National University of Kyiv Mohyla Academy
eKMAIR Electronic Kyiv-Mohyla Academy Institutional RepositoryNot a member yet
35997 research outputs found
Sort by
Особливості психологічної готовності українців до підприємницької діяльності в сучасних умовах
Матеріали доповiді учасника XХII Міжнародної науково-практичної конференції "Конфліктологічна експертиза: теорія та методика", Київ, 20-21 лютого 2026 р
Емоційний конфлікт у структурі особистісної резильєнтності студентства під час війни
Матеріали доповiді учасників XХII Міжнародної науково-практичної конференції "Конфліктологічна експертиза: теорія та методика", Київ, 20-21 лютого 2026 р
Вплив емоційного інтелекту на професійне вигорання працівників освіти в умовах воєнного стану
Матеріали доповiді учасників XХII Міжнародної науково-практичної конференції "Конфліктологічна експертиза: теорія та методика", Київ, 20-21 лютого 2026 р
Crisis of EU Public Policy in the Context of Global Transformation: Academic Discourse
The crisis of European Union public policy has become one of the central themes of contemporary academic discourse, as it has revealed contradictions between the normative foundations of the integration project and the actual mechanisms of decision-making in the context of global crises. This is a review article of the results of academic research on this topic in recent years. The Russian-Ukrainian war, energy and food instability, slow response to the COVID-19 pandemic, Brexit, conflicts surrounding migration processes and border territories — these and other manifestations of the crisis of the modern world order have also revealed the limitations of the Union’s institutional architecture, calling into question its ability to develop effective governance and democratic legitimacy. Recent research in this area shows a growing focus on the following aspects: the EU’s strategic autonomy, competitiveness in the global environment, the sustainability of energy policy, and the link between multi-level democratic deficits and crisis management. A significant portion of publications focuses on analyzing the impact of modern warfare on the Union’s foreign and security policy, noting the phenomenon of the EU’s “maturation” as an international actor and the strengthening of its defense and diplomatic capabilities. At the same time, certain areas, in particular the long-term consequences of migration waves, the interdependence between energy reforms and strategic autonomy, and the role of industrial policy in strengthening the internal unity of the Union and the competitiveness of its individual territories, remain insufficiently studied. Research also points to the inconsistency of political decisions: the EU is strengthening its foreign and security policy and demonstrating its ability to act as a consolidated actor, but differences between member states remain, complicating the development of long-term strategies. In the context of the transformation of the modern world order, questions remain unresolved regarding the interdependence between democratic legitimacy and institutional stability, between technical market reforms and security tasks, and between short-term resource mobilization and long-term integration prospects.Криза публічної політики Європейського Союзу стала однією з центральних тем сучасного академічного дискурсу, оскільки виявила суперечності між нормативними засадами інтеграційного проєкту та реальними механізмами ухвалення рішень в умовах кризових світових процесів. Це оглядова стаття результатів академічних досліджень останніх років із вказаної тематики. Російсько-українська війна, енергетична та продовольча нестабільність, сповільнені темпи протидії пандемії COVID-19, Brexit, конфлікти довкола міграційних процесів і прикордонних територій — ці та інші прояви кризи сучасного світопорядку вказали також на обмеження інституційної архітектури Союзу, поставивши під сумнів його спроможність розвивати ефективне управління та демократичну легітимність. Наукові дослідження останніх років у цій сфері демонструють зростання уваги до таких аспектів: стратегічна автономія ЄС, конкурентоспроможність у глобальному середовищі, стійкість енергетичної політики, а також зв’язок між багаторівневим демократичним дефіцитом і кризовим управлінням. Значна частина публікацій фокусується на аналізі впливу сучасної війни на зовнішню та безпекову політику Союзу, наголошуючи на феномені «дорослішання» ЄС як міжнародного суб’єкта та посиленні його оборонних і дипломатичних спроможностей. Проте певні напрями, зокрема довгострокові наслідки міграційних хвиль, взаємозалежність між енергетичними реформами та стратегічною автономією, а також роль промислової політики у зміцненні внутрішньої єдності Союзу та конкурентоспроможності окремих його територій, залишаються недостатньо вивченими. Дослідження також вказують на суперечність політичних рішень: ЄС зміцнює свою зовнішню і безпекову політику, демонструє здатність діяти як консолідований актор, однак розбіжності між державами-членами зберігаються, що ускладнює вироблення довгострокових стратегій. В умовах трансформації сучасного світопорядку невирішеними залишаються питання взаємозалежності між демократичною легітимністю та інституційною стійкістю, між технічними реформами ринку та безпековими завданнями, між короткостроковою мобілізацією ресурсів і довгостроковою перспективою інтеграції
Звіт президента Національного університету "Києво-Могилянська академія" за 2025 рік
Звіт президента Національного університету "Києво-Могилянська академія" Сергія Квіта презентує розвиток навчального закладу в 2025 році. Незважаючи на обставини повномасштабної війни, упродовж 2025 року Національний університет "Києво-Могилянська академія" виявив стійкі тенденції до зростання – у наукових дослідженнях, організації освітнього процесу, міжнародній діяльності, управлінні, студентському житті, фандрейзингу. Була завершена робота над новою Стратегією НаУКМА 2026– 2035, окреслені вимірювані завдання стосовно інституційної трансформації університету в усіх сферах академічної та управлінської відповідальності. В умовах невизначеності Могилянка й надалі впливатиме на українське освітнє законодавство, дбатиме про власну спільноту і кампус, формуватиме нові партнерства в Україні та на міжнародній арені
Бути ‒ отже, розуміти, або казка про Червону Шапочку в світлі загальної філософії конфлікту
Матеріали доповiді учасника XХII Міжнародної науково-практичної конференції "Конфліктологічна експертиза: теорія та методика", Київ, 20-21 лютого 2026 р
Ukraine’s Reputational Capital as an Asset in the German Political and Economic Space: An Analysis of the Impact of Public Diplomacy and GR Policy
The article examines the formation and capitalization of Ukraine’s reputational capital within the German political and economic space in the context of Russia’s full-scale invasion and the subsequent transformation of Germany’s foreign and security policy, conceptualized as Zeitenwende. It argues that under conditions of profound security disruption, reputation has evolved from a symbolic image-related category into a tangible political and economic asset capable of directly shaping decision-making processes in the Federal Republic of Germany. The study conceptualizes reputational capital as a long-term, accumulative and convertible resource grounded in trust, credibility, and perceived value, distinguishing it from short-term country image or branding. Attention is paid to the interaction between public diplomacy (PD) and Government Relations (GR) as two complementary mechanisms of reputation management. Public diplomacy is analyzed as a tool for shaping societal attitudes, media narratives, and value-based solidarity, while GR policy is examined as a targeted instrument aimed at political elites, governmental institutions, and business stakeholders. Methodologically, the research is based on a systemic approach combining qualitative content analysis of German media discourse, political rhetoric analysis, sociological data from ARDDeutschlandtrend surveys, and case studies. The key empirical cases include debates surrounding the provision of heavy weapons to Ukraine (notably Leopard 2 tanks) and the evolution of positions among leading German political actors. The findings demonstrate that effective public diplomacy creates a favorable societal environment and a “bottom-up” demand that significantly increases the efficiency of GR policy. The synergistic interaction between PD and GR enables the conversion of public trust into concrete political outcomes (military and financial assistance, policy shifts) and economic dividends (investment guarantees, business engagement in Ukraine’s reconstruction). The article concludes that reputational capital has become a decisive factor in Germany’s internal political dynamics and a strategic asset for advancing Ukraine’s national interests. The results hold practical relevance for optimizing business diplomacy and long-term engagement strategies with key European partners.У статті проаналізовано механізми формування та капіталізації репутаційного капіталу України в німецькому політико-економічному просторі в умовах фундаментальних безпекових трансформацій, пов’язаних із повномасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну та проголошенням у Федеративній Республіці Німеччині нової зовнішньополітичної парадигми Zeitenwende. Обґрунтовано тезу, що за цих обставин репутація України трансформується з абстрактної категорії іміджу в реальний політико-економічний актив, здатний безпосередньо впливати на процеси ухвалення рішень у Німеччині. У межах дослідження репутаційний капітал розглянуто як довгостроковий, накопичуваний і керований ресурс, що ґрунтується на довірі, легітимності та послідовності дій держави. Особливу увагу приділено аналізу синергії публічної дипломатії (Public Diplomacy, PD) та GR-політики (Government Relations, GR) як ключових інструментів управління цим активом. Публічну дипломатію охарактеризовано як механізм формування сприятливого суспільного середовища, медійних наративів і ціннісної солідарності в німецькому суспільстві, тоді як GR-політику — як інструмент цільового впливу на політичні інститути, парламент, уряд та бізнес-еліти ФРН. Методологічну основу роботи становить системний підхід, поєднаний із контент-аналізом німецького медійного та політичного дискурсу, аналізом соціологічних даних (зокрема ARDDeutschlandtrend) та методом кейс-стаді. Емпіричну базу дослідження формують конкретні приклади конвертації репутаційного капіталу України в практичні рішення, зокрема дебати щодо постачання важкого озброєння (кейс танків Leopard 2) та еволюція позицій ключових німецьких політичних акторів. Доведено, що ефективна публічна дипломатія формує суспільний запит і тиск «знизу», який значно підвищує результативність GR-політики. Синергетичний ефект взаємодії публічної дипломатії та GR забезпечує конвертацію суспільної довіри в конкретні політичні (військова й фінансова підтримка) та економічні (інвестиційні гарантії, залучення бізнесу до відбудови України) дивіденди. Отримані результати мають практичне значення для оптимізації стратегій бізнес-дипломатії та просування національних інтересів України у Федеративній Республіці Німеччині
Посмертна репродукція в умовах збройних конфліктів: досвід Ізраїлю та законодавчі новели для України
Матеріали доповiді учасника XХII Міжнародної науково-практичної конференції "Конфліктологічна експертиза: теорія та методика", Київ, 20-21 лютого 2026 р
Самооцінка дитини як індикатор прихованих сімейних конфліктів: можливості конфліктологічного аналізу та експертизи
Матеріали доповiді учасника XХII Міжнародної науково-практичної конференції "Конфліктологічна експертиза: теорія та методика", Київ, 20-21 лютого 2026 р
Особливості адаптації MLM-середовища до реалій воєнного часу
Матеріали доповiді учасників XХII Міжнародної науково-практичної конференції "Конфліктологічна експертиза: теорія та методика", Київ, 20-21 лютого 2026 р