Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University Scientific Publications
Not a member yet
2863 research outputs found
Sort by
ПРО ЗМІСТ ПОНЯТТЯ «ФІЗКУЛЬТУРНА ОСВІТА» У СИСТЕМИ ШКІЛЬНОГО ТА ПОЗАШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ ПІДЛІТКІВ
Get PDFRelevance of the topic. Today, in the conditions of a crisis situation and war, the system of education and upbringing of children requires more attention, because they will face serious tasks related to restoration and revival. A physically and mentally developed, properly tempered personality will be able to cope with this. Taking this into account, the issues of physical development and physical education of children become important. The system of physical education is quite developed, but adapting the system to the realities of the present, making a forecast for the coming years becomes the number one task. Therefore, the physical fitness of children should be considered not only through the prism of physical culture and physical education, but also through the prism of physical education. The purpose of the article is the formation of the content of the concepts of “physical education” and “physical education of adolescents” through the prism of the basic terminology of the physical education and sports industry. The article reveals the concepts of physical culture, physical education, physical development, physical training, on the basis of which the terminology of physical education and physical education of adolescents is formed, which can be used in the system of school and extracurricular education. The work consists of five figures and one table. Research methods: search-heuristic, bibliographic, generalization of factual material. Results. To cover the topic, the author analyzed the State Standard of Basic Secondary Education, the Law of Ukraine "On Extracurricular Education", the Law of Ukraine on Education, the Law of Ukraine "On Physical Culture and Sports", the Constitution of the World Health Organization; also analyzed the scientific works of the founders of Ukrainian science on physical culture and sports – Bohdan Shiyan, Tatyana Krutsevich. The components of a healthy lifestyle, physical culture and physical development are shown, and age periodization is presented, containing the following periods: newborn, infant, early childhood, two preschool periods, primary school age, adolescence and the age of high school students. The material presented contributes to understanding the characteristics of adolescence and the role of school and extracurricular education in the process of adolescent development, physical in particular. Among the promising areas of further research, special attention should be paid to a retrospective analysis of physical education at different stages of formation, the development of physical education for adolescents in the context of reforming basic education, as well as an analysis of the current state of physical education for children in school and extracurricular educational institutions in other countries.Актуальність. Незважаючи на будь-які кризові ситуації, навчання, виховання та розвиток дітей має не тільки не зупинятися, але й адаптуватися до умов, які склались. Фізичне виховання та фізичний розвиток є фундаментом для гармонійного становлення особистості. Для зазначеної гармонізації в сучасній науці «фізичне» представлено з боку культури – фізична культура, з боку виховання – фізичне виховання, відповідно повинно бути розглянуто з погляду освіти – фізкультурна освіта. Мета статті – визначення змісту понять «фізкультурна освіта» та «фізкультурна освіта підлітків» крізь призму базової термінології фізичної культури та спорту. Методи дослідження: пошуково-евристичний і бібліографічний методи, узагальнення фактичного матеріалу. Автором проаналізовані: Державний стандарт базової середньої освіти, Закон України «Про позашкільну освіту», Закон України «Про освіту», Закон України «Про фізичну культуру і спорт», Конституція Всесвітньої організації охорони здоров’я, наукові праці фундаторів української науки з фізичної культури та спорту – Б.М. Шияна, Т.Ю. Круцевич. Висвітлені складники здорового способу життя, фізичної культури та фізичного розвитку, а також представлена вікова періодизація, яка містить такі періоди: новонароджений, немовля, ранній дитячий вік, переддошкільний період, дошкільний період, молодший шкільний вік, підлітковий вік і вік старшокласників. Викладено матеріал, який сприяє розумінню особливостей підліткового періоду та ролі шкільної та позашкільної освіти у процесі розвитку підлітка, фізичного зокрема. Визначенні у статті поняття «фізкультурна освіта» та «фізкультурна освіта підлітків» можуть бути використані в системі шкільного та позашкільного навчання. Робота складається з п’яти рисунків і однієї таблиці. Серед перспективних напрямів подальших досліджень особливу увагу необхідно приділити ретроспективному аналізу фізкультурної освіти на різних етапах становлення, розвитку фізкультурної освіти підлітків в умовах реформування базової освіти, а також аналізу сучасного стану фізкультурної освіти дітей підліткового віку у шкільних і позашкільних навчальних закладах інших країн
ПОЄДНАННЯ ВІРТУАЛЬНОГО ТА НАТУРНОГО ЕКСПЕРИМЕНТІВ ЯК ОСНОВА ДЛЯ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ СЕРЕДОВИЩ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ
Get PDFRelevance. The article raises the issue of modernization of education through the introduction of innovative technologies, in particular virtual laboratories, in the study of physics. The emphasis is on the need to overcome the limitations of traditional laboratory work due to the high cost of equipment and time costs. The importance of developing research skills in students is emphasized, which is a key aspect of modern education. The relevance of the use of STEM education is also emphasized. Objective. To substantiate the effectiveness of using virtual laboratories in the educational process during classes on computer modeling in physics. To show that the introduction of virtual laboratories into physics teaching contributes to the formation of competencies of future specialists and meets the challenges of modern education. Methods. Analysis of scientific literature on the use of virtual laboratories in teaching physics. Development and implementation of virtual laboratory work using the PhET, GeoGebra, Python, etc. platforms. Comparative analysis of the learning outcomes of students using virtual laboratories and those studying using traditional methods. Conducting a survey of students to assess their level of interest in using virtual laboratories. Conducting a field experiment to study the oscillations of a mathematical pendulum in the laboratory. Comparison of the results of virtual laboratories with the results of a field experiment. Results. The effectiveness of using virtual laboratories to improve the quality of education and develop research skills has been confirmed. It has been shown that virtual laboratories allow you to model complex physical phenomena and conduct experiments that cannot be carried out in real conditions. It has been found that the use of virtual laboratories helps to increase students' interest and motivation to study. The results of experiments are provided, which confirm the coincidence of the results of virtual laboratories with theoretical and real data. The data of a student survey were obtained, which confirm the high level of interest of students in this method. The advantages and disadvantages of using virtual laboratories are identified. Conclusions. Virtual laboratories are a powerful tool for teaching physics, which allows you to optimize the process of learning the material and make it more accessible and interesting for students. Their implementation in computer modeling classes contributes to the development of practical skills and deepening of theoretical knowledge. In the future, the development of such laboratories may become a standard in the educational process.Актуальності набуває питання віртуалізації процесу навчання фізики, яке обговорюється науковцями з точки зору розвитку віртуально орієнтованого навчального середовища. У дослідженнях науковців розглядаються різні аспекти проблеми. Загалом показано, що впровадження комп’ютерних технологій у практику навчання фізики є одним з напрямів підвищення ефективності навчального процесу. В той же час можемо констатувати, що не всі методичні питання, пов’язані з комп'ютеризацією навчання (і не лише фізики), розроблені досить детально, що ускладнює впровадження ІКТ у педагогічну практику, зокрема у систему навчального фізичного експерименту. Можливості використання комп’ютерних моделей ще досліджені не повністю, тому перспективи подальших наукових розробок вбачаємо у поєднанні віртуального і натурного експериментів, яке стане основою для підтвердження ефективності використання віртуальних лабораторій в освітньому процесі під час занять із комп’ютерного моделювання у фізиці. У статті описано використання двох видів програмного забезпечення методом отримання комп’ютерної моделі фізичного явища: це віртуальна фізична лабораторія та розробка комп’ютерної моделі на мові програмування. При розробці віртуальних лабораторій дотримуємося твердих принципів: відповідність навчальній програмі, інтерактивність, доступність, автоматизація аналізу. Дослідження зосереджено на порівнянні результатів навчання студентів, що використовують віртуальні лабораторії, та традиційних методів навчання. Аналіз показує, що інтеграція віртуальних експериментів дозволяє підвищити якість освіти, сприяє розвитку критичного мислення та навичок вирішення проблем. Отримані результати підтверджують, що віртуальні лабораторії можуть бути ефективним інструментом для поліпшення освітнього процесу в різних дисциплінах. Дослідження підтверджує гіпотезу, що впровадження віртуальних лабораторій у викладання фізики сприяє формуванню компетентностей майбутніх спеціалістів та відповідає викликам сучасної освіти
ПЕДАГОГІЧНІ МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ DEVOPS У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ З ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Get PDFRelevance. The article examines the pedagogical potential of DevOps in training future IT specialists. The relevance of the study arises from the rapid digital transformation of the economy and the growing need for professionals capable of working in dynamic environments, using automation tools, and continuously improving their competencies. In education, DevOps functions not only as a technological methodology but also as an innovative pedagogical technology that combines theory with practice, fosters teamwork, and develops critical and systemic thinking. Purpose. The study aims to identify the didactic potential of DevOps, determine its main pedagogical functions, and outline prospects for its integration into higher education in the context of digital transformation. Methods. The research employs a systematic approach, theoretical and comparative pedagogical analysis, and modeling of educational scenarios involving DevOps tools (CI/CD, containerization, monitoring). The object of the study is IT professional training, while the subject concerns the pedagogical possibilities of integrating DevOps principles into this process. Results. The findings reveal that DevOps performs several pedagogical functions. The integrative function connects theory and practice through automation; the developmental function fosters independence and responsibility; the communicative function promotes teamwork and collaboration; the motivational function enhances student engagement; and the control function ensures objective assessment through automated testing. Experimental data from related studies confirm increased digital competence and teamwork efficiency and a 35–40% reduction in project completion time when DevOps is applied in training. Conclusions. DevOps demonstrates high potential as an educational framework that integrates theoretical and practical learning, develops professional and reflective competencies, and cultivates continuous improvement. The study provides a basis for creating DevOps-oriented programs, teaching materials, and micro-qualifications and encourages further experimental research on the effectiveness of DevOps-based educational models. Implementing this approach contributes to bridging the gap between academic preparation and real industry requirements. Moreover, it supports the formation of a new generation of IT professionals capable of leading digital transformation in various sectors of the economy.У статті досліджено педагогічний потенціал використання методології DevOps у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців з інформаційних технологій. Актуальність роботи зумовлена сучасними тенденціями цифрової трансформації освіти, що потребує інтеграції інноваційних підходів до організації навчання, орієнтованих на розвиток практико-діяльнісних компетентностей, здатності до командної взаємодії та адаптивності в професійному середовищі. Мета дослідження полягає у виявленні дидактичних можливостей DevOps як освітньої рамки, що поєднує теоретичний та практичний складники, забезпечує автоматизацію процесів, безперервність інтеграції та колаборацію учасників освітнього процесу. Методологічну основу становлять системний підхід, порівняльний педагогічний аналіз, узагальнення наукових джерел і моделювання навчальних ситуацій. У роботі обґрунтовано, що DevOps може бути розглянутий як педагогічна технологія, яка сприяє розвитку професійних, комунікативних і рефлексивних компетентностей студентів, а також формуванню культури безперервного вдосконалення. Окреслено ключові напрями впровадження DevOps в освітній процес: створення лабораторних освітніх середовищ, організація командної проєктної діяльності, застосування автоматизованих систем контролю та оцінювання, підвищення мотивації завдяки роботі з інструментами, що відповідають вимогам ІТ-індустрії. Практичне значення дослідження полягає у визначенні методичних засад для розроблення освітніх програм і навчально-методичних матеріалів, інтегрованих з DevOps-практиками. Отримані результати підтверджують доцільність використання DevOps як інноваційного освітнього інструментарію, який забезпечує підготовку конкурентоспроможних фахівців та формує їхню готовність до ефективної роботи в умовах цифрової економіки
РЕАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ МЕТАФОРИ В ПРОСТОРІ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ
Get PDFThe role of language in the formation of political ideologies is undeniable. Conceptual metaphors that link abstract political ideas to concrete experiences play a key role in political discourse. The article examines the key role of conceptual metaphor in the formation of political communication and public perception. Drawing on cognitive linguistics and political theory, the study examines how metaphors function as cognitive tools that structure abstract political concepts through familiar, tangible experiences. Key frames such as Politics as War, Nation as Family, and Economics as Health are analyzed to demonstrate their impact on policy-making, emotional resonance, and rhetorical strategies. The study brings together recent scholarly contributions, including those of Lakoff, Chilton, and Mussolf, to offer a comprehensive overview of metaphorical uses in political discourse. Cross-cultural comparisons reveal both universal and culture-specific metaphors, emphasizing their adaptability in different political systems. Case studies such as the US presidential debates, Brexit campaigns and climate change discourse illustrate the practical implications of using metaphors in different political contexts. The article emphasizes the cognitive and persuasive power of metaphors in mobilizing public opinion and legitimizing political plans. The paper also identifies the insufficient level of existing research, particularly in automated metaphor analysis and longitudinal studies, suggesting directions for future research. Combining linguistic and political perspectives, the study provides valuable information about the strategic implementation of conceptual metaphors in contemporary political discourse. In addition, this article examines how conceptual metaphors are incorporated into political communication, analyzing their impact on public opinion and policy-making. The study draws on linguistic and political theories to overcome misinterpretations of the dynamic interplay between language and politics.Роль мови у формуванні політичних ідеологій незаперечна. Концептуальні метафори, які пов’язують абстрактні політичні ідеї з конкретним досвідом, відіграють ключову роль у політичному дискурсі. У статті досліджується провідна роль концептуальної метафори у формуванні політичної комунікації та суспільного сприйняття. Спираючись на когнітивну лінгвістику та політичну теорію, дослідження вивчає, як метафори функціонують як когнітивні інструменти, що структурують абстрактні політичні концепції через знайомий, відчутний досвід. Ключові рамки, такі як «політика як війна», «нація як сім’я» та «економіка як здоров’я», аналізуються, щоб продемонструвати їхній вплив на формування політики, емоційний резонанс і риторичні стратегії. Дослідження об’єднує останні наукові внески включно з роботами Дж. Лакоффа, П. Чілтона та А. Музольфа, щоб запропонувати вичерпний огляд метафоричних застосувань у політичному дискурсі. Міжкультурні порівняння виявляють як універсальні, так і культурно-специфічні метафори, підкреслюючи їх адаптивність у різних політичних системах. Тематичні дослідження, такі як президентські дебати у США, кампанії Brexit і риторика щодо зміни клімату, ілюструють практичні наслідки використання метафор у різних політичних контекстах. Стаття підкреслює пізнавальну та переконливу силу метафор у мобілізації громадської думки та легітимізації політичних планів. Стаття також визначає нестачу інформації в наявних дослідженнях, зокрема в автоматизованому аналізі метафор і лонгітюдних дослідженнях, пропонуючи напрями для майбутніх досліджень. Поєднуючи лінгвістичні та політичні перспективи, дослідження дає цінну інформацію про стратегічну реалізацію концептуальних метафор у сучасному політичному дискурсі. Окрім того, у цій статті досліджується, як концептуальні метафори впроваджуються в політичну комунікацію, аналізуючи їхній вплив на громадську думку та формування політики. Дослідження спирається на мовні та політичні теорії, щоб правильно трактувати розуміння динамічної взаємодії між мовою та політикою
ПЕРЕКЛАД МЕДІАТЕКСТІВ: ПОЛІПАРАДИГМАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО МОВЛЕННЄВОЇ МАНІПУЛЯЦІЇ
Get PDFThe article investigates the peculiarities of translating media texts, applying a polyparadigmatic approach to language manipulation. Media discourse is examined as a complex and multidimensional phenomenon that combines both the text itself and the broader communicative context. This context is shaped by various mental, social, and cultural factors that influence both the creation and reception of the text. In this study, the mechanisms of speech manipulation are explored, focusing on their realization at different levels of the language: lexical, syntactic, and pragmatic. Key techniques of manipulation, such as changing transitivity, the usage of active and passive voice, altering word order, and adapting idiomatic expressions and metaphors, are identified as pivotal strategies for achieving the desired manipulative effect in translation. A particular emphasis is placed on the pragmatic aspects of translating media texts, including the need to adapt content to meet the cultural expectations of the target audience. The challenge of maintaining the manipulative impact of a text when translating it from English into Ukrainian is examined, highlighting the delicate balance between the linguistic accuracy and preserving the persuasive power embedded in the original. The article also addresses the practical concerns of transmitting manipulative elements across languages and cultures, offering translators effective strategies for conveying these elements faithfully. The findings of the research hold significant theoretical and practical value. They contribute to the development of translation methodologies and the enhancement of translation pedagogy, particularly in the realm of media communications. Additionally, the results offer practical insights for professional translators working in the fields of journalism, advertising, and media localization. By exploring the mechanisms of manipulative language in media discourse, the article provides a deeper understanding of how translation can reflect and transform the persuasive intentions of the source text. Ultimately, the study aims to improve translation practices, fostering cultural sensitivity and linguistic precision in the professional field.У статті досліджуються особливості перекладу медіатекстів із застосуванням поліпарадигмального підходу до мовленнєвого маніпулювання. Медіадискурс розглядається як складне і багатовимірне явище, що поєднує у собі як власне текст, так і ширший комунікативний контекст. Цей контекст формується різними ментальними, соціальними та культурними чинниками, які впливають як на створення, так і на сприйняття тексту. У поданому дослідженні розглядаються механізми мовленнєвого маніпулювання, зосереджуючи увагу на їхній реалізації на різних рівнях мови: лексичному, синтаксичному та прагматичному. Ключові прийоми маніпуляції, такі як зміна перехідності, використання активного і пасивного стану, зміна порядку слів, адаптація ідіоматичних виразів і метафор, визначаються як ключові стратегії для досягнення бажаного маніпулятивного ефекту в перекладі. Особливу увагу приділено прагматичному аспекту перекладу медіатекстів, зокрема необхідності адаптації контенту до культурних очікувань цільової аудиторії. Розглядається проблема збереження маніпулятивного впливу тексту у разі перекладу з англійської мови на українську, підкреслюється делікатний баланс між лінгвістичною точністю та збереженням переконливої сили, закладеної в оригіналі. У статті також розглядаються практичні проблеми передачі маніпулятивних елементів між мовами та культурами, пропонуючи перекладачам ефективні стратегії для достовірної передачі цих елементів. Результати дослідження мають значну теоретичну та практичну цінність. Вони сприяють розвитку методології перекладу та вдосконаленню перекладацької педагогіки, зокрема у сфері медіакомунікацій. Крім того, результати дослідження мають практичне значення для професійних перекладачів, які працюють у сферах журналістики, реклами та локалізації медіа. Досліджуючи механізми маніпулятивної мови в медіадискурсі, стаття дає глибше розуміння того, як переклад може відображати і трансформувати переконуючі наміри вихідного тексту. Зрештою, дослідження має на меті вдосконалити перекладацьку практику, сприяючи культурній чутливості та лінгвістичній точності у професійній сфері
ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ З МЕТОЮ РОЗВИТКУ ПАМ’ЯТІ В ДІТЕЙ ІЗ РАС: ВІД ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ПРОСТОРУ ДО НАРАТИВУ
Get PDFThe article highlights the solutions for the formation of memory paradigm in children with autism spectrum disorders through application of digital technologies and step-by-step learning, from spatial visualization to narrative creation. The relevance of the study is determined by the need to implement new tools that combine cognitive, communicative and behavioral strategies in the educational process of children with ASD. The research analyzes the experience of implementing digital tools – mind maps, matrix training, and interactive exercises –for the formation of the memory paradigm in children with ASD. Digital instruments that create images for the learning process of children were used in the study. These visual materials were generated using artificial intelligence, matrices on the Canva platform, various mind maps, and interactive exercises. As a result of the theoretical analysis of scientific literature and the practical implementation of sequential learning for children with ASD based on the “drawing – matrix – mind map – interactive exercise” algorithm and digital technologies, the author concludes that this approach is effective when individual characteristics of children are taken into account, autobiographical memory is engaged, digital tools are appropriately selected and theoretical analysis is combined with practical experience of integrating these technologies into educational activities. This contributes to the formation of a memory paradigm in children with ASD, the generalization of skills, and the development of speech activity, as well as to the enhancement of “flexibility” in communication, with development of communicative activity and the ability to generalize. The obtained results confirm the effectiveness of integrating digital tools into pedagogical practice, provided that individual approaches are applied and the interdisciplinary expertise of teachers, psychologists, and information technology specialists are involved.У статті висвітлюються рішення проблематики в контексті формування парадигми пам’яті у дітей з розладами аутистичного спектра за допомогою цифрових технологій та поетапного навчання від візуалізації простору до створення наративу. Актуальність дослідження зумовлена потребою у впровадженні нових інструментів, які поєднують когнітивні, комунікативні та поведінкові стратегії в освітньому процесі дітей із РАС. Метою дослідження був аналіз досвіду впровадження цифрових інструментів: інтелектуальних карт, матрикс-тренінгів та інтерактивних вправ, для формування парадигми пам’яті дітей із РАС. При цьому використовувалися цифрові інструменти, які уможливлювали створення рисунків для процесу навчання дітей. Вони генерувалися за допомогою штучного інтелекту, матриць на платформі Canva, різноманітних інтелектуальних карт та інтерактивних вправ. У результаті теоретичного аналізу наукової літератури та практичної реалізації послідовного навчання дітей із РАС за допомогою схеми «рисунок – матриця – інтелектуальна карта – інтерактивна вправа» та цифрових технологій було зроблено висновок, що такий підхід є ефективним при врахуванні індивідуальних особливостей дітей, задіюванні автобіографічної пам’яті, з доречним підбором цифрових інструментів, поєднанням вчителем у процесі викладання теоретичного аналізу та практичного досвіду впровадження зазначених технологій у освітню діяльність для формування у дітей із РАС парадигми пам’яті, генералізації в них навичок і мовленнєвої активності, підвищенню «гнучкості» у співкуванні, комунікативної активності та здатності до узагальнення. Отримані результати підтверджують ефективність інтеграції цифрових засобів у педагогічну практику за умови індивідуалізації підходів і залучення міждисциплінарного досвіду педагогів, психологів і фахівців з інформаційних технологій
ПУБЛІЦИСТИКА БОГДАНА ХАВАРІВСЬКОГО (ЛИПЕНЬ 1975 – СІЧЕНЬ 1991 РР.)
No full textAbstract. The purpose of the article is to research and analyze the journalism of Bohdan Khavarivskyi in the specified period. The author sought to highlight the key themes, ideological directions and stylistic uniqueness of his publications, as well as to determine their influence on the social and political thought of the period under study. The research methodology is based on a comprehensive approach, which includes the following methods: historical-biographical, content analysis, comparative, hermeneutic. The application of the specified methods provided a comprehensive analysis of the investigated problem. The scientific innovation is as follows: for the first time, a systematized analysis of journalism by B. Khavarivskyi (July 1975 – January 1991) was carried out. The impact of contemporary social and political circumstances on the subject matter and content of publications is highlighted. Periodicals and archival sources have been put into scientific use, which make it possible to investigate the declared problems more deeply. Conclusions. B. Khavarivskyi made a significant contribution to the development of Ukrainian journalism of the time under study. The problem of content content is mostly focused on publications of an ideological nature. Among the main topics are anniversaries, such as the 50th anniversary of the formation of the USSR and the 40th anniversary of reunification with Soviet Ukraine, as well as the relocation of the Iskra newspaper, etc.Анотація. Мета статті полягає у дослідженні та аналізі публіцистики Богдана Хаварівського у вказаний період. Авторка прагнула висвітлити ключові теми, ідейні напрямки та стильову своєрідність його публікацій, а також визначити їх вплив на суспільно-політичну думку досліджуваного періоду. Методологія дослідження базується на комплексному підході, що включає такі методи: історико-біографічний, контент-аналізу, порівняльний, герменевтичний. Застосування зазначених методів забезпечило всебічний аналіз досліджуваної проблеми. Наукова новизна полягає у наступному: вперше здійснено систематизований аналіз публіцистики Б. Хаварівського (липень 1975 – січень 1991 рр.). Висвітлено вплив тогочасних суспільно-політичних обставин на тематику і змістове наповнення публікацій. Уведено до наукового вжитку періодичні видання і архівні джерела, що дають можливість глибше дослідити задекларовану проблематику. Висновки. Б. Хаварівський зробив вагомий внесок у розвиток української публіцистики досліджуваного часу. Проблематика змістового наповнення здебільшого зосереджена на публікаціях ідеологічного характеру. Серед основних тем – ювілеї, такі як 50-річчя утворення СРСР та 40-річчя возз’єднання з радянською Україною, а також переміщення газети «Іскра» тощо
ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОГО ДУХОВЕНСТВА СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД
No full textAbstract. The purpose of the study is to analyze the main directions of the educational activities of the Greek Catholic Church in the context of the socio-economic, cultural and educational development of Ukrainians in Eastern Galicia in the interwar period. The methodology of the study is based on the principles of historicism, scientificity, objectivity, and systematicity. General scientific (analysis, synthesis, generalization) and special historical (historical-genetic, historical-systemic) methods were used. The scientific novelty lies in the comprehensive study and analysis of the stated topic and the introduction of archival materials into scientific circulation, which makes it possible to clarify the main directions of the educational activities of the Greek Catholic clergy of Eastern Galicia in the interwar period. Conclusions. The educational work of the Greek Catholic clergy in the economic, cultural, educational, and national spheres was the basis for preserving the original development of Ukrainians in Eastern Galicia. The priests' attention to pressing social problems and cooperation with cooperatives, economic organizations, and societies («Silskyi Hospodar», «Vidrodzhennia», «Dnister», etc.) contributed to the region's recovery after the war and helped the faithful improve their financial situation. Thanks to the Church's initiative, the number of private educational institutions with the native language of instruction increased. The publication of religious press and the supply of parish libraries with quality literature, including on moral and religious topics, allowed the spread of national and religious values.Анотація. Мета дослідження полягає в аналізі основних напрямків просвітницької діяльності Греко-Католицької Церкви в контексті соціально-економічного та культурно-освітнього розвитку українців у Східній Галичині в міжвоєнний період. Методологія дослідження базується на принципах історизму, науковості, об’єктивності, системності. Використано загальнонаукові (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичні (історико-генетичний, історико-системний) методи. Наукова новизна полягає в комплексному дослідженні та аналізі заявленої теми та введенням до наукового обігу архівних матеріалів, що уможливлює з’ясування головних напрямків просвітницької діяльності греко-католицького духовенства Східної Галичини в міжвоєнний період. Висновки. Просвітницька робота греко-католицького духовенства господарсько-економічного, культурно-освітнього та національного напрямків була основою збереження самобутнього розвитку українців на теренах Східної Галичини. Увага священників до актуальних соціальних проблем і співпраця з кооперативами, господарськими організаціями та товариствами («Сільський Господар», «Відродження», «Дністер» тощо) сприяла відновленню регіону після війни, допомагала віруючим покращувати власне матеріальне становище. Завдяки ініціативі Церкви збільшилась кількість приватних навчальних закладів з рідною мовою викладання. Випуск релігійної преси, комплектація парафіяльних бібліотек якісною літературою, зокрема й на морально-релігійну тематику, дозволяли поширювати національні та релігійні цінності
АТЕЇСТИЧНЕ ВИХОВАННЯ У ТЕРНОПІЛЬСЬКОМУ ІНСТИТУТІ УДОСКОНАЛЕННЯ ВЧИТЕЛІВ (ПОЧАТОК 1960 Р. – СЕРЕДИНА 1980-Х Р.)
No full textAbstract. The purpose of the study: analysis and coverage of the process of atheistic education in the Ternopil Teacher Training Institute in the period from the early 1960s to the mid-1980s. The study is directed to the study of the main methods, means and forms of atheistic propaganda used in the institute, as well as their influence on the formation of the worldview of pedagogical personnel and public consciousness in the conditions of the USSR state policy aimed at spreading atheism and reducing the influence of religious institutions on the educational system. Research methodology. A set of methods of scientific analysis was used, which allow to carry out a comprehensive and systematic examination of the process of atheistic education in the Ternopil Institute for the Improvement of Teachers. In particular, a comparative- historical method for analyzing changes in approaches to atheistic education at various stages of its implementation, from the early 1960s to the mid-1980s. A systematic approach for a comprehensive review of the Institute’s influence on the formation of atheistic beliefs among teachers, taking into account the social – political and cultural circumstances. Analysis of documentary sources – the use of archival materials, orders, programs and reports of the Ternopil Institute for the Improvement of Teachers, related to the organization of atheist education. The method of content analysis for studying the content of educational programs, textbooks, methodical guides and other literature used for atheist education. The use of these methods makes it possible to obtain a holistic view of atheistic education in the Ternopil Teacher Training Institute, taking into account the context of the ideological situation in the USSR at the time. The scientific novelty of the study is that, for the first time in historiography, atheistic education is investigated within the framework of the activities of the Ternopil Institute for Teacher Improvement in the period from the 1960s to the mid-1980s. Conclusions. Atheist education at the Ternopil Teacher Training Institute in the period from the early 1960s to the mid-1980s became an integral part of the educational process aimed at forming the Soviet worldview in teachers, where atheism played a key role. This process was part of a wider policy of the Soviet state, the aim of which was to eradicate religious beliefs and strengthen atheistic views among the population through educational institutions. Atheist education at the institute had regional features associated with the traditionally high level of religiosity of the population of Western Ukraine, in particular the Ternopil Region. In this regard, it was necessary to apply special methods of combating religious influence in the region, in particular through work with local teachers, who were often themselves brought up in religious traditions. Although atheist propaganda had a certain influence on the formation of the worldview of teachers, religious beliefs continued to persist, especially among the population of rural regions. This indicated that religious traditions were deeply rooted and could not be easily eradicated even by intensive state propaganda.Анотація. Мета дослідження: аналіз і висвітлення процесу атеїстичного виховання в Тернопільському інституті удосконалення вчителів у період з початку 1960-х – до середини 1980-х рр. Дослідження скероване на вивчення основних методів, засобів і форм атеїстичної пропаганди, що застосовувалися в інституті, а також їх впливу на формування світогляду педагогічних кадрів і суспільну свідомість в умовах державної політики СРСР, спрямованої на поширення атеїзму та зниження впливу релігійних інститутів на освітню систему. Методологія дослідження. Використано комплекс методів наукового аналізу, що дозволяють здійснити всебічний і систематичний розгляд процесу атеїстичного виховання в Тернопільському інституті удосконалення вчителів. Зокрема, порівняльно-історичний метод для аналізу зміни підходів до атеїстичного виховання на різних етапах його впровадження, від початку 1960-х – до середини 1980-х рр. Системний підхід для комплексного розгляду впливу Інституту на формування атеїстичних переконань серед педагогів, з огляду на соціально-політичні та культурні обставини. Аналіз документальних джерел – використання архівних матеріалів, наказів, програм та звітів Тернопільського інституту удосконалення вчителів, що стосуються організації атеїстичного виховання. Метод контент-аналізу для вивчення змісту навчальних програм, підручників, методичних посібників та іншої літератури, що використовувалася для атеїстичного виховання. Використання цих методів дозволяє отримати цілісне уявлення про атеїстичне виховання у Тернопільському інституті удосконалення вчителів, враховуючи контекст тогочасної ідеологічної ситуації в СРСР. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в історіографії досліджується атеїстичне виховання в рамках діяльності Тернопільського інституту удосконалення вчителів у період з 1960-х – до середини 1980-х рр. Висновки. Атеїстичне виховання у Тернопільському інституті удосконалення вчителів у період з початку 1960-х – до середини 1980-х рр. стало невід’ємною частиною навчального процесу, скерованого на формування у вчителів радянського світогляду, де атеїзм відігравав ключову роль. Цей процес був частиною ширшої політики радянської держави, метою якої було викорінення релігійних переконань та зміцнення атеїстичних поглядів серед населення через освітні установи. Атеїстичне виховання в інституті мало регіональні особливості, пов’язані з традиційно високим рівнем релігійності населення Західної України, зокрема Тернопільщини. У зв’язку з цим, в регіоні було необхідно застосовувати особливі методи боротьби з релігійним впливом, зокрема через роботу з місцевими педагогами, які часто самі були виховані в релігійних традиціях. Хоча атеїстична пропаганда мала певний вплив на формування світогляду вчителів, релігійні переконання продовжували зберігатися, особливо серед населення сільських регіонів. Це свідчило про те, що релігійні традиції виявилися глибоко вкоріненими та не могли бути легко викорінені навіть через інтенсивну державну пропаганду
СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ І ТУРЕЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ В ЕНЕРГЕТИЧНІЙ СФЕРІ В 1991–2021 РР.
No full textThe purpose of the study is to analyze, based on source materials and scientific literature,the content and features of cooperation between Ukraine and the Republic of Turkey in the energy sector in 1991–2021, outlining its prospects for the future. The research methodology is based on the use of a number of general scientific methods (monitoring, comparison, analysis, synthesis, visualization), as well as the appli- cation of special methods of historical research, among which it is worth mentioning the historical-typological and historical-systemic methods. The scientific novelty of the current study lies in the fact that in its process a comprehensive review of the issue of cooperation between Ukraine and the Republic of Turkey in the energysector in 1991–2021 was conducted for the first time, which allowed identifying its features and importance for the main stakeholders. Conclusions. Although during the period 1991–2021 the governments of both states signed the “Memorandum of Understanding in the Field of Energy between the Ministry of Energy and CoalIndustry of Ukraine and the Ministry of Energy and Natural Resources of the Republic of Turkey”, which con-tained a number of proposals for cooperation in the fields of renewable and nuclear energy, development ofdeposits and extraction of hydrocarbon resources, the impact of cooperation between Ukraine and the Republic of Turkey in the energy sector in 1991–2021 on the domestic energy sector was minimal. In our opinion, the main reasons for this were poor logistics, the declarative basis of cooperation and critical underfinancing ofthis process. Thus, the main prospect of Ukraine, in the context of its cooperation with the Republic of Turkeyin 1991–2021, in the field of energy was to fulfill the role of an alternative supplier of Turkish energy resources.Мета дослідження – на основі джерельних матеріалів і наукової літератури проаналізувати зміст й особливості співпраці між Україною та Турецькою Республікою в енергетичній сфері у 1991–2021 рр., окресливши її перспективи надалі. Методологія дослідження спирається на використання низки загальнонаукових методів (моніторинг, порівняння, аналіз, синтез, узагальнення), а також застосування спеціальних методів історичного дослідження, а саме історико-типологічного та історико-системного. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в його процесі проведено комплексний огляд питання співпраці України і Турецької Республіки в енергетичній сфері в 1991–2021 рр., виявлено її важливість для країн на сучасному етапі. Висновки. Незважаючи на те що уряди обох держав у 2011 р. підписали меморандум «Про взаєморозуміння у галузі енергетики між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України і Міністерством енергетики та природних ресурсів Турецької Республіки», який містив низку пропозицій про співпрацю у сферах відновлювальної та ядерної енергетики, розробки родовищ і видобування ресурсів вуглеводнів, досі масштаби співпраці України і Турецької Республіки в енергетичній сфері в 1991–2021 рр. не були суттєвими.На нашу думку, основними причинами цього стали погана логістика, декларативна основа співпраці та критичне недофінансування цього процесу. Так, Україна в процесі співпраці з Турецькою Республікою в 1991–2021 рр. у сфері енергетики загалом виконувала роль альтернативного постачальника турецьких енергоресурсів