Scientific Periodicals of the Bohdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine
Not a member yet
1501 research outputs found
Sort by
TRANSFORMATION OF TACTICAL-LEVEL FIRE SUPPORT: FROM MORTARS TO FPV DRONES
No full textМетою цієї статті є всебічний аналіз трансформації системи вогневої підтримки тактичної ланки у Збройних Силах України та провідних арміях світу в умовах сучасної війни з особливим акцентом на процесі заміни або доповнення мінометних підрозділів FPV-дронами. У дослідженні розглядається практичний бойовий досвід застосування FPV-платформ в українському війську, їхні тактико-технічні переваги порівняно з мінометами, а також нові організаційно-штатні рішення, що відповідають вимогам сучасного поля бою. Методологія дослідження містить порівняльний аналіз бойового потенціалу мінометів і FPV-дронів за критеріями ефективності, вартості, часу реагування, точності, мобільності та загроз для особового складу, а також вивчення організаційних моделей у ЗСУ, арміях США, Ізраїлю, Великої Британії, Південної Кореї та Китаю. У статті подано авторську порівняльну таблицю, що дозволяє оцінити зміну структури підрозділів внаслідок дронізації бойових частин, а також надано пропозиції щодо створення FPV-відділень, взводів і батарей як альтернативи або доповнення до класичних мінометних засобів. Окрема увага приділена проблематиці впливу FPV-технологій на морально-психологічний стан операторів, викликам радіоелектронної боротьби, а також потребі в технічному і нормативному супроводі подібної реформи. У дослідженні узагальнено кращі практики застосування FPV-дронів, обґрунтовано доцільність створення гібридних моделей організації вогневої підтримки, а також розкрито перспективи розвитку інтелектуальних дронових рішень у майбутньому. Подані дані підтверджують значний потенціал FPV-підрозділів для виконання точкових завдань у ближньому та середньому бою, а також демонструють високий рівень тактичної адаптації ЗСУ до умов високотехнологічної війни. Стаття також висвітлює приклади скорочення ролі мінометних розрахунків у країнах НАТО, що свідчить про глобальний характер цієї трансформації. Результати дослідження можуть стати підґрунтям для перегляду штатних розписів, навчальних програм та підходів до бойової підготовки у військових частинах, зокрема у підрозділах піхоти, штурмових групах та силах спеціальних операцій. Практична значущість статті полягає у наданні системного бачення ефективної інтеграції FPV-дронів у бойову структуру підрозділів з урахуванням реального досвіду, а також у формуванні конкретних рекомендацій щодо реформування армійської логістики, управління вогнем і бойового застосування новітніх технологій. Наукова цінність дослідження полягає у комплексному аналізі процесу дронізації вогневої підтримки як нового етапу еволюції тактичної артилерії на полі бою XXI століття. Результати дослідження можуть бути використані для подальших розвідок у галузі військової науки, бойового застосування БпЛА, а також в освітньому процесі підготовки командирів тактичної ланки.The purpose of this article is to provide a comprehensive analysis of the transformation of fire support systems at the tactical level within the Armed Forces of Ukraine and leading militaries worldwide under the conditions of modern warfare, with a particular focus on the process of replacing or supplementing mortar units with FPV drones. The study examines the practical combat experience of using FPV platforms in the Ukrainian military, their technical and tactical advantages over mortars, as well as new organizational and staffing solutions that meet the requirements of today’s battlefield. The research methodology includes a comparative analysis of the combat potential of mortars and FPV drones based on key criteria such as effectiveness, cost, response time, precision, mobility, and risks to personnel. It also involves an overview of organizational models used by the Armed Forces of Ukraine, the U.S., Israel, the United Kingdom, South Korea, and China. The article presents an original comparative table that helps assess structural changes in combat units resulting from the integration of drone systems. It also offers proposals for creating FPV sections, platoons, and batteries as alternatives or supplements to conventional mortar-based firepower. Particular attention is given to the psychological and operational aspects of FPV use, including the mental load on drone operators, challenges posed by electronic warfare, and the necessity for technical and regulatory support for this type of structural reform. The study summarizes best practices in FPV drone deployment, substantiates the feasibility of hybrid fire support models, and outlines the prospects for the development of intelligent drone-based systems in future conflicts. The data presented in the article confirm the significant potential of FPV units in carrying out precision engagements in close and mid-range combat, while also demonstrating the high degree of tactical adaptability of the Ukrainian Armed Forces to high-tech warfare. The article also highlights examples of the declining role of mortar crews in NATO countries, indicating a global trend in this transformation. The results of the study may serve as a foundation for revising staffing charts, training programs, and combat preparation approaches in military units, especially within infantry units, assault elements, and special operations forces. The practical value of the article lies in providing a systematic vision of how FPV drones can be effectively integrated into combat structures based on real-world experience, along with the development of specific recommendations for reforming army logistics, fire control, and the operational use of emerging technologies. The scientific relevance of this research lies in its complex analysis of the ongoing «dronization» of fire support as a new stage in the evolution of tactical artillery on the 21st-century battlefield. The findings may be used as a basis for further scientific inquiry in the fields of military science, UAV combat application, and officer education and training
METHODOLOGICAL FOUNDATIONS OF PEDAGOGICAL RESEARCH: THE CONCEPT OF COMPLEXITY
No full textТеоретичний та методологічний плюралізм базується на рівноправності різних типів знань та методологій, які у підсумку сприяють створенню продуктивних знань про складну цілісність світу природи та світу людини. Методологія розуміється як вчення про особливості пізнавальної діяльності людини й систему принципів, способів побудови теоретичної і практичної діяльності. Методологія покликана віднайти рішення дослідницьких завдань із гносеологічних позицій.Феномен складності є універсальним поняттям, оскільки є властивістю різних предметів, явищ, підсистем тощо. Якщо у повсякденному вжитку цим поняттям позначають те, що є незрозумілим й важким для сприйняття, то у науковому дискурсі воно має інше смислове навантаження. Визначальною властивістю феномену складного є наявність прихованих характеристик та властивостей, нереалізованого потенціалу, здатність не прогнозовано продемонструвати свої можливості тощо.Екстраполяція міркувань про природу складного у практики педагогічних досліджень дозволить переосмислити низку філософсько-антропологічних засад. Насамперед йдеться про відхід в освітній діяльності від розуміння людини як сталої структури пізнання, як певної даності під які підлаштовуються реалії її буття. Культивування та розвиток людини як унікальної індивідуальності передбачає зміни в освітніх стратегіях та практиках. Освітній процес сприймається не як сталий чітко скоординований процес, а як відкрита система, у якій відбувається розвиток та само зростання людини. Пріоритетом в освітній діяльності визначається людина-дослідник, яка постійно залучається до активного процесу відкриттів, обираючи власний шлях у пізнанні й розвитку індивідуальних здібностей. Концепт складності передбачає окреслення єдиного механізму еволюції систем різної природи та темпоральності. Він дозволяє розглянути світ, людину, суспільство, культуру, природу тощо не як окремі автономні частини, а як єдина цілісна глобальна самоорганізуюча система. Освітнє середовище постає як складне, яке знаходиться у русі та саморозвитку. Освіта спрямовується на перспективне осмислення проблемних ситуацій, здатність суб’єктів навчання до самоорганізації та взаємодії, розвиток у них здібностей до перетворення в руслі життєвих стратегій і практик. За своєю природою вона є інноваційною. Йдеться про спроможність освіти розвивати індивідуальний спектр характеристик людини, творенням її інноваційних якостей, які у підсумку створять її якість життя. Розгляд у педагогічних дослідженнях освіти як складної системи має важливе значення для суспільства та освітніх політик загалом. Концептуальні та методологічні інструменти, орієнтовані на складність, можуть окреслити нові продуктивні перспективи наукових пошуків, критично осмислити важливі проблеми цієї суспільної сфери. Релевантність методологічного потенціалу концепту складності у тому, що він пропонує модель саморозвитку людини в освітньому та соціальному середовищі, які швидко розвиваються та змінюються.Theoretical and methodological pluralism is based on the equality of different types of knowledge and methodologies, which lead to the creation of productive knowledge about the complex integrity of the natural world and the human world. Methodology is understood as a doctrine of the peculiarities of human cognitive activity and a system of principles and methods of theoretical and practical activity development. The methodology is aimed at finding solutions to research problems from an epistemological standpoints. The phenomenon of complexity is a universal concept, as it is a characteristic of various objects, phenomena, subsystems, etc. While in everyday use this concept refers to something that is incomprehensible and difficult to perceive, in scientific discourse it has a different meaning. The defining property of the phenomenon of complexity is the presence of hidden characteristics and properties, unrealised potential, the ability to demonstrate its capabilities in an unpredictable way, etc.The extrapolation of considerations about the nature of complexity into the practice of pedagogical research will allow us to rethink a number of philosophical and anthropological foundations. First of all, we are talking about moving away in educational activities from understanding a person as a stable structure of cognition, as a certain given to which the realities of his or her being are adjusted. Cultivating and developing a person as a unique individual requires changes in educational strategies and practices. The educational process is perceived not as a steady, well-coordinated process, but as an open system in which human development and individual growth take place. The priority in educational activities is a human researcher who is constantly involved in an active process of discovery, choosing his or her own path in learning and developing individual abilities. The concept of complexity describes a single mechanism for the evolution of systems of different nature and temporality. It allows us to consider the world, human, society, culture, nature, etc. not as separate autonomous parts, but as a single integral global self-organising system. The educational environment is seen as complex, in motion and self-evolution. Education is aimed at promoting the perspective understanding of problematic situations, the ability of learners to self-organise and interaction, and the development of their abilities to transform themselves in line with life strategies and practices. It is innovative by its nature. It is based on the ability of education to develop the individual spectrum of human characteristics, creating innovative qualities that will ultimately create the quality of life. The consideration of education as a complex system in educational researches is important for society and educational policies in general. Complexity-oriented conceptual and methodological tools can outline new productive perspectives for research and critically reflect on important issues in this social sphere. The relevance of the methodological potential of the concept of complexity lies in the fact that it offers a model of human self-evolution in a rapidly developing and changing educational and social environment
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОНАУКОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ КУРСАНТІВ ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
No full textIn the conditions of rapid development of information technologies and development of artificial intelligence, there is a gradual awareness of the importance of general scientific knowledge and the need to form general scientific competence of future specialists in all fields. This is evidenced by the dynamics of survey results of cadets of higher military educational institutions on the need to teach general scientific disciplines that form and develop their general scientific competence. The article analyzes the results of the survey of participants in the educational process (cadets and instructors) on factors that influence the formation of general scientific competence of cadets for higher military education. Based on this analysis and generalization of the described factors and the application of mathematical statistics methods and factor analysis, the authors identified pedagogical conditions for the formation of general scientific competence of cadets of a higher military educational institutions, which can be conditionally combined into four blocks: organizational and technological block – a block of pedagogical conditions related to the peculiarities of the organization of the educational process; psychological block – pedagogical conditions that affect the psychological qualities and characteristics of cadets; scientific and creative block – pedagogical conditions that influence and form research qualities, creative skills and creative abilities of cadets; self-actualization block – pedagogical conditions that contribute to the formation of cognitive independence of cadets, their desire to engage in self-education, self-development and self-improvement. The first block is the most significant and determining and contains five pedagogical conditions. A comprehensive approach to the formation of general scientific competence of cadets should take into account all the identified pedagogical conditions in order to effectively form it and achieve the maximum possible result. The discussion issues identified during the study determine the relevance of further research areas, namely the formation of a methodological system for the formation of general scientific competence of cadets which would allow taking into account and implementing all the pedagogical conditions described in the article.Keywords: general scientificВ умовах стрімкого розвитку інформаційних технологій та розвитку штучного інтелекту відбувається поступове усвідомлення важливості загальнонаукових знань та необхідність формування загальнонаукової компетентності майбутніх фахівців в усіх галузях. Про це свідчить динаміка результатів опитування курсантів вищих військових навчальних закладів щодо необхідності викладання загальнонаукових навчальних дисциплін, які формують і розвивають їхню загальнонаукову компетентність. У статті здійснено аналіз результатів опитування учасників освітнього процесу (курсантів та викладачів) щодо чинників, що впливають на формування загальнонаукової компетентності здобувачів вищої військової освіти. На підставі цього аналізу й узагальнення описаних чинників і застосування методів математичної статистики та факторного аналізу авторами виокремлені педагогічні умови формування загальнонаукової компетентності здобувачів вищої освіти, які умовно можна об’єднати у чотири блоки: організаційно-технологічний блок – блок педагогічних умов, пов’язаних з особливостями організації освітнього процесу; психологічний блок – педагогічні умови, які впливають на психологічні якості і характеристики курсантів; науково-творчий блок – педагогічні умови, які впливають формують дослідницькі якості, творчі вміння та креативні здібності курсантів; блок самоактуалізації – педагогічні умови, які сприяють формуванню пізнавальної самостійності курсантів, їхнє бажання займатись самоосвітою саморозвиватись та самовдосконалюватись. Перший блок є найбільш вагомим та визначальним і містить п’ять педагогічних умов. Комплексний підхід до формування загальнонаукової компетентності курсантів має враховувати усі виокремлені педагогічні умови з метою ефективного її формування та досягнення максимально можливого результату. Виявлені під час проведеного дослідження дискусійні питання визначають актуальність напрямів подальших досліджень, а саме формування методичної системи формування загальнонаукової компетентності курсантів, яка б дозволяла врахувати та реалізувати усі описані у статті педагогічні умови
CRITERIA, INDICATORS, AND LEVELS OF READINESS FORMATION OF FUTURE NATIONAL GUARD OFFICERS FOR CONDUCTING COMBAT OPERATIONS
No full textУ ході проведення дослідження у цій статті представлені зібрані статистичні дані та проведений їх комплексний аналіз, на основі якого визначено ефективність формування готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до ведення бойових дій. Визначення ефективності формування готовності в процесі професійної підготовки здійснюється з урахуванням широкої участі військовослужбовців різних підрозділів сектору безпеки і оборони України у бойових операціях на сучасному етапі. У статті систематизовано сутнісні характеристики формування готовності офіцерів, що є важливим теоретичним і практичним підґрунтям для забезпечення якісної та ефективної підготовки військових кадрів. Аналіз науково-методичної, довідкової та спеціальної літератури, а також власний досвід участі автора у бойових операціях і службі у підрозділах спеціального та оперативного призначення засвідчили, що високий рівень тактико-спеціальної підготовленості військовослужбовців є фундаментом, що забезпечує надійне і своєчасне виконання ними завдань за призначенням у складних та екстремальних умовах службово-бойової діяльності. Автори статті доводять, що в умовах постійних викликів і загроз, що постають перед Україною, набуває особливої актуальності чітке визначення та впровадження критеріїв, показників і рівнів сформованості готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до ведення бойових дій. Ці параметри дозволяють не лише об’єктивно оцінити ступінь професійної готовності особового складу, а й оптимізувати процес їх підготовки, підвищити якість навчання, а також значно покращити ефективність виконання завдань у реальних бойових ситуаціях. Визначення та практичне застосування таких критеріїв і показників у системі професійної підготовки сприятиме підвищенню бойової спроможності підрозділів, поліпшенню взаємодії між різними силовими структурами, а також зміцненню обороноздатності держави в цілому. Це особливо важливо в сучасних умовах гібридної війни, де роль оперативної та професійної готовності офіцерів стає вирішальною у збереженні безпеки та суверенітету країни. Таким чином, стаття вносить вагомий внесок у розвиток наукових підходів до оцінювання та формування готовності майбутніх офіцерів, підкреслюючи необхідність комплексного підходу, який поєднує теоретичні засади з практичними рекомендаціями для підвищення рівня професійної підготовки.During the course of this research, collected statistical data were analyzed comprehensively to determine the effectiveness of the formation of readiness among future officers of the National Guard of Ukraine for conducting combat operations. The assessment of readiness formation effectiveness in the professional training process takes into account the extensive participation of servicemen from various units within Ukraine’s security and defense sector in contemporary combat operations.The article systematizes the essential characteristics of officers’ readiness formation, serving as a critical theoretical and practical foundation for ensuring the quality and efficiency of military personnel training. An analysis of scientific-methodological, reference, and specialized literature, alongside the author’s own experience in combat operations and service within special and operational units, confirms that a high level of tactical and specialized training forms the basis for reliable and timely task accomplishment under complex and extreme conditions of military service and combat activities.The author demonstrates that in the face of ongoing challenges and threats confronting Ukraine, the clear definition and implementation of criteria, indicators, and levels of readiness formation for future officers of the National Guard of Ukraine become especially relevant. These parameters not only allow for an objective assessment of personnel’s professional readiness but also optimize the training process, improve educational quality, and significantly enhance operational effectiveness in real combat situations.The establishment and practical application of such criteria and indicators within the professional training system will contribute to strengthening the combat capabilities of units, improving inter-agency cooperation, and reinforcing the state’s overall defense capacity. This is particularly crucial under conditions of hybrid warfare, where the operational and professional readiness of officers plays a decisive role in maintaining national security and sovereignty.Thus, this article makes a significant contribution to advancing scientific approaches to evaluating and developing readiness among future officers, emphasizing the necessity of an integrated approach that combines theoretical principles with practical recommendations to elevate the level of professional military training
EDUCATION OF CITIZENSHIP CULTURE:THE PHILOSOPHY OF NORDIC BILDUNG
No full textСформоване, дієве громадянське суспільство є основою розвитку державності та суспільних інституцій. Сьогодні в українському суспільстві є релевантними та актуальними приклади єднання та взаємодопомоги, цінності спільноти вільних та відповідальних громадян, що робить важливим запит на розвиток культури громадянськості. Засадничим у розумінні культури є поняття громадянина, як людини, яка захищає свою країну, цінує пам’ять й спадщину предків, з повагою ставиться до місця, де живе. Вона не байдужа до спів громадян, здатна бути чуйною та людяною, толерантною до думок, дій й стилю життя інших людей, уміє брати відповідальність за свої вчинки та самостійно приймати рішення. Людина є метою державницької політики, активним учасником суспільних змін. Успіх та потенції суспільного розвитку залежить від її масштабу мислення, рівня освіченості й розвитку цінностей та чеснот. Низка гарних законів та суспільних починань за відсутності критичної маси відповідальних та вільних громадян навряд чи буде ефективними.У розвитку культури громадянськості релевантними є ідеї філософії більдунґу. Ця філософія спрямована на забезпечення індивідуального дорослішання, морального та емоційного зростання великої кількості людей, “окультурення” їх освітою, розвитком громадянських чеснот та моральних цінностей тощо. Ідеї філософії розуміються як інструмент особистісного саморозвитку, яка дає можливості для розкриття унікальності та індивідуальності людини у межах спільної системи культурних цінностей. Більдунґ – це процес та результат, спрямований на процеси самотрансформації.У площині практичної реалізації для українського суспільства філософія більдунґу може запропонувати продуктивні ідеї у вирішенні кризових ситуацій, розвинути у людини спроможність стратегічно й гнучко мислити та бути здатною вести продуктивний діалог на складні й дражливі теми, знаходити ефективні рішення у довгостроковій перспективі, організовувати та втілювати їх реалізацію тощо. Це є особливо релевантним у воєнні часи, коли важливо зберігати моральну та емоційну зрілість, а також накопичувати та розвивати ресурси для відновлення країни у післявоєнний період. Більдунґ як “світська форма внутрішнього розвитку” має великий потенціал об’єднавчої сили у суспільстві. Концепції більдунґу створюють концепції та бренд національної ідентичності, що є особливо актуальним в умовах екзистенційних криз, коли людина має відчувати свою приналежність до родини та соціальних спільнот.A formed, effective civil society is the basis for the development of statehood and social institutions. Today, in Ukrainian society, examples of unity and mutual assistance, the values of a community of free and responsible citizens are relevant and relevant, which makes the demand for the development of a culture of citizenship important. Fundamental in the understanding of culture is the concept of a citizen as a person who protects his country, values the memory and heritage of his ancestors, and respects the place where he lives. He is not indifferent to fellow citizens, is able to be sensitive and humane, tolerant of the thoughts, actions and lifestyles of other people, knows how to take responsibility for his actions and make decisions independently. A person is the goal of state policy, an active participant in social change. The success and potential of social development depends on his scale of thinking, level of education and development of values and virtues. A number of good laws and social initiatives in the absence of a critical mass of responsible and free citizens are unlikely to be effective. In the development of a culture of citizenship, the ideas of the Bildung philosophy are relevant. This philosophy is aimed at ensuring individual maturation, moral and emotional growth of a large number of people, their “enculturation” through education, the development of civic virtues and moral values, etc.The ideas of philosophy are understood as a tool for personal self-development, which provides opportunities for revealing the uniqueness and individuality of a person within the framework of a common system of cultural values. Bildung is a process and result aimed at the processes of self-transformation.In terms of practical implementation for Ukrainian society, the Bildung philosophy can offer productive ideas in resolving crisis situations, develop in a person the ability to think strategically and flexibly and be able to conduct a productive dialogue on complex and sensitive topics, find effective solutions in the long term, organize and implement their implementation, etc. This is especially relevant in wartime, when it is important to maintain moral and emotional maturity, as well as accumulate and develop resources for the restoration of the country in the post-war period. Bildung as a “secular form of internal development” has a great potential for unifying power in society. Bildung concepts create concepts and a brand of national identity, which is especially relevant in conditions of existential crises, when a person must feel his belonging to the family and social communities
LEGISLATIVE INNOVATIONS IN THE FIELD OF INTEGRATED STATEBORDER MANAGEMENT OF UKRAINE
No full textСтаттю присвячено висвітленню окремих сучасних тенденцій нормативно-правового регулювання системи інтегрованого управління державним кордоном України та окресленo перспективи її подальшого розвитку. Розкриваючи чинну в Україні систему інтегрованого управління державним кордоном, аргументовано, що розвиток складових цієї системи відбувається здебільшого під впливом зовнішньої політики нашої держави та євроінтеграційних процесів. Звернено увагу на деякі відмінності у термінології, що застосовується у відповідному законодавстві ЄС та чинному національному законодавстві сфері інтегрованого управління кордоном. На основі аналізу стратегічних та плануючих документів, а також законодавства у сфері інтегрованого управління державним кордоном України, зроблено висновок про поступове формування кола суб’єктів та становлення правового статусу Держприкордонслужби як ключового суб’єкта такого управління. Акцентовано на завданнях щодо модернізації законодавства у сфері інтегрованого управління державним кордоном України, які започатковані змінами до Закону України “Про національну безпеку України”. У цьому Законі переглянуто підхід щодо місця та значення Стратегії інтегрованого управління державним кордоном України у системі забезпечення національної безпеки України та розширено організаційно-управлінські повноваження Держприкордонслужби у зазначеній сфері. Резюмується, що законодавчі новели обумовлюють проведення комплексу заходів у межах переоцінки та переформатування управлінської діяльності суб’єктів інтегрованого управління державним кордоном України з огляду на переміщення фокусу “інтегрованого управління” зі сфери громадської безпеки у сферу національної безпеки України, а також підготовку Держприкордонслужби до виконання нових завдань у сфері інтегрованого управління державним кордоном України. З метою забезпечення реалізації законодавчих новел у сфері інтегрованого управління державним кордоном України обґрунтовано пропозиції до нормативно-правових актів, зокрема запропоновано: внести зміни до Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України та чинну Стратегію інтегрованого управління кордонами; розробити та затвердити Порядок проведення огляду стану інтегрованого управління державним кордоном України та нову редакцію Положення про тимчасовий консультативно-дорадчий орган координації інтегрованого управління державним кордоном України.The article highlights current trends in the legal and regulatory framework for the integrated management of Ukraine’s state border and outlines the prospects for further development. While describing the existing system of integrated state border management in Ukraine, the authors argue that the development of its components is largely influenced by our state’s foreign policy and the European integration processes. Attention is drawn to differences in the terminology used in the relevant EU legislation and current national legislation regarding integrated border management. Based on the analysis of strategic and planning documents, as well as legislation in the field of integrated state border management of Ukraine, the authors conclude that the circle of actors is gradually forming and the legal status of the State Border Guard Service as a key actor in such management is being established. Attention is focused on modernizing the legislation in the integrated management of the state border of Ukraine, which were initiated by amendments to the Law of Ukraine “On National Security of Ukraine.” This Law revised the approach to the place and importance of the Strategy for Integrated State Border Management of Ukraine in the system of ensuring the national security of Ukraine. It expanded the organizational and administrative powers of the State Border Guard Service in this area. It is summarized that the legislative innovations stipulate a set of measures within the framework of reassessment and reformatting of the management activities of the subjects of integrated management of the state border of Ukraine, given the shift of the focus of “integrated management” from the sphere of public security to therealm of national security of Ukraine, and also the preparation of the State Border Guard Service for the fulfillment of new tasks in the field of integrated management of the state border of Ukraine. Intending to ensure the implementation of legislative innovations in the field of integrated management of the state border of Ukraine, the authors substantiate proposals for regulatory legal acts, in particular, the following are proposed: To amend the Regulations on the Administration of the State Border Guard Service of Ukraine and the current Integrated Border Management Strategy; To develop and approve: The Procedure for Conducting the Review of the State of Integrated Border Management of Ukraine and a new version of the Regulation on the Temporary Advisory Body for Coordination of Integrated Border Management of Ukraine
TRAINING SENIOR MILITARY LEADERS AT THE U.S. MARINE CORPS UNIVERSITY AND THE U.S. COAST GUARD ACADEMY: FOCUS ON RESEARCH AND COMMUNICATION
No full textУ статті висвітлено дослідницький та комунікативний аспекти професійної підготовки офіцерів вищого рівня в Університеті морської піхоти та Академії берегової охорони США. Новизна дослідження полягає у виокремленні дослідницького та комунікативного підходів у навчальній практиці військових навчальних закладів США, актуальних для України. Охарактеризовано пріоритети професійного навчання в Командно-штабному коледжі морської піхоти та Академії Берегової охорони, де зосереджуються на розвитку в офіцерів готовності знаходити актуальні та переконливі рішення складних проблем, стратегічного і критичного мислення, інноваційності, ініціативності, співпраці та лідерства. Академічні дослідження тут вважають одним з найкращих варіантів підготовки до умов сучасного бою, а здатності працювати з інформацією, виокремлювати факти від необґрунтованих припущень і приймати рішення у складній ситуації – безцінними для успішного військового лідера. Детально розкрито комунікативний підхід у Центрі навичок комунікації лідера, філософія навчання якого передбачає, що для офіцера ефективні навички письмового та усного спілкування є не лише демонстрацією розвиненості мислення, а й нагальною необхідністю. Для розвитку військових лідерів як сильних мислителів, письменників та ораторів центр проводить семінари, курси та індивідуальні консультації щодо письма, мовлення і досліджень, організовує критичні дебати та пропонує систему письмових завдань від звичайних довідкових матеріалів і презентацій до аргументативних есе та академічних дослідницьких робіт. Зроблено висновок, що для України такий досвід має великі перспективи насамперед щодо переорієнтації системи військової освіти на більшу увагу до дослідницького навчання та розширення простору докладання інтелектуальних зусиль. Це означає збільшення масштабу пізнавальних зацікавлень офіцерів, пропагування вартісності когнітивної вправності та професійного розвитку, доцільності й необхідності підвищення рівня свого інтелектуального потенціалу через дослідження і практики професійного читання.The article highlights the research and communication aspects of professional training for senior officers at the U.S. Marine Corps University and the U.S. Coast Guard Academy. The scientific novelty of the study lies in identifying the research and communication approaches in the educational practice of the U.S. military institutions, which are relevant for Ukraine. The priorities of professional training at the U.S. Coast Guard Academy and the Marine Corps Command and Staff College are characterized by a focus on developing officers’ ability to find relevant and convincing solutions to complex problems, strategic and critical thinking, innovativeness, initiative, collaboration, and leadership. Academic research is regarded as one of the most effective means of preparing for the conditions of modern combat, while the ability to work with information, distinguish facts from unfounded assumptions, and make decisions in complex situations is considered invaluable for a successful military leader. The communicative approach at the Leader Communication Skills Centre is thoroughly examined, with its educational philosophy emphasizing that for an officer, effective written and oral communication skills are not merely a demonstration of cognitive sophistication but an essential requirement. To develop military leaders as strong thinkers, writers, and speakers, the Centre offers seminars, courses, and individual consultations on writing, speaking, and research; organizes critical debates and provides a range of written assignments, from standard reference materials and presentations to argumentative essays and academic research papers. It is concluded that such experience holds significant prospects for Ukraine, primarily in reorienting the military education system toward greater emphasis on research-based learning and expanding the scope for intellectual engagement. This implies broadening the scope of officers’ cognitive interests, promoting the value of intellectual proficiency and professional development, as well as recognizing the importance and necessity of enhancing one’s intellectual potential through research and professional reading practices
ORGANIZATION OF LOGISTICS SUPPORT AND RECOMMENDATIONS FOR THE SUPPLY OF OPERATIONAL MATERIALS DURING MARTIAL LAW
No full textУ статті проаналізовано сучасний досвід тилового (логістичного) забезпечення прикордонного загону, який функціонує у складі оперативно-тактичного угруповання Збройних Сил України в умовах збройної агресії. Особливу увагу приділено організації матеріально-технічного забезпечення за класами постачання (I–V), що дозволяє забезпечити потреби підрозділів у пально-мастильних матеріалах, провізії, озброєнні, спорядженні та інших ресурсах. Розглянуто можливості застосування сучасних методів логістики, зокрема впровадження модульних складів для зберігання пально-мастильних матеріалів, використання роботизованих дронів для доставляння необхідного майна на позиції та евакуації поранених. Окремо проаналізовано заходи фортифікаційного обладнання позицій для підвищення рівня безпеки особового складу під час виконання бойових (службових) завдань. На основі досвіду країн НАТО зроблено висновки щодо необхідності впровадження принципів централізованого управління логістикою, гнучкості ланцюгів постачання та цифрових технологій для автоматизованого обліку та моніторингу запасів. Водночас виявлено, що зазначені підходи потребують адаптації до специфіки прикордонних підрозділів в умовах нестабільної безпекової ситуації. Запропоновані у статті рішення можуть бути використані не лише для підвищення ефективності виконання бойових завдань, а й інтегровані в освітній процес підготовки офіцерів у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Окрему увагу приділено питанням організації постачання експлуатаційних матеріалів з урахуванням умов їх зберігання, транспортування та викликів, що постали внаслідок сучасного збройного конфлікту. Автори підкреслюють нагальну потребу у вивченні, узагальненні й упровадженні позитивного досвіду тилового (логістичного) забезпечення у навчальні програми для формування готовності майбутніх офіцерів до реальних викликів служби.The article analyzes the current experience of logistical support of a border guard detachment operating as part of an operational and tactical group of the Armed Forces of Ukraine in the context of armed aggression. Particular attention is paid to the organization of logistics by classes of supply (I-V), which allows to meet the needs of units in fuel and lubricants, provisions, weapons, equipment and other resources. The author considers the possibilities of applying modern logistics methods, including the introduction of modular warehouses for storing fuels and lubricants, the use of robotic drones to deliver the necessary property to the positions and evacuate the wounded. The measures of fortification of positions to increase the level of security of personnel during combat (service) missions are analyzed separately. Based on the experience of NATO countries, conclusions are drawn about the need to implement the principles of centralized logistics management, supply chain flexibility and digital technologies for automated inventory accounting and monitoring. At the same time, it is found that these approaches need to be adapted to the specifics of border units in an unstable security situation. The solutions proposed in the article can be used not only to improve the efficiency of combat missions, but also to integrate them into the educational process of training officers at the Bohdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine. Particular attention is paid to the organization of the supply of operational materials, taking into account the conditions of their storage, transportation and the challenges posed by the current armed conflict. The authors emphasize the urgent need to study, summarize and implement the positive experience of logistics support in training programs to prepare future officers for real-life challenges