National University Ostroh Academy
Цифровий архів Острозької академії (Digital Repository of Ostroh Academy)Not a member yet
8969 research outputs found
Sort by
Християнське та секулярне розуміння індивідуалізму в ліберальній політичній думці (Christian and secular understanding of individualism in liberal political thought)
Get PDFАвтор статті розглядає індивідуалізм як панівний світогляд англосаксонської культури та основний концепт англосаксонської ліберальної традиції. Однак ціннісна складова та загалом характер цього типу індивідуалізму зазнали кардинальної трансформації. Розуміння особистої свободи три століття тому і те, як її тлумачать в сучасному контексті, різко відрізняються. Це перехід від індивідуалізму обов’язків та чітких меж до необмеженого індивідуалізму без зовнішніх зобов’язань. Цей культурний злам на Заході став помітний у середині ХХ століття, а початок змін умонастроїв простежується до ідей французьких енциклопедистів та англійських утилітаристів, які заклали філософські основи нині панівної форми індивідуалізму.
(Today, liberal ideology and tradition are often attributed to a state of crisis. This is mainly because liberalism generates some contradictions that go back to its very foundations. The essence of today's challenges is that the very foundations of liberalism require rethinking. Therefore, it is advisable to turn to the fundamental ideas and principles that define this ideology. With this in mind, we will turn to the understanding of individualism and the liberal tradition in this article. The article's authors consider individualism as the dominant worldview of Anglo-Saxon culture and the main concept of the Anglo-Saxon liberal tradition. However, the value component and, in general, the nature of this type of individualism have undergone a radical transformation. The understanding of personal freedom three centuries ago and how it is interpreted in the modern context are sharply different. This is a transition from individualism with obligations and clear boundaries to unlimited individualism without external obligations. This cultural breakdown in the West became noticeable in the middle of the 20th century, and the beginning of the change in attitudes can be traced back to the ideas of French encyclopedists and English utilitarians, who laid the philosophical foundations of the currently dominant form of individualism. The authors conclude that contemporary culture confirms Hayek's observations about the close connection between collectivism and false individualism. When extreme individualism reigns supreme, there is unprecedented herd mentality. Atomized, seemingly self-sufficient individuals show remarkable unanimity in harassing those who go beyond political correctness. Social media also reflects this apparent paradox, with modern individualistic society immersed in virtual interaction. Perhaps the point is that self-sufficiency is just a cover, hiding the desire for approval and recognition from others that human pride craves. In other words, modern collectivism is a parasitic environment of proud individuals who satisfy their need for self-importance at the expense of others. Secularism, having freed man from the power of God, has made man more dependent on another man. This fact is quite inconvenient for a proud individualist, so he chooses a more pleasant option: to depend on the opinion of an impersonal majority. It will be offensive to the model if another model evaluates her appearance, because the evaluator acts in the superior role of a judge, and this is unacceptably offensive to a narcissistic individualist. But an impersonal assessment of the masses, expressed in likes, is the meaning of life and an indicator of one's own importance.
Санаторій як лімінальний простір в українській прозі 20–30-х рр. ХХ ст. (Sanatorium as a liminal space in Ukrainian prose of the 1920s and 1930s)
Get PDFСтаття присвячена аналізу топосу санаторію та його функціюванню у художній прозі 20–30-х рр. ХХ ст. Враховано значні суспільно-політичні зміни, що позначилися на творчому доробку письменників цього періоду. У центрі уваги опинилося зображення «межових», хворобливих станів людського тіла і свідомості, а топос санаторію, до якого зверталися митці, набув ознак лімінальності. Значення топосу санаторію як вияву лімінального простору в літературі на сучасному етапі є практично не вивченим, тож запропоноване дослідження має на меті дослідити семантику санаторію як лімінального простору у прозових творах 20–30-х рр, визначивши специфічні ознаки та проаналізувавши значення топосу санаторію в розкритті ідейно-художнього змісту творів 20–30-х рр. ХХ ст. Визначено, що лімінальному простору санаторію властиві географічна віддаленість від інших топосів, обмежене коло людей, які перебувають у ньому, наявність специфічних ритуалів «входу» і «виходу», здатність ставати тимчасовим економічним чи політичним прихистком для персонажів чи простором для експериментів автора. На матеріалі прози В. Підмогильного, М. Чернявського, М. Хвильового доведено, що топос санаторію-курорту стає транзитним простором, де відбувається переосмислення попереднього життя персонажів і зміна їхніх життєвих пріоритетів. В умовах тоталітаризму простір санаторію є прихистком для людей, які не змогли пристосуватися до жорстких умов існування, набувши таким чином ознак лімінальних істот. Санаторій, будучи вмістилищем численних тілесних і душевних захворювань, також стає місцем, де проходить межа між життям і смертю, відбувається перехід із одного виміру в інших. Дослідження є підґрунтям для подальшого вивчення категорії лімінальності в українській прозі ХХ ст.
(The article analyzes the topos of the sanatorium and its’ artistic function in Ukrainian prose of 1920s and 1930s. Significant socio-political changes of the early 20th century affected the works of the writers of this period. The focus was on the depiction of “borderline”, painful states of human body and consciousness. Thus, the topos of the sanatorium in literary works acquired signs of liminality. The significance of the sanatorium topos as a manifestation of liminal space in the literature is practically unexplored. The proposed study aims to investigate the semantics of the sanatorium as a liminal space in prose works, identifying specific features and analyzing the specifics of the liminal space of the sanatorium in revealing the ideological and artistic content of works of the 1920s and 1930s. It is determined that the liminal space of the sanatorium is characterized by geographical distance from other toposes, a limited number of people staying there, the specific rituals of “entry” and “exit”, and the ability to become a temporary economic or political refuge for characters or a space for the author’s experiments. On the material of texts by V. Pidmohylny, M. Chernyavsky, M. Khvylovy, it is proved that the topos of the sanatorium-resort is a transit space where the characters rethink their previous lives and change their life values. In the period of totalitarianism, the space of the sanatorium was a refuge for people who could not adapt to the harsh conditions of existence, thus acquiring the characteristics of liminal beings. Being a place of numerous physical and mental illnesses, the sanatorium, also becomes a place where the line between life and death is drawn, where the transition from one dimension to another takes place. The research is the basis for further study of the category of liminality in the Ukrainian prose of the twentieth century.
Острозька академія та її роль у формуванні культурно-православної тотожности та національної ідентичности українського народу
Get PDFУкраїна на час заснування Острозької слов’яногреко-латинської академії (1576 р.) перебувала на
перетині впливів двох культур – греко-візантійської
й західної. І хоча українці вже тоді були політично
об’єднані в Польсько-Литовській Речі Посполитій,
обидва народи – український і польський – відрізнялися один від одного передусім етнолінгвістичними
та релігійними рисами. Особливо виразно й драматично ця відмінність проявилася внаслідок ухвалення
Люблінської унії 1569 р. Саме тоді український люд
утрачає значну частину своїх давніх прав, а українська
світська еліта починає зазнавати посиленої латинізації
і полонізації.
Порушення прав «народу руського», національно-релігійне притлумлення та духовне пригнічення
посилюють національне самоусвідомлення українського народу
Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філософія»
Get PDFУ збірнику осмислено актуальні філософські проблеми. Проаналізовано історико-філософські, культурно-філософські та естетичні аспекти сучасності й минулих
культурно-історичних епох. Матеріали збірника можна використовувати для подальших досліджень окресленої проблематики та під час проведення дидактичних занять
Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологія»
Get PDFУ збірнику містяться статті, присвячені проблемам сучасного мовознавства та порівняльного літературознавства, а також методиці навчання іноземних мов. Збірник рекомендовано науковцям, викладачам, студентам-філологам і всім, хто цікавиться філологічною наукою
Основні напрями та інструменти інформаційної та аналітичної культури сучасного менеджера соціокультурної діяльності бібліотечних установ в Україні: компетентнісний під хід (Main Directions and Tools of the Information and Analytical Culture of the Modern Manager of Library Socio-Cultural Activities in Ukraine: a Competent Approach)
Get PDFУ дослідженні подано характеристику ролей менеджера соціокультурної діяльності бібліотечних установ в Україні під при змою компетентнісного підходу. Базова особливість менеджменту у сфері культури полягає в тому, що забезпечення ресурсами від бувається на основі залучення інтересів різних соціальних інститутів: спонсорів, інвесторів, благодійних організацій та інших донорів. Сучасний менеджер у сфері культури повинен від повідати своїй ролі, залежно від позиції в ієрархічній піраміді, шляхом при йняття стратегічних, управлінських чи операційних рішень. Водночас необхідно володіти аналітичними та комунікативними навичками для налагодження спілкування з працівниками й громадськістю, а також для отримання та передання інформаційних даних у функціонуванні організації. У цьому контексті варто виділити основні напрями інформаційної та аналітичної культури менеджера соціокультурної діяльності: а) інформаційна гігієна й медійна грамотність менеджера соціокультурної діяльності; б) візуалізація ідей менеджера соціокультурної діяльності; в) підготовка сторітелінгових презентацій як якісного інформаційно-аналітичного продукту; г) формування корпоративної культури та при йняття управлінських рішень на основі якісних даних.
(The study presents a description of the roles of the manager of library socio-cultural activities in Ukraine through the prism of the competence approach. Manager is a specialist who possesses pronounced leadership qualities and the qualities of an entrepreneur, who is able to learn and develop constantly. The ain manageri’ roles are: interpersonal roles (this is a link connecting with external organizations and individuals); informational roles (receiver and disseminator of information (internal and external); roles related to decision- aking (liquidator of violations in the organization’s activities and disseminator of resources). The basic feature of management in the eld of culture is that the provision of resources is based on the involvement of the interests of various social institutions: sponsors, investors, charitable organizations, and other donors. A modern cultural manager has to perform his/her role, depending on his/her position in the hierarchical pyramid, by making strategic, managerial or operational decisions. At the same time, it is necessary to possess analytical and communication skills for establishing communication with employees and the public, as well as receiving and transmitting information data for the systematic functioning of the organization. In this context, it is worth highlighting the main directions of the information and analytical culture of the manager of socio-cultural activities: 1) Information hygiene and media literacy of the manager of socio-cultural activities; 2) Visualization of the ideas of the manager of socio- ultural activities; 3) Preparation of storytelling presentations as a igh-quality information and analytical product; 4) Formation of orporate culture and management decision-making based on ualitative data.
Магній як есенційний мікронутрієнт: гігієнічні та медико-біологічні аспекти : монографія
Get PDFМонографія висвітлює гігієнічні та медико-біологічні аспекти магнію як есенційного мікронутрієнту. Представлено характеристику біохімії та фізіології магнію у нормі та патології, вмісту магнію у продуктах харчування, питних та мінеральних водах та його біодоступності, біомаркерів магнієвого статусу, ролі магнію у фізіологічних та патологічних станах.
Книга розрахована на широке коло читачів: нутріціологів, гігієністів, лікарів всіх спеціальностей, викладачів і здобувачів вищої освіти медичних ВНЗ
Психологічні особливості поведінкових моделей особистості в українських та російських казках (Study of behavioral models of personality in Ukrainian and russian fairy tales)
Get PDFПричиною патологічних поведінкових моделей росіян є не лише вплив рашистської пропаганди у ЗМІ, але й казкові наративи, що закладають у дитинстві. Казки – це засіб морального виховання, що пропонує певні моделі поведінки, найбільш прийнятні для того чи того етапу культурного розвитку суспільства. Поняття «казка» визначено як символічне відображення древніх вірувань; спосіб підготовки до обряду ініціації; завуальований сексуальний комплекс; результат актуалізації архетипів; фактор життєвого сценарію; основи побудови продуктивних та непродуктивних поведінкових моделей. Казкотерапію розуміємо як виховну систему, метою якої є передача психологічних знань про соціальне становлення особистості, формування зв’язків між поведінкою в реальному житті та казковими подіями. Прірва між українцями та росіянами закопана глибоко в казках, що батьки розповідають дітям перед сном. Проведений порівняльний аналіз дозволяє виявити, що поведінкові моделі, які пропонують українські та російські казки, – кардинально відмінні. Українські казки формують такі поведінкові моделі як цінність людської гідності, чесна перемога над ворогом, відповідальність за свої вчинки, альтруїзм та готовність допомогти. Засвоєні з дитинства наративи та ціннісні орієнтири в російських казках детермінують жорстокість, нехтування людським життям, солдафонство та проявляються потім у поведінці російського суспільства.
(The reason for the pathological behavior patterns of Russians is not only the influence of racist propaganda in the mass media but also fairy-tale narratives laid down in childhood. Fairy tales act as a means of moral education, offering certain models of behavior that are most appropriate for one or another stage of the cultural development of society. The concept of "fairy tale" is defined as a symbolic reflection of ancient beliefs; the method of preparation for the initiation rite; the veiled sexual complex; the result of the actualization of archetypes; the life scenario factor; and the basics of building productive and unproductive behavioral models. We understand fairy-tale therapy as an educational system, the purpose of which is the transfer of psychological knowledge about the social formation of an individual, and the formation of connections between behavior in real life and fairy-tale events. The gulf between Ukrainians and Russians is buried deep in fairy tales that parents tell their children before going to bed. The conducted comparative analysis reveals that the behavioral models offered by Ukrainian and Russian fairy tales are radically different. Ukrainian fairy tales form behavioral models such as the value of human dignity, honest victory over the enemy, responsibility for one's actions, altruism and willingness to help. Narratives and value orientations learned from childhood in Russian fairy tales determine cruelty, disregard for human life, soldaphonism, and then manifest themselves in the behavior of Russian society.
Образ жінки в сучасному газетному дискурсі україни воєнного періоду (The image of woman in modern Ukrainian newspaper discourse during the war)
Get PDFЗасоби масової інформації, зокрема газетні видання, часто виконують функцію не лише інформаційних посередників, але й конструктів соціальної реальності, формуючи гендерні ролі, уявлення та стереотипи. Газетні статті про військові реалії висвітлюють широкий спектр соціальних питань, що включає і зміни в соціальній структурі, і рухи біженців, і гуманітарні катастрофи, і вплив війни на повсякденне життя людей. У статті на матеріалі газетних текстів і заголовків у сучасних українськомовних виданнях воєнного періоду описано основні якості, що формують образ жінки. Мета наукової розвідки – проаналізувати пріоритетні жіночі ролі, до яких звертаються автори газетних текстів у процесі їхньої вербалізації на лексико-семантичному й стилістично-аксіологічному рівнях. Динамічна жвавість дискурсу і швидка реакція на зміну соціокультурних реалій буття дає змогу газетним виданням досить ефективно впливати на свою цільову авдиторію в період війни, використовуючи комунікативні потенції мови й різноманітні мовні прийоми: експресивно забарвлену й стилістично-знижену лексику, військову термінологію, неологізми, стилістичні прийоми, метафоричність висловлювань, сленг тощо. У статті осмислено репрезентацію жінок у сучасному газетному дискурсі України в контексті воєнного періоду, тому основну увагу закцентовано на аналізі змін у візуалізації та моделюванні жіночих образів ідентичності в газетних публікаціях, ураховуючи їхню роль як учасниць військових дій, так і їхній вагомий внесок у підтримку воєнних зусиль на різних рівнях суспільства. Дослідження спирається на теоретичні основи гендерних студій та аналіз газетного дискурсу, осмислюючи як традиційні, так і новітні підходи до висвітлення жіночих модифікованих образів у пресі. Усебічний аналіз медіа вказує на тенденцію до зміни в ієрархії гендерних стереотипів стосовно жінок, їх нівелювання, адже простежуємо зміщення акцентів у бік актуалізації жіночої ділової, політичної, громадської й військової активності. В епоху інформаційних технологій та масових комунікацій газетний дискурс виконує вирішальну роль у формуванні суспільних уявлень.
(The media, in particular newspapers, often serve functions not only as information mediators but also as constructs of social reality, shaping gender roles, perceptions, and stereotypes. Newspaper articles about military realities cover a wide range of social issues, including changes in the social structure, refugee movements, and humanitarian disasters, and the impact of war on people’s daily lives. The article is based on newspaper texts and headlines in contemporary Ukrainian-language publications of the wartime period, the article describes the main qualities that that form the image of a woman. The purpose of the research is to analyse the priority of female roles addressed by the authors of newspaper texts in the process of their verbalization at the lexical, semantic, stylistic, and emphatic levels. The dynamic liveliness of the discourse and the rapid response to the changing socio-cultural realities of life allows newspapers to influence their target audience quite effectively influence their target audience during the war, using the communicative potential of language and various linguistic techniques: expressively coloured and stylistically reduced vocabulary, military terminology, neologisms, stylistic devices, metaphorical expressions, slang, etc. The article examines the representation of women in contemporary Ukrainian newspaper discourse in the context of the wartime period. It focuses on analyzing changes in the visualisation and modelling of women’s identity images in newspaper publications, considering their role as participants in the war and their significant contribution to supporting the war effort at various levels of society. The study draws on the theoretical foundations of gender studies and analysis of newspaper discourse, comprehending traditional and newer approaches to the coverage of women’s modified images in the press. A comprehensive analysis of the media indicates a tendency to change the hierarchy of gender stereotypes about women and to level them out because we see a shift in emphasis towards actualising women’s business, political, social, and military activity. In the age of information technology and mass communications, newspaper discourse plays a crucial role in shaping public perceptions.