Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University Scientific Publications
Not a member yet
2863 research outputs found
Sort by
ВПЛИВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ
Get PDFIn recent years, the mental disorder rate among the population of the European region has increased, according to World Health Organization reports. There is a hypothesis that states that artificial intelligence (AI) based technologies implied into different kinds of human activity (particularly in higher education) might have an impact on mental health. A series of studies point out numerous positive features of AI use. Some authors consider enhanced creativity in solving complicated tasks from short-term use of AI. Moreover, one of the advantages of AI users could be the opportunity to acquire skills in information search and filtering for finding the best solution to a problem. At the same time, the mental health affection by AI is still unclear. The aim of the current work was the estimation of AI impact on the mental health of medical university students. Sociological surveys and descriptive methods were used, and 78 students from Kharkiv National Medical University (KNMU) were involved in our research. The survey was carried out with a special Google Forms questionnaire. Emotional intelligence assessment was done by N. Hall’s test. The reasons for persisting mood depression among AI users were determined by situational case solving. Exploration status of each issue was assessed by analysis of 20 domestic and foreign professional publications. Memory impairment and lowering of concentration, as well as the integral emotional intelligence and empathy index were detected among AI users. Also, there was persistent mood depression among respondents, which means a decrease of motivation for study as a result. Together with the mentioned problems, a decrease in learning abilities based on informational overload was stated by respondents as they were unable to concentrate on key parts of study material. A part of the respondents reported on the development of the addiction to their devices with AI-based applications. Besides the individual problems, the respondents pointed out the worsening of social interaction and breaking out of conflicts in academic groups. Insufficient and ineffective communication can lead to misunderstandings and quarrels during group task performance. Another important effect of prolonged AI use included the decrease in students’ cognitive abilities and loss of interest in task completion. A negative impact of prolonged AI use on medical students’ mental health can be considered. Also, the obtained data allows supposing the signs of gadget addiction. Additionally, conflict situations emerged in academic groups due to social interaction disturbance.За останні роки набуло все більшого поширення використання технологій на базі штучного інтелекту (ШІ) в різних сферах людського життя, зокрема у вищій освіті. Існує ціла низка досліджень, які вказують лише на позитивні характеристики такого впливу. Водночас недостатньо висвітленим є питання щодо тривалого впливу ШІ на ментальне здоров’я здобувачів. Метою цього дослідження було встановлення впливу постійного використання штучного інтелекту на ментальне здоров’я здобувачів закладу вищої медичної освіти. До дослідження залучено 78 здобувачів вищої освіти Харківського національного медичного університету. Для досягнення мети дослідження використано соціологічний та описовий методи дослідження. Проводилось опитування за допомогою спеціально розробленого опитувальника, що поширювався за допомогою Google Forms. Для оцінки інтегративного показника емоційного інтелекту використано тест Н. Голл. Визначення причин стійкого пригнічення настрою у користувачів ШІ проводили шляхом вирішення типових ситуаційних кейсів. Для оцінки міри дослідження зазначеного питання було проаналізовано 20 статей, опублікованих як у вітчизняних, так і в закордонних фахових виданнях. Під час дослідження в користувачів ШІ було виявлено погіршення пам’яті та концентрації уваги, а також зниження інтегративного показника емоційного інтелекту й емпатії. Крім того, виявлено стійке пригнічення настрою, а отже, і мотивації до навчання. Засновуючись на даних, отриманих під час проведеного дослідження, можна зробити висновок про негативний вплив тривалого використання ШІ на ментальне здоров’я здобувачів вищої медичної освіти
ЕМПАТІЙНЕ СПІЛКУВАННЯ У ВИКЛАДАННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЯК ЧИННИК ЕФЕКТИВНОГО НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ ДИДЖИТАЛІЗАЦІЇ
Get PDFThe article deals with the issue of emphatic communication in the process of teaching English as a factor of effective educational process under digitalization conditions. Influenced by digitalization, communication between the participants of the academic process has become technologically mediated. The transformations in the interactions between a teacher and a student determined the relevance of this research.The aim of this research is to define the role of empathy in teaching foreign languages under digitalization conditions, to study and generalize the results of the scientific explorations of Ukrainian and foreign researchers and practices of creation of empathic educational environment and identify the effective strategies for creating the conditions for foreign language communication. It was emphasized that the lack of personal communication during online education can prove to be an obstacle to establishing the rapport between a teacher and a student. Empathy helps to reduce the emotional tension of students and contributes to creating a beneficial atmosphere. The article considers the concept of empathy in the context of foreign language teaching. The effective strategies of emphatic communication, such as personalization, feedback, empathic assessment, creation of the inclusive environment, active listening and adaptation to various learning styles have been analyzed. The role of feedback with the use of screencast software has been emphasized. The relations between emphatic communication and students’ emotional state and an increase in their motivation have been traced. The peer feedback practices based on the Moodle platform has been offered. Using the international project Erasmus+ “Modernization of university programs for foreign languages based on the integration with information technologies” (DigiFLEd) as an example, the possibilities of the international cooperation in upgrading university syllabi through the integration of the multi-media content have been demonstrated.У статті розглянуті проблеми емпатійного спілкування у викладанні іноземної мови як чинника ефективного навчального процесу в умовах диджиталізації. Під впливом диджиталізації спілкування між учасниками навчального процесу стало технологічно опосередкованим. Зміни у взаємодії студента і викладача зумовили актуальність даного дослідження. Метою роботи є визначення ролі емпатії у викладанні іноземних мов в умовах диджиталізації, вивчення й узагальнення результатів наукових розвідок вітчизняних та закордонних дослідників, практик формування емпатійного навчального середовища, окреслення ефективних підходів до створення умов для іншомовної комунікації. Зазначено, що відсутність особистісного спілкування під час дистанційного навчання може перешкоджати встановленню міцного зв’язку між викладачем і студентами. Емпатія зменшує емоційне напруження студентів і сприяє створенню доброзичливої атмосфери. У статті проаналізовано характеристики емпатійного спілкування, умови створення емпатійного навчального середовища. Визначено поняття емпатії в контексті викладання іноземної мови. Проаналізовано ефективні стратегії емпатійної комунікації, як-от персоналізація, зворотний зв’язок, емпатійне оцінювання, створення інклюзивного середовища, активне слухання й адаптація до різних стилів навчання. Підкреслено роль зворотного зв’язку з використанням програмного забезпечення для скринкастів (screencast software). Установлено зв’язок між емпатійним спілкуванням і емоційним станом студентів та зростанням їхньої мотивації. Запропоновано методику зворотного зв’язку від одногрупників (peer feedback practices) на основі Moodle. На прикладі міжнародного проєкту Erasmus+ «Модернізація університетських освітніх програм з іноземних мов на основі інтеграції з інформаційними технологіями» (DigiFLEd) продемонстровані можливості міжнародної співпраці в удосконаленні навчальних програм через інтеграцію мультимедійного контенту
МУЛЬТИМЕДІЙНА КОНКРЕТНА ПОЕЗІЯ ЯК РІЗНОВИД ВІРТУАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Get PDFLiterary texts created in virtual environment find their close relations to the works of a new generation of Concrete poetry. The possibilities of text fragments colouring, providing them with audio accompaniment, and activating their code make multimedia texts the most adequate way to realise the creative idea of a writer working in the aforementioned fields. The main questions that we pose in this study are: the differential features of the poetic form that we place at the centre of our attention in the context of virtual literature; the specifics of the existing samples of Concrete poetry created and intended for perception in a virtual environment provide and what are the poetic features of this class of poetic texts. At the intersection of the results of the reader’s perception of the graphic side of this text and their comparison with the results of reading the units that make up the text, the semantic landscape of the text emerges. The search for the most adequate term to designate the array of texts that are created and perceived with the participation of modern computer technologies is an important moment in the theoretical and literary understanding of the literature of the virtual environment. The material for our analysis is the works that represent the main classes of the virtual literature. This investigation was made in the context of wider problem, that we are aimed to describe in the fullest extent possible: namely it is the practice of transferring a literary text from one media to another together with all the specific consequences that may occur. This problem needs to be discussed in the case of the publication of hypertextual and multimedia literary texts. These works are examples of literary forms that significantly change traditional ideas about the structure of a literary text, the boundaries of literary genres, involving means of expression from other classes of art – painting, cinema, animation, music.Літературні тексти, створені у віртуальному середовищі, мають тісний зв'язок із творами нового покоління конкретної поезії. Можливості кольорового оформлення фрагментів тексту, супроводу їх аудіо та активації їхнього коду роблять мультимедійні тексти найбільш адекватним способом реалізації творчої ідеї письменника, який працює з вищезазначеним жанром. Основні питання, які ми ставимо у цьому дослідженні, такі: диференціальні особливості поетичної форми, яку ми ставимо у центр нашої уваги в контексті віртуальної літератури; особливості існуючих зразків конкретної поезії, створених і призначених для сприйняття у віртуальному середовищі, та які поетичні особливості цього класу поетичних текстів. На перетині результатів сприйняття читачем графічного боку цього тексту та їх порівняння з результатами читання одиниць, що становлять текст, виникає семантичний ландшафт тексту. Пошук найбільш адекватного терміна для позначення масиву текстів, що створюються та сприймаються за участю сучасних комп'ютерних технологій, є важливим моментом у теоретичному та літературному розумінні літератури віртуального середовища, тому матеріалом для нашого аналізу є твори, що представляють основні класи віртуальної літератури. Це дослідження було проведено в контексті ширшої проблеми, яку ми прагнемо описати якомога повніше, а саме, це практика перенесення літературного тексту з одного носія на інший разом з усіма конкретними наслідками, що можуть виникнути. Ця проблема потребує обговорення у разі публікації гіпертекстових та мультимедійних літературних текстів. Ці твори є прикладами літературних форм, які суттєво змінюють традиційні уявлення про структуру літературного тексту, межі літературних жанрів, залучаючи засоби вираження з інших видів мистецтва: живопису, кіно, анімації, музики
ПАРЛАМЕНТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ РОМАНА ЯРОСЕВИЧА
No full textAbstract. The article is devoted to the analysis of the parliamentary activity of Roman Yarosevych, a political figure, who represented the interests of Ukrainians in Galicia within the Austrian Parliament. The study covers his role in legislative processes, speeches, and initiatives aimed at defending the rights of the Ukrainian community, criticizing election process violations and abuses by local authorities. The article's aims is to analyze Roman Yarosevych’s parliamentary activity, his speeches, initiatives, and their impact on the political climate of the time. Special attention is given to his speeches in parliament, where he opposed election process violations, violence, and abuses of power. The research methodology is based on the principles of historicism, scientific rigor, objectivity, and systematic analysis. General scientific methods (analysis, synthesis, generalization) and specialized historical methods (historical-genetic, historical-systematic) are used. Conclusions. The parliamentary activity of Roman Yarosevych had a significant impact on the political development of the Ukrainian movement in Galicia in the late 19th century. His speeches and initiatives in the Austrian Parliament demonstrate tireless efforts to defend Ukrainian interests and fight for political and social rights. Yarosevych consistently advocated for electoral system reform, opposed local authorities' abuses and violence, raised issues concerning the social and economic conditions of peasants, and actively supported the idea of national equality. His activity was accompanied by criticism of repressive government methods, election manipulations, and unfair treatment of Ukrainians. Yarosevych’s speeches reveal his commitment to democratic values, contributing to the growth of national awareness among the Ukrainian population.Анотація. Стаття присвячена аналізу парламентської діяльності Романа Яросевича – політичного діяча, який представляв інтереси українців у Галичині в Австрійському парламенті. Дослідження охоплює його роль у законодавчих процесах, промови та ініціативи, спрямовані на захист прав української громади, критику порушень виборчого процесу та зловживань місцевої влади. Метою статті є аналіз парламентської діяльності Романа Яросевича, його промов, ініціатив та впливу на політичний клімат того часу. Особлива увага приділяється його виступам у парламенті, де він виступав проти порушень виборчого процесу, насильства та зловживань владою. Методологія дослідження базується на принципах історизму, науковості, об’єктивності, системності. Використано загальнонаукові (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичні (історико-генетичний, історико-системний) методи. Висновки. Парламентська діяльність Романа Яросевича мала значний вплив на політичне становлення українського руху в Галичині кінця ХІХ століття. Його виступи та ініціативи в австрійському парламенті свідчать про невтомні зусилля щодо захисту інтересів українців та боротьби за політичні й соціальні права. Р. Яросевич послідовно відстоював реформування виборчої системи, виступав проти зловживань і насильства з боку місцевих властей, піднімав питання соціальних та економічних умов життя селян, а також активно підтримував ідеї національної рівноправності. Його діяльність супроводжувалася критикою репресивних методів влади, маніпуляцій під час виборів та недобросовісного ставлення до українців. Промови Р. Яросевича показують його прихильність до демократичних цінностей, і вони сприяли підвищенню національної свідомості серед українського населення
ДОВГОКЛИНКОВА ЗБРОЯ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У VIII–XIV СТ.: ІМПОРТ ТА КУЛЬТУРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ОБМІН
No full textThe article explores the phenomenon of sword importation into the territory of Kyivan Rus dur- ing the 8th–11th centuries, as well as the subsequent trade and cultural exchange of military technologies in the 12th–14th centuries. Particular attention is paid to the analysis of the dissemination routes of long-bladed weapons, their typological characteristics, and technological features of production. The introductory part of the article outlines the historical context of the emergence and spread of Carolingian swords as examples of Frankish weaponry of the early Middle Ages, highlighting the development of metallurgy and arms manu- facturing in the Frankish Empire, particularly in the Rhine region. The role of Eastern craftsmen, especially Syrian blacksmiths, in the refinement of European blade-processing technologies is emphasized, which led tothe emergence of high-quality weapons that were actively imported into the territory of present-day Ukraine.The aim of the study is to identify the specific features of cultural exchange in military technologies between Kyivan Rus, Western Europe, Scandinavia, Byzantium, and the Arab world. The objectives are to ana- lyze the cultural and technological aspects of weaponry, to reconstruct the routes of military-trade exchange, and to determine the role of Rus as a subject of international arms trafficking. The study concludes that Rusplayed an active role in the transfer of weapons technology both to the East (Volga Bulgaria, the Arab Cali-phate) and to the West (Scandinavia, Hungary, France), serving not only as an importer but also as an exporterof armaments, particularly bladed weapons.The conclusions highlight that long-bladed weaponry in Rus’ territory serves as evidence of a multi-vector cultural dialogue, in which military affairs acted as one of the key channels for the transmission of technologies, artistic practices, and craft traditions. In the 13th–14th centuries, under the new political con- ditions – the Mongol invasion, the formation of the Galicia-Volhynia Principality, and the incorporation of Ukrainian lands into the Grand Duchy of Lithuania – the network of military-trade exchange underwent signif- icant transformations. The import of weapons from Europe and Asia continued, particularly through Poland,Hungary, Crimea, and the Caucasus, which influenced the evolution of local arms production. Thus, long-bladed weapons became not only military instruments but also material evidence of the extensive transcultural connections of the medieval period.У статті досліджується феномен імпортування мечів до території Київської Русі в період VIII–XI ст., а також подальший торговельно-культурний обмін мілітарними технологіями у XII–XIV ст. Особлива увага приділяється аналізу шляхів поширення довгоклинкової зброї, її типологічним ознакам та технологічним особливостям виготовлення. У вступній частині статті розкривається історичний контекст виникнення та поширення каролінзьких мечів як зразків франкської зброї раннього середньовіччя, акцентується на розвитку металургії та зброярства у Франкській імперії, зокрема в Рейнській області. Окреслюється роль східних майстрів, зокрема сирійських ковалів, у вдосконаленні європейських технологій обробки клинків, що зумовило появу високоякісної зброї, зразки якої активно імпортували на територію сучасної України. Метою дослідження є виявлення специфіки культурного обміну військовими технологіями між Київською Руссю, Західною Європою, Скандинавією, Візантією та арабським світом. Завданням є аналіз культурно-технологічних аспектів озброєння та реконструкція маршрутів військово-торгового обміну і з’ясування ролі Русі як суб’єкта міжнародного військового трафіку. У результаті дослідження встановлено, що Русь відігравала активну роль у трансфері збройних технологій як у напрямку Сходу (Волзька Булгарія, Арабський Халіфат), так і на Захід (Скандинавія, Угорщина, Франція), будучи не лише імпортером, а й експортером озброєння, зокрема клинкової зброї.У висновках наголошується, що довгоклинкове озброєння на території Русі є свідченням багатовекторного культурного діалогу, у якому військова справа була одним з ключових каналів передавання технологій, мистецьких практик та ремісничих традицій. У XIII–XIV ст. в умовах нової політичної ситуації – монгольської навали, формування Галицько-Волинського князівства, входження українських земель до Великого князівства Литовського – мережа військово-торгового обміну зазнала значних змін.Продовжувався імпорт озброєння з Європи та Азії, зокрема через Польщу, Угорщину, Крим і Кавказ, що вплинуло на еволюцію місцевого зброярства. Отже, довгоклинкова зброя стала не лише військовим інструментом, а й матеріальним свідченням широких транскультурних зв’язків періоду середньовіччя
ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ БЕЛЬГІЙЦІВ НА ПРИКЛАДІ СКЛЯНОГО СЕЛИЩА В КОСТЯНТИНІВЦІ (1897–1914 РР.)
No full textThe aim of the article is to analyze the everyday life of Belgians who lived in a glass village on the territory of the modern city of Kostyantynivka (Donetsk region) in the period 1897–1914. The researchmethodology is based on a comprehensive approach and involves the use of such special historical methods as problem-chronological, historical-systemic. Scientific novelty. For the first time, an attempt was made to analyze the daily life of Belgians who lived in the glass village in the period 1897–1914. Among other things, the processes of urbanization of Kostyantynivka were revealed in more depth. Conclusions. In their everyday life, the Belgians relied on their own traditions and local conditions. This depended on their position, profession, family status, etc. Directors, engineers and responsible employees were isolated from the rest of the workers and lived in the most comfortable conditions. Skilled workers, such as, for example, glassblowers,lived in simpler conditions, but, having a significant material income, and, accordingly, a more comfortablelifestyle, stood out from the rest of the population.The enterprise administration provided corporate housing and assumed certain obligations regarding social infrastructure, such as a factory hospital, school, church, club, etc. It also provided proper sanitary conditions.Мета статті – проаналізувати повсякденне життя бельгійців, які мешкали в скляному селищі, що на території сучасного м. Костянтинівка (Донецька обл.), у період 1897–1914 рр.Методологія дослідження базується на комплексному підході й передбачає використання таких спеціально-історичних методів, як проблемно-хронологічний, історико-системний. Наукова новизна.Уперше здійснено спробу аналізу повсякденного життя бельгійців, які проживали в скляному селищі, у період 1897–1914 рр. Серед іншого, глибше розкрито процеси урбанізації Костянтинівки. Висновки.У повсякденні бельгійці спиралися на власні традиції та місцеві умови. Це залежало від посади, професії, сімейного стану тощо. Директори, інженери та відповідальні службовці були ізольовані від решти робітників і жили в найкомфортніших умовах. Кваліфіковані робітники, наприклад майстри-склодуви, мешкали в простіших умовах, але, маючи значний матеріальний дохід і, відповідно, комфортніший спосіб життя, вирізнялися з-поміж іншого населення. Адміністрація підприємства надавала корпоративне житло та брала на себе певні зобов’язання щодо соціальної інфраструктури, як-от заводська лікарня, школа, костел, клуб тощо. Також забезпечувала належні санітарні умови
ПОЧАТКОВІ ФОРМИ ДЕРЖАВНОСТІ В ЦЕНТРАЛЬНІЙ ТА СХІДНІЙ ЄВРОПІ В РАННЬОМУ СЕРЕДНЬОВІЧЧІ (ІХ–ХІ СТ.)
Get PDFThe narrative and other sources to identify the early forms of statehood in Central and Eastern European countries (Bulgaria, the Czech Republic, Poland, Serbia, Croatia) in the early Middle Ages has been analysed in the article. The information from sources from the 11th to 13th centuries, in particular the Apocry-phal Bulgarian Chronicle, the Czech Chronicle by Cosmas of Prague (Latin: “Chronica Boemorum”), Gallus Anonymus’ “Chronicle and Deeds of the Polish Princes or Rulers” (Latin: Chronica et gestaducumsive prin- cipum Polonorum), etc. has been used. The research methodology. A number of social institutions and cults that contributed to and accompanied the process of state formation in these countries have been considered. This concerns the emergence and use of the institution of hereditary princely power. Accordingly, in order to legitimize the new political phenomenon, there was a need to justify it in society. Legends, or hagiographies,became such a tool, confirming in the public consciousness the origin of the princely family from ancestorswho, in turn, received power from God. At the same time, in Slavic agrarian society, there was a connection between the institution of princely power and the practice of worship, which ensured the fertility of the land for the tribe through the ritual of “sacred plowing”. Conclusions. Another important factor in the forma- tion of states was the introduction of Christianity and the establishment of certain traditions that legitimized princely power. Rulers established churches in their countries and ensured the ecclesiastical independence of their domains by creating ecclesiastical dioceses. The adoption of Christianity brought the societies of these countries into the group of Christian nations, and their princes into the ranks of Christian rulers, granting them formally equal status in the Roman world. The institution of coronation, which transformed the ruler into“God’s anointed” through a special ceremony, also contributed to the strengthening of princely power. The recognition of the ruler’s royal title was one of the ways of recognizing the independent place of the Slavicstates in the structure of Christian Europe.У статті здійснено аналіз наративних та інших джерел для виявлення початкових форм державності в країнах Центральної та Східної Європи (Болгарії, Чехії, Польщі, Сербії, Хорватії) в ранньому середньовіччі. Методологія дослідження. Використано інформацію джерел ХІ–ХІІ ст., зокрема «Апокрифічний болгарський літопис», «Чеська хроніка» Козьми Празького (лат. «Chronica Boemorum»), Ґалла Аноніма «Хроніка та діяння князів або правителів польських» (лат. Chronica et gesta ducum sive principum Polonorum) та ін. Розглянуто низку суспільних інститутів та культів, що сприяли та супроводжували процес державотворення в цих країнах. Ідеться про виникнення та використання інституту спадкової князівської влади.Відповідно з метою легітимації нового політичного феномену постала потреба в його обґрунтуванні в суспільстві. Таким інструментом ставали легенди, або житія, що затверджували в суспільній свідомості походження князівського роду від предків, які, зі свого боку, отримали владу від Бога. Водночас у землеробському слов’янському суспільстві простежується зв’язок інституту князівської влади з відправою культу, що забезпечував племені родючість землі за допомогою обряду «священної оранки». Іншим вагомим чинником становлення держав стало запровадження християнства та закріплення певних традицій, що легітимізували князівську владу. Висновки. Правителі створювали у своїх країнах церкву й забезпечували самостійність своїх володінь шляхом заснування церковної єпархії. Прийняття християнства вводило суспільства цих країн до групи християнських народів, а їх князів – до складу правителів-християн, надавало їм формально рівноправного статусу в римському світі. Зміцненню князівської влади сприяв й інститут коронації, перетворення правителя з допомогою відповідного обряду в «помазаника Божого». Визнання за правителем королівського титулу було одним зі шляхів визнання за слов’янськими державами самостійного місця в структурі християнської Європи
ТРАНСФОРМАЦІЯ МІСЦЯ І РОЛІ ПРОФСПІЛОК У СИСТЕМІ ПОЛІТИЧНИХ ВІДНОСИН В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
Get PDFThe purpose of the article is to investigate the place and role of trade unions in the system of political relations in the context of the independence of Ukraine. The methodology of the research is based on the principles of objectivity, historicism, and consistency. The basis of the research is also the methods of anal- ysis, synthesis, comparison, formal logic, historical-problematic, historical-systemic and historical-chrono- logical. The scientific novelty lies in an attempt of comprehensively examining the change of the place and the role of trade unions in political relations in the context of the independence of Ukraine. The forms and directions of political participation of trade unions are analyzed, the factors limiting their political subjectivity and influence on the formation of the socio-economic policy of the state are determined. Conclusions. It was established that in the context of the independence of Ukraine, a significant transformation of the place androle of trade unions in the new system of political relations has occurred. Trade Unions tried to be mediators between the state, employers and employees. They represented the interests of workers in a tripartite social dialogue, participated in the development of the state social and economic policy, implemented legal exami-nation of draft laws, submitted their comments and suggestions to them, and opposed the government’s attack on labor rights. They tried to find a balance between political neutrality and active participation in social and political processes. In the conditions of martial law, the level of social dialogue decreased significantly.The authorities, with the aim of discrediting and reducing the role of the trade union movement in Ukraine, launched an attack on their rights. Therefore, changing the place and role of trade unions in the system ofpolitical relations of Ukraine is a long and unfinished process, which is directly dependent on the general levelof democratization of society, the development of social dialogue and the readiness of the state to recognize trade unions as an equal social partner.Мета статті полягає в дослідженні місця й ролі профспілок у системі політичних відносин в умовах незалежності України. Методологія дослідження ґрунтується на принципах об’єктивності, історизму, системності. Основою дослідження також є методи аналізу, синтезу, порівняння, формальної логіки, історико-проблемний, історико-системний та історико-хронологічний. Наукова новизна полягає у спробі комплексного розгляду зміни місця та визначення ролі профспілок у політичних відносинах в умовах незалежності України. Проаналізовано форми та напрями політичної участі профспілок, визначено фактори, що обмежують їх політичну суб’єктність та вплив на формування соціально-економічної політики держави. Висновки. Установлено, що в умовах незалежності України відбулася суттєва трансформація місця і ролі профспілок у новій системі політичних відносин. Вони намагалися бути посередниками між державою, роботодавцями та найманими працівниками. Профспілки представляли інтереси працівників у тристоронньому соціальному діалозі, брали участь у розробці державної соціально-економічної політики, здійснювали правову експертизу законопроєктів, подавали до них свої зауваження та пропозиції, протидіяли наступу влади на трудові права. Намагалися знайти баланс між політичною нейтральністю та активною участю в суспільно-політичних процесах. В умовах воєнного стану рівень соціального діалогу значно знизився. Влада, з метою дискредитації та зменшення ролі профспілкового руху в Україні, розгорнула наступ на їх права. Отже, зміна місця і ролі профспілок у системі політичних відносин України є тривалим і незавершеним процесом, який перебуває в прямій залежності від загального рівня демократизації суспільства, розвитку соціального діалогу та готовності держави визнавати профспілки рівноправним соціальним партнером
ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ СХОДУ В ПРАЦЯХ АГАТАНГЕЛА КРИМСЬКОГО
Get PDFThe article is devoted to the study of the topic of Ukraine’s relations with the countries of the East through the prism of the scientific and literary heritage of the outstanding ukrainian orientalist, oriental- ist, historian, philologist and writer Agatangel Krymsky (1871–1942). The purpose of the article is to consider the contribution of Agatangel Krymsky to the study of ukrainian-eastern relations, focusing on his works onoriental studies, which go beyond the known philological activities of the scientist; to systematize the eastern heritage of A. Krymsky; to analyze ukrainian-turkish relations; to highlight the scientist’s research on other eastern peoples; to contextualize A. Krymsky’s ukrainian and oriental studies activities. The methodologi- cal basis of the work is the principles of objectivity and historicism and general scientific, special-historical research methods. The scientific novelty lies in the attempt to carry out for the first time a comprehensive andsystematic analysis of the works of the outstanding ukrainian orientalist and philologist Agatangel Krymsky with an emphasis on ukrainian-eastern relations (Ukraine – Turkey, Kyivan Rus – Persia, Khazaria, otherturkic peoples). To investigate the scientist’s contribution to the study of these relations as a holistic, albeitmulti-vector, problematic, and not only as fragments of his philological or historical works. Conclusions. The study of A. Krymsky’s works testifies to his exceptional contribution not only to philology and ukrainian studies, but also to oriental studies, in particular to the study of the history of ukraine’s relations with the countriesof the east. Agatangel Krymsky studied the ukrainian language, its history, and the ethnogenesis of ukrainians.He actively debated with russian historians, successfully refuting the “pogodin concept” about the settlement of Kyivan Rus by the “great Russians”. The scientist supported the popular theory of the origin of all slavs from one family at that time, emphasizing the initial closeness of slavic languages. Agatangel Krymsky paid considerable attention to the complex and diverse relations of Ukraine with the states of the east (trade, culture, conflicts, wars and slavery), which was reflected in his numerous works on oriental studies. In the work“History of Turkey” A. Krymsky analyzes in detail the struggle of the ukrainian people for freedom in the con-text of relations with the Ottoman empire and the Crimean khanate. The scientist touches on the trade relationsof Kyivan Rus with Iran, using, in particular, russian manuscripts. Agatangel Krymsky studied the history of the huns-proto-bulgarians, khazars, turks and polovtsians (kipchaks), whose history was closely intertwinedwith the history of ukrainian lands. A significant, although partly unpublished work, is the «History of the khazars» (two volumes), written on the basis of an analysis of multilingual eastern and western sources. Thiswork covers the problems of ethnogenesis and cultural relations over a large territory, demonstrating the deep erudition and pioneering approach of the researcher. Thus, the works of A. Krymsky are an invaluable contri-bution to history, linguistics and oriental studies, which demonstrate a deep interest and scientific soundness in the study of long-term, complex and defining relations of Ukraine with the states of the East.Статтю присвячено дослідженню теми відносин України з країнами Сходу крізь призму наукової та літературної спадщини видатного українського сходознавця, орієнталіста, історика, філолога і письменника Агатангела Кримського (1871–1942). Мета статті – розглянути внесок Агатангела Кримського в дослідження українсько-східних відносин, зосереджуючись на його працях зі сходознавства, які виходять за межі відомої філологічної діяльності вченого; систематизувати східну спадщину А. Кримського; проаналізувати українсько-турецькі взаємини; висвітлити дослідження науковця про інші східні народи; контекстуалізувати українознавчу та сходознавчу діяльність А. Кримського. Методологічну основу роботи становлять принципи об’єктивності й історизму та загальнонаукові, спеціально-історичні методи дослідження. Наукова новизна полягає у спробі вперше здійснити комплексний та систематизований аналіз праць видатного українського сходознавця й філолога Агатангела Кримського з акцентом саме на українсько-східних відносинах (Україна – Туреччина, Київська Русь – Персія, Хозарія, інші тюркські народи). Дослідити внесок ученого у вивчення цих відносин як цілісної, хоч і багатовекторної, проблематики, а не лише як фрагментів його філологічних чи історичних робіт. Висновки. Дослідження праць А. Кримського засвідчує його винятковий внесок не лише у філологію та українознавство, а й у сходознавство, зокрема у вивчення історії відносин України з країнами Сходу. Агатангел Кримський вивчав українську мову, її історію та етногенез українців.Він активно дискутував із російськими істориками, успішно спростовуючи «погодінську концепцію» про заселення Київської Русі «великоросами». Учений підтримував популярну на той час теорію походження всіх слов’ян від однієї сім’ї, наголошуючи на початковій близькості слов’янських мов. Агатангел Кримський приділяв значну увагу складним і різноплановим відносинам України з державами Сходу (торгівля, культура, конфлікти, війни та невільництво), що знайшло відображення в його численних роботах зі сходознавства. У праці «Історія Туреччини» А. Кримський детально аналізує боротьбу українського народу за свободу в контексті взаємин з Османською імперією та Кримським ханством.Учений торкається торговельних відносин Київської Русі з Іраном, використовуючи, зокрема, руські рукописи. Агатангел Кримський досліджував історію гунів-протобулгарів, хозарів, тюрків і половців (кипчаків), чия історія тісно перепліталася з історією українських земель. Значною, хоч і частково неопублікованою працею є «Історія хазарів» (два томи), написана на основі аналізу багатомовних східних і західних джерел. Ця робота охоплює проблеми етногенезу та культурних взаємин на великій території, демонструючи глибоку ерудицію і піонерський підхід дослідника. Тож праці А. Кримського є безцінним внеском в історію, мовознавство та сходознавство, які демонструють глибокий інтерес і наукову обґрунтованість у вивченні довготривалих, складних та визначальних відносин України з державами Сходу
УКРАЇНСЬКА ПІСЕННА ЕСТРАДА 20-Х РР. ХХІ СТ.: АНАЛІТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ЇЇ ДОСЛІДЖЕННЯ
No full textThe article examines the subject specificity of research approaches to the analysis of the Ukrainian song variety in the 20s of the twenty-first century, which as a scientific tradition was formed during the second half of the twentieth century on the basis of artistic and aesthetic, philosophical and cultural understanding of the examples of “mass musical culture” in the historical and social space of the so-called technogenic civilization. On the basis of this tradition, and taking into account the rapid change in the socio-political balance and artistic and aesthetic priorities of humanity, several methodologically different analytical initiatives have been formed to interpret the phenomenon of “pop” and its culture-creating role. Today, these analytical initiatives deserve to be considered from the perspective of the modern philosophical and cultural paradigm, which, as a “model” and even a “rule”, combines the measurable projections of the “image” of the Ukrainian pop music scene developed by researchers. These include an overview of its repertoire base with its artistic and aesthetic qualities, the “name image” of performers, technologies of the audiovisual and stage industries, etc. These aspects and analytical approaches to the interpretation of the Ukrainian song variety of the 20s of the twenty-first century are attested by scientific works according to their thematic and problematic formulation and the judgments made. In order to synthesize this research experience, an analytical approach to determining the artistic and figurative specificity of the Ukrainian pop song repertoire of the 20s of the XXI century is proposed by means of attracting the artistic and aesthetic category of “poetics”, which in methodological terms makes it possible to consider the content and formal unity of an artistic composition in accordance with its phenomenological and typological levels.У статті розглядається предметна специфіка дослідницьких підходів до аналізу української пісенної естради у часі 20-х рр. ХХІ ст., що як наукова традиція формувалася упродовж другої пол. ХХ ст. на засадах художньо-естетичного та філософсько-культурологічного осмислення зразків «масової музичної культури» в історико-соціальному просторі так званої техногенної цивілізації. На основі цієї традиції, а також у врахуванні стрімкого зламу у суспільно-політичному балансі та художньо-естетичних пріоритетах людства сформувалося кілька методологічно відмінних аналітичних ініціатив щодо тлумачення феномену «естрада» та його культуротворчої ролі. На сьогодні ці аналітичні ініціативи заслуговують бути розглянутими з боку сучасної філософсько-культурологічної парадигми, яка як «зразок» і навіть «правило» обʼєднує опрацьовані дослідниками вимірні проєкції «образу» української пісенної естради. В їх числі – огляд її репертуарного базису з його художньо-естетичними якостями, «іменний імідж» виконавців, технології аудіовізуальної та сценічної індустрії тощо. Ці аспекти та аналітичні підходи до тлумачення української пісенної естради 20-х рр. ХХІ ст. засвідчено науковими працями згідно з їх тематично-проблемним формулюванням та виведеними судженнями. З метою синтезування цього дослідницького досвіду запропоновано аналітичний підхід з визначення художньо-образної специфіки українського естрадного пісенного репертуару 20-х рр. ХХІ ст. засобом залучення художньо-естетичної категорії «поетика», яка в методологічному плані дає можливість розглядати змістово-формальну єдність художньої композиції згідно з її феноменологічним та типологічним рівнями