National University of Kyiv Mohyla Academy
eKMAIR Electronic Kyiv-Mohyla Academy Institutional RepositoryNot a member yet
35997 research outputs found
Sort by
Україна: від війни до миру та відновлення : аналітичні оцінки : жовтень 2025
Get PDFЖовтень 2025 р. ознаменувався стабільно високою інтенсивністю бойових дій на фронті та системним терором проти цивільного населення України, а також збереженням тенденцій до ескалації та інтернаціоналізації російсько-українського конфлікту. Попри просування противника на кількох напрямках і контрнаступальні дії Сил Оборони України, загальна стратегічна ситуація на театрі воєнних дій не зазнала суттєвих змін. Міжнародні миротворчі зусилля не принесли відчутних результатів через розбіжності між позиціями Білого дому та кремля стосовно варіантів досягнення мирних домовленостей в російсько-українській війні. Категорична відмова путіна від припинення бойових дій вздовж поточної лінії зіткнення — як передумови початку мирних переговорів — нарешті спонукала Президента США Д. Трампа перейти до перших практичних заходів примусу росії до миру
Безпілотні літальні апарати у період першої світової війни та в міжвоєнний період (1914-1939): військові експерименти, початок міжнародно-правового регулювання
Get PDFПроведено аналіз появи та розвитку безпілотних літальних апаратів (БПЛА), або дронів, під час Першої світової війни та в міжвоєнний період (1914-1939). Автори дослідили перші військові експерименти у США, Великій Британії, Франції та СРСР, що заклали основи для майбутнього використання БПЛА у військовій сфері. Особливу увагу приділено таким прототипам, як американський Kettering Bug і британський Aerial Target, а також першим серійним моделям, зокрема OQ-2 Radioplane. Також досліджено початок міжнародно-правового регулювання використання військової авіації (Паризька конвенція, Гаазькі правила повітряної війни), що також стало основою для майбутнього регулювання використання БПЛА. Наголошено, що, незважаючи на технологічні обмеження, цей період був ключовим для формування інженерних концепцій та правових підходів, які вплинули на подальший розвиток дронів.An analysis of emergence and development of unmanned aerial vehicles (UAVs), or drones, during the First World War and in the interwar period (1914-1939) has been made. The authors have examined the first military experiments in the United States, Great Britain, France and the USSR that laid the grounds for the future use of UAVs in military. Particular attention has been paid to such prototypes as the American Kettering Bug and the British Aerial Target, and the first production models, in particular the OQ-2 Radioplane. The beginning of international legal regulation of the use of military aviation (the Paris Convention, the Hague Rules of Air Warfare), which also became the basis for the future regulation of the use of UAVs, has been also studied. It has been emphasized that despite technological limitations this period was key to the formation of engineering concepts and legal approaches that influenced the further development of drones
Hierarchical role model in CRM-systems
Get PDFThe growing adoption of CRM systems increases the need for effective user access control mechanisms. This paper analyzes the hierarchical role-based access control (RBAC) model in the context of CRM platforms, emphasizing its role in ensuring data protection and centralized access management. A comparative overview of the OAuth Scopes approach is also presented, highlighting their conceptual differences, advantages, and appropriate areas of application. Although OAuth Scopes provide flexible and temporary permissions for API interactions, the hierarchical role model remains a fundamental basis for stable, scalable, and structured internal access management in CRM systems.Ієрархічна модель ролей у CRM – це система, у якій ролі користувачів мають "вертикальні" взаємовідносини: користувач із вищою роллю може переглядати дані підлеглих, але не навпаки
Формування стратегії виходу на зарубіжні ринки для металургійного підприємства
Get PDFМатеріали доповіді учасників III Міжнародної науково-практичної конференції "Менеджмент та маркетинг як фактори розвитку бізнесу", 23-24 квітня 2025 р
Onymical space of the modern Ukrainian language: internal and external аactors of stable functioning
Get PDFThe article describes intra- and extra-linguistic factors that influence the stability of the onymic space of the Ukrainian language. Intra-linguistic factors are the creation of a certain proper name according to its inherent derivational model; the correspondence of a particular onymic to the formed linguistic norm. Extra-linguistic factors are the level of linguistic, spiritual and political culture of society and its national consciousness. This influence is most pronounced on two classes of onymic vocabulary — anthroponyms and toponyms, as well as on toponymic derivatives — the names of the inhabitants of the corresponding settlement (katoikonyms) and derived adjectives (adjectonyms). It is specially noted of the three-component anthroponymic formula (first name, patronymic, surname) in modern Ukrainian official speech; the elimination of variation in the declension of Ukrainian surnames of the masculine gender with the possessive suffix -iB. It is shown that main means of creating katoikonyms in the Ukrainian language are the suffixes -u-i (plural), -eub, -K-a (singular). Possible functioning of parallel catoikonymic forms with suffixes -a-i (-eab, -K-a) h -aH-H / -hh-h (-aH-HH, -aH-K-a / -hh-hh, -HH-K-a). The paper deals with problem of establishing derivational models of adjectonyms and their normalization. The author considers that it is necessary to carefully study the historical patterns of the creation and use of adjectonyms in the Ukrainian language, as well as to take into account local traditions. The destructive impact on the Ukrainian oikonymic space of numerous unmotivated ideological renamings of the Soviet era and artificial formations with a Russian-language structure is analyzed. The author shows that it is necessary to cleanse the Ukrainian oikonomika and urbanonymika of such names.У статті схарактеризовано внутрішньо- та позамовні чинники, які впливають на стабільність онімного простору української мови. Серед внутрішньомовних — творення певної власної назви за притаманною їй дериваційною моделлю; відповідність того чи того оніма сформованій мовній нормі. З-поміж позамовних — рівень духовної і політичної культури суспільства та його національної свідомости. З ’ясовано, що такий вплив найбільшою мірою позначається на двох класах онімної лексики — антропонімах і топонімах, а також на відтопонімних дериватах — назвах жителів відповідного поселення (катойконімах) і похідних прикметниках (ад’єктонімах). Наголошено на обов’язковості в сучасному українському офіційному мовленні трикомпонентної антропонімної формули (ім ’я, по батькові, прізвище); усуненні варіантности у відмінюванні українських прізвищ чол. роду з присвійним суфіксом -ів. Аргументовано думку, що основним засобом творення катойконімів в українській мові є суфікси -ц-(-і) (мн.), -ець, -к-(-а) (одн.). Порушено актуальну проблему усталення дериваційних моделей ад’єктонімів та їх унормування. Зроблено висновок, що її розв’язанню сприятиме уважне вивчення історичних закономірностей творення і вживання ад’єктонімів в українській мові, а також урахування тривалої місцевої традиції, підтвердженої історичними фактами. Проаналізовано деструктивний вплив на український ойконімний простір численних невмотивованих ідеологійних перейменувань радянської доби, а також штучних утворень із російськомовною структурою, акцентовано на потребі очищення вітчизняного ойконімікону та урбанонімікону від таких назв
Аналіз текстових повідомлень із використанням методів обробки природної мови та машинного навчання для виявлення симптомів депресії
Get PDFКваліфікаційну роботу присвячено розробці системи автоматизованого виявлення депресії за допомогою методів машинного навчання та обробки природної мови. У роботі описано процес збору та підготовки текстових даних, зокрема очищення, токенізації, лематизації та векторизації текстів різними підходами (Bag-of-Words, TF-IDF, Word2Vec, N-грами). Проведено порівняння трьох популярних алгоритмів класифікації (Naive Bayes, Support Vector Machine, Random Forest) для задачі бінарної та багатокласової класифікації психічних станів. Розроблено клієнт-серверний веб-застосунок, що дає змогу користувачам оперативно отримувати попередню оцінку ризику депресії за текстовими повідомленнями. Запропоновані методи можуть стати ефективним інструментом первинного скринінгу для підвищення доступності психологічної допомоги
Post-war recovery: global practices and possibilities for application in Ukraine
Get PDFУ кваліфікаційній роботі розглянуто теоретичні засади післявоєнного відновлення з акцентом на інституційні, економічні та правові аспекти трансформації державного управління. Проаналізовано ключові міжнародні підходи до стратегічного планування відновлення, зокрема методології RPBA, Build Back Better та PIM, а також узагальнено досвід провідних країн, що здійснювали відновлення після воєнних і соціально-політичних катастроф. Досліджено практики Франції, Німеччини, Японії, Естонії, Хорватії, Боснії і Герцеговини та інших країн. Визначено сильні та слабкі сторони поточної моделі Плану відновлення України, зокрема проблеми централізації, нестачі
координації та недоопрацювання економічного блоку. Результати дослідження мають практичне значення для вдосконалення політики відновлення України у післявоєнний період
Адаптація діджитал маркетингової стратегії компаній в умовах війни
Get PDFМета дослідження: дослідити теоретичні засади та практичні аспекти формування стратегії діджитал-маркетингу, визначити основні етапи її розробки, інструменти цифрової комунікації
Проблемні питання розвитку понятійно категоріального апарату теорії мотивації
Get PDFМатеріали доповіді учасників III Міжнародної науково-практичної конференції "Менеджмент та маркетинг як фактори розвитку бізнесу", 23-24 квітня 2025 р
Directions for improving the environmental resource management system in healthcare institutions of Ukraine : dissertation to obtain the scientific degree of Doctor of Philosophy
No full textThe dissertation for the acquisition of the scientific degree of Doctor of Philosophy is devoted to the theoretical substantiation and development of methodological provisions for improving the system of environmental resource management in healthcare facilities of Ukraine. The main theoretical provisions and conclusions of the dissertation have been brought to the level of specific recommendations, which will contribute to the improvement of training for managers of healthcare facilities in Ukraine, as well as the enhancement of environmental resource management at the level of healthcare facilities. To achieve the goals of the dissertation research, the theoretical foundations of managing environmental resources in healthcare facilities were studied, specifically concerning environmental resources in healthcare facilities. Using synthesis, abstraction, generalization, bibliosemantic, and systemic analysis, the main resources that influence the health of stakeholders in healthcare facilities—staff, patients, and hospital visitors— were identified. Moreover, it has been shown how the healthcare facility affects the quality of the outdoor environment. For the first time, a structure for the use and interrelationships of environmental resources in healthcare fscilities institutions has been developed. This allows for the creation of a comprehensive understanding of environmental resources and their interactions, with the ability to predict the cascading impact of management decisions. The results of the analysis of the impact of the healthcare system's functioning on the environment in the United States, European countries, and Asia are presented, namely: the amount of water consumed and the quality of discharges, the amount of waste generated, the carbon footprint resulting from their activities, etc. It was established that the healthcare system, as a strategic sector, operates, creating a significant burden on the environment. Pollution levels depend on the country's economic development and the principles of organizing the healthcare system. The summary is made for each environmental resource and presented in blocks for each of them. The issue of financial costs for the consumption and use of environmental resources has been partially addressed. Since resource conservation aims at their rational use, the result is also the preservation of financial resources for further use in the optimization and improvement of resource-saving technologies. A number of discrepancies in the use of terminology and the absence of key definitions in the field of environmental resource management in healthcare facilities have been identified. The results of the dissertation research allowed for the proposal of authorial definitions of the concepts "environmental resources", "management of environmental resources", and "environmental resources of healthcare facilities". This expands the conceptual and categorical apparatus for the conceptualization of new research directions and the harmonization of practical activities. The analysis of international experience identified the absence of integrated systems for managing environmental resources in healthcare facilities. The existence of effective approaches to managing individual environmental resources has been identified, which can be used in Ukraine as examples of best practices. It is substantiated that the foundation for effective management of environmental resources is a systematic approach, clear goal setting, communication of these goals to the team, and the competence of the involved individuals. During the assessment of the need for improvement in the environmental resource management system in healthcare facilities in Ukraine, 2114 respondents were surveyed using a questionnaire method. Statistical methods have established that the public has a high level of awareness and interest in the greening of healthcare facilities. The population of the Kharkiv region, even in the context of proximity to military actions and daily infrastructure destruction, shows concern regarding the management of environmental resources in healthcare facilities. The population believes that the management's activities regarding the management of environmental resources are insufficient. Moreover, people lack information about the actual quality of the environment inside and outside the hospital. The research results demonstrate the presence of a public demand for the greening of healthcare facilities in Ukraine, which could become an important factor in achieving the Sustainable Development Goals and supporting European integration processes. Thus, the tool for monitoring behavior, risk perception, and misinformation by the World Health Organization has been further developed to assess public interest in the rational management of water, air, and waste quality, as well as energy conservation in healthcare facilities. During the content analysis of educational standards and master's programs for training specialists eligible for managerial positions in Ukraine's healthcare institutions, a balance was found in forming leadership competencies regarding the inclusion of environmental resource management issues. In particular, a high emphasis on project management and teamwork competencies and a low attention to competencies in autonomous work and self-development. Noted the critical deficiency of the environmental component in educational standards and the unevenness of environmental training across the industry. A critical deficiency of the environmental component in educational standards and an industry-wide unevenness in environmental training by specialties, for which graduates have the right to manage a healthcare facilitiesin Ukraine, have been noted. The result of the content analysis of master's programs showed significant disparities in the environmental training of master's students, leading to the formation of varying levels of environmental competence among future leaders of healthcare facilities. Depending on their basic specialty, specialists will have different perceptions and understandings of environmental challenges and strategies for addressing them. Considering a number of contemporary challenges, namely: infrastructure destruction, military actions that pollute the environment and complicate logistics, and the reprioritization of the main activities of healthcare institutions, greening can become an element of enhancing health security. Building the potential of the healthcare system in response to emergency challenges should be based on management tools outlined in sustainable development approaches, which minimize the impact on the environment and human health. Moreover, Ukraine's Euro-integration steps involve moving towards the achievement of the Sustainable Development Goals, which also impose certain responsibilities regarding the environmental sustainability of organizational activities and management approaches. The study of the Specialization programs in the specialty "Organization and Management in Healthcare", regarding the inclusion of environmental resource management issues, showed that these programs are characterized by a non-systematic coverage of environmental issues and limited study of international ER management standards. During the study of the system of use and structure of environmental resources in healthcare facilities in Ukraine, numerous interconnections and interdependencies between the components of the environmental resource structure of healthcare facilities were identified. It has been established that the impact on one resource inevitably causes changes to others. It is justified that achieving efficiency in environmental resource management requires a comprehensive, integrated, and systematic approach based on understanding processes and considering the long-term impacts on the environment and human health. The generalization of the organizational structure of environmental resource management in healthcare facilities in Ukraine showed that the management of environmental resources in these facilities is predominantly focused on sanitary-hygienic and anti-epidemic directions. Its dispersion within the overall management system of the facilities among various departments and officials and the absence of a unified vertical have been noted. This made it possible to propose directions for improving the system of environmental resource management in healthcare facilities, which allows for better distribution of functions, increased efficiency of management processes, and optimization of the institution's resource provision. Also proposed are directions for improving the tasks and responsibilities of the head of a healthcare institution in terms of managing environmental resources, which will create a foundation for developing job descriptions and functional duties, standardizing the requirements for the competencies of managers in the field of environmental resource management. In conclusion, based on the research results using a combination of qualitative and quantitative methods, scientifically grounded recommendations were proposed for improving the system of environmental resource management in healthcare facilities. It was proposed to strengthen the tasks and responsibilities of the head of the healthcare fscilities regarding the management of environmental resources and to include requirements for the management of environmental resources as mandatory components for obtaining funding for medical service packages. The necessity to structure the processes of environmental resource management within the management system of healthcare facilities was identified, defining clear interactions between structural divisions and responsible persons. The issue of managing environmental resources in healthcare institutions is recommended to be included in the structure of professional standards, which will harmonize educational standards and training programs. The training programs for the preparation and continuous professional development of healthcare facility managers have also been further developed in terms of including issues related to environmental resource management. The research results can be used at the level of healthcare facilities to form a system of environmental resource management, develop internal regulatory documents regarding the distribution of responsibilities and functions within the environmental resource management system, and create strategies for the rational use of resources and waste management. Also, at the level of higher education institutions and postgraduate education, to improve training programs for future healthcare facility managers by incorporating environmental educational components, developing specialized courses and training on managing environmental resources in healthcare facilities. Moreover, at the level of government authorities, to improve the management systems of environmental resources, through the expansion of functions and the inclusion of environmental requirements into the qualification characteristics and professional standards of healthcare facility managers.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії присвячена теоретичному обґрунтуванню та розробці методичних положень щодо удосконалення системи удосконалення управління екологічними ресурсами в закладах охорони здоров’я України. Основні теоретичні положення і висновки дисертації доведено до рівня конкретних рекомендацій, які сприятимуть удосконаленню підготовки керівників закладів охорони здоров’я України, а також покращення управління екологічними ресурсами на рівні закладу охорони здоров’я. Для досягнення цілей дисертаційного дослідження було досліджено теоретичні основи управління екологічними ресурсами в закладах охорони здоров’я, що стосується екологічних ресурсів у закладах охорони здоров’я. За допомогою синтезу, абстрагування, узагальнення, бібліосемантичного та системного аналізу було визначено основні ресурси, що мають вплив на здоров’я зацікавлених осіб закладу охорони здоров’я: персоналу, пацієнтів і відвідувачів лікарні. Крім того показано, як заклад охорони здоров’я впливає на якість зовнішнього навколишнього середовища. Вперше розроблено структуру використання та взаємозв'язків екологічних ресурсів в закладах охорони здоров'я. Це дає змогу створити цілісне уявлення про екологічні ресурси та їх взаємодію з можливістю прогнозувати каскадний вплив управлінських рішень. Представлено результати аналізу впливу функціонування системи охорони здоров’я на навколишнє середовище в Сполучених Штатах Америки, країнах Європи та Азії, а саме: кількість спожитої води та якість скидів, кількість утворених відходів, вуглецевий слід внаслідок їхньої діяльності, тощо. Було встановлено, що система охорони здоров’я, як стратегічна галузь, функціонує, створюючи значне навантаження на навколишнє середовище. Рівні забруднення залежать від економічного розвитку країни та принципів організації системи охорони здоров’я. Узагальнення здійснено за кожним екологічним ресурсом та представлено блоково за кожним з них. Частково розглянуто питання фінансових витрат на споживання та використання природних ресурсів. Оскільки ресурсозбереження має на меті раціональне їх використання, результатом є також збереження фінансових ресурсів для подальшого використання на оптимізацію та удосконалення ресурсозберігаючих технологій. Виявлено низку розбіжностей у використанні термінології, та відсутність ключових визначень у сфері управління екологічними ресурсами в закладах охорони здоров’я. Результати дисертаційного дослідження дозволили запропонувати авторські визначення понять «екологічні ресурси», «управління екологічними ресурсами» та «екологічні ресурси закладів охорони здоров'я». Це розширює понятійно-категоріальний апарат для концептуалізації нових напрямків досліджень та гармонізації практичної діяльності. Аналіз міжнародного досвіду ідентифікував відсутність цілісних систем управління екологічними ресурсами в закладах охорони здоров'я. Виявлено існування ефективних підходів до управління окремими екологічними ресурсами, які можна використовувати в Україні як приклад кращих практик. Обґрунтовано, що основою для якісного управління екологічними ресурсами є системний підхід, чітка постановка цілей, донесення їх до колективу та компетентність залучених осіб. Під час визначення рівня потреби в удосконаленні системи управління екологічними ресурсами в закладах охорони здоров’я України, було опитано 2114 респондентів методом анкетування. Статистичним методом встановлено, що громадськість має високу обізнаність та зацікавленість в екологізації закладів охорони здоров’я. Населення Харківської області, навіть в умовах близькості до військових дій та щоденної руйнації інфраструктур, проявляє стурбованість у питаннях управління екологічними ресурсами в закладах охорони здоров’я. Населення вважає, що діяльності керівництва стосовно управління ЕР є недостатньою. Окрім того, людям бракує інформації, щодо фактичної якості середовища всередині та ззовні лікарні. Результати дослідження демонструють наявність суспільного запиту на екологізацію закладів охорони здоров'я в Україні, що може стати важливим фактором для досягнення Цілей сталого розвитку та підтримки євроінтеграційних процесів. Таким чином подальшого розвитку набув інструмент моніторингу поведінки, сприйняття ризиків і дезінформації Всесвітньої організації охорони здоров'я для оцінки зацікавлення громадськості в раціональному управлінні якістю води, повітря та відходами, енергозбереженні в закладах охорони здоров’я. В ході контент-аналізу освітніх стандартів та магістерських програм підготовки спеціалістів, які мають право займати керівні посади в закладі охорони здоров’я України, щодо включення питань управління екологічними ресурсами виявлено дисбаланс в частині формування лідерських компетенцій. Зокрема: високе охоплення компетенцій проектного управління та командної роботи та низька увага до компетенцій автономної роботи та саморозвитку. Відзначено критичну недостатність екологічного компоненту в освітніх стандартах та галузеву нерівномірність екологічної підготовки за спеціальностями, випускники яких мають право керувати закладом охорони здоров’я України. Результат контент-аналізу магістерських програм показав значні диспропорції в питаннях екологічної підготовки магістрів, що призводить до формування різного рівня екологічної компетентності майбутніх керівників закладів охорони здоров’я. Залежно від базової спеціальності, фахівці матимуть неоднакове сприйняття та розуміння екологічних викликів і стратегій їх розв'язання. Зважаючи на низку сучасних викликів, а саме: руйнування інфраструктури, воєнні дії, що забруднюють навколишнє середовище та ускладнюють логістику, перепріоритизацію основних напрямків діяльності закладів охорони здоров’я, екологізація може стати елементом посилення безпеки здоров’я. Побудова потенціалу системи охорони здоров’я у відповідь на виклики надзвичайних ситуацій повинна будуватись на інструментах управління, які окреслені в підходах до сталого розвитку, як такі, що мінімізують вплив на навколишнє середовище та здоров’я людей. Окрім того євроінтеграційні кроки України передбачають рух до виконання Цілей сталого розвитку, що також накладає певні повноваження стосовно екологічності діяльності організацій та підходів до управління. Дослідження програм Спеціалізації за спеціальністю «Організація і управління в охороні здоров’я», щодо включення питань управління екологічними ресурсами показало, що ці програми характеризуються несистемним висвітленням екологічних питань та обмеженим вивченням міжнародних стандартів управління ЕР. Під час вивчення систему використання та структури екологічних ресурсів в закладах охорони здоров’я України ідентифіковано численні взаємозв'язки та взаємозалежності між компонентами структури екологічних ресурсів закладів охорони здоров'я. Встановлено, що вплив на один ресурс неминуче зумовлює зміни для інших. Обґрунтовано, що досягнення ефективності в управління ЕР вимагає комплексного, інтегрованого, системного підходу, що базуватиметься на розумінні процесів та врахуванні довгострокових наслідків на навколишнє середовище та здоров'я людей.. Узагальнення організаційної структури управління екологічними ресурсами в закладах охорони здоров'я України показало, що управління екологічними ресурсами в закладах охорони здоров'я України має переважно санітарно-гігієнічне та протиепідемічне спрямування. Зафіксовано його розпорошеність в загальній системі менеджменту закладу між різними підрозділами та посадовими особами та відсутність єдиної вертикалі. Це дало змогу запропонувати напрями удосконалення системи управління екологічними ресурсами в закладах охорони здоров'я, що дозволяє покращити розподіл функцій, підвищити ефективність управлінських процесів та оптимізувати ресурсне забезпечення закладу. Також запропоновано напрями удосконалення завдань та обов'язків керівника закладу охорони здоров'я в частині управління екологічними ресурсами, що створить основу для розробки посадових інструкцій та функціональних обов'язків, стандартизує вимоги до компетенцій керівників у сфері управління екологічними ресурсами. У підсумку, на основі результатів дослідження з використанням комбінування якісних та кількісних методів, було запропоновано науково-обґрунтовані рекомендації щодо напрямів удосконалення системи управління екологічними ресурсами в закладах охорони здоров’я. Запропоновано посилити завдання та обов’язки керівника закладу охорони здоров’я в частині управління екологічними ресурсами та включити вимоги щодо управління екологічними ресурсами до обов'язкових компонентів при отриманні фінансування пакетів медичних послуг Було визначено необхідність структурувати процеси управління екологічними ресурсами в системі менеджменту закладів охорони здоров’я, визначивши чітку взаємодію структурних підрозділів та відповідальних осіб. Питання управління екологічними ресурсами в закладах охорони здоров’я рекомендовано включити в структуру професійних стандартів, які будуть гармонізувати освітні стандарти та навчальні програми. Також набули подальшого розвитку навчальні програми підготовки та безперервного професійного розвитку керівників закладів охорони здоров'я в частині включення питань з управління екологічними ресурсами. Результати дослідження можуть бути використані на рівні закладів охорони здоров'я для формування системи управління екологічними ресурсами, розробки внутрішніх нормативних документів щодо розподілу відповідальності та функцій в системі управління екологічними ресурсами, створення стратегій раціонального використання ресурсів та поводження з відходами. Також на рівні закладів вищої освіти та післядипломної освіти для вдосконалення навчальних програм підготовки майбутніх керівників закладів охорони здоров'я з включенням екологічних освітніх компонентів, розробки спеціалізованих курсів та тренінгів з управління екологічними ресурсами в закладах охорони здоров’я. Окрім того на рівні органів державної влади для удосконалення систем управління екологічними ресурсами, через розширення функцій та включення вимог екологічного спрямування до кваліфікаційних характеристик та професійних стандартів керівників закладів охорони здоров’я