19735 research outputs found
Sort by
Legal regulation of artificial intelligence: international experience and prospects for implementation in Ukraine
Get PDFСтаття присвячена дослідженню змісту та особливостей фінансових технологій, на прикладі штучного інтелекту (ШІ), аналізу міжнародного досвіду у його застосуванні і визначення перспектив впровадження штучного інтелекту у фінансову сферу. Використання технологій штучного інтелекту вимагає створення належної правової бази, яка гарантуватиме їх безпечне, прозоре та відповідальне застосування. З приводу цього зазначимо, що у світі правове регулювання штучного інтелекту (ШІ) базується на поєднанні міжнародних принципів, регламентів, етичних стандартів та національного законодавства окремих країн. Одним із лідерів у цій сфері є Європейський Союз, який активно створює комплексну нормативно-правову базу для регулювання ШІ. В статті визначені і проаналізовані документи та ініціативи ЄС у сфері фінансових технологій які є важливим кроком у створенні комплексного підходу до регулювання ШІ. Вони склали основу для прийняття Закону про штучний інтелект (AI Act), який офіційно відомий як Регламент (ЄС) 2024/1689 (далі – Закон про ШІ)
Методологічні засади криміналістики: традиції та новації
Get PDFВидання містить матеріали Криміналістичних читань, присвячених пам’яті академіка В. О. Коновалової. Викладено матеріали обговорень таких наукових і практичних проблем: наукова спадщина професора В. О. Коновалової і актуальні проблеми методології криміналістики; історія розвитку та формування методології криміналістики, методологія криміналістики: наукові підходи і філософські засади; процеси інтеграції та диференціації наук, їх вплив на розвиток методології криміналістики; сучасні підходи до визначення поняття методів криміналістики та сфери їх реалізації; система методів криміналістики та напрямки їх застосування; методологія криміналістичного забезпечення розслідування кримінальних правопорушень; критерії допустимості методів криміналістики у кримінальному судочинстві; методологія розроблення криміналістичних методик розслідування окремих видів кримінальних правопорушень; інновації у криміналістиці та правозастосовній практиці, методологія та організація наукових досліджень у сучасній криміналістиці.
Для працівників органів правопорядку, науковців, викладачів, аспірантів і студентів юридичних закладів освіти й широкого кола осіб, яких цікавлять сучасні проблеми криміналістики та судової експертизи
Правовий режим воєнного стану та його вплив на діяльність правоохоронних органів, Збройних Сил України та Національної гвардії України
Get PDFМетою статті є комплексне дослідження сутності правового режиму воєнного стану в Україні та аналіз його впливу на діяльність ключових суб’єктів сектору безпеки й оборони – Збройних Сил України (далі – ЗСУ), Національної гвардії України (далі – НГУ) та правоохоронних органів. У роботі зроблено акцент на нормативно-правовому підґрунті введення воєнного стану, його практичному функціонуванні в умовах збройної агресії, а також на особливостях реалізації повноважень військових і правоохоронних структур у кризових умовах. Методи. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні методи пізнання. Використано формально-юридичний метод для аналізу Конституції України, Законів «Про правовий режим воєнного стану», «Про Національну гвардію України», «Про Національну поліцію» та інших актів. Системно-структурний метод дав змогу розкрити взаємодію органів державної влади, військового командування та правоохоронних інституцій у період воєнного стану. Порівняльно-правовий метод застосовано для зіставлення української моделі з міжнародними стандартами та практикою демократичних країн. Метод кейс-стаді дав змогу узагальнити конкретний досвід функціонування ЗСУ, НГУ та поліції у період повномасштабної війни. Результати. Встановлено, що воєнний стан забезпечив ефективну мобілізацію ресурсів держави, створив умови для єдиного керівництва сектором оборони та підвищив роль військових адміністрацій. Збройні Сили України набули провідного значення в координації всіх сил оборони, Національна гвардія інтегрувалася у військові операції, зберігаючи водночас правоохоронні функції, а поліція та Служба безпеки України отримали розширені повноваження для підтримання внутрішньої безпеки. Водночас виявлено проблемні аспекти: потребу у вдосконаленні законодавчої бази, уникненні дублювання функцій між силовими структурами, а також забезпеченні балансу між безпекою та дотриманням прав людини. Висновки. Досвід воєнного стану підтвердив його значення як інструменту консолідації суспільства та держави в період війни. Українська модель загалом відповідає міжнародним стандартам, проте потребує подальших реформ для підвищення ефективності та законності діяльності суб’єктів сектору безпеки. Результати дослідження мають важливе значення для майбутнього відновлення мирного правопорядку та вдосконалення правової системи України
Використання української мови в правоохоронних органах. Мовна оцінка інформаційних текстів вебпорталу правоохоронного органу
Get PDFДля оцінки медійних текстів правоохоронних органів вибірково проаналізовано два пресрелізи офіційного вебпорталу Національної поліції України з погляду доступності й зрозумілості наданої інформації широкому загалу, її повноти та вичерпності. Аналіз підтверджує, що контент офіційного вебпорталу повністю відповідає вимогам щодо використання української мови в медіапросторі. Дотримання стилістичних норм, а також орієнтація на зручність і зрозумілість для громадян є запорукою ефективної комунікації. Така якість роботи з інформацією свідчить про професіоналізм правоохоронного відомства та має важливе значення для належного інформування суспільства
Правові засади організації обліку, зберігання і логістичного забезпечення стрілецької зброї та боєприпасів при розташуванні військ на полігонах під час російсько-української війни
Get PDFСтаття присвячена висвітленню однієї з актуальних проблем правових аспектів зберігання, обліку, видачі та логістичного забезпечення зброї і боєприпасів у Збройних Сил України, особливо в умовах сучасних конфліктів. Забезпечення збереження озброєння, ефективний облік та своєчасна видача є ключовими факторами успішного виконання бойових завдань. Зміна оперативної обстановки, мобільність військ та необхідність швидкого реагування на виклики спричиняють нові вимоги до організації цього процесу.
Робота командира підрозділу як одного з елементів управління та прийняття рішення у військовій частині, з’єднанні, установі та організації відповідно до принципів та процедур управління країн-членів НАТО, які активно переймає й інтегрує у національне військове середовище Україна є кропіткою
Актуальні проблеми судового права
Get PDFЗбірник містить матеріали Десятої міжнародної науково-практичної конференції з актуальних проблем судового права, у якій взяли участь відомі вітчизняні та зарубіжні науковці та практики. Організаторами за ходу виступили кафедра кримінального процесу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, кафедра юстиції ННІ права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедра організації судових, правоохоронних органів та адвокатури Національного університету «Одеська юридична академія», Німецько-Українське об’єднання юристів і ГО «Стале правосуддя». В основу видання покладено доповіді, виголошені учасниками конференції, які торкаються різноманітних аспектів судового права
Проблеми технологізації розслідування кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України в умовах війни
Get PDFПричинний зв’язок у деліктному праві
Get PDFУ книзі досліджується причинний зв’язок як умова недоговірної відповідальності за завдану шкоду. Визначається місце причинного зв’язку у формулі делікту, його співвідношення з іншими елементами (виною та шкодою) та роль у контексті призначення й функцій деліктного права. Обґрунтовується, що дослідження судом юридично значимого причинного зв’язку включає два аспекти: фактологічний і нормативний. Перший передбачає перевірку обставин справи тестом «якби не», або більш точною його версією — тестом NESS. Другий — передбачає оціночне судження щодо того, чи є причинний зв'язок достатньо міцним, щоб виправдати покладання відповідальності. Проблема нез’ясовного причинного зв’язку розглядається з точки зору постмодерної епістемології у взаємозв’язку із аналізом стандартів доказування. Стандарти доказування, у свою чергу, вивчаються із застосуванням Баєсової теорії ухвалення рішень. Останній розділ, присвячений причинному зв’язку при співучасті, включає аналіз питань, пов’язаних із відповідальністю за шкоду, зумовлену війною
