Institute of International Relations periodic Journals
Not a member yet
1267 research outputs found
Sort by
ПОНЯТТЯ І КЛАСИФІКАЦІЯ ФЕЙКОВИХ НОВИН
Стаття присвячена такому феномену сучасного інформаційного простору як фейкові новини. Розглянуто підходи до визначення даного поняття, наведено дефініції різних авторів, запропоноване власне тлумачення. Також в роботі здійснено спробу класифікації фейкових новин
КОНФЛІКТ В ЛІВІЇ: ПРИЧИНИ І МІЖНАРОДНО-ПОЛІТИЧНІ НАСЛІДКИ
Анотація. Проаналізувавши історико-політичні, військово-стратегічні й геоекономічні передумови лівійського конфлікту, автор статті вважає, що причинами громадянської війни і військової інтервенції в Лівії стали: ситуативний союз опозиції правлячому режиму і держав Заходу, що прагнули обмежити вплив в регіоні і на африканському континенті лівійського лідера М. Каддафі. Велика геополітична гра, що триває в Південному Середземномор’ї після повалення в Лівії влади М. Каддафі показала, що лівійську карту намагаються розіграти глобальні і регіональні актори на кшталт Росії, США, Франції, Туреччини, країн Європейського союзу, Єгипту, Саудівської Аравії, інших країн. Усі вони мають різні геополітичні й геоекономічні інтереси, окрім одного спільного - прагнення до утвердження власного домінування в Південному Середземномор’ї. Ключові слова: Лівія, режим Муаммара Каддафі, конфлікт, громадянська війна, інтервенція, міжнародні актори Abstract. Analyzing the historical-political, military-strategic and geo-economic preconditions of the Libyan conflict, the author believes that the causes of civil war and military intervention in Libya were: a situational alliance of opposition to the ruling regime and Western states, seeking to limit the influence in the region and the Confederate Gaddafi. The great geopolitical game that continues in the Southern Mediterranean after the overthrow of Libya's authorities M. Gaddafi has shown that the Libyan map is trying to play global and regional actors like Russia, USA, France, Turkey, European Union countries, Egypt, Saudi, other Arab countries countries. They all have different geopolitical and geo-economic interests, with the exception of one thing in common: the desire to assert their dominance in the Southern Mediterranean.Keywords: Libya, Muammar Gaddafi regime, conflict, civil war, intervention, international actorsАннотация. Проанализировав историко-политические, военно-стратегические и геоэкономические предпосылки ливийского конфликта, автор статьи считает, что причинами гражданской войны и военной интервенции в Ливии стали: ситуативный союз оппозиции правящему режиму и государств Запада с целью ограничить влияние в регионе и на африканском континенте ливийского лидера М. Каддафи. Большая геополитическая игра, которая проходит в Южном Средиземноморье после свержения в Ливии власти Каддафи показала, что ливийскую карту пытаются разыграть такие глобальные и региональные акторы как Россия, США, Франция, Турция, страны Европейского союза, Египет, Саудовская Аравия и другие. Все они имеют различные геополитические и геоэкономические интересы, кроме одного общего - утверждения собственного доминирования в Южном Средиземноморье.Ключевые слова: Ливия, режим Муаммара Каддафи, конфликт, гражданская война, интервенция, международные актор
ВІЙСЬКОВА ПРИСУТНІСТЬ ОАЕ ТА КОРОЛІВСТВА САУДІВСЬКА АРАВІЯ НА АФРИКАНСЬКОМУ РОЗІ
Анотація. У статті розглядається військова присутність ОАЕ та Саудівської Аравії у країнах Африканського Рогу та інструменти впливу, які відіграють визначальну роль у двосторонніх відносинах між країнами. ОАЕ та Саудівська Аравія використовують всі важелі для того, щоб заохотити своїх союзників з цього безпекового простору, аби здобути необхідну підтримку у Баб-ель-Мандебській протоці та Аденській затоці.Ключові слова: регіон Африканського Рогу, безпека, міжнародні відносини, військові бази, Африка, ОАЕ, Саудівська Аравія.Abstracts. The article deals with the presence of the United Arab Emirates and Saudi Arabia in the Horn of Africa region and the tool for influence, that play a key role in the bilateral relations between the countries. OAE and Saudi Arabia use all the important things to involve their allies from this security space to gain the necessary support in the Bab al-Mandeb Strait and the Gulf of Aden.Keywords: Horn of Africa region, security, international relations, military bases, Africa, Saudi Arabia, UAE
МІСЦЕ КНР У СУЧАСНІЙ ЗОВНІШНІЙ ПОЛІТИЦІ МЕКСИКИ
Анотація. У статті розкрито особливості сучасних мексикансько-китайських відносин у контексті розширення присутності Китаю в Латинській Америці. Досліджено причини активізації двосторонньої співпраці двох країн і основні сфери, що становлять взаємний інтерес. Виявлено проблемні аспекти, які перешкоджають торговельному та інвестиційному співробітництву держав. Зроблено висновки стосовно перспектив розвитку партнерства Мексики та Китаю у зв’язку з охолодженням мексикано-американських відносин і необхідністю диверсифікувати торгівлю з іншими регіонами світу для досягнення більшої незалежності від Вашингтона. У статті були застосовані такі методи, як діалектичний метод, метод об’єктивності, індукція та дедукція.Ключові слова: Мексика, зовнішня політика, мексикано-китайські відносини, торговельне співробітництво, інвестиційне співробітництво, США. Abstract. The article revels peculiarities of modern Mexican-Chinese relations in the context of expanding China’s presence in Latin America region. The reasons for the intensification of bilateral relations between two countries and the main areas of mutual interest are studied. Problematic aspects that hinder trade and investment cooperation between the states are identified. The cooling of Mexico – United States relations and the need to diversify trade with other regions of the world to achieve greater independence from Washington allowed us to make conclusions concerning the prospects for Mexican and Chinese partnership. The methods such as dialectical method, method of objectivity, induction and deduction are used in the article.Key words: Mexico, foreign policy, Mexican-Chinese relations, trade cooperation, investment cooperation, USA. Аннотация. В статье раскрыты особенности современных мексикано-китайских отношений в контексте расширения присутствия Китая в Латинской Америке. Исследованы причины активизации двустороннего сотрудничества двух стран и основные сферы, представляющие взаимный интерес. Выявлены проблемные аспекты, которые препятствуют торговому и инвестиционному сотрудничеству государств. Сделаны выводы о перспективах развития партнерства Мексики и Китая в связи с охлаждением мексикано-американских отношений и необходимостью диверсифицировать торговлю с другими регионами мира для достижения большей независимости от Вашингтона. В статье были использованы такие методы, как диалектический метод, метод объективности, индукция и дедукция.Ключевые слова: Мексика, внешняя политика, мексикано-китайские отношения, торговое сотрудничество, инвестиционное сотрудничество, США
ОСНОВНІ ЧИННИКИ ВПЛИВУ СІНГАПУРУ НА ПОГЛИБЛЕННЯ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У РАМКАХ АСЕАН
Анотація. Феномен сінгапурського економічного дива значною мірою пояснюється вдало обраною зовнішньополітичною стратегією. У статті аналізуються геополітичні передумови зацікавленості уряду Сінгапуру в поглибленні інтеграційних процесів у Південно-Східній Азії в рамках АСЕАН. Автор висвітлює процеси, що пояснюють, як найменшій за розміром та населенням країні регіону вдалося стати одною з найвпливовіших в АСЕАН. На основі публічних виступів Лі Сянь Луна та Вівіана Балакрішнана, а також опираючись на реально прийняті домовленості, проаналізовано діяльність уряду країни на чолі АСЕАН у 2018 році та останні ініціативи керівництва.Ключові слова: Республіка Сінгапур, Південно-Східна Азія, АСЕАН, інтеграція, зовнішня політика Сінгапуру, Лі Куан Ю, регіональне лідерство.Abstracts. The phenomenon of Singapore's economic miracle is attributed mainly to a well-chosen strategy in foreign policy. The article describes geopolitical preconditions for the interest of the Government of Singapore in deepening integration in Southeast Asia within ASEAN. Particular attention is paid to the processes that explain how the smallest country in the region in terms of size and population has managed to become one of the most influential in ASEAN. Based on the public speeches of Lee Hsien Loong and Vivian Balakrishnan, as well as on the real agreements, the author analyses the activities of the Government during Singapore’s Chairmanship of ASEAN in 2018 and its latest initiatives.Keywords: Republic of Singapore, Southeast Asia, ASEAN, integration, foreign policy of Singapore, Lee Kuan Yew, regional leadership.Аннотация. Феномен сингапурского экономического чуда в значительной степени объясняется удачно выбранной внешнеполитической стратегией. В статье проанализированы геополитические предпосылки заинтересованности правительства Сингапура в углублении интеграционных процессов в Юго-Восточной Азии в рамках АСЕАН. Особое внимание уделено процессам, что объясняют, как наименьшей по размеру и населению стране региона удалось стать одной из самых влиятельных в АСЕАН. На основе публичных выступлений Ли Сянь Луна и Вивиана Балакришнан, а также опираясь на реально принятые договоренности, автор анализирует деятельность правительства страны во главе АСЕАН в 2018 году и последние инициативы руководства.Ключевые слова: Республика Сингапур, Южно-Восточная Азия, АСЕАН, интеграция, внешняя политика Сингапура, Ли Куан Ю, региональное лидерство
ЕФІОПІЯ: РЕГІОНАЛЬНИЙ ЛІДЕР СХІДНОЇ АФРИКИ
Проаналізовано економічний потенціал Ефіопії та особливості політики цієї стратегічно важливої східноафрика-нської країни із залучення іноземних інвестицій.Ключові слова: Ефіопія, гідропотенціал, кава, поташ, туризм, авіасполучення, зовнішня політика, Китай, Туреччина
УКРАЇНА – КАНАДА: СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ОСОБЛИВОГО ПАРТНЕРСТВА
Проаналізовано процес становлення та розвитку особливого партнерства між Україною та Канадою. Канадастала першою країною, з якою були встановлені відносини особливого партнерства. Особливість українсько-канадських відносин обумовлюється багатьма схожими трендами в розвитку України та Канади, а також у тому, щов розвитку їх велику роль відіграє українська діаспора в Канаді. Дослідження цих особливих відносин показує, що, не-зважаючи на зміну урядів і глобальні трансформації міжнародного середовища, саме Канада була і залишається най-більш надійним і послідовним партнером України в підтримці її державного суверенітету, територіальної цілісності,безпеки, демократії, економічного розвитку та процвітання.Ключові слова: особливе партнерство, українсько-канадські відносини, Україна, Канада
ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНА СТРАТЕГІЯ КАТАРУ В РЕГІОНІ АФРИКАНСЬКОГО РОГУ
Криза в Перській затоці, або Катарська блокада 2017 р., унаслідок якої Саудівська Аравія, ОАЕ, Бахрейн і Єгипет розірвали дипломатичні відносини із Катаром, підштовхнула лідерів обох сторін конфлікту до розколу, що, зокрема, мало свій вплив на Африканський Ріг. Проаналізовано, на якому рівні перебувають відносини між Катаром і державами Африканського Рогу. Описано тип співробітництва, який Катар, як і африканські країни, намагаються здійснити для розширення своїх відносин на політичному й економічному рівнях. Ключові слова: Катар, Африканський Ріг, мирні ініціативи, Катарська блокада, Африка
ДОСВІД РЕФОРМУВАННЯ РИНКУ ЗЕМЛІ В КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ І СХІДНОЇ ЄВРОПИ
Анотація. У статті висвітлюються ключові риси реформування ринку землі в країнах ЦСЄ. Проаналізовані основні моделі розвитку земельних відносин, зокрема репатріація та безкоштовний розподіл земельних наділів. Аналіз ілюструється прикладами практики різних країн ЦСЄ та порівняльними даними, що дозволяють порівняти політику в сфері земельних відносин даних країн. Автори роблять висновок, що ефективність реформ у сфері земельних відносин залежить від державних витрат на інформування суспільства, існуючих недосконалостей ринку факторів виробництва, технологічного рівня сільгоспвиробництва та витрат на впровадження реформ. Ключові слова: країни ЦВЄ, реформа ринка землі, репатріація землі, купівля- продаж і оренда землі. Annotation The article highlights the key characteristics of the reforming process of the land market in CEE countries. Two main models of development of land relations, in particular repatriation and free distribution of land allotments, are analysed. The analysis is illustrated by examples of practice of CEE countries and comparative data, allowing to compare the policy in the field of land relations of these countries. The authors conclude that the effectiveness of reforms in land relations depends on government spending on informing society, the existing imperfections in the factors of production markets, technological level of agricultural production and costs of implementing the reforms.Keywords: CEE countries, land market reform, land repatriation, purchase and sale and lease of land. Аннотация В статье рассматриваются основные характеристики процесса черты реформирования рынка земли в странах ЦВЕ. Проанализированы основные модели развития земельных отношений, в частности репатриация и бесплатное распределение земельных наделов. Анализ иллюстрируется примерами практики разных стран ЦВЕ и сравнительными данными, позволяющими сравнить политику в сфере земельных отношений данных стран. Авторы делают вывод, что эффективность реформ в сфере земельных отношений зависит от государственных расходов на информирование общества, существующих несовершенств рынка факторов производства, технологического уровня сельхозпроизводства и затрат на внедрение реформ.Ключевые слова: страны ЦВЕ, реформа рынка земли, репатриация земли, купля-продажа и аренда земли
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ВИОКРЕМЛЕННЯ ОЗНАК ГЛОБАЛЬНИХ РИЗИКІВ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ ВЗАЄМОЗАЛЕЖНОСТІ
Вересень 2020 року ознаменувався стартом передбачень про те, яким буде світ після пандемії. Стратег Deutsche Bank Дж. Рід і його колеги опублікували дослідження, присвячене форматуванню уявлень про нову епоху [6]. Згідно запропонованого ними концептуального підходу, це буде епоха криз, безладу і друку грошей Центробанками. «Століття безладу» або «нової нормальності», за версією аналітиків, характеризуватиметься вісьмома тенденціями, які, в свою чергу, в інтерпретації експертів Всесвітнього економічного форуму частково підпадають під поняття «ризиків» та/або викликів глобальному співіснуванню:1) погіршенням відносин США і Китаю з набуттям останнім ознак економічного лідера;2) загостренням політичної фрагментації у межах ЄС внаслідок економічної стагнації як результату пандемії COVID-19;3) подальшим накопиченням боргів та адаптацією політики так званих «гвинтокрильних грошей», які передбачають вливання штучної (у нашому розумінні – авт.) ліквідності не у фінансовий, а у реальний сектор і на підтримку домогосподарств;4) інфляційними очікуваннями;5) зростанням податкового тиску на багатих як одним із інструментів боротьби з економічною нерівністю;6) загостренням конкуренції між поколіннями з переважанням вже до 2030 року за чисельністю міленіалів, що визначатиме глобальний порядок денний і, зрештою, запит на політику і спосіб її реалізації;7) актуалізацією екологічної тематики, зокрема, кліматичного питання з перспективою введення вуглецевого податку;8) технологічною революцією і технологічним протистоянням, що визначатиметься співіснуванням різних технологічних стандартів