Institute of International Relations periodic Journals
Not a member yet
1267 research outputs found
Sort by
ЕФЕКТИ ВЗАЄМНОГО ВИЗНАННЯ ЯК ПРИНЦИПУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ
Get PDFВзаємне визнання означає, що дві країни погоджуються взаємновизнавати стандарти один одного як еквівалентні, тим самим надаючипродуктам, які відповідають будь-яким стандартам двох країннеобмежений доступ до обох ринків. Фактично взаємне визнання зазвичайрозглядається як крок до вільної торгівлі
Фундаментальні характеристики економічного націоналізму з позицій економічних теорій
Get PDFАнотація. В статті досліджується феномен економічного націоналізму з позицій економічних теорій. Аналізується спадок меркантилізму, що природно «влився» в ідейні засади економічного націоналізму. Розглядаються ідейні засади кейнсіанства та лістіанства як базових теорій, що лягли в основу економічного націоналізму. Проведений аналіз обраних теорій дозволив не лише виокремити найбільш суттєві позиції, що їх характеризували, але й ідентифікувати ті, що стали фундаментом економічного націоналізму, суть якого полягала у формуванні сильної держави, яка визначає пріоритети економічного розвитку і просуває відповідну економічну політику. В статті обґрунтовуються погляди адептів економічного націоналізму на проблему регулювання ринкових відносин, згідно яких сильніші економіки «регулюють» світовий ринок для своєї користі, а тому національна держава мають втручатись в ринковий процес. Обстоюється позиція, згідно якої економічний націоналізм можна зрозуміти не тільки через визначення його як такого, але й через власне його політику.Ключові слова: економічна теорія, економічний націоналізм, економічна політика, кейнсіанство, меркантилізм, лістіанство. Annotation. The phenomenon of economic nationalism is studied from the perspective of economic theories. The legacy of mercantilism that was naturally “incorporated” in the ideology of economic nationalism is analyzed. The ideological principles of Keynesianism and Listianism as background theories for economic nationalism are discussed. The analysis of the above theories not only enables for outlining their implicit characteristics, but to identify the ones laying the fundament of economic nationalism, which was focused on building up the powerful state that would be responsible for setting up economic priorities and implementing respective economic policies. The vision of the regulatory problem in the market economy by adepts of economic nationalism is grounded, who argued that because more powerful economies took advantage from “regulating” the global market, national states had to intervene in the market process. It is argued by the author that economic nationalism can be interpreted not only in the definitional framework, but also in its policy context. Keywords: еconomic theory, economic nationalism, economic policy, Keynesianism, mercantilism, and Listanism. Аннотация. В статье исследуется феномен экономического национализма с позиций экономических теорий. Анализируется наследие меркантилизма, естественно влившегося в идейные основы экономического национализма. Рассматриваются идейные прринципы кейнсианства и листианства как базовых теорий, которые легли в фундамент экономического национализма. Проведенный анализ избранных теорий позволил не только выделить наиболее существенные их характеризующие позиции, но и идентифицировать те из них, которые стали базисом экономического национализма, суть которого заключалась в формировании сильного государства, которое определяет приоритеты экономического развития и продвигает соответствующую экономическую политику.В статье обосновываются взгляды адептов экономического национализма на проблему регулирования рыночных отношений, согласно которым сильные экономики «регулируют» мировой рынок в свою пользу, а потому национальное государство имеет право вмешиваться в рыночный процесс. Отстаивается позиция, согласно которой экономический национализм можно исследовать не только через определение его теоретического базиса, но и путем исследования собственно его как политики.Ключевые слова: экономическая теория, экономический национализм, экономическая политика, кейнсианство, меркантилизм, листианство
Проблема вибору економічної політики в умовах кризи глобального регулювання: теоретичні аспекти
Get PDFАнотація. В статті досліджується феномен економічного націоналізму з позицій економічних теорій. Аналізується спадок меркантилізму, що природно «влився» в ідейні засади економічного націоналізму. Розглядаються ідейні засади кейнсіанства та лістіанства як базових теорій, що лягли в основу економічного націоналізму. Проведений аналіз обраних теорій дозволив не лише виокремити найбільш суттєві позиції, що їх характеризували, але й ідентифікувати ті, що стали фундаментом економічного націоналізму, суть якого полягала у формуванні сильної держави, яка визначає пріоритети економічного розвитку і просуває відповідну економічну політику. В статті обґрунтовуються погляди адептів економічного націоналізму на проблему регулювання ринкових відносин, згідно яких сильніші економіки «регулюють» світовий ринок для своєї користі, а тому національна держава мають втручатись в ринковий процес. Обстоюється позиція, згідно якої економічний націоналізм можна зрозуміти не тільки через визначення його як такого, але й через власне його політику.Ключові слова: економічна теорія, економічний націоналізм, економічна політика, кейнсіанство, меркантилізм, лістіанство. Annotation.Thephenomenonofeconomicnationalismfromtheeconomictheoriesperspectiveisstudied. Thelegacyofmercantilismthatwasnaturallyincorporatedintheideologyofeconomicnationalismisanalyzed. TheideologicalprinciplesofKeynesianismandListianismasbackgroundtheoriesforeconomicnationalismarediscussed. Apartfromoutliningtheessentialcharacteristicsofthesetheories, theanalysisenablesforidentifyingtheoneslayingthefundamentofeconomicnationalism, whichwasfocusedonbuildingupthepowerfulstatethatwouldberesponsibleforsettingupeconomicprioritiesandpromotingrespectiveeconomicpolicies. Thevisionoftheregulatoryprobleminthemarketeconomybyadeptsofeconomicnationalismisgroundedinthearticle, whoarguedthatbecausemorepowerfuleconomiestookadvantagefrom “regulating” theglobalmarket, a nationalstatehadtherighttointerveneinthemarketprocess. Itisarguedbytheauthorthateconomicnationalismcanbestudiednotonlyinthedefinitionalframework, butalsoinitspolicycontext. Keywords: еconomic theory, economic nationalism, economic policy, Keynesianism, mercantilism, and Listanism. Аннотация.В статье исследуется феномен экономического национализма с позиций экономических теорий. Анализируется наследие меркантилизма, естественно влившегося в идейные основы экономического национализма. Рассматриваются идейные принципы кейнсианства и листианства как базовых теорий, которые легли в фундамент экономического национализма. Проведенный анализ избранных теорий позволил не только выделить наиболее существенные их характеризующие позиции, но и идентифицировать те из них, которые стали базисом экономического национализма, суть которого заключалась в формировании сильного государства, которое определяет приоритеты экономического развития и продвигает соответствующую экономическую политику.В статьеобосновываютсявзглядыадептовэкономическогонационализма на проблему регулированиярыночныхотношений, согласнокоторымсильныеэкономики «регулируют» мировойрынок в свою пользу, а потому национальноегосударствоимеет право вмешиваться в рыночныйпроцесс. Отстаиваетсяпозиция, согласнокоторойэкономическийнационализмможноисследовать не только через определение его теоретическогобазиса, но и путемисследованиясобственно его какполитики.Ключевые слова: экономическая теория, экономический национализм, экономическая политика, кейнсианство, меркантилизм, листианство
Територіалізація і територіальний капітал в системі регіональної політики Європейського Союзу
Get PDFАнотація.У статті розглянуто економічний зміст поняття територіалізації як забезпечення процесу розширення і прискорення руху товарів, капіталу, людей та інформації через географічний простір. Показано, що у територіальних просторах повинна бути створена і відтворюватися нерухома інфраструктура, функціонування якої має забезпечити цей рух. Розвинуто підхід до територіалізації як секторальної територіальної економіко-правової (однак, не політичної) автономії. Виділено регіональну складову територіального капіталу, яка ідентифікується з регіональними ендогенними ресурсами, сприянню використання яких є одним з основних положень політики територіальної єдності.Ключові слова: автономія, детериторіалізацію, ретериторіалізація, територіальна згуртованість, територіалізація, територіальний капіталAbstract. From the article, we can learn about the content of territorialization of the expanding process maintenance and anaccelerating the movement of goods, capital, people and information through geographic space. It is shown that in a territorial space there must be created and restored immovable infrastructure, operation of which should provide this movement. There is also a developed approach considering territorialization as a sectoral territorial economic and legal (but not political) autonomy. The regional component of the concept of territorial capital is highliпhted, and that is identified with regional endogenous resources, whose support for the use of which is one of the main provisions of territorial unity policy. Keywords: autonomy, sub-territorialization, re-territorialization, territorial cohesion, territorialization, territorial capitalАннотация. Встатьерассмотреносодержаниепонятиятериториализациикакобеспеченияпроцессарасширенияиускорениядвижениятоваров, капитала, людейиинформациичерезгеографическоепространство. Показано, что в территориальных пространствах должна быть создана и воспроизводиться инфраструктура недвижимости, функционирование которой должно обеспечить это движение. Развит подход к териториализации как секторальной территориальной экономико-правовой (однако, не политической) автономии. Выделено региональную составляющую территориального капитала, которая идентифицируется с региональными эндогенными ресурсами, содействие использованию которых является одним из основных положений политики территориального единства.Ключевые слова: автономия, детерриализация, ретерриториализация, территориальная сплоченность, териториализации, территориальный капита
ТЕОРЕТИЧНЕ ОСМИСЛЕННЯ МОДЕЛЕЙ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ В УМОВАХ НЕОЗАЛЕЖНОСТІ
Get PDFКриза ринкового фундаменталізму, що супроводжується своєрідним ренесансом держави, розвиток процесів регіоналізації, модифікація існуючих інтеграційних ініціатив як відповідь на виклики зростаючої конкуренції на тлі усвідомлення ризиків реалізації дезінтеграційних сценарїв особиво активізувались в ХХІ століллі, підкресливши динамічність змін як іманентну рису сучасності
НОВА НОРМА СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ ЯК СЕРЕДОВИЩЕ СТАНОВЛЕННЯ НЕОПРОТЕКЦІОНІЗМУ
Get PDF Анотація. В статті досліджується «нова норма» світової економіки як середовище трансформації протекціонізму у неопротекціонізм. За допомогою емпіричного аналізу доводиться, що на сучасному етапі розвитку міжнародних економічних відносин в арсеналі розвинених країн переважають інструменти прихованого протекціонізму, які реалізуються переважно методами внутрішньої економічної політики. Країни, що розвиваються, намагаються використовувати потенціал галузевого протекціонізму, а запровадження політики економічних санкцій опосередковано відповідає ідеї селективного протекціонізму, який спрямовується проти окремих країн чи окремих товарів. Економічна основа прихованого протекціонізму стосується внутрішніх податків і зборів, державних закупівель, вимог використання місцевих компонентів у виготовленні кінцевих продуктів. Завуальований або напіввідкритий характер неопротекціонізму не підпадає під зафіксовані в документах СОТ класичні прояви протекціонізму. Неопротекціонізм як інструмент виборювання частки світового ринку і захисту національних економічних інтересів передбачає модифікацію інструментів економічної політики в бік нарощення її захисних форм, і синтезує в собі як форми класичного протекціоністського захисту, так і новітні. Саме це унеможливлює використання терміну «новий протекціонізм», адже за змістом останній мав би докорінним чином відрізнятись від«класичного».Ключові слова: протекціонізм, неопротекціонізм, нова норма світової економіки, економічне зростання.Annotation. “New norm” of the global economy as an environment for transformation of protectionism into neo-protectionism is studied in the article. It is demonstrated by the empirical analysis that the arsenal of developed countries is dominated by the instruments of murky protectionism at the current phase of international economic relations most of which are implemented by the methods of domestic economic policy. Developing countries seek to exploit the potential of sectoral protectionism, whereas implementation of the policy based on economic sanctions corresponds indirectly with the idea of selective protectionism directed against selected countries or selected commodities. The economic basis of murky protectionism relates to internal taxes and duties, public procurement, requirements on use of local components in producing finished goods. Disguised or semi-opened character of neo-protectionism does not fall under the classic manifestations of protectionism, fixed in WTO documents. Neo-protectionism, being an instrument for acquisition of a segment in the global market and protection of national economic interests, modifies the instruments of economic policy towards strengthening its protective forms, and synthesizes in itself both the forms of classic protectionism and the new ones. It is the reason why the term “new protectionism” is per se invalid, as its essential meaning should be radically different from “classical” one.Keywords: protectionism, neoprotectionism, a new normal of the world economy, economic growth.Аннотация. В статье исследуется «новая норма» мировой экономики в качестве среды трансформации протекционизма в неопротекционизм. С помощью эмпирического анализа доказывается, что на современном этапе развития международных экономических отношений в арсенале развитыхстран преобладают инструменты скрытого протекционизма, которые реализуются преимущественно методами внутренней экономической политики. Развивающиеся страны пытаются использовать потенциал отраслевого протекционизма, а введение политики экономических санкций косвенно соответствует идее селективного протекционизма, который направляется против отдельных стран или отдельных товаров. Экономическая основа скрытого протекционизма касается внутренних налогов и сборов, государственных закупок, требований использования местных компонентов в изготовлении конечных продуктов. Завуалированный или полуоткрытый характер неопротекционизма не подпадает под зафиксированые в документах ВТО классические проявления протекционизма. Неопротекционизм как инструмент борьбы за долю мирового рынка и защиты национальных экономических интересов предполагает модификацию инструментов экономической политики в сторону наращивания ее защитных форм, и синтезирует в себе как формы классической протекционистской защиты, так и новейшие. Именно это делает невозможным использование термина «новый протекционизм», ведь по содержанию последний должен был бы коренным образом отличаться от«классического».Ключевые слова: протекционизм, неопротекционизм, новая норма мировой экономики, экономический рост
ПРИНЦИПИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ЗАСАД ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ
Get PDFВ роботі представлені основні принципи реалізації концептуальних засад впровадження та забезпечення функціональності електронного урядування. Зазначені шляхи забезпечення даних принципів для подальшого розвитку державних інформаційних систем в Україні
ПРОБЛЕМА БІДНОСТІ ЯК ОБ’ЄКТ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Get PDFІдея боротьби із бідністю та її викорінення є відносно новою в історії економічної думки. Довгий час бідністьвважаласянеминучим чи/та корисним явищем. Це можна пов’язати з епохою феодалізму та рабства, коли держави концентрувалися на боротьбі за нові колонії та території, а також прагнули здобути більше ресурсів в процесі торгівлі. Тому, економічна думка того часу — а саме меркантилізм — концентрувалася на ефективному використанні наявних людських ресурсів, а не на покращенні матеріального становища верств населення за межею бідності
МІЖДИСЦИПЛІНАРНІСТЬ У СУЧАСНОМУ НАУКОВО- ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ
Get PDFІснують різні підходи і твердження щодо зародження крос-дисциплінарних (міждисциплінарних1*) досліджень. У гуманітарній сфері(мова, література, право, історія, філософія, археологія, релігія, етика,теорія мистецтва та ін.) міждисциплінарні дослідження, на думку М.Маккеона, були започатковані в епоху просвітництва ХУІІІ ст.енциклопедистами. Р. Фродеман називає період між 1870 та 1910 рр., підчас якого виникло 20-25 нових дисциплін, між якими відбуваласяміждисциплінарна взаємодія. Окремі автори ідентифікують цей період якдругу глобальну наукову революцію. Одним із прикладівміждисциплінарності в галузі соціальних наук були спроби створення у 30-і роки ХХ ст. в Чиказькому університеті об’єднаної філософії природничихі соціальних наук
ПРАКТИКА ПРОТЕКЦІОНІЗМУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
Get PDFУ своєму виступі на Генеральній Асамблеї ООН президент СШАДональд Трамп просигналізував про рішучий розрив з глобалізацією, якоюСША керувалися у своїй економічній політиці. Він розкритикувавбагатосторонній підхід післявоєнної епохи і підкреслив, що його вищийпріоритет – повернути своїй країні безкомпромісний суверенітет. Віннеодноразово закликав побудувати світ “сильних, суверенних країн”,кожна з яких прагне поставити свої інтереси на перше місце. Вінпідкріплює свої слова конкретними діями, послідовно виводячи США зміжнародних угод – від Паризької угоди по клімату до Іранської ядерноїугоди. США підтримують вихід Великобританії з Європейського Союзу, ісолідаризується з популістськими урядами в Італії, Польщі та Угорщини,вороже налаштованими до подальшого просування проекту європейськоїінтеграції