Yaroslav Mudryi National Law University
Repository of the Yaroslav Mudryi National Law UniversityNot a member yet
19735 research outputs found
Sort by
Legal regulation of financial technologies: analysis of national and global experience
Стаття присвячена дослідженню змісту і особливостей розвитку фінансових технологій (фінтех), які стрімко розвиваються у всьому світі. Сьогодні фінтех є важливою частиною сучасної економіки, яка активно впливає на банківську систему, інвестиції, страхування та багато інших аспектів фінансових послуг. Враховуючи те, що ЄС проводить комплексну політику у сфері цифрової трансформації, створюючи цілу екосистему, для України є важливим формування політики в галузі розвитку цифровізації на основі стратегічних документів ЄС в комплексі, а не у відриві один від одного, а саме, включаючи захист даних (GDPR), кібербезпеку, цифрові права та свободи громадян, а також норми, що регулюють цифрові ринки та телекомунікації. В статті зазначається важливість для України досвіду ЄС у сфері розвитку фінансових технологій, основою якого є ряд директив та інших документів, що створюють юридичну основу для інновацій, захисту споживачів, а також регулювання фінансових послуг. Зазначивши, що на даний час не існує єдиного визначення змісту фінансових технологій, автор аналізує його з економічної, технологічної і правової точки зору. Враховуючи наявність значної кількості фінансових технологій, акцент у дослідженні робиться на одну з них – біометрію
Земельна інвестиційна політика: правові проблеми
In modern conditions, the land policy of developed countries creates mechanisms for regulating the land market with a multifaceted socio-economic content. This complex process is accompanied by the reform of land relations. This article examines the prospects and challenges associated with large-scale land investment. It provides an overview of current investment trends, assesses the potential benefits and risks of commercial investment for local communities, and proposes a number of principles aimed at promoting respect for existing land rights. Specific proposals are made to help local communities and other stakeholders reap the benefits of investments and reduce risks to land and other natural resources and the communities that depend on them.
It is argued that deprivation of rights to land claims the status of the most well-known and, at the same time, little-researched form of deprivation of rights not only in modern literature devoted to "land grabbing", but also in classical theory in general. It is concluded that an accurate measurement of the actual scale of the "land grab" is simply impossible. In addition, many agreements concern domestic investment projects. Today, investors from neighboring countries are involved, who implement large-scale projects by allegedly illegal means. Many such projects are implemented by entering into a land lease agreement, rather than land purchase and sale. Some operations can be large in size, but they can also be relatively small (as little as 400 hectares). It is important that governments review and strengthen the legal framework that governs all aspects of land rights, land acquisition, foreign investment, agricultural investment, and project development and implementation.
The article also analyzed the contribution of international human rights legislation to the protection of land rights. Long-term depletion of natural resources, loss of biodiversity and global warming due to global "land grabs" and resources have been found to negatively impact human rights
Особливості застосування біологічних чинників під час воєнних дій
Вступ. Сьогодні на теренах нашої країни під час військових дій відбуваються події, які спрямовані на підрив різних сфер життєдіяльності українського населення, та безпосередньо – проти здоров’я та самого життя людини. Питання про використання заборонених міжнародними конвенціями певних видів зброї в ході воєнних дій залишаються відкритими, бо країна - агресор не дотримується загальноприйнятих правил ведення бойових дій. Одним із завдань судово-медичної служби є допомога практичній ланці охорони здоров'я в профілактиці виникнення та поширення інфекційних хвороб, які є результатом порушення довкілля, поганою якістю їжі та води, можливим використанням біологічної зброї в разі війни.
Метою даного дослідження було проведення аналізу останніх публікацій та базового досвіду використання різного роду біологічних чинників в якості біологічної зброї під час воєнних дій.
Матеріали та методи дослідження. Праця над статтею супроводжувалася аналізом літературних джерел за останні сім років.
Результати дослідження та їх обговорення. Автор в своєму дослідженні зазначає, що в разі війни, а сьогодні це стосується напряму України, населення потерпає від фізичних та психічних травм, від порушення роботи соціальної та медичної сфер, від масової міграції з окупованих територій та зон бойових дій, від глибоких екологічних злочинів, що відбиваються на здоров’ї та житті людей і тварин.
Авторка наводить історичні приклади розробки, зберігання та використання різних видів мікроорганізмів, вірусів під час різних війн, починаючи з часів, що датуються до нашої ери. Аналізу були піддані і факти використання біологічної зброї, що стосувалися часів першої та другої світової війни як на європейському, так і на азіатському континентах. Вивчаючи дію поширення масованого зараження населення України під час другої світової війни та в перші роки після її закінчення, авторка визначає, що є відомості про те, що співробітники спеціальних підрозділів та військовослужбовці радянської армії використовували статеві злочини проти «неблагонадійних» громадян жіночої статі. Таким чином виникали осередки венеричних хвороб, переважно у сільських місцевостях, де медична освіченість та можливість отримати медичну допомогу були неможливими в силу об’єктивних та суб’єктивних причин. Така ж сама ситуація складалася з виникненням осередків висипного тифу – штучно заносилися блохи до помешкань. Аналізуючи матеріал подальшого історії розвитку виробництва та використання біологічної зброї, дослідник торкається питань використання таких патогенів, наявність яких у людини складає в повсякденному житті переважно четвертий рівень біологічної небезпеки, що фіксується, коли виділяються віруси, які спричиняють тяжкий перебіг захворювання зі смертельним результатом і проти яких немає вакцин або інших методів специфічного лікування: болівійська геморагічна гарячка, хвороба, яку спричинює вірус Марбург, гарячка Ласса, Крим-Конго різні геморагічні гарячки, хвороба, яку спричинює вірус Ніпа. Сьогодні вірус натуральної віспи є таким агентом, з яким працюють в умовах підвищеної небезпеки, незважаючи на існування вакцини, оскільки цю хворобу було знищено на Землі шляхом щеплень аж в 1980 році, а від того часу загальне населення більше не піддається регулярній вакцинації. Щоб не недооцінити цей рівень небезпеки, зазначає автор, п’ятий рівень – наявність біологічних чинників з космосу. Існує велика кількість правових норм, домовленостей та інших регулюючих документів, щодо застосування такого виду зброї, але ми наочно бачимо, що навіть Меморандум про збереження та повагу до законних кордонів не виконується агресором.
Висновки. Постійна обов’язкова допомога судово-медичної служби клініцистам є важливою ланкою в профілактиці виникнення та поширення інфекційних хвороб різної етіології, хоч і це дуже важко через масове травмування та загибель людей під час воєнних дій
Проблеми гармонізації законодавства України у галузі судової експертизи до права ЄС
На основі аналізу законодавства України у галузі судової експертизи показана недосконалість системи експертного забезпечення правосуддя та необхідність її реформування в умовах змагального судочинства на основі європейських стандартів. Запропоновано такі напрями реформування системи експертного забезпечення правосуддя в Україні: 1) скасування монополії державних експертних установ на проведення всіх видів судових експертиз, окрім дослідження об’єктів, вільний обіг яких заборонено або обмежено; 2) надання права сторонам кримінального провадження, потерпілому і суду обирати найбільш кваліфікованого (державного або приватного) експерта незалежно від того, чи зазначений він у Реєстрі атестованих судових експертів; 3) використання суб’єктами оцінки висновку експерта їх рецензування з метою підтвердження достовірності висновків і відповідності експертним методикам; 4) запровадження санкцій до судового експерта у разі порушення ним професійних обов’язків та ін
Судово-токсикологічне дослідження речових доказів з метою визначення етіологічних факторів масового отруєння при використанні бойових отруйних речовин
Бойові дії під час війни завжди супроводжуються підривом та знищенням різних сфер життєдіяльності населення на тих територіях, де вони відбуваються. Здоров’я та життя людей піддаються великим ризикам, тому що ворог цілеспрямовано руйнує соціальні сфери, економіку, екологію, вбиває людей. Україна – не є виключенням. Ворог робить це цілеспрямовано, цинічно порушуючи норми ведення бойових дій, мирних домовленостей і резолюцій ООН. В такий непростий для нашої держави час ми розуміємо, що існує величезна загроза використання серед інших видів зброї ще і хімічна - для масового знищення військових та цивільних, тому що звичайні засоби ведення війни агресором виявляються мало ефективними для нього на практиці, а наша сторона - не повністю готова до воєнних дій із застосуванням зброї масового ураження хімічного походження, бо не маємо належного досвіду. За останні роки та сьогодні ми бачимо, що на тлі ймовірного застосування такого роду зброї виникають нові тенденції, що є альтернативою використання зброї масового ураження: навмисне руйнування об’єктів з ядерними і хімічними компонентами, цілеспрямоване пошкодження цивільних промислових об’єктів для досягнення цілі в збройному протистоянні країн.
Метою та завданням цієї роботи став аналіз сучасних поширених наукових даних про види бойових отруйних речовин та їх ідентифікації для підвищення знань про можливості судово-токсикологічного дослідження при проведенні судово-медичної експертизи в разі масового отруєння при використанні бойових отруйних речовин.
Авторка в своєму дослідженні зазначає, що в ході війни на території України знищено багато об’єктів інфраструктури, величезні людські втрати, але супротив українців ворогу продовжується і тому існує ймовірність використання зброї масового ураження хімічного походження. Одним із завдань судової медицини є надання допомоги органам охорони здоров’я задля поліпшення якості лікувально-профілактичної роботи: зниження захворюваності, смертності, підвищення якості медичних послуг, профілактика медичних помилок, травматизму, отруєнь і т. ін. У зв’язку з цим судово-медична експертиза призначається у разі різних надзвичайних ситуацій, в тому числі і при масових отруєннях внаслідок використання ворогом зброї масового ураження.
Авторка наводить історичні факти використання бойових отруйних речовин під час військових конфліктів, перші з котрих датуються до нашої ери. Вказує правові акти, що забороняють військове застосування бойових отруйних речовин та зазначає, що сьогодні максимальна кількість БОР зберігається в США та країні-агресоре, також таку зброю має Китай, Франція, Індія тощо. Автор аналізує міркування вчених про ефективність застосування токсичних речовин в Першій світовій війні: вона була багато в чому перебільшена психологічним шоком від застосування бойових отруйних речовин, як нової, раніше невідомої зброї. Також свою роль в такому перебільшені і відсутність засобів захисту від тих отруйних речовин. Але, враховуючі прогресуючий розвиток хімічної промисловості, досвід епізодичного використання в різні часи нових «перевірених» БОР, наявність індивідуальних засобів захисту у військових, на сьогодні складається доволі жахлива картина її використання на сучасному етапі. Далі авторка наводить різні класифікації отруйних речовин, серед яких для воєнної медичної служби та судових медиків більш прийнятними є такі: тактична (за характером впливу на живий організм), за швидкістю настання вражаючої дії, за поведінкою на місцевості в умовах бойового застосування, судово-медична (за механізмом впливу на організм).
Аналізуючи комплекс заходів по захисту від БОР, автор зазначає, що обов’язково має бути такий алгоритм: індикація або виявлення, дегазація, дезінфекція, а також використання засобів індивідуального захисту (протигази, ізолюючі дихальні апарати, плащі, костюми з прогумованої тканини спільно із засобами захисту шкіри фільтруючого типу, антидоти, захисні креми, протихімічні препарати) і колективної хімічного захисту. Також ці дії супроводжується збором анамнезу, епідеміологічних даних, визначенням клінічної картини отруєння та безпосередньо - судово-токсикологічним дослідженням (загальним та цілеспрямованим), при проведенні якого використовуються методи для виділення, виявлення та кількісного визначення токсичних речовин і здійснюється у відділеннях судово-медичної токсикології бюро судово-медичної експертизи. Особливостями судово-токсикологічного аналізу є: величезна різноманітність об’єктів аналізу (біологічні рідини, внутрішні органи трупів, харчові продукти, предмети домашнього вжитку, залишки лікарських речовин, одяг та ін.); незначна кількість токсичних речовин, необхідність проведення дослідження токсичних речовин у присутності їх метаболітів та домішок біологічного матеріалу; необхідність оцінки результатів аналізу, оскільки при використанні високочутливих реакцій та методів можливе виявлення не тільки сполуки, яка спричинила отруєння, а й деяких інших речовин — складових клітин і тканин організму, також лікарських речовин, застосованих з терапевтичною метою в якості антидоту.
Правила проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної токсикології бюро судово-медичної експертизи регламентують методику проведення такого дослідження, що допомагає надавати отруєним людям кваліфіковану медичну допомогу та удосконалювати профілактичні заходи.
Спільна робота судово-медичної служби із клініцистам та військовими є важливим фактором в наданні кваліфікованої медичної допомоги та ліквідації наслідків використання бойових отруйних речовин супротивником. Однією з багатьох ланок встановлення причини масового отруєння військових та населення є судово-токсикологічне дослідження речових доказів, що здійснюється у відділеннях судово-медичної токсикології бюро судово-медичної експертизи. Використання БОР в ході війни – це злочин, що має речові докази, які і піддаються судовим експертизам. Правники в таких випадках мають бути освіченим щодо можливостей судово-токсикологічного дослідження при проведенні судово-медичної експертизи в разі масового отруєння від використання БОР
Духовна культура України перед викликами часу
Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю містять доповіді, у яких висвітлено актуальні проблеми духовного буття України, національної ідентифікації та збереження культурної пам’яті
Оновлення адміністративно-деліктного законодавства в Україні: актуальні ідеї та їх обговорення
У збірнику представлено наукові праці учасників круглого столу, присвяченого 20-й річниці Європейського дня цивільного правосуддя, який відбувся 27 жовтня 2023 р. на базі кафедри цивільної юстиції та адвокатури Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого