9205 research outputs found
Sort by
Anesthetic problems in concomitant systemic lupus erythematosus (literature review)
Get PDFAbstract. Based on available literature sources, we have analyzed the impact of systemic lupus erythematosus (SLE) on organs and body systems, the main pathological aspects of the interaction of dosage forms used for its treatment with anesthetic drugs for the purpose of increasing the anesthetic safety of such patients during surgical interventions. Patients with SLE have different abnormalities of varying intensity. Numerous features of the course of the pathological condition create significant problems in the anesthetic provision of various surgical interventions. Anesthesia in emergency surgery in such patients can be difficult, since the time for developing perioperative strategies is limited. SLE is a very complex systemic autoimmune disease that presents major challenges in the surgical context; in the field of anesthesia, such patients should always be considered at higher risk. Given the heterogeneity of manifestations, it is difficult to establish unified management protocols, so the anesthesia plan must be appropriate for each specific case. Patients with SLE still have a higher incidence of postoperative complications and a 2- to 7-fold higher risk of in-hospital postoperative mortality compared to people without SLE. Anesthesiologists must be knowledgeable about the pathophysiology and potential organic lesions, which often affect airway patency, ventilation therapy, hemodynamic control, and renal function support. Therefore, multidisciplinary management and adequate preoperative assessment are essential for surgical risk stratification and readiness to avoid or treat serious complications such as bleeding, thrombotic, cardiovascular and other events early. A well-planned perioperative management and a skilled multidisciplinary team approach can contribute to a positive outcome of surgery and anesthesia in patients with SLE. Currently, there are no clear regulatory documents on anesthetic care for patients with concomitant SLE. This topic remains poorly studied, so there is an important problem in developing high-quality research that allow a better understanding of the anesthetic consequences of SLE with the creation of appropriate clinical protocols; facilitate the management of these patients; optimize the safety of anesthesia; reduce the rate of complications and associated mortality. На основі доступних літературних джерел проаналізовано вплив системного червоного вовчака (СЧВ) на органи та системи організму, основні патологічні аспекти взаємодії лікарських форм, що застосовуються для його лікування, з анестетиками з метою підвищення анестезіологічної безпеки в таких пацієнтів під час хірургічних втручань. В осіб із СЧВ можуть спостерігатися різні порушення, що відрізняються за тяжкістю. Численні особливості перебігу хвороби створюють значні проблеми в анестезіологічному забезпеченні операцій. Анестезія в невідкладній хірургії може бути непростою, оскільки час на розробку періопераційних стратегій обмежений. СЧВ є дуже складним системним автоімунним захворюванням, що створює труднощі в хірургічному контексті; таких пацієнтів завжди слід вважати групою підвищеного ризику при виконанні анестезії. З огляду на неоднорідність проявів важко встановити уніфіковані протоколи ведення, тому план анестезії має відповідати кожному випадку. У пацієнтів із СЧВ досі спостерігається більша частота післяопераційних ускладнень і у 2–7 разів вищий ризик внутрішньолікарняної післяопераційної смертності порівняно з особами без цього захворювання. Анестезіологи повинні мати знання про патофізіологію та можливі органічні ураження, які часто впливають на прохідність дихальних шляхів, вентиляційну терапію, гемодинамічний контроль і підтримку функції нирок. Тому багатосторонній підхід й адекватна передопераційна оцінка є важливими для стратифікації хірургічних ризиків і готовності до запобігання серйозним ускладненням, як-от кровотеча, тромботичні, серцево-судинні та інші події, або їхнього раннього лікування. Добре спланований періопераційний менеджмент та кваліфікований підхід міждисциплінарної команди сприятимуть позитивному результату хірургічного втручання й анестезії в пацієнтів із СЧВ. На сьогодні немає чітких регламентуючих документів щодо анестезіологічного забезпечення осіб із супутнім СЧВ. Ця тема залишається недостатньо вивченою, тому існує важлива проблема розробки якісних досліджень, що дозволять краще зрозуміти анестезіологічні наслідки СЧВ зі створенням відповідних клінічних протоколів, полегшити ведення таких пацієнтів, оптимізувати безпеку анестезії, знизити рівень ускладнень і пов’язану з ними смертність
Аналіз інстpументів і підxoдів в маpкетингoвій стpатегії пpoсування нoвиx лікаpськиx засoбів
Get PDFФармацевтичний сектор працює в особливо складних умовах, де маркетингові плани повинні відповідати моральним принципам, правовим вимогам та загальній меті покращення громадського здоров'я. Згідно з цим дослідженням, для ефективного маркетингу в цій галузі необхідна інтегрована стратегія, яка включає створення продукту, ціноутворення, розповсюдження, комунікацію та управління брендом. Дотримуючись суворих правових рамок, кожен із цих елементів має бути адаптований до унікальних потреб пацієнтів та медичних працівників.Дослідження нового фармацевтичного маркетингу підкреслило важливість ретельного дослідження ринку, точного таргетування та адаптації до цифрових тенденцій, таких як соціальні мережі та технології, що Фармацевтичний сектор працює в особливо складних умовах, де маркетингові плани повинні відповідати моральним принципам, правовим вимогам та загальній меті покращення громадського здоров'я. Згідно з цим дослідженням, для ефективного маркетингу в цій галузі необхідна інтегрована стратегія, яка включає створення продукту, ціноутворення, розповсюдження, комунікацію та управління брендом. Дотримуючись суворих правових рамок, кожен із цих елементів має бути адаптований до унікальних потреб пацієнтів та медичних працівників.Дослідження нового фармацевтичного маркетингу підкреслило важливість ретельного дослідження ринку, точного таргетування та адаптації до цифрових тенденцій, таких як соціальні мережі та технології
Дослідження впливу токсичних речовин на репродуктивну систему людини
Get PDFЗростаючий вплив екологічних та промислових токсикантів становить значну загрозу для репродуктивного здоров'я людини. Такі сполуки, як важкі метали, пестициди, лікарські речовини руйнують ендокринну систему, впливаючи на фертильність, викликаючи гормональний дисбаланс та аномалії розвитку. Дослідження включає всебічний огляд сучасної наукової літератури ендокринних руйнівників та їхній здатності впливати на гормональні сигнальні шляхи, критично важливі для репродукції. Результати підкреслюють багатофакторний характер репродуктивної токсичності та висвітлюють ключові хімічні агенти, які найчастіше пов'язані з несприятливими наслідкам
Токсичність бісфенолу А: аналіз факторів ризику, токсичних ефектів та методів детоксикації
Get PDFУ роботі досліджуються токсичні властивості бісфенолу А (ВРА), синтетичної органічної сполуки, що широко використовується у виробництві полімерів та пластмас. Актуальність теми зумовлена зростанням рівня забруднення навколишнього середовища бісфенолом та зростанням кількості наукових доказів щодо його негативного впливу на здоров'я людини. У дослідженні аналізуються основні джерела впливу ВРА, механізми токсичної дії, включаючи ендокринні порушення, гепатотоксичність та негативний вплив на репродуктивну систему. Розглянуто сучасні підходи до діагностики токсичних уражень, а також методи профілактики та детоксикації організму. Також оцінено ефективність природних антиоксидантів, ентеросорбентів, дієтичних добавок та модифікацій способу життя, спрямованих на зниження токсичного навантаження
Лікарські рослини родини Lamiaceae у лікарських засобах
Get PDFКваліфікаційна робота присвячена фармакогностичному аналізу лікарських рослин родини Глухокропивових (Lamiaceae), що виявляють антигістамінні, аналгетичні та спазмолітичні властивості. Актуальність теми зумовлена зростанням інтересу до фітопрепаратів як більш безпечних та доступних альтернатив синтетичним лікарським засобам, особливо для боротьби з алергічними реакціями, больовими синдромами та спазмами гладенької мускулатури. Рослини родини Lamiaceae широко використовуються у народній медицині та здобувають визнання у наукових дослідженнях завдяки багатому вмісту біологічно активних сполук та широкому спектру терапевтичної дії. Метою дослідження є узагальнення та систематизація сучасної наукової інформації щодо фармакогностичних характеристик найбільш поширених рослин родини Lamiaceae, таких як м’ята перцева (Mentha piperita), меліса лікарська (Melissa officinalis), шавлія лікарська (Salvia officinalis), чебрець звичайний (Thymus vulgaris), материнка звичайна (Origanum vulgare) та розмарин лікарський (Rosmarinus officinalis). У роботі розглянуто ботанічні особливості, географічне розповсюдження, хімічний склад та фармакологічний потенціал цих видів, з особливим акцентом на ефірні олії, флавоноїди, фенольні сполуки та терпеноїди, що відповідають за їхню терапевтичну дію. Особливу увагу приділено аналізу механізмів, що лежать в основі їхніх антигістамінних ефектів (таких як інгібування вивільнення гістаміну та модуляція медіаторів запалення), аналгетичної дії (завдяки подразнюючому та нейроседативному ефектам) та спазмолітичної активності (шляхом розслаблення гладеньких м’язів та антихолінергічних шляхів). Фармакологічні дані підкріплені посиланнями на доклінічні та клінічні дослідження, що демонструють ефективність та безпечність цих рослин при різних станах, включаючи алергічний риніт, шлунково-кишкові спазми, головний біль та бронхіальну астму. На основі проведеного аналізу зроблено висновки щодо перспектив подальших фармакогностичних та фармакологічних досліджень рослин родини Lamiaceae. Наголошено на важливості стандартизації рослинної сировини, контролю якості та розробки доказових фітотерапевтичних продукті
Комплексна оцінка забруднення об’єктів довкілля важкими металами як чинника ризику для громадського здоров’я в умовах промислового регіону
Get PDFПогіршення якості довкілля та підвищення рівнів захворюваності сьогодні входять до переліку основних викликів для громадського здоров'я в Європейському регіоні. Розглядаючи чинники, що призвели до такої ситуації,
необхідно з-поміж іншого відзначити масштабність антропогенного забруднення довкілля важкими металами. Вони утворюють значну групу токсикантів та визначають активний антропогенний тиск на об’єкти довкілля, а відтак і на
організм людини, викликаючи порушення фізіологічних процесів та розвиток захворювань. У дисертаційній роботі представленj теоретичне обґрунтування та вирішення науково-практичного завдання з вивчення особливостей забруднення важкими металами життєзабезпечуючих об’єктів довкілля та внутрішнього середовища організму людини, оцінки ризику для здоров’я населення за ізольованої та комбінованої їх дії, визначення мікроелементного статусу за умов техногенного впливу та змін мікроелементного гомеостазу при розвитку захворювань, розробки науково-обґрунтованих підходів з управління ризиком для здоров’я населення за хронічного впливу важких металів в умовах промислових територій.
Комплексні дослідження виконані в умовах одного з найбільших
промислових регіонів України – Дніпропетровській області. Дизайн дослідження представляв собою структурно-логічне поєднання 6 етапів з використанням комплексу методів досліджень – бібліосемантичного, санітарно-гігієнічного,
епідеміологічного, клініко-анамнестичного, лабораторного, біохімічного, фізико-хімічного, статистичного та математичного методів з використанням комплексного і системного підходів, оцінки ризику. За результатами дослідження встановлено, що викиди зі стаціонарних
джерел забруднення є провідними у формуванні загального рівня забруднення – 82,3% від загального обсягу викидів за рахунок підприємств переробної, добувної промисловості і розроблення кар’єрів, постачання електроенергії, газу,
пари та кондиційованого повітря
Застосування нанотехнологій у фармакогнозії: дослідження потенціалу наноматеріалів у підвищенні біодоступності рослинних препаратів
Get PDFНанотехнології виявилися вирішальним інструментом для розвитку медичних та фармацевтичних застосувань, особливо для покращення властивостей рослинних препаратів. Це дослідження вивчає інтеграцію нанотехнологій з фармакогнозією, наукою про лікарські засоби рослинного походження, з метою покращення доставки ліків, біодоступності та зниження токсичності. Маніпулюючи матеріалами на молекулярному рівні,нанотехнології мають потенціал значно підвищити ефективність та безпеку рослинних засобів. Дослідження також вивчає виклики та майбутні перспективи цієї галузі, зосереджуючись на механізмах, за допомогою яких наноматеріали можуть покращити терапевтичні властивості фітопрепаратів
Ефект діуретиків на регуляцію водно-сольового обміну через ренін-ангіотензин-альдостеронову систему
Get PDFАналіз сучасних наукових даних щодо взаємодії діуретиків з РААС та її значення для терапевтичної ефективності й безпеки діуретичної терапії
Цифрові та інформаційно-комунікаційні технології в галузі фармації
Get PDFЦифрові та інформаційно-комунікаційні технології відіграють ключову роль у розвитку сучасної фармацевтичної галузі. Вони сприяють підвищенню ефективності виробничих процесів, покращенню якості лікарських засобів, оптимізації логістики та зберігання, а також розширенню можливостей маркетингу та телемедицини.Автоматизація виробництва, використання комп’ютерного моделювання, систем управління якістю (QMS) та технологій відстеження (RFID) дозволяють зменшити ризики помилок і забезпечити високу точність у всіх етапах створення та постачання лікарських засобів. Крім того, цифрові інструменти сприяють глибшому аналізу ринку, ефективній взаємодії з клієнтами та розвитку нових підходів до надання фармацевтичних послуг.Перспективи подальшого розвитку галузі пов’язані із впровадженням ще більш розвинених технологій, таких як штучний інтелект, блокчейн та інтернет речей (IoT), що забезпечать ще вищий рівень безпеки, доступності та персоналізації медичних та фармацевтичних послуг.Таким чином, цифровізація фармацевтичної галузі є неминучим і необхідним кроком для покращення якості медичних послуг, підвищення безпеки пацієнтів та ефективності всієї системи охорони здоров’я
Пароксизмальна симпатична гіперактивність при ушкодженні головного мозку (науковий огляд). Частина 2
Get PDFЗагальноприйнятої методики усунення центрогенних гіпертермічних реакцій на сьогодні не існує. При пароксизмальній симпатичній гіперактивності температура тіла повинна підтримуватися в безпечному нормотермічному діапазоні принаймні протягом перших кількох діб. Потенційні переваги лікування можуть бути результатом трьох основних цілей: усунення тригерних факторів, пом’якшення надмірної симпатичної стимуляції та підтримуючої терапії. Лікування передбачає зменшення будь-якої зовнішньої стимуляції, що може спровокувати епізоди пароксизму. Оскільки лихоманка спричиняється простагландин-індукованим зсувом «настановної точки» гіпоталамуса, звичайні нестероїдні протизапальні засоби перешкоджають синтезу простагландинів, але центрогенні гіпертермічні реакції здебільшого є стійкими до антипіретичної терапії. Фізичне охолодження застосовується при неефективності медикаментозного лікування. Ендоваскулярні охолоджувальні методи більш ефективні, ніж зовнішні. Монотерапія при пароксизмальній симпатичній гіперактивності зазвичай неефективна, тому слід розглянути можливість застосування кількох препаратів із різними механізмами дії. Використання помірних доз кількох класів ліків забезпечує синергічну ефективність, зменшуючи токсичність окремих препаратів. Мультимодальні схеми лікування мають вищу ефективність, ніж монотерапія. Відсутність загальноприйнятої методики усунення центрогенних гіпертермічних реакцій потребує наступних багатоцентрових досліджень і створення відповідних клінічних рекомендацій. Currently, there is no generally accepted method for elimination of centrogenic hyperthermic reactions. In paroxysmal sympathetic hyperactivity, body temperature should be maintained in a safe normothermic range for at least the first few days. The potential benefits of treatment may result from three primary goals: elimination of triggering factors, mitigation of excessive sympathetic overload, and supportive therapy. Treatment involves reducing any external stimulation that can trigger paroxysmal episodes. Because fever is caused by a prostaglandin-induced shift in the hypothalamic “set point”, conventional nonsteroidal anti-inflammatory drugs inhibit prostaglandin synthesis, but centrogenic hyperthermic reactions are mostly resistant to antipyretic therapy. Physical cooling is used when medical treatment is ineffective. Endovascular cooling methods are more effective than external ones. Monotherapy for paroxysmal sympathetic hyperactivity is usually ineffective, so the possibility of using several drugs with different mechanisms of action should be considered. The use of moderate doses of several drug classes provides synergistic efficacy, reducing the toxicity of individual drugs. Multimodal treatment regimens are more effective than monotherapy. The lack of a generally accepted technique for elimination of centrogenic hyperthermic reactions requires further multicenter studies and the creation of appropriate clinical guidelines