National University of Kyiv Mohyla Academy
eKMAIR Electronic Kyiv-Mohyla Academy Institutional RepositoryNot a member yet
35997 research outputs found
Sort by
The use of artificial intelligence in public policy of the EU
No full textThe article explores the advantages of using artificial intelligence in public policy and public governance, emphasizing its potential to automate routine processes, support data-driven decisionmaking, and enhance the efficiency of service delivery to citizens. It highlights the challenges associated with ensuring data security, safeguarding privacy, avoiding biases in algorithms, and maintaining control over automated processes. The paper argues that the implementation of AI in public administration opens up new opportunities for the evaluation and monitoring of policy effectiveness, and contributes to more evidence-based and efficient governance. These developments necessitate the introduction of ethical and legal oversight mechanisms, particularly to sustain public trust. In this context, the European approach to AI development, presented by the European Commission, is of particular importance. This approach has laid the conceptual foundation for a regulatory framework that ensures the safe, ethical, and human-centered use of AI within the European Union. The EU Artificial
Intelligence Act (AI Act) stands as the world’s first comprehensive legislative initiative to regulate AI in socially significant domains, including public administration. Accordingly, the article outlines the EU’s experience with AI deployment in the public sector, paying special attention to the role of the AI@EC digital strategy, which is aimed at enhancing the efficiency, transparency, accessibility, and innovation of the European Commission’s activities. It also examines the introduction of the GPT@EC tool, designed to integrate advanced language models into the work of European institutions. While analyzing both national and EU-wide initiatives, the article underscores the benefits of AI in transforming public administration. AI significantly expands the potential for evaluating policy effectiveness, monitoring governance processes, and improving the quality of public services. However, the study also notes several challenges accompanying AI implementation, including risks to privacy, limited algorithmic transparency, potential biases in automated decisions, gaps in digital skills, and the
need to maintain societal trust. The European Union addresses these concerns through a set of comprehensive measures, including regulatory and ethical frameworks, institutional oversight mechanisms, transparency requirements for AI systems, and the inclusion of the public in their deployment. These efforts contribute to the development of a model of public administration based on the responsible and effective use of AI in the public interest — a model that, if adapted to the national context, could be adopted by Ukraine.У статті розглянуто тенденції, переваги та потенціал використання штучного інтелекту (ШІ) в Європейському Союзі, зокрема у сфері публічної політики та державного управління, а також приділено увагу викликам та способам мінімізації ризиків, пов’язаних з автоматизацією та алгоритмізацією діяльності державних і наддержавних інституцій. Дослідження застосування штучного інтелекту як на національному рівні, так і в системі державного управління на рівні Європейського Союзу свідчить про його суттєві переваги в процесі трансформації системи державного управління, що значно розширює потенціал оцінювання ефективності державної політики, моніторингу управлінських процесів і підвищення якості надання публічних послуг. Водночас зазначено, що активне впровадження ШІ в державне управління супроводжується низкою викликів, пов’язаних із порушенням права на приватність, недостатнім рівнем алгоритмічної прозорості, можливою упередженістю автоматизованих рішень, обмеженістю цифрових компетентностей, а також потребою в збереженні суспільної довіри. У такому контексті наголошено на необхідності запровадження етичного й правового контролю над автоматизованими процесами, зокрема, для збереження довіри громадян. Акцентовано увагу на тому, що для мінімізації зазначених ризиків Європейський Союз реалізує
комплекс заходів, зокрема, запроваджує нормативно-етичні рамки, створює інституційні механізми нагляду, забезпечує прозорість ШІ-систем і залучення громадськості до процесу їх упровадження. Особливого значення в такому контексті набуває представлений Європейською Комісією підхід до розвитку штучного інтелекту, який заклав концептуальні засади для формування нормативного середовища, що передбачає безпечне, етичне та орієнтоване на людину використання ШІ в межах ЄС. Значну увагу у статті приділено ролі цифрової стратегії AI@EC, спрямованої на підвищення ефективності, прозорості, доступності та інноваційності діяльності Європейської Комісії, а також запровадженню інструменту GPT@EC, створеного для інтеграції передових мовних моделей у роботу європейських інституцій. Відповідні заходи дають змогу вибудовувати модель управління, орієнтовану на відповідальне та ефективне застосування штучного інтелекту в інтересах громадян, яку з урахуванням національного контексту може запозичити Україна
Соціальне підприємництво в аграрному секторі економіки як інноваційний напрям розвитку бізнесу на сільських територіях
No full textМатеріали доповіді учасників III Міжнародної науково-практичної конференції "Менеджмент та маркетинг як фактори розвитку бізнесу", 23-24 квітня 2025 р
Contradictions between the social state and the rule of law (essential, value-based, normative, and other levels)
No full textThe article is devoted to the topic of contradictions that exist between the welfare state and the rule of law at various levels of their intersection. In the presented study, the ideas expressed in the author’s previous works have been further developed. In particular, the existing contradictions between the rule of law and the welfare state have been illustrated through practical cases. On this basis, an analysis and generalization have been made of how, and by what means, certain socio-economic rights are implemented in Ukraine. Special attention is paid to benefits as one of the means of social protection. It is demonstrated in specific cases that the essence of the welfare state comes into conflict with the essence of the rule of law. Cases of contradictions between the values, principles, and legal norms inherent in these concepts are described. As a result, an approach is proposed in which the identified contradictions are conditionally divided into five levels: substantive, value-based, between principles, between rights, and between legal norms. At the substantive level, the basis of the contradictions is the state itself, more precisely, its differing role in ensuring the rule of law and, accordingly, the functioning of the welfare state. At the value level, contradictions arise between justice and human dignity, which are manifested, for example, in an unfair taxation system or in insignificant or inappropriate benefits. Legal principles that form the foundation of the rule of law may come into conflict with the principles that constitute the welfare state. At the lowest, conditionally speaking, level, legal norms aimed at regulating relations may come into conflict depending on the sphere of relations they regulate. Ways to resolve the identified contradictions are presented. Thus, contradictions between legal principles are recommended to be resolved through conditional weighing of principles, searching for a balance or compromise between them. The same approach should be applied to resolve contradictions between the values of the concepts. In this regard, the simplest solution appears to be the resolution of contradictions between legal norms. Given political will, the legislator can relatively promptly resolve existing conflicts.Статтю присвячено тематиці суперечностей, які існують між соціальною державою і верховенством права на різних рівнях їхнього перетину. У представленому дослідженні автор розвинув ідеї, висловлені у своїх попередніх працях. Зокрема, суперечності між верховенством права та соціальною державою проілюстровано практичними прикладами. На цій підставі проаналізовано та узагальнено способи реалізації окремих соціально-економічних прав в Україні. Окрему увагу приділено пільгам як одному з основних способів соціального захисту. Продемонстровано, у яких випадках сутність соціальної держави вступає в суперечність із сутністю верховенства права. Описано суперечності між цінностями, принципами та юридичними нормами, притаманними зазначеним концептам. Крім того, запропоновано підхід, за яким виявлені суперечності умовно можна поділити на п’ять рівнів: змістові, ціннісні, між принципами, між правами та між юридичними нормами. Окреслено шляхи залагодження суперечностей
Representation of the 1990s in Ukrainian Women’s Cinema
No full textThis article analyzes the 1990s as a liminal period in Ukrainian history and culture, focusing on how collective hope and nostalgia are expressed in women’s cinema created both within that era and by a new generation of female directors. In particular, the films of Kira Muratova (Three Stories, 1997; Letter to America, 1999) and Iryna Tsilyk (Rock. Paper. Grenade, 2022) are used to explore the cultural significance of the 1990s in shaping collective representations of Ukrainian national identity. is the analysis demonstrates that, although Muratova never idealized Soviet ideology—instead exposing its contradictions and degradation—she experienced the collapse of the USSR and the ensuing economic crisis as a profound moral rupture. This disillusionment led to a nostalgia for cultural integrity and inner freedom that, paradoxically, had existed even under totalitarian conditions. In contrast, the defining feature of Tsilyk’s
depiction of the 1990s is her hopeful vision of Ukrainian resilience and societal maturation. Unlike Muratova’s nostalgia for the 1990s, Tsilyk’s nostalgia is toward the 1990s—a retrospective construction that frames the decade as the cradle of Ukraine’s transitional culture during the independence era. Beyond examining the dialectic of hope and nostalgia, the article devotes significant attention to cultural trauma as a marker of transitional identity. The article concludes that, despite their differing conceptualizations, both Muratova and Tsilyk treat hope and nostalgia as constitutive forces in collective memory—symbolic bridges between past and present. This interpretation aligns with the cultural sociological approach to collective memory (Alexander, Bartmanski), which is employed as the article’s methodological framework.У статті проаналізовано кінематографічну репрезентацію 1990-х у творчості Кіри Муратової та Ірини Цілик. Специфіку світогляду режисерок досліджено крізь призму діалектики настроїв надії та ностальгії в їхніх фільмах. Обґрунтовано, що у Муратової 1990-ті постають переважно як епоха колективного розчарування і занепаду цінностей, що спричинила ностальгію за цілісністю культури й внутрішньою свободою особистості. Натомість ностальгія Цілик за 1990-ми має терапевтичний характер і є конструктивним інструментом примирення минулого і сучасності
Соціально-психологічна адаптація військовослужбовців у контексті російсько-української війни
No full textМета дослідження — теоретично проаналізувати засади соціально-психологічної адаптації військовослужбовців, емпірично визначити механізми соціально-психологічної адаптації; розробити рекомендації щодо покращення систем підтримки
Оцінювання перспектив розвитку мережі Dnipro-M на основі стратегічного аналізу
No full textМатеріали доповіді учасників III Міжнародної науково-практичної конференції "Менеджмент та маркетинг як фактори розвитку бізнесу", 23-24 квітня 2025 р
Сприйняття та ставлення до змін медичних освітян в Україні
No full textМетою роботи є виявити та описати, як формуються ставлення та сприйняття змін серед медичних освітян України, які фактори впливають на їхню готовність або опір до змін, і яким чином тип ініціативи (top-down чи bottom-up) визначає глибину інтерналізації реформ
Маніфест: форми виразності та вислови
No full textТези доповіді учасника науково-практичної конференції "Російська війна проти України: трансформації соціальних інституцій та практик", що відбулася у Національному університеті "Києво-Могилянська академія" 29-31 жовтня 2025 року
Когнітивна деокупація як складова політики реінтеграції деокупованих територій України
No full textТези доповіді учасника науково-практичної конференції "Російська війна проти України: трансформації соціальних інституцій та практик", що відбулася у Національному університеті "Києво-Могилянська академія" 29-31 жовтня 2025 року
Деколонізація культурних наративів у контексті соціальних комунікацій під час війни в Україні
No full textТези доповіді учасника науково-практичної конференції "Російська війна проти України: трансформації соціальних інституцій та практик", що відбулася у Національному університеті "Києво-Могилянська академія" 29-31 жовтня 2025 року