Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University Scientific Publications
Not a member yet
2863 research outputs found
Sort by
ЛЕСЬ КУРБАС І «МОЛОДИЙ ТЕАТР»: РЕВОЛЮЦІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ СЦЕНІЧНОМУ МИСТЕЦТВІ
No full textThe study is devoted to the analysis of Les Kurbas’s creative activity and his role in the formation of Ukrainian modern theatre in the early twentieth century. Particular attention is paid to the activities of the Young Theatre, an artistic association that became a laboratory for new stage forms, acting techniques and directorial experiments. The concept of Kurbas’s theatrical reform, aimed at overcoming ethnographic theatre and introducing European modernist trends, is studied. The article analyses the main principles of Kurbas’s work with students, his method of training actors, which included rhythmic speech, intellectual analysis of the text, physical discipline and synthesis of various artistic means. The author examines the key productions of the Young Theatre, in particular the first artistically consistent symbolist performances that contributed to the formation of a new aesthetic of the national stage. Kurbas’s contribution to the development of the director’s theatre, in particular his collaboration with the artist A. Petrytskyi, which launched a new level of stage design, is studied. The significance of Sophorl’s Oedipus Rex, M. Halbe’s Youth, and V. Vynnychenko’s Black Panther and the White Bear, which, although ambiguously perceived by contemporaries, became an important step towards theatrical modernization, is highlighted. The conflicts and challenges faced by Kurbas, including difficulties in the perception of his ideas among actors and critics, as well as internal contradictions in the Young Theatre troupe, are examined. The article analyses the theatre’s transition to its second season, the expansion of its repertoire, and Kurbas’s attempts to engage new artists in collaboration. The article concludes that the activity of Les Kurbas and the Young Theatre was a defining stage in the formation of Ukrainian theatre in the twentieth century. His reformist activities aimed at integrating national art into the European cultural space had a significant impact on the further development of Ukrainian stage culture.Дослідження присвячене аналізу творчої діяльності Леся Курбаса та його ролі у становленні українського модерного театру на початку XX століття. Особливу увагу приділено діяльності «Молодого театру» – мистецького об’єднання, яке стало лабораторією нових сценічних форм, акторських методик та режисерських експериментів. Досліджується концепція театральної реформи Курбаса, спрямована на подолання етнографічного театру та впровадження європейських модерністських тенденцій. У статті проаналізовано основні принципи роботи Курбаса зі студійцями, його методику підготовки акторів, що включала ритмізацію мовлення, інтелектуальний аналіз тексту, фізичну дисципліну та синтез різних мистецьких засобів. Розглянуто ключові постановки «Молодого театру», зокрема перші художньо-послідовні символістичні вистави, що сприяли формуванню нової естетики національної сцени. Досліджено внесок Курбаса у розвиток режисерського театру, зокрема його співпрацю з художником А. Петрицьким, що започаткувала новий рівень сценічного оформлення. Окремо висвітлено значення постановок «Едіп-цар» Софорла, «Молодість» М. Гальбе, «Чорна Пантера і Білий Ведмідь» В. Винниченка, які хоча й були неоднозначно сприйняті сучасниками, проте стали важливим кроком у напрямі театральної модернізації. Розглянуто конфлікти та виклики, з якими стикався Курбас, зокрема труднощі у сприйнятті його ідей серед акторів і критиків, а також внутрішні суперечності у трупі «Молодого театру». Аналізується перехід театру до другого сезону, розширення репертуару та спроби Курбаса залучити нових митців до співпраці. У статті робиться висновок, що діяльність Леся Курбаса та «Молодого театру» стала визначальним етапом у становленні українського театру XX століття. Його реформаторська діяльність, спрямована на інтеграцію національного мистецтва в європейський культурний простір, мала значний вплив на подальший розвиток української сценічної культури
ПРИЧИНИ РОЗСЕЛЕННЯ ДЕПОРТОВАНИХ З ПОЛЬЩІ УКРАЇНЦІВ У ПІВДЕННИХ, ЦЕНТРАЛЬНИХ, СХІДНИХ ТА ПІВНІЧНИХ ОБЛАСТЯХ УРСР УПРОДОВЖ 1944–1945 РР.
Get PDFThe article examines the process of forced resettlement of Ukrainians from the territories ofZakerzonnia (Lemkivshchyna, Podlasie, Nadsiannia, and Chelm regions) to the Ukrainian SSR in 1944–1946,which began after the signing of the Agreement on Mutual Population Evacuation between the governments of the Ukrainian SSR and Poland. The research methodology. Based on historical sources and research, the study highlights the political, economic, and security factors behind Soviet demographic policy. It demon- strates that the resettlement was coercive in nature and aimed to utilize the deported population as a labor resource for the reconstruction of industry and agriculture in the eastern and southern regions of Ukraine. The international context – particularly the decisions of the Tehran Conference and the territorial concessions of the Western Allies to Joseph Stalin regarding the Polish-Soviet border – is analyzed. The study reveals that the Soviet authorities sought to prevent the spread of the Ukrainian liberation movement by avoiding the resettle-ment of deportees in Western Ukraine and promoting their assimilation in the more Russified eastern regions.Conclusions. Special attention is given to the motives of the settlers themselves, which ranged from forced – fear of Polish terror and religious persecution – to idealized perceptions of life in “Greater Ukraine”. The tragic consequences of deportations are outlined, including family separations, loss of national identity, and harsh socio-economic conditions in the new settlements.У статті розглядається процес примусового переселення українців із територій Закерзоння (Лемківщини, Підляшшя, Надсяння та Холмщини) до Української РСР у 1944–1946 рр., що розпочався після укладення Угоди про взаємну евакуацію населення між урядами УРСР та Польщі. Методологія дослідження. На основі історичних джерел і досліджень висвітлюються політичні, економічні та безпекові чинники радянської демографічної політики. Показано, що переселення мало примусовий характер і здійснювалося з метою використання трудових ресурсів депортованих для відбудови промисловості й сільського господарства східних і південних областей України. Проаналізовано роль міжнародного контексту – зокрема, рішень Тегеранської конференції та поступок західних союзників Й. Сталіна щодо польсько-радянського кордону. З’ясовано, що радянська влада прагнула запобігти поширенню українського визвольного руху, тому уникала розселення переселенців на заході України, натомість сприяючи їхній асиміляції в русифікованому середовищі. Висновки. Окрему увагу приділено мотивам самих переселенців, серед яких були як вимушені – страх перед польським терором, релігійні переслідування, – так й ідеалізовані уявлення про життя у «великій Україні». Висвітлено трагічні наслідки депортацій: роз’єднання родин, втрату національної ідентичності та важкі соціально-економічні умови життя в місцях нового поселення
ЗЕМЕЛЬНА РЕФОРМА В УКРАЇНІ: СТРАТЕГІЧНИЙ РОЗВИТОК ТА МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ВПРОВАДЖЕННЯ
Get PDFThe purpose of this article is to conduct a comprehensive analysis of the current state of land reform in Ukraine, identify strategic guidelines for its development, assess compliance with international standards of land management, and highlight the main problems and challenges hindering effective implementation of reforms in legal, economic, and social dimensions. Research methodology. The study employs a combination of methods to provide a holistic assessment of land reform in Ukraine. The analytical and descriptivemethod was used to systematize legislative and strategic documents; the comparative legal method to contrast Ukrainian experience with international land management standards; a systematic approach to evaluate the interconnections between legal, economic, and social aspects of reforms; documentary and content analysis to identify gaps and trends in the reform process; and the inductive-deductive method to derive generalizations and scientifically grounded conclusions. Scientific novelty. The novelty of the study lies in its comprehensive analysis of Ukraine’s land reform from the perspectives of strategic development, international standards, and legal instruments. For the first time, Ukrainian legislative acts, strategic documents, and international experience in land cadastre management have been systematized, enabling the identification of key problemsand challenges in implementing reforms across legal, economic, and social dimensions. The study proposesnew approaches for adapting international practices and offers recommendations to improve the legal andadministrative framework governing land relations in Ukraine. Conclusions. Land reform in Ukraine requires an integrated approach combining legal, economic, and social regulation. Strategic development guidelineshave been identified, including the establishment of a transparent land market and modern cadastral systems aligned with international standards. Key challenges in implementing reforms include insufficient legal protection, limited digitalization, and weak oversight of land use. Adapting international experience is recommended to enhance reform effectiveness and support the sustainable development of the agricultural sector.Мета статті – провести комплексний аналіз сучасного стану земельної реформи в Україні, визначити стратегічні орієнтири її розвитку, оцінити відповідність міжнародним стандартам управління земельними ресурсами та виявити основні проблеми й виклики, що перешкоджають ефективному впровадженню реформ у правовому, економічному та соціальному вимірах. Методологія дослідження – у роботі застосовано комплекс методів, що дозволяють всебічно оцінити земельну реформу в Україні. Використано аналітико-описовий метод для систематизації законодавчих та стратегічних документів; порівняльно-правовий метод для зіставлення українського досвіду з міжнародними стандартами управління земельними ресурсами; системний підхід для оцінки взаємозв’язку правових, економічних та соціальних аспектів реформ; документальний та контент-аналіз для виявлення прогалин і тенденцій реформування; індуктивно-дедуктивний метод – для формування узагальнень та науково обґрунтованих висновків. Наукова новизна полягає у комплексному аналізі сучасного стану земельної реформи в Україні з позицій стратегічного розвитку, міжнародних стандартів та правових інструментів. Автором узагальнено та систематизовано українські законодавчі акти, стратегічні документи та міжнародний досвід ведення земельних кадастрів, що дозволяє визначити ключові проблеми та виклики впровадження реформ у правовому, економічному та соціальному вимірах. Дослідження пропонує нові підходи до адаптації міжнародних практик та рекомендацій щодо удосконалення правового та управлінського забезпечення земельних відносин в Україні. Висновки.Земельна реформа в Україні потребує комплексного поєднання правового, економічного та соціального регулювання. Визначено стратегічні орієнтири розвитку, включно з прозорим земельним ринком та сучасними кадастровими системами за міжнародними стандартами. Виявлено ключові проблеми впровадження реформ, зокрема недостатній правовий захист, обмежену цифровізацію та слабкий контроль за використанням земель. Запропоновано адаптацію міжнародного досвіду для підвищення ефективності реформ та сталого розвитку аграрного сектору
ВПЛИВ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА РОЗВИТОК СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИКИ: НОВІ МОЖЛИВОСТІ ТА ВИКЛИКИ
Get PDFEuropean integration opens up new opportunities for promoting Ukrainian music abroad, creating innovative music projects and participating in international events. The researcher emphasises that integration into the European cultural space is important for the formation of new trends in contemporary Ukrainian music, while preserving its national identity. The study analyses in detail the key stages of development of Ukrainian music, starting with the underground movement of the 1980s and ending with contemporary trends that cover genre diversity – from ethno-electronic to pop music. Particular attention is paid to the influence of such well-known artists as ONUKA, Go_A, Kalush Orchestra, who successfully combine traditional Ukrainian motifs with modern European genres, contributing to the international popularisation of Ukrainian culture. European integration processes also open up new opportunities for Ukrainian performers through participation in events such as the Eurovision Song Contest, music festivals such as Atlas Weekend, and cooperation with international grant programmes (Erasmus+, Creative Europe). These programmes facilitate the exchange of experience between Ukrainian and European artists, allowing them to improve their professional skills, strengthen cultural ties and improve the quality of music products. The publication emphasises the important role of modern digital platforms and social media, which allow Ukrainian artists to reach a wide international audience. As an example, the author examines the activities of the singer Yaktak, whose works have become popular thanks to the algorithms of platforms such as YouTube and Spotify, which contributes to the integration of Ukrainian music into the global cultural space. The conclusions of the research emphasise that European integration contributes to the professional development of Ukrainian artists, the promotion of national culture abroad, and the strengthening of international cultural relations. However, performers face significant challenges, such as high competition, preserving national identity, financial difficulties, and finding support. For the effective integration of Ukrainian music into the European space, state support, the development of cultural diplomacy, and strengthening of international cooperation are essential. The study is a valuable contribution to the research of the current processes of adaptation and integration of Ukrainian culture into the European context, demonstrating its uniqueness, competitiveness and importance in the globalised world.Євроінтеграція відкриває нові можливості для популяризації українського музичного мистецтва за кордоном, створення інноваційних музичних проєктів та участі у міжнародних заходах. Дослідниця підкреслює, що інтеграція до європейського культурного простору має важливе значення для формування нових тенденцій у сучасній українській музиці, одночасно зберігаючи її національну ідентичність. У дослідженні детально аналізуються ключові етапи розвитку української музики, починаючи з андеграундного руху 1980-х років і до сучасних тенденцій, які охоплюють жанрову різноманітність – від етно- електроніки до поп-музики. Особливу увагу приділено впливу таких відомих виконавців, як ONUKA, Go_A, Kalush Orchestra, які вдало поєднують традиційні українські мотиви із сучасними європейськими жанрами, сприяючи міжнародній популяризації української культури. Євроінтеграційні процеси також відкривають нові можливості для українських виконавців завдяки участі у таких заходах, як конкурс Євробачення, музичні фестивалі, наприклад Atlas Weekend, а також через співпрацю з міжнародними грантовими програмами (Erasmus+, Creative Europe). Ці програми сприяють обміну досвідом між українськими та європейськими митцями, надаючи можливість вдосконалювати професійні навички, зміцнювати культурні зв’язки та підвищувати якість музичних продуктів. У публікації наголошується на важливій ролі сучасних цифрових платформ і соціальних мереж, що дає змогу українським виконавцям охоплювати широку міжнародну аудиторію. Як приклад, авторка розглядає діяльність співака Yaktak, чиї твори стали популярними завдяки алгоритмам платформ, зокрема YouTube та Spotify, що сприяє інтеграції української музики у глобальний культурний простір. Висновки наукової розвідки підкреслюють, що євроінтеграція сприяє професійному розвитку українських митців, популяризації національної культури за кордоном, а також зміцненню міжнародних культурних зв’язків. Проте перед виконавцями стоять значні виклики, як-от висока конкуренція, збереження національної ідентичності, фінансові труднощі та пошук підтримки. Для ефективної інтеграції української музики до європейського простору важливими є підтримка держави, розвиток культурної дипломатії та посилення міжнародної співпраці. Дослідження є цінним внеском у дослідження сучасних процесів адаптації та інтеграції української культури у європейський контекст, демонструючи її унікальність, конкурентоспроможність і важливість у глобалізованому світі
ВЗАЄМОПОВ’ЯЗАНЕ НАВЧАННЯ ЧИТАННЯ ТА ГОВОРІННЯ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ (НА ДИДАКТИЧНОМУ МАТЕРІАЛІ ПОСІБНИКА «УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК ІНОЗЕМНА. РІВЕНЬ В1»)
Get PDFInterrelated learning of the Ukrainian language as a foreign language is implemented through a communicativeactivity approach and is determined by the real communicative needs of students. Taking into account the level of language proficiency changes structural and meaningful speech acts. The formation of communicative competence occurs through the interaction of all types of speech activity. Learning to speak or write is impossible without developed skills to recognize and understand text, while listening is impossible without the process of speaking, etc. The author of the article present an analysis of scientific and didactic literature on the research problem. Scientists note that reading in a foreign language as a communicative skill and a means of communication is, along with oral speech, an important type of speech activity and the most widespread way of foreign language communication. Since we are talking about the reproduction of an educational text that must be read and understood, the question of the unity and specificity of reading and speaking as types of speech activity is essential. This explains the relevance of the research topic. The purpose of the article is to describe the methodology of interrelated teaching of reading and speaking in the process of teaching Ukrainian as a foreign language using the didactic material of the manual “Ukrainian as a Foreign Language. Level B1”, written by the teachers of the department of Sumy State University. To achieve this goal, general scientific research methods (analysis, synthesis, comparison, systematization) and linguodidactic methods were used: theoretical – analysis of linguodidactic literature; development of a system of exercises aimed at improving the processes of teaching reading and speaking; empirical – observation of the educational process to determine the level of formation of students' abilities to perceive, understand information and reproduce it in their own created texts. The author of the article made an attempt to develop and describe a special education system that would meet the needs of the modern educational process, namely: fluency in the language, the ability to express one's thoughts, understand interlocutors, use oral language, as well as reproduce and interpret written information. Taking into account the unity of reading and speaking, the article describes and presents three phases of types of speech activity – the motivational-encouraging phase, which is related to the mechanism of motivation; tentative and research; executive The article presents a system of exercises that meets the real communicative needs of students. Promising areas of further research are: research into the skills necessary in the process of forming interconnected types of speech activity at different levels of language proficiency (from basic to advanced); development of a methodology for selecting materials for teaching reading and speaking; creation and testing of simulators for improving reading and speaking skills.У статті висвітлено питання взаємопов’язаного навчання української мови як іноземної, що реалізується через комунікативно-діяльнісний підхід. Авторкою статті зазначено важливість взаємодії всіх видів мовленнєвої діяльності, що сприяє формуванню комунікативної компетенції інокомунікантів; подано аналіз наукової та дидактичної літератури із проблеми дослідження; акцентовано увагу на актуальності вивчення педагогічних аспектів щодо взаємопов’язаних видів мовленнєвої діяльності, зокрема читання та говоріння. У статті зроблено спробу описати методичну стратегію роботи над відпрацюванням умінь сприймати та розуміти текст і відтворювати в мовленні здобуті навички. У процесі дослідження використано загальнонаукові та лінгводидактичні методи дослідження, що сприяють розв’язанню поставлених завдань. З урахуванням єдності читання та говоріння у статті описано і представлено три фази видів мовленнєвої діяльності, що впливають на процеси встановлення логічних зв’язків, визначення смислових частин повідомлення, використання лексем, граматичних форм, конструкцій, що сприяють правильній побудові фраз і речень, умінню оперувати своїми знаннями, реалізувати їх в усному мовленні. У статті подано розгалужену систему типів текстів, що відповідає рівню В1, та представлено систему вправ, що відповідає реальним комунікативним потребам студентів. Перспективними напрямами подальших розвідок є: дослідження вмінь, необхідних у процесі формування взаємопов’язаних видів мовленнєвої діяльності на різних рівнях володіння мовою (від базового до просунутого); розроблення методики підбору матеріалів для навчання читання та говоріння; створення і апробація тренажерів для вдосконалення вмінь читання та говоріння
ПІДХОДИ ДО ОНОВЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ГРАФІЧНИХ ДИЗАЙНЕРІВ ДО ПРОЄКТУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ ДИЗАЙНУ ЗАСОБАМИ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Get PDFThe actuality. The article, based on the analysis of research on methodological approaches to the training of future specialists as philosophical foundations, a set of ideas that determine the general scientific worldview in the study, outlines the application of a set of approaches of the philosophical worldview, general scientific and specific scientific levels of methodology. The article aims to analyze methodological approaches to the training of future graphic designers, taking into account the application of selected approaches to update the training and training of students in the design of design objects using digital technologies. Methods of the study: theoretical analysis, systematization, comparison, and generalization of data from scientific methodological and special literature. The choice of methodological approaches depends on the field of research and determines the strategies of cognition and theorizing, which are means of identifying the object of research. Therefore, it is worth distinguishing approaches both by levels of methodology and by scope (methodological approaches to updating the training of graphic designers and methodological approaches to training future graphic designers). To prepare future graphic designers for designing design objects using digital technologies, the use of civilizational, globalization, transnational, cultural, axiological, epistemological, and communicative approaches contributes to taking into account the influences of social processes, global, international, and cross-border factors when considering the problems of technical development, education, personal freedom, cultural diversity, adaptability to different contexts and intercultural situations, and strategic and technological aspects of communication in the field of graphic design. Systemic, integrative, complex, synergistic, and frame approaches lay the foundation for presenting conceptual information through its comparison, generalization, structuring, and systematization. Competency-based, activity-based, practice-oriented, personality-oriented, differentiated, reflective, and creative approaches are significant in preparing future graphic designers for mastering digital technologies for professionally directed design activities. Given the social and technological development of society, the growing recognition of the stakeholder-based approach is noted both for improving the quality of higher education and for updating the content of training. Results. A set of methodological approaches to training future graphic designers to design objects using digital technologies is summarized, systematized, and presented in the form of a graphic structure, taking into account the differentiation of approaches by levels of methodology and by the scope of their application (to updating the professional training of graphic designers and to training future graphic designers).У статті, на підставі аналізу досліджень методологічних підходів до підготовки майбутніх фахівців як філософських засад, сукупності ідей, що визначають загальну наукову світоглядну позицію в дослідженні, окреслено застосування множини підходів філософсько-світоглядного, загальнонаукового та конкретно-наукового рівнів методології. Запропоновано розмежування методологічних підходів за сферою застосування (методологічні підходи до оновлення підготовки графічних дизайнерів і методологічні підходи до навчання майбутніх графічних дизайнерів). Окреслено застосування цивілізаційного, глобалізаційного, транснаціонального, культурологічного, аксіологічного, гносеологічного та комунікативного підходів як таких, що сприяють урахуванню впливів суспільних процесів, глобальних, міжнародних і транскордонних чинників у розгляді проблем технічного розвитку, освіти, свободи особистості, різноманіття культур, адаптивності до різних контекстів і міжкультурних ситуацій, стратегічних і технологічних аспектів комунікації у сфері графічного дизайну. Значну увагу приділено системному, інтегративному, комплексному, синергетичному та фреймовому підходам, які закладають основу подання концептуальної інформації через її зіставлення, узагальнення, структурування та систематизацію. Підкреслено значущість компетентнісного, діяльнісного, практико-орієнтованого, особистісно орієнтованого, диференційованого, рефлексивного та креативного підходів у підготовці майбутніх графічних дизайнерів до опанування засобів цифрових технологій для професійно спрямованої проєктної діяльності. Зважаючи на соціальний і технологічний розвиток суспільства, зазначено зростання визнання stakeholder-based approach як для підвищення якості вищої освіти, так і для оновлення змісту підготовки
ДИТИНА ЯК НАРАТОР У ХУДОЖНЬОМУ ЩОДЕННИКУ: СТИЛІСТИЧНИЙ АСПЕКТ
Get PDFThe article deals with the analysis of “Nelly Custis’ Diary” by the American author M.A. Bourne as the example of a fictional diary based on historical sources. It explores the genre of fictional diaries, focusing on the narrative style and language used when narrator is a child. It is defined that the genre, while rooted in real-life diaries, combines fiction and intimate first-person narration, offering readers a personal insight into events from the narrator’s subjective perspective. Diaries, both real and fictional, exhibit a fragmentary, non-linear style, emphasizing emotions, memories, and introspection. The research highlights the role of child narrators, particularly in fictional diaries based on historical documents, and emphasizes how their understanding of the world shapes their narration.The study analyses the use of stylistic devices in a fictional diary detailing the life of George Washington’s step-granddaughter. Written from Nelly’s perspective at a young age, the diary reflects the simplicity and emotional immediacy of a child’s viewpoint. Bourne’s narrative incorporates ecphonesis, repetition, and questions-in-the-narrative, enumeration and parallelism which help convey Nelly’s feelings and perceptions such as excitement, joy, grief, as well as her observations of daily life. The narrative also includes ellipsis to create dramatic pauses, showing her reflective thinking. The analysis proves that simplicity of the diary in style is balanced by its emotional depth, allowing readers to connect with Nelly’s experience and see historical events through her eyes.The study concludes that fictional diaries, particularly those with child narrators, offer valuable insights into historical periods by personalizing events. The child’s viewpoint is essential in conveying sincere emotions and uniqueness of their experience. Future research could expand on the linguistic and stylistic analysis of child narrators in both fictional and non-fictional diaries as well as studying the genre’s narrative potential.Стаття присвячена аналізу «Щоденника Неллі Кастіс» американської письменниці М.А. Борн як прикладу художнього щоденника, заснованого на історичних джерелах. Досліджується жанр художнього щоденника з огляду на стиль оповіді, коли наратором є дитина. Цей жанр, який походить із документальних щоденників, поєднує художній вимисел і оповідь від першої особи, пропонує читачам погляд на події із суб’єктивної перспективи оповідача. Визначено, що характеристикою щоденників, як реальних, так і вигаданих, є фраґментарний, нелінійний стиль, акцент на емоціях, спогадах і самоаналізі. У статті простежується роль дитини-оповідача в художньому щоденнику, заснованому на історичних документах, а також те, як розуміння світу дитиною формує оповідь. Автор аналізує використання стилістичних засобів у художньому щоденнику, який описує життя прийомної онуки Джорджа Вашингтона. Написаний від імені Неллі в юному віці, щоденник відображає простоту й емоційну безпосередність дитячого погляду. Оповідь Н.А. Борн містить екфонези, повтори, риторичні запитання, паралелізми, які допомагають передати почуття та сприйняття Неллі, зокрема хвилювання, радість, горе, а також її повсякденні спостереження. В оповіді також наявні еліпси для створення драматичних пауз, що увиразнює роздуми наратора. Аналіз доводить, що простота стилю щоденника врівноважується його емоційною глибиною, дозволяє читачам відчути досвід Неллі та побачити історичні події її очима. У статті зроблено висновок про те, що художні щоденники, особливо ті, де оповідачами є діти, допомагають зрозуміти різні історичні періоди завдяки особистісному сприйняттю подій. Погляд дитини є важливим для передачі щирих емоцій тону й унікальності її досвіду. Напрями майбутніх досліджень можуть включати лінгвостилістичний аналіз образу дітей-оповідачів на різних рівнях як у художніх, так і в документальних щоденниках, а також з’ясування наративного потенціалу жанру художнього щоденника
ЛЕКСИЧНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ЧАСУ В РОМАНАХ ОДРІ НІФФЕНЕҐҐЕР
Get PDFThe article analyzes lexical means of expressing time in Audrey Niffenegger’s novels “The Time Traveler’s Wife” and “Her Fearful Symmetry”. Time in these novels is not just a chronological background but a key concept that determines the structure of the plot, characters’ characters, and the reader’s perception of events. The novel “The Time Traveler’s Wife” analyzes the non-linearity of time, which is reflected through specific lexical units. Time markers – words and phrases that indicate a specific time or period (for example, dates, days of the week, age), as well as vocabulary that conveys the subjective perception of time by different characters are studied. Particular attention is paid to lexical means that create the effect of a broken chronology and reflect the protagonist’s chaotic movements in time.In the novel “Her Fearful Symmetry”, time is a multidimensional category combining past, present, and future. In this novel, symbolic lexical means play an important role, emphasizing the connection between temporal dimensions and spatial aspects. The use of lexical repetitions that create a sense of cyclicity, time metaphors that allow us to comprehend time through images and comparisons, and epithets that add emotional color to temporal descriptions are analyzed. The article also examines the role of vocabulary that conveys the atmosphere of mystery and mysticism characteristic of this novel.The article examines the functional load of lexical means in the context of philosophical ideas about time embedded in the texts. The texts of the works are analyzed to see how the lexicon contributes to creating a certain emotional mood associated with the passage of time, memory, loss, hope, and other experiences. Particular attention is paid to the interaction of lexical devices with the general style of the novels, which allows us to better understand the role of time as a narrative tool that shapes the plot and the emotional impact on the reader. The study covers the analysis of nouns, adverbs, adjectives, verbs and other parts of speech that express time, which allows for a comprehensive study of the problem of expressing time in Audrey Niffenegger’s novels.Стаття присвячена дослідженню лексичних засобів вираження часу в романах Одрі Ніффенеґґер “The Time Traveler’s Wife” та “Her Fearful Symmetry”. Час у цих творах є не просто хронологічним тлом, а ключовою концепцією, що визначає структуру сюжету, характери персонажів та сприйняття подій читачем. У романі “The Time Traveler’s Wife” аналізується нелінійність часу, що відображається через специфічні лексичні одиниці. Досліджуються часові маркери – слова та словосполучення, що вказують на конкретний час або період (наприклад, дати, дні тижня, позначення віку), а також лексика, що передає суб’єктивне сприйняття часу різними персонажами. Особлива увага приділяється лексичним засобам, що створюють ефект розірваної хронології та відображають хаотичні переміщення головного героя в часі. У романі “Her Fearful Symmetry” час постає як багатовимірна категорія, що поєднує минуле, теперішнє та майбутнє. У цьому творі важливу роль відіграють символічні лексичні засоби, що підкреслюють зв’язок між часовими вимірами та просторовими аспектами. Аналізується використання лексичних повторів, що створюють відчуття циклічності, метафор часу, що дозволяють осмислити час через образи та порівняння, та епітетів, що додають емоційного забарвлення часовим описам. Розглядається роль лексики, що передає атмосферу загадковості та містичності, характерну для цього роману. У статті досліджується функціональне навантаження лексичних засобів у контексті філософських уявлень про час, закладених у текстах. У текстах творів аналізується, як лексика сприяє створенню певного емоційного настрою, пов’язаного з плином часу, пам’яттю, втратою, надією та іншими переживаннями. Особлива увага приділяється взаємодії лексичних прийомів із загальною стилістикою романів, що дозволяє глибше зрозуміти роль часу як наративного інструмента, що формує не лише сюжет, але й емоційний вплив на читача. Дослідження охоплює аналіз іменників, прислівників, прикметників, дієслів та інших частин мови, що експлікують час, що дозволяє комплексно дослідити проблему вираження часу в романах Одрі Ніффенеґґер
ЯК МОВА КОРІННИХ НАРОДІВ РЕГІОНУ ОКЕАНІЇ ВПЛИВАЄ НА РОЗВИТОК І СТАНОВЛЕННЯ МОЛОДІЖНОЇ МОВНОЇ СУБКУЛЬТУРИ АНГЛОМОВНИХ АВСТРАЛІЙЦІВ І НОВОЗЕЛАНДЦІВ
Get PDFThe proposed article analyzes and researches the peculiarities of the development of the Australian and New Zealand variants of the modern English language. The nature of the influence of the language of the indigenous peoples on the young generation, their interaction at the stage of borrowing elements of the lexical composition is determined, and a detailed description of the characteristic reasons and ways of the penetration of elements of the Maori language into the lexicon of everyday communication of English-speaking residents is given. The authors of the article also paid special attention to the analysis of terms borrowed from autochthonous languages – stylistically colored linguistic units that determine the specific features of the lexical and phraseological systems of the above variants of the English language. In addition, literary sources on the topic of the study were analyzed, in particular, the peculiarities of the origin and development of the Australian and New Zealand variants of the English language were highlighted, and their lexical dependence on the culture of the population of the countries of the Ocean region was established. The reasons for the use of vocabulary of aboriginal origin in song texts, in the terminology of sports games and other activities of residents of New Zealand and Australia are also considered and elaborated. The article found out that the language of the natives actively penetrates into the Australian and New Zealand variants of the English language, that is, into all spheres of the population’s life, but it is the lexemes of a domestic and family character that denote home, family, family relationships, etc. that are used the most. The next category, which can be singled out and which until now enriches the lexicon of the English language with terminological lexemes, is the pristine colorful nature of the islands, because a large part of the isolated borrowed vocabulary belongs to this group. The proposed work clearly outlines the linguistic self-determination of both studied variants of the English language, which they acquired together with the state separation from the British state. At the same time, it is shown that in the conditions of independent existence, the New Zealand, as well as the Australian, for example, subspecies of the English language acquired national and cultural features at all its levels, because the languages of the indigenous population – the natives – remained dominant for a long time in these virgin territories.У запропонованій статті проаналізовано й досліджено особливості розвитку австралійського та новозеландського варіантів сучасної англійської мови. Визначено характер впливу мови корінних народів на молоде покоління, їхньої взаємодії на етапі запозичення елементів лексичного складу, а також подано детальний опис характерних причин і способів проникнення елементів мови маорі в лексикон побутового спілкування англомовних мешканців. Автори статті приділили також особливу увагу аналізу запозичених із автохтонних мов термінів – стилістично забарвлених мовних одиниць, що визначають специфічні риси лексико-фразеологічних систем зазначених вище варіантів англійської мови. Крім того, проаналізовано певну кількість джерел літератури з теми дослідження, зокрема, виокремлено особливості зародження й розвитку австралійського і новозеландського варіантів англійської мови, встановлено їхню лексичну залежність від культури населення країн океанського регіону, розглянуто й опрацьовано причини вживання лексики аборигенного походження в пісенних текстах, у термінології спортивних ігор та інших активностей мешканців Нової Зеландії та Австралії. У статті з’ясовано причини того, чому мова тубільців активно проникає в австралійський і новозеландський варіанти англійської мови, тобто в усі сфери життя населення, проте найбільше використовуються саме лексеми побутового й родинного характеру, що позначають дім, сім’ю, родинні взаємини тощо. Наступна категорія, яку можна виділити і яка дотепер збагачує лексикон англійської мови автохтонними термінологічними лексемами, – це незаймана різнобарвна природа островів, адже значна частина запозиченої лексики належить саме до цієї групи. У пропонованій праці чітко окреслено власне мовне самовизначення обох досліджуваних варіантів англійської мови, яке вони здобули разом із державним відокремленням від британської держави. Паралельно показано, що в умовах самостійного існування новозеландський, як і австралійський наприклад підвиди англійської мови набули національно-культурних ознак на всіх її рівнях, бо мови корінного населення – тубільців усе ще залишалися тривалий час провідними на цих незайманих територіях
ТОПОС ПРОВІДНОЇ РОЛІ НІМЕЧЧИНИ В КОНТЕКСТІ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
Get PDFThe article uses the argumentative and analytical method to analyze the topos of German leadership in the German-language media. On the basis of the topos analysis, the linguistic patterns of argumentation (topos) which are characteristic of the war discourse are identified. We define a topos as an argument, a generally significant statement or theme that is derived from the syntactic constructions “If <…>” and “Because <…>”. Topoi of argumentation serve to legitimize certain positions and are the thought structures of an approach to solving a particular political problem. Based on the materials of the German press (Frankfurter Allgemeine Zeitung, Berliner Zeitung, Tageszeitung, Neues Deutschland) for the period from February 24, 2022 and until recently, the following formal patterns of argumentation have been identified: survival (Überleben), pressure (Druck), hesitation (Zögern), violation of international law (Völkerrechtsverletzung), fictitious peace policy (Scheinfriedenspolitik), danger (Gefahr), turning point (Wendepunkt), Germany’s leading role (führende Rolle Deutschlands), circular exchange of arms supplies (Ringtausch von Waffenlieferungen), goal (Zweck), etc. The study analyzes the topoi that reveal the position of the German government and the German public on the supply of weapons to Ukraine, which is supported by arguments “for” and “against”. The keyword “arms supply” (“Waffenlieferung”) acquires new shades of meaning in the context of Russian aggression – the supply of weapons as a necessity for winning and ending the war, protecting the population and saving lives, restoring territorial unity and protecting peaceful European unity. The concept of WAFFENLIEFERUNG is multidimensional and establishes associative links with political, military, social, public, moral, and religious contexts.У статті в рамках аргументативно-аналітичного методу проаналізовано топос лідерства Німеччини в німецькомовних засобах масової інформації. На основі аналізу топосу визначено лінгвістичні патерни аргументації (топоси), характерні для дискурсу війни. Ми визначаємо топос як аргумент, загальнозначуще твер-дження або тему, що виводиться на основі синтаксичних конструкцій «Якщо <…>» і «Тому що <…>». Топоси аргументації слугують для легітимації деяких позицій і є мисленнєвими структурами підходу до розв’язання визначеної полі-тичної проблеми. На основі матеріалів німецької преси (Frankfurter Allgemeine Zeitung, Berliner Zeitung, Tageszeitung, Neues Deutschland) за період із 24 лютого 2022 року дотепер виявлено такі формальні патерни аргументації: виживання (Überleben), тиску (Druck), вагання (Zögern), порушення міжнародного права (Völkerrechtsverletzung), фіктивної політики миру (Scheinfriedenspolitik), небезпеки (Gefahr), переломного моменту (Wendepunkt), провідної ролі Німеччини (führende Rolle Deutschlands), кільцевого обміну поставками зброї (Ringtausch von Waffenlieferungen), мети (Zweck) тощо. У дослідженні проаналізовано топоси, які розкривають позицію німецького уряду та німецької громадськості щодо постачання зброї в Україну, яка підкріплена аргументами за і проти. Ключове словосполучення «постачання зброї» (Waffenlieferung) набуває нових відтінків значення в контексті російської агресії – постачання зброї як необхідність для перемоги та завершення війни, захисту населення й порятунку людських життів, відновлення територіальної єдності та захисту мирної європейської єдності. Концепт WAFFENLIEFERUNG є багатовимірним й установлює асоціативні зв’язки з політичним, воєнними, соціальним, суспільним, моральним і релігійним контекстами