Scientific Periodicals of the Bohdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine
Not a member yet
1501 research outputs found
Sort by
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ МОДЕЛІ ДОРОЖНЬОЇ КАРТИ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ПРАВООХОРОНЦЯМИ
No full textАктуальність статті обумовлена необхідністю підготовки фахівців-правоохоронців, здатних до виконання професійної діяльності на міжнародному рівні. Питання володіння англійською мовою випускниками закладів вищої освіти сектору безпеки та оборони набуло актуальності упродовж останніх років, особливої значущості з початком повномасштабної війни. Необхідність стандартизації рівня професійної комунікації за світовими та європейськими документами (НАТО, ЄС) та нагальна потреба у спілкуванні з зарубіжними партнерами обумовили мету написання статті, яка присвячена концептуальним засадам формування моделі дорожньої карти вивчення англійської мови правоохоронцями. У процесі написання статті використовувались теоретичні та практичні методи дослідження з метою опрацювання низки нормативних документів щодо організації вивчення англійської мови у закладах вищої освіти сектору безпеки та оборони, дослідження вітчизняних та зарубіжних науковців, присвячені цій проблематиці, та вивчення рівня володіння іноземною мовою здобувачами Національної академії внутрішніх справ. Сучасні проблеми пов’язані з мовною підготовкою в академії були проаналізовані на теоретичному і практичному рівнях та, відповідно, були запропоновані практичні шляхи їх подолання. За результатами дослідження були визначені концептуальні засади та сформована модель дорожньої карти вивчення англійської мови правоохоронцями. Її створення ґрунтується на вивченні зарубіжних та вітчизняних наукових джерел, значної кількості освітніх публікації в сфері методики вивчення мов та власному досвіді мовних кафедр Національної академії внутрішніх справ. За результатами дослідження було зроблено висновок про доцільність її впровадження у навчальний процес закладів вищої освіти сектору безпеки та оборони. Також визначено, що проведення подальших досліджень у цій сфері сприятиме оволодінню англійською мовою професійного спрямування усіма категоріями навчального контингенту.The relevance of the article is grounded by the need of formation the new generation of law enforcement specialists, capable of conducting professional activity on the international level. The question of the English language mastering by the graduates of higher educational institutions of the Security and Defense sector has been significantly updated in recent years and has gained particular importance with the beginning of a full-scale war. The need to standardize the level of professional communication according to world and European documents (NATO, EU) and the urgent need to communicate with foreign partners determined the purpose of writing the article dedicated to the formation of the road map model of learning English by law enforcement officers. In the process of writing this article, a number of theoretical and practical research methods were used to study a number of regulatory documents as to the organization of the English language learning process in higher educational establishments of the Security and Defense sector, researches of domestic and foreign scientists devoted to this field and practical researches concerning the level of foreign language proficiency of the cadets of the National Academy of Internal Affairs. The contemporary problems of the situation with the knowledge of languages at the Academy were analyzed on the theoretical and practical background and the possible ways of their decisions were proposed. Based on the results of the study, conceptual principles were defined and the road map model of learning English by law enforcement officers was created. Its formation is grounded on the analysis of the domestic and foreign scientific resources, the significant amount of the educational publications in sphere of the languages’ studies and the sufficient experience of the languages’ departments of the National Academy of Internal Affairs. On the background of conducted research, it was concluded that it is appropriate to introduce it into the educational process of higher educational establishments of law enforcement direction. It was also determined that further researches in this area will contribute to the mastering of professional English by all categories of the educational contingent
ПРАВО ВИЇЗДУ ЗА МЕЖІ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ОСОБЛИВОСТІ РЕГЛАМЕНТАЦІЇ ТА ПРАВОЗАСТОСОВЧА ПРАКТИКА
No full textThe article examines the doctrinal approaches to understanding and the normative basis of the subjective right to leave the country. In accordance with international legal regulations, a model of legal relations of legal stay of a migrant is determined, which, in particular, provides for the right to freely leave any country, including one\u27s own.
The organizational and legal form is confirmed implementation of migration opportunities of an individual, which is characteristic of public law regulation.
The impact of the large-scale Russian armed invasion on the migration sphere is analyzed.
The legal nature of the limitation of the realization of subjective possibilities is clarified in comparison with foreign experience of restriction of human rights. A conclusion is made about the admissibility of the restriction of the right to travel outside Ukraine under the martial law regime. The numerous institutional tools of the security and defense sector in a protracted armed conflict require the involvement of human resources, which necessitates additional guarantees of the fulfillment of military duty by citizens of Ukraine. Legal restrictions designed to form an adequate mobilization contingent turned out to be interrelated with the exercise by citizens of their migration rights.
The formation of Ukrainian law enforcement practice is noted under circumstances in which the state apparatus of other countries did not have to act to mobilize resources and protect state sovereignty. General mobilization correlates with the ban on leaving, which is allowed under martial law.
The emphasis is on ensuring a balance between national interests and subjective opportunities, for which it is important to establish transparent rules of conduct, using the legal mechanisms provided for by the Constitution of Ukraine. Legal regulation must comply with the principle of legal certainty with clear and, if possible, stable rules for restrictions on rights and freedoms. People need to know what prohibitions, in particular regarding travel outside Ukraine, are related to the defense of the country and how to comply with them. The formation of a clear legal regulation of crossing the state border under martial law is considered a promising result of scientific research.У статті досліджено доктринальні підходи розуміння та нормативна основа суб’єктивного права виїзду за межі країни. Відповідно до міжнародно-правової регламентації визначено модель правовідносин легального перебування мігранта, що, зокрема передбачає право вільно залишити будь-яку країну, включаючи й свою власну.
Підтверджується організаційно-правовий спосіб реалізації міграційних можливостей фізичної особи, що характерний для публічно-правового регулювання.
Проаналізовано вплив широкомасштабного російського збройного вторгнення на міграційну сферу.
З’ясовано юридичну природу лімітованості реалізації суб’єктивних можливостей у співставленні із закордонним досвідом обмеження прав людини. Зроблено висновок про допустимість в умовах дії режиму воєнного стану обмеження права виїзду за межі України. Чисельний інституційний інструментарій сектору безпеки і оборони в затяжному збройному конфлікті потребує залучення людського ресурсу, що зумовлює додаткове гарантування виконання військового обов’язку громадянами України. Правові обмеження, розраховані на формування належного мобілізаційного контингенту виявилися взаємопов’язаними з реалізацією громадянами своїх міграційних прав.
Відзначається формування української правозастосовчої практики за обставин, в яких не доводилося діяти державному апарату інших країн для мобілізації ресурсів і захисту державного суверенітету. Загальна мобілізація корелюється із забороною виїзду, що допускається за умовами воєнного стану.
Акцентовано на забезпечення балансу національних інтересів і суб’єктивних можливостей, для чого важливо встановити прозорі правила поведінки, з використанням, передбачених Конституцією України юридичних механізмів. Правове регулювання повинно відповідати принципу правової визначеності із зрозумілими та за можливості сталими правилами обмежень прав і свобод. Людям потрібно знати, які заборони, зокрема стосовно виїзду за межі України, пов’язані із захистом країни та яким чином їх дотримуватися. Перспективним результатом наукових досліджень розглядається формування на рівні закону зрозумілої правової регламентації перетинання державного кордону в умовах воєнного стану
RECOMMENDATIONS OF THE STATE BORDER PROTECTION AUTHORITY ON THE ESTABLISHMENT OF A CONTROL SYSTEM FOR FUELS AND LUBRICANTS
No full textУ статті проаналізовано нормативно-правові документи, що визначають діяльність посадових осіб органу (підрозділу) охорони державного кордону в контексті контролю за пально-мастильними матеріалами. Аналізом установлено їх недосконалість. Посадові особи органу (підрозділу) охорони державного кордону не мають керівного документа, який визначає порядок перевірки пально-мастильних матеріалів. Досвід проходження служби та висновки службових розслідувань дозволили визначити перелік порушень, пов’язаних із неналежним контролем за правильним, економним і доцільним використанням пального. Серед виявлених порушень були зафіксовані такі: маніпуляції з густиною нафтопродуктів; завищення пробігу транспортних засобів; експлуатація автомобілів із несправним спідометром; неналежне ведення службової документації, пов’язаної з обліком витрат пального, що може призвести до втрат, нестач або розкрадання пального. Дослідженням виявлено суперечності в практичній діяльності органу (підрозділу) охорони державного кордону щодо зберігання та обліку пального на об’єктах служби забезпечення пально-мастильними матеріалами. Контроль пального здійснюється на етапах приймання, зберігання та видачі. Для його зберігання використовують резервуари, бочки, каністри. Облік пального в Державній прикордонній службі України ведеться в одиницях маси, хоча визначення об’єму виконується за допомогою метроштока й калібрувальної таблиці. Для переведення об’єму в масу використовують ареометр чи нафтоденсиметр, які визначають густину та температуру пального. Однак у пунктах заправлення підрозділів охорони державного кордону нафтоденсиметри відсутні, і обчислення маси часто здійснюється без їх застосування. Це створює ризики неточностей і можливості для маніпуляцій із густиною, що впливає на ефективність контролю й раціональність використання пального. Підставою для списання та обліку економії чи перевитрати пального на транспортному засобі є дорожній лист, який веде закріплений водій. Контроль витрат пального є неефективним через приписування кілометражу, несправний спідометр, неналежне ведення документації та неточно встановлені норми, що спричиняють втрати та розкрадання. Підходи до контролю за пальним в органі (підрозділі) охорони державного кордону виявились застарілими та неефективними. Запропоновано для контролю за пальним використати сучасні методи та технології. Сучасні методи і технології передбачають можливості обладнати транспортні засоби Державної прикордонної служби України GPS-трекерами та датчиками контролю пального; маркування пального у різні кольори; обладнати резервуари з пальним системою рівномірів.The article analyzes the regulatory and legal documents which define the activities of officials of the State border protection body (unit) in the context of control over fuels and lubricants. The analysis revealed that they are imperfect. Officials of the state border guard agency (unit) do not have a guiding document that defines the procedure for checking fuels and lubricants. The experience of service and the conclusions of internal investigations made it possible to identify a list of violations related to improper control over the correct, economical and appropriate use of fuel. Among the violations identified were the following: manipulation of the density of petroleum products; overstatement of vehicle mileage; operation of vehicles with a faulty speedometer; improper maintenance of official documentation related to fuel consumption, which led to fuel losses, shortages or theft. The study revealed contradictions in the practical activities of the state border protection body (unit) regarding the storage and accounting of fuel at the facilities of the fuel and lubricants supply service. Fuel control is carried out at the stages of acceptance, storage and delivery. Tanks, barrels, and canisters are used for its storage. Fuel accounting at the State Border Guard Service of Ukraine is carried out in units of mass, although the volume is determined using a meter rod and a calibration table. To convert the volume to mass, an areometer or oil densimeter is used to determine the density and temperature of the fuel. However, there are no oil densitometers at the refueling stations of the state border guard units, and the mass calculation is often performed without their use. This creates the risk of inaccuracies and opportunities for manipulation of the density, which affects the effectiveness of control and the rational use of fuel. The basis for writing off and accounting for fuel savings or overruns on a vehicle is the waybill kept by the assigned driver. Fuel consumption control is ineffective due to mileage attribution, faulty speedometer, inadequate documentation, and incorrectly established standards that cause losses and theft. The approaches to fuel control in the State Border Guard Body (Unit) have proved to be outdated and ineffective. It is proposed to use existing modern methods and technologies for fuel control. Modern methods and technologies provide for the possibility of equipping vehicles of the State Border Guard Service of Ukraine with GPS trackers and fuel control sensors; marking fuel in different colors; equipping fuel tanks with a system of equalizers
COUNTER AMBUSH ACTIONS DURING SERVICE AND COMBAT TASKS BY UNITS OF THE ARMED FORCES OF UKRAINE
No full textУ статті висвітлено деякі тактичні прийоми протидії засідкам противника під час виконання службово-бойових завдань підрозділами Збройних Сил України з урахуванням досвіду російсько-української війни. Наведені можливі варіанти засідкових дій противника та сформульовані оптимальні, доцільні способи упередження потрапляння в засідку та зменшення її негативних наслідків, якщо цього уникнути не вдалось. У процесі дослідження було проаналізовано наукові праці, систематизовано нормативно-правові документи та інших джерела інформації, виявлено взаємозв’язки між різними формами та способами ведення бойових дій, та їх вплив на ефективність контрзасідкових дій. Первинними джерелами дослідження обрано: Бойовий статут механізованих і танкових військ Сухопутних військ Збройних Сил України, нормативно-правові документи, що регулюють питання підготовки та ведення бойових дій, та відеоматеріали дій підрозділів спецпризначення. Проаналізовано тактику противника щодо влаштування засідок, ідентифіковано уразливі місця у діях підрозділів під час потрапляння в засідку. Акцентовано, що контрзасідкові дії є невід’ємною частиною підготовки та виконання службово-бойових завдань підрозділами Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України та інших збройних формувань зі складу Сил оборони. Ефективність таких дій впливає на збереження особового складу, техніки та успішне виконання поставлених завдань.The article highlights some tactical methods of countering enemy ambushes during the performance of service and combat tasks by units of the Armed Forces of Ukraine, taking into account the experience of the Russian-Ukrainian war. Possible variants of the enemy’s ambush actions are presented and optimal, expedient ways of preventing an ambush and reducing its negative consequences, if this could not be avoided, are formulated. In the process of the research, an analysis of scientific works, a systematization of regulatory and legal documents and other sources of information was carried out. Identifying the relationships between various forms and methods of conducting combat operations and their impact on the effectiveness of counter-ambush operations. The primary sources of the research are: the combat charter of the mechanized and tank troops of the Ground Forces of the Armed Forces of Ukraine, regulatory and legal documents regulating the preparation and conduct of hostilities, and video footage of the actions of special forces units. At the same time, the authors focused on identifying the types of ambushes that are most commonly used depending on the area. Analysis of enemy tactics when setting up ambushes Identification of vulnerable points in the actions of units during an ambush. Counter-ambush operations are an integral part of the preparation and execution of service combat tasks by units of the Armed Forces of Ukraine, the National Guard of Ukraine, the State Border Guard Service of Ukraine and other armed formations from the defense forces. The effectiveness of such actions affects the preservation of personnel, equipment and the successful completion of assigned tasks
PROSPECTS FOR DEVELOPMENT AND CHALLENGES OF PERSONNEL MANAGEMENT IN MILITARY AFFAIRS IN UKRAINE
No full textУ статті розглянуть актуальні проблеми та перспективи розвитку кадрового менеджменту в Збройних Силах України в умовах сучасної збройної агресії та трансформаційних процесів у секторі безпеки й оборони. Акцентовано на зростанні ролі управління людськими ресурсами як основного чинника забезпечення боєздатності армії, її стійкості та адаптивності до динамічних змін оперативної обстановки. Проаналізовано виклики, зокрема скорочення кадрового потенціалу, недосконалість системи кар’єрного управління, нормативно-правові прогалини, низьку мотивацію особового складу, необхідність цифровізації кадрових процесів, потребу у психосоціальній підтримці військових та інтеграцію до стандартів НАТО. Використано методи аналізу, синтезу, системного підходу та порівняльного аналізу для розроблення рекомендацій щодо вдосконалення кадрової політики. Запропоновано комплексний підхід до реформування кадрового менеджменту, що базується на принципах стратегічного управління особовим складом, цифровізації, розвитку людиноцентричних практик та створення мотиваційного середовища. Викладено етапи реалізації та основні напрями трансформації системи кадрового управління у Збройних Силах України відповідно до Концепції, що впроваджує Міністерство оборони. Основна її мета – створення професійного війська, здатного ефективно реагувати на загрози та інтегруватися у євроатлантичний безпековий простір. Висвітлено реалізацію концепції через три етапи. Перший передбачає вирішення нагальних кадрових, психологічних та соціальних питань, реабілітацію та реінтеграцію військовослужбовців, формування нормативно-правової бази та цифровізацію процедур. Наступний охоплює період демобілізації і зосереджується на збереженні кадрового потенціалу, автоматизації обліку та ефективному управлінні особовим складом. Кінцевий етап орієнтований на остаточний перехід до контрактної армії, розвиток резерву, професіоналізацію сержантського складу, цифрову трансформацію військової освіти та впровадження гендерної рівності. Результати дослідження можуть стати основою для формування нових підходів до кадрового забезпечення ЗСУ як у період війни, так і в процесі післявоєнного відновлення та євроатлантичної інтеграції. Наголошено на потребі нормативного оновлення, міжвідомчої координації та адекватного фінансування для успішного впровадження змін. Результатом має стати боєздатна, соціально відповідальна та сучасна армія, здатна до адаптивного реагування на загрози та відповідна стандартам НАТО.The article examines the current challenges and prospects for the development of personnel management in the Armed Forces of Ukraine under conditions of ongoing armed aggression and transformational processes in the security and defence sector. The growing role of human resource management is emphasized as a key factor in ensuring the army’s combat readiness, resilience, and adaptability to dynamic changes in the operational environment. The study analyzes major challenges, including the reduction of human resource capacity, the imperfection of the career management system, regulatory and legal gaps, low personnel motivation, the necessity for digitalization of HR processes, the need for psychosocial support for military personnel, and integration into NATO standards. Methods of analysis, synthesis, a systems approach, and comparative analysis are used to develop recommendations for improving personnel policy. A comprehensive approach to reforming personnel management is proposed, based on the principles of strategic human resource management, digitalization, the development of human-centered practices, and the creation of a motivating environment. The stages of implementation and key directions of the transformation of the personnel management system in the Armed Forces of Ukraine are outlined in accordance with the Concept introduced by the Ministry of Defence. Its main goal is to create a professional military force capable of effectively responding to threats and integrating into the Euro-Atlantic security space. The Concept is being implemented in three stages. The first stage focuses on addressing urgent personnel, psychological, and social issues, rehabilitating and reintegrating servicemembers, establishing a legal framework, and digitalizing procedures. The second stage covers the demobilization period and focuses on preserving human resources, automating personnel records, and enhancing personnel management. The final stage is aimed at the full transition to a contract-based army, the development of reserves, the professionalization of the NCO corps, the digital transformation of military education, and the implementation of gender equality. The research results may serve as a foundation for developing new approaches to human resource support in the Armed Forces of Ukraine, both during wartime and in the process of post-war recovery and Euro-Atlantic integration. The article highlights the need for regulatory modernization, interagency coordination, and adequate funding to ensure successful implementation of the reforms. The ultimate goal is a capable, socially responsible, and modern military force, able to respond flexibly to threats and aligned with NATO standards
RECOMMENDATIONS ON THE APPLICATION OF SITUATIONAL AWARENESS SYSTEMS IN THE HEADQUARTERS OF THE BORDER COMMANDER’S OFFICEFOR RAPID REACTION
No full textСтаттю присвячено аналізу теоретичних і практичних аспектів створення та впровадження інформаційних систем для підвищення ситуаційної обізнаності органів військового управління. У статті розроблено рекомендації щодо застосування окремих складових систем ситуаційної обізнаності на етапах підготовки й безпосереднього ведення бою. Досліджено сучасні підходи й погляди на управління службово-бойовою діяльністю прикордонних підрозділів і потреб у практичній допомозі. Розглянуто особливості організації та впровадження бойового досвіду у підрозділах, а також визначено значущість участі органів військового управління і командирів (начальників) усіх рівнів у процесі формування системи вивчення та практичного використання набутого досвіду. Зосереджено увагу на потребі стандартизації підходів до планування бойових дій, зокрема уніфікації процедури прийняття рішень та розробки замислу з урахуванням наявного складу підрозділів, як штатних, так і приданих. Проведено короткий аналіз чинних нормативно-правових актів, що визначають засади оперативно-службової діяльності прикордонних підрозділів швидкого реагування батальйонного типу. У дослідженні враховано практичний досвід, здобутий під час виконання завдань у районах бойових дій та стабілізаційних операцій, а також проведено оцінювання рівня бойової спроможності підрозділів у контексті реалізації покладених на них завдань. Виокремлено перспективні напрями для подальших наукових досліджень у межах зазначеної проблематики. Проаналізовано практичний досвід командирів різних рівнів у питаннях планування бойових дій та операцій, узгодження дій з суміжними підрозділами, а також забезпечення захищеного обміну інформацією щодо дислокації як ворожих сил, так і власних підрозділів. Вивчено актуальність для бійців усіх підрозділів для швидкого доступу до актуальної інформації про розміщення сил противника та поточної координації дій з іншими підрозділами та/або іншими бійцями. Актуальність дослідження полягає у необхідності поліпшення результативності виконання прикордонними підрозділами бойових завдань та завдань з охорони державного кордону. Виокремлено низку методів, які мають забезпечити вирішення завдань під час дослідження, що відповідає вимогам надійності та достовірності. Досліджено аспекти інтеграції систем ситуаційної обізнаності у військовий процес прийняття рішень управлінням прикордонної комендатури швидкого реагування батальйонного типу на стадії розроблення варіантів дій. Надано практичні рекомендації щодо впровадження сучасних інформаційних технологій, а також окреслено перспективи створення кодованої системи місцевості.The article is devoted to the analysis of theoretical and practical aspects of the creation and implementation of information systems to increase the situational awareness of military command bodies. The article develops recommendations for the use of individual components of situational awareness systems at the stages of preparation and direct combat. Modern approaches and views on the management of service and combat activities of border units and the needs for practical assistance are studied. The features of the organization and implementation of combat experience in units are considered, and the significance of the participation of military command bodies and commanders (chiefs) of all levels in the process of forming a system for studying and practical use of the acquired experience is also determined. Attention is focused on the need to standardize approaches to planning combat operations, in particular, the unification of the decision-making procedure and the development of a plan taking into account the existing composition of units, both regular and additional. A brief analysis of current regulatory legal acts that determine the principles of operational and service activities of border rapid response units of the battalion type is carried out. The study took into account the practical experience gained during the performance of tasks in areas of combat operations and stabilization operations, and also assessed the level of combat capability of units in the context of the implementation of the tasks assigned to them. Promising directions for further scientific research within the framework of the specified issues were identified. The practical experience of commanders of different levels in the planning of combat operations and operations, coordination of actions with adjacent units, as well as ensuring the secure exchange of information on the deployment of both enemy forces and their own units was analyzed. The relevance for fighters of all units for quick access to current information on the deployment of enemy forces and current coordination of actions with other units and/or other fighters was studied. The relevance of the study lies in the need to improve the effectiveness of border units in performing combat missions and tasks to protect the state border. A number of methods were identified that should ensure the solution of tasks during the study that meets the requirements of reliability and authenticity. The aspects of integrating situational awareness systems into the military decision-making process of the management of the battalion-type rapid response border command at the stage of developing options for action are investigated. Practical recommendations are provided for the implementation of modern information technologies, and the prospects for creating a coded terrain system are outlined
TRAINING OF FUTURE SPECIALISTS IN NAVIGATION AND SHIP HANDLING TO WORK WITH INFORMATION RESOURCES: A STUDY OF THEORY AND PRACTICE
No full textУ статті з’ясовано, що необхідність покращення якості підготовки майбутніх фахівців з навігації й управління суднами до роботи з інформаційними ресурсами обумовлена тим, що сучасна морська навігація потребує роботи з великими масивами даних, включаючи електронні навігаційні карти, погодні прогнози, міжнародні нормативи та стандарти, що вимагає високого рівня інформаційної компетентності. Зростання обсягу та складності інформації пов’язано з тим, що морська галузь постійно генерує величезні обсяги даних, зокрема навігаційних, метеорологічних, технічних, комерційних і правових.Констатується, що проблема підготовки майбутніх фахівців із навігації та управління суднами до роботи з інформаційними ресурсами полягає у недостатній відповідності навчальних програм сучасним вимогам морської галузі. Зростання обсягу, складності та швидкості оновлення інформації потребує розвитку навичок аналізу, обробки й використання великих даних, що часто не враховується у традиційних підходах до навчання. Крім того, фахівці повинні вміти працювати з інноваційними інформаційними системами та адаптуватися до динамічних змін у міжнародних нормах і стандартах.Результати дослідження дозволили зробити висновок, що фахівці з навігації й управління суднами повинні володіти навичками роботи з широким спектром інформаційних ресурсів. Робота з цими ресурсами вимагає не лише технічної грамотності, а й аналітичних здібностей, оперативності та вміння інтегрувати різні типи даних для прийняття зважених рішень.Результати узагальнення досвіду підготовки майбутніх фахівців із навігації та управління суднами до роботи з інформаційними ресурсами у морських закладах вищої освіти дозволи визначити найбільш ефективні форми проведення занять, зокрема практичні заняття на симуляторах, навчальні тренажери та VR, модульні заняття та кейс-стаді, лабораторні роботи, інтерактивні лекції, тренінги з управління ризиками, проєктна діяльність, навчання на борту (on-board), дистанційні заняття та кросдисциплінарні семінари.The article shows that the need to improve the quality of training of future specialists in navigation and ship handling to work with information resources is due to the fact that modern maritime navigation requires working with large amounts of data, including electronic navigation charts, weather forecasts, international norms and standards, which requires a high level of information competence. The growth in the volume and complexity of information is due to the fact that the maritime industry is constantly generating huge amounts of data, including navigation, meteorological, technical, commercial, and legal data.It is stated that the problem of training future specialists in navigation and ship handling to work with information resources is the insufficient compliance of curricula with the modern requirements of the maritime industry. The growth in the volume, complexity, and speed of information updates requires the development of skills in analyzing, processing, and using big data, which is often not considered in traditional training approaches. In addition, specialists must be able to work with innovative information systems and adapt to dynamic changes in international norms and standards.The results of the study led to the conclusion that specialists in navigation and ship handling should have the skills to work with a wide range of information resources. Working with these resources requires not only technical literacy, but also analytical skills, efficiency, and the ability to integrate different types of data for making sound decisions.The results of summarizing the experience of training future specialists in navigation and ship handling to work with information resources in maritime higher education institutions allowed us to identify the most effective forms of training, in practical, classes on simulators, training equipment and VR, modular classes and case studies, laboratory work, interactive lectures, risk management training, project activities, on-board training, distance learning and cross-disciplinary seminars
CALCULATIONS REGARDING TNE PLANNING OF TNE EDUCATIONAL PROCESS AT TNE MILITARY TRAINING DEPARTMENT UNDER TNE RESERVE OFFICER PROGRAM
No full textУ статті проаналізовано останні дослідження і публікації, пов’язані з тематикою підготовки громадян України за програмою офіцерів запасу, подано результати роботи щодо планування та проведення військової підготовки громадян України в Національній академії Державної прикордонної служби України.Розглянуто вимоги керівних документів командувача Сухопутних військ Збройних сил України щодо порядку планування та проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу за військово-обліковою спеціальністю “Бойове застосування механізованих з’єднань, військових частин і підрозділів”.Висвітлено зміст переліку компетентностей офіцера запасу (військово-професійні компетентності, військово-спеціальні компетентності), етапів підготовки громадян України, які навчаються на кафедрі військової підготовки: перший етап – два роки навчання з одним навчальним днем на тиждень (методом військового дня), на що відводиться не менше 29 кредитів ЄКТС; другий етап – три тижні комплексних практичних занять (після першого курсу навчання); третій етап – один місяць навчальних зборів (після другого курсу навчання).Подано розподіл навчальних годин за розділами (загальновійськова підготовка, організація та методика роботи з особовим складом, тактична і тактико-спеціальна підготовка, військово-технічна і військово-спеціальна підготовка) та модулями під час навчання методом військового дня та проведення комплексних практичних занять і навчального збору, структурно-логічну схему викладення навчальної дисципліни “Військова підготовка”.У моделі навчання громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу зазначено загальний термін навчання на кафедрі військової підготовки, визначені терміни залучення громадян для проведення занять у 1–4 семестрах навчання, складання сесії, проведення комплексних практичних занять та навчального збору, складання випускного екзамену та Військової присяги.Акцентується на необхідності викладення в подальшому тематичного плану модулів навчальної дисципліни “Військова підготовка”.The article presents an analysis of recent research and publications related to the topic of training Ukrainian citizens under the reserve officer program and provides the results of planning and conducting military training for Ukrainian citizens at the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine.The article examines the requirements of the regulatory documents issued by the Commander of the Land Forces of the Armed Forces of Ukraine regarding the planning and implementation of military training for Ukrainian citizens under the reserve officer training program for the military specialty “Combat Employment of Mechanized Units, Military Formations, and Subdivisions.”The article outlines the list of competencies of a reserve officer (military-professional and military-special competencies), as well as the stages of training Ukrainian citizens enrolled in the military training department. These stages include: 1. First Stage: Two years of training with one training day per week (using the “military day” method), requiring no less than 29 ECTS credits. 2. Second Stage: Three weeks of comprehensive practical training (after the first year of study). 3. Third Stage: One month of military training (after the second year of study).The article provides the distribution of training hours by sections (general military training, organization and methodology of work with personnel, tactical and tactical-special training, military-technical and military-special training) and modules during military day training, comprehensive practical classes, and military training sessions. It also includes a structural and logical scheme for the presentation of the discipline “Military Training”.The presented model for training Ukrainian citizens under the reserve officer training program specifies the total duration of training at the military training department, the timelines for engaging citizens in classes during the 1st to 4th semesters, session schedules, comprehensive practical classes, military training sessions, final examinations, and the taking of the military oath.The conclusions of the research emphasize the necessity of developing a thematic plan for the modules of the “Military Training” discipline in the future
EVALUATION OF TEACHING QUALITY IN HIGHER MILITARY EDUCATIONAL INSTITUTIONS: METHODOLOGICAL FOUNDATIONS
No full textThe purpose of this article is to conduct a comprehensive study of the specific features of evaluating the quality of teaching by instructors in higher military educational institutions, with a particular focus on the National Academy of Land Forces named after Hetman Petro Sahaidachnyi. The emphasis is placed on the methodological foundations of implementing and functioning of the lesson evaluation system as a tool for enhancing the quality of the educational process and improving the professional performance of academic staff. The study analyzes the practical experience of applying the evaluation system, its impact on teaching effectiveness, cadet engagement, depth of learning, and the overall preparedness of future officers. Special attention is given to issues of ensuring objectivity and transparency in evaluation, minimizing subjective factors, and aligning national approaches with international standards, particularly NATO recommendations. The methodological basis of the research includes the analysis of regulatory documents, statistical data, and survey results of both cadets and instructors. The article presents an evaluation algorithm that covers key aspects: organizational preparation of the instructor, logical structure and clarity of material presentation, active interaction with the audience, use of visualization tools, digital technologies, and modern teaching methods. The article also discusses approaches to adapting the evaluation system to the specific nature of higher military education, including its integration with other elements of the quality assurance system. As a result of implementing the system, an increase in the professional level of instructors, enhanced motivation for methodological work, greater cadet engagement in the learning process, and the formation of an effective feedback mechanism were observed. The data analysis shows that instructors who consistently receive high evaluations demonstrate greater initiative in implementing innovative methods, digital tools, and in improving their own teaching proficiency. The practical significance of the article lies in forming methodological foundations for building an effective system of instructional quality evaluation, which contributes to the further development of higher military education and its adaptation to modern challenges.Метою цієї статті є комплексне дослідження особливостей оцінювання якості проведення занять викладачами у вищих військових навчальних закладах, зокрема в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Акцент зроблено на методичних засадах впровадження та функціонування системи оцінювання занять як інструменту підвищення якості освітнього процесу та вдосконалення професійної діяльності науково-педагогічних працівників. У дослідженні проаналізовано практичний досвід застосування системи оцінювання, її вплив на викладацьку ефективність, рівень залученості курсантів, глибину засвоєння навчального матеріалу та загальний рівень підготовки майбутніх офіцерів. Особливу увагу приділено питанням забезпечення об’єктивності та прозорості оцінювання, мінімізації суб’єктивного чинника, а також відповідності національних підходів міжнародним стандартам, зокрема рекомендаціям НАТО. Методологічну основу дослідження становлять аналіз нормативно-правових документів, статистичні дані та результати опитування курсантів і викладачів. У статті представлено алгоритм оцінювання занять, який охоплює ключові аспекти: організаційну підготовку викладача, логічність і доступність подання матеріалу, активну взаємодію з аудиторією, застосування візуалізацій, цифрових технологій і сучасних педагогічних методик. Розглянуто підходи до адаптації системи оцінювання до специфіки вищої військової освіти, включаючи її інтеграцію з іншими елементами системи забезпечення якості освіти. У результаті впровадження системи було зафіксовано зростання професійного рівня викладачів, підвищення мотивації до методичної роботи, посилення залученості курсантів до навчального процесу, а також формування дієвого механізму зворотного зв’язку. Аналіз даних свідчить, що викладачі з високими результатами оцінювання демонструють більшу активність у впровадженні інноваційних підходів, цифрових засобів навчання та підвищенні власної педагогічної майстерності. Практичне значення статті полягає у формуванні методичних засад для розбудови ефективної системи оцінювання якості викладання, що сприятиме подальшому розвитку вищої військової освіти та адаптації до сучасних викликів