National University Ostroh Academy
Цифровий архів Острозької академії (Digital Repository of Ostroh Academy)Not a member yet
8969 research outputs found
Sort by
Критерії оцінювання постер презентації у розвитку навичок критичного мислення у практиці викладання Academic English (Evaluation criteria of poster presentations in the development of critical thinking skills in teaching Academic English)
Get PDFУ статті розглядається важливість врахування критеріїв оцінювання постер презентацій у практиці викладання Academic English для студентів магістерського рівня у відповідності до вимог освітньо-професійної програми Language Mediation and TESOL, з метою розвитку навичок критичного мислення. У статті розглядаються методи та критерії оцінювання постер презентацій, а також їх вплив на розвиток критичного мислення у студентів. Розкрито формат ключових компонентів постеру, відповідно до методичних рекомендацій Edward de Chazal та Julie Moore, включає такі секції:
1) дефініції та пояснення ключових термінів;
2) ілюстрація процесу;
3) цитати з посиланням на джерела;
4) проблематика, виклики відповідно до теми презентації;
5) загальний аналіз та оцінювання.
Матеріалом дослідження слугує підручник «Англійська мова для академічних цілей», британських науковців Edward de Chazal, Julie Moore, “Oxford EAP” та наліз результатів оцінювання студентами заповнених форм. Практична цінність ознайомлення студентів магістеріуму з особливостями підготовки та аналізу критеріїв оцінювання постер презентації полягає у майбутньому використанні набутих навиків для презентації доробок власного наукового дослдження у різних наукових заходах. Аналізуючи результати оцінювання студентами заповнених форм, можна констатувати, що був здійснений критичний аналіз постер презентацій, з глибоким розумінням контенту постеру, взаємозв’язку його структурних компонентів, коментарі характеризуються конструктивною критикою та конкретними рекомендаціями щодо покращення усної презентації постеру та взаємодії з авдиторією. Використання зазначеної методики не лише покращує розвиток навичок критичного мислення, активізує навчальний процес, але й значно підвищує мотивацію студентів, забезпечуючи студентоцентричний підхід у навчальній діяльності та взаємодії її учасників. Перспективи дослідження вбачаємо у подальшому комплексному підході до розгляду проблеми, розробки системи вправ, вивченні психолого-педагогічної взаємодії та взаємовпливу учасників навчального процесу.
(The article deals with the importance of considering the evaluation criteria of poster presentations in teaching Academic English formaster’s students, in accordance with the requirements of the educational and professional curriculum of Language Mediation and TESOL.The article examines methods and criteria for evaluating poster presentations, as well as their impact on the development of students’critical thinking. According to the methodological guidelines of Edward de Chazal and Julie Moore, the format of an academic postercomprises the following sections: 1) definitions and explanations of key terms; 2) illustration of the process; 3) quotations with reference to sources; 4) problems, challenges according to the topic of the presentation; 5) general analysis and assessment. The resourse material is the textbook «Oxford EAP: A course in English for Academic Purposes», by the British scholars, Edward de Chazal, Julie Moore, and the analysis of the results of the students’ evaluation forms.The practical value of acquainting master’s students with the peculiarities of preparation and analysis of assessment criteria for poster presentations is determined by the prospects of practical application of the acquired skills in various scientific events. Analyzing data from students’evaluation forms, it can be inferred that a critical analysis of the poster presentations was efficiently carried out, showing profound understanding of the content of the poster, the relationships of its structural components. Moreover, the comments are characterized by constructive criticism and specific suggestions for improving the oral presentation of the poster and interaction with the audience. The use of the specified methodology not only enhances the development of critical thinking skills but impacts the educational process. Not only does it increase the motivation of students but also ensures a student-centered approach in educational activities and effective interaction of its participants. The prospects of further research determine taking a comprehensive approach to its study, elaborating a set of specific exercises,considering psychological and pedagogical interaction of the participants of educational process.
Дезадаптивні метакогнітивні переконання та суб’єктивне емоційне благополуччя як предиктори ментального здоров’я
Get PDFПроблема пошуку предикторів психічного
здоров’я набуває актуальності у вимірі його збереження і відновлення в умовах надзвичайної ситуації. У зв’язку з цим спрямовуємо свій інтерес на вивченні ролі дезадаптивних метакогнітивних переконань та значенні звичних емоційних
станів, які відображає суб’єктивне емоційне благополуччя, у стабільності ментального здоров’я. У такому контексті отримані результати можуть стати підґрунтям для розробки стратегій профілактики, психотерапевтичного втручання та підтримки ментального здоров’я [3]
Перформативний вимір сучасної соціокультурної та освітньої діяльності (The performative aspect of modern socio-cultural and educational activity)
Get PDFЦя стаття є частиною дослідження онтології театральності та перформативності в соціокультурному вимірі, мета якої – визначити основні віхи утворення поняття перформативності в світовій культурі, а також прояви перформативності у творенні соціальної реальності в соціокультурному та освітньому просторі. Текст висвітлює зростаючий інтерес до перформативних мистецтв українськими культурними організаціями та дослідниками, який став значущим після початку вторгнення Росії в Україну. У статті порушується питання різноманітності мистецьких та соціокультурних ініціатив, що розвивають перформативні практики. Зокрема, відсутність системного підходу та глибокого розуміння понять перформансу та перформативності серед українських дослідників спонукає до актуалізації цієї проблеми. Також розглянуто походження цих термінів з лінгвістики, а їх трансформацію та вплив на культуру та суспільство висвітлюється через призму праць таких авторитетних філософів та теоретиків перформативності, як Джон Л. Остін, Річард Шехнер, Еріка Фішер-Ліхте. У статті сфокусовано увагу на питання ідентичності, проблеми розуміння культурного спадку та взаємодії із світовим культурним контекстом через призму перформативних практик. Зважаючи на це, важливою є тема важливості усвідомленості власних дій і їх впливі на соціальну реальність, тому розглянуто приклади того, як перформанси впливають на глядачів і навпаки. Водночас підкреслено, що філософського підґрунтя перформативних практик уможливлює вплив на спосіб сприйняття і розуміння світу. Загалом, у статті осмислено необхідність комплексного підходу до перформативної діяльності, акцентуючи на значенні для розвитку сучасної культури та необхідності досліджень інтеграції в цей процес з оку українського суспільства.
(This article is a part of the research on the ontology of theatricality and performativity in the socio-cultural dimension, aimed at identifying the key milestones in the formation of the concept of performativity in culture, as well as manifestations of performativity and their impact on the creation of social reality in the socio-cultural and educational contexts. The text highlights the growing interest in performative arts among Ukrainian cultural organizations and researchers which became significant after the start of Russia’s invasion of Ukraine. The article discusses the diversity of artistic and socio-cultural initiatives that develop performative practices, noting the lack of a systematic approach and deep understanding of the concepts of performance and performativity in Ukrainian research community. It also examines the linguistic studies origins of these notions, and their transformation and impact on culture and society are elucidated due to the works of philosophers and theorists of performativity, such as John L. Austin, Richard Schechner, Erika Fischer-Lichte, and others. The article raises issues of identity, understanding of cultural heritage, and interaction with the global cultural context within performative practices. It also emphasizes the importance of awareness of one's actions and his/her impact on social reality. The article provides examples of works and their influence on viewers, who also become active participants of performance. Furthermore, it highlights the significance of the philosophical foundation of performative practices and its influence on the way the of perciieving and understanding the world. Finally, the article draws attention to the necessity of a comprehensive approach to performance studies, emphasizing its importance for the development of contemporary culture and the need for Ukrainian research and integration into this process.
Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологія»
Get PDFУ збірнику містяться статті, присвячені проблемам сучасного мовознавства та порівняльного літературознавства, а також методиці навчання іноземних мов. Збірник рекомендовано науковцям, викладачам, студентам-філологам і всім, хто цікавиться філологічною наукою
Застосування методу «шести капелюхів» Едварда де Боно в дослідженні репрезентації чоловічих образів у медіа (у період повномасштабного вторгнення російської федерації) (The application of Edward de Bono's ‘six thinking hats’ method in the study of the representation of male images in the media (during the full-scale invasion of the russian federation))
Get PDFВ умовах сучасного воєнного періоду в Україні медійний простір виконує вагому роль у формуванні суспільних наративів, зокрема й стосовно образів чоловіків. Метод «шести капелюхів мислення», який розробив Едвард де Боно, надає унікальний інструментарій, щоб комплексно проаналізувати такі наративи, уможливлюючи осмислити їх із різних боків: інформаційної об’єктивності, емоційного впливу, потенційних ризиків, можливостей для оптимізму, креативного розвитку та організаційного планування. У дослідженні наголошено на важливості полівекторного підходу до аналізу медійних наративів, які формують суспільне сприйняття чоловічої ідентичності в екстремальних умовах. Використання методики де Боно дає змогу оцінити, як об’єктивна інформація (білий капелюх), емоційні реакції (червоний капелюх), критичне мислення (чорний капелюх), оптимістичні оцінки (жовтий капелюх), креативні ідеї (зелений капелюх) та організаційні рішення (синій капелюх) упливають на формування та інтерпретацію чоловічих образів у медіа. У науковій розвідці наголошено на ролі медіа як засобу конструювання гендерних ідентичностей у кризовий період, висвітлено можливості для розширення дискурсу завдяки глибшому розумінню впливу медійних зображень на гендерні стереотипи та суспільні очікування. Результати дослідження спрямовані на розвиток медійної грамотності й підтримку гендерної рівності та пропонують ідеї для збалансованого висвітлення чоловічих образів у медійному контенті. Аналіз вербалізації таких репрезентацій у медіа під час воєнного періоду в сучасній Україні за допомогою методу «шести капелюхів» Едварда де Боно експлікує мультидисциплінарний підхід до вивчення впливу медійних наративів на формування гендерних стереотипів і суспільних очікувань. Цей підхід дає змогу розглядати образи чоловіків із різних фокусів: фактичної інформації, емоційного резонансу, критичних оцінок, оптимістичних поглядів, креативного потенціалу та організаційного аналізу. Таке дослідження акцентує на потребі балансувати між традиційними гендерними ролями та їх сучасним переосмисленням в умовах кризи, указуючи на важливість медійної грамотності та критичного мислення у сприйнятті медійного контенту. Актуальність теми зумовлена потужною роллю медіа в суспільному житті, особливо в контексті воєнного стану, де медійні образи формують не лише індивідуальні уявлення про «мужність», але й сприяють консолідації суспільства або, навпаки, можуть посилити соціальні диференціації. Осмислення цієї тематики досить вагоме для розвитку стратегій збалансованого висвітлення гендерних ролей, підтримки гендерної рівності та зміцнення соціальної згуртованості. Тому застосування методу «шести капелюхів» для аналізу чоловічих образів у медіа репрезентує важливий інструментарій для науковців, дослідників-практиків, журналістів та представників громадськості, що дасть змогу всебічно розуміти медійні наративи та критично впливати на формування суспільних відносин та ідентичностей у сучасному воєнному контексті.
(In the context of the current military period in Ukraine, the media space plays a significant role in shaping public narratives, including those related to images of men. The ‘six hats of thinking’ method developed by Edward de Bono provides a unique tool for a comprehensive analysis of such narratives, allowing them to be understood from different angles: information objectivity, emotional impact, potential risks, opportunities for optimism, creative development and organisational planning. The study emphasises the importance of a multivector approach to analyzing media narratives that shape public perceptions of male identity in extreme conditions. The use of the de Bono methodology allows us to assess how objective information (white hat), emotional reactions (red hat), critical thinking (black hat), optimistic assessments (yellow hat), creative ideas (green hat), and organizational decisions (blue hat) influence the formation and interpretation of male images in the media. The research focuses on the role of media as a means of constructing gender identities in times of crisis. It highlights the potential for broadening the discourse through a deeper understanding of the impact of media images on gender stereotypes and public expectations. The results of the study are aimed at developing media literacy and supporting gender equality by offering ideas for balanced coverage of male images in media content. The analysis of the verbalisation of such representations in the media during the wartime period in modern Ukraine using Edward de Bono's ‘six hats’ method explicates a multidisciplinary approach to studying the impact of media narratives on the formation of gender stereotypes and social expectations. This approach allows us to look at images of men from different perspectives: factual information, emotional resonance, critical assessments, optimistic views, creative potential and organisational analysis. This study highlights the need for a balance between traditional gender roles and their modern redefinition in times of crisis, pointing to the importance of media literacy and critical thinking in the perception of media content. The relevance of the
topic is due to the growing role of the media in public life, especially in the context of martial law, where media images shape not only individual perceptions of ‘masculinity’ but also contribute to the consolidation of society or, conversely, can increase social differentiation. Understanding this topic is important for developing strategies for balanced coverage of gender roles, supporting gender equality and strengthening social cohesion. Therefore, the use of the ‘six hats’ method to analyse male images in the media represents an important tool for scholars, researchers, journalists, and members of the public to comprehensively understand and critically examine the impact of media narratives on the formation of social relations and identities in the modern military context.
Функціювання етнообразів у межах погранич “Вічного календаря” Василя Махна (Functioning of ethno-images of “The Eternal Calendar” by Vasyl Machno within the borderland context)
Get PDFУ статті за допомогою провідного імагологічного методу досліджено взаємодію національних образів у межах етнокультурних погранич роману Василя Махна “Вічний календар”. Проблема художньої репрезентації “свого” й “чужого” у літературознавчій думці, зокрема в контексті імагологічних студій, набуває актуальності з ІІ половини ХХ століття у зв’язку з новою повоєнною дійсністю, глобалізаційними тенденціями та розвитком мобільності суспільства. Науковці звертаються до текстів, у яких відображено функціювання авто- та гетерообразів, порушено проблему етноідентичності, поліфонії голосів у межах топосів-погранич. Різноманітна художня мапа й широкий історичний контекст роману Василя Махна “Вічний календар” відтворює взаємодію розмаїття культур, зокрема української, польської, єврейської, турецької, у фронтирних зонах. Мета статті полягає в аналізі співіснування культурних традицій і побутових звичок різних етноіміджів у кордонах погранич, репрезентованих у романі. Основним топосом, на тлі якого розгортаються перипетії тексту, постає українське село Язловець. Історія конструювання Язловця як пограниччя охоплює період від XVII до ХХ століть. Унаслідок багатьох воєн, які огортали край, топос став домівкою для багатьох національностей, наприклад, вірменів, євреїв, поляків тощо. У статті проаналізовано взаємодію цих етнообразів в аспекті війни, релігії, архітектури, мови тощо у різні історичні періоди й контексти. Також до уваги взято й інші полікультурні українські топоси такі, як Митниця, Бучач, або ж гетеропростір Єрусалиму (Ізраїль). У роботі доведено, що, попри неможливість уникнення конфліктів, у межах етнокультурного пограниччя кордони між “своїм” і “чужим” стають не такими гострими через відкритість до пізнання звичаїв і традицій представників інших етносів. У романі Василя Махна наголошено, що кожна нація зберігає свою ідентичність навіть у культурному багатоголоссі фронтирних зон.
(The article employs an imagological approach to explore the interplay of national images within the ethnocultural confines of Vasyl Machno’s novel “The Eternal Calendar”. It delves into the artistic representation of “own” and “other” in literary discourse, particularly within the framework of imagological studies, which gained prominence in the latter half of the 20th century amid post-war realities, globalization, and the development of social mobility. Scholars have turned to the texts that reflect the functioning of auto- and heter-images, addressing the issues of ethnoidentity and the polyphony of voices within the topos of borderland. Makhno’s novel “The Eternal Calendar” intricately weaves a diverse artistic tapestry against a broad historical backdrop, depicting the interaction of various cultures – Ukrainian, Polish, Jewish, Turkish, and others – in the frontier zones. The article analyzes the coexistence of cultural traditions and daily habits of diverse ethnic images within the novel’s borderland setting. The Ukrainian village of Yazlоvets serves as the topos, providing the backdrop against which the narrative unfolds. Spanning from the 17th to the 20th centuries, the history of Yazlоvets as a border region is marked by numerous wars, leading to the multicultural composition in the topos, hosting Armenians, Jews, Poles, etc. The article examines the interaction of these ethnic images across various historical periods and contexts, encompassing the themes of war, religion, architecture, language, etc. Additionally, it explores other multicultural Ukrainian toposes such as Mytnytsia, Buchach, and the heterospace of Jerusalem (Israel). Through its analysis, the article demonstrates that despite inevitable conflicts, the delineation between “own” and “other” within the ethno-cultural borderland becomes less rigid through the openness to understanding the customs and traditions of different ethnic groups. Makhno’s novel underscores that each nation retains its identity amidst the cultural polyphony of frontier zones.
Буколічні мотиви у збірці “Сад Божественних пісень Григорія Сковороди” (The bucolic motifs in Hryhorii Skovoroda's collection “The Garden of Divine Songs”)
Get PDFУ статті проаналізовані буколічні мотиви у поезіях збірки. Твори Григорія Сковороди є цілком бароковими, що відзначав В. Шевчук у своїх дослідженнях. Поезії часто мають релігійний характер, як і загалом твори українських барокових письменників. Найбільш бароковий образ збірки – це алегорія саду. Він є втіленням небесного раю та протиставляється пеклу й печалі. Інше джерело творчості автора – антична спадщина (Література і філософія). Серед лектури Григорія Сковороди називають імена багатьох авторів, однак особливий вплив справили на автора погляди Епікура. Саме “Садом Епікура” називалася школа цього філософа. Відомий медієвіст. Л. Ушкалов звернув увагу на наявність буколічних мотивів у збірці. Буколіка – жанр античної поезії, в якому мовилося про вільне, безтурботне, щасливе життя на селі. У цьому напрямі творив давньоримський поет Вергілій. Найбільш близькою до цього жанру античної поезії своєю образністю є 13-та пісня збірки “Сад Божественних пісень”. Сковорода за допомогою усталених образів буколічної поезії (квітучі поля, чисті струмки, пташиний спів, пастух, вівці) змальовує картину вільного спокійного життя на лоні красивої природи. У творах збірки наявні власне авторські буколічні образи такі, як жайворонок, сопілка, козеня. Григорій Сковорода часто використовує протиставлення пір року. Щастя ж неодмінно пов’язане з натуральною ідилією, що засвідчує 18-та пісня збірки. Воно знову нерозривне з життям у селі на лоні природи. Місто натомість є своєрідним втіленням зла, що підтверджує 12-та
пісня збірки “Сад божественних пісень” Григорія Сковороди.
(There is an analysis of bucolic motifs in the poems of the collection. The works of Hryhoriy Skovoroda are baroque completely. It’s noted by V. Shevchuk in his studies. Poetry often is religious as it was in the works of Ukrainian baroque writers in general. The most baroque image of the collection is an allegory of a garden. It is a heavenly paradise and also сcontrasts to hell and sorrow. The ancient heritage (literature and philosophy) is another source of creativity. Hryhoriy Skovoroda studied many authors. The philosophy of Epicurus has a particular influence on the author. “Garden of Epicurus” is named the school of the philosopher. The famous scientist L. Ushkalov noted the bucolic motifs in the collection. Bucolic is a genre of ancient poetry. It tells about a free and happy life in the country. The ancient Roman poet Virgil wrote the bucolic poem. Like a bucolic poem. is the 13th song of the collection “The Garden of Divine Snatre Songs”. Skovoroda uses bucolic images (blooming fields, clean streams, birdsong, shepherd, sheep) to paint a picture of a free and calm life in the beautiful nature. There are also author bucolic images such as lark, woodpecker, and goat Hryhoriy Srovoroda often сcontrasts different seasons of the year. Happiness connects with a natural idyll which we have in the 18th poem of the collection. It cannot be without life in the country. The city is an image of evil like in the 12th poem of the collection “The Garden of Divine Songs” by Hryhoriy Skovoroda.
Програма конференції з міжнародною участю «Солідарність народів-2024». 29 листопада 2024 р. Національний університет «Острозька академія»
Get PDF11.00 Відкриття конференції
Дмитро Шевчук, доктор філософських наук, професор, проректор з
науково-педагогічної роботи Національного університету «Острозька академія»
Пьотр і Януш Валентиновичі (онлайн) – онук і син Анни Валентинович.
11.15 -13.00 Пленарні виступ
Художня психологічна деталь у новелах Ірини Савки як маркер війни (за збіркою «Шипшинове намисто») (Аrtistic psychological detail in Iryna Savka’s short stories as a marker of war (based on the collection “Rosehip necklace”))
Get PDFНовелістика Ірини Савки впізнавана через майстерне використання художньої деталі, завдяки чому авторка пише стисло та виразно. Серед різних видів художньої деталі у творах письменниці вирізняється психологічна деталь, яка в окремих новелах виступає маркером війни й здатна, особливо сьогодні, викликати у читача емоції та переживання, найчастіше суголосні із тими, які переживають герої.
(Iryna Savka’s novels are recognizable by the skillful use o f artistic details, thanks to which the author writes concisely and expressively. Among different types o f artistic detail in the works o f the writer there is a psychological detail that appears in some short stories as a marker o f war. Today, this artistic details can evoke emotions and feelings in the reader, most often consonant with those experienced by the heroes.
Медіація у кримінальному провадженні України як форма реалізації відновного правосуддя (Mediation in criminal proceedings in Ukraine as a form of restorative justice)
Get PDFСтаття присвячена аналізу медіації у кримінальному провадженні як форми відновного правосуддя в Україні. Визначено, що відновне правосуддя являє собою процес, у якому учасники мають змогу власноруч урегулювати свій римінальний правовий конфлікт і ухвалити рішення, що задовольнить їхні інтереси. Визначено медіацію як позасудову добровільну, конфіденційну, структуровану процедуру врегулювання кримінально-правового конфлікту шляхом переговорів між потерпілим і правопорушником за участі нейтрального посередника – медіатора, з метою їх примирення та досягнення згоди щодо взаємоприйнятного рішення про усунення наслідків кримінального правопорушення та/або відшкодування завданих збитків і запобігання вчиненню правопорушень у майбутньому. Проаналізовано досвід зарубіжних країн щодо впровадження медіації та відновного правосуддя. Визначено, що інтеграція медіації у кримінальному провадженні в українське судочинство ґрунтується на позитивному досвіді таких країн, як Сполучені Штати Америки, Фінляндія, Німеччина, Польща, Австралія, інших. Встановлено, що протягом останніх двох десятків років Україна пройшла шлях від розроблення багатьох законопроєктів до ухвалення Закону України «Про медіацію» № 1875–ІХ від 16 листопада 2021 року. Зробленовисновок, що медіація не є частиною кримінального провадження, а має свою гнучку процедуру, яка ґрунтується на власних принципах і спрямована на досягнення завдань медіації. Визначено, що існують два порядки проведення й урахування результатів медіації під час кримінального провадження: на основі норм Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України. Залежно від того, який із варіантів буде обрано, відповідний вплив медіація матиме на перебіг і наслідки кримінального провадження.
(The article is devoted to the analysis of mediation in criminal proceedings as a form of restorative justice in Ukraine. It is determined that restorative justice is a process in which participants have the opportunity to resolve their criminal legal conflict on their own and make a decision that will satisfy their interests. The author defines mediation as an out-of-court voluntary, confidential, structured procedure for resolving a criminal legal conflict through negotiations between the victim and the offender with the participation of a neutral mediator – a mediator with the aim of reconciliation and reaching an agreement on a mutually acceptable solution to eliminate the consequences of a criminal offense and/or compensation for damage and prevent future offenses. The author analyzes the experience of foreign countries in implementing mediation and restorative justice. It is determined that the integration of mediation in criminal proceedings into Ukrainian justice is based on the positive experience of such countries as the USA, Finland, Germany, Poland, Australia and others. It is established that over the past two decades, Ukraine has gone from developing many draft laws to adopting the Law of Ukraine “On Mediation” № 1875–IX on November 16, 2021. It is concluded that mediation is not a part of criminal proceedings, but has its own flexible procedure based on its own principles and aimed at achieving the objectives of mediation. It is determined that there are two procedures for conducting and taking into account the results of mediation in criminal proceedings: based on the provisions of the Criminal Code of Ukraine and the Code of Criminal Procedure of Ukraine. Depending on which of the options is chosen, mediation will have a corresponding impact on the course and outcome of criminal proceedings.