9205 research outputs found
Sort by
Протизапальна дія лікарських рослин та можливості застосування при запальних процесах різного походження
У роботі досліджуються фундаментальні аспекти запалення та протизапальної дії лікарських рослин. Запалення – це складна імунна відповідь, що складається з фаз ініціації, ефектора та розв'язання, за участю ключових медіаторів, таких як цитокіни та простагландини. Різні типи – гострі, хронічні та стерильні – демонструють унікальні клітинні та молекулярні особливості. Описані лікарські рослини мають протизапальну дію через фітохімічні речовини, такі як флавоноїди, терпеноїди та фенольні кислоти, які модулюють сигнальні шляхи (наприклад, NF-κB) та інгібують ферменти, такі як COX-2 та 5-LOX. Ці рослини використовуються для лікування запалення шкіри, слизових оболонок, шлунково-кишкового тракту та дихальної системи. В Україні зареєстровано понад 120 протизапальних рослинних препаратів, що сприяє швидшому одужанню та зменшує кількість побічних ефектів. Сучасні тенденції фітотерапії включають інтеграцію у стандартні методи лікування, покращений контроль якості за допомогою передових методів, розробку рецептур на основі нанотехнологій для підвищення біодоступності та персоналізовану фітотерапію на основі генетичних та мікробіомних профілів
Резолюція ІІІ Українського форуму експертів з аномальних маткових кровотеч
Резолюція ІІІ Українського форуму експертів спрямована на оптимізацію клінічних підходів до ведення пацієнток з аномальними матковими кровотечами (AМК) і має на меті сприяння покращенню репродуктивного здоров’я жінок в Україні. Оновлення національної нормативної бази з урахуванням найновіших наукових даних забезпечить стандартизацію підходів та всебічний менеджмент жінок з АМК, що надзвичайно важливо в умовах демографічної катастрофи
сьогодення. Наказом МОЗ України від 28 березня 2025 року № 558 затверджено Персональний склад мультидисциплінарної робочої групи з розробки галузевих стандартів медичної допомоги за напрямом «Гормональні розлади репродуктивної системи в жінок», яка станом на зараз розробляє нормативні документи за темою «Аномальні маткові кровотечі».
Ключові завдання Форуму:
● запропонувати доповнення до клінічних настанов щодо тактики ведення пацієнток з АМК з урахуванням коморбідності та впливу хронічного стресу в умовах сьогодення;
● впровадити в нормативні документи сучасні підходи до консультування, лікування та стратегії ведення пацієнток з АМК (включно з репродуктивною та соціальною реабілітацією)
Anticholinergic syndrome in the perioperative period (review). Part 2
The use of agents such as hyoscine and scopolamine for premedication has led anesthesiologists to consider central anticholinergic syndrome (ACS) as one of the important causes of delirium due to the previous anticholinergic effects of these agents. Not only antimuscarinic agents like atropine and scopolamine but also various other anesthetic drugs with anticholinergic effects can induce ACS, which may cause from 1 to 40 % of episodes of delayed awakening in the postoperative period. The frequency of ACS depends on the choice and dose of the anesthetic, the type of surgery, the patient’s condition, and diagnostic criteria. ACS after general anesthesia occurs in 8–12 % of patients, and after regional anesthesia combined with sedation, its frequency is 3.3–4 %. In sedated patients on prolonged mechanical ventilation, the syndrome occurs in about 5 % of cases. This syndrome is polyetiologic and can be caused by many drugs with different mechanisms of action. Most patients with central anticholinergic syndrome in the immediate postoperative period experience central nervous system depression, while those who present to emergency or psychiatric departments typically show agitation or delirium. The spectrum of anticholinergic delirium is a common complication after drug overdose. Patients with severe toxicity may experience significant distress and behavioral problems that often require pharmacological treatment. Seizures occur in about 2.5 % of patients, and cardiotoxic effects are sometimes also observed. In elderly patients, delirium is a common and serious side effect of surgical intervention and anesthesia, occurring at frequencies from 10.1 to 51 %. Postoperative delirium in older adults is often associated with persistent cognitive dysfunction, dementia, higher rates of institutionalization, and increased morbidity and mortality. Anticholinergic syndrome during the perioperative period is often undiagnosed and therefore inadequately treated. This toxidrome can manifest in polypharmacy, especially in the elderly, in neuro-muscular diseases, and hereditary predispositions. Perioperative ACS can be caused by many anesthetic drugs and especially their combinations. Trigger factors for ACS may include medications that can cause other toxidromes. Currently, our ability to treat ACS is significantly limited by the low availability of well-known antidotes and hemodialysis agents, which encourages the use of alternative intensive therapy options. Використання для премедикації таких агентів, як гіосцин і скополамін, змусило анестезіологів розглядати центральний антихолінергічний синдром (АХС) як одну з важливих причин виникнення делірію через передуючу антихолінергічну дію цих засобів. Не тільки антимускаринові агенти, як-от атропін і скополамін, але й різні інші препарати для анестезії з антихолінергічними ефектами можуть викликати АХС, що може спричиняти від 1 до 40 % епізодів пізнього пробудження в післяопераційному періоді. Частота АХС залежить від вибору та дози анестетика, виду операції, стану хворого й діагностичних критеріїв. АХС після загального знеболювання виникає у 8–12 % пацієнтів, а після регіонарної анестезії в поєднанні з седацією його частота становить 3,3–4 %. В осіб під седацією, які
перебувають на подовженій штучній вентиляції легень, синдром
спостерігається приблизно в 5 % випадків. Він є поліетіологічним і може бути спричинений великою кількістю препаратів, що розрізняються за механізмом дії. У більшості пацієнтів із центральним антихолінергічним синдромом у найближчому післяопераційному періоді спостерігається пригнічення центральної нервової системи, тоді як в осіб, які надходять до відділень невідкладної допомоги чи психіатрії, зазвичай фіксують збудження або марення. Спектр антихолінергічного делірію є поширеним ускладненням після передозування ліків. Пацієнти з тяжкою токсичністю можуть мати значний дистрес і поведінкові проблеми, які часто потребують фармакологічного лікування. Судоми спостерігають приблизно у 2,5 % випадків, іноді також реєструють кардіотоксичні ефекти. У літніх пацієнтів марення є поширеним і серйозним побічним явищем хірургічного втручання та анестезії з частотою від 10,1 до 51 %. Післяопераційний делірій у людей похилого віку часто асоціюється зі стійкою когнітивною дисфункцією, деменцією, зростанням показників інституціоналізації з підвищеними захворюваністю та смертністю. АХС у періопераційному періоді часто не діагностують та, відповідно, недостатньо лікують. Цей токсидром може проявлятися при поліпрагмазії, особливо в осіб похилого віку, при нейром’язових захворюваннях і спадковій схильності. Періопераційний АХС може бути спричинений багатьма препаратами для анестезії та особливо їх комбінаціями. Тригерними факторами АХС можуть слугувати медичні препарати, які здатні спричиняти й інші токсидроми. Наші можливості в лікуванні АХС поки що значно обмежені низькою доступністю загальновідомих антидотних засобів та гемосорбентів, що спонукає вдаватися до альтернативних варіантів інтенсивної терапії
Changes in immunological reactivity in bacterial-immune inflammation of the periodontium under the condition of using different types of removable dentures
The purpose of this
work was to study the effect of acrylic and nylon bases of removable dentures on the content of immunoglobulins and
circulating immune complexes in the blood serum of rats with bacterial-immune periodontitis. The experimental animals
were divided into 4 groups: I – control (n=10); II – animals with periodontitis on the 30th day of research (n=8); III –
animals with periodontitis on the 30th day of research with acrylic bases (n=8); IV – animals with periodontitis on the 30th
day of research with nylon bases (n=8). Acrylic bases were made by thermal polymerization of polymethacrylate material,
and nylon bases were made from thermoplastic material by the method of pressing under pressure. Experimental bacterialimmune periodontitis was caused by injection of a mixture of microorganisms suspended in egg protein into the periodontal
tissue. To enhance the immune response, rats were simultaneously administered Freund's complete adjuvant. This procedure
was repeated on the 14th day. On the 30th day, blood serum was collected. The concentration of immunoglobulins A, M, G
was determined by immunoturbidimetric method, circulating immune complexes – by precipitation method using
photometry. The results were analyzed using non-parametric statistical methods. On the 30th day of periodontitis
development, the level of IgA, M and G increased compared to the control by 2.70 times (p<0.001); 1.25 times (p<0.01) and
1.28 times (p<0.01), respectively. After fixation of acrylic bases, the content of IgA, M and G also increased by 2.48 times
(p<0.001); 1.19 times (p<0.001) and 1.13 times (p<0.01), respectively. The use of acrylic bases led to a decrease in
immunoglobulins compared to results without dentures. The use of nylon plastic contributed to an increase in the level of all
classes of immunoglobulins, but they were lower compared to the data without prosthetics. Determination of IgA and M with
nylon prosthetics showed their decrease compared to acrylic bases. The indicators of circulating immune complexes under
prosthetics were higher when using acrylic bases than with nylon dentures. During the development of inflammation in the
periodontium, a response of the innate link of the cellular immune system to prosthetics with acrylic and nylon structures
was observed, which affects the nature of the development, course and completion of the inflammatio
Motivation of professional orientation of students – Pharmacists as an element of education
The main types of scientific and research activities that ensure the development of personal knowledge, own views, scientific worldview, invaluable experience and skills in working with information in students on the way to implementing STEM principles in the educational process in the preparation of future pharmacists are highlighted
Active policies to promote active aging and address demographic challenges in Bulgaria
The article explores the concept of active aging in Bulgaria, emphasizing the economic, social, and health
benefits of implementing policies aimed at older adults. In light of the rapid population aging, Bulgaria faces significant
demographic challenges impacting its economic, social, and health systems. The primary objective of the research is to
analyze the strategic framework and active aging policies at both national and regional levels, focusing on their effects
on the quality of life, health status, and social integration of the elderly. This study uses a mixed methods approach
integrating both quantitative and qualitative analysis to assess the economic and social impact of active aging policies
in Bulgaria. This approach combines quantitative data that provide objective measurements of current status with
qualitative analyzes that provide an in-depth understanding of the context and impact of existing programs. Through this
approach, the research aims to provide a basis for formulating specific and effective recommendations to improve policies
and programs in the field of active aging and healthy living of the elderly. This multi-layered approach will provide a
basis for future research and policies aimed at improving the quality of life of older people, emphasizing the importance
of active aging and healthy lifestyles in the context of dynamically changing social and economic conditions in Bulgaria.
Active aging is linked to numerous benefits, such as improved health outcomes, increased social engagement, reduced
poverty, and enhanced economic productivity. By fostering an active lifestyle and improving access to health and social
services, the pressure on Bulgaria's healthcare system is alleviated. However, challenges persist, notably insufficient
coordination among institutions and a lack of integrated policies. The article concludes with specific recommendations
for enhancing existing programs, including the establishment of a central coordinating body for active aging policies,
ensuring sustainable funding for health and social services, and implementing innovative strategies such as digital
learning for promoting healthy lifestyles and chronic disease prevention. These measures aim to enhance the socioeconomic and health conditions of the elderly in Bulgaria while supporting overall economic growth
Особливості стану здоров’я дітей шкільного віку з нижче середнього рівнем функціонального резерву серця
Низький рівень фізичної активності в світі за даними ВОЗ та фахівців – експертів, становить серйозну проблему стану здоров’я населення, за рахунок мультифакторного негативного впливу. Регулярна фізична активність у дитячому та підлітковому віці має суттєве значення для формування належного рівня кардіореспіраторної витривалості та м’язової сили, сприяє зміцненню кісткової тканини, зменшенню ризику розвитку надлишкової маси тіла та ожиріння. Мета дослідження: на основі аналізу результатів проби Руфьє вивчити та оцінити рівень функціонального резерву серця у дітей шкільного віку (7–17 років), з подальшим аналізом особливостей стану здоров’я осіб, у яких ці показники нижче середнього рівня. У відповідності до регламентуючих документів МОЗ України, розподіл учнів на групи для занять фізичною культурою — основну, підготовчу та спеціальну здійснюється на підставі оціненого рівня ФРС, отриманого шляхом виконання функціональної проби Руфьє.В роботі представлено результати аналізу рівня функціонального резерву серця дітей шкільного віку від 7 до 17 років з використанням проби Руфьє. Доведено, що у здорових школярів віком від 7 до 17 років в 38,5%випадків функціональний резерв серця є нижче середнього. Середній рівень бальної оцінки ФРС в межах його оцінювання від 10 до 14 не має вірогідної різниці у школярів від 7 до 17 років в залежності від періоду дитячого віку або статі. Серед дітей шкільного віку віком від 7 до 17 років з функціональним резервом серця нижче середнього при проведенні детального обстеження ззалученням вузьких спеціалістів в 16,7% випадків діагностовано різні порушення в стані їх здоров’я. Проба Руфьє та оцінка ФРС є валідними інструментами в практиці сімейних лікарів для виявлення відхилень в стані здоров’я дітей
Clinical case of anca-associated vasculitis (granulomatosis with polyangiitis) with multisystem involvement
This article presents a clinical case of ANCA-associated vasculitis, specifically granulomatosis with polyangiitis (GPA), in a 73-year-old female patient with multisystem involvement. The disease was initially masked as isolated ENT pathology (otitis, sinusitis), leading to significant delays in diagnosis. The clinicalpicture gradually worsened, with the onset of systemic symptoms includinganaemia, weight loss, ophthalmic disturbances, respiratory symptoms, and signs ofrenal syndrome. The final diagnosis of granulomatosis with polyangiitis, with highdisease activity (as assessed by the BVAS scale), renal, ocular, upper respiratorytract, and haematological involvement, was established only after confirmation ofhigh PR3-ANCA levels and exclusion of haematological pathology. The patient washospitalised during the high-activity phase of the disease, with critically reducedglomerular filtration rate (GFR of 13 mL/min), significantly elevated C-reactiveprotein levels, haematuria, and proteinuria. Immunosuppressive therapy accordingto European guidelines (EULAR, KDIGO) was initiated, including pulse therapywith methylprednisolone, followed by maintenance doses of prednisolone incombination with azathioprine. This approach resulted in a positive clinicaloutcome: areduction in creatinine levels, normalisation of inflammatory markers,partial recovery of renal function, and improvement in the patient's generalcondition. The described case highlights the typical clinical heterogeneity of ANCA associated vasculitis and the challenges of early diagnosis, particularly in elderlypatients with nonspecific manifestations. The successful stabilization of the patientwithout the need for dialysis underscores the effectiveness of timely treatmentinitiation and the importance of a multidisciplinary approach involving nephrologists, rheumatologists, ophthalmologists, and ENT specialists. The article emphasises the importance of early ANCA testing, comprehensive clinicallaboratoryassessment, and dynamic monitoring to improve the prognosis in ANCA associated vasculitis
Ефективність застосування терапевтичних вправ при імпінджмент-синдромі плечового суглобу
Метою роботи було підвищення ефективності фізичної реабілітації пацієнтів з імпінджмент-синдромом плечового суглобу шляхом розробки та обгрунтування комплексу вправ для тренування м’язів плече-лопаткової ділянки. Основна група дослідження мала кращу динаміку збільшення амплітуди при згинанні, розгинанні та відведенні у плечовому суглобі з ураженого боку. Це свідчить про те, що розроблений комплекс терапевтичних вправ в основній групі був ефективним для відновлення та покращення рухливості плечового суглобу з ураженої сторони. У контрольній групі зміни були менш вираженими та статистично незначущими, що свідчить про відносну стабільність показників без спеціальних втручань.Щодо м’язової сили верхньої кінцівки з вищезгаданої сторони, то результати в обох групах не мали статистичної значущості (p > 0.05), яка могла виявитися при статистичній обробці даних, однак слід зазначити, що показники розгинання, приведення, зовнішньої та внутрішньої ротації у плечовому суглобі з ураженої сторони в основній групі (ОГ) мали кращу динаміку змін в позитивний бік порівняно з контрольною групою (КГ), що в свою чергу свідчить про більшу ефективність кінцевого результату реабілітаційного процесу при додаванні терапевтичних вправ з розробленого комплексу, аніж їх відсутністю у плані терапевтичних втручань
Фізична терапія при проблемах зі стопами
Вперше буде розроблено та практично апробовано комплексну програму фізичної терапії для дітей 8–10 років із плоскостопістю, яка враховує вікові особливості розвитку опорно-рухового апарату, ступінь плоскостопості та специфіку впливу фізичних вправ на формування склепіння стопи та сприяє покращенню амплітуди руху в гомілковостопному суглобі, а також індексів Штрітера і Фрідланда у порівнянні зі стандартними програмами фізичної терапії. Вперше визначено ефективність поєднання комплексних засобів фізичної терапії (мануальний вплив, втручання, терапевтичні вправи, гідрокінезотерапія, використання індивідуально адаптованих ортопедичних засобів); визначено оптимальну інтенсивність навантажень та відсоткове співвідношення мануальних засобів корекції, кінезотерапії та гідрокінезотерапії в структурі програми фізичної терапії. Доповнено науково-методичні підходи до використання фізичних вправ для корекції плоскостопості у дітей 8-10 років. Розширено дані про оптимальні режими навантаження, частоту та тривалість курсів терапії для досягнення стійких результат