнтоване на форму, та виправлення помилок. На завершення автори наголошують на важливості постійного аналізу та оцінювання прогресу студентів, щоб гарантувати,
що вони отримують належний рівень допомоги та підтримки. (This article explores the comprehensible input hypothesis, which proposes that language acquisition occurs when learners are exposed
to language that they can understand but that is also slightly beyond their current level of comprehension. The authors provide an overview of the theory including the role of hypothesis and interaction in language learning. The article goes on to offer practical advice on how
to implement the theory in classroom language teaching, including the use of authentic materials and interactive exercises. The authors emphasize the importance of creating a student-centered classroom atmosphere that encourages communication and interaction in the target language. This includes providing students with opportunities to work with authentic materials and practice speaking through meaningful tasks. The authors also emphasize the importance of support, which involves providing students with guidance as they work on understanding and producing language. This may include providing definitions, examples and explanations of new vocabulary and
grammatical structures, as well as feedback. The article discusses the role of the teacher in facilitating language acquisition through the use of materials adapted to the level of proficiency. This involves the use of a range of teaching strategies, including task-based learning, form-based learning, and error correction. The authors conclude by emphasizing the importance of continuously analyzing and evaluating students' progress to ensure that they are receiving the appropriate level of assistance and support.
Пареміологійні одиниці в сучасному газетному дискурсі України воєнного періоду: прагматичний ефект (Paremiological units in the modern newspaper discourse of Ukraine war period: pragmatic effect)
Get PDFАктуальність дослідження лінгвоодиниць паремії в газетному українськомовному дискурсі не викликає сумніву, адже ця
тема малодосліджена в наукових доробках мовознавців. Газетний дискурс у нашому дослідженні інтерпретуємо як складний
ментальний і соціокультурний феномен, прагматичний за своїми експресивними репрезентаціями, складний за змістом і структурою
побудови
у
зв’язку
з
потребою
віддзеркалити
інформацію
щодо
повномасштабного
вторгнення
російської
федерації
на
територію
України. Сучасний газетний текст воєнного періоду – це яскравий репрезентант використання пареміологійних
одиниць, які свідчать про надзвичайно експресивну атмосферу в інформаційному просторі й експлікують національні потенції
та самобутність рідної мови. Вагомою рисою активізації паремії в публіцистиці є те, що сучасний газетний текст стає більше
читабельним, гармонійним, етномаркованим, атрактивним, із яскравими експресивними семантико-стилістичними відтінками
оцінності, спирається на народні фразеологійні тренди українців задля увиразнення дійсності. У нашому дослідженні паремії
осмислюємо як лінгвістичні одиниці з прагматичним ефектом, які формують функційно-продуктивне джерело висловлень для невгамовних
емоцій,
хвилювань
і
потрясінь,
найбільш
повно
відображають
трагізм
сучасних
реалій
війни,
увиразнюють
позитивну
чи негативну соціальну/авторську оцінку зображуваних подій. Пареміологійні одиниці – це потужні ретранслятори національної
культури, у них закладено генетичний код народу, етносу, нації, тому журналісти використовують паремійний матеріал як
ефективний спосіб риторичної аргументації, авторитетне джерело народної мудрості, щоб остаточно переконати авдиторію,
емоційно вразити її, змусити повірити й довіряти автору. Доведено, що паремійний масив у газетних текстах забезпечує успішність
комунікативного
акту,
адже
сприяє
процесу
ментального
кодування
й
декодування
інформації,
нівелюванню
комунікаційних
бар’єрів,
популяризації
української
культури
й
увиразненню
інтелектуальної
думки.
Газетний
дискурс
воєнного
періоду
постає
яскравим
репрезентантом ментальності й надпотужним джерелом трансляції національного коду українського етносу. (There is no doubt about the relevance of the study of language units of paremia in the Ukrainian-language newspaper discourse,
because this topic is little studied in the scientific works of linguists. In our study, we interpret newspaper discourse as a complex mental
and sociocultural phenomenon, pragmatic in its expressive representations, complex in content and construction structure due to the need
to reflect information about the full-scale invasion of the Russian Federation on the territory of Ukraine. The modern newspaper text of
the war period is a vivid representative of the use of paremiological units, which testify to an extremely expressive atmosphere in the
information space and explain the national potentials and originality of the native language. A significant feature of the activation of
paremia in journalism is that the modern newspaper text becomes more readable, harmonious, ethnically marked, attractive, with bright
expressive semantic and stylistic shades of appreciation, relies on the popular phraseological trends of Ukrainians to express reality. In our
study, paremias are understood as linguistic units with a pragmatic effect, which form a functionally productive source of expressions for
uncontrollable emotions, excitement and upheavals, most fully reflect the tragedy of modern realities of war, express a positive or negative
social/authorial assessment of the depicted events. Paremiological units are powerful repeaters of national culture, they contain the genetic
code of the people, ethnic group, nation, so journalists use paremiological material as an effective way of rhetorical argumentation, an
authoritative source of folk wisdom, to finally convince the audience, emotionally impress them, make them believe and trust the author.
We have proven that the array of paremias in newspaper texts ensures the success of the communicative act, because it contributes to the
process of mental encoding and decoding of information, the levelling of communication barriers, the popularization of Ukrainian culture,
and the expression of intellectual thought. The newspaper discourse of the war period appears as a vivid representative of the mentality and
a powerful source of broadcasting the national code of the Ukrainian ethnos.
ПРОБЛЕМИ МАТЕМАТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
Get PDFУ статті охарактеризовані проблеми, пов’язані з підвищенням рівня математичної підготовки майбутніх учителів початкової школи, визначені завдання її поліпшення і шляхи їх реалізації, підкреслено, що гострота проблеми
математичної підготовки майбутнього вчителя та ефективність її розв’язання залежить від групи факторів як
зовнішніх, так і внутрішніх. Урахування цих факторів у процесі навчання забезпечує підвищення рівня математичної і методичної підготовки майбутніх учителів початкових класі