National University Ostroh Academy
Цифровий архів Острозької академії (Digital Repository of Ostroh Academy)Not a member yet
8969 research outputs found
Sort by
Спроби організації легальної торгівлі Польщі з Радянською Україною на «Волинській ділянці» польсько-радянського кордону в 1921–1924 роках (The attempts to organize legal trade between Poland and soviet Ukraine on the «Volyn section» of the Polish-soviet border, 1921-1924)
Get PDFУ статті розкрито обставини, за яких на початку 1920-х років налагоджувалися торговельні відносини між Польщею та Радянською Україною. З’ясовано нормативно-правову базу, на підставі якої здійснювалися торгівля між країнами. Проаналізовано заходи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування спрямовані на здійснення контролю в сфері прикордонної торгівлі.
(The article explores the circumstances under which trade relations between Poland and Soviet Ukraine were established in the early 1920s. After the signing of the preliminary peace treaty in October 1920, favorable conditions emerged for the development of trade between Poland and Soviet Russia. Extensive trade along the Polish-Soviet border was supported by both Soviet and Polish authorities, as both countries suffered from shortages of everyday goods. The Polish side was particularly interested in exchanging its goods for gold, silver, and other valuables from Soviet Ukraine and Belarus. Although the authorities of both countries did not obstruct this spontaneous exchange of goods, from a legal standpoint, such trade was illegal. The issue was particularly acute within the «Volyn section» of the PolishSoviet border, as its development was driven not only by economic needs but also by geographical factors. The Polish-Soviet border at that time mostly ran through forests, swamps, and sparsely populated areas, which further facilitated smuggling. On Poland's eastern border, apart from settlements with customs offices where official trade took place, two major centers of border trade emerged: Vilno in the north and Rivne and Lviv in the south. Rivne played a particularly important role due to its proximity to the border. Given these realities, Polish government circles, executive authorities, and local self-government bodies sought to take control of the trade and direct it into a legally regulated framework.
Студентські наукові записки. Серія «Країнознавство і міжнародний туризм»
Get PDFЗбірник студентських наукових праць містить результати досліджень з країнознавства та міжнародного
туризму, що розкривають проблеми європейської інтеграції, безпеки Європейського Союзу, відносин його членів з
Україною, глобалізаційних процесів сучасного світу
Use of big data and artificial intelligence in social policy: the experience of developed countries (Використання великих даних та штучного інтелекту в соціальній політиці: досвід розвинених країн)
Get PDFThe increasing complexity of social challenges in the 21st century demands more dynamic and intelligent policy responses. As societies face growing inequality, demographic change, and demands for transparency, traditional mechanisms of social governance often prove inadequate. In this context, the integration of big data and artificial intelligence into social policy represents a promising frontier. The aim of this study is to explore how the application of advanced data-driven technologies can enhance the effectiveness, responsiveness, and inclusivity of social programs, while also identifying the institutional, technical, and ethical preconditions required for their successful implementation. The relevance of this topic is particularly high for countries undergoing digital transformation, where strategic innovations must be aligned with democratic governance and citizen needs. To investigate these issues, a mixed-methods research design was applied, combining theoretical and empirical components. The study employed a comparative analytical framework to examine global approaches to datadriven social policy. Simultaneously, a large-scale online survey was conducted to assess public attitudes, levels of awareness, and trust in digital innovations in the social sphere. The sample included various social groups, ensuring a representative distribution of experiences and perspectives. Statistical tools were used to process and interpret the responses, while qualitative insights helped reveal deeper patterns of perception and concern among different population segments. The results demonstrate a dual reality: while there is clear demand for more efficient, personalized, and accessible digital services, public confidence in algorithmic decision-making remains fragile. Many respondents support the se of technology in social service delivery, but only under conditions of transparency, fairness, and accountability. Key obstacles include insufficient institutional capacity, limited digital skills, and uncertainty about the ethical implications of automated systems. Nevertheless, the population shows considerable motivation to engage with digital platforms, provided they deliver real benefits in everyday life. These findings underscore the need for a holistic approach that links technological progress with social responsibility. The study offers insights for policymakers seeking to build inclusive, secure, and humancentered digital ecosystems in the social sector.
(Зростаюча складність соціальних викликів у 21 столітті вимагає більш динамічних та розумних політичних рішень. Оскільки суспільства стикаються зі зростаючою нерівністю, демографічними змінами та вимогами до прозорості, традиційні механізми соціального управління часто виявляються неадекватними. У цьому контексті інтеграція великих даних і штучного інтелекту в соціальну політику є перспективним напрямком. Метою цього дослідження є вивчення того, як застосування передових технологій, заснованих на даних, може підвищити ефективність, оперативність та інклюзивність соціальних програм, а також визначити інституційні, технічні та етичні передумови, необхідні для їхньої успішної реалізації.
Професiйна вiйськова підготовка лiдерів у структурi цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України (Professional military training of leaders in the civil-military cooperation structure of the Armed Forces of Ukraine)
Get PDFРозглядається професiйна вiйськова підготовка лiдерів у структурi цивільно-військово госпівробітництва Збройних Сил України.
(The article considers professional military training of leaders within the framework of civil-military cooperation of the Armed Forces of Ukraine.
Чинники електорального успіху кандидатів у народні депутати під час парламентських виборів в Україні (2014–2019 роки) (Factors of electoral success of candidates for people’s deputies during parliamentary elections in Ukraine (2014-2019))
Get PDFУ роботі досліджено чинники електорального успіху кандидатів у народні депутати України, що балотуються за мажоритарною системою. Потенційні чинники електорального успіху кандидатів у одномандатних округах визначено на прикладі парламентських виборів в Україні за 2014 та 2019 роки. Основним джерелом даних є вебсайт Центральної виборчої комісії, газета “Урядовий кур’єр” та архів якісних даних Інституту філософії та соціології Польської академії наук. Завдань дослідження досягнуто за допомогою методу множинної лінійної регресії двох наборів даних: дані про усіх кандидатів у народні депутати, що балотувалися за мажоритарною системою на парламентських виборах в Україні за 2014 рік (3194 кандидати), та дані про всіх кандидатів у народні депутати, що балотувалися за мажоритарною системою на парламентських виборах в Україні за 2019 рік (3080 кандидатів). Залежною змінною є кількість голосів, які здобули кандидати в народні депутати, а незалежними змінними є партійне висування, стать, вік та освіта кандидатів. Досліджено, що партійне висування, стать, вік та освіта були статистично значущими на виборах 2014 року. На парламентських виборах 2019 року статистично значущими змінними виявилися партійне висування, стать та освіта. Найбільш впливовим для електорального успіху кандидатів у народні депутати, яких обирали за мажоритарною системою, поміж досліджуваних чинників виявилося партійне висування як у 2014 році, так і у 2019 р. Також проаналізовано, що лише третина кандидатів у 2014 та 2019 роках мали партійну приналежність. Більшість кандидатів, які балотувалися за мажоритарною системою в ці роки, за гендерною ознакою були чоловіками, а за критерієм освіти мали повну вищу. Досліджено, що розподіл кандидатів-мажоритарників у народні депутати на парламентських виборах 2014 та 2019 років був нерівномірним між регіонами України. Аналіз змін у партійній афіліації кандидатів у народні депутати показав тенденцію до зростання частки самовисуванців та перерозподіл кандидатів між новими і старими політичними партіями, які змінювали партійну афіліацію, орієнтуючись на нові електоральні та політичні можливості.
(The study examines the factors influencing the electoral success of candidates for People’s Deputies of Ukraine running under the majoritarian system. Potential factors of electoral success in single-member districts are tested using data from the 2014 and 2019 parliamentary elections in Ukraine. The primary data sources include the website of the Central Election Commission, the newspaper “Uryadovy Kuryer”, and the qualitative data archive of the Institute of Philosophy and Sociology of the Polish Academy of Sciences. The research objectives are achieved through the method of multiple linear regression applied to two datasets: data on all candidates for People’s Deputies who ran under the majoritarian system in the 2014 parliamentary elections (3194 candidates) and data on all candidates for People’s Deputies who ran under the majoritarian system in the 2019 parliamentary elections (3080 candidates). The dependent variable is the number of votes received by the candidates, while the independent variables include party nomination, gender, age, and education of the candidates. The analysis reveals that party nomination, gender, age, and education were statistically significant factors in the 2014 elections. In the 2019 elections, party nomination, gender, and education remained statistically significant variables. Among the examined factors, party nomination proved to be the most influential for the electoral success of candidates in both 2014 and 2019. Additionally, the study found that only onethird of candidates in 2014 and 2019 had party affiliation. The majority of candidates running under the majoritarian system during these years were men in terms of gender and had higher education qualifications. The distribution of majoritarian candidates for People’s Deputies was uneven across regions of Ukraine in the 2014 and 2019 elections. The analysis of changes in party affiliation among candidates revealed a trend toward an increasing share of selfnominated candidates and a redistribution of candidates between new and old political parties. Candidates adjusted their party affiliations to align with new electoral and political opportunities.
Ϊ – Ze Ukrajina! Zum Widerstand in den besetzten Gebieten
Get PDFDer russische Angriffskrieg gegen die Ukraine kann als der am besten dokumentierte Krieg gelten. Doch während über den Verlauf des Krieges, seine Folgen und die vielfältigen Formen der gesellschaftlichen Resilienz in den staatlich kontrollierten Teilen der Ukraine umfangreiche und detaillierte Informationen vorliegen, ist die Situation in den besetzten Gebieten noch weit weniger erforscht. Die Datenerhebung in diesen Regionen ist sowohl für Forschende als auch für Informant:innen schwierig und äußerst gefährlich. Basierend auf Open-Source-Daten betrachten wir in diesem Artikel die bekanntesten Widerstandsgruppen und ihre Aktivitäten
Наративні практики у контексті підтримки емоційного благополуччя вчителів (Narrative Practices in the Context of Supporting the Emotional Well-Being of Teachers)
Get PDFДля того, щоб дослідити
специфіку емоційного благополуччя вчителів нами було
застосовано Шкалу емоційного звичного суб’єктивного
благополуччя (SEHP) (Džuka, Dalbertová, 2002 [1]), яка дозволила
охарактеризувати особливості переживання респондентами
позитивного (насолода, радість, тілесна свіжість, щастя) та
негативного (сором, почуття провини, страх, смуток, біль, гнів)
емоційного стану. Емпірична вибірка пілотажного дослідження
включила вчителів державних закладів загальної середньої
освіти Львівської області (n = 24; 22 жінки та 2 чоловіка; середній
вік респондентів – 45 років, середній стаж роботи –21 рік)
Здоров’я, безпека та захист навколишнього середовища в ЄС: дидактичні (навчально-методичні) матеріали з навчального курсу
Get PDFНавчальний курс «Health, safety and environmental protection in the EU» забезпечує краще розуміння загальних принципів реалізації прав людини у сфері здоров’я та безпеки, забезпечує формування у студентів уявлення про правове забезпечення безпеки середовища життєдіяльності людини, про основні вимоги до безпеки середовища життєдіяльності людини, а також правове регулювання безпечності окремих сфер
діяльності людини в ЄС. Він також займається вивченням практичної реалізації транскордонних прав, таких як право на охорону здоров’я та медичну допомогу, безпечні продукти харчування, воду та повітря, безпечні умови навчання, праці та проживання в різних державах-членах ЄС, захисту та просування цих прав. Наведено детальний огляд та аналіз актуальних питань прецедентного права ЄС, його імплементації в національні правові системи країн ЄС. Учасники отримають розуміння, знання та навички щодо різних аспектів прав у сфері здоров’я та безпеки в ЄС.
5 ECTS (150 годин), Лекції: 38 годин; семінари: 34 години; самостійна робота (науковий проект): 78 годин на семестр
Психологічні особливості формування емоційного інтелекту майбутніх учителів початкових класів засобами музики (Psychological Peculiarities of Emotional Intelligence Development in Prospective Primary School Teachers through Music)
Get PDFУ дисертації представлено теоретико-експериментальне дослідження психологічних особливостей формування емоційного інтелекту майбутніх учителів початкових класів засобами музики у вимірі їх професійної спрямованості. У дисертації здійснено теоретичний аналіз поняття емоційного інтелекту у вітчизняній та зарубіжній психології. Визначено його співвідношення із суміжними поняттями “емоційна компетентність”, “емоційна креативність” тощо, які пов'язані з ефективністю та успішністю професійної діяльності вчителя. Доповнено визначення поняття емоційного інтелекту майбутніх учителів початкових класів як інтегрально-ієрархічної структури когнітивного, емоційного, адаптаційного та мотиваційно-регулятивного компонентів, яка забезпечує реалізацію внутрішньоособистісних та міжособистісних здібностей до ідентифікації, розуміння та управління емоціями, є основою формування професійних компетентностей, сприяє успішному задоволенню індивідуальних, соціальних та професійних потреб. Досліджено у контексті заявленої теми структурні компоненти(когнітивний, емоційний, адаптаційний, мотиваційно-регулятивний) та функції (інтерпретативна, експресивна, рефлексивна, регулююча, адаптивна, комунікативна, стресозахисна, активізуюча) емоційного інтелекту майбутніх учителів початкових класів, особливості його формування під час навчальнопрофесійної діяльності та місце у системі професійних компетентностей. На основі проведеного теоретичного аналізу емоційний інтелект майбутніх учителів початкових класів концептуалізовано як основу формування низки їх важливих професійних компетентностей, а також як важливий особистісний ресурс професійного становлення, що зумовлює здатність до активації власних адаптаційних можливостей, проактивності, професійної й особистісної гнучкості, налагодження конструктивної та партнерської взаємодії з учасниками освітнього процесу, вміння працювати в команді, вирішувати проблеми та знаходити творчі рішення тощо. На основі функціональної структури емоційного інтелекту досліджено критерії оцінки ефективності його формування у майбутніх учителів початкових класів: когнітивний, емоційний, адаптивний, регулятивний, мотиваційний. Проаналізовано та згруповано зовнішні й внутрішні чинники впливу на рівень розвитку емоційного інтелекту майбутніх учителів початкових класів (особистісні, когнітивні й метакогнітивні, індивідуально-психологічні, соціальні, психолого-педагогічні). У системі психолого-педагогічних умов визначено групу критеріїв оцінки ефективності впливу засобів музики на розвиток емоційного інтелекту майбутніх учителів початкових класів: соматичний, рефлексивний, психоемоційний, творчий, соціальний, що є основою для конструювання заходів формувального впливу. На основі проведеного теоретичного аналізу сконструйовано концептуальну динамічну модель формування емоційного інтелекту засобами музики, яка містить цільовий, структурно-функційний, операційний та діагностичний блоки і є основою побудови експериментального дослідження. Представлено програму, методи та організацію експериментального дослідження, проаналізовано результати констатувального етапу експерименту, описано формувальний етап експерименту. Результати констатувального етапу експериментального дослідження показали переважання низького й дуже низького рівнів розвитку емоційного інтелекту у вибірці студентів. Середній рівень емоційного інтелекту продемонстрували 36% респондентів за методикою ЕмІН та 38% респондентів за методикою Н. Холла. Найнижчою виявилася частка респондентів з високим рівнем емоційного інтелекту. Отримані дані продемонстрували, що студенти з нижчими показниками особистісної та ситуативної тривоги за методикою Спілбергера мають кращі здібності, які входять до структури емоційного інтелекту. Дослідження емоційного інтелекту в аспекті адаптації та стресоподолання продемонструвало, що за методикою діагностики копінгстратегій Дж. Амірхана близько 41 % респондентів мають низький та дуже низький рівень розвитку адаптивної копінг-стратегії вирішення проблем, а також 45 % відмічають низький рівень використання адаптивної стратегії пошуку соціальної підтримки. Водночас кореляційний аналіз за критерієм Пірсона показав негативні статистично значимі кореляційні зв’язки між малоадаптивною копінг-стратегією уникнення та загальним рівнем емоційного інтелекту за методикою ЕмІН (r=.522; р≤0.01) та інтеграційним інтелектом за тестом емоційного інтелекту Н. Холла (r=.478; р≤0.01). Було констатовано необхідність сприяння зниженню тривоги та актуалізації адаптивних копінг-стратегій студентів як важливих індикаторів емоційного інтелекту майбутніх учителів початкових класів. Загалом отримані дані засвідчили, що близько половини опитаних студентів спеціальності “Початкова освіта” мають певні труднощі з ідентифікацією й розумінням своїх і чужих емоцій та управлінням ними, а відтак потребують розвитку емоційного інтелекту відповідно до його структурно-функційних складових. Результати діагностування готовності майбутніх учителів початкових класів до використання музичних засобів у професійній діяльності та для саморозвитку вказують на недостатній рівень розуміння їх цінності у процесах навчання та розвитку особистості. Це обумовлює актуальність едукаційної роботи в напрямку подолання традиційних уявлень щодо доцільності застосування музичних засобів, насамперед, для досягнення естетичних та організаційно-виховних цілей порівняно з цілями розвитку емоційної сфери школярів та власної емоційної компетентності. На основі концептуальної динамічної моделі, а також згідно з отриманими на етапі констатувального дослідження даними було запропоновано спеціальну програму формування емоційного інтелекту майбутніх учителів початкових класів засобами музики та здійснено її верифікацію під час формувального етапу експерименту. Основну мету та завдання програми (розвиток структурно-функціональних компонентів емоційного інтелекту студентів, підвищення їх мотивації до застосування засобів музики упрофесійній діяльності та для саморозвитку, формування мотивації використання музичних засобів для оптимізації копінг-ресурсів для подолання стресу) було реалізовано шляхом втілення психолого-педагогічної фасилітації, тілесно-орієнтованого, емоційно-сфокусованого, творчого, соціально-спрямованого підходів під час імплементації компонентів програми. Здійснено якісну і кількісну інтерпретацію результатів формувального експерименту та запропоновано методичні рекомендації щодо розвитку емоційного інтелекту засобами музики. Згідно з аналізом експериментальних даних встановлено, що в ЕГ відбулася помітна оптимізація усіх компонентів емоційного інтелекту відповідно до виділених критеріїв результативності програми: когнітивного, емоційного, адаптаційного, регулятивного, мотиваційного. Емпірично обґрунтовано та підтверджено ефективність впливу музичних засобів на виокремлені нами структурно-функційні компоненти моделі емоційного інтелекту майбутнього вчителя початкових класів. Розроблено методичні рекомендації для викладачів ЗВО та студентів щодо ефективного використання засобів музики для розвитку емоційного інтелекту, де зазначено теоретико-методологічні підстави; основні завдання та умови; основні критерії ефективності їхнього впливу (рефлексивний, психоемоційний, соматичний, творчий та соціальний), що дозволяють обирати найбільш оптимальні музичні засоби відповідно до потреб конкретної групи чи індивіда; представлено орієнтовний перелік та опис технік, рекомендованих для проведення музичних інтервенцій
(The dissertation presents a theoretical and experimental study of the psychological features of forming emotional intelligence in prospective primary school teachers through music within the context of their professional orientation. The thesis provides a theoretical analysis of the concept of emotional intelligence in both domestic and foreign psychology. It defines its relationship between emotional intelligence and related concepts such as "emotional competence" and "emotional creativity," which are associated with the effectiveness and success of the teacher’s professional activities. This research proposed the definition of emotional intelligence for prospective primary school teachers as an integral hierarchical structure comprising cognitive, emotional, adaptive, motivational, and regulatory components. This structure ensures the development of intrapersonal and interpersonal abilities to identify, understand, and manage emotions, forming the basis for professional competencies and contributing to the successful fulfilment of individual, social, and professional needs. It identified and discussed the structural components (cognitive, emotional, adaptive, motivational, and regulatory) and functions (interpretative, expressive, reflective, regulatory, adaptive, communicative, stress-protective, and activating) of emotional intelligence in future primary school teachers, as well as the peculiarities of its formation during educational and professional activities. The thesis also examined the role of emotional intelligence in the system of professional competencies. Based on the theoretical analysis, the author conceptualised emotional intelligence in prospective primary school teachers as a foundation for developing a range of important professional competencies and a crucial personal resource for professional growth. This resource enhances their ability to activate adaptive capabilities, proactivity, professional and personal flexibility, constructive and partnership interactions with educational process participants, teamwork, problem-solving, and creative solutions etc. The scholar highlighted the criteria for assessing the effectiveness of emotional intelligence development, basing on its functional structure, including cognitive, emotional, adaptive, regulatory, and motivational aspects. The thesis analysed and grouped the external and internal factors influencing the development of emotional intelligence in prospective primary school teachers (personal, cognitive and metacognitive, individual psychological, social, psychological, and pedagogical). In the system of psychological and pedagogical conditions, the study determined a set of criteria for assessing the effectiveness of music in developing emotional intelligence in future primary school teachers, including somatic, reflective, psycho-emotional, creative, and social aspects. These criteria form the basis for designing formative procedures. Following a theoretical examination, the research sets up a conceptual dynamic model of the development of emotional intelligence through music, comprising target, structural and functional, operational, and diagnostic blocks. This model underpins the experimental study design. The dissertation outlines the programme, methods, and organisation of the experimental study, analyses the results of the initial stage of the experiment, and describes the formative stage. The findings of the initial experimental stage indicate a predominance of low and very low levels of emotional intelligence among the students sampled. 36% of respondents using the Emotional Intelligence Test methodology and 38% of respondents using the Hall’s EQ Test demonstrated an average level of emotional intelligence. The share of respondents with a high level of emotional intelligence appeared to be the lowest one. Data obtained using Pearson’s correlation coefficient revealed that students with lower trait and state anxiety scores, according to Spielberger State-Trait Anxiety Inventory (STAI), exhibited better abilities within the structure of emotional intelligence. The study of emotional intelligence in the context of adaptation and stress management, using Amirkhan’s Coping Strategy Indicator, showed that approximately 41% of respondents had a low or very low level of development in the adaptive coping strategy for problem-solving, and 45% demonstrated a low level of using the adaptive strategy for seeking social support. Furthermore, the Pearson’s correlation analysis highlighted significant negative correlations between the low-adaptive avoidance coping strategy, the General Emotional Intelligence (GEQ) according to the Emotional Intelligence Test methodology (r=.522; р≤0.01), and integrative intelligence in line with the Hall’s EQ Test Test: r=.478; р≤0.01). The research findings emphasised the necessity of promoting anxiety reduction and the actualisation of adaptive coping strategies as key indicators of prospective primary school teachers’ emotional intelligence. Overall, the data indicates that about half of the surveyed students pursuing a major in Primary Education experience difficulties in identifying, understanding, and managing one’s own emotions and those of others, highlighting the need for developing emotional intelligence in accordance with its structural and functional components. The research also assessed the readiness of future primary school teachers to use musical means in professional activities and self-development. The results indicate an insufficient understanding of their value in learning and personal development processes. This underscores the need for educational efforts to overcome traditional views on the use of music, prioritising its role in emotional development over aesthetic, organisational, and educational objectives, compared to the goals of developing the emotional sphere of students and their own emotional competence. Based on the conceptual dynamic model and the initial experimental stage data, the author proposed a specialised programme for developing emotional intelligence in prospective primary school teachers through music and validated it during the formative stage of the experiment. The research managed to holistically implement the programme and achieve its goals and objectives (developing structural and functional components of emotional intelligence, enhancing motivation to use music professionally and for self-development, as well as forming motivation to use music for optimising coping resources to manage stress) through psychological and pedagogical facilitation, body-oriented, emotionally focused, creative, and socially oriented approaches. The dissertation provides a qualitative and quantitative interpretation of the formative experiment results and proposes methodological recommendations for developing emotional intelligence through music. The analysis of experimental data demonstrates a significant improvement in all components of emotional intelligence in the experimental group according to the cognitive, emotional, adaptive, regulatory, and motivational criteria of the programme performance. Moreover, the research empirically substantiated and confirmed the effectiveness of music for the structural and functional components of the emotional intelligence model elaborated for a prospective primary school teacher. The study developed methodological guidelines for lecturers / academic staff, and students on the effective use of music for developing emotional intelligence, encompassing theoretical and methodological foundations, main goals and conditions, and criteria for evaluating effectiveness (reflective, psycho-emotional, somatic, creative, and social). The guidelines also provide an indicative list and description of recommended techniques for musical interventions
Ukraine-EU Relations in the face of Global Challenges: International Forum (June 19-20, 2024)
Get PDFToday, Europe and Ukraine are suffering from Russian aggression which is based on violations of international law, democratic principles, and respect for human rights. With Ukraine’s intention to join the EU community it is vital to involve students and professors in discussions about the EU-Ukraine cooperation. The International
Forum “Ukraine-EU relations in the face of global challenges” was organized by The Jean Monnet Center of Excellence “Hub of the European Union’s solutions” National university of Ostroh academy (NaUOA). It was conducted on June 19-20, 2024 in online format. The Forum focused on contemporary and pressing issues related to cooperation, integration, and interaction between the European Union and Ukraine. It provided a network for in-depth analysis and discussions on fundamental values such as freedom, democracy, human rights, and the main features of a modern state governed by the rule of law, which are key to EU-Ukraine relations. This collection contains selected materials from the participants' presentations