Scientific Periodicals of the Bohdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine
Not a member yet
1501 research outputs found
Sort by
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ ОПЕРАТИВНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
No full textThis article is devoted to a comprehensive study and systematization of the theoretical foundations of managing the activities of operational units of the State Border Guard Service of Ukraine (SBGS). The relevance of the topic is due to the critical importance of effective management of operational and investigative activities (OIA) for ensuring national security and protecting the state border, especially in the context of full-scale armed aggression and ongoing hybrid threats. Despite the high practical significance of the managerial component, the level of scientific development of the relevant theoretical foundations remains insufficient, and existing approaches are either too general or do not take into account the specifics of OIA. Based on the analysis of scientific literature in management theory, public administration, OIA theory, and current legislation, and using systemic, formal-logical, comparative-legal methods and the method of generalization, the essence of managing the activities of SBGS operational units is revealed as a purposeful, systemic, and predominantly social process of influencing personnel, resources, and the operational situation. A distinction is made between the concepts of «management» and «leadership» taking into account the specifics of the SBGS as a military formation. A comprehensive set of specific management tasks in the field of OIA is defined and systematized. These tasks include policy development; regulatory, methodological, informational, and analytical support; organizational, personnel, and resource provision; control over legality and effectiveness; institutional development; and ensuring accountability. A system of OIA management principles is substantiated, including both general managerial principles and special ones determined by the nature of OIA. The author proposes a classification of OIA management functions within the SBGS and differentiates them from the functions of OIA as a practical activity. Scientific approaches to the classification of management methods are analyzed, and a system of methods adapted to the specifics of OIA is developed: decision-making methods, organizational-structural, administrative-legal, socio-psychological, economic, and control-analytical methods. The forms of OIA management are examined – legal (adoption of normative and individual acts) and organizational (organizational actions, logistical operations) – with examples of their implementation in the practice of the SBGS. The article contributes to overcoming the scientific gap by forming a holistic theoretical model of OIA management in the SBGS. The presented systematization of theoretical foundations has practical significance for improving management processes, enhancing the efficiency of operational units, and serves as a scientific basis for further research and the development of applied management methodologies in this field.Статтю присвячено комплексному дослідженню та систематизації теоретичних засад управління діяльністю оперативних підрозділів Державної прикордонної служби України (Держприкордонслужба). Актуальність теми зумовлена критичною важливістю ефективного управління оперативно-розшуковою діяльністю (ОРД) для забезпечення національної безпеки та охорони державного кордону, особливо в умовах повномасштабної збройної агресії та постійних гібридних загроз. Незважаючи на високу практичну значущість управлінської складової, рівень наукової розробленості відповідних теоретичних засад залишається недостатнім, а наявні підходи – надто загальними або такими, що не враховують специфіку ОРД. На основі аналізу наукової літератури з теорії управління, публічного адміністрування, теорії ОРД і чинного законодавства, із використанням системного, формально-логічного, порівняльно-правового методів та методу узагальнення, розкрито сутність управління діяльністю оперативних підрозділів Держприкордонслужби як цілеспрямованого, системного та переважно соціального процесу впливу на особовий склад, ресурси та оперативну обстановку. Проведено розмежування понять «управління» і «керівництво» з урахуванням специфіки Держприкордонслужби як військового формування. Визначено та систематизовано комплекс специфічних завдань управління у сфері ОРД, які охоплюють формування політики, нормативно-методичне, інформаційно-аналітичне, організаційне, кадрове, ресурсне забезпечення, контроль за законністю та результативністю, інституційний розвиток і забезпечення підзвітності. Обґрунтовано систему принципів управління ОРД, що включає як загальні управлінські принципи, так і спеціальні, зумовлені характером ОРД. Запропоновано авторську класифікацію функцій управління ОРД у Держприкордонслужбі, здійснено їх розмежування з функціями ОРД як практичної діяльності. Проаналізовано наукові підходи до класифікації методів управління, сформовано систему методів, адаптовану до особливостей ОРД: методи підготовки та прийняття рішень, організаційно-структурні, адміністративно-правові, соціально-психологічні, економічні, контрольно-аналітичні. Розглянуто форми управління ОРД – правові (видання нормативних та індивідуальних актів) і організаційні (організаційні дії, матеріально-технічні операції) – з прикладами їх реалізації в практиці Держприкордонслужби. Стаття робить внесок у подолання наукової прогалини шляхом формування цілісної теоретичної моделі управління ОРД у Держприкордонслужбі. Представлена систематизація теоретичних засад має практичне значення для вдосконалення управлінських процесів, підвищення ефективності оперативних підрозділів і слугує науковим підґрунтям для подальших досліджень та розробки прикладних методик управління у цій сфері
ANALYSIS OF THE REGULATORY FRAMEWORK OF THE TRAINING SYSTEM FOR OFFICERS OF THE STATE BORDER GUARD SERVICE OF UKRAINE AND CURRENT CHALLENGES THAT AFFECT THE EFFECTIVENESS OF THE SYSTEM
No full textУ статті здійснено комплексний аналіз нормативної бази системи підготовки офіцерських кадрів ДПСУ та сутності наявних проблем, що впливають на її ефективність. До останніх у роботі віднесено: неімплементованість професійних стандартів офіцера ДПСУ в систему освітньої підготовки; застарілість або відсутність стандартів вищої освіти зі спеціальності К2 “Безпека державного кордону”; недостатня якість контингенту здобувачів освіти і невтішні прогнози щодо їх кількості та якості в майбутньому; неповне розуміння підходів щодо організації діяльності ДПСУ на окремих ділянках державного кордону, а отже, і щодо змісту підготовки; недосконалість освітніх програм; труднощі інтеграції військової освіти в державну систему освіти; соціальна незахищеність освітнього характеру випускників спеціальності К2 “Безпека державного кордону”; недосконалість системи бойової підготовки офіцерів ДПСУ. За результатами дослідження зроблено такі висновки. Актуальним є формування нової структурно-змістовної моделі підготовки офіцерів ДПСУ, що передбачає: виокремлення позитивних елементів систем підготовки військових фахівців і прикордонників у країнах НАТО та ЄС, що доцільні для врахування в моделі підготовки офіцера-прикордонника; формування вихідних положень Концепції трансформації системи військової освіти, що мають бути враховані в моделі підготовки офіцера-прикордонника; виокремлення позитивних елементів систем підготовки військових фахівців окремих складових сектору безпеки та оборони України, що доцільні для врахування в моделі підготовки офіцера-прикордонника; формування бачення щодо можливих шляхів усунення проблем сучасної системи підготовки офіцерів ДПСУ; визначення коротко- та середньострокових перспектив функціонування ДПСУ; розроблення моделі реалізації принципу безперервної освіти протягом військової кар’єри для ключових типових посад офіцерського складу ДПСУ; формування узагальненої структурної моделі системи підготовки офіцерів ДПСУ в рамках реалізації принципу “Освіта впродовж військової кар’єри”; установлення змістовної складової професійних стандартів офіцера ДПСУ; установлення змістовної складової перспективних стандартів вищої освіти зі спеціальності К2 “Безпека державного кордону”; безпосередньо обґрунтування структурно-змістовної моделі системи підготовки офіцерів ДПСУ; опрацювання варіантів реалізації системи підготовки ДПСУ.The article provides a comprehensive analysis of the regulatory framework for the training of the State Border Guard Service officers and the nature of existing problems that affect its effectiveness. The latter include: failure to implement professional standards for State Border Guard Service officers in the educational training system; outdated or absent higher education standards for the K2 “State Border Security” specialty; insufficient quality of the contingent of applicants and disappointing forecasts regarding their number and quality in the future; incomplete understanding of approaches to organizing the activities of the State Border Guard Service of Ukraine in certain areas of the state border, and therefore, the content of training; imperfect educational programs; difficulties in integrating military education into the state education system; social insecurity of graduates of K2 “State Border Security” specialty; imperfections in the combat training system for the State Border Guard Service officers. The study led to these conclusions. It’s important to create a new structural and content model for training State Border Guard Service officers, which includes: picking out the good stuff from how military specialists and border guards are trained in NATO and EU countries that could be useful for border guard officers training; the formation of the initial provisions of the Concept for the Transformation of the Military Education System, which should be taken into account in the model for training of border guard officers; identifying positive elements of military training systems for specific components of Ukraine’s security and defense sector that are relevant for inclusion in the border guard officer training model; developing a vision for possible ways to address the problems of the current State Border Guard Service officer training system; determining the short- and medium-term prospects for the functioning of the State Border Guard Service of Ukraine; developing a model for implementing the principle of “education throughout military career” for the main typical positions of the State Border Guard Service officer corps; developing a generalized structural model of the State Border Guard Service officer training system within the framework of implementing the principle of “education throughout military career”; establishing the content component of professional standards for State Border Guard Service officers; establishing the content component of prospective higher education standards in the K2 “State Border Security”specialty; directly substantiating the structural and content model of the State Border Guard Service officer training system; developing options for implementing the State Border Guard Service training system
METHODOLOGICAL APPROACHES IN MODERN PEDAGOGICAL RESEARCH
No full textМетодологія є своєрідним інтелектуальним інструментом, що визначає логіку, структуру, послідовність і достовірність наукового пошуку. Розуміння й використання сучасних методологічних підходів є основою для ефективного розвитку науки, педагогічних досліджень зокрема. У педагогічній науці вона виступає не лише як теоретичний інструмент, а як світоглядна система, що допомагає досліднику бачити й осмислювати цілісність освітніх процесів. У сучасних умовах реформування української освіти проблема методологічних засад наукових досліджень набуває стратегічного значення. Динамічний розвиток цифрових технологій, глобалізаційні процеси, інтеграція до європейського науково-освітнього простору вимагають переосмислення традиційних підходів до організації наукової діяльності в освітній сфері. Методологія науки постає не лише як система принципів, методів і процедур, а як світоглядна основа пізнання, що визначає логіку мислення дослідника, його здатність інтегрувати знання різних галузей та продукувати нові смисли у складному, динамічному світі. Аналіз наукових досліджень показує, що методологічна культура українських дослідників потребує подальшого розвитку, зокрема через інтеграцію філософських, загальнонаукових і технологічних рівнів методології, осмислення ролі дослідника як суб’єкта інноваційного пізнання. Серед основних тенденцій розвитку сучасних педагогічних досліджень визначено: переорієнтацію від описово-репродуктивних до аналітично-емпіричних підходів; посилення міждисциплінарних зв’язків; інтеграцію цифрових інструментів і методів у науковий пошук. Розглянуто методологічні підходи – компетентнісний, діяльнісний, аксіологічний, інтердисциплінарний та синергетичний загалом відображають зміщення акценту у педагогічних дослідженнях з процесів передавання знань до процесів формування цілісної, творчої, ціннісно орієнтованої особистості. У поєднанні вони формують підґрунтя для розвитку нової парадигми освітніх досліджень, зорієнтованої на гнучкість, відкритість, партнерство та інноваційність. Релевантну роль у формуванні сучасної методології відіграє цифрова трансформація науки. Інтеграція аналітики даних, штучного інтелекту, великих даних (Big Data) і data-driven research в освітні дослідження створює передумови для переходу до доказової освіти (evidence-based education), що ґрунтується на об’єктивності, верифікованості та валідності результатів. Цифрові інструменти відкривають можливості для глибшого розуміння освітніх процесів, індивідуальних траєкторій здобувачів освіти, прогнозування освітніх результатів і створення персоналізованих моделей навчання.Methodology is a kind of intellectual tool that determines the logic, structure, consistency and reliability of scientific research. Understanding and using modern methodological approaches is the basis for the effective development of science, pedagogical research in particular. In pedagogical science, it acts not only as a theoretical tool, but also as a worldview system that helps the researcher see and comprehend the integrity of educational processes. In the current conditions of reforming Ukrainian education, the problem of methodological principles of scientific research acquires strategic importance. The dynamic development of digital technologies, globalization processes, integration into the European scientific and educational space require a rethinking of traditional approaches to the organization of scientific activity in the educational sphere. The methodology of science appears not only as a system of principles, methods and procedures, but as a worldview basis of cognition that determines the logic of the researcher’s thinking, his ability to integrate knowledge from different fields and produce new meanings in a complex, dynamic world. The analysis of scientific research shows that the methodological culture of Ukrainian researchers needs further development, in particular through the integration of philosophical, general scientific and technological levels of methodology, understanding the role of the researcher as a subject of innovative cognition. Among the main trends in the development of modern pedagogical research are: reorientation from descriptive-reproductive to analytical-empirical approaches; strengthening interdisciplinary connections; integration of digital tools and methods into scientific research. The considered methodological approaches – competency-based, activity-based, axiological, interdisciplinary and synergistic – generally reflect the shift in emphasis in pedagogical research from the processes of knowledge transfer to the processes of forming a holistic, creative, value-oriented personality. In combination, they form the basis for the development of a new paradigm of educational research, focused on flexibility, openness, partnership and innovation. The digital transformation of science plays a relevant role in the formation of modern methodology. The integration of data analytics, artificial intelligence, big data (Big Data) and data-driven research into educational research creates the prerequisites for the transition to evidence-based education, which is based on the objectivity, verifiability and validity of results. Digital tools open up opportunities for a deeper understanding of educational processes, individual trajectories of education seekers, prediction of educational outcomes and creation of personalized learning models
APPLICATION OF INTERACTIVE METHODS IN TEACHING THE ACADEMIC DISCIPLINE “BORDER CHECKS” TO FUTURE BORDER GUARD OFFICERS
No full textСтаттю присвячено вивченню ефективності застосування інтерактивних методів навчання у процесі викладання навчальної дисципліни “Прикордонний контроль” для майбутніх офіцерів-прикордонників. Актуальність дослідження зумовлена потребою підготовки фахівців, здатних до самостійної аналітичної діяльності, прийняття обґрунтованих рішень в умовах невизначеності й ефективної координації дій у нестандартних оперативних ситуаціях. Авторка доводить, що традиційна лекційно-семінарська система з акцентом на запам›ятовування інформації не забезпечує достатньої підготовки фахівців, які мають діяти в ситуаціях швидкої зміни обстановки та нести високу відповідальність за свої рішення. Авторка детально аналізує найефективніші інтерактивні методи під час викладання дисципліни “Прикордонний контроль”, зокрема метод ділової гри, кейс-метод, метод рольової гри, моделювання реальних ситуацій та метод проєктів, що забезпечують глибоке засвоєння знань, розвивають практичні вміння, створюють умови для розвитку вміння командної взаємодії, підготовки до служби в умовах підвищеного навантаження, сприяють формуванню готовності їх до викликів сучасності. Авторка акцентує увагу на актуальності того чи іншого методу в залежності від виду заняття, його теми та цілей. У статті розкрито роль викладача в інтерактивному навчанні. Визначено психолого-педагогічні переваги підготовки майбутніх офіцерів із застосуванням інтерактивних методів. Визначено критерії оцінювання ефективності інтерактивних методів, що включають не лише теоретичні знання, а й практичні вміння застосовувати їх у конкретних ситуаціях, швидкість та точність ухвалення рішень, здатність виявляти ризикові фактори, грамотність спілкування з особами різних категорій, вміння працювати в команді та координувати дії колег. Відображено результати опитування курсантів щодо ефективності інтерактивного навчання в процесі підготовки до майбутньої професійної діяльності. Практична значущість дослідження полягає в обґрунтуванні ефективності застосування інтерактивних методів навчання в процесі підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників для забезпечення необхідного рівня компетентності та готовності до професійної діяльності з питань здійснення прикордонного контролю. Визначено перспективи подальших досліджень у напрямі розробки конкретних кейсів на основі реальних професійних ситуацій.The article is devoted to the study of the effectiveness of the application of interactive learning methods in the process of teaching the academic discipline “Border checks” to future border guard officers. The relevance of the study is determined by the need to train specialists capable to carry out independent analytical activity, to make legally based decisions in conditions of uncertainty and to coordinate actions effectively in non-standard operational situations. The author proves that the traditional lecture-seminar system with an emphasis on memorizing information does not provide sufficient training for specialists who must act in situations of rapid change and bear high responsibility for their decisions. The author analyses in detail the most effective interactive methods for teaching the discipline, in particular business games, case method, role-playing games, modelling of real situations and project method the project method, which ensure in-depth assimilation of knowledge, develops practical skills, creates conditions for the development of team interaction skills, preparation for service in conditions of increased workload, and contributes to the formation of their readiness for the challenges of modernity. The author focuses on the relevance of a particular method depending on the type of lesson, its topic and goals. The article reveals the role of the teacher in interactive learning. The psychological and pedagogical advantages of training future border guard officers using interactive methods are determined. The criteria for evaluating the effectiveness of interactive methods are defined, which include not only theoretical knowledge, but also practical ability to apply it in specific situations, speed and accuracy of decision-making, ability to identify risk factors, literacy of communication with persons of different categories, ability to work in a team and coordinate the actions of colleagues. The results of a survey of cadets on the effectiveness of interactive learning in the process of preparing for future professional activities are highlighted. The practical significance of the study lies in substantiating the effectiveness of the use of interactive training methods in the process of training future border guard officers to ensure the necessary level of competence and readiness for professional activities in border checks. Prospects for further research in the direction of developing specific cases based on the real professional situations
THE PLACE AND SIGNIFICANCE OF PROFESSIONAL ETHICS IN MODERN EDUCATIONAL ACTIVITIES
No full textУ статті висвітлено особливості професійної етики в освітній діяльності; визначено, що досліджувана нами категорія є важливим компонентом педагогічної діяльності в закладі освіти будь-якого рівня; з’ясовано, що саме професійна етика визначає моральні й етичні норми поведінки педагогічних працівників. Професійна етика в освітній галузі включає в себе комплекс правил і стандартів, що керують взаємодією зі здобувачами освіти, колегами та іншими учасниками навчально-виховного процесу. У пропонованій статті, окрім того, що досліджено місце та значення професійної етики в сучасній освітній діяльності, визначено її роль у формуванні високого рівня педагогічної культури та забезпеченні якості освітнього процесу. Професійна етика педагога є комплексом моральних норм, цінностей, принципів, за допомогою яких здійснюється регулювання взаємодії зі здобувачами освіти та визначаються стандарти професійної поведінки у процесі надання освітніх послуг. Розкрито специфіку впливу професійно-етичної компетентності педагогів на ефективність комунікації, що сприяє створенню сприятливого освітнього середовища, формує довіру між учасниками освітнього процесу. На основі аналізу наукових праць відомих дослідників як в галузі педагогічної діяльності загалом, так і професійної етики зокрема, установлено, що культура педагога в сучасному освітньому середовищі є ключовим чинником ефективного спілкування та важливим компонентом професіоналізму. Дослідження вітчизняних і зарубіжних науковців підкреслюють, що етичні норми та цінності педагогічної професії визначають моральні орієнтири сучасного викладача, впливають на характер його комунікації з вихованцями, батьками й колегами та забезпечують гуманістичний характер освітнього процесу. Обґрунтовано необхідність системного формування етичної культури майбутніх фахівців будь-якої галузі діяльності у процесі їхньої професійної підготовки та підвищення кваліфікації. Зроблено висновок, що професійна етика є ключовим чинником успішної педагогічної діяльності та важливою передумовою розвитку гуманістично орієнтованої, якісної та конкурентоспроможної освіти. Роль професійної етики набуває особливої актуальності, оскільки вона сприяє формуванню довірливого освітнього середовища, підтриманню професійного іміджу педагога та попередженню педагогічних деформацій.The article highlights the features of professional ethics in educational activities; it is determined that the category we are studying is an important component of pedagogical activity in an educational institution of any level; it is found out that it is professional ethics that determines the moral and ethical norms of behavior of pedagogical workers. Professional ethics in the educational field includes a set of rules and standards that govern interaction with students, colleagues, and other participants in the educational process. The proposed article, in addition to examining the place and significance of professional ethics in modern educational activities, identifies its role in forming a high level of pedagogical culture and ensuring the quality of the educational process. The professional ethics of a teacher are a set of moral norms, values, and principles that regulate interaction with students and determine standards of professional behavior in the process of providing educational services. The specifics of the influence of teachers’ professional and ethical competence on the effectiveness of communication are revealed, which contributes to the creation of a favorable educational environment and forms trust between participants in the educational process. Based on the analysis of scientific works of well-known researchers both in the field of pedagogical activity in general and in the field of professional ethics in particular, it has been established that the culture of a teacher in the modern educational environment is a key factor in effective communication and an important component of professionalism. Studies by domestic and foreign scientists emphasize that the ethical norms and values of the teaching profession determine the moral guidelines of a modern teacher, influence the nature of his communication with students, parents, and colleagues, and ensure the humanistic nature of the educational process. The need for systematic formation of the ethical culture of future specialists in any field of activity in the process of their professional training and advanced training is substantiated. It is concluded that professional ethics is a key factor in successful pedagogical activity and an important prerequisite for the development of humanistically oriented, high-quality and competitive education. The role of professional ethics is becoming particularly relevant, as it contributes to the formation of a trusting educational environment, maintaining the professional image of a teacher, and preventing pedagogical deformations
INCREASING THE SURVIVAL AND SECURITY OF UNITS, NEW TRENDS FROM THE EXPERIENCE OF THE RUSSIAN-UKRAINIAN WAR
No full textНа сучасному етапі зміна форм і способів ведення збройної боротьби, застосування новітніх засобів ураження потребують пошуку та реалізації шляхів підвищення живучості та безпеки підрозділів. Живучість – це ознака, яка характеризує здатність підрозділів уникати чи протидіяти впливу противника або умовам навколишнього середовища, зберігаючи здатність виконувати бойові завдання. Підрозділи мають уживати заходів підвищення живучості в межах своїх спроможностей. Живучість може бути покращена за допомогою різних засобів і методів. Аналіз бойових дій російсько-української війни у 2024 році показує, що невиконання завдань підвищення живучості та безпеки підрозділів завжди призводить до втрат особового складу, озброєння та техніки, відповідно значно понижується боєздатність підрозділів і втрачається стійкість оборони. Аналізу досліджень підвищення живучості та безпеки підрозділів присвячено значну кількість наукових праць, які стали вагомим внеском у теоретичні основи щодо підвищення живучості і безпеки підрозділів під час ведення бойових дій. Методика оцінювання захисних і маскувальних властивостей місцевості дає змогу провести розрахунок показника ступеня прикриття місцевості району ведення бойових дій природними та штучними масками й за обраними критеріальними значеннями оцінити захисні та маскувальні властивості місцевості, визначити потребу в інженерних засобах для маскування. Запропоновано проєкт уніфікованої позиції відділення, що складається з парних окопів для ведення вогню з індивідуальної та групової зброї. Позиція відділення забезпечує розосередження особового складу, захист від засобів ураження противника, а також зручність ведення вогню, що значно підвищує його ефективність і відповідно підвищує стійкість оборони.At the present stage, changing the forms and methods of armed struggle, the use of the latest means of destruction require the search and implementation of ways to increase the survivability and safety of units. Survivability is a feature that characterizes the ability of units to avoid or counteract enemy influence or environmental conditions while retaining the ability to perform combat missions. Units must carry out survivability measures within their capabilities. Survivability can be improved by various means and methods. The analysis of the combat actions of the Russian-Ukrainian war in 2024 shows that failure to fulfill the tasks of increasing the survivability and safety of units always leads to losses of personnel, weapons and equipment, respectively, the combat capability of units is significantly reduced and the stability of defense is lost. Analysis of research on issues of improving the survivability and safety of units is devoted to a significant number of scientific papers, they made a significant contribution to the theoretical foundations for improving the survivability and safety of units during combat operations. The method of evaluation of protective and camouflage properties of the area allows calculating the indicator of the degree of coverage of the area of warfare with natural and artificial masks and to evaluate the protective and camouflage properties of the area according to the selected criteria, to determine the need for engineering means for camouflage. A draft unified position of the department is proposed, which consists of paired trenches for firing from individual and group weapons. The separation position provides dispersal of personnel, protection from enemy weapons, as well as ease of firing, which significantly increases its effectiveness and, accordingly, increases the stability of defense
ENSURING THE SUSTAINABILITY OF THE BORDER GUARD DETACHMENT MANAGEMENT SYSTEM UNDER MARTIAL LAW BY INCREASING THE SURVIVABILITY OF CONTROL POINTS
Get PDFУ статті розглянуто проблематику живучості пунктів управління як одну із складових стійкості функціонування системи управління прикордонного загону в умовах активного впливу засобів ураження противника. Зазначені умови застосування сил і засобів прикордонного загону в різних формах оперативно-службової діяльності, бойових діях вимагають створення і утримання розвиненої системи стаціонарних захищених і рухомих пунктів управління, яка забезпечить необхідний рівень її живучості. Живучість – це характеристика пунктів управління, яка залежить не тільки від уразливості його елементів, а й від особливостей їх функціонування під час ведення оперативно службової діяльності (бойових дій). Умовно процес функціонування пунктів управління поділено на такі етапи: підготовка до виконання оперативно-службових (бойових) завдань, виконання оперативно-службових (бойових) завдань, згортання, переміщення на нові рубежі, розгортання. Зроблено висновок, що ураження пунктів управління або його елементів може здійснюватися на будь-якому етапі їх застосування. У загальному розумінні до питань забезпечення живучості пунктів управління віднесено заходи щодо: зменшення обсягу впливу противника на пункти управління; послаблення впливу на пункти управління; відновлення пошкоджених елементів пунктів управління. Основну увагу у статті зосереджено на питаннях живучості пунктів управління щодо ослаблення впливу противника, які за своєю сутністю є заходами щодо їх захисту. Відповідно до зазначеного розкрито низку проблемних питань, пов’язаних із маскуванням і фортифікаційним обладнанням районів розміщення пунктів управління. За отриманими результатами запропоновано рекомендації щодо вирішення цих проблемних питань на рівні прикордонного загону (тактичному рівні). Запропонована комплексна система захисту пунктів управління дозволить під час планування оперативно-службової діяльності (бойових дій) взаємопов’язати пункти управління, засоби розвідки-ураження та заходи захисту пунктів управління на рівні прикордонного загону в єдиному форматі, що дасть змогу прогнозувати можливості противника з розкриття-ураження та визначати необхідні заходи для приховування-захисту системи пунктів управління на тактичному рівні.The article deals with the problem of survivability of control points as one of the components of the stability of the border guard detachment’s control system under the active influence of enemy destruction means. These conditions for the use of forces and means of a border guard detachment in various forms of operational and service activities and combat operations require eation and maintenance of a developed system of stationary protected and mobile control points which will ensure the required level of its survivability. Survivability is a characteristic of control points that depends not only on the vulnerability of its elements, but also on the peculiarities of their functioning during operational activities (combat operations). Conventionally, the process of functioning of control centers is divided into the following stages: preparation for operational and service (combat) tasks, performance of operational and service (combat) tasks, winding down, moving to new frontiers, and deployment. It is concluded that the destruction of control points or its elements can be carried out at any stage of their use. In a general sense, the issues of ensuring the survivability of control points include measures to: reduce the amount of enemy influence on control points; weaken the influence on control points; restore damaged elements of control points. The article focuses on the issues of survivability of command and control points in terms of mitigating the enemy’s influence, which are essentially measures to protect them. Accordingly, a number of problematic issues related to camouflage and fortification of the areas where control points are located are revealed. Based on the results obtained, recommendations are proposed to address these problematic issues at the tactical level. In particular, an integrated system of control points protection will allow, when planning operational activities (combat operations), to interconnect control points, reconnaissance-destruction means and measures to protect control points at the level of a border detachment in a single format, which will allow predicting the enemy’s capabilities for disclosure-destruction and determining the necessary measures to conceal and protect the control point system at the tactical level
MAIN TRENDS IN THE USE OF MODERN WEAPONS AND MILITARY EQUIPMENT BY SECURITY AND DEFENSE SECTOR ENTITIES WHEN PERFORMINGCOMBAT (COMBAT) TASKS
Get PDFУ статті розглянуто основні тенденції застосування сучасного озброєння та військової техніки суб’єктами сектору безпеки та оборони під час виконання службово-бойових (бойових) завдань у період з 2022 по початок 2025 року. Проаналізовано зростання використання безпілотних літальних апаратів, високоточної артилерії, систем активного захисту, мережевих центрів управління вогнем, комплексів протиповітряної оборони, засобів електронної боротьби, колісної бронетехніки, лазерних засобів нелетального впливу, робототехнічних платформ і сучасних засобів зв’язку. Висвітлено, що кількість операційних БпЛА в українських підрозділах сягнула понад 1 250 одиниць, з яких близько третини використовуються для ударних завдань, що суттєво розширило можливості повітряної розвідки та коригування вогню. Показано, що модернізація артилерійських підрозділів із впровадженням керованих снарядів і ракетно-гарматних систем підвищила точність вогню до 70–90 % випадків ураження з першого пострілу, а середня дальність стрільби зросла до 25 км. Детально проаналізовано інтеграцію систем активного захисту APS “Trophy” і “Arena”, які встановлено на танках Т-72, Т-80 та M1A1 Abrams, та відображено показники успішного відбиття понад 90 % протитанкових керованих ракет. Описано розвиток мережевих систем управління “Варта” та FBCB2, що скоротили час від виявлення цілі до відкриття вогню з 12 до 4,5 хвилини. Окремий розділ присвячено комплексам протиповітряної оборони за участі ЗРК “Бук-M1”, “Панцир-С1” і NASAMS, які успішно відбили понад 260 авіаударів та 400 ракетних атак за рік. Розглянуто нові напрями розвитку: удосконалення алгоритмів штучного інтелекту для оптимізації застосування високоточної зброї, розробку автономних робототехнічних комплексів із розширеним набором сенсорів, формування систем протидії гіперзвуковим загрозам та інтеграцію радіочастотних і лазерних засобів нелетального захисту в мультисенсорні платформи.The article examines the main trends in the use of modern weapons and military equipment by security and defense sector entities when performing service and combat (combat) tasks in the period from 2022 to the beginning of 2025. The growth in the use of unmanned aerial vehicles, high-precision artillery, active protection systems, network fire control centers, air defense complexes, electronic warfare, wheeled armored vehicles, non-lethal laser weapons, robotic platforms, and modern communications equipment is analyzed. It is highlighted that the number of operational UAVs in Ukrainian units has reached more than 1,250 units, of which about a third are used for strike missions, which significantly expanded the capabilities of aerial reconnaissance and fire adjustment. It is shown that the modernization of artillery units with the introduction of guided shells and rocket-gun systems increased the accuracy of fire to 70–90 % of first-shot hits, and the average firing range increased to 25 km. The integration of the APS “Trophy” and “Arena” active protection systems, which are installed on the T-72, T-80 and M1A1 Abrams tanks, is analyzed in detail, and the indicators of successful repelling of more than 90 % of anti-tank guided missiles are reflected. The development of the “Varta” and FBCB2 network control systems is described, which reduced the time from target detection to opening fire from 12 to 4,5 minutes. A separate section is devoted to air defense complexes with the participation of the Buk-M1, Pantsir-S1 and NASAMS air defense systems, which successfully repelled more than 260 air strikes and 400 missile attacks per year. New areas of development were considered: improving artificial intelligence algorithms to optimize the use of high-precision weapons, developing autonomous robotic complexes with an expanded set of sensors, developing systems to counter hypersonic threats, and integrating radio frequency and laser non-lethal defenses into multi-sensor platforms
COMPARATIVE ANALYSIS OF UNMANNED AERIAL SYSTEMS FOR DETECTION OF CHEMICAL, BIOLOGICAL, AND RADIOLOGICAL CONTAMINATION: SELECTION OF THE OPTIMAL TACTICAL-LEVEL PLATFORM
No full textУ сучасних умовах зростання воєнних, техногенних і терористичних загроз завдання виявлення хімічного, біологічного та радіоактивного (ХБР) зараження набуває важливого значення для забезпечення безпеки як військових формувань, так і структур цивільного захисту. Традиційні засоби виявлення ХБР зараження часто вимагають фізичної присутності в зоні потенційного зараження, що суттєво підвищує ризики для особового складу. У цьому контексті використання безпілотних авіаційних систем (БпАС) як платформи дистанційного виявлення ХБР зараження є ефективним і безпечним інструментом для вирішення цього завдання.У статті проведено багатокритеріальний компаративний (порівняльний) аналіз різних типів БпАС з метою вибору найбільш придатних платформ, які можуть застосовуватись для виявлення ХБР зараження на тактичному рівні. Було здійснено: формалізацію вимог до БпАС для виконання відповідних завдань та огляд понад 80 моделей різних типів БпАС, які потенційно відповідають зазначеним вимогам. За результатами відбору систематизовано технічні характеристики найбільш прийнятних 35 моделей БпАС (по п’ять моделей кожного типу, що класифіковані за аеродинамічною схемою та способом зльоту / посадки) для подальшого їх аналізування та оцінювання за 12 критеріями.Для об\u27єктивної інтеграції показників у загальну оцінку ефективності застосовано ентропійно-зважений підхід до нормалізації даних, що дозволив урахувати значущість кожного критерію. Результати аналізу подано у вигляді інтегральних рейтингів і графічних радарних діаграм для кожного типу БпАС. На основі отриманих результатів виявлено, що мультироторні БпАС є найбільш придатними для локальної розвідки в умовах ХБР зараження, особливо в урбанізованій місцевості. Запропонований алгоритм компаративного аналізу може бути адаптований як основа методики для вибору БпАС у надзвичайних ситуаціях з ознаками хімічного, біологічного, радіологічного та ядерного (ХБРЯ) впливу.In the current context of growing military, technological, and terrorist threats, the task of detecting chemical, biological, and radiological (CBR) contamination is gaining critical importance for ensuring the safety of both military units and civil protection structures. Traditional means of CBR detection often require physical presence in the potentially contaminated area, which significantly increases the risks to personnel. In this context, the use of unmanned aerial systems (UAS) as platforms for remote detection of CBR contamination serves as an effective and safe tool for addressing this challenge. This study presents a multicriteria comparative analysis of various types of UAS with the aim of selecting the most suitable platforms that can be applied for CBR contamination detection at the tactical level. The work includes a formalization of operational requirements for UAS capable of performing the relevant tasks, as well as a review of over 80 UAS models of different types that potentially meet these requirements. Based on the selection results, the technical specifications of the 35 most appropriate UAS models (five from each type, classified according to aerodynamic configuration and take off / landing method) were systematized for further analysis and evaluation against 12 criteria. To objectively integrate the indicators into an overall effectiveness score, an entropy-weighted data normalization approach was applied, allowing for the consideration of each criterion’s significance. The results of the analysis are presented as integrated rankings and graphical radar charts for each UAS type. Based on the findings, multirotor UAS were identified as the most suitable for localized reconnaissance in CBR-contaminated environments, especially in urban areas. The proposed comparative analysis algorithm can be adapted as the basis for a methodology for selecting UAS in emergency situations involving CBRN threats