National University Ostroh Academy
Цифровий архів Острозької академії (Digital Repository of Ostroh Academy)Not a member yet
8969 research outputs found
Sort by
The possibility of interreligious dialogue in times of war: the experience of Ukraine (Можливість міжрелігійного діалогу під час війни: досвід України)
Get PDFThe article is devoted to the problem of interreligious dialogue in Ukraine during the war. Ukraine is a country that unites different cultural traditions, religious communities, and systems of beliefs and values. During the years of independence (since 1991), this multiculturalism and polyreligiosity has not caused civil conflicts. Moreover, forming a national identity based on interethnic and interreligious dialogue, and thus a civic idea, has become increasingly pronounced over the years of independence. Only external interference from the Russian Federation led to the war in 2013, which in 2022 turned into a full-scale invasion and occupation and illegal annexation of part of Ukrainian territories. As a conceptual framework for understanding the processes in Ukrainian society related to interreligious dialogue in times of war, the authors choose the theory of Leonard Swidler and his understanding of dialogue as two-way communication between persons who hold significantly differing views on a subject, with the purpose of learning more truth about the subject from the other. One of the tasks of our article is to correlate this theory of interreligious dialogue and the principles that have been developed on its basis (DCEC: Deep-Dialogue, Critical Thinking, Emotional-Intelligence, and Competitive Cooperation) in order to strengthen the practice of dialogue in Ukraine (in particular, religious dialogue), to understand possible ways of developing interfaith relations in a country that, on the one hand, is characterized by ideological and religious pluralism, and on the other hand, is experiencing a profound existential crisis caused by the state of emergency (with all its legal, economic, and social restrictions, and a real threat to security and life) due to the war.
(Стаття присвячена проблемі міжрелігійного діалогу в Україні під час війни. Україна – країна, яка об’єднує різні культурні традиції, релігійні спільноти, системи вірувань і цінностей. За роки незалежності (з 1991 року) ця мультикультурність і поліконфесійність не стала причиною громадянських конфліктів. Більше того, формування національної ідентичності, заснованої на міжетнічному та міжрелігійному діалозі, а отже, і громадянської ідеї, за роки незалежності набуває все більшої виразності. Лише зовнішнє втручання з боку Російської Федерації призвело до війни у 2013 році, яка у 2022 році переросла у повномасштабне вторгнення та окупацію і незаконну анексію частини українських територій. Концептуальною основою для розуміння процесів в українському суспільстві, пов’язаних з міжрелігійним діалогом в умовах війни, автори обрали теорію Леонарда Свідлера та його розуміння діалогу як двосторонньої комунікації між особами, які дотримуються суттєво відмінних поглядів на предмет, з метою дізнатися більше істини про предмет від іншої сторони. Одним із завдань нашої статті є співвіднесення цієї теорії міжрелігійного діалогу та принципів, які були розроблені на її основі (DCEC: Deep-Dialogue, Critical Thinking, Emotional-Intelligence, Competitive Cooperation) з метою посилення практики діалогу в Україні (зокрема, релігійного діалогу), розуміння можливих шляхів розвитку міжконфесійних ідносин у країні, яка, з одного боку, характеризується ідеологічним та релігійним плюралізмом, а з іншого – переживає глибоку екзистенційну кризу, спричинену надзвичайним станом (з усіма його правовими, економічними та соціальними обмеженнями, реальною загрозою безпеці та життю), зумовленим війною.
Експлікація військової термінолексики в газетному українськомовному дискурсі воєнного періоду (Explication of military terminology in the Ukrainian newspaper discourse of the wartime period)
Get PDFСтаттю присвячено аналізу військової термінолексики в газетному дискурсі України воєнного періоду. Досліджено, як воєнний контекст впливає на вибір та використання спеціалізованої лексики в газетних текстах, проаналізовано її функції, стилістику й еволюцію впродовж воєнних дій. Аналіз здійснено на основі вибірки статей із друкованих видань, що дало змогу виявити основні тенденції в уживанні та розвитку військової термінології. Особливу увагу приділено тому, як зміни в термінолексиці експлікують суспільні трансформації та ставлення до війни, адже військова термінна лексика надзвичайно швидко оновлює сучасний мовний фонд України. Результати дослідження вказують на стратегічне значення військової термінології у формуванні суспільної думки та мобілізації підтримки громадянської позиції в умовах кризи. У статті також наголошено на етичних аспектах використання військової термінолексики в медіа. Ідеться про те, як мова впливає на перцепцію війни, адже військовий дискурс збагатився інноваційними технологічними засобами ведення збройних протистоянь, що сприяє новим номінаціям цих понять і предметів, подальшій уніфікації і систематизації лексем. Узагальнено, що завдяки глибокому дослідженню та розумінню мовних процесів у медіа, можливо не тільки краще інформувати громадськість, але й впливати на розвиток соціальних наративів в умовах кризи. Військова терміносистема становить значну частину лексичних інновацій, які вже задокументовані в газетному українськомовному дискурсі. Експлікація в пресі мовних одиниць, що виражають основні поняття військової справи, їхнє широке вживання на шпальтах газетних видань стало характерною рисою мови публіцистики воєнного періоду.
(The article is focused on the analysis of military terminology in the newspaper discourse of Ukraine during the wartime period. The author examines how the military context influences the choice and use of specialized vocabulary in newspaper texts, analyzes its functions, stylistics and evolution during the war. The analysis is based on a sample of articles from printed media, which made it possible to identify the main trends in the use and development of military terminology. Particular attention is paid to how changes in terminology explicate social transformations and attitudes towards war, as military terminology is rapidly updating the modern language fund of Ukraine. The results of the study indicate the strategic importance of military terminology in shaping public opinion and mobilizing support for civic position in times of crisis. The article also emphasizes the ethical aspects of using military terminology in the media. It is about how language affects the perception of war, as military discourse has been enriched with innovative technological means of armed confrontation, which contributes to new nominations of these concepts and objects, further unification and systematization of lexemes. In general, it is possible not only to better inform the public but also to influence the development of social narratives in times of crisis through in-depth research and understanding of language processes in the media. The military terminology constitutes a significant part of the lexical innovations that have already been documented in the Ukrainian-language newspaper discourse. The explication of language units expressing the basic concepts of military affairs in the press and their widespread use in newspapers has become a characteristic feature of the language of wartime journalism.
Аналіз причин та чинників немедичного вживання наркотичних препаратів ін’єкційним шляхом у місті Луцьку, Волинській області (Аnalysis of the causes and factors of non-medical use of narcotics by injection in the city of Lutsk, Volyn region)
Get PDFВ статті систематизовано та описано результати проведеного дослідження стосовно причин та чинників початку вживання наркотиків ін’єкційним шляхом на базі Волинської філії Рівненського обласно-го благодійного фонду «Наше Майбутнє». Основною метою цього дослідження є аналіз причин захворювань наркоманіями у місті Луцьку, Волинської області для попередження цих захворювань та зменшення поширення передачі вірусних гепатитів В та С, ВІЛ-інфекції, туберкульозу шляхом здійснення профілактичної роботи серед людей, котрі вживають наркотики ін’єкційно.Актуальність. Немедичне вживання наркотичних речовин є шкідливим для здоров'я людини, що призводить до захворювань наркоманією, боротьба з якими становить світову проблему. Вживання наркотиків зазвичай починається в підлітковому віці. Фактори зловживання наркотиками включають різноманітні захисні фактори та фактори ризику. Таким чином, проведення емпіричного дослідження має на меті визначити фактори, при-чини та чинники початку вживання наркотичних препаратів ін’єкційно. Мета роботи – проаналізувати та визначити причини та чинники початку вживання наркотиків ін’єкційно у місті Луцьку, Волинської області.Матеріали та методи. У роботі використовувались аналітичні прийоми епідеміологічного методу, описо-вий, статистичний та графічні методи. Проведено емпіричне дослідження щодо визначення факторів, причин та чинників початку вживання наркотичних препаратів ін’єкційно серед отримувачів профілактичних послуг Волинської філії Рівненського обласного благодійного фонду «Наше Майбутнє».Результати дослідження. На основі проведеного емпіричного дослідження констатуємо, що є чіткі наслід-ки для нашого розуміння патогенезу та профілактики вживання наркотиків у ранньому дорослому віці. У ньому пояснюється, що перед початком вживання наркотичних препаратів є чіткі причини та чинники соціального характеру зловживанням психоактивними речовинами.Висновки. Встановлено, що більшість опитаних респондентів відзначили, що основними мотивами почат-ку вживання наркотиків були гострі відчуття нещастя, незадоволеності, депресії, тривоги, нудьги, відчуття невпевненості в собі, а також відсутність достатньої любові та підтримки від рідних та близьких. Можна стверджувати, що перед першим вживанням наркотиків у респондентів вже були друзі та однолітки, які про-бували наркотичні речовини. Також варто зазначити, що люди без постійного місця проживання мають багато друзів і активно взаємодіють зі своїм оточенням. Опитані молоді люди, які вживали наркотичні препарати ін'єкційно зазначили, що в місті Луцьку, Волинській області вони досить легко можуть придбати наркотичні засобів для немедичних ін'єкцій.
(The article systematizes and describes the results of the conducted research on the causes and factors of the initiation of drug use by injection on the basis of the Volyn branch of the Rivne Regional Charitable Foundation «Our Future». The main goal of this study is to analyze the causes of drug addiction diseases in the city of Lutsk, Volyn region in order to prevent these diseases and reduce the spread of viral hepatitis B and C, HIV infection, and tuberculosis by conducting preventive work among people who use drugs by injection.Actuality. Non-medical use of narcotic substances is harmful to human health, which leads to drug addiction diseases, the fight against which is a global problem. Drug use usually begins in adolescence. Drug abuse factors include a variety of protective and risk factors. Thus, conducting an empirical study aims to determine the factors, causes and factors of starting the use of narcotic drugs by injection.The purpose of the work is to analyze and determine the reasons and factors for the initiation of injecting drug use in the city of Lutsk, Volyn region.Materials and methods. Analytical methods of the epidemiological method, descriptive, statistical and graphic methods were used in the work. An empirical study was conducted to determine the factors, causes and factors of the initiation of injecting drug use among the recipients of preventive services of the Volyn branch of the Rivne Regional Charitable Foundation «Our Future».Research results. Based on the conducted empirical research, we state that there are clear implications for our understanding of the pathogenesis and prevention of drug use in early adulthood. It explains that before the use of narcotic drugs, there are clear reasons and social factors for the abuse of psychoactive substances.Conclusions. It was established that the majority of respondents noted that the main motives for starting to use drugs were acute feelings of unhappiness, dissatisfaction, depression, anxiety, boredom, a sense of self-doubt, as well as a lack of sufficient love and support from family and friends. It can be argued that before the first use of drugs, the respondents already had friends and peers who tried narcotic substances. It is also worth noting that people without a permanent place of residence have many friends and actively interact with their environment. Interviewed young people who used narcotic drugs by injection noted that in the city of Lutsk, Volyn region, they can quite easily purchase narcotic drugs for non-medical injections.
Щодо визначення детермінант здоров’я
Get PDFЗдоров’я є однією з найважливіших людських цінностей. Право на охорону здоров’я є одним із соціальних прав людини. Здоров’я нації прийнято вважати своєрідним індикатором економічного, екологічного та соціального благополуччя, а в сучасних умовах, на думку експертів ВООЗ, - і ресурсом національної безпеки
Застосування методу ПЛР як ефективного інструменту молекулярної епідеміології в діагностиці та протидії біологічним загрозам у сфері громадського здоров’я
Get PDFПЛР – діагностика на сучасному етапі є ефективним інструментом молекулярної епідеміології і відіграє важливу роль для організації виконання оперативних функцій системи громадського здоров’я. Відповідна організація ПЛР – лабораторій та раннє виявлення генетичних маркерів вірусних інфекційних хвороб сприяють протидії біологічним загрозам. Результати дослідження показали, що ПЛР – діагностика на сучасному етапі є ефективним інструментом молекулярної епідеміології в системі громадського здоров’я. Раннє виявлення генетичних маркерів вірусних інфекційних хвороб та відповідна організація ПЛР – лабораторій сприяють протидії біологічним загрозам на сучасному етапі. Відповідна організація роботи ПЛР-лабораторії Рівненської обласної СЕС (сьогодні ДУ «Рівненський ОЦКПХ МОЗ») забезпечила своєчасну ПЛР-діагностику пандемії грипу А H1N1 pdm09 29 жовтня 2009 р. в Рівненській області та Україні та пандемії COVID-19 – 26 березня 2020 р. на території Рівненської області. За період спостереження 2007-2023 рр. генетичні маркери вірусних інфекційних хвороб були виявлені у 141029 хворих жителів Рівненської області, серед них найбільшу питому вагу позитивних осіб визначали у 98,02%, (138236) хворих на COVID-19. За 2007-2023 рр. ДНК вірусу гепатиту В виявили у 90 (14,8%) хворих із 639 обстежених, РНК вірусу гепатиту С тестували у 294 (32,38%) пацієнтів із 908. Протягом 2007-2023 рр.. РНК ротавірусів тестували у 39 (21,31%) хворих з 183 обстежених, РНК ентеровірусів виявили у 78 (15,48%) пацієнтів із 504 обстежених
Lexical changes in modern English: Abbreviations and shortened words formed under the influence of various social factors
Get PDFThe relevance of research determined by the popular use of abbreviations and abbreviated words in discourses of the English language, as well as the need to analyse this phenomenon, which is constantly in the process of change. The purpose of this study: definition of the concept of abbreviation and abbreviated words, analysis of abbreviations in the modern English language, formed under the influence of various social factors. The method of systematic, logical and content analysis, the method of synthesis, analogy, and the method of deduction were used in the study of this topic.
The article considers the definition of the main types, properties of abbreviations and abbreviated words, their classification, and role in speech, the main social factors that caused the formation of abbreviations are named, it is determined that the leading role in the activation and development of abbreviations in the modern English language is
played by the process of global integration and rapid development of information technologies. This work examines 42 of the main types of abbreviations and abbreviations in modern English: the acronyms Radar, NASA, VIP, UNESCO, BBC, EEC,
GMO, CCFF, EEB; initialisms imho, asap, OTT; Abbreviation of lab(oratory), exam(nation), cap(tain), vet(eran); initial abbreviations EFTA, EMC; abbreviations IVF, ESA, ASAP, AYOR, BAU, DIY, DM, FB, FYI, G2G, HIFW, IMO, JIC, LOL, MSG, OOO, RN, RT, TIA, TTYL, WDYT/WDYM, WFH, COVID-19, NCP, formed under the influence of various social factors. The practical significance of this article lies in the fact that the main provisions and the obtained results of the analysed material can be used in conducting classes in philology, linguistics and linguistics, devoted to abbreviations and shortened words
Еволюція концептуальних підходів до розвитку військового лідерства: досвід збройних сил держав НАТО та України (Evolution of conceptual approaches to the development of military leadership: experience of the armed forces of NATO and Ukraine)
Get PDFДослідження основних дефініцій та концептуальних основ лідерства у сучасному світі привертає значну увагу наукових кіл, державного сектору, спорту та бізнесу, однак й дотепер сутність лідерства як соціального феномену залишається дещо невловимою, виступаючи при цьому як рушійна сила будь-якої успішної системи, інституції, організації. Військові організаційні структури різних масштабів не є виключенням. Саме лідерство дозволяє створювати та мотивувати сильні команди для досягнення спільної мети. У військовому контексті тема лідерства набуває особливої актуальності, перетворюючись з абстрактного поняття на конкретний набір компетентностей, дій, знань, досвіду, спрямованих на ефективне управління та прийняття рішень у критичних ситуаціях. Реалії повномасштабного вторгнення російської федерації в нашу країну обумовлюють актуальність переосмислення та систематизації військового лідерства, дослідження його еволюції у контексті набутого бойового досвіду, сучасних геополітичних викликів та стратегічного курсу України на інтеграцію до європейських безпекових структур. Не менш важливим для розбудови ефективної системи військового лідерства видається аналіз основних концептуальних підходів, відображені у Доктринах військового лідерства провідних країнчленів НАТО (США, Канади, Великобританії, Франції), Ізраїлю та Ірландії, в яких розкриваються базові уявлення представників збройних сил про лідерство, об'єднуючі ідеї, принципи та методи, які довели свою ефективність в історичній ретроспективі. Мета статті – дослідження концептуальних основ військового лідерства у збройних силах США, Канади, Великобританії, Франції, Ізраїлю, Ірландії та України, здійснення порівняльного аналізу Доктрин військового лідерства з метою розбудови ефективної системи військового лідерства в Україні та досягнення її сумісності із світовою безпековою спільнотою. Встановлено, що військове лідерство є основним чинником, який забезпечує професійну діяльність як окремих військовослужбовців різних категорій, так і органів військового управління. Основними результатами статті є: опрацювання базових підходів до формування військового лідерства у провідних арміях світу, здійснення комплексного аналізу вітчизняних та зарубіжних доктринальних засад військового лідерства, обґрунтування ціннісно-компетентнісного підхіду до розвитку системи військового лідерства в Збройних Силах України. Стаття висвітлює основні положення нової редакції Доктрини військового лідерства у Збройних Силах України 2024 року, яка орієнтована на загальну концепцію формування військових лідерів, спроможних відповідати викликам XXI століття і визначає систему уніфікованих ідей, світоглядних сенсів, професійних вимог, переконань, поглядів і принципів, ціннісних і трансформаційних основ становлення та утвердження ідентичності українських військових лідерів; стандартизацію формування, розвитку і підтримки їх лідерської компетентності та забезпечення практичних механізмів її реалізації̈ на тактичному, оперативному та стратегічному рівнях військового управління у процесі виконання навчальних, службових і бойових завдань відповідно до місії.
(The study of the basic definitions and conceptual foundations of leadership in the modern world attracts considerable attention of academia, the public sector, sports and business, but the essence of leadership as a social phenomenon remains somewhat elusive, while acting as the driving force of any successful system, institution, organization. Military organizational structures of various scales are no exception. Leadership makes it possible to create and motivate strong teams to achieve a common goal. In the military context, the topic of leadership becomes particularly relevant, transforming from an abstract concept into a specific set of competencies, actions, knowledge, and experience aimed at effective management and decision-making in critical situations. The realities of the full-scale invasion of our country by the Russian Federation make it important to rethink and systematize military leadership, study its evolution in the context of the combat experience gained, current geopolitical challenges and Ukraine's strategic course towards integration into European security structures. Equally important for the development of an effective military leadership system is the analysis of the main conceptual approaches reflected in the Military Leadership Doctrines of the leading NATO member states (USA, Canada, UK, France), Israel and Ireland, which reveal the basic ideas of the armed forces about leadership, unifying ideas, principles and methods that have proven to be effective in historical retrospect. The purpose of the article is to study the conceptual foundations of military leadership in the armed forces of the USA, Canada, Great Britain, France, Israel, Ireland and Ukraine, and to carry out a comparative analysis of the Doctrines of Military Leadership with a view to developing an effective system of military leadership in Ukraine and achieving its compatibility with the global security community. It is established that military leadership is the main factor that ensures the professional activity of both individual servicemen of various categories and military command and control bodies The main results of the article are elaboration of basic approaches to the formation of military leadership in the world's leading armies, a comprehensive analysis of domestic and foreign doctrinal foundations of military leadership, substantiation of the value and competence approach to the development of the military leadership system in the Armed Forces of Ukraine. The article highlights the main provisions of the new version of the Doctrine of Military Leadership in the Armed Forces of Ukraine of 2024, which is focused on the general concept of formation of military leaders capable of meeting the challenges of the XXI century and defines a system of unified ideas, worldview meanings, professional requirements, beliefs, views and principles, value and transformational foundations for the formation and affirmation of the identity of Ukrainian military leaders; standardization of formation, development and support of their leadership competence and ensuring the
Механізм державного регулювання цивільно-військового співробітництва в умовах змін воєнно-політичної обстановки в державі (Mechanism of state regulation of civil-military cooperation in the conditions of changes in the military-political situation in the state)
Get PDFУ статті ґрунтовно розглянуто роль механізму державного регулювання цивільно-військового співробітництва (далі – ЦВС), як ключового інструмента для забезпечення національної безпеки України в умовах динамічних змін воєнно-політичної обстановки. Визначено, що ЦВС є важливим компонентом інтеграції зусиль військових структур, державних органів влади та громадянського суспільства, що дозволяє досягати ефективної взаємодії у вирішенні кризових ситуацій, гуманітарних завдань і протидії гібридним загрозам. Особливу увагу приділено дослідженню міжнародного досвіду, насамперед країн-членів НАТО, які мають усталену систему ЦВС, а також адаптації цих стандартів до національних реалій України, що дозволяє підвищити ефективність функціонування Збройних Сил України. У дослідженні наголошено на значенні принципів ЦВС, які включають гуманізм, прозорість, раціональне використання ресурсів, спільність цілей, взаємодію та комунікацію. Ці принципи забезпечують не лише ефективне виконання військових завдань, але й сприяють формуванню позитивного ставлення громадянського суспільства до дій ЗСУ, підвищенню морального духу населення і загальної згуртованості суспільства. Узагальнено, що ЦВС реалізується на стратегічному, оперативному та тактичному рівнях, що забезпечує багаторівневий підхід до вирішення як військових, так і невійськових завдань. Зроблено висновки про необхідність вдосконалення законодавчої бази, створення постійно діючих структур ЦВС на всіх рівнях, інтеграції міжнародних стандартів, забезпечення якісної підготовки військовослужбовців для роботи у сфері ЦВС та поглиблення співпраці з міжнародними організаціями. Наголошено, що розвиток механізму ЦВС сприятиме підвищенню обороноздатності держави, зміцненню довіри до військових структур, створенню безпечного середовища для громадян і досягненню стабільності в умовах сучасних викликів і загроз.
(The article comprehensively examines the role of the mechanism of state regulation of civil-military cooperation (CMC) as a key instrument for ensuring Ukraine's national security in the context of dynamic changes in the military-political situation. It is defined that CMC is an important component of the integration of efforts by military structures, state authorities, and civil society, enabling effective interaction in addressing crisis situations, humanitarian tasks, and countering hybrid threats. Special attention is paid to the study of international experience, particularly that of NATO member states, which have an established CMC system, and the adaptation of these standards to Ukraine's realities, thereby improving the effectiveness of the Armed Forces of Ukraine. The study emphasizes the significance of CMC principles, including humanity, transparency, rational use of resources, shared goals, interaction, and communication. These principles ensure not only the effective fulfillment of military tasks but also contribute to the formation of positive public attitudes towards the actions of the Armed Forces of Ukraine, enhancing the moral spirit of the population and overall societal cohesion. It is summarized that CMC operates at the strategic, operational, and tactical levels, providing a multi-level approach to solving both military and non-military tasks. Conclusions are drawn about the necessity of improving the legislative framework, establishing permanent CMC structures at all levels, integrating international standards, ensuring quality training of military personnel for work in the CMC sphere, and deepening cooperation with international organizations. It is emphasized that the development of the CMC mechanism will enhance the country's defense capability, strengthen trust in military structures, create a safe environment for citizens, and achieve stability in the face of modern challenges and threats.
Африканський регіон у геополітичних інтересах Сполучених Штатів Америки на сучасному етапі (African region in the current geopolitical interests of the United States of America)
Get PDFМета статті полягає у розкритті сучасних геополітичних інтересів США в Африці, а її завданнями є окреслити основні чинники, що впливають на геополітичні інтереси держави в регіоні; з’ясувати їх основні складові та особливості реалізації; виокремити перспективи посилення американської присутності у регіоні. У ході дослідження застосовано системний підхід, який допоміг встановити взаємозв’язок окремих подій та їх вплив на формування геополітичних інтересів США в Африці, а також сформувати цілісну картину еволюції зовнішньої політики США щодо регіону. Використання хронологічного методу та івент-аналізу дало можливість проаналізувати процес формування сучасного африканського зовнішньополітичного вектора США, а порівняльний аналіз дозволив виокремити зміни у зовнішній політиці США на сучасному етапі. Для прогнозування перспектив посилення американської залученості до справ регіону, враховуючи нові безпекові виклики, було застосовано прогностичний метод. Сьогодні рівень зацікавлення великих держав Африканським регіоном і, як наслідок, зростання впливу цих країн є досить динамічними. Для США регіон є надзвичайно важливим у економічному, безпековому та політичному аспектах, особливо як тимчасовий (потенційно постійний) член Ради Безпеки, а також Генеральної Асамблеї ООН. Майбутні президентські вибори у США можуть значно змінити архітектуру сил у межах регіону, проте незалежно від того, хто переможе на виборах, США повинні зберігати тут фокус уваги. Державі слід модернізувати систему AFRICOM для можливості превентивного реагування на військові заворушення і, як наслідок, недопущення хунти до влади та поширення екстремістського руху. У тих державах, де хунта прийшла до влади і де це можливо, США мають зосередитися на створенні позитивних стимулів для повернення до демократичного правління. Також Вашингтону варто наступного року поновити Закон про зростання та можливості в Африці (AGOA), враховуючи, з одного боку, особливу вигоду регіону через збільшення експорту, а з іншого боку, гарантування довгострокової перспективи і, як наслідок, непрямого впливу США на континент. Водночас Сполучені Штати повинні залучати інструменти та розвивати галузі співпраці, протидіючи китайському і російському впливу, приміром, розширювати використання інструментів «м’якої сили», координувати співробітництво з державами регіону зі своїми союзниками, які теж мають тут свої інтереси (ЄС, Туреччина, Об’єднані Арабські Емірати, Японія та ін.), посилювати взаємодію із регіональними партнерами (Єгиптом, Марокко, Кенією, Беніном, Кот-д’Івуаром, Ганою, Того, Камеруном і Нігерією). США слід акцентувати увагу саме на економічній та безпековій співпраці, а не на розвитку політичної волі, адже саме такий алгоритм дій, імовірно, стане дійовим конкретно до зазначеного регіону.
(The purpose of the article is to reveal the current geopolitical interests of the United States in Africa, and its objectives are to outline the main factors influencing the geopolitical interests of the state in the region, to find out their main components and features of implementation; to highlight the prospects for strengthening the American presence in the region. The study used a systematic approach that helped to establish the interrelationship of individual events and their impact on the formation of US geopolitical interests in Africa and to form a holistic picture of the development of US foreign policy towards the region. The use of the chronological method and event analysis made it possible to analyse the process of formation of the modern African foreign policy vector of the United States, and the comparative analysis made it possible to identify changes in US foreign policy at the present stage. A forecasting method was used to predict the prospects for increased American involvement in the region, taking into account new security challenges. Today, the level of excellent power interest in the African region, and consequently the growth of their influence, is quite dynamic. For the United States, the region is extremely important in economic, security and political terms, especially as a temporary (potentially permanent) member of the Security Council and the UN General Assembly. The upcoming US presidential election could significantly alter the power architecture in the region, but regardless of who wins, the US should maintain its focus here. It should modernise its AFRICOM system so that it can respond pre-emptively to military unrest, thus preventing juntas from taking power and extremist movements from spreading. In states where juntas have come to power, and where possible, the US should focus on creating positive incentives for a return to democratic rule. Washington should also renew the African Growth and Opportunity Act (AGOA) next year, given the particular benefits to the region through increased exports and the guarantee of a long-term perspective and, thus, indirect US influence on the continent. At the same time, the United States should use tools and develop areas of cooperation to counter Chinese and Russian influence, for example by expanding the use of soft power tools, coordinating cooperation with states in the region with its allies who also have interests in the region (the EU, Turkey, the United Arab Emirates, Japan, etc.), and strengthening cooperation with regional partners (Egypt, Morocco, Kenya, Benin, Cote d’Ivoire, Ghana, Togo, Cameroon, and Nigeria). The United States should focus on economic and security cooperation rather than the development of political will, as this is the algorithm of action that is likely to be applicable to this region.
Основні підходи до характеристики психосоціальної реабілітації: метакогнітивна проєкція (Main approaches to characteristics of psychosocial rehabilitation: metacognitive aspects)
Get PDFУ статті проаналізовані основні науково-психологічні підходи до характеристики психосоціальної реабілітації осіб, які постраждали внаслідок травматичних подій. Зокрема, ми виокремили основні постулати тлумачення психосоціальної реабілітації, проаналізували основні завдання та принципи, встановили видо-родові відносини з категоріями психосоціальної підтримки, відновлення та благополуччя. Необхідність дослідження основних теоретичних та методологічних підходів до метакогнітивної проєкції психосоціальної реабілітації зумовлена впливом неоднозначності ролі цього явища в психологічній науці. Відповідно до цього, ми зосередили увагу на врахуванні у процесі ефективної психосоціальної реабілітації особливостей метапізнання, а саме – навичок метакогнітивного моніторингу та метакогнітивного контролю, що в процес свідомого керування своїми пізнавальними процесами включають ідентифікацію проблеми, її розуміння, а також причинно-наслідкову атрибуцію. Аналіз наукової психологічної літератури показав, що, на рівні припущення, правильно організований і точний метакогнітивний моніторинг має сприятливий уплив на тренування когнітивного потенціалу отримання знань на метакогнітивному рівні, оскільки допомагає використовувати відповідні стратегії для вирішення проблем, що лежать в основі психосоціального відновлення. Досягнення терапевтичних цілей залежить від встановлення ефективного контролю над когнітивно-атенційним синдромом. Перспективу подальших досліджень вбачаємо, зокрема, у вивченні особливостей структури психосоціального реабілітаційного процесу військовослужбовців, ветеранів та осіб, які постраждали внаслідок військових дій, шляхом формування метакогнітивного моніторингу.
(The article analyzes the main scientific and psychological approaches to the characteristics of psychosocial rehabilitation of persons who suffered as a result of traumatic events. In particular, we singled out the main postulates of the interpretation of psychosocial rehabilitation, analyzed the main tasks and principles, and established species-generic relations with the categories of psychosocial support, recovery and well-being. The need to study the main theoretical and methodological approaches to the metacognitive projection of psychosocial rehabilitation is due to the influence of the ambiguity of the role of this phenomenon in psychological science. Accordingly, we focused on taking into account the features of metacognition in the process of effective psychosocial rehabilitation, namely, the skills of metacognitive monitoring and metacognitive control, which include problem identification, understanding, and cause-and-effect attribution in the process of consciously managing one’s cognitive processes. The analysis of scientific psychological literature showed that, at the level of assumption, properly organized and accurate metacognitive monitoring has a beneficial effect on training the cognitive potential of acquiring knowledge at the metacognitive level, as it helps to use appropriate strategies to solve problems underlying psychosocial recovery. Achieving therapeutic goals depends on establishing effective control over cognitive-attentional syndrome. We see the prospect of further research, in particular, in the study of the features of the structure of the psychosocial rehabilitation process of military personnel, veterans and persons injured as a result of military operations, through the formation of metacognitive monitoring.