Institute of International Relations periodic Journals
Not a member yet
1267 research outputs found
Sort by
НАЦІОНАЛЬНІ РИЗИКИ В СУЧАСНІЙ СИСТЕМІ МЕВ
Національні ризики (country risk) формує невизначеність, пов'язана з певною країною (або групою країн), а конкретніше рівень при якому ця невизначеність може призвести до втрат. На національні ризики впливають не тільки процеси глобалізації та циклічні кризові явища у світовій економіці, а і й нестабільність національного законодавства, непередбачуваність внутрішньо економічної та зовнішньоторговельної політики, тяжіння до адміністративних заходів впливу і регулювання різних секторів економіки. Таки дії урядів здатні послабити або посилити конкурентні переваги, середу перебування і умови роботи компаній експортерів або імпортерів товарів та послуг. Вагомою причиною національних ризиків є військові, громадянські та політичні конфлікти.
ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧІВ НА СВІТОВОМУ РИНКУ ПІД ВПЛИВОМ ГЛОБАЛЬНОЇ ПАНДЕМІЇ
Глобальна економіка у цілому і міжнародна торгівля, зокрема, зазнали і продовжують зазнавати величезних втрат під час пандемії коронавірусної інфекції, що триває сьогодні. Ситуація невизначеності, в якій через це перебувають наразі і бізнес, і кінцеві споживачі у переважній більшості країн світу, обтяжується додатково падінням доходів, обмеженнями у транскордонних пересуваннях, стрімкими змінами у товарній і географічній структурі попиту на світовому ринку, трансформацією поведінки всіх ринкових суб'єктів тощо
ВПЛИВ ПАНДЕМІЇ COVID-19 НА СВІТОВИЙ РИНОК ЗОЛОТА
Існує багато наукових досліджень впливу різноманітних факторів на світовий ринок золота за різні роки. Проте актуальне питання 2020 року – як пандемія COVID-19 впливає на ціну, попит і пропозицію золота на світовому ринку
ІМПЛІКАЦІЇ ПОСТСУЧАСНОЇ ПОРТФЕЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЛЯ МІЖНАРОДНОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
Анотація. У статті визначено місце постсучасної теорії портфеля у міжнародному інвестиційному менеджменті. Доведено, що постсучасна теорія портфеля є фундаментальною основою сучасних інвестиційних процесів. Розкрито основні положення постсучасної теорії портфеля. Досліджено їх взаємозв’язок із сучасною практикою міжнародного портфельного інвестування. Визначено, що постсучасна теорія портфеля отримала широке застосування і є надійною моделлю для досягнення оптимального розподілу активів у міжнародному інвестиційному портфелі. Доведено, що використання оптимізаційних алгоритмів на основі постсучасної теорії дає змогу зменшити рівень суб’єктивних оцінок при формуванні портфеля активів. Обґрунтовано, що коефіцієнт Сортіно є більш ефективним методом вимірювання ризику, оскільки диференціює ризики на ризик зниження дохідності та ризик зростання дохідності. Доведено, що постсучасний підхід до оптимізації міжнародного інвестиційного портфеля є більш ефективним, оскільки використовує мультипараметричну функцію логнормального розподілу.Ключові слова: портфельна парадигма міжнародного інвестування, сучасна теорія портфеля, постсучасна теорія портфеля, коефіцієнт Сортіно, коефіцієнт Шарпа, міжнародний інвестиційний менеджмент.Abstract. The article identifies the place of postmodern portfolio theory in international investment management. It is proved that postmodern portfolio theory is the fundamental basis of modern investment processes. The main conditions of postmodern portfolio theory are revealed. Their relationship with the current practice of international portfolio investment has been studied. It is determined that postmodern portfolio theory has been widely used and is a reliable model for achieving optimal asset allocation in the international investment portfolio. It is proved that the use of optimization algorithms based on postmodern theory allows to reduce the level of subjective assessments in the formation of the asset portfolio. It is substantiated that the Sortino ratio is a more effective method of measuring risk, as it differentiates risks into risk of reduced profitability and risk of increased profitability. It is proved that the postmodern approach to the optimization of the international investment portfolio is more effective because it uses the multiparametric function of the lognormal distribution.Key words: portfolio paradigm of international investments, modern portfolio theory, post-modern portfolio theory, Sortino ratio, Sharpe ratio, international investment management.Аннотация. В статье определено место постсовременной теории портфеля в международном инвестиционном менеджменте. Доказано, что постсовременная теория портфеля является фундаментальной основой современных инвестиционных процессов. Раскрыты основные положения постсовременной теории портфеля. Исследована их взаимосвязь с современной практикой международного портфельного инвестирования. Определено, что постсовременная теория портфеля получила широкое применение и является надёжной моделью для достижения оптимального распределения активов в международном инвестиционном портфеле. Доказано, что использование оптимизационных алгоритмов на основе постсовременной теории позволяет уменьшить уровень субъективных оценок при формировании портфеля активов. Обосновано, что коэффициент Сортино является более эффективным методом измерения риска, поскольку дифференцирует риски на риск снижения доходности и риск роста доходности. Доказано, что постсовременный подход к оптимизации международного инвестиционного портфеля является более эффективным, поскольку использует мультипараметрическую функцию логнормального распределения.Ключевые слова: портфельная парадигма международного инвестирования, современная теория портфеля, постсовременная теория портфеля, коэффициент Сортино, коэффициент Шарпа, международный инвестиционный менеджмент
КОМУНІКАТИВНІ ПРОГРАМИ НА ПРИКЛАДІ ПРИРОДООХОРОННОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ
Стаття ілюструє загальних стан реалізації комунікативних програм у сфері охорони навколишнього середовища через призму Цілей Сталого Розвитку ООН до 2030 року та Оргуської Конвенції. Приклади комунікативних програм, наведених у даній статті, розглядаються у контексті їх актуалізації та локалізації до українського контексту. Авторкою охарактеризоване поняття комунікативних програм, окреслені їх характеристики, ефективність та механізми реалізації
Гібридна війна Росії проти України: данина імперським амбіціям, чи спосіб виживання ? // Рецензія на монографію: Микола Дорошко. Неоголошені війни Росії проти України у ХХ – на початку ХХІ ст. – К.: Ніка-Центр, 2018. – 196 с.
Гібридна війна Росії проти України: данина імперським амбіціям, чи спосіб виживання ? // Рецензія на монографію: Микола Дорошко. Неоголошені війни Росії проти України у ХХ – на початку ХХІ ст. – К.: Ніка-Центр, 2018. – 196 с
АКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ КРАЇН БАЛТІЇ ЩОДО ЗАХИСТУ УКРАЇНСЬКИХ ІНТЕРЕСІВ В РАМКАХ СТРУКТУР ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ
Анотація. В статті аналізується діяльність країн Балтії – Латвії, Литви та Естонії – в рамках структур Організації Об’єднаних Націй, спрямована на підтримку України в її боротьбі за суверенітет та територіальну цілісність. При цьому робиться наголос на двох аспектах такої роботи – практичному та інформаційному. В першому випадку потенціал ООН до реальних дій сьогодні є обмеженим – в умовах бюрократизації організації та фактичної паралізації роботи Ради Безпеки через наявність інституту «права вето». Натомість з інформаційно-іміджевої точки зору організація залишається авторитетом на міжнародній арені, з яким фактично асоціюється позиція світової спільноти з конкретних питань. В практичній площині підтримка країн Балтії проявляється у використанні каналів ООН для спрямування гуманітарної допомоги в зону російсько-українського конфлікту; участі в розробці та голосуванні за документи Генеральної Асамблеї, в яких міститься реальна об’єктивна оцінка ситуації в Криму та на Донбасі, що в свою чергу спростовує брехню російської пропаганди; використанні додаткових можливостей (таких як тимчасове членство в Раді Безпеки ООН) для додаткового обговорення проблеми. Інформаційний сегмент допомоги базується на виступах балтійських дипломатів та політиків в межах структур ООН, які привертають увагу до російської агресивної політики та характеризують злочинну сутність діяльності Кремля. Автор підкреслює, що зайнята країнами Балтії послідовна позиція підтверджує тезу про стратегічність партнерства між Києвом та Вільнюсом, Ригою і Таллінном. В її основі лежить невизнання російських територіальних захоплень, заклик до світової спільноти об’єднатися в наданні Україні необхідної допомоги, чітка характеристика Російської Федерація в якості ініціатора конфлікту та вимога до Москви припинити агресію. Окремо наголошується на порушеннях принципів міжнародного права, здійснених Росією в процесі анексії Криму та операцій на Донбасі, репресивній політиці російської влади проти громадян України (утримання політв’язнів, наступ на права кримських татар). Запеклість та послідовність, з якими делегації країн Балтії привертають увагу світової спільноти до цих проблем, забезпечує належну інформаційну підтримку українській зовнішній та безпековій політиці, спрямованій на відновлення територіальної цілісності та суверенітету.Ключові слова: Україна; країни Балтії; Організація Об’єднаних Націй; анексія Криму; норми міжнародного права; механізми протидії агресії; адвокація інтересів. Аннотация. В статье анализируется деятельность стран Балтии - Латвии, Литвы и Эстонии - в рамках структур Организации Объединенных Наций, направленная на поддержку Украины в ее борьбе за суверенитет и территориальную целостность. При этом делается упор на двух аспектах такой работы - практическом и информационном. В первом случае потенциал ООН к реальным действиям сегодня ограничен - в условиях бюрократизации организации и фактической парализации работы Совета Безопасности вследствие наличия института «права вето». Зато с информационно-имиджевой точки зрения организация остается авторитетом на международной арене, с которым фактически ассоциируется позиция мирового сообщества по конкретным вопросам.В практической плоскости поддержка стран Балтии проявляется в использовании каналов ООН для направления гуманитарной помощи в зону российско-украинского конфликта; участия в разработке и голосовании за документы Генеральной Ассамблеи, в которых содержится реальная объективная оценка ситуации в Крыму и на Донбассе, в свою очередь опровергает ложь российской пропаганды; использовании дополнительных возможностей (таких как временное членство в Совете Безопасности ООН) для дополнительного обсуждения проблемы. Информационный сегмент помощи базируется на выступлениях балтийских дипломатов и политиков в пределах структур ООН, которые привлекают внимание к российской агрессивной политики и характеризует преступную сущность деятельности Кремля. Автор подчеркивает, что занята странами Балтии последовательная позиция подтверждает тезис о стратегичности партнерства между Киевом и Вильнюсом, Ригой и Таллинном. В основе лежит непризнание российских территориальных захватов, призыв к мировому сообществу объединиться в предоставлении Украине необходимой помощи, четкая характеристика Российской Федерация в качестве инициатора конфликта и требование к Москве прекратить агрессию. Отдельно отмечается нарушениях принципов международного права, осуществленных Россией в процессе аннексии Крыма и операций на Донбассе, репрессивной политике российских властей против граждан Украины (содержание политзаключенных, наступление на права крымских татар). Ожесточенность и последовательность, с которыми делегации стран Балтии привлекают внимание мирового сообщества к этим проблемам, обеспечивает надлежащую информационную поддержку украинской внешней политике и политики безопасности, направленной на восстановление территориальной целостности и суверенитета.Ключевые слова: Украина; страны Балтии; Организация Объединенных Наций аннексия Крыма; нормы международного права; механизмы противодействия агрессии; адвокация интересов. Abstract. The article analyzes the activities of the Baltic States – Latvia, Lithuania and Estonia – within the framework of the United Nations, aimed at supporting Ukraine in its struggle for sovereignty and territorial integrity. At the same time, emphasis is placed on two aspects of such work – practical and informational. In the first case, the UN's potential for real actions is today limited in the context of the bureaucratization of the organization and the actual paralyzing of the work of the Security Council due to the existence of a veto principle. Instead, from the information and image point of view, the organization remains an authority on the international scene, which is actually associated with the position of the world community on specific issues.In practical terms, the support of the Baltic States is manifested in the use of UN channels to address humanitarian assistance into the zone of the Russian-Ukrainian conflict; to participate in the elaboration and voting for documents of the General Assembly, which contain a real objective assessment of the situation in the Crimea and the Donbas, which in turn refutes the lie of Russian propaganda; use of additional capabilities (such as temporary membership in the UN Security Council) to further discuss the issue. The information assistance segment is based on statements by Baltic diplomats and politicians within the UN structures. It draws attention to Russian aggressive policy and characterizes the criminal nature of the Kremlin's activities. The author emphasizes that the consistent position of the Baltic states affirms the thesis about the strategic partnership between Kiev and Vilnius, Riga and Tallinn. It is based on the non-recognition policy towards Russian territorial claims; the call for the international community to unite in providing Ukraine with the necessary assistance; a clear characterization of the Russian Federation as the initiator of the conflict and the demand for Moscow to stop aggression. Particular emphasis is placed on violations of the principles of international law implemented by Russia in the process of annexation of the Crimea and operations in the Donbass, the repressive policy of Russian authorities against the citizens of Ukraine (f.e. imprisonment of political prisoners, attacks on the rights of the Crimean Tatars). The integrity and consistency with which the delegations of the Baltic States draw attention of the world community to these problems provides adequate information support to the Ukrainian foreign and security policy aimed at restoring territorial integrity and sovereignty.Key words: Ukraine; the Baltic States; United Nations; annexation of the Crimea; norms of international law; mechanisms of counteraction to aggression; advocacy of interests
ГЕОЕКОНОМІЧНИЙ ВИМІР ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ
Проаналізовано геоекономічну сутність російської політики щодо України, яка призвела до кризи світового поряд-ку загалом. Доведено, що метою російських євразійських інтеграційних проектів, зокрема таких як Євразійський еко-номічний союз (ЄАЕС), є розширення свого геоекономічного впливу на пострадянському просторі, передусім в Україні.Одним із головних завдань Російської Федерації є стримування зближення України з Європейським Союзом (ЄС) таОрганізацією Північноатлантичного договору (НАТО), у тому числі через її інтеграцію до євразійських структур. Од-нак російська агресія проти України звела нанівець будь-які перспективи інтеграції України до євразійських структур.Установлено, що через дестабілізацію України Російська Федерація прагне створити "сіру зону" нестабільності тасвоєрідний геополітичний і геоекономічний буфер на кордоні із ЄС та НАТО.Ключові слова: Російська Федерація, Україна, протистояння, гібридна війна, геоекономічна політика
КОМУНІКАТИВНА СКЛАДОВА БЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ США: ПОЛІТИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
Розглянуто основні аспекти комунікативної сфери в процесі забезпечення національної безпеки урядом Сполуче-них Штатів Америки. Проаналізовано низку законодавчо-правових актів США у сфері інформаційно-комунікативногозабезпечення безпекової політики. Виявлено, що політичні комунікації та одна з найбільш глобальних загроз націона-льної безпеки США, тероризм, нерозривно пов'язані. Підкреслено важливість кібербезпеки як невід'ємного елементазабезпечення національної безпеки загалом.Ключові слова: комунікації, національна безпека США, інформаційно-комунікативні технології
КОНЦЕПЦІЯ ОЦІНЮВАННЯ ДОХІДНОСТЕЙ: ВИТОКИ ТА МІСЦЕ В СУЧАСНІЙ ТЕОРІЇ МІЖНАРОДНОГО ПОРТФЕЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ
Здійснено гносеологічну ідентифікацію концепції оцінювання дохідностей, визначено її місце в сучасній теорії між-народного портфельного інвестування. Обґрунтовано, що портфельна парадигма міжнародного інвестування, хоча іє епістемологічно цілісною, охоплює п'ять змістово відмінних концепцій: ефективного портфелю, диверсифікації,міжнародної диверсифікації, оптимізації та оцінювання дохідностей. Виявлено, що саме концепція оцінювання дохід-ностей відрізняє теорію ринку капіталу від попередніх етапів розвитку парадигми в контексті подальших імплікаційдля міжнародної диверсифікації інвестиційних портфелів, оскільки впровадження безризикової дохідності є особливоважливим для дослідження міжнародних інвестиційних процесів на різних ринках. Установлено, що до появи концепціїоцінювання дохідностей ключовим об'єктом розгляду портфельної парадигми міжнародного інвестування був порт-фель, а з її появою акценти суттєво змістилися – вона стала домінувати серед інших концепцій, а портфель відій-шов на другий план. Доведено, що, на відміну від деяких інших нормативних концепцій портфельної парадигми, конце-пція оцінювання дохідностей є позитивною. Однак її поява спричинила зміни в рамках інших концепцій, зокрема ефек-тивного портфелю, що значною мірою зумовило розв'язання внутрішньопарадигмальної суперечності між концепці-єю ефективного портфелю та концепцією диверсифікації. Проведено порівняльний аналіз чотирьох основних першо-джерел концепції оцінювання дохідностей. Доведено, що всі вони відіграли важливу роль у її розвитку. Обґрунтовано,що розбіжності між ними мають переважно технічний характер, тоді як їхня генеральна ідея є спільною. Вони є про-довженням загальних принципів парадигми, започаткованих ще в теорії портфелю: раціональний характер поведінкиіндивідів і намагання інвесторів максимізувати власну функцію корисності.Ключові слова: портфельна парадигма міжнародного інвестування, теорія портфелю, теорія ринку капіталу, по-стсучасна теорія портфелю, концепція оцінювання дохідностей, концепція міжнародної диверсифікації інвестиційнихпортфелів, модель оцінювання капітальних активів