9205 research outputs found
Sort by
Температурний баланс у дітей в інтраопераційному періоді
Актуальність. Інтраопераційна гіпотермія (ІГ) є серйозною проблемою дитячої анестезіології. Незважаючи на наявність численних технічних розробок для зігрівання хворих на операційному столі, рутинне їх застосування не завжди повністю вирішує проблему ІГ. Причиною цього є недостатня ефективність, технічна складність, недостатня безпека для пацієнтів та увага медичного персоналу. На сьогодні, жоден з відомих методів профілактики гіпотермії не має абсолютної ефективності, тому пошуки альтернатив продовжуються у всьому світі. Мета дослідження: вивчити особливості розвитку інтраопераційної гіпотермії та її вплив на перебіг загальної анестезії у дітей. Матеріали та методи. Для вивчення впливу гіпотермії на перебіг анестезії, 100 пацієнтів віком в межах 2-12 років, але 90 % обстежених пацієнтів були віком 5-10 років, розділені на 2 групи: Контрольна група складала 50 дітей, яким протягом оперативного втручання проводилось зігрівання. Основна група складала 50 обстежуваних дітей, яким не проводилось зігрівання. Для активного зігрівання використовували ковдру BARRIER EasyWarm з підігрівачем The Bair Hugger Normothermia System. Температура тіла вимірювалася за допомогою інфрачервоного термометра Gamma Thermo Scan. Газообмін у обстежених дітей оцінювався на підставі показників вимірювання сатурації (SpO2), парціального тиску CO2 наприкінці видиху (EtCO2). Стан гемодинаміки контролювався на підставі показників ЧСС та систолічного, діастолічного і середнього артеріального тиску. Вираженість післяопераційного холодового тремтіння – з використанням шкали BSAS. Результати. В цілому в обох групах в інтраопераційному періоді відмічалась динаміка зниження температури, але більша тенденція спостерігалась у дітей, яких не зігрівали. Діти, підігрів у яких був відсутній, в кінці оперативного втручання мали температуру, де медіана цього показника та міжквартильний розмах складали 35,5 °С [35-35,5]. В контрольній групі, де використовували активні методи обігріву під час анестезії, реєстрували найменш виражене зниження температури тіла. Мінімальне значення температури за медіаною склало 36,3 °С [36,2-36,4]. Щодо загальної анестезії в цілому, то у всіх дітей вона протікала гладко, ускладнень не визначалося. Але в групі пацієнтів, яким обігрів не використовувався, в кінці оперативного втручання SpO2 була на рівні 93 %. Висновки. При недотриманні умов обігріву дитини під час загальної та реґіонарної анестезії спостерігається гіпотермія тіла, що викликає післяопераційне тремтіння. В умовах, коли дитина не зігрівається під час оперативного втручання температура тіла знижується до 1 °С за годину. Навіть при умовах її обігріву температура тіла може помірно знижуватися за рахунок введення не зігрітих інфузійних розчинів. Обігрів пацієнта в післяопераційний період такий само важливий, особливо при зниженні температури та виникненні тремтіння. Actuality. Intraoperative hypothermia (IH) is a serious problem in pediatric anesthesiology. Despite the availability of numerous technical developments for warming patients on the operating table, their routine use does not always completely solve the problem of IH. The reason for this is insufficient efficiency, technical complexity, insufficient safety for patients and attention of medical personnel. To date, none of the known methods of hypothermia prevention has absolute effectiveness, so the search for alternatives continues all over the world. The purpose to study the features of the development of intraoperative hypothermia and its impact on the course of general anesthesia
in children. Materials and methods. To study the effect of hypothermia on the course of anesthesia, 100 patients aged 5-10 years were divided into 2 groups: the control group consisted of 50 subjects who were warmed during surgery, the main group consisted of 50 examined children
who were not warmed up. For active warming, a BARRIER EasyWarm blanket with The Bair Hugger Normothermia System heater was used. Body temperature was measured using a Gamma Thermo Scan infrared thermometer. Gas exchange in the examined children was evaluated based on indicators of saturation measurement (SpO2), partial pressure of CO2
at the end of exhalation (EtCO2). The state of
hemodynamics was monitored based on heart rate and systolic, diastolic and mean arterial pressure. Expression of postoperative cold shivering using the BSAS scale. The results. In general, in both groups in the intraoperative period, the dynamics of temperature decrease was noted, but a greater trend was observed in children who were not warmed. In the control group where heating was carried out during anesthesia, the least pronounced decrease in body temperature was recorded. The minimum temperature value according to the median was 35,5°С (35,2-35,8) (p < 0,05). In general, anesthesia in all children went smoothly, no complications were identified. In children without heating at the end of surgery, SpO2 was at the level of 93 %.
Conclusions. The problem of intraoperative hypothermia is still relevant. A decrease in the body temperature of a sick child during surgery often goes unnoticed or is not perceived by the medical staff as a serious complication. To prevent the development of hypothermia, preventive sets of preoperative and intraoperative measures using active methods of warming are necessary
Характеристика прооксидантних та антиоксидантних систем у структурах головного мозку щурів різного віку за умов експериментальної гіпертироксинемії
Дослідження функціональних особливостей щитоподібної залози на фоні зміненої діяльності ЦНС привертають особливу yвагу у наукового співтовариства в усьому світі. Важливою і мало висвітленою у літературі проблемою є опис механізмів
регуляції та нейрогуморальних процесів функціонування ЦНС, особливо участь прооксидантної i антиоксидантної системи та вплив гормонів на розумову діяльність у головному мозку при yмoві порушення тиреоїдного балансу. У останні роки науковці із різних країн генерували власні ідеї та концентрували велику кількість матеріалу відносно впливу тиреоїдних гормонів щодо вищої нервової діяльності. Актуальною залишається інформація про різні експериментальні дані щодо впливу Т3 і Т4 на процеси навчання та пам'яті. Тому
захворювання щитоподібної залози — одні з найпоширеніших питань сучасності. Особливо коли деякі з них проявляються гіпертироксинемією, яка запускає механізми системних метаболо-функціональних порушень в різних органах живих
організмів. Дослідження захворювань щитоподібної залози має велике значення для розробки нових ефективних лікарських засобів, створення актуальних рекомендацій та схем лікування. Також вивчення захворювань щитоподібної залози є актуальним нюансом із екологічної та медичної сторони ( цей момент розглядається як довгостроковий наслідок аварії на Чорнобильській AEC, дань сучасності із огляду на велику кількість хвороб, що супроводжуються тривожністю та когнітивними розладами). Ось чому є доцільною характеристика
стану прооксидантної i антиоксидантної систем у функціонуванні ЦНС за умов експериментальної гіпертироксинемії
Сучасні лабораторні дослідження у діагностиці порушень метаболізму та ендокринних захворювань
Досягнення в лабораторній діагностиці значно покращили виявлення гормонального дисбалансу, метаболічних дисфункцій та пов'язаних з ними патологій, що сприяє кращим результатам лікування пацієнтів. Це дослідження розглядає сучасні лабораторні методи, що використовуються в метаболічній та ендокринній діагностиці, оцінюючи їхню точність, ефективність та застосовність у клінічній практиці. Особлива увага приділяється передовим біохімічним, генетичним та імунологічним тестам, які підвищують точність діагностики таких захворювань, як діабет, дисфункції щитовидної залози та захворювання надниркових залоз. В роботі підкреслюють важливість постійного вдосконалення лабораторних тестів для покращення раннього виявлення захворювань та персоналізованих стратегій лікування
Удосконалення лікування хворих на бактеріальний кератит з використанням гіпербаричної оксигенації та ліпосомального розчину на основі озону
Дисертація присвячена вирішенню актуального питання офтальмології – удосконаленню лікування хворих на бактеріальний кератит шляхом застосування методу гіпербаричної оксигенації та використання ліпосомального розчину на основі озону у поєднанні із загальноприйнятою
схемою лікування. У клінічному дослідженні приймали участь 98 хворих (98 очей) на бактеріальний кератит (БК), з них чоловіків 55 (56,1%), жінок 43 (43,9%) віком від 18 до 82 років (середній вік 44,5 (15,9) років). Пацієнти з БК були випадково розподілені на 3 клінічні групи, залежно від застосованої схеми лікування: група порівняння 1 (32 хворих), пацієнти якої отримували стандартне комплексне лікування БК, група порівняння 2 (33 хворих), які отримували комплексне лікування БК з додатковим призначенням ГБО, та основна група (33 хворих), що отримували комплексне
лікування БК з додатковим призначенням ГБО та ліпосомального розчину на основі озону. У всіх хворих на бактеріальний кератит проводили детальний збір скарг, анамнезу життя та захворювання; комплексне офтальмологічне обстеження (візометрія, авторефкератометрія, пневмотонометрія,
біомікроскопія, офтальмоскопія, фотографування ока, оптична когерентна томографія переднього відділу ока, ультразвукове дослідження ( В–сканування) забарвлення рогівки флюоресцеїном, тест Ширмера, тест Норна); мікробіологічне дослідження й визначення чутливості до протимікробних засобів; біохімічні дослідження сльозової рідини
(дослідження активності оксидоредуктаз: глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, лактатдегідрогенази, малатдегідрогенази, глутатіонпероксидази, білку, сечовини) та статистична обробка отриманих даних при госпіталізації, на 10 день лікування і через 1 місяць
Бренди та генерики: чим повинен керуватися фармацевт в своїх рекомендаціях
Висвітлено визначення оригінальних та генеричних лікарських засобів, різницю в їх вивченні та реєстрації, надано головні дослідження, на підставі яких визначають близькість властивостей генеричного засобу до оригінального. Пояснюється, шо таке біоеквівалентність та терапевтична еквівалентность генеричних засобів відносно оригінальних лікарських препаратів. Проаналізовано економічні й соціальні переваги доступних генеричних ліків : вони знижують фінансовий тиск на систему охорони здоров’я і дозволяють більшій кількості людей купувати необхідні ліки. Окремо підкреслено консультативну роль фармацевта – він навчає пацієнтів і допомагає їм зрозуміти різницю між оригінальними і генеричними лікарськими засобами. Розвіюються поширені міфи і страхи про якість і безпеку генериків, надаються наукові дані про безпеку й ефективність цих ліків
Динаміка відновлення рівні активності повсякденного життя за даними індексу мобільності рівермід та рівня самостійності за індексом ходьби хаузера після тотального ендопротезування кульшового суглоба з використанням fast-track та стандартного протоколу реабілітації
Динаміка відновлення рівня активності повсякденного життя за даними індексу мобільності рівермід, та рівню самостійності за індексом ходьби хаузера після тотального ендопротезування кульшового суглоба з використанням fast-track та стандартного протоколу Синєгубова А.Д. Ключові слова: кульшовий суглоб, ендопротезування, активність повсякденного життя, індекс мобільності Рівермід, рівень самостіиності, індекс ходьби Хаузера. fast-track реабілітація. Мета роботи: порівняти результати fast-track реабілітації та реабілітації за Динаміка відновлення рівня активності повсякденного життя за даними індексу мобільності рівермід, та рівню самостійності за індексом ходьби хаузера після тотального ендопротезування кульшового суглоба з використанням fast-track та стандартного протоколу Синєгубова А.Д. Ключові слова: кульшовий суглоб, ендопротезування, активність повсякденного життя, індекс мобільності Рівермід, рівень самостіиності, індекс ходьби Хаузера. fast-track реабілітація. Мета роботи: порівняти результати fast-track реабілітації та реабілітації за стандартним протоколом пацієнтів, яким було виконано тотальне ендопротезування кульшового суглобу. Пацієнтам основної групи (10 осіб) проводилася післяопераційна реабілітація за вимогами протоколу “Fast-track” . Пацієнтам контрольної групи (10 осіб) проводилася післяопераційна реабілітація за локальним протоколом. Всім пацієнтам виконувалася операція тотального безцементного ендопротезування кульшового суглоба. найменші значення індексу мобільності відмічалися в день 1 після операції і склали для основної групи 1,8 та для контрольної групи 1,5. Активна тактика активізації пацієнтів за програмою fast – track реабілітації на другий день після операції призводила до підвищення індексу Рівермід до 6,2, що було вище у порівнянні з показником контрольної групи – 4,1. На 14 день після операції значення індексу Рівермід в основній групі спостереження наближалися до максимальних значень – 14,5; в контрольній групі цій показник мав значення 12,1. найбільш виражене обмеження самостійності було в перший день після операції , що відповідало значенням індексу Хаузера 6,2 в основній групі та 7,6 в контрольній групі. Значення індексу Хаузера підкреслюють більш швидке відновлення самостійності, пов’язане з можливістю пересування, при використанні програми fast-track реабілітації. Використання тактики fast – track реабілітації дозволяє отримати найбільший рівень відновлення активності повсякденного життя у порівнянні з результатами стандартної реабілітації та досягти більш швидкого відновлення локомоторної функції у пацієнтів після тотального ендопротезування кульшового суглоба
Metal fume fever (review). Part 2
The pathogenesis of metal fume fever is based on non-specific, non-allergic activation of macrophages or pulmonary epithelial cells with local and systemic release of pyrogenic chemotactic mediators. This is confirmed by an increase in the number of inflammatory cytokines and acute-phase proteins in the onset of metal fume fever. Interleukin-6 is an early, highly sensitive biomarker of exposure to zinc- and copper-containing metal vapours. Oxide particles or released matrix metalloproteinases act as allergens, or zinc oxide acts as a hapten and combines with protein to form a complete antigen. There are 17 main symptoms of metal fume fever and there is currently no specific test to diagnose it. Treatment options are limited to symptomatic relief, including analgesics, nonsteroidal anti-inflammatory drugs and salicylates, antacids and antihistamines, bronchodilators and, if necessary, cardiovascular drugs, oxygen therapy and alkaline inhalation. In severe syndromes with reduced oxygen saturation, the initial treatment is high-flow nasal oxygen therapy. In most cases, the prognosis is positive, with rapid and complete recovery within 12 to 48 hours of cessation of exposure to metal fumes. Adequate occupational hygiene should be maintained to prevent the occurrence of inhalation fever. В основі патогенезу лихоманки парів металів (ЛПМ) лежить неспецифічна неалергічна активація макрофагів або легеневих епітеліальних клітин із локальним і системним вивільненням пірогенних хемотаксичних медіаторів. Це підтверджується збільшенням кількості запальних цитокінів і білків гострої фази на початку ЛПМ. Інтерлейкін-6 є раннім
високочутливим біомаркером впливу парів металів, що містять цинк і мідь. Частинки оксиду або вивільнені металопротеїнази матриці діють як алергени, або оксид цинку діє як гаптен і з’єднується з білком, утворюючи повний антиген. Існує
17 основних симптомів ЛПМ, і наразі не існує специфічного
тесту для її діагностики. Варіанти лікування обмежуються
симптоматичним полегшенням, включаючи анальгетики, нестероїдні протизапальні препарати та саліцилати, антациди
та антигістамінні препарати, бронходилататори та, якщо необхідно, серцево-судинні препарати, кисневу терапію та лужні інгаляції. При тяжких синдромах зі зниженим насиченням
киснем початковим лікуванням є назальна високопотокова
киснева терапія. У більшості випадків прогноз позитивний із
швидким і повним одужанням протягом 12–48 год після припинення впливу пари металу. Щоб запобігти розвитку ЛПМ,
слід підтримувати адекватну гігієну на виробництві
Профілактика передчасних пологів
Профілактичні заходи для зниження ризику виникнення спонтанних передчасних пологів (ПП) у групах високого ризику включають застосування вагінального прогестерону, цервікального серкляжу, акушерського песарію. Втім, ці методи не є універсальними і не застосовані до всієї популяції. Їх ефективність вивчали в ряді клінічних випробувань
Functions of aquaporins in the gastrointestinal tract
To investigate thefeatures of functioning and differentiation of aquaporins in thegastrointestinal tract
Training family physicians: aqualitative study of Ukrainian context and European experience
Introduction. In the current context of healthcare system reform in Ukraine, the training of qualified family physicians is critically important. Family physicians serve as a key link in providing primary healthcare, ensuring the integration and continuity of the treatment process. However, existing internship programs in Ukraine face a number of challenges, such as insufficient integration of theoretical and practical training, and the lack of a clearly defined status of an intern in a medical institution. The growing demand for primary healthcare specialists requires the implementation of European practices based on an integrated approach to learning, competency development, and mentorship. The aim of the study is to qualitatively assess the results of an anonymous survey conducted among second-year family medicine interns to identify the main gaps in the training process, comparing them with the best European internship practices. Methods. To analyze the quality of physician training, an anonymous survey was conducted among 53 interns who had completed the General Practice-Family Medicine program. The collected responses were processed using content analysis. The units of analysis were semantic units, which were categorized into thematic categories. The inter-rater reliability coefficient was 0.84 (Cohen's kappa).Results. The analysis of the interns' responses identified the key areas that require improvement in the training of family physicians in Ukraine. To ensure high-quality education, disciplines should be taught exclusively by specialists in general practice – family medicine, integrating theory and practice within a unified platform. The legal status of interns should be clearly defined, allowing them to actively participate in the treatment process. It is important to review the system of cycle rotation. Practical skills, particularly the provision of emergency care, should be practiced from the first days of training. The peer-to-peer format and the implementation of mentorship can improve the quality of knowledge acquisition and contribute to the professionaldevelopment of interns. Gradual immersion in the professional environment will help reduce stress levels and prepare future specialists for real-world practice. Discussion. Ukrainian medical interns aspire to update the existing internship training and adapt the best global practices considering the national contex