Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University Scientific Publications
Not a member yet
2863 research outputs found
Sort by
БЮЛЕТЕНІ УКРАЇНСЬКОГО ПРЕСОВОГО БЮРО «WIADOMOŚCI UKRAIŃSKIE» У ВАРШАВІ (1931–1932)
No full textThis article examines the content, functions, and significance of the bulletins published by the Ukrainian Press Bureau “Wiadomości Ukraińskie” in Warsaw as valuable sources for the history of Ukrainianemigration in interwar Poland. The study aims to identify the information strategy employed by the Ukrainian political and intellectual elite under conditions of international tension, assess the role of the bulletins in shap-ing public opinion, mobilizing the Ukrainian diaspora, and countering the assimilation policies of the Polishstate. The research is based on a comprehensive methodological framework that includes various scholarly approaches and methods for studying the Bureau’s activities and its information-propaganda bulletins duringthe specified period. A historical-systemic approach allowed for the analysis of the Bureau’s operations withinthe broader context of the interwar era, taking into account political, social, and cultural factors. Content analysis was employed to identify key themes, narrative strategies, and techniques used to construct Ukraine’s image in the Western information space. A source-critical method enabled the evaluation of the bulletins as historical sources, focusing on their origin, authorship, target audience, and intended function. A structur- al-functional approach was applied to determine the Bureau’s role within the network of Ukrainian national institutions in exile, while narrative analysis was used to explore the discursive features of the bulletin texts.The scholarly novelty of the study lies in the in-depth examination of a little-studied source – the bulletins ofthe Ukrainian Press Bureau “Wiadomości Ukraińskie” in Warsaw – during the early 1930s. The article offers a systematic overview of the content, structure, subject matter, ideological orientation, and significance of these publications in constructing a positive international image of Ukraine. It outlines the specific functions of the Bureau as an element of Ukrainian émigré information policy and identifies the mechanisms through which it influenced European public discourse via the publication and distribution of analytical and journalistic mate- rials. Special attention is given to the bulletins as historical sources reflecting the positions of Ukrainian politi- cal émigrés on developments in the Ukrainian SSR, the Second Polish Republic, and international affairs more broadly. Conclusions. The study demonstrates that the Ukrainian Press Bureau “Wiadomości Ukraińskie”played a crucial role in shaping the international image of Ukraine and articulating the Ukrainian perspective to Western audiences during the interwar period. The bulletins exhibited a wide thematic scope, analytical depth, and a coherent political orientation. They consistently covered developments in the Ukrainian SSR, the situation of Ukrainians in the Second Polish Republic, Ukraine-related foreign policy issues, and the chal- lenges faced by the Ukrainian diaspora. These findings underscore the existence of a well-formulated informa- tion strategy aimed at defending national interests on the international stage. The Bureau functioned as a vitalcomponent of the political and cultural infrastructure of Ukrainian emigration and contributed significantlyto amplifying the Ukrainian voice in the European information space-despite the absence of statehood and challenging political conditions.Метою статті є аналіз змісту, функцій і значення бюлетенів Українського пресо- вого бюро «Wiadomości Ukraińskie» у Варшаві як джерела з історії української еміграції в міжвоєн- ній Польщі. Дослідження спрямоване на виявлення інформаційної стратегії української політичної та інтелектуальної еліти в умовах міжнаціональної напруги, оцінку ролі бюлетенів у формуванні громадської думки, мобілізації української спільноти та протидії асиміляційній політиці польської держави. Методологічну основу дослідження становить комплекс наукових підходів і методів, що забезпечують вивчення діяльності Українського пресового бюро «Wiadomości Ukraińskie» у Варшаві в досліджуваний період та його інформаційно-пропагандистських бюлетенів. Застосовано істори- ко-системний підхід, що дав змогу проаналізувати функціонування бюро в контексті міжвоєнної доби, з урахуванням політичних, суспільних і культурних обставин, у яких воно діяло. Для аналізу змісту бюлетенів застосовано контент-аналіз, що дав змогу виявити тематичні домінанти, наративні стратегії та засоби формування іміджу України в західному інформаційному середовищі. Джере- лознавчий метод дав змогу здійснити критичну оцінку бюлетенів як історичного джерела, враховуючи їх походження, авторство, цільову аудиторію і функціональне призначення. Використано структур- но-функціональний підхід для виявлення ролі бюро як інституції в системі українського національного руху в еміграції, а також наративний аналіз – для вивчення дискурсивних особливостей текстів бюле- тенів. Наукова новизна дослідження полягає у всебічному аналізі малодослідженого джерела – бюле- тенів Українського пресового бюро «Wiadomości Ukraińskie» у Варшаві в досліджуваний час. Здійснено спробу систематизувати зміст х бюлетенів, схарактеризувати їх структуру, тематику, ідеологічну спрямованість та роль у формуванні позитивного образу України в міжнародному інформаційному просторі міжвоєнної Європи. Окреслено специфіку функціонування Українського пресового бюро як елементу української інформаційної політики в умовах еміграції, а також виявлено механізми впливу на європейське громадське середовище через публікацію та поширення аналітичних і публіцистичних матеріалів. Окрема увага приділена аналізу бюлетенів як історичного джерела, що репрезентувало позицію української політичної еміграції стосовно подій в УСРР, Другої Речі Посполитої та міжна- родної політики загалом.Висновки. У процесі дослідження бюлетенів Українського пресового бюро «Wiadomości Ukraińskie» у Варшаві з’ясовано, що ця структура відігравала важливу роль у формуванні міжнародного інфор- маційного образу України та донесенні української позиції до західної громадськості в міжвоєнний період. Аналіз змісту бюлетенів засвідчив їх тематичну широту, аналітичну глибину та послідовну політичну орієнтацію. У публікаціях систематично висвітлювалися події в УСРР, становище укра- їнського населення в межах Другої Речі Посполитої, зовнішньополітичні процеси, пов’язані з Украї- ною, а також проблеми української еміграції. Це підтверджувало наявність чітко сформульованої інформаційної стратегії, спрямованої на захист національних інтересів у міжнародному контексті. Українське пресове бюро «Wiadomości Ukraińskie» було важливою ланкою в мережі політичних та куль- турних інституцій української еміграції. Його діяльність сприяла утвердженню українського голосу на європейському інформаційному полі, попри відсутність державності та складні політичні умови
РОЗВИТОК ОБОРОННИХ СПОРУД ТЕРЕБОВЛЯНСЬКОЇ ФОРТЕЦІ ВІД РАННЬОГО ЗАЛІЗНОГО ВІКУ ДО ЧАСІВ РУСІ
No full textThe article presents a comprehensive analysis of the stages of development of the defensivearchitecture of the Terebovlya fortress from the Early Iron Age to the Rus period. On the basis of the results ofarchaeological excavations, written sources and historical and architectural research, the author character- ises the design features of fortifications such as ramparts, ditches, wooden fortifications and slope strength- ening techniques. Particular attention is paid to the adaptation of defence systems to the natural terrain, inparticular, the use of cape fortifications, escarpment and terracing of slopes, which allowed the most effectiveuse of the existing landscape for protection. The role of wood and earth structures, which, in combinationwith several lines of defence (four ramparts with ditches), allowed to effectively deter attacks, in particular of nomadic tribes that did not have siege equipment, is outlined. It is found that the fortifications were built takinginto account the enemy’s reach, in particular, the ramparts were located at a distance that corresponded to the targeting radius of archery at that time. The article also analyses the archaeological research conducted onthe territory of Terebovlia in the twentieth and early twenty-first centuries, in particular under the guidance of leading Ukrainian scholars. Particular attention is paid to the chronology of the formation of fortificationson Castle Hill, their reconstruction in the princely period, and the role of Prince Vasylko Terebovlianskyi. Theinfluence of socio-political factors on the development of defence construction, in particular the formation ofprincely power and the growth of threats from foreign attackers, is considered. The features of combat plat-forms, log walls, gurdjies and loopholes are determined. The author emphasises the insufficient use of flanking fire and stone structures, which indicates the evolutionary nature of the development of fortification art in theregion. As a result, it is proved that the Terebovlia fortress is a unique example of the transformation of defen-sive structures over several epochs, and its study is an important component of the history of fortification inUkraine and Europe as a whole.У статті здійснено комплексний аналіз етапів розвитку оборонної архітектури Теребовлянської фортеці від раннього залізного віку до періоду Русі. На основі результатів археологічних розкопок, писемних джерел та історико-архітектурних досліджень схарактеризовано конструктивні особливості фортифікаційних споруд – валів, ровів, дерев’яних укріплень і технік зміцнення схилів. Особлива увага приділена адаптації систем оборони до природного рельєфу, зокрема використанню мисового розташування укріплень, ескарпування та терасування схилів, що давало змогу максимально ефективно використовувати наявний ландшафт для захисту. Окреслено роль дерево-земляних конструкцій, які в поєднанні з кількома лініями оборони (чотири вали з ровами) допомагали ефективно стримувати атаки, зокрема кочових племен, що не мали облогової техніки. З’ясовано, що укріплення будувались з урахуванням досяжності ворога, зокрема вали, розташовували на відстані, що відповідала прицільному радіусу стрільби з луків того часу. У статті також проаналізовано археологічні дослідження, які проводили на території Теребовлі у ХХ та на початку ХХІ ст., зокрема під керівництвом провідних українських учених. Окрему увагу приділено хронології формування укріплень на Замковій горі, їхній реконструкції в князівський період та ролі князя Василька Теребовлянського. Розглянуто вплив соціально-політичних чинників на розвиток оборонного будівництва, зокрема становлення князівської влади та зростання загроз від іноземних нападників. Визначено особливості бойових платформ, зрубних стін, гурдицій та бійниць. Підкреслено недостатній рівень використання фланкового обстрілу та кам’яних конструкцій, що свідчить про еволюційний характер розвитку фортифікаційного мистецтва в регіоні. У підсумку доведено, що Теребовлянська фортеця є унікальним прикладом трансформації оборонних споруд упродовж кількох епох, а її вивчення становить важливий складник історії фортифікації України та Європи загалом
МОНЕТИ ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ТОРГОВЕЛЬНИХ МАРШРУТІВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ (СЕРЕДИНА XIV СТ.)
Get PDFThe article examines numismatic data on trade routes in Ukraine in the mid-14th century.The aim of the study is to reconstruct trade routes in Ukraine in the mid-14th century based on an analysisof numismatic materials, in particular finds of Prague groschen and Golden Horde coins. The methodolog-ical basis is based on archaeological source studies, stratigraphic and typological analysis of coin com- plexes, as well as comparative comparison with written and cartographic sources. The work uses methods of spatial analysis of coin distribution, chronological synchronization of archaeological sites, and interpre- tation of coins as indicators of economic and trade contacts. The scientific novelty of the study lies in thefirst attempt to systematically link numismatic finds from the mid-14th century with specific trade routes,in particular with the “Lviv Road” to the Black Sea, as well as in identifying the role of the Golden Horde centers of Pobuzhzhya and Podnistria as key hubs of regional trade. Particular attention is paid to the Torhovytsia treasure, finds at the Balykley, Zelena Lipa, and other sites, which made it possible to clar- ify the chronological framework of trade communications and their dependence on the political situation in the region. The conclusions state that numismatic materials from the mid-14th century are a reliable source for reconstructing trade routes, as they record the real economic ties between Galicia, Podillya, the Golden Horde centers, and the Black Sea region. The spread of Prague groschen in salt-producing areas and Golden Horde cities indicates the existence of active trade routes associated with the transportation of salt, silver, and other strategic goods. It has been found that in conditions of political instability, plagueepidemics, and military conflicts, it was the regional routes through the Southern Bug and Dniester riversthat became particularly important. Control over these routes ensured access to resources and shaped thestrategic priorities of both local princes and the Golden Horde. The study confirms the important role ofnumismatics in the archaeological reconstruction of medieval trade networks.У статті розглянуто дані нумізматики про торговельні шляхи на теренах України в середині ХІV ст. Мета дослідження – реконструювати торговельні шляхи на території України в середині XIV ст. на основі аналізу нумізматичних матеріалів, зокрема знахідок празьких грошів та золотоординських монет. Методологічна основа ґрунтується на археологічному джерелознавстві, стратиграфічному та типологічному аналізі монетних комплексів, а також компаративному порівнянні з писемними й картографічними джерелами. У роботі застосовано методи просторового аналізу розповсюдження монет, хронологічної синхронізації археологічних пам’яток та інтерпретації монет як індикаторів економічних і торговельних контактів. Наукова новизна дослідження полягає у вперше здійсненій спробі системно пов’язати нумізматичні знахідки середини XIV ст. з конкретними торговельними маршрутами, зокрема зі «Львівською дорогою» до Чорномор’я, а також у виявленні ролі золотоординських центрів Побужжя та Подністер’я як ключових вузлів регіональної торгівлі. Особливу увагу приділено Торговицькому скарбу, знахідкам на городищах Баликлей, Зелена Липа та інших пам’ятках, що дало змогу уточнити хронологічні межі функціонування торговельних комунікацій та їх залежність від політичної ситуації в регіоні. У висновках зазначається, що нумізматичні матеріали середини XIV ст. є надійним джерелом для реконструкції торговельних шляхів, оскільки вони фіксують реальні економічні зв’язки між Галичиною, Поділлям, золотоординськими центрами та Чорномор’ям. Поширення празьких грошів у солевидобувних районах та золотоординських містах свідчить про існування активних торговельних маршрутів, пов’язаних із транспортуванням солі, срібла та інших стратегічних товарів. Виявлено, що в умовах політичної нестабільності, епідемії чуми та воєнних конфліктів саме регіональні шляхи через Південний Буг і Дністер набули особливої значущості. Контроль над цими маршрутами забезпечував доступ до ресурсів і формував стратегічні пріоритети як місцевих князів, так і Золотої Орди. Дослідження підтверджує важливу роль нумізматики в археологічній реконструкції середньовічних торговельних мереж
ЕВОЛЮЦІЯ ЧЕСЬКО-УКРАЇНСЬКИХ СТЕРЕОТИПІВ ВІД XIX СТ. ДО СЬОГОДЕННЯ
Get PDFThe article examines the cultural and scientific intersections of the Ukrainian and Czech peoples in the XIX–XX centuries, which appear as an important factor in the formation of a common Slavicidentity and intellectual bridges between Central and Eastern Europe. Particular attention is paid to theactivities of scientists, which is a symbol of scientific cooperation between the two peoples. The text tracesthe commonality of Slavic motifs, and also shows how Czech researchers acted as cultural ambassadors of Ukraine in the European context, popularizing its heritage and promoting dialogue between Ukrainian and Czech intellectual traditions. Historical-comparative and discourse analysis, as well as culturological approach, are applied. The source base consists of: works on pan-Slavic ideas of the XIX century; docu- ments and memoirs of Ukrainian emigration in Czechoslovakia; materials about the Prague Spring and the Soviet intervention of 1968; modern research by scientists from the Czech Republic and Ukraine. Themethodological basis. The material emphasizes the importance of Ukrainian-Czech relations as an exampleof intercultural solidarity that combines scientific activities, ethnographic studies and cultural diplomacy is devoted to the evolution of stereotypes in interethnic contacts: from romantic images of the “Slavic broth- erhood” in the XIX century, through ambivalent ideas of the XX century, to modern stereotypes oscillatingbetween cultural proximity and political tensions. Stereotypes are seen as dynamic cultural images that can be a resource for mutualunderstanding, but at the same time contain the risk of prejudice. The authors con-clude that the evolution of Czech-Ukrainian stereotypes since the XIX century. to the present day reflects the change in political contexts: from romantic images of the “Slavic brotherhood” in the XIX century, through ambivalent ideas in the XX century. (emigration, Soviet experience); social contacts (emigration, labor migration); cultural symbols (song, hard work, freedom), to modern stereotypes oscillating between culturalproximity and political tensions.У статті розглядаються культурно-наукові перетини українського та чеського народів у XIX–XX ст., що постають як важливий чинник формування спільної слов’янської ідентичності та інтелектуальних мостів між Центральною та Східною Європою. Особливу увагу приділено діяльності науковців яка є символом наукової співпраці двох народів. У тексті простежується спільність слов’янських мотивів, а також показано, як чеські дослідники виступали культурними амбасадорами України в європейському контексті, популяризуючи її спадщину та сприяючи діалогу між українською та чеською інтелектуальними традиціями. Застосовано історико-порівняльний та дискурс-аналіз, а також культурологічний підхід. Джерельну базу становлять: праці про панслов’янські ідеї XIX ст.; документи та спогади української еміграції в Чехословаччині; матеріали про Празьку весну та радянську інтервенцію 1968 р.; сучасні дослідження науковців Чехії та України. Методологічна основа.Матеріал підкреслює значення українсько-чеських взаємин як прикладу міжкультурної солідарності, що поєднує наукову діяльність, етнографічні студії та культурну диплом присвячено еволюції стереотипів у міжнаціональних контактах: від романтичних образів «слов’янського братства» у XIX ст., через амбівалентні уявлення XX ст., до сучасних стереотипів, що коливаються між культурною близькістю та політичними напруженнями. Стереотипи розглядаються як динамічні культурні образи, які можуть бути ресурсом для взаєморозуміння, але водночас містять ризик упереджень. Автори роблять висновок, що еволюція чесько-українських стереотипів від XIX ст. до сьогодення відображає зміну політичних контекстів: від романтичних образів «слов’янського братства» у XIX ст., через амбівалентні уявлення у XX ст. (еміграція, радянський досвід); соціальні контакти (еміграція, трудова міграція); культурні символи (пісня, працьовитість, свобода), до сучасних стереотипів, що коливаються між культурною близькістю та політичними напруженнями
ЖИТТЄТВОРЧІСТЬ СЕРГІЯ ГОРДЄЄВА В КОНТИНУУМІ СЦЕНІЧНОГО МИСТЕЦТВА УКРАЇНИ
Get PDFThe research provides a comprehensive assessment of the multifaceted artistic contributions of the Honored Artist of Ukraine Gordeev Serhiy in the context of professionalizing the performing arts. The article characterizes the significance of Gordeev’s Serhiy life’s work and outlines the periods of his theatrical and artistic activities. The artist’s role in the discourse of stage art in Kharkiv is considered, and the influence of Gordeev’s Serhiy personality on the formation of Ukrainian culture is noted. His creative work includes acting, directing performances, theatrical concert programs, thematic events, research, educational and methodological recommendations, and publications in performing arts. Serhiy Gordeev, a professor at the Department of Directing at the Kharkiv State Academy of Culture, has significantly influenced the formation of theater education in Ukraine. Gordeev’s Serhiy creative work includes acting, directing performances, theatrical concert programs and thematic events, research, teaching and methodological recommendations, and publications in the field of performing arts. Gordeev Serhiy is a professor at the Department of Directing at the Kharkiv State Academy of Culture and significantly influences the formation of theater education in Ukraine. His approaches and teaching methods are characterized by innovation, a desire for experimentation, and attention to the development of students’ creative abilities. The paper also highlights Gordeev’s Serhii research activities. The publications of Gordeev Serhiy, the Candidate of Art History, contribute to the development of the performing arts in Ukraine, providing new perspectives for understanding theater practice, education, and the social role of theater. He is the author of numerous scientific researches on the problems of stage art, pop art, and theater history, and a participant in national and international conferences, forums, and cultural and educational meetings. It should be noted that Gordeev Serhiy devoted his research to the theater school of Les Kurbas and Valentyna Chestyakova, whose legacy is an invaluable contribution to the development of theater art not only for Ukrainian but also for European culture. That is why these works are so important for the formation of the theoretical basis and practical aspects of theater activity.У дослідженні дається комплексна оцінка багатогранної мистецької діяльності заслуженого діяча мистецтв України Сергія Гордєєва в контексті професіоналізації сценічного мистецтва. У статті охарактеризовано значення життєтворчості Сергія Гордєєва, окреслено періоди театрально-мистецької діяльності. Розглянуто постать митця в дискурсі театрального мистецтва міста Харкова, відзначено вплив особистості Сергія Гордєєва на формування культури України. У творчому доробку Сергія Івановича – акторські роботи, режисерські постановки вистав, театралізовані концертні програми та тематичні заходи, науково-дослідницькі роботи, навчально-методичні рекомендації та публікації у галузі сценічного мистецтва. Сергій Гордєєв – професор кафедри режисури Харківської державної академії культури, має значний вплив на формування театральної освіти України. Його підходи та методи навчання відзначаються інноваційністю, прагненням до експериментів і увагою до розвитку творчих здібностей студентів. У роботі також висвітлено наукову діяльність Сергія Гордєєва. Публікації кандидата мистецтвознавства Сергія Гордєєва сприяють розвитку сценічного мистецтва в Україні, надаючи нові перспективи для розуміння театральної практики, освіти й соціальної ролі театру. Автор численних наукових розвідок з проблематики сценічного мистецтва, естрадного мистецтва, історії театру, учасник всеукраїнських і міжнародних конференцій, форумів, культурно-просвітницьких зустрічей. Слід відзначити, що Сергій Гордєєв присвятив роботи вивченню театральної школи Леся Курбаса та Валентини Честякової, спадщина яких є неоціненним внеском у розвиток театрального мистецтва не лише для української, а й для європейської культури. Саме тому ці роботи такі важливі для формування теоретичної бази та практичних аспектів театральної діяльності
ПЛАНУВАННЯ НАРОДНОГО ЖИТЛА ВОЛИНСЬКОГО ПОЛІССЯ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ.
No full textThe article analyzes the features of the development of planning of the traditional house building in the Volynian Polissia in the second half of the XX – beginning of the XXI century, its connection with the traditional construction. The author traced the main stages of development and identified key factors that influenced the formation of the layout of the house. Based on the own field data article contains a description of the most common types of planning of houses in the region.У статті проаналізовано особливості розвитку планувальної організації народного житла волинського Полісся в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст., показано його зв’язок із традиційним будівництвом. Автор простежив основні етапи розвитку та визначив ключові чинники, які впливали на формування планування житла. На основі власних польових матеріалів подано опис найпоширеніших типів планування житла регіону
ВІРА ХОЛОДНА ЯК ФЕНОМЕН КУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО КІНО
No full textThe article examines in detail the creative path of Vira Kholodna as a phenomenon of the cultural identity of Ukrainian silent cinema. Her personality became not only a symbol of the era, but also an important factor in the formation of the institution of film stars in the early twentieth century. Vira Kholodna, known as the “Queen of the Screen”, gained popularity in a short period of time that went far beyond the film industry, turning her into a style icon, cultural symbol, and social phenomenon. The paper focuses on Kholodna’s influence on the development of cinema, especially in the context of her collaboration with prominent directors Evgeny Bauer and Pyotr Chardynin. This collaboration shaped Kholodna’s unique acting style, which was based on a combination of emotional expressiveness, minimalist means and the ability to convey deep psychological states without words, which was characteristic of the silent film aesthetic. Her roles were particularly tender, dramatic and deep, which evoked a strong emotional response from the audience. Particular attention is paid to the analysis of the socio-cultural context in which the actress’s work was formed. Vera Kholodna’s life reflects a complex period of transformation in society – from the heyday of the cultural life of the Russian Empire to the revolutionary changes and events of the Civil War. Her cinematic career unfolded against the backdrop of these dramatic historical processes, which was reflected in the choice of roles and the plots of her films, where the themes of love, loss, and the tragedy of human fate prevailed. The phenomenon of mythologising the image of Vira Kholodna after her tragic and premature death at the age of 25 is also considered. The mysterious circumstances of her death during the Spanish flu epidemic contributed to the creation of numerous legends, which only increased her popularity and consolidated her status as an ‘eternal star’ of silent cinema. After the actress’s death, her cult spread not only in Ukraine and Russia, but also abroad, where her films continued to be screened and her image continued to inspire artists, poets, and filmmakers. The article also explores the question of Kholodnaya’s influence on the formation of Ukrainian cultural identity. Despite the fact that her work was connected to Russian cinema, she remains an important figure in the history of Ukrainian culture, in particular because of her roots, filming in Ukraine, and her participation in films that reflected Ukrainian realities. Her work helped to promote Ukrainian cinema internationally, and her name has become an integral part of Ukraine’s cultural heritage. In conclusion, it is emphasised that Vira Kholodna was not just an actress – she became a cultural phenomenon, a symbol of an entire generation, a style icon and an embodiment of female sensuality and tragedy. Her work is still a source of inspiration for film scholars, cultural historians and artists of all kinds. Thanks to her contribution, silent cinema acquired new artistic forms, and film stars became important figures in the cultural space of the twentieth century.У статті детально розглянуто творчий шлях Віри Холодної як феномена культурної ідентичності українського німого кіно. Її постать стала не лише символом епохи, а й важливим чинником у становленні інституту кінозірок початку ХХ століття. Віра Холодна, знана як «королева екрана», за короткий проміжок часу здобула популярність, яка вийшла далеко за межі кіноіндустрії, перетворивши її на ікону стилю, культурний символ і соціальне явище. У роботі акцентовано увагу на впливі Холодної на розвиток кінематографу, особливо в контексті співпраці з видатними режисерами Євгеном Бауером і Петром Чардиніним. Завдяки цій співпраці сформувався унікальний акторський стиль Холодної, що базувався на поєднанні емоційної виразності, мінімалістичних засобів і здатності передавати глибокі психологічні стани без слів, що було характерно для естетики німого кіно. Її ролі вирізнялися особливою ніжністю, драматизмом і глибиною, що викликало сильний емоційний відгук у глядачів. Особливе значення приділено аналізу соціокультурного контексту, в якому формувалася творчість акторки. Життя Віри Холодної відображає складний період трансформацій у суспільстві – від розквіту культурного життя Російської імперії до революційних змін і подій громадянської війни. Її кінематографічна кар’єра розгорталася на тлі цих драматичних історичних процесів, що віддзеркалювалося у виборі ролей і сюжетах фільмів, де переважали теми кохання, втрати, трагізму людської долі. Окремо розглянуто феномен міфологізації образу Віри Холодної після її трагічної і передчасної смерті у 25-річному віці. Таємничі обставини її загибелі під час епідемії «іспанки» сприяли створенню численних легенд, що лише посилило її популярність і закріпило статус «вічної зірки» німого кіно. Після смерті акторки її культ поширився не лише в Україні та Росії, а й за кордоном, де її фільми продовжували демонструватися, а образ – надихати художників, поетів і кінематографістів. У статті досліджується й питання впливу Холодної на формування української культурної ідентичності. Незважаючи на те, що її діяльність була пов’язана з російським кінематографом, вона залишається важливою постаттю в історії української культури, зокрема завдяки своїм корінням, зйомкам в Україні та участі у фільмах, що відображали українські реалії. Її творчість сприяла популяризації українського кінематографу на міжнародному рівні, а її ім’я стало невід’ємною частиною культурної спадщини України. У підсумку підкреслено, що Віра Холодна не була просто актрисою – вона стала культурним феноменом, символом цілого покоління, іконою стилю та втіленням жіночої чуттєвості та трагізму. Її творчість і досі залишається джерелом натхнення для дослідників кіно, істориків культури й митців різних напрямів. Завдяки її внеску німе кіно отримало нові художні форми, а кінозірки стали важливими фігурами в культурному просторі ХХ століття
ЛЕМКІВСЬКА ПІСНЯ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ТА ДЖЕРЕЛО ХОРОВОГО МИСТЕЦТВА
No full textThe Lemko song is a unique cultural phenomenon that harmoniously combines the national identity and musical and poetic tradition of the Ukrainian people. It serves as a key tool for preserving ethnic identity and reflects the historical experience and worldview of Lemkos, a sub-ethnic group whose existence was closely linked to the geographical features of the mountainous regions. These songs, distinguished by their original melodies and complex rhythmic structures, are an important part of Ukrainian and European heritage. They represent a rich genre spectrum: from ritual and lyrical to humorous, social and historical compositions. Their characteristic features are major-minor variations, emotional depth and melodic expressiveness, reflecting the connection with the natural environment, family traditions and love for the native land. Despite its difficult historical fate, including forced migration and assimilation pressure, Lemko song has preserved its authenticity thanks to the efforts of folk performers and researchers. It remains an important tool of ethno-cultural self-identification. The choral art based on this heritage is actively developing, enriching the musical culture and promoting the Lemko song tradition in Ukraine and abroad. The scientific interest in Lemko music culture is due to its integrative role between different cultural traditions. This song is an important source for the study of ethnic culture, in particular its melodic and poetic features, and demonstrates the ability of music to unite people even in the face of cultural transformations. Lemko melodies are also an inspiring example of the adaptability and resilience of traditions in the face of globalisation challenges. Thus, Lemko song is not only an object of musicological research, but also an important element of cultural dialogue that combines tradition and modernity, ethnic identity and intercultural communication.Лемківська пісня є унікальним культурним явищем, що гармонійно поєднує у собі національну ідентичність та музично-поетичну традицію українського народу. Вона слугує ключовим інструментом збереження етнічної самобутності та віддзеркалює історичний досвід і світогляд лемків – субетносу, чиє існування було тісно пов’язане з географічними особливостями гірських регіонів. Ці пісні, вирізняючись оригінальністю мелодики та складністю ритмічних структур, є важливою частиною української та європейської спадщини. Вони представляють багатий жанровий спектр: від обрядових і ліричних до жартівливих, соціально-побутових та історичних композицій. Характерними рисами є мажорно-мінорна варіативність, емоційна глибина та мелодійна експресивність, що відображають зв’язок з природним середовищем, родинними традиціями та любов’ю до рідної землі. Попри складну історичну долю, включаючи вимушену міграцію та асиміляційний тиск, лемківська пісня зберегла свою автентичність завдяки зусиллям народних виконавців та дослідників. Вона залишається важливим інструментом етнокультурної самоідентифікації. Хорове мистецтво, засноване на цій спадщині, активно розвивається, збагачуючи музичну культуру та сприяючи популяризації лемківської пісенної традиції в Україні та за її межами. Науковий інтерес до лемківської музичної культури зумовлений її інтеграційною роллю між різними культурними традиціями. Ці пісні є важливим джерелом для вивчення етнічної культури, зокрема її мелодійних та поетичних особливостей, і демонструє здатність музики до об’єднання людей навіть в умовах культурних трансформацій. Лемківські мелодії є також надихаючим прикладом адаптивності та стійкості традицій в умовах глобалізаційних викликів. Таким чином, лемківська пісня є не лише об’єктом музикознавчих досліджень, але й важливим елементом культурного діалогу, що поєднує традицію та сучасність, етнічну самобутність і міжкультурне спілкування
СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ ЯК ВАГОМА МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ВІЙСЬКОВО-ПРОФЕСІЙНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
Get PDFThe military-professional responsibility of servicemen of the Armed Forces of Ukraine is a necessary foundation that determines their behavior, professional actions, and decisions both during the performance of official duties and in combat conditions. The experience of the russian-Ukrainian war shows that military professional responsibility is not only a moral imperative for carrying out activities, but also a dominant professional quality that determines the level of readiness of a serviceman to carry out successful professional activities, which explains the relevance of this scientific research. The purpose of the article is to determine the potential of a systematic approach to organizing and conducting professional training of military personnel at the Training Centers of the Armed Forces of Ukraine as one of the key methodological foundations for forming their military and professional responsibility. To achieve this goal, the article uses such scientific research methods as analysis and synthesis of literary sources, empirical methods (description, comparison), systematization, and theoretical generalization of results. It has been determined that one of the key conditions for the formation of military professional responsibility during training at the Training Centers of the Armed Forces of Ukraine is the introduction and implementation of the leading ideas of a systematic methodological approach to ensure that all participants in the educational processunder stand the integrity and interconnection of all elements of military education and professional training in particular. We believe that it is the systematic approach that plays an important role in the integration and achievement of both the goals of professional training of military personnel and ensuring anadequate level of military-professional responsibility. The results of the study indicate that the implementation of the leading ideas of a systematic approach in professional training as the leading methodological basis for the formation of military-professional responsibility of military personnel is determined by the circumstances of professional training of military personnel in the Training Centers of the Armed Forces of Ukraine, which include goals, objectives, content of education, types of training activities, technologies, and means of its organization.Військово-професійна відповідальність військовослужбовців Збройних сил України виступає необхідною основою, яка визначає їхні поведінку, професійні дії та рішення як під час виконання службових завдань, так і в умовах бойових дій. Досвід російсько-української війни засвідчує, що військово-професійна відповідальність виступає не лише моральним імперативом щодо здійснення діяльності, але й є домінантною професійною якістю, що визначає рівень готовності військовослужбовця до здійснення успішної професійної діяльності, що і зумовлює актуальність окресленої наукової розвідки. Мета статті – визначити потенціал системного підходу до організації та проведення професійної підготовки військовослужбовців у Навчальних центрах Збройних сил України як однієї із ключових методологічних основ формування в них військово-професійної відповідальності. Для досягнення зазначеної мети статті були використані такі методи наукового дослідження, як-от аналіз і синтез літературних джерел, методи емпіричного рівня (опис, порівняння), систематизація та теоретичне узагальнення результатів. Визначено, що однією із ключових умов формування у військовослужбовців військово-професійної відповідальності під час підготовки в Навчальних центрах Збройних сил України є впровадження й реалізація провідних ідей системного методологічного підходу задля забезпечення усвідомлення всіма учасниками освітнього процесу цілісності та взаємопов’язаності всіх елементів військової освіти та професійної підготовки, зокрема. Вважаємо, що саме системний підхід відіграє вагому роль для інтеграції та досягнення як цілей професійної підготовки військовослужбовців, так і забезпечення належного рівня сформованості військово-професійної відповідальності. Результати дослідження вказують, що впровадження провідних ідей системного підходу в професійну підготовку як провідної методологічної основи формування військово-професійної відповідальності військовослужбовців зумовлюється обставинами їх професійної підготовки в Навчальних центрах Збройних сил України, що включають цілі, завдання, зміст освіти, види навчальних занять, технології та засоби її організації
НАВЧАННЯ ЖАНРОВОГО РОЗМАЇТТЯ ІНОЗЕМНОМОВНОГО АКАДЕМІЧНОГО ПИСЬМА ЗДОБУВАЧІВ ДРУГОГО (МАГІСТЕРСЬКОГО) РІВНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Get PDFThe article is devoted to mastering the genre diversity of foreign language academic writing of applicants for the second (master’s) level of higher education, which is an important stage in the training of specialists capable of effective communication in the scientific environment at the international level. It is emphasized that in this context, academic writing acts not only as a tool for the transfer of knowledge, but also as an important component of the development of critical thinking, analytical abilities and communication skills. The article discusses the key aspects of teaching genre diversity in academic texts to undergraduates, the specifics of working with different genres of academic texts, and the importance of taking into account intercultural and linguistic features when writing academic papers.It is noted that teaching genre diversity aims not only to teach students how to write correctly in accordance with the requirements of specific genres, but also to promote the development of their cognitive and linguistic abilities. An important component of the process is the development of the ability to independently analyze, synthesize, and interpret scientific information. The issue of compliance with the requirements of academic integrity is elaborated in detail. It is noted that it is important to teach students not only the technical aspects of writing, but also to develop their interest in scientific activity, which helps to form a high level of academic and professional responsibility. The use of various digital tools allows students to simplify the process of organizing information, checking for plagiarism, and structuring the text, which in turn helps to facilitate the teaching of genre diversity. Thus, an integrated approach is necessary for the training of highly qualified specialists who will be able to successfully integrate into the international scientific space, adhering to high standards of academic integrity, scientific ethics and professionalism.Cтаття присвячена опануванню жанрового розмаїття іноземномовного акаде-мічного письма здобувачами другого (магістерського) рівня вищої освіти, що є важливим етапом у підготовці фахівців, здатних до ефективної комунікації в нау-ковому середовищі на міжнародному рівні. Наголошено, що в означеному кон-тексті академічне письмо виступає не тільки як інструмент передачі знань, а і як важливий компонент розвитку критичного мислення, аналітичних здібностей і комунікативних навичок. У статті розглядаються ключові аспекти навчання жан-рового розмаїття наукових текстів для магістрантів, специфіка роботи з різними жанрами академічних текстів, а також важливість урахування міжкультурних і мовних особливостей у написанні наукових робіт.Зазначено, що навчання жанрового розмаїття має на меті не лише навчити сту-дентів правильно писати згідно з вимогами конкретних жанрів, а й сприяти роз-витку їхніх когнітивних і мовних здібностей. Важливою складовою частиною процесу є розвиток умінь самостійно аналізувати, синтезувати й інтерпретувати наукову інформацію. Детально опрацьовано питання дотримання вимог акаде-мічної доброчесності. Зазначено, що важливо не лише навчати студентів техніч-них аспектів написання, але й розвивати в них інтерес до наукової діяльності, що допомагає формувати високий рівень академічної та професійної відповідаль-ності. Використання різноманітних цифрових інструментів дозволяє студентам спростити процес організації інформації, перевірки на плагіат, структурування тексту, що сприяє полегшенню навчання жанрового розмаїття. Отже, комплексний підхід є необхідним для підготовки висококваліфікованих фахівців, які зможуть успішно інтегруватися в міжнародний науковий простір, дотримуватись високих стандартів академічної доброчесності, наукової етики та професіоналізму