Institute of International Relations periodic Journals
Not a member yet
1267 research outputs found
Sort by
РИЗИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ АГРАРНИХ КРАЇН У СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЦІ
На початку третього десятиріччя ХХІ ст. розвиток світового господарства супроводжується зростанням ризиків настання голоду, дефіциту продовольства та чистої питної води, «повзучим» зростанням цін на продукти харчування в усіх країнах світу. Серед причин називають: кліматичні зміни та посухи, пересихання водоймищ та зменшення кількості природних опадів; нераціональне землекористування, порушення порядку сівозмін та деградація пахотних земель в країнах, що розвиваються (зокрема, це стосується країн, що вирощують та спеціалізуються на експорті рослинництва – насіння соняшника, рапсу та ін. технічних культур). Голод супроводжує і поширення у світі локальних військових конфліктів – адже на території країн, де тривають військові дії, виробничі процеси припиняються. Надзвичайно гостро проблеми продовольчого забезпечення та ризики настання голоду постали перед країнами Азії та Африканського континенту. Так, згідно даних ФАО (звіт 2019 р.), за підсумками 2018 р., 704 млн. осіб у світі (візьмемо ці дані за 100 %) проживали в умовах хронічного продовольчого дефіциту, а з них: 264 млн. осіб в країнах Південної Сахари (37,5%); 272 млн. осіб у країнах Південної Азії (38,6%) [1]. Саме країни двох регіонів Світу – Африки та Південної Азії найбільше потребують продовольства, водночас – населення цих країн, переважно, відноситься до прошарку бідних, платостпроможність споживачів є низькою, а бюджети цих країн – хронічно дефіцитними, що тісно корелюється з продовольчою безпекою
ІНТЕГРОВАНІ МАРКЕТИНГОВІ КОМУНІКАЦІЇ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ БІЗНЕСУ
Актуальність теми обумовлена тим, що сьогодні компаніям важливо просувати свої бренди серед кінцевих споживачів не лише для того, щоб перекрити конкурентів, але і для того, щоб вижити в довгостроковій перспективі. В умовах мінливої поведінки споживачів, комерційну стабільність організації багато в чому визначає те, наскільки ефективно інформація про товар або послугу буде доведена до по споживача в умовах рекламної перенасиченості інформаційного простору
«М’ ЯКА СИЛА» ТА ЕКОЛОГІЧНА СТРАТЕГІЯ ЄС
Анотація. У статті розглянуто особливості використання «м’якої сили» в екологічній політиці ЄС, виокремлено особливості її формування. Визначено основні напрями правового регулювання екологічної політики ЄС. Ключові слова: екологія, політика, екологічне управління, навколишнє середовище, Європейський Союз, «м’ яка сила». Annotation. This paper aims to consider the peculiarities of using «soft power» in the environmental policy of EU, the formation features are highlighted. The main direction of legal regulation of environmental of EU are marked.Key words: ecology, politics, environmental management, environmental, European Union, «soft power». Аннотация. В статье рассмотрены особенности использования «мягкой силы» в экологической политики ЕС, выделены особенности формирования. Определены основные направления правового регулирования экологической политики ЕС. Ключевые слова: экология, политика, экологическое управление, окружающая среда, Европейский союз, «мягкая сила»
УЧАСТЬ УКРАЇНИ В РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЄКТУ "МІЖМОР'Я" ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ ЇЇ ГЕОПОЛІТИЧНОГО СТАТУСУ
Лейтмотивом статті є позиція авторів, що в умовах глобальних трансформацій вагомим чинником зміцненнягеополітичного статусу України може стати її активне залучення до реалізації ініціативи Балто-Чорноморськогосоюзу (або Міжмор'я) в частині створення інфраструктури, що має стати базовою для забезпечення регіональноїекономічної безпеки. З'ясовано, що через участь нашої країни у багатьох регіональних транспортно-комунікаційнихпроєктах регіон Міжмор'я має потенціал перетворення на самостійну геополітичну одиницю та потужну ланку ки-тайського проєкту "Один пояс – один шлях" ("One road – one belt"). Доведено, що саме проєкти з постачання амери-канського та азербайджанського природного газу по осі "Північ – Південь", залучення до судноплавного каналу IWWE40 – E 40 Inland Waterway (т. зв. стародавнього маршруту "Із варягів у греки") а також реконструкція автомагістра-лей за маршрутом Віа Карпатія (Via Carpathia) дозволять нашій країні не лише позбутися статусу "геополітичноїпериферії", але й сприяти зменшенню конфліктогенності в Балтійсько-Чорноморському геополітичному просторі.Ключові слова: геополітичний статус, енергетична безпека, Балтійсько-Чорноморський регіон, шлях "із варягів угреки", транспортно-комунікаційні проєкти
МІГРАЦІЙНА ПОЛІТИКА ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ
Політика країн ЄС у сфері міграції розглядає широкий спектр питань, що охоплюють не тільки безпекову, гумані-тарну й економічну сфери, але й культурну, мовну та загальносоціальну. У разі набуття членства в ЄС Україні дове-деться дещо змінювати практичні підходи до розв'язання питання міграційних процесів, які натепер мають відмін-ності з міграційною політикою в ЄС, тому вже сьогодні було б корисно на досвіді пострадянських країн – членів ЄСформувати відповідну стратегію. Країни Балтії, зокрема і Литовська Республіка, у розв'язанні загальносоюзної міг-раційної кризи, що розпочалася у 2015 р., не стали ключовими державами для її врегулювання з низки причин. Ні геог-рафічне розташування, ні рівень економіки, ні політична ініціатива лідерів країн не були важелями, щоб із 27 членів ЄСкраїни Балтії могли проявити себе знавцями в тому, як вести справи з народами Близького Сходу та їхнім керівниц-твом. Більше того, криза 2014 р., що виникла в Україні внаслідок анексії Кримського півострова Російською Федераці-єю та конфлікту на Донбасі, ще раніше спонукала керівництво Литви не так долучитися до розв'язання проблеми вролі "адвоката" України в ЄС, як переглянути власні безпекові перспективи: починаючи від завершення демаркаціїспільного з Росією кордону, який одночасно є частиною східного кордону ЄС, і завершуючи розробленням законодав-ства, яке б зміцнювало довіру до литовської влади членів багатотисячних національних меншин, від громадянськихнастроїв яких певною мірою може залежати безпекова ситуація всередині країни. Питання розвитку та популяризаціїофіційної мови Литви також актуальне і входить до загальної міграційної політики країни, адже молодь Литви виїж-джає до інших країн ЄС з різних причин, а використання литовської мови залишається у межах Литви. Так само як йукраїнська мова, вона не має статусу міжнародної. Досвід Литви у площині використання та розвитку офіційної дер-жавної мови поряд із мовами найбільших національних груп у країні – польськомовної та російськомовної – демонст-рує практичні кроки до запобігання конфліктів на цьому тлі.Ключові слова: Литовська Республіка, міграційна політика, міграція, ЄС, національні меншини
МЕГАТРЕНДИ КИТАЮ ТА ЇХНЯ ТРАНСФОРМАЦІЯ: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ
"Мегатренди Китаю" зазвичай асоціюються з прізвищем Дж. Нейсбіта, під авторством якого у 2010 р. було опубліковано книгу "Китайські мегатренди: 8 стовпів нового суспільства". Це дослідження відкрило завісу на головні тенденції, які мали місце всередині Китаю на початку ХХІ ст. За 10 років у Китаї відбулося чимало змін, які відображені й у глобальній трансформації його мегатрендів. Незважаючи на наявні опубліковані матеріали з теми "китайських мегатрендів" у Китаї, через відсутність перекладів із китайської мови, натепер вони залишаються невідомими в Україні. На основі аналізу досліджень американського та китайських авторів, опублікованих із різницею в 10 років, визначено головні тенденції розвитку КНР станом на 2010 р. і 2019 р., виявлено зміни, які відбулись у політичному, економічному, соціальному устрої країни за цей період, проаналізовано можливості застосування китайського досвіду в Україні. Ключові слова: мегатренди, Китай, Україна, реформа, розвиток
НАУКОВІ ПОЗИЦІЇ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ЕКОНОМІЧНІ САНКЦІЇ» В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Процес глобалізації міжнародного співтовариства призводить до суттєвих змін, які помітні в кожній країні. Такі зміни не завжди мають позитивний характер, оскільки тісно пов’язані з втручанням в суверенітет окремих держав. Саме тому постає питання науково-теоретичного визначення поняття «економічні санкції» в сучасних глобалізаційних процесах.Аналіз існуючих глобалізаційних процесів підводить до положення про взаємопов’язаність усіх складників глобалізації. До таких складників слід віднести питання глобальної економіки, міжнародної політики, світового інформаційного простору, соціально-економічного розвитку людства. В свою чергу, вплив міжнародного права на національні правові системи суттєво відрізняється за формами та темпами [6, с.860]
ВПЛИВ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ САНКЦІЙ НА ГОСПОДАРСЬКИЙ РОЗВИТОК КНДР
Уперше санкції проти КНДР були введені в 2006 році, після випробування ядерної зброї КНДР. Резолюція Ради Безпеки ООН 1718 вимагала від керівництва КНДР припинити ядерні випробування й заборонила експорт у Північну Корею військової техніки, а також окремих видів металів та хімічних сполук. Для контролю за дотриманням режиму санкцій був створений Комітет Ради Безпеки ООН по санкціям щодо КНДР. В 2009 році, після другого північнокорейського випробування ядерної зброї, була прийнята Резолюція Ради Безпеки ООН 1874. Цією резолюцією було розширено ембарго на поставки зброї до КНДР. Також державам — членам ООН було рекомендовано зупиняти всі кораблі, що йдуть у КНДР, і знищувати будь-які вантажі, що можуть мати відношення до північнокорейської ядерної програми
ОСОБЛИВОСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ІНСТИТУТІВ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ
Анотація. Турбулентність, невизначеність та ризиковість стають найбільш сутнісними ознаками сучасного глобального конкурентного простору. Характерною рисою сучасного світового господарства є посилення транснаціоналізації його економічних систем та інтеграції національних економік, диверсифікація організаційних структур і суб’єктів підприємницької діяльності, формування нового типу взаємодії регуляторних інститутів національного, регіонального і глобального рівня. Діючі інститути міжнародного бізнесу знаходять в стадії реформування, що дозволило б їм виконувати покладену на них функції регулюючих та координуючих установ
Potential of ecological diplomacy within the context of reaching sustainable development
Annotation. The essence of ecology diplomacy, its specific characteristics, preconditions, features, potential and directions of ecologization of international relations and trade were theoretically studied. In this study the attention is drawn to significance of ecological diplomacy within the context of reaching sustainable development. The influence of international ecological diplomacy on the policy of development and partnership among countries was grounded. It was theoretically proved that overwhelming majority of types of economic activities directly or indirectly affects the environment state, and ecological diplomacy and numerous multi-sided international environmental protection agreements influence the process of trade relations realization to some extent (they may contain regulations on restrictions or prohibition of particular types of goods and services trade, etc.); there is a need for implementation of their interaction regulation mechanisms. Significant role in regulating the mentioned processes belongs to international organizations.Key words: ecological policy, globalization, WTO, sustainable development, potential, Kyoto Protocol, Paris Agreement.Анотація. Теоретично досліджено суть екологічної дипломатії, відзначено її специфічні характеристики, передумови, ознаки, потенціал та напрями екологізації міжнародних відноси і торгівлі. В дослідженні акцентовано увагу на значенні екологічної дипломатії в контексті досягнення сталого розвитку. Обґрунтовано вплив міжнародної екологічної дипломатії на політику розвитку і партнерства між країнами. Теоретично доведено, що переважна більшість видів економічної діяльності здійснює прямий чи опосередкований вплив на стан навколишнього середовища, а екологічна дипломатія та чисельні багатосторонні природоохоронні міжнародні угоди у певній мірі здійснюють вплив на процес реалізації торговельних відносин (можуть містити положення щодо обмежень або заборони торгівлі певними видами товарів та послуг тощо), існує необхідність у впровадженні механізмів регулювання їх взаємодії. Важлива роль урегулювання окреслених процесів належить міжнародним організаціям.Ключові слова: екологічна дипломатія, глобалізація, СОТ, сталий розвиток, потенціал, Кіотський протокол, Паризька угода