National University of Kyiv Mohyla Academy
eKMAIR Electronic Kyiv-Mohyla Academy Institutional RepositoryNot a member yet
35997 research outputs found
Sort by
Автоматизоване наповнення графів знань з неструктурованих текстів
No full textУ кваліфікаційній роботі досліджено проблему автоматизованого наповнення графів знань з неструктурованих текстів та реалізовано прототип системи, що поєднує сучасні методи обробки природної мови та технології відповідей на запитання за допомогою графів. Запропонований сценарій включає: динамічне визначення типів сутностей за допомогою великих мовних моделей, розпізнавання іменованих сутностей, генеративне вилучення відношень, збереження фактів у графовій базі даних Neo4j та створення векторного індексу для описів відношень. Для пошуку релевантного контексту застосовано комбінацію семантичного пошуку методом k-найближчих сусідів та алгоритму Personalized PageRank, після чого велика мовна модель генерує відповідь на запитання користувача природною мовою. Практична цінність полягає у можливості швидше будувати графи знань на основі текстових корпусів, придатні для виконання запитів, що є актуальним для корпоративних систем управління знаннями, аналітичних платформ та інтелектуальних асистентів
Гендерний розрив в оплаті праці: чому зарплати жінок і чоловіків досі різні? : [презентація]
No full textПрезентація про гендерний розрив в оплаті праці на третьому щорічному Тижні гендерної рівності, який відбувся 8 –12 вересня 2025 року
Креативна зайнятість у цифрову епоху: нові виклики теорії трудової вартості
No full textМатеріали доповіді учасника Всеукраїнської науково-практичної конференції "Інноваційні ідеї в економічній науці: пошуки вирішення сучасних проблем" (2025)
Пріцак Омелян Йосипович
No full textУ статті, яка розміщена у Великій українській енциклопедії, йдеться про Пріцака Омеляна Йосиповича (07. 04. 1919, с. Лука, тепер Самбірського району Львівської області — 29. 05. 2006, м. Бостон, США) — філолога, сходознавця, історика, історіософа, джерелознавця, організатора міжнародних та українських наукових інституцій, іноземного члена Національної академії наук України (1990), почесного професора і доктора низки університетів, члена наукових товариств Європи і Північної Америки.
Evolution of civic education in Ukraine through the prism of state-society cooperation
No full textThe article explores the evolution of civic education in Ukraine through the lens of collaboration between the state and civil society. The author analyzes the key stages in the development of Ukraine’s civic education system and highlights that the formation of this system has been driven by the dynamic interaction between state institutions, which established the legal and regulatory foundations, and civil society, which, with active support from international partners, generated and implemented numerous innovations and practical initiatives. Particular attention is given to the unique state of the system, where no single element has monopolized the process – allowing for a balance of interests and ensuring steady progress. At the same time, the article emphasizes a number of challenges that still hinder the effective functioning of civic education, including insufficient coordination among key stakeholders, the fragmentation of educational programs, and the need to adapt to contemporary challenges facing democratic political regimes. In addition, it explores how regional disparities in resources and priorities impact the implementation of civic education policies and create uneven opportunities for students and educators across the country. The study also considers the role of international organizations and donor-driven projects in shaping the civic education agenda, examining their contributions to curriculum development, teacher training, and the promotion of inclusive and participatory practices. Furthermore, the article underscores the necessity of enhancing digital tools and platforms to expand access to civic education and engage younger generations in meaningful ways. The overall conclusion underscores that the development of civic education is the result of a combination of state reforms and civil society initiatives. For further progress, it is necessary to address existing problems and ensure a systematic approach to fostering democratic values within Ukrainian society. Ultimately, the success of civic education depends on the ability to harmonize efforts, leverage innovative practices, and respond effectively to the evolving sociopolitical landscape.У статті простежено еволюцію громадянської освіти в Україні через призму співпраці між державою та громадянським суспільством. Проаналізовано ключові етапи розвитку системи громадянської освіти в Україні і наголошено, що формування цієї системи відбувається завдяки динамічній взаємодії державних інституцій, які заклали правові та нормативні основи, і громадянського суспільства, яке за активної підтримки міжнародних партнерів створило й реалізувало багато інновацій та практичних ініціатив. Особливу увагу приділено унікальному стану системи, в якій жоден з елементів не узурпував процес, що дало змогу зберегти баланс інтересів і забезпечити поступальний розвиток. Водночас у статті наголошено на низці викликів, які досі перешкоджають ефективному функціонуванню громадянської освіти, зокрема: недостатня координація між головними гравцями, фрагментарність освітніх програм та потреба в адаптації демократичних політичних режимів до сучасних викликів. Зроблено загальний висновок, що розвиток громадянської освіти є результатом поєднання державних реформ та ініціатив громадянського суспільства. Для подальшого прогресу потрібно вирішити наявні проблеми та забезпечити системний підхід до формування демократичних цінностей в українському суспільстві
Збереження людського капіталу громад в екзилі під час збройних конфліктів: світовий досвід
No full textМатеріали доповіді учасника міжнародної науково-практичної конференції "Міждисциплінарні експертизи для відновлення і розвитку України", яка відбулася у м. Київ 5 червня 2025 року
Interpretation of Hegelʼs philosophy in soviet Ukraine in the late 1920s – early 1930s (Based on Publications in the Journals Banner of Marxism and Banner of Marxism-Leninism)
No full textThis article explores the content and distinctive features of the conceptual construction of the history of philosophy within the Marxist paradigm, with particular attention to mechanisms of ideological selection and the schematization of key historical stages. A crucial element of this ideological framework was the inclusion of "German classical philosophy", which Soviet historiography proclaimed as the highest achievement of pre-Marxist thought. Simultaneously, it was positioned as an intermediate stage leading toward the "only correct" doctrine of materialist dialectics. At the center of this transitional phase was Georg Wilhelm Friedrich Hegel (1770–1831), whose philosophical ideas Soviet scholars regarded as a significant step in the development of dialectical thinking. However, Hegel’s philosophy was not merely incorporated into the Soviet intellectual tradition—it was actively transformed and reinterpreted to conform to the ideological demands of Marxism-Leninism. His dialectical method, foundational to Marxist philosophy, was selectively reworked, while aspects of his idealism were criticized or entirely dismissed as vestiges of a bygone era. Through an analysis of publications in the journals Banner of Marxism (1927–1930) and Banner of Marxism-Leninism (1931–1933), this study examines the content and specific character of early Soviet interpretations of Hegelian philosophy. It highlights the mechanisms by which Soviet theorists revised global philosophical heritage, reshaping it to serve the needs of ideological discourse. The article also explores the construction of a distinctly Soviet historical-philosophical narrative, including the hierarchical structuring of key thinkers and the dogmatization of Marxist-Leninist methodology as the definitive framework for philosophical inquiry.У статті розглянуто зміст і специфіку концептуального конструювання історії філософії у межах марксистської парадигми, зокрема механізми ідеологічної селекції та схематизації її ключових етапів. Важливою складовою цієї схеми стала "німецька класична філософія", що її радянська історіографія проголосила найвищим досягненням домарксистської думки й водночас перехідним етапом до "єдино правильної" матеріалістичної діалектики. Ключовою постаттю цього етапу було названо Ґеорґа Вільгельма Фрідріха Геґеля (1770‒1831), чиї ідеї радянські філософи сприйняли як важливий крок у розвитку діалектики і заразом об’єкт для трансформацій, відповідних настановам
марксизму-ленінізму. На підставі аналізу публікацій у журналах "Прапор марксизму" (1927‒1930) і "Прапор марксизму-ленінізму" (1931‒1933) авторка з’ясовує зміст і специфіку ранньорадянської інтерпретації геґелівської філософії та її ключових категорій, увиразнюючи механізми ревізії світової філософської спадщини, процес конструювання радянської схеми історико-філософського процесу, ієрархізації його діячів і догматизації марксистсько-ленінської методології його дослідження
Structure of expenditures of the state budget of Ukraine under martial law
No full textIntroduction. In Ukraine, significant transformations have taken place in the sphere of public finance under martial law. The structure of the state budget has effectively been divided into "civilian" and "military" components, each of which has specific characteristics in terms of revenue and expenditure. International financial assistance plays an important role, as it is directed exclusively to financing the "civilian" part of the budget, while defense expenditures are covered by domestic revenues. Research into the structure of budget expenditures under martial law allows us to identify changes in government policy priorities and assess the impact of these changes on the government's social programs. Materials and methods. The information basis for the analysis was provided by official data from the Ministry of Finance of Ukraine, the National Institute for Strategic Studies, analytical reports from international institutions, and scientific works by Ukrainian researchers. The purpose of the article is to use systematic analysis to study the transformations in the structure of Ukraine's state budget expenditures under martial law and to assess the consequences of such changes. The research employed methods of analysis and synthesis, a systematic approach, comparison, generalization and scientific abstraction. Results and discussion. Under martial law, fiscal challenges are significantly exacerbated by the need to finance defense, restore critical infrastructure, and provide social support to the affected population of the country. The dynamics of Ukraine's state budget expenditures for 2021-2024 have been analyzed, revealing an increase in the share of defense expenditures in the budget structure under martial law and a corresponding reduction in funding for social programs, which is changing the priorities of budget policy. The need to find balanced solutions in budget policy that would combine the priority of defense spending with support for socio-economic development is emphasized. Conclusions. Under martial law, Ukraine's state budget expenditures increased, with priority given to defense and security funding. This structure is objectively necessary to preserve statehood, but it is accompanied by cuts in spending on education, health care, social protection, etc. This creates risks of a deterioration in the quality of life and a slowdown in innovative development. Therefore, there is a need to balance budget priorities, improve procedures for adjusting budget programs, optimize public debt management, and intensify efforts to attract international assistance for the country's reconstruction.Вступ. В Україні відбулися значні трансформації у сфері публічних фінансів в умовах воєнного стану. Структура державного бюджету фактично поділилася на "цивільну" та "військову" складові, кожна з яких має специфіку формування доходів і видатків. Важливу роль відіграє міжнародна фінансова допомога, яка спрямовується виключно на фінансування “цивільної” частини бюджету, тоді як оборонні витрати покриваються за рахунок внутрішніх надходжень. Дослідження структури бюджетних видатків в умовах воєнного стану дозволяє виявити зміни у пріоритетах державної політики та оцінити вплив цих змін на соціальні програми уряду. Матеріали і методи. Інформаційну основу проведеного аналізу склали офіційні дані Міністерства фінансів України, Національного інституту стратегічних досліджень, аналітичні звіти міжнародних інституцій та наукові праці українських дослідників. Мета статті – на основі системного аналізу дослідити трансформації в структурі видатків Державного бюджету України в умовах воєнного стану й оцінити наслідки таких змін. У ході проведення дослідження було застосовано методи аналізу і синтезу, системного підходу, порівняння, узагальнення, наукової абстракції. Результати і обговорення. В умовах воєнного стану значно поглиблюються фіскальні виклики, які є наслідком необхідності фінансування оборони, відновлення критичної
інфраструктури та соціальної підтримки постраждалого населення країни. Проаналізовано динаміку видатків Державного бюджету України за 2021-2024 рр. та виявлено зростання частки оборонних видатків у структурі бюджету в умовах воєнного стану та відповідне скорочення фінансування соціальних програм, що змінює пріоритети бюджетної політики. Наголошено на необхідності пошуку збалансованих рішень у бюджетній політиці, які б поєднували пріоритетність оборонних витрат із підтримкою соціально-економічного розвитку. Висновки. В умовах воєнного стану відбулося зростання видатків Державного бюджету України, де пріоритетним було фінансуванням оборони та безпеки. Така структура є об’єктивно необхідною для збереження державності, проте супроводжується скороченням видатків на освіту, охорону здоров’я, соціальний захист тощо. Це створює ризики щодо погіршення якості життя та уповільнення інноваційного розвитку. Тому виникає потреба у
збалансуванні бюджетних пріоритетів, удосконаленні процедур коригування бюджетних програм, оптимізації управління державним боргом та активізації залучення міжнародної допомоги для відбудови країни
Мовна інженерія в дії: уплив радянського тоталітаризму на українську математичну лексику
No full textThe study explores the impact of Soviet totalitarianism on the development and transformation of Ukrainian mathematical terminology. Special attention is given to the comparison between authentic Ukrainian mathematical terms documented in 19th–early 20th-century lexicographic sources (M. Levchenko, O. Konysky, V. Levytsky, M. Chaikovskyi, F. Kalynovych) and contemporary adopted terminology (in the 1995 Russian–Ukrainian Mathematical Dictionary).Досліджено вплив радянського тоталітаризму на формування та трансформацію української математичної термінології. Особливу увагу приділено порівнянню питомих українських математичних термінів, зафіксованих у лексикографічних джерелах ХІХ — поч. ХХ ст. (М. Левченко, О. Кониський, В. Левицький, М. Чайковський, Ф. Калинович), із сучасною запозиченою термінологією (за Російсько-українським математичним словником 1995 року)
Аналіз зовнішньої міграції з України: причини, наслідки та моделювання
No full textУ кваліфікаційній роботі на тему «Аналіз зовнішньої міграції з України: причини, наслідки та моделювання» визначено теоретичні засади міграції; проаналізовано зовнішню міграцію з України у хронологічному розрізі з розробленим поділом на періоди впродовж 1991-2021 років; досліджено еміграцію українського населення у сучасний період: вплив повномасштабного вторгнення росії, проблеми мігрантів з України щодо працевлаштування за кордоном та міграційних політик країн-реципієнтів щодо біженців; проаналізовано та оцінено наслідки міграційної кризи для економіко-демографічного стану України; проведено моделювання впливу факторів на міграційне сальдо в Україні та обраних країнах; а також сформовано рекомендації подолання міграційної кризи в Україні