Scientific Periodicals of the Bohdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine
Not a member yet
1501 research outputs found
Sort by
COOPERATION OF THE BORDER SERVICES OF UKRAINE AND HUNGARY IN THE 1990S: FORMATION OF SECURITY AND GOOD NEIGHBORLINESS MECHANISMS
No full textУ 1990-х роках співпраця прикордонних служб України та Угорщини стала ключовим інструментом забезпечення безпеки та стабільності на спільному кордоні, який після розпаду СРСР перетворився на зону підвищених ризиків: нелегальна міграція з Азії до ЄС, контрабанда зброї та тютюну, відсутність інфраструктури контролю . Основою цієї взаємодії став Договір про режим державного кордону, співробітництво та взаємодопомогу з прикордонних питань, підписаний 19 травня 1995 року. Він закріпив принципи територіальної цілісності, встановив механізми спільних патрулів, обміну інформацією та створив інституційну основу у вигляді апарату прикордонних уповноважених.
Ключові аспекти співпраці. Структурні механізми. Договір 1995 року передбачав створення спільних органів координації, зокрема Ради керівників прикордонних служб, що дозволило системно вирішувати інциденти та планувати операції. Наприклад, спільні патрулі на «зелених» ділянках кордону значно знизили рівень контрабанди. Боротьба з транснаціональними загрозами: Акцент робився на протидію нелегальній міграції та контрабанді. До 1999 року українські прикордонники затримали понад 130 тис. порушників, зокрема на угорському напрямку. Угорщина, як майбутній член ЄС, була зацікавлена у зменшенні тиску на свої кордони, що сприяло технічній підтримці України, включно з авіаційним моніторингом. Гуманітарний вимір. Угода передбачала спрощений режим для мешканців прикордонних зон (Закарпаття та Саболч-Сатмар-Берег), що легалізувало традиційні економічні та родинні зв’язки. Це також сприяло культурному обміну та захисту прав угорської меншини в Україні. Договір 1995 року став моделлю для подальших угод України з іншими сусідами, зокрема Польщею та Словаччиною. Він заклав основу для участі України в єврорегіонах, таких як «Верхній Прут» (створений у 2000 році), які інтегрували прикордонні регіони в європейські програми співпраці. До 2000 року кількість контрабандистів на угорському напрямку зменшилася на 40%, що підтвердило ефективність спільних зусиль.
Сучасне значення. Досвід 1990-х років став основою для реагування на нові виклики, зокрема під час російської агресії з 2022 року, коли угорсько-український кордон перетворився на ключовий гуманітарний коридор. Механізми довіри, закладені Договором, продовжують відігравати роль у контексті кібербезпеки та боротьби з використанням БПЛА для контрабанди. Співпраця 1990-х показала, що навіть молоді держави можуть ефективно керувати кордонами через інституційну взаємодію, технологічну підтримку та дотримання європейських стандартів. Цей досвід залишається актуальним для подальшої інтеграції України в ЄС та зміцнення безпеки Східної Європи.In the 1990s, cooperation between the border services of Ukraine and Hungary became a key instrument for ensuring security and stability on the common border, which, after the collapse of the USSR, turned into a zone of increased risks: illegal migration from Asia to the EU, smuggling of weapons and tobacco, and a lack of control infrastructure. The basis for this interaction was the Treaty on the State Border Regime, Cooperation and Mutual Assistance on Border Issues, signed on May 19, 1995. It consolidated the principles of territorial integrity, established mechanisms for joint patrols, information exchange, and created an institutional framework in the form of the apparatus of border commissioners.
Key aspects of cooperation. Structural mechanisms. The 1995 Treaty provided for the creation of joint coordination bodies, in particular the Council of Heads of Border Services, which allowed for the systematic resolution of incidents and the planning of operations. For example, joint patrols on the "green" sections of the border significantly reduced the level of smuggling. Combating transnational threats: The focus was on countering illegal migration and smuggling. By 1999, Ukrainian border guards had detained over 130,000 violators, particularly on the Hungarian section. Hungary, as a future EU member, was interested in reducing the pressure on its borders, which contributed to technical support for Ukraine, including aviation monitoring. Humanitarian dimension. The agreement provided for a simplified regime for residents of the border zones (Zakarpattia and Szabolcs-Szatmár-Bereg), which legalized traditional economic and family ties. This also contributed to cultural exchange and the protection of the rights of the Hungarian minority in Ukraine. The 1995 Treaty became a model for Ukraine\u27s subsequent agreements with other neighbors, particularly Poland and Slovakia. It laid the foundation for Ukraine\u27s participation in Euroregions, such as the "Upper Prut" (created in 2000), which integrated border regions into European cooperation programs. By 2000, the number of smugglers on the Hungarian section had decreased by 40%, which confirmed the effectiveness of joint efforts.
Modern significance. The experience of the 1990s became the basis for responding to new challenges, particularly during the Russian aggression from 2022, when the Hungarian-Ukrainian border turned into a key humanitarian corridor. The trust mechanisms established by the Treaty continue to play a role in the context of cybersecurity and combating the use of UAVs for smuggling. The cooperation of the 1990s showed that even young states can effectively manage borders through institutional interaction, technological support, and adherence to European standards. This experience remains relevant for Ukraine\u27s further integration into the EU and the strengthening of Eastern European security
ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ НАЧАЛЬНИКА ПРИКОРДОННОГО ЗАГОНУ З ОРГАНІЗАЦІЇ ПРИКОРДОННОГО КОНТРОЛЮ У ПУНКТАХ ПРОПУСКУ ПІД ЧАС БЕЗПОСЕРЕДНЬОГО ВИЇЗДУ ДО ПІДРОЗДІЛУ
Get PDFThe article covers the peculiarities of work of the head of a border guard detachment on the organisation of border checks at the border crossing points during the direct visit to the unit. An algorithm of preparing for a working in a border guard unit and the sequence of work in the unit have been improved. The criteria for sending groups of officers to work in border guard units have been specified. A number of official documents that need to be prepared before departure have been indicated, namely: the organization and implementation of border checks, the state of the regime at the border crossing point, the work of the unit’s management, the procedure for preparing border guard detailes for duty, etc. A number of issues that are subject to compulsory inspection have been outlined. The procedure for conducting a public opinion monitoring at a border crossing point has been detailed: the purpose, categories of citizens to be interviewed, composition of the group, uniform, and the procedure for calculating the results of the survey (evaluation criteria and levels that correspond to them as a percentage) have been broadend. The subjects with whom it is advisable to organise interaction have been indicated. The authors of the article have expanded a number of activities carried out by the head of a border guard detachment during the inspection of a unit, in particular: hearing from the unit’s management, reconnaissance of the area, inspection of the border crossing point, launching a training offender, checking the most important service documentation on border checks issues (draft technological scheme, scheme of the state border protection, border checks book, plan for localisation of crisis (non-standard) events at the border crossing point, etc.) In addition, it has been noted that in the course of the work, it is necessary to analyse the following documents: execution of the order of the head of the border guard detachment to carry out operational activities, determination of the direction of concentration of the main efforts, staffing, workload, etc. Reporting documents based on the results of the work include a report and proposals for operational and service activities in the next year, as well as a plan for eliminating shortcomings.У статті висвітлено особливості роботи начальника прикордонного загону з організації прикордонного контролю у пунктах пропуску через державний кордон під час безпосереднього виїзду до підрозділу. Удосконалено алгоритм підготовки до виїзду до підрозділу охорони кордону та послідовність роботи у підрозділі. Указано критерії, стосовно яких доцільно відряджати групи офіцерів для роботи в підрозділах. Зазначено низку службових документів, які необхідно підготувати перед виїздом. Розширено низку питань, які підлягають обов’язковій перевірці, а саме: організація та здійснення прикордонного контролю, стан режиму в пункті пропуску, робота керівництва підрозділу, порядок підготовки прикордонних нарядів до несення служби тощо. Деталізовано порядок проведення моніторингу громадської думки в пункті пропуску: зазначено мету, категорії громадян, які підлягають опитуванню, склад групи, форму одягу, порядок підрахунку результатів опитування (критерії оцінювання та рівні, які їм відповідають у відсотковому співвідношенні). Зазначено суб’єкти, з якими доцільно організувати взаємодію. Розширено низку заходів, які здійснює начальник прикордонного загону під час перевірки підрозділу, зокрема: заслуховування керівного складу підрозділу, рекогносцировка ділянки, обстеження пункту пропуску, пуск навчального порушника, перевірка найважливішої службової документації з питань прикордонного контролю (проєкт технологічної схеми, схема побудови охорони державного кордону, книга прикордонного контролю, план локалізації кризових (нестандартних) ситуацій у пункті пропуску тощо). Крім того, зазначено, що в процесі роботи необхідно проаналізувати такі документи: виконання розпорядження начальника прикордонного загону на здійснення оперативно-службової діяльності, визначення напрямку зосередження основних зусиль, укомплектованості особовим складом, службове навантаження тощо. Звітними документами за результатами роботи є: звіт та пропозиції щодо здійснення оперативно-службової діяльності в наступному році, а також план усунення недоліків
CONCEPTUAL MODEL OF A CYBER-PHYSICAL SYSTEM IN THE INFORMATION AND TECHNICAL SUPPORT SYSTEM FOR BORDERSECURITY
No full textУ статті висвітлено новий підхід побудови системи інформаційно-технічного забезпечення охорони кордону на основі концептуальної моделі кіберфізичної системи. Розроблено базову архітектуру кіберфізичної системи, що поєднує загальноприйняті підходи і специфіку функціонування систем моніторингу в галузі прикордонної безпеки. Запропоновано ієрархічну структуру системи, обґрунтовано функціональне призначення елементів та основні елементи обчислювальної платформи. На основі аналізу розглянуто перспективні підходи побудови інформаційно-комунікаційної інфраструктури, окреслено перелік основних стандартів і протоколів передачі даних на різних рівнях кіберфізичної системи. Здійснено класифікацію та порівняльний аналіз чинних протоколів передачі даних на фізичному та кібернетичному рівнях. Обґрунтовано структуру та склад елементів обчислювальної інфраструктури на рівні граничних, туманних та хмарних обчислень. Показано, що розподіл обчислювальних ресурсів на трьох рівнях відповідно до парадигми кіберфізичних систем дає змогу оптимізувати процес аналізу інформації, підвищити функціональну гнучкість системи та уніфікувати процес інтеграції нових компонентів на різних ієрархічних рівнях. Запропоновано типову структуру, призначення і взаємозв’язки основних елементів моделі зберігання та обробки даних на основі технології “озер даних”. Запропонована типова структура “озера даних” реалізує підтримку пакетної обробки даних і обробку даних у реальному часі. Така організація обробки даних дає змогу застосувати аналітичні інформаційні сервіси більш високого рівня, які працюють як з обробленими (чистими) даними, так і з необробленими (сирими), що в поєднанні з високоефективними хмарними алгоритмами постаналізу є потенційно більш ефективними.The article presents a new approach to building an information and technical support system for border security based on the conceptual model of a cyber-physical system. A basic architecture of a cyber-physical system has been developed, combining generally accepted approaches and the specific functioning of monitoring systems in the field of border security. A hierarchical system structure is proposed, with functional roles of elements justified, along with the main elements of the computational platform. Based on the conducted analysis, prospective approaches for constructing information and communication infrastructure are considered, outlining a list of key standards and data transmission protocols at various levels of the cyber-physical system. A classification and comparative analysis of existing data transmission protocols at the physical and cyber levels is conducted. The structure and composition of elements in the computational infrastructure at the edge, fog, and cloud computing levels are substantiated. It is shown that distributing computational resources across these three levels, in line with the cyber-physical systems paradigm, enables optimization of information analysis, increases system functional flexibility, and unifies the process of integrating new components at different hierarchical levels. A typical structure, purpose, and interconnections of the main elements of a data storage and processing model based on “data lake” technology are proposed. The suggested data lake structure supports batch and real-time data processing. This data processing organization allows for the use of higher-level analytical information services that operate with processed (clean) and unprocessed (raw) data, which, combined with highly efficient cloud post-analysis algorithms, is potentially more effective
METHODS OF A BORDER POST COMMANDER FOR MANAGING OPERATIONAL-SERVICE ACTIVITIES UNDER MARTIAL LAW
No full textПроцес управління прикордонною заставою потребує пошуку і запровадження адекватних методик управління через удосконалення чинних або ж розроблення нових, з урахуванням загроз воєнного характеру, необхідності застосування надійних методів охорони кордону, підвищення ефективності комплексного використання сил і засобів, з огляду на особливості охорони державного кордону в умовах правового режиму воєнного стану. Метою статті є презентація та опис методики роботи начальника прикордонної застави щодо підготовки до здійснення оперативно-службової діяльності та управління нею. Проаналізовано чинні нормативно-правові та розпорядчі акти з організації оперативно-службової діяльності підрозділами Державної прикордонної служби України, визначено їх недосконалість у частині, що стосується управління прикордонною заставою. Також вивчено практичний досвід застосування прикордонної застави та здійснення управління нею в сучасних умовах, вивчено підходи, що застосовуються у Збройних Силах України з модернізації процесів управління. За результатами роботи для удосконалення процесу підготовки та здійснення оперативно-службової діяльності начальником прикордонної застави в частині прийняття рішення пропонується методика, побудована на основі процесу прийняття військового рішення (TLP – Troop Leading Procedures), адаптованого до специфіки діяльності прикордонної застави та виконуваних нею завдань. Запропонована методика полягає у реалізації восьми взаємопов’язаних етапів процесу підготовки до здійснення оперативно-службової діяльності, зокрема: отримання бойового завдання (розпорядження); доведення попереднього бойового розпорядження; розробка попереднього плану дій; підготовка підрозділу та переміщення (за необхідності), проведення рекогносцировки; завершення планування дій; видача бойового наказу; перевірка готовності. Деталізовано порядок проведення комплексу організаційних і практичних заходів, які виконує начальник прикордонної застави під час кожного з етапів планування оперативно-службової діяльності та підготовки до неї.The management process of a border post requires the search for and implementation of effective management methods by refining existing methods or developing new ones. This process takes into account military threats, the need for reliable border security measures, improved effectiveness in the comprehensive use of forces and resources, and the specific requirements of border security under martial law. Therefore, the purpose of this article is to present and describe a methodology for the border post commander to prepare for and manage operational-service activities. The study includes an analysis of existing legal and regulatory acts governing the operational service activities of the State Border Guard Service of Ukraine, identifying their shortcomings regarding border post management. Practical experiences of border post management in modern conditions were also examined, along with the approaches used in the Armed Forces of Ukraine to modernize management processes. According to the results of the work, to improve the process of preparation and execution of operational-service activities by the border post commander, the application of a methodology based on the Troop Leading Procedures (TLP) adapted to the specific activities and tasks of a border post is proposed. The proposed methodology involves implementing eight interconnected stages of preparation for operational-service activities, specifically: receiving the combat mission (directive); issuing preliminary combat instructions; developing a preliminary action plan; preparing the unit and, if necessary, relocating it; conducting reconnaissance; finalizing the action plan; issuing the combat order; and conducting readiness checks. The detailed procedure includes a set of organizational and practical steps executed by the border post commander at each planning stage and during the preparation for operational-service activities
PRACTICAL RECOMMENDATIONS FOR PERFORMING DUTIES AT BLOCKPOSTS ON THE SOUTHERN PART OF THE STATE BORDER OF UKRAINE
No full textАвтори статті розглядають організаційні аспекти несення служби на блокпостах: особливості взаємодії з іншими правоохоронними органами, які виконують службові обов’язки на блокпостах, особливості умов несення служби (високий рівень ризику ймовірності збройних вторгнень, тривале перебування на відкритому повітрі в умовах високої температури, недостатній рівень професійної підготовки особового складу, ризик корупційних проявів тощо). Проаналізовано стан технічного забезпечення блокпостів на південній ділянці кордону: наявність технічних засобів для ведення дистанційного спостереження, перевірки документів та огляду транспортних засобів, приладів для виявлення радіаційного забруднення, резервних джерел безперебійного живлення, засобів індивідуального захисту, засобів надання першої медичної допомоги, наявність техніки, наявність засобів зв’язку тощо. Висвітлено правові аспекти несення служби на блокпостах щодо законності повноважень (наявних прав та обов’язків) виконання контрольних операцій відносно осіб, транспортних засобів і вантажів, застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів, фізичної сили. На основі результатів аналізу автори статті надають практичні рекомендації щодо організації несення служби на блокпостах на південній ділянці кордону, а саме: удосконалення рівня технічного забезпечення, рівня професійної підготовки особового складу, використання засобів радіоелектронної боротьби, покращення умов несення служби, здійснення ротацій військовослужбовців з метою уникнення перевантажень, підвищення рівня взаємодії з правоохоронними органами, органами місцевого самоврядування тощо. Окремо розглянуто напрями подальших досліджень, зокрема застосування сучасних технологій, психологічні фактори, які можуть впливати на якість виконання службових обов’язків, рівень технічного забезпечення.The article is devoted to the peculiarities of duty performance at block posts on the southern part of the state border. The authors of the article examine the organizational aspects of service at block posts, namely: the peculiarities of interaction with other law enforcement agencies performing official duties at block posts, the peculiarities of service conditions (high risk of armed invasions, prolonged stay outdoors in high temperature conditions, insufficient level of professional training of personnel, risk of corruption, etc.) The authors analyze the state of technical equipment of the block posts on the southern part of the border, namely: the availability of technical facilities for remote surveillance, verification of documents and inspection of vehicles, devices for detecting radiation contamination, backup uninterruptible power supplies, personal protective equipment, first aid equipment, availability of vehicles, availability of communication tools, etc. The authors analyze the legal aspects of service at block posts with regard to the legitimacy of powers (existing rights and obligations) to perform control operations in relation to persons, vehicles and cargo and to use firearms, special devices and physical force. Based on the analysis, the authors of the article provide practical recommendations on the organization of service at block posts on the southern part of the border, namely: improving the level of technical equipment, the level of professional training of personnel, the use of electronic warfare, improving the conditions of service, rotation of military personnel in order to avoid overwork, increasing the level of interaction with law enforcement agencies, local authorities, etc. The authors separately consider areas for further research, in particular, the use of modern technologies, psychological factors that may affect the quality of service and the level of technical facilities
ANALYSIS OF THE PECULIARITIES OF THE USE OF OPERATIVE-INVESTIGATION (OPERATIVE-SEARCH) UNITS OF THE STATE BORDER PROTECTION AGENCIES UNDERTHE CONDITIONS OF DEFENCE FORCES OPERATIONS
No full textУ статті проаналізовано особливості застосування оперативно-розшукових підрозділів органів охорони державного кордону в умовах проведення операцій Сил оборони під час збройної агресії проти України. Установлено, що діяльність Сил оборони веде до перетинання функціональних повноважень між правоохоронними та військовими структурами, що обумовлює необхідність перегляду правового статусу оперативно-розшукових підрозділів та уточнення їхніх компетенцій у межах правового режиму воєнного стану. Проаналізовано чинні правові засади діяльності оперативно-розшукових підрозділів відповідно до Конституції України, законів «Про Державну прикордонну службу України» та «Про оперативно-розшукову діяльність», Кримінального кодексу й Кримінального процесуального кодексу України, підзаконних нормативних актів. Виявлено, що у наявній нормативно-правовій базі відсутні положення щодо здійснення розвідувальних функцій із використанням сучасних технічних засобів, зокрема безпілотних літальних апаратів та інформаційно-аналітичних систем, а також не встановлено єдині процедури координації між оперативно-розшуковими та військовими структурами. З’ясовано, що практичне застосування інструментів розвідки з відкритих джерел, безпілотних систем і аналітичнихпрограмних рішень стримується через відсутність уніфікованих стандартів і методик їх інтеграції в оперативно-розшукову діяльність, що знижує ефективність збирання та оброблення даних. На основі аналізу запропоновано концептуальну модель системи оперативно-розшукової діяльності, що містить: мережу збирання даних із використанням інструментів розвідки з відкритих джерел і безпілотних систем; аналітичну модель оперативної обстановки, яка інтегрує кількісні та якісні дані в режимі реального часу для оцінки обстановки на державному кордоні; алгоритм реагування, що визначає послідовність дій оперативно-розшукових підрозділів та їх взаємодію з військовими і цивільними органами влади для своєчасного реагування на загрози. Результати дослідження можуть бути використані під час доопрацювання нормативно-правових актів і розроблення рекомендацій з удосконалення нормативноправового регулювання.The article analyzes the peculiarities of using operative-investigation (operative-search) units of the State Border Protection Agencies under the conditions of Defence Forces operations during the armed aggression against Ukraine. It has been established that the activities of the Defence Forces lead to overlapping functional powers between law enforcement and military structures, which necessitates a revision of the legal status of operative-investigation (operative-search) units and clarification of their competencies within the legal regime of martial law. The current legal foundations governing the activities of operative-investigation (operative-search) units have been analyzed by the Constitution of Ukraine, the Laws of Ukraine “On the State Border Guard Service of Ukraine” and “On Operative-investigation (Operative-search) Activity,” the Criminal Code and the Criminal Procedure Code of Ukraine, as well as subordinate regulatory acts. It has been revealed that the existing legal and regulatory framework lacks provisions for implementing intelligence functions using modern technical means, particularly uncrewed aerial vehicles and information-analytical systems. Furthermore, there are no established unified procedures for coordination between operative-investigation (operative-search) units and military structures. It has been determined that the practical application of open-source intelligence tools, unmanned systems, and analytical software solutions is hindered by the absence of unified standards and methodologies for their integration into operative-investigation (operative-search) activity, which reduces the effectiveness of data collection and processing. Based on the conducted analysis, a conceptual model of the operative investigation (operative-search) activity system is proposed. This model includes a data collection network utilizing open-source intelligence tools and unmanned systems; an analytical model of the operational environment, which integrates quantitative and qualitative data in real time to assess the situation along the state border; and a response algorithm that defines the sequence of actions of operative-investigation (operative-search) units and their interaction with military and civilian authorities for timely threat response. The research findings may be used to refine regulatory acts and develop recommendations for improving legal regulation
ANALYSIS OF THE RESULTS OF BORDER CONTROL AND GENERAL CHARACTERISTICS OF ITS RESISTANCE TO THE IMPACT OF THREATS TO BORDER SECURITY AT CHECKPOINTS ACROSS THE STATE BORDER OF UKRAINE WITH THE MEMBER STATES OF THE EUROPEAN UNION
No full textУ науковій статті проаналізовано результати прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон України з державами-членами Європейського Союзу впродовж 2020–2024 років (період до та після повномасштабного збройного вторгнення російської федерації в Україну). Виявлено суттєві відхилення результативності прикордонного контролю за роками та зазначено окремі причини їх наявності. Установлено, що виявлені значні відхилення результативності прикордонного контролю впливають на стійкість системи прикордонного контролю до впливу загроз прикордонній безпеці. Надано характеристику стійкості системи прикордонного контролю до впливу загроз прикордонній безпеці й узагальнено її складові: здатність прогнозувати загрози прикордонній безпеці, характер їх впливу та наслідки; здатність протидіяти загрозам прикордонній безпеці та їх проявам через профілактику, запобігання правопорушенням та реагування на них; здатність швидко відновлюватись після впливу загроз прикордонній безпеці та стало функціонувати. Зазначено, що стійкість системи прикордонного контролю до впливу загроз прикордонній безпеці досягається нарощуванням комплексу зусиль, зокрема щодо: здійснення централізованого моніторингу загроз прикордонній безпеці в пунктах пропуску й аналізу їхнього впливу; прогнозування загроз прикордонній безпеці й особливостей їх прояву; створення системи раннього виявлення загроз; використання сучасних цифрових технологій у процесі здійснення прикордонного контролю; використання потенціалу міжнародних інституцій; підвищення професійного рівня підготовки персоналу, який здійснює прикордонний контроль; забезпечення захищеності об’єктів інфраструктури пунктів пропуску від впливу загроз тощо. За результатами аналізу стійкості системи прикордонного контролю до впливу загроз прикордонній безпеці в пунктах пропуску через державний кордон України з державами членами Європейського Союзу виявлено окремі невідповідності.The article analyzes the results of border control at the checkpoints on the state border of Ukrainewith the EU Member States in 2020-2024 (the period before and after the full-scale armed invasion of Ukraine by the Russian Federation). Significant deviations in the effectiveness of border control over the years have been identified and some of the reasons for them have been indicated. It is established that the identified significant deviations in the effectiveness of border control affect the resilience of the border control system to the impact of border security threats. The author characterizes the resilience of the border control system to the impact of border security threats and summarizes its components: the ability to predict border security threats, the nature of their impact and consequences; the ability to counteract border security threats and their manifestations through prevention, prevention and response to offenses; the ability to quickly recover from the impact of border security threats and to function sustainably. It is noted that the resilience of the border control system to the impact of border security threats is achieved by building up a set of efforts, in particular, to: centralized monitoring of border security threats at checkpoints and analysis of their impact; forecasting of border security threats and features of their manifestation; creation of an early warning system; use of modern digital technologies in the process of border control; use of the potential of international institutions; raising the professional level of trained border guards. The analysis of the resilience of the border control system to the impact of border security threats at the checkpoints on the state border of Ukraine with the EU member states revealed some inconsistencies
CONTEMPORARY TRENDS IN THE SHIFT OF NATIONAL SECURITY PRIORITY TOWARDSENSURING MILITARY SECURITY
No full textАктуальність статті обумовлена радикальним зміщенням пріоритету національної безпеки України у сферу воєнної безпеки внаслідок широкомасштабної збройної агресії російської федерації. Незважаючи на теоретичне обґрунтування цього процесу, у стратегічному плануванні існує прогалина, пов’язана з відсутністю формалізованих процедур воєнностратегічного аналізу для превентивного виявлення загроз гібридного та конвенційного характеру. Стаття висвітлює зсув парадигми національної безпеки України від багатосекторного підходу до військовоцентрованого виміру, зумовленого повномасштабною агресією російської федерації. Мета – сформувати прикладову рамку воєнно-стратегічного аналізу геополітичної й воєнно-політичної обстановки, що забезпечує превентивне виявлення гібридних і конвенційних загроз та скорочує цикл прийняття рішень у системі безпеки. У статті розглянуто сучасні тенденції зміщення пріоритету національної безпеки у сферу забезпечення воєнної безпеки держави. Методологія: сек’юритизація, сценарний аналіз, геоекономічне профілювання ресурсних баз і capability-based planning з урахуванням принципу достатності. Емпірична база – узагальнені дані про театр воєнних дій, зміни кордонів, втрати ресурсів еволюції сектору безпеки й оборони України 2014–2025 рр. У статті з використанням геополітичного та системного аналізу визначено ключові чинники, що впливають на воєнну безпеку України, зокрема критичну залежність від контролю над економічними ресурсами (на прикладі українського кристалічного щита) та наслідки соціальної поляризації. Наукова новизна полягає у розробленні концептуальних засад воєнно-стратегічного аналізу факторів геополітичної обстановки, що дозволяє інтегрувати економіко-географічні втрати у планування оборонних спроможностей. Практична цінність полягає у створенні основи для нових підходів до стратегічного реагування на багатовекторні загрози. У статті висвітлено основні найбільш впливові чинники, які з часом можуть спричинити зміни положення країни у геополітичному просторі.The relevance of this article is due to the radical shift in Ukraine’s national security priorities toward military security as a result of large-scale armed aggression by the Russian Federation. Despite the theoretical justification for this process, there is a gap in strategic planning due to the lack of formalized procedures for military-strategic analysis for the preventive detection of hybrid and conventional threats. The article highlights the shift in Ukraine’s national security paradigm from a multi-sectoral approach to a military-centered dimension caused by the full-scale aggression of the Russian Federation. The goal is to form an applied framework for military-strategic analysis of the geopolitical and military-political situation, which ensures the preventive detection of hybrid and conventional threats and shortens the decision-making cycle in the security system. The article examines current trends in the shift of national security priorities towards ensuring the military security of the state. Methodology: securitization, scenario analysis, geo-economic profiling of resource bases, and capability-based planning, taking into account the principle of sufficiency. Empirical base: generalized data on the theater of operations, border changes, resource losses, and the evolution of Ukraine’s security and defense sector in 2014–2025. Using geopolitical and systemic analysis, the article identifies key factors affecting Ukraine’s military security, including critical dependence on control over economic resources (using the example of Ukraine’s crystal shield) and the consequences of social polarization. The scientific novelty lies in the development of conceptual foundations for military-strategic analysis of geopolitical factors, which allows for the integration of economic and geographical losses into defense capability planning. The practical value lies in creating a basis for new approaches to strategic responses to multi-vector threats. The article lists the most influential factors that may eventually lead to a change in the country’s position in the geopolitical space
TRAINING OF OPERATIONAL LEVEL OFFICERS OF THE STATE BORDER GUARD SERVICE OF UKRAINE IN THE SYSTEM OF NON-FORMAL EDUCATION: METHODOLOGY, EXPERIENCE AND PROSPECTS
No full textУ статті розкрито сутність, методичні засади та практичний досвід підготовки офіцерів оперативного рівня Державної прикордонної служби України в системі неформальної освіти. Обґрунтовано, що сучасні трансформаційні процеси у секторі безпеки й оборони України, спричинені збройною агресією російської федерації та активною інтеграцією України до євроатлантичного безпекового простору, актуалізують потребу у вдосконаленні системи професійної підготовки військових керівників. Установлено, що ефективність діяльності органів і підрозділів ДПСУ значною мірою залежить від розвитку аналітико-прогностичних, управлінських і лідерських компетентностей офіцерів оперативного рівня, які формуються як у межах формальної, так і неформальної освіти. Охарактеризовано вітчизняний досвід організації професійної освіти та лідерства, який передбачає упровадження сучасних освітніх практик ‒ модульного навчання, симуляцій, моделювання, фасилітації, наставництва, аналізу бойових дій і міжвідомчих тренінгів. Визначено специфіку курсу оперативного рівня (L-3) як ключового етапу підготовки офіцерів до прийняття управлінських рішень у складній і динамічній оперативній обстановці, а також розкрито його відповідність стандартам професійної військової освіти НАТО. Здійснено порівняння із досвідом інших вищих військових навчальних закладів, де реалізуються аналогічні підходи до формування оперативних компетентностей офіцерів. Виокремлено основні тенденції розвитку неформальної військової освіти, зумовлені бойовим досвідом Збройних Сил України у війні проти російських військ, зокрема модульність і гнучкість навчання, використання симуляцій та ігрових технологій, впровадження післядійового аналізу, розширення наставництва, підвищення ролі психологічної стійкості та інтеграцію стандартів НАТО. Зроблено висновок, що неформальна освіта є важливим чинником розвитку професійної компетентності офіцерів оперативного рівня та формування нової культури військового лідерства. Окреслено перспективи подальших досліджень, пов’язані з розробленням моделі інтеграції формальної, неформальної й інформальної освіти, стандартизацією методики післядійового аналізу, створенням цифрової платформи професійного навчання й узгодженням націнальних курсів L-рівнів зі стандартами НАТО.The article reveals the essence, methodological foundations, and practical experience of training operational-level officers of the State Border Guard Service of Ukraine within the system of non-formal education. It substantiates that the ongoing transformational processes in Ukraine’s security and defense sector, caused by the armed aggression of the Russian Federation and the active integration of Ukraine into the Euro-Atlantic security space, emphasize the need to improve the system of professional training for military leaders. It has been established that the effectiveness of the State Border Guard Service’s bodies and units largely depends on the development of analytical, managerial, and leadership competencies among operational-level officers, which are formed through both formal and non-formal education. The article characterizes the national experience of organizing professional education and leadership development, which includes the implementation of modern educational practices such as modular training, simulations, modeling, facilitation, mentoring, analysis of combat actions, and interagency exercises. The operational-level course (L-3) is defined as a key stage in preparing officers for decision-making in complex and dynamic operational environments, and its compliance with NATO professional military education standards is highlighted. A comparison is made with the experience of other higher military educational institutions that apply similar approaches to developing officers’ operational competencies. The main trends in the development of non-formal military education shaped by the combat experience of the Armed Forces of Ukraine in the war against Russian forces are identified, including modularity and flexibility of training, the use of simulations and gaming technologies, implementation of after-action reviews, the expansion of mentoring practices, the growing importance of psychological resilience, and the integration of NATO standards. It is concluded that non-formal education is a crucial factor in developing professional competence among operational-level officers and in forming a new culture of military leadership. The article outlines prospects for further research, including the development of a model for integrating formal, non-formal, and informal education; the standardization of the after-action review methodology; the creation of a digital platform for professional learning; and the alignment of national L-level courses with NATO standards
PSYCHOPHYSICAL PROCESS DRIVER DECISION-MAKING IN THE “DRIVER-CAR-ROAD-ENVIRONMENT” SYSTEM
No full textВ умовах зростання інтенсивності руху та складності дорожніх ситуацій моделювання поведінки водія стає важливим завданням для забезпечення безпеки дорожнього руху. Водій автомобіля залишається найменш прогнозованим елементом у системі “Водій – Автомобіль – Дорога – Середовище”. Зміни у психофізіологічному стані водія можуть суттєво впливати на швидкість руху, що змінює довжину зупинного та гальмівного шляхів автомобіля. Аналіз процесу прийняття рішень водієм дозволяє розробляти системи підтримки, які допомагають вибирати безпечну швидкість руху, зменшуючи кількість аварій і катастроф, ураховуючи фактори ризику в різних дорожніх умовах. У статті розглянуто психофізіологічні аспекти прийняття рішень водіями та запропоновано підхід до моделювання розподілу швидкостей для різних дорожніх ситуацій у системі “Водій – Автомобіль – Дорога – Середовище”. Водій на високій швидкості часто не встигає адекватно оцінити дорожню обстановку, що є основною причиною більшості дорожньо-транспортних пригод. Це підкреслює необхідність поглибленого вивчення впливу психофізіологічних процесів на поведінку водія. Метою статті є аналіз психофізичного процесу прийняття рішення водієм щодо зменшення чи збільшення швидкості машини, що надає можливість моделювати систему допомоги водію у виборі швидкості руху, обґрунтувати систему показників визначення водієм безпечної швидкості руху на дорозі, урахувати визначені показники в системі безпеки дорожнього руху.In the context of increasing traffic intensity and the complexity of road situations, modeling driver behavior has become a critical task for ensuring road safety. The driver remains the most unpredictable element in the “Driver-Vehicle-Road-Environment” (DVRE) system. Changes in the driver’s psychophysiological state significantly influence driving speed, which in turn affects the stopping and braking distances of a vehicle. Analyzing the decision-making process enables the development of support systems that assist drivers in selecting optimal speeds, thereby reducing the number of accidents and road catastrophes by accounting for risk factors under various road conditions. This paper examines the psychophysiological aspects of drivers’ decision-making processes and proposes an approach to modeling speed distribution in different traffic situations within the DVRE system. Drivers at high speeds often fail to adequately assess road conditions, leading to the majority of road accidents. This highlights the necessity of in-depth studies of the influence of psychophysiological processes on driver behavior. The purpose of the study is to analyze the mechanisms of decision-making related to speed regulation to develop driver support models. These models aim to identify optimal safe speed indicators for specific road conditions and integrate them into road safety systems