19325 research outputs found
Sort by
спец. 133 Галузеве машинобудування; 13 Механічна інженерія
No full textДисертаційне дослідження присвячене обґрунтуванню схеми і конструктив- них параметрів орного машинно-тракторного агрегату у складі трактора серії ХТЗ- 160 (ХТЗ-16131), задньонавісного серійного чотирикорпусного плуга ПЛН-4-35 і нового фронтального двокорпусного орного знаряддя під маркою ПЛН-2-35. Особливістю фронтального плуга є те, що він, на відміну від аналогічних знарядь, ви- користовується без опорного колеса. Аналіз шляхів і тенденцій використання таких орних знарядь вказує на наступні їх переваги. По-перше, вертикальна складова тя- гового опору передньонавісного орного знаряддя формує додаткове навантаження, яке припадає на передній міст трактора. По-друге, додаткова вертикальна сила з одного боку сприяє росту тягового зусилля тим мостом, до якого вона прикладена, а з другого боку ‒ забезпечує зменшення буксування коліс цього мосту трактора.
По-третє, високі зчіпні властивості коліс трактора забезпечують йому менше бук- сування і навпаки: мале буксування притаманне високим тягово-зчіпним властиво- стям коліс. По-четверте, зменшення буксування рушіїв трактора забезпечує йому відповідне зменшення витрат пального у агрегаті із тим чи іншим знаряддям/маши- ною. По-п’яте, зростання тягового зусилля трактора створює прямі передумови для збільшення робочої ширини захвату використовуваного плуга. А це, як відомо, без- посередньо приводить до зростання продуктивності роботи орного агрегату у ці- лому. У напрямку розв’язання сформульованих задач досліджень у теоретичному розділі дисертації першою чергою розроблено рівняння рівноваги фронтального
3
плуга у поздовжньо-вертикальній площині проекцій. Результати їх аналізу показу- ють, що сумарне довантаження Ns переднього мосту трактора залежить лише від чотирьох параметрів: 1) ширини захвату орного знаряддя – В, м; 2) сили ваги плуга – G, кН; 3) глибини оранки – h, м; 4) коефіцієнта питомого опору орного знаряддя − kп, кН∙м-2. Установлено, що за збільшення параметра В утричі (з 0,75 до 1,05 м) вертикальне навантаження на передньому мосту трактора зростає у 1,6 разів (з 3,46 до 5,39 кН). Реальне значення параметра В прийнято рівним 0,70 м. Таке конс- труктивне рішення за умови кута нахилу центральної тяги переднього навісного механізму (ПНМ) трактора α = 15о, кута нахилу нижніх тяг ПНМ β = 0о, глибини оранки h = 0,25 м і значення коефіцієнта kп = 55 кН⋅м-2 забезпечує вертикальне до- вантаження передніх рушіїв енергетичного засобу на рівні 6,43 кН. Вплив глибини оранки (h) на сумарне вертикальне довантаження переднього мосту трактора (Ns) не такий вагомий, як зміна параметрів В і G. Так, при збільшенні параметра h у 1,5 рази (з 0,20 до 0,30 м) показник Ns зростає лише на 13%. Практично аналогічний результат отримуємо за зміни коефіцієнта питомого опору плуга: за збільшення значення цього параметра на 18% (з 55 до 65 кН/м2) показник Ns відповідно збільшується лише на 6%. Завдяки теоретичним дослідженням установлено, що зі збільшенням кута нахилу центральної тяги ПНМ трактора (α) та за незмінної значини кута на- хилу нижніх (β) зусилля в обмежувальному ланцюгу (сила Рd). Динаміка цього про- цесу така: за збільшення кута α у 6 разів (з 5 до 30о) сила Рd збільшується удвічі (із 10 до 20 кН). При цьому, кут нахилу центральної тяги переднього навісного меха- нізму трактора (α) здійснює більший вплив на динаміку зміни сил Pv, Pn i Pd, ніж кут нахилу нижніх тяг (β). Збільшення кута α, своєю чергою, в основному впливає на зміну сил, які діють у центральній (Pv) та нижніх (Pn) тягах ПНМ енергетичного засобу. Зростання сили, яка діє у обмежувальному ланцюгу (Pd), − менш інтенси- вне. Теоретично установлено, що у тягах переднього навісного механізму трактора діють значно більші сили, ніж у обмежувальному ланцюгу фронтального плуга.
Для їх зменшення із забезпеченням конструкційної надійності елементів ПНМ тра- ктора, кут нахилу його центральної тяги (α) має бути якомога більшим. Раціональ- ним обмеженням цього збільшення є такий конструктивний параметр, як висота
стояка переднього навісного механізму трактора. Чим ця висота більша, тим більш габаритним є фронтальній плуг, що небажано. Цілком прийнятною є умова, за якою кут нахилу центральної тяги переднього навісного механізму трактора (α) буде в межах 25-30о. У цьому випадку зусилля у центральній та нижніх тягах ПНМ енер- гетичного засобу будуть близькими до найменших (на рівні 40 кН). При цьому, сила Pd, яка діє у обмежувальному ланцюгу фронтального плуга, буде знаходитися на прийнятному рівні, що не перевищує 20 кН. Із інших конструктивних парамет- рів, які входять до системи рівнянь рівноваги плуга, на увагу заслуговують насту- пні три: 1) висота розташування рами фронтального орного знаряддя hc; 2) поздов- жня координата центру мас фронтального плуга С2; 3) поздовжня координат центру опору фронтального плуга С3. Найменша значина параметра hc обумовлена висо- тою корпуса фронтального плуга. Змінювати цю значину у бік збільшення немає потреби із-за небажаного зростання габаритів, а отже і металоємкості, передньона- вісного орного знаряддя. Значина параметра С3 (як і параметра С2) має визначатися, виходячи із міркувань конструктивного оформлення фронтального плуга. А це означає, що задля зменшення його довжини поздовжня координата центру опору даного орного знаряддя (тобто параметр С2) має бути якомога меншим. Для вивчення динаміки вертикальних коливань переднього мосту трактора з фронтальним плугом без опорного колеса складена математична модель функціо- нування даної динамічної системи у поздовжньо-вертикальній площині під впли- вом двох зовнішніх збурень: 1) коливання вертикальної сили довантаження перед- нього мосту трактора (); 2) вертикальні коливання нерівностей поздовжнього профілю опорної поверхні (поля). На основі розробленої математичної моделі були складені відповідні передаточні функції і амплітудні (АЧХ) та фазові (ФЧХ) часто- тні характеристики. Аналіз розрахованих АЧХ засвідчує, що за збільшення частоти коливань сумарної сили Ns коефіцієнт їх підсилення динамічною системою прогре- сивно зменшується. Інтенсивність цього процесу практично однакова для значин зчіпної маси переднього моста трактора (параметр М) як на рівні 5700 кг, та і на рівні 6300 кг. Математичним моделюванням установлено, що збільшення частоти впливу збурювального впливу ω до 20 с-1 приводить до бажаного зменшення АЧХ
5
для усіх прийнятих значин коефіцієнта жорсткості шин передніх коліс трактора Сш.
Особливо це проявляється на частотах коливань збурювального впливу (тобто сили Ns), близьких до нульової позначки. Так, коли ω = 2 с-1, то значина АЧХ з позначки 19∙10-7 м/кН зменшується до позначки 12∙10-7 м/кН. Тобто, бажане зменшення під- силення динамічною системою вхідного збурення становить 36,8%. На відміну від коефіцієнта жорсткості шини Сш зміна коефіцієнту опору її деформування Кш з 1 до 3 кН∙с/м відчутного впливу на АЧХ відпрацювання динамічною системою збу- рювального впливу практично не здійснює. У якісному і, саме головне, у кількіс- ному плані перебіг цих оцінюваних частотних характеристик в усьому частотному діапазоні коливань сили від ω = 0 до ω = 20 с-1 один і той же. Аналіз показує, що зі збільшенням частоти коливань сумарної сили приблизно до ω = 4 с-1 оцінювані ФЧХ за обох значин параметра системи М (5700 і 6300 кг) суттєвої різниці не ма- ють. Фазовий зсув динамічної системи за відпрацювання нею збурювального впливу при цьому сягає позначки 1,2о або 0,02 рад. У часовому вимірі за ω = 4 с-1 це становить лише 0,02/4 = 0,005 с. На практиці таке означає, що в діапазоні частот коливань збурювальної сили від 0 до 4 с-1 динамічна система реагує на її (сили) зміни майже миттєво. У цілому зменшення значини коефіцієнта Сш із 400 до 250 кН/м приводить до бажаного збільшення фазового зсуву при відпрацюванні дина- мічною системою збурювального впливу. Адже чим менша жорсткість шини (тобто менша значина коефіцієнта Сш), тим менша її жорсткість. Своєю чергою, чим ме- нша жорсткість шин, тим пізніше, за рахунок її більшої деформаційної здатності, вона реагує на збурення. Установлено, що для системи зі значиною коефіцієнту Кш = 3 кН∙с/м ФЧХ сягає позначки -0,9о або 0,016 рад. Для цієї ж системи, але за умови Кш = 1 кН∙с/м, фазовий зсув (тобто ФЧХ) збільшується (у абсолютному вимірі) до -2,6о або до 0,046 рад. Таким чином, різниця між порівнюваними ФЧХ за частоти ω = 10 с-1 становить приблизно 1,7о або 0,03 рад. Цьому фазовому зсуву відповідає різниця між запізненнями реакцій динамічної системи на збурення величиною у 3,0∙10-3 с. Математичним моделюванням з’ясовано, що розглядувана динамічна си- стема при відпрацюванні нею вертикальних коливань поздовжнього профілю поля практично індиферентна по відношенню до збільшення параметра М з 5700 до 6300
кг. Аналіз отриманих результатів досліджень з довірчою імовірністю 95% засвід- чує, що нуль-гіпотеза про рівність середніх значень глибини оранки у порівнюва- них агрегатів не відхиляється. Доказом цього є НІР05 даного статистичного показ- ника, яка дорівнює 0,81 см. А це більше за дійсну різницю між порівнюваними зна- ченнями глибини оранки, яка становить 0,50 см. Із цього випливає, що видалення опорного колеса у фронтального плуга не приводить до значущої зміни ним серед- нього значення глибини оранки. Водночас, нуль-гіпотеза про рівність порівнюва- них дисперсій коливань глибини оранки орними агрегатами обох варіантів відхи- ляється. Принаймні на статистичному рівні значущості 0,05. Згідно з отриманими даними дійсна значина F-критерію Фішера на рівні 1,69 (6,76/4,00) є більшою за табличну, яка в даному випадку становить 1,39. З огляду на це можна стверджу- вати, що використання фронтального плуга (варіант 2) обумовлює зменшення дис- персії коливань оранки у порівнянні з орним агрегатом, обладнаним фронтальним плугом з опорним колесом (варіант 1). Ширина захвату обома МТА була практично однаковою. Отримана при цьому арифметична різниця між середніми значеннями цього показника, яка дорівнює 0,8 см, є меншою за НІР05 = 1,2 см. Такий результат вказує на те, що застосування фронтального плуга без опорного колеса не призво- дить до зменшення його (плуга) робочої ширини захвату. У процесі визначення цього параметра було встановлено, що буксування рушіїв трактора у складі МТА з фронтальним плугом з опорним колесом (варіант 1) становило 13,8%. У агрегату з фронтальним знаряддям без опорного колеса (варіант 2) воно було на 13% меншим і дорівнювало 12,0%. Унаслідок цього швидкість робочого руху орного агрегату за варіантом 1 становила 2,20 м∙с-1 або 7,92 км∙год-1. У МТА за варіантом 1 швидкість робочого руху дорівнювала 2,36 м∙с-1 або 8,50 км∙год-1, що на 7,3% більше. Змен- шення буксування рушіїв трактора у складі орного МТА за варіантом 2 обумовило відповідне зменшення питомих витрат пального. Наразі вони становили 13,8 л∙га-1.
Це практично на 15% менше, ніж у орного машинного тракторного агрегату за схе- мою 1, для якого значення цього показника дорівнювало 16,3 л∙га-1. Налаштування орного агрегату з фронтальним плугом без опорного колеса дозволяє підвищити
керованість руху усього МТА із одночасним зменшенням його запізнення на керу- вальний вплив у вигляді кута повороту керованих коліс трактора. У практичному сенсі підвищення керованості руху орного агрегату відобразилось на коливаннях траєкторії борозни після його проходу. Як показав аналіз експериментальних да- них, спектр коливань цього параметра у агрегату з фронтальним плугом без опор- ного колеса вужчий, ніж у агрегату з передньонавісним орним знаряддям, обладна- ним опорним колесом. Як засвідчують результати експлуатаційно-технологічних досліджень, швидкість руху орного агрегату за варіантом 2 була більшою на 7,4% (8,7 км∙год-1 проти 8,1 км∙год-1 у МТА за варіантом 1). За рахунок більшої швид- кості робочого руху коефіцієнт робочих ходів у орного агрегату з фронтальним плугом без опорного колеса виявився більшим (0,89 проти 0,86 у агрегату за варіа- нтом 1). Із-за більшого значення цього коефіцієнта вищим є і значення коефіцієнта використання часу зміни у агрегату за варіантом 2 (0,87 проти 0,85). За даними хро- нометражних спостережень зроблено висновок, що за рахунок приблизно однако- вої ширини захвату і більшої швидкості руху основна (чиста) продуктивність ро- боти орного агрегату з фронтальним плугом без опорного колеса більша на 7%.
Продуктивність роботи цього МТА за 1 год змінного часу вища на 10%. За рахунок більшої продуктивності роботи питомі витрати пального орним агрегатом з фрон- тальним плугом без опорного колеса виявилися меншими на 17,7%. У підсумку застосування технічного рішення у вигляді видалення опорного колеса із складу фро- нтального плуга дало можливість новому орному машинно-тракторному агрегату зменшити: витрати праці – на 14,8%; прямі витрати – на 17,2%; питомі інвестиційні витрати – на 24,7%; сукупні витрати – на 17,2%. Техніко-економічний ефект від застосування такого орного МТА становить не менше 211,5 грн на кожному га об- робленої площі
В. М. КЮРЧЕВУ — 70: ювілеї
No full textВідомому вченому в галузі механізації сільськогосподарського виробництва, доктору технічних наук, професору Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного, члену-кореспонденту НААН Володимиру Миколайовичу Кюрчеву виповнилося 70 років
Удосконалення антикризового управління підприємства малого бізнесу
No full textМалі підприємства є двигуном економічного зростання, створюючи робочі місця та стимулюючи інновації. Однак, вони часто стикаються з викликами, пов'язаними з обмеженими
ресурсами, високою конкуренцією та складністю ринку. Тому удосконалення антикризового управління підприємством малого бізнесу є ключовим фактором його успіху та стійкості
Розділ 2. Багатокритеріальна стратегія оцінки якості заморожених сирих плодів вишні
No full textEN: The optimization of the food chains, in particular the storage and processing of raw materials into final products, is becoming a particularly difficult task for the regions which face humanitarian crises, protracted political conflicts and natural disasters. Cherries are one of the most popular fruits in the confectionary industry used. Freezing is one of the most effective methods of long-term preservation of cherries. At the same time, frozen raw materials, like any other product, can undergo changes that negatively affect the quality of the final product. This may include deterioration of taste characteristics, loss of vitamins, and risk of developing microbiological processes in case of the violation of storage or transportation conditions. In this context, the implementation of comprehensive assessment of the cherry fruits quality becomes especially relevant. Therefore, systematic monitoring of physical, biochemical and sensory parameters is necessary to obtain high-quality frozen raw materials. A method of multi-criteria evaluation of frozen fruit was proposed. The objective
functions were calculated and a ranking series of the suitability of the frozen fruits for the production of candied fruit was formed. By using a multi-criteria optimization method, the most suitable cherry cultivars for freezing were determined. A scientifically based complex of quality parameters of functional technological indicators of
frozen fruit is presented. The selection of the optimal cultivar of fruit raw materials with high quality indicators and minimal losses was carried out by means of a comparative evaluation of the cultivars according to their properties using a multi-criteria method based on a geometric convolution of criteria. Chemical, physical and organoleptic criteria of frozen semi-finished products may change depending on the varietal characteristics of cherries. Therefore, choosing the optimal cultivar requires a comprehensive approach. The use of a multi-criteria optimization method made it possible to establish relationships between the quality characteristics of the fruits and their permissible values. This made it possible to determine the fruit of Griot Melitopol cultivar as the best frozen raw material according to functional, technological and sensory indicators. This can further be used to improve criteria for evaluating the quality of frozen fruit pulp within a zero-waste fruit supply chain, ensuring
efficiency and sustainable use of resources for all stakeholders. /// UA: Оптимізація продовольчих ланцюгів, зокрема зберігання та переробки сировини в кінцеву продукцію, стає особливо складним завданням для регіонів, які стикаються з гуманітарними кризами, затяжними політичними конфліктами та стихійними лихами. Вишня - один з найпопулярніших фруктів в кондитерській промисловості, використовуваних в кондитерській промисловості. Заморожування є одним з найбільш ефективних методів тривалого збереження вишні. При цьому заморожена сировина, як і будь-який інший продукт, може зазнавати змін, які негативно позначаються на якості кінцевого продукту. Сюди можна віднести погіршення смакових характеристик, втрату вітамінів, ризик розвитку мікробіологічних процесів при порушенні умов зберігання або транспортування. У цьому контексті особливо актуальним набуває здійснення комплексної оцінки якості плодів черешні. Тому для отримання високоякісної замороженої сировини необхідний систематичний моніторинг фізичних, біохімічних і сенсорних показників. Запропоновано метод багатокритеріальної оцінки заморожених фруктів. Розраховано цільові функції та сформовано ранжовий ряд придатності заморожених плодів для виробництва цукатів. За допомогою багатокритеріального методу оптимізації було визначено найбільш підходящі сорти вишні для заморожування. Представлено науково обґрунтований комплекс якісних параметрів функціональних технологічних показників заморожених фруктів. Підбір оптимального сорту плодової сировини з високими якісними показниками та мінімальними втратами здійснювався шляхом порівняльної оцінки сортів за їх властивостями за допомогою багатокритеріального методу, заснованого на геометричній згортці критеріїв. Хімічні, фізичні та органолептичні критерії заморожених напівфабрикатів можуть змінюватися в залежності від сортових особливостей вишні. Тому вибір оптимального сорту вимагає комплексного підходу. Використання багатокритеріального методу оптимізації дозволило встановити взаємозв'язки між якісними характеристиками плодів і їх допустимими значеннями. Це дозволило визначити плоди сорту Гріот Мелітополь як найкращу заморожену сировину за функціональними, технологічними та сенсорними показниками. Це також може бути використано для вдосконалення критеріїв оцінки якості замороженої фруктової м'якоті в рамках безвідходного ланцюга поставок фруктів, забезпечуючи ефективність і стале використання ресурсів для всіх зацікавлених сторін
Конкурентна стратегія ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат» на ринку ковбасних виробів: кваліфікаційна робота магістра ОПП 075 «Маркетинг»
No full textОбʼєктом дослідження є процес реалізації маркетингової діяльності ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат» на ринку ковбасних виробів.Предметом дослідження є теоретико-прикладні аспекти стратегії диференціації
як способу проникнення підприємства на ринок молока та молочних продуктів.Мета кваліфікаційної магістерської роботи - розробка теоретичних основ і методичних підходів, а також надання науково-практичних рекомендацій щодо формування та впровадження конкурентної стратегії ТОВ «Глобинський
м’ясокомбінат» на ринку ковбасних виробів. Результативність діяльності підприємств значною мірою залежить від правильного вибору конкурентної стратегії, комплексного розроблення системи стратегічного управління конкурентоспроможністю, а також досягнення і реалізації їх конкурентних переваг. Оволодіння конкурентною стратегією є важливим і необхідним елементом системи стратегічного
маркетингового управління розвитком підприємств на сучасному етапі.З огляду на це, впровадження ефективного механізму формування та вибору конкурентних стратегій, з урахуванням стратегічного потенціалу підприємств, дозволить забезпечити високу економічну ефективність їх діяльності та зайняти міцні конкурентні позиції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку в довгостроковій перспективі
Підвищення ресурсу електрообладнання за допомогою комплексного застосування електротехнологій
No full textСучасне сільськогосподарське виробництво є високоенергоємним, і його ефективність значною мірою залежить від технічного стану електрообладнання, машин та механізмів.
Проте значна частина технологічних процесів виготовлення, відновлення та ремонту сільськогосподарської техніки базується на застарілих, енергозатратних та трудомістких методах. Це стосується очищення деталей, обробки поверхонь, нанесення покриттів, відновлення зношених елементів та контролю якості ремонтних робіт
Модель співпраці «ЗВО–бізнес–громада» для формування жіночого інженерного кадрового потенціалу в стратегіях сталого розвитку
No full textПовномасштабна війна проти України загострила проблему дефіциту інженерних кадрів та підкреслила критичний рівень недостатнього використання потенціалу залучення жінок у технічні галузі. Законодавство України не створює жодних бар’єрів чи перешкод для жінок чи чоловіків обіймати будь-яку посаду в будь-якій професії на ринку праці [1, с.53], але для територіальних громад, особливо прифронтових регіонів, питання формування жіночого інженерного кадрового потенціалу стає не лише освітнім чи економічним, а й безпековим та стратегічним. У цьому контексті співпраця у форматі «університет–бізнес–громада» набуває важливого значення для забезпечення інтеграції гендерного виміру в стратегії сталого розвитку територій з урахуванням ЦСР 4, 5, 8, 9, 11, 17
Маркетингові дослідження у формуванні стратегії розвитку ринку землі сільськогосподарського призначення: кваліфікаційна робота магістра ОПП 075 «Маркетинг»
No full textОб’єктом дослідження є процес формування стратегії розвитку ринку земель сільськогосподарського призначення. Предметом дослідження є теоретико-методичні засади та практичні аспекти розробки
і реалізації маркетингових досліджень на ринку земель сільськогосподарського призначення.Мета кваліфікаційної магістерської роботи – узагальнення теоретичних основ та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення маркетингових досліджень з метою формування стратегії розвитку ринку землі сільськогосподарського призначення
Nationally marked lexemes in the Scottish lexicographic space: systematization attempt
No full textUA: Цю статтю присвячено дослідженню наці онально-маркованих лексем у лексикографічному про сторі шотландської мови Скотс та шотландської гельської мови. Головну увагу зосереджено на їхній ідентифіка ції, систематизації та лексикографічному представленні. Національно-марковані лексеми відіграють ключову роль у збереженні лінгвістичної та культурної ідентичності міноритарних мов. У дослідженні окреслено основні тео ретичні підходи до визначення та класифікації таких лек сем та проаналізовано, як вони фіксуються у словниках шотландської мови Скотс та шотландської гельської мови. У статті розглядаються особливості лексикографічних записів на мікроструктурному рівні, включаючи практику маркування, примітки щодо вживання, культурні анота ції та ілюстративний матеріал. Незважаючи на одночас не співіснування обох мов, гельської і Скотс, в єдиному національно-культурному просторі, підходи до фіксації національно-маркованих лексем у словниках суттєво від різняються. Словники шотландської мови Скотс тяжіють до всебічного та повного трактування національного ком поненту, у той час як словники гельської мови надають скорочений опис або відповідний аналог мовою перекла ду, що призводить до часткової або повної втрати оригі нального значення. У статті пропонується більш систематична типологія національно-маркованих лексем, заснована на предмет но-типологічному підході. Також окремо висвітлюються основні цілі та виклики щодо систематизації національ но-маркованих одиниць, серед останніх варто виокремити полісемію та семантичну заміну, одночасну приналежність до декількох категорій, соціально-політичну чутливість, діалектні відмінності. Фіксація національно-маркованих одиниць у слов никах міноритарних мов Шотландії, мові Скотс та шот ландській гельській мові, відіграє вирішальну роль у сим волічній та практичноій підтримці мовного різноманіття в Шотландії. Ця робота сприяє ширшим дискусіям щодо ролі лексикографії в культурній політиці, мовному плану ванні та формуванні національної ідентичності. /// EN: This article is devoted to the study of nationally marked lexemes in the lexicographical space of Scots and Scottish Gaelic. The main attention is focused on their identification, systematization and lexicographic representation. Nationally marked lexemes play a key role in preserving the linguistic and cultural identity of minority languages. The study outlines the main theoretical approaches to the definition and classification of such lexemes and analyzes how they are recorded in Scots and Scottish Gaelic dictionaries. The article examines the features of lexicographical records at the microstructural level, including marking practices, usage notes, cultural annotations and illustrative material. Despite the simultaneous coexistence of both languages, Gaelic and Scots, in a single national and cultural space, the approaches to nationally marked lexemes fixation in dictionaries differ significantly. Scots dictionaries tend to provide a comprehensive and complete explanation of the national component, while Gaelic dictionaries provide an abbreviated description or a corresponding analogue in the target language, which leads to a partial or complete loss of the original meaning. The article proposes a more systematic typology of nationally marked lexemes, based on a subject and specific typological approach. It also highlights the main goals and challenges of systematizing nationally marked units, among which polysemy and semantic substitution, simultaneous belonging to several categories, socio-political sensitivity, dialectal differences should be highlighted. The fixation of nationally marked units in dictionaries of the minority languages of Scotland, namely Scots and Scottish Gaelic, plays a crucial role in the symbolic and practical support of linguistic diversity in Scotland. This work contributes to broader discussions on the role of lexicography in cultural policy, language planning and the formation of national identity
Кіберризики у фінансовій та банківській системі: аналіз прямих і систематичних втрат
No full textEN: The article focuses on the impact of cyber risks on the banking sector and the financial system, particularly in relation to the country's economic stability. The key factors contributing to the emergence of cyber threats are identified, and methods for their mitigation at the level of individual financial institutions are examined. In the course of the study, the authors considered a model based on the analysis of the direct and systemic impact of cyberattacks, taking into account the macroeconomic distribution and the application of the Leontief input-output table. This approach made it possible to create an objective picture of economic losses across all sectors of the economy, rather than solely at the enterprise level. The authors propose an approach to assessing losses through the depreciation of intangible assets and operational risks, which is crucial for
accurately determining the consequences for the financial system, the banking sector, and the competitiveness of individual banks. Revenue reduction due to declining profitability and lost profits is also highlighted as critical factors that must be considered in calculations. The study emphasizes the development of international cybersecurity standards and provides recommendations for active risk management, particularly through risk avoidance, mitigation, and transfer, which are essential for the practical application of the research findings in both business and public administration. The authors demonstrate that further research in the field of cybersecurity, including the analysis of the impact of cyber risks on macroeconomic stability, forecasting the consequences of cyberattacks for GDP and financial stability, and improving cooperation mechanisms between the public and private sectors, is highly relevant. The study has practical value for the development of cybersecurity protection strategies and can be useful for policymakers, regulators, and business leaders seeking to ensure the cybersecurity of economic infrastructure. /// UA: Стаття присвячена дослідженню впливу кіберризиків на банківський сектор і фінансову систему, зокрема на економічну стабільність країни. Визначено ключові фактори, що сприяють виникненню кіберзагроз, а також розглянуто методи їх мінімізації на рівні окремих фінансових установ. У процесі дослідження автори розглянули модель, що
базується на аналізі прямого та систематичного впливу кібератак, з урахуванням макроекономічного розподілу й застосування леонтієвської таблиці типу «витрати-випуск», що дозволило створити об'єктивну картину економічних втрат на рівні всіх секторів економіки, а не лише на рівні окремих підприємств. Автори запропонували підхід до оцінки втрат через зниження вартості нематеріальних активів і операційних ризиків, що є важливим для точного визначення наслідків для фінансової системи, банківського сектора та конкурентоспроможності кожного окремого банку. Зниження доходів через зменшення доходності та недоотриманий прибуток — це також критичні фактори, які важливо враховувати при розрахунках. Закцентовано увагу на розвитку міжнародних стандартів для кібербезпеки, а також надано рекомендації щодо активного менеджменту ризиків, зокрема через уникнення, зменшення та перенесення ризиків, що є важливим для практичного застосування результатів дослідження в бізнесі та державному управлінні. Автори довели, що перспективи для подальших досліджень у галузі кібербезеки, включаючи аналіз впливу кіберризиків на макроекономічну стабільність, прогнозування наслідків кібератак для ВВП та фінансової стабільності, а також удосконалення механізмів взаємодії між державними й приватними структурами, є надзвичайно актуальними. Дослідження має практичну цінність для розробки стратегій захисту від кіберзагроз і може бути корисним для політиків, регулятора і бізнес-лідерів, що прагнуть забезпечити кібербезпеку економічної інфраструктури